3. Собченко Т.М. Розвиток особистості учня в процесі вивчення природничих дисциплін: історичний аспект / Т.М.Собченко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2006. - Вип.24. - Ч.1. - С. 107-117.

4. Собченко Т.М. Становлення і розвиток природознавчих дисциплін у другій половині ХІХ - початку ХХ століття / Т.М.Собченко // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2006. - Вип.17. - С.120-129.

5. Собченко Т.М. Екскурсії як складова процесу навчання молодших школярів природознавству: історичний аспект / Т.М.Собченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2007. - № 3. - С.131-133.

6. Собченко Т.М. Питання природничої освіти молодших учнів в історії вітчизняної освіти (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) / Т.М.Собченко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2007. - Вип.26. - С.128-137.

ІІ. Матеріали конференцій:

7. Собченко Т.М. Розвиток природничої освіти учнів початкових класів в історії педагогічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ століття: матеріали ІІІ наук.-практ. конф. молодих учених [«Методологія сучасних наукових досліджень»], (Харків, 15-20 травня 2006 р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2006. - Ч.1. - С.82.

8. Собченко Т.М. Етапи розвитку ідей природничої освіти у початковій школі в історії вітчизняної педагогічної думки кінця ХІХ - початку ХХ століття: матеріали ІV наук.-практ. конф. молодих учених [«Методологія сучасних наукових досліджень»], (Харків, 15-20 травня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2007. - С.61.

АНОТАЦІЇ

Собченко Т.М. Розвиток природничої освіти у початковій школі в історії педагогічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Харків, 2008.

У дисертації представлено ґенезу природничої освіти, узагальнено науково-педагогічні погляди і внесок провідних учених другої половини ХІХ - початку ХХ століття у природничу освіту молодших учнів; обґрунтовано етапи розвитку природничої освіти в Україні досліджуваного періоду (1852-1870 рр. - етап відновлення природознавства в початкових класах, інтенсивного розвитку теоретичних засад природничої освіти, шляхів її реалізації у практиці; 1871-1900 рр. - етап вилучення природознавства з початкової школи, активної діяльності представників громадсько-педагогічного руху за його відновлення; науково-методичного обґрунтування здійснення природничої освіти; 1901-1920 рр. - етап поновлення початкової природничої освіти, критики стану шкільного природознавства вченими, педагогами, їх боротьби за підвищення рівня природничої освіти учнів).

Досліджено досвід (науково-методичне підґрунтя, форми, методи, засоби) здійснення природничої освіти в початковій школі другої половини ХІХ - початку ХХ століття.

Ключові слова: початкова школа, природнича освіта, етапи природничої освіти, зміст, форми, методи, засоби природничої освіти, вчитель-природознавець.

Собченко Т.Н. Развитие естественного образования в начальной школе в истории педагогической мысли второй половины ХІХ - начала ХХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена вопросам развития теории и практики естественного образования в начальной школе второй половины ХІХ - начала ХХ ст.

Установлено, что развитие естественного образования младших школьников в мировой педагогической мысли связано с трудами древнегреческих философов, научными открытиями эпохи Возрождения, Нового времени, обоснованием выдающимися педагогами важности естественного образования для воспитания и развития ребенка (Я.Коменский, Ж.-Ж.Руссо, И.Песталоцци, И.Гербарт, А.Дистервег). Становлению национальной педагогической мысли способствовали взгляды на естественное образование отечественных просветителей, педагогов (И.Гизель, И.Галятовский, М.Козачинский, Г.Конинский, П.Могила, Ф.Прокопович, С.Яворский, Г.Сковорода, А.Арнольди, В.Зуев, М.Максимович, А.Спойкович, П.Паллас).

С учетом особенностей политического, социально-экономического, культурного развития страны, взаимосвязи государственной образовательной политики и общественно-педагогического движения, нормативного оформления естественного образования, изменений его содержания, специфики взглядов, инициатив, просветительской деятельности передовых отечественных педагогов, ученых-природоведов выделено три этапы становления и развития естественного образования второй половины ХІХ - начала ХХ столетия: 1852-1870 гг.; 1871-1900 гг.; 1901-1920 гг.

Доказано, что первый этап (1852-1870 гг.) связан с возобновлением природоведения как учебной дисциплины в начальных классах, с интенсивной деятельностью ученых, педагогов (А.Бекетов, А.Богданов, К.Кесслер, С.Куторга, Н.Раевский, К.Рулье, Н.Северцов, Д.Семенов, Ю.Симашко, И.Шабанов, К.Ушинский) по разработке теоретических основ естественного образования, обоснованию его целей, задач; с преобладанием религиозного компонента, чрезмерной схематичностью содержания школьного природоведения.

Второй этап (1871-1900 гг.) характеризуется исключением из начальной школы природоведения как «неблагонадежного» учебного предмета, а также значительными усилиями представителей общественно-педагогического движения (Н.Бунаков, В.Водовозов, А.Герд, Б.Гринченко, М.Демков, Н.Корф, Т.Лубенец, С.Миропольский, В.Стоюнин, Л.Толстой) за его возобновление, их плодотворной работой, направленной на научное обоснование принципов реализации естественного образования, путей его осуществления в школьной практике.

Установлено, что возобновлением начального естественного образования сопровождается третий этап (1901-1920 гг.), которому были присущи критика выдающимися учеными, педагогами (Г.Боч, В.Вагнер, В.Вахтеров, В.Герд, Д.Кайгородов, П.Каптерев, Б.Меньших, Л.Никонов, В.Половцов, И.Полянский, Б.Райков, С.Русова, Л.Севрук, Д.Тихомиров, К.Ягодовский) состояния школьного природоведения, их активная борьба за повышение его уровня; обоснование и внедрение новых подходов к естественному образованию преимущественно путем частных и общественных инициатив.

Раскрыты основные формы (проведение предметных уроков, разнообразных экскурсий) и методы (беседы, рассказы с использованием элементов искусства, наблюдения и описания явлений природы, жизни и труда людей, эвристический метод, проведение элементарных исследований, занятий по садоводству, огородничеству и др.) реализации естественного образования в начальной школе второй половины ХІХ - начала ХХ столетия. Выявлены требования, которые предъявлялись в исследуемый период к личности учителя-природоведа, а именно: любовь к детям, к природе; душевная и физическая активность, наличие системы психолого-педагогических и предметных знаний, интереса к познанию; сформированность практических умений, позволяющих изготавливать средства наглядности, проводить разнообразные демонстрации, наблюдения, опыты и др.

Определены ведущие тенденции развития естественного образования в начальной школе второй половины ХІХ - начала ХХ столетия: осознание единства человека с окружающим миром; усиление внимание к естественному образованию как средству всестороннего развития личности; постепенное приобретение естественным образованием статуса учебной дисциплины начальной школы; разработка научно-методических основ естественного образования; обоснование взаимосвязи теоретического обучения с практической деятельностью учащихся.

Выявлены такие направления творческого использования педагогически ценных достижений педагогов второй половины ХІХ - начала ХХ столетия, как: осуществление естественного образования на основе междисциплинарного, экологического, этнографического, краеведческого подходов; актуализация вопросов учебно-методического и материального обеспечения естественного образования, использование форм, методов, средств обучения, направленных на активизацию учебно-познавательной работы школьников, их самостоятельной и творческой деятельности; воспитание эмоционально-ценностного отношения к природе; повышение требований к учителю-природоведу.

Ключевые слова: начальная школа, естественное образование, этапы естественного образования, содержание, формы, методы, средства естественного образования, учитель-природовед.

Sobchenko T.M. Development of Nature Education in Primary School in the History of Pedagogical Ideas of the Second Half of the XIXth - at the Beginning of the XXth Century. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.01 - General Pedagogy and History of Pedagogy. - Kharkiv G.S.Skovoroda National Pedagogical University, Kharkiv, 2008.

The genesis of nature education is investigated in the dissertation. The pedagogical ideas and contribution of the prominent scholars of the second half of the XIXth - the beginning of the XXth century into the nature education of primary school pupils are generalized. The stages of the development of nature education in Ukraine during the period under research are substantiated: 1852-1870 - the period of introduction of Natural Studies in primary school curriculum, of intensive development of theoretical foundation of nature education and its realization in practical teaching; 1871-1900 - the stage during which Natural Studies were eliminated from primary school curriculum, the stage of active public movement efforts for its revival, the stage of scientific and methodological justification of nature education; 1901-1920 - the period of revival of primary nature education, of criticism of the level of Natural Studies in schools, the period of scholars' efforts directed at raising the level of pupils' nature education.

The experience (scientific and methodological foundation, forms, methods, means) of carrying out nature education in primary school of the second half of the XIXth - the beginning of the XXth century is generalized.

Key words: primary school, nature education, stages of nature education, content, forms, methods, means of nature education, teacher of Natural Studies.

Размещено на Allbest.ru