Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

БИЧКОВА ІРИНА ІВАНІВНА

УДК 378. 126. 1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ СЛУХАЧІВ ФАКУЛЬТЕТУ ДОВУЗІВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ (на матеріалі дисциплін природничного циклу)

13. 00. 01 - Теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

КИЇВ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти України Науковий керівник: - доктор педагогічних наук, професор Андрієвський Борис Макійович, Херсонський державний педагогічний університет, професор кафедри педагогіки початкової освіти.

Офіційні опоненти:

- член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук Мороз Олексій Григорович, професор кафедри педагогіки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова;

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Величко Людмила Петрівна, Інститут педагогіки АПН України, завідуюча лабораторією методики біології та хімії.

Провідна установа: Запорізький державний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Запоріжжя.

Захист відбудеться 28 травня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 452. 01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 252053 м. Київ - 53, вул. Артема, 52а.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині інституту

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Успiшна реалiзацiя соцiально-економiчних i культурологiчних перетворень, що вiдбуваються в Українi, значною мiрою залежить вiд педагогiчних кадрiв, рiвня їх теоретичної i професiйної пiдготовки. У Державнiй програмi «Освiта. (Україна ХХI столiття) « пiдкреслюється, що якiсна пiдготовка педагогiчних кадрiв є однiєю з основних умов поступального розвитку i вдосконалення нашого суспiльства.

Незважаючи на складне економiчне становище, в Українi ведеться певна робота по збереженню матерiально-технiчної бази установ освiти, вдосконаленню їх мережi й полiпшенню пiдготовки, пiдбору i використання педагогiчних кадрiв. Разом з тим, аналiз ситуацiї, що склалася, свiдчить про наявнiсть протирiч у системi освiти, зокрема в механiзмi формування складу педагогiчних кадрів. Вiдзначається несвоєчасна упереджувальна реакцiя в планi орiєнтацiї на якiсно новi перетворення в навчально-виховному процесi, незабезпечення потреб у вчителях з вищою освiтою з ряду дисциплiн у сiльських районах. Мають мiсце значнi кадровi втрати на всiх етапах їх вiдтворення. На високому рiвнi залишається плиннiсть i мiграцiя вчителiв.

Наявнiсть i виникнення зазначених та iнших протирiч значною мiрою викликані недосконалiстю системи допрофесiйної пiдготовки майбутнiх абiтурiєнтiв.

Специфіка педагогічної діяльності потребує ретельного відбору і підготовки абітурієнтів, які розуміють особливості й труднощі професії вчителя, володіють комплексом необхідних професійно значущих якостей. Непродуманий вибір професії призводить до морального незадоволення, надає матеріального і соціального збитку державі.

У психолого-педагогiчнiй теорiї i практицi є наявні здобутки з проблеми вдосконалення системи вiдтворення складу педагогiчних кадрiв. Так, шляхам полiпшення пiдготовки i використання квалiфiкованих учительських кадрiв присвячено роботи Б. М. Андрiєвського, В. І. Бондаря, М.В. Левченка, М.Л. Левицького, М.Є. Мажара, В.К. Майбороди, О.Г. Мороза, Н.Г. Ничкало, І.П. Підласого, В.Ф. Савченко, В.Є. Прокопчука, Л.В. Черкашина, М.В. Черпiнського, О.Ф. Явоненко та ін.

Науковi пошуки проводяться в цьому напряму в Інститутах психологiї та педагогiки АПН України; Київському, Полтавському, Глухiвському, Херсонському, Чернiгiвському та iнших педагогічних вузах України.

Проте переважна бiльшiсть дослiджень, котрі мають вiдношення до етапу довузiвської пiдготовки, присвячено розгляду органiзацiйних аспектiв проблеми, а також шляхiв вдосконалення механiзму професiйного вiдбору майбутнiх абiтурiєнтiв педагогiчного вузу. Певний інтерес в цьому плані становлять наукові доробки дидактів-учених у галузі структурування змісту освіти природничих дисциплін і, насамперед, хімії та біології. Слід відзначити праці Н.С. Ахметова, П.П. Бачинського, Н.М. Буринської, Л.П. Величко, Н.М. Воскресенської, Т.В. Гладюк, І.К. Журавльова, Л.Я. Зоріної, В.Р. Ільченко, Г.С. Калинової, Б.Д. Комісарова, І.Я. Лернера, Н.Ю. Матяш, Г.М. М'ягкової, Є.Є. Мінчєнкова, А.В. Степанюк, Ю. Фіалкова та інших.

Разом з тим, зазначені дослідження стосуються головним чином загальноосвітньої школи. Відносно ж вищих педагогічних навчальних закладів і, зокрема, етапу довузівської підготовки, то наукових доробок у цьому напрямі недостатньо.

Не применшуючи внеску вчених-педагогів у розвиток системи відтворення педагогічних кадрів, слід зазначити, що нині відсутні дослідження, предметом яких було б теоретичне обгрунтування та апробація організаційно-педагогічних умов ефективного функціонування етапу довузівської підготовки абітурієнтів педагогічних закладів. Залишаються невирішеними в повному обсязі проблеми профвідбору і профадаптації молоді на рівні факультетів довузівської підготовки в контексті конкретних педагогічних спеціальностей. Не враховується їх специфіка в складі довузівської освіти, не обгрунтовуються механізми первинної адаптації в процесі навчання майбутніх абітурієнтів.

Актуальність і недостатня теоретична та практична розробленість даної проблеми визначили вибір теми нашого дослідження “Організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки (на матеріалі дисциплін природничого циклу) ”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема входить до тематичного плану наукової роботи Херсонського державного педагогічного університету за напрямом “Підготовка вчителя сучасної школи”.

Об'єкт дослідження: діяльність факультету довузівської підготовки абітурієнтів вищого педагогічного закладу освіти.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні засади організації навчання на факультеті довузівської підготовки вищого педагогічного закладу (на матеріалах природничого відділення).

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності навчання слухачів у межах факультету довузівської підготовки вищого педагогічного закладу (на матеріалах природничого відділення).

Концептуальні ідеї дослідження. Зростання ролі педагогічних кадрів у поступальному соціальному й економічному розвиткові суспільства вимагає вдосконалення системи їх відтворення і, зокрема, вдосконалення довузівського етапу підготовки. Ефективне функціонування останнього можливе за умови реалізації принципів безперервності, наступності та цілісності навчально-виховного процесу, а також наявності наукового механізму професійного підбору абітурієнтів взагалі та в розрізі конкретних спеціальностей.

Грунтуючись на науково-теоретичних положеннях педагогічних концепцій розвитку освіти та основних принципах національної системи підготовки педагогічних кадрів, вважаємо, що однією з найбільш доцільних форм залучення молоді до педагогічної професії є факультети довузівської підготовки. Їх функціонування забезпечується обгрунтованістю організаційно-педагогічних засад на принципах гуманізації, гуманітаризації, передбаченням потреб завтрашнього дня, врахуванням психофізіологічних особливостей слухачів.

Основні положення концепції знайшли відображення у робочій гіпотезі дослідження, шляхах та способах вирішення окресленої мети та завдань дослідження.

Завдання дослідження.

Здійснити науково-педагогічний аналіз проблеми в теорії та практиці.

Виявити чинники підвищення якості навчання слухачів факультету довузівської підготовки.

Розробити методику професійного відбору майбутніх абітурієнтів (на матеріалах природничого відділення).

Обгрунтувати та експериментально перевірити організаційно-дидактичні умови, які забезпечують належний рівень підготовки слухачів природничого відділення ФДП до вступу до педагогічного закладу.

Методологічною основою дослідження є ідеї класиків філософії і психолого-педагогічних наук про динаміку і розвиток соціальних процесів, державні документи про національну освіту в Україні та перспективи її розбудови.

Певне значення для вивчення процесу, що досліджується, мають діалектичні категорії необхідності та випадковості, загального і часткового. Будь-яке пізнання передбачає усвідомлення внутрішніх змін об'єкта в його взаємодії з навколишнім середовищем. При цьому приховані потенційні можливості переходу речей до якісно нового стану існують у вигляді тенденцій їх розвитку і реалізуються повною мірою тільки за наявністю необхідних умов.

Пiдставою для якiсного функцiонування етапу довузiвської пiдготовки є принципи, якi визначають структурно-функцiональнi характеристики системи педагогiчної освiти взагалi. Передусiм це детермiнованiсть мети виховання i навчання суспiльними потребами, залежнiсть результатiв навчально-виховного процесу вiд умов, в яких вiн проходить. Розробку органiзацiйно-дидактичного забезпечення системи довузiвської пiдготовки слiд здiйснювати з позицiй системно-комплексного пiдходу, як складного цiлiсного об'єкта з притаманним йому розмаїттям багатопорядкових зв'язкiв та взаємозалежностей.

Методи дослiдження. З метою забезпечення достовiрностi основних положень i висновкiв дослiдження було використано комплекс теоретичних та емпiричних методiв, котрі вiдповiдали його метi й завданням: теоретичний аналiз наукових джерел; вивчення нормативних документiв, шкiльної та вузiвської документацiї; iндивiдуальнi i групові бесiди; спостереження; якiсний аналiз результатiв педагогiчного експерименту; вивчення та узагальнення передового досвiду з проблеми; спiвставлення i систематизацiя одержаних даних; моделювання.

Ураховуючи необхiднiсть охоплення дослiдженням широкого загалу учнiв рiзних типiв навчальних закладiв довузiвського етапу педагогiчної освiти, вчителiв середнiх шкiл, викладачiв вузiв, а також студентiв перших курсiв педагогiчних iнститутiв (всього близько 2000 осіб), широко використовувались анкети, методи експертизи.

Дослiдження охоплює перiод з 1992-1998 рр. i проводилось в декiлька етапiв, на кожному з яких залежно вiд завдань, застосовувались спеціальні методи та прийоми.

На першому - дiагностичному (1992-1993 рр.) вивчався стан проблеми пiдготовки слухачiв рiзних форм довузiвського етапу педагогiчної освiти за спецiальностями природничого факультету. З'ясовувались наявні протирiччя в системi пiдготовки майбутнiх абiтурiєнтiв.

На прогностичному етапi дослiдження було розроблено розгорнуту програму педагогiчного експерименту, визначено цiлi, завдання i головнi напрями її проведення; прогнозувались очiкуванi результати, а також джерела компенсацiї можливих негативних наслiдкiв експерименту.

На третьому - органiзацiйному етапi (1993-1994 рр.) основну увагу було придiлено обгрунтуванню i пiдбору вiдповiдного матерiально-технiчного, фiнансового i дидактико-методичного забезпечення. Було окреслено форми i методи експерименту (iнтерв'ювання, анкетування, спiвбесiда та iн.), а також система оцiнювальних критерiїв ефективностi його результатiв, визначено контрольнi та експериментальнi групи слухачiв ФДП.

На практичному - четвертому етапi (1994-1997 рр.) - здiйснювався педагогiчний експеримент, що полягав у обгрунтуваннi та перевiрцi найбiльш ефективних органiзацiйних i дидактичних умов навчання слухачiв факультету довузiвської пiдготовки з природничих дисциплiн. З цією метою проводились вихiднi зрiзи знань, попереднє тестування та анкетування, що дозволило реалiзувати новi пiдходи до пiдготовки слухачiв з хiмiї та бiологiї, апробувати авторські навчальнi програми з даних предметiв. Одержані результати навчального процесу за експериментальними програмами з курсу бiологiї та хiмiї, факультативу з монiторингу навколишнього середовища аналізувались і порівнювались, вносились необхiднi змiни i корективи. Була апробована методика пролонгованого професiйного вiдбору слухачiв ФДП - майбутнiх абітурієнтів природничого факультету педагогiчного закладу, співставлялись результати i типовi помилки вступних екзаменiв. Порiвняльному аналiзу пiддавались результати першої (зимової) сесiї з дисциплiн природничого циклу та стійкість професійних намірів студентiв - випускникiв ФДП i випускникiв загальноосвiтнiх шкiл, якi не пройшли етапу довузiвської пiдготовки. Одержанi данi дозволили пiдвести пiдсумки експерименту, описати хiд i загальні висновки дослiдження, розробити рекомендацiї з професiйного вiдбору та адаптацiї слухачiв факультету довузiвської пiдготовки природничого вiддiлення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних і практичних засад діяльності факультету довузівської підготовки педагогічного навчального закладу, а саме: розробці системи пролонгованого професійного відбору слухачів, дидактичного забезпечення навчально-виховного процесу майбутніх абітурієнтів природничого відділення на основі прогностично змодельованих мети, змісту, методів та організаційних форм навчання.

Теоретичне значення дослідження: в дисертації обгрунтовано організаційно-педагогічні умови навчання слухачів довузівського етапу підготовки педагогічних кадрів; окреслено методологічні передумови випереджувального визначення мети, змісту навчання на ФДП та засобів їх реалізації; розроблено варіант типової моделі вчителя природничих дисциплін.

Практичне значення дослідження. На основі теоретичних узагальнень і висновків розроблено рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності діяльності довузівського етапу підготовки педагогічних кадрів, створено структурно-функціональну модель організації навчання на ФДП, розроблено навчальні програми з біології та хімії відповідно до сучасних досягнень у галузі природничих і психолого-педагогічних наук, модифіковано загальнопсихологічні методи профдіагностики і профвідбору, обгрунтовано та впроваджено комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення адаптації майбутніх абітурієнтів щодо педагогічної діяльності в межах ФДП.

Особистим внеском автора є визначення провідних тенденцій в системі довузівської підготовки педагогічних кадрів та чинників формування складу слухачів ФДП; розробка системи профвідбору абітурієнтів до природничого факультету; обгрунтування та перевірка системи дидактико-методичного забезпечення навчання слухачів природничого відділення ФДП вищого педагогічного закладу.

Вірогідність одержаних результатів і висновків забезпечується методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень, опорою на сучасні досягнення теорії педагогіки та психології, врахуванням даних передового педагогічного досвіду, використанням комплексу взаємодоповнювальних методів і прийомів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; якісним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези і теоретичних положень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались у Херсонському державному педагогічному університеті на засіданнях та науково-методичних семінарах кафедр педагогіки, методики викладання біології, хімії, деканатах факультету довузівської підготовки (1993-1997) ; на науково-практичних конференціях: міжвузівській науково-педагогічній конференції “Сучасні проблеми підготовки вчителя” (Херсон, 1992) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь. Праця. Професія” (Херсон, 1993) : науково-методичній конференції психолого-природничого факультету “Середня школа, педвуз та нова шкільна програма з біології” (Херсон, 1997) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розбудови національної освіти” (Київ-Херсон, 1997) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Теоретические и методические основы формирования культуры студенческой и ученической молодежи” (Київ, 1997) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Педагогічна практика і філософія освіти” (Полтава, 1997) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Становлення особистості вчителя біології в процесі вищої педагогічної освіти” (Київ, 1998).

Теоретичні матеріали, наукові висновки та практичні результати було використано у процесі навчання слухачів факультетів довузівської підготовки, підготовчих відділень Миколаївського інституту, Херсонського педагогічного та Сімферопольського державного університетів.

Методичні рекомендації з підготовки абітурієнтів до вступу в педагогічні вищі навчальні заклади до природничого факультету знайшли своє застосування в профільних класах спеціалізованих шкіл № 30, № 36 м. Херсона; в роботі районних філій Центру довузівської підготовки Херсонського педагогічного університету.

Доробок автора складає 15 публікацій, з них: 6 статей у провідних фахових виданнях, 7 - у матеріалах науково-практичних конференцій, 1 методичні рекомендації, 1 програма.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 231 сторінок машинописного тексту, з них основного тексту - 181 сторінок. У дисертації використано 210 літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обгрунтовано актуальність теми, викладено стан розробленості досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано концепцію, гіпотезу і задачі, розкрито теоретико-методологічні основи, методи дослідження, окреслено його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, особистий внесок здобувача, вірогідність отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації та впровадження.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Теоретичне обгрунтування проблеми дослідження” проаналізовано стан підготовки педагогічних кадрів на довузівському етапі в теорії та практиці роботи вищої школи, визначено чинники формування контингенту майбутніх абітурієнтів як однієї з передумов якісної їх підготовки до вступу у педагогічний вуз, розкрита проблема обгрунтування змісту природничої освіти на ФДП у світлі сучасних вимог, проаналізовано сучасні підходи до побудови природничої освіти та основні напрями удосконалення підготовки вчителів біології та хімії.

Проблема підготовки педагогічних кадрів знайшла широке висвітлення в психолого-педагогічній літературі. Її розв'язання вбачається у забезпеченні безперервного, цілісного професійно-особистісного розвитку вчителя на етапах довузівської (В.Н. Вуколов, П.Л. Гончарук, Г.М. Жовтая, С.І. Казаченко, К.К. Коновалова, В.Н. Вуколов, М.І. Легенький, А.Ф. Линенко, О.О. Медведенко, Л.Л. Ройко, Е.П. Соломахо, С.В. Тезикова, Л.Г. Федотова, Р.І. Хмелюк, В.Л. Федяєва), базової професійної підготовки (С.І. Архангельський, В.П. Безпалько, О.О. Вербицький, Н.І. Дегтярьова, І.К. Журавльов, Л.Я. Зоріна, О.Є. Коваленко, В.В. Краєвський, В.С. Ледньов, І.Я. Лернер, В.Є. Прокопчук, В.О. Сластьонін, Ю.Г. Татур, Д.В. Чернилевський, О.К. Філатов, О.І. Янкевич) та післявузівського його становлення (Г.З. Алібекова, А. Бекренєв, П.О. Жильцов, А.О. Лігоцький, В. Михалькевич, А.І. Панарін, І.П. Підласий, С. Трипольська, С.І. Подмазін, Л.П. Пуховська).

У дисертації проаналізовано теорію та практику діяльності довузівських форм підготовки абітурієнтів, механізми їх професійного відбору в педагогічні навчальні заклади. Зроблено висновок, що, незважаючи на значну кількість доробок з досліджуваної проблеми, до цього часу відсутні науково обгрунтовані організаційно-педагогічні умови підготовки слухачів до фахових випробувань.

У процесі дослідження доведена необхідність функціонування спецiальних факультетів, які б за своєю організаційною структурою і змістом роботи мали потенційні можливостi забезпечення не тiльки необхiдного рiвня знань слухачів, а й цiлеспрямованого їх профвiдбору та первинної адаптації до умов вищої школи. Таким вимогам в повній мірі задовольняють факультети довузівської підготовки.

Встановлено, що на якість підготовки слухачів впливає комплекс чинників та супутніх обставин. Найбільш суттєвими з них виявились перш за все ефективність механізму комплектування контингенту слухачів, наявність науково обгрунтованої системи цілей, змісту, методів та організаційних форм навчання, рівень кадрової і матеріально-технічної забезпеченості навчально-виховного процесу.

З числа чинників, що впливають на формування складу слухачів, провідними є привабливість педагогічної професії, її соціальний престиж, матеріальний статус вчителя, умови його праці, моральна задоволеність своєю діяльністю, можливість професійного зросту. Немаловажливе значення має наявність чіткого, науково обгрунтованого механізму управління відтворенням кадрового потенціалу, який передбачає повну та об'єктивну інформацію про рівень забезпеченості регіону кваліфікованими кадрами, потреби у педагогах конкретної спеціалізації, демографічну ситуацію, наявність інших навчальних закладів, стан і розвиток шкільної мережі тощо.

У дисертації обгрунтовано об'єктивну необхідність розробки спеціальних навчальних програм для ФДП, систематичного перегляду змісту освіти, в тому числі і природничої.

Значне місце в роботі відведено аналізу сучасних підходів до побудови природничої освіти. Розглянуто доробки вітчизняних та зарубіжних вчених-педагогів з питання відбору і структурування змісту біологічної та хімічної підготовки. Це дозволило виявити тенденції розвитку сучасної природничої освіти, що проявляється в гуманітаризаціі, інтеграціі та диференціації навчання. Їх реалізація має на меті формування творчої особистості як умови і результату повноцінного навчально-виховного процесу.

У главі показана необхідність побудови мети та завдань змісту освіти на основі діяльнісно-діагностичного підходу, що дозволяє прогностичне їх моделювання у вигляді комплексу знань та вмінь. Відбір змісту доцільно здійснювати шляхом раціонального поєднання таксономічних і фундаментальних дисциплін відповідних наук на принципі дедуктивності з урахуванням змістовних рівнів. Така структура забезпечує цілісне сприйняття закономірностей живої природи та сприяє формуванню єдиної науково-природничої картини світу.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “Оптимізація організаційно-педагогічних умов навчання слухачів факультету довузівської підготовки” визначено вихідні положення ефективної підготовки слухачів ФДП, розкрито механізм професійного відбору абітурієнтів природничого профілю, дається характеристика змодельованого на основі прогностичних принципів навчально-методичного комплексу факультету довузівської підготовки педагогічного навчального закладу. Обгрунтовано зміст навчання майбутніх абітурієнтів природничого факультету, а також адекватні йому методи та організаційні форми навчально-пізнавальної діяльності слухачів, окреслено шляхи удосконалення кадрового та дидактико-методичного її забезпечення. У розділі аналізуються наслідки експериментальної перевірки та впровадження одержаних результатів дослідження.

Результати науково-пошукової роботи засвідчили, що рівень підготовки випускників ФДП до вступу до педагогічного вузу зумовлюється: 1) якістю набору слухачів, що проявляється в наявності у них необхідних психофізіологічних та особистісних характеристик; 2) обгрунтованістю мети і змісту освіти слухачів, трансформованих у навчальні плани та навчальні програми, що відповідають вимогам вступних випробувань на конкретні спеціальності; 3) застосуванням комплексу методів, організаційних форм та прогресивних педагогічних технологій, які активізують пізнавальну діяльність слухачів і забезпечують їх первинну адаптацію до умов вищої школи.

Розроблений та перевірений в межах факультету довузівської підготовки механізм професійного відбору слухачів передбачає використання системи тестів та синтетичних методів, що дозволяють створити цілісне уявлення про абітурієнта як особистість, шляхом включення індивіда в пізнання, спілкування, працю та творчість, які моделюють окремі компоненти професійної педагогічної діяльності, створення проблемно-педагогічних ситуацій та порівняння одержаних показників типологічних властивостей особистості (характер, темперамент, здібності, мотивація, функціональна симетрія великих півкуль головного мозку та ін.) з моделлю вчителя, в нашому випадку з обгрунтованою автором типовою моделлю особистості вчителя біолого-хімічного профілю.

У ході дослідження встановлено, що соціальне замовлення, проекти стандарту освіти та специфіка функціонування ФДП передбачають його діяльність у трьох взаємопов'язаних напрямах:

Засвоєння слухачами системи знань з профільних дисциплін і загальних основ педагогіки;

Виявлення і розвиток педагогічно важливих схильностей й здібностей.

Здійснення первинної адаптації слухачів до умов вищої школи.

У дисертації розроблено варіанти навчального плану та програм з природничих дисциплін, побудованих на принципах науковості, урахування міжпредметних зв'язків, логіки викладання матеріалу у відповідності до освітніх стандартів і професіограми вчителя.

Плани та навчальні програми тільки тоді успішно виконують свої функції, коли їх зміст систематично і з певним випереджуванням адаптується до соціального замовлення, враховує прогресивні тенденції у розвитку конкретних наукових дисциплін.

Виходячи з логіки діяльнісного підходу, організація блоку технології детермінує визначення адекватних методів навчання і схем керування пізнавальною діяльностю слухачів, оптимальних організаційних форм та нормативно-дидактичного забезпечення.

Процес підготовки слухачів передбачає еволюційний розвиток мотиваційної основи в їх пізнавальній діяльності з першого рівня засвоєння до третього, з паралельним переходом від репродуктивних до продуктивних методів пізнання.

У ході дослідження окреслено оптимальні організаційні форми навчання на довузівському етапі. Для перевірки рівня засвоєння слухачами навчального матеріалу та рівня усвідомлення засвоєних ними вмінь найбільш дійовими виявились такі, як залік, курсові роботи, захист виконаного індивідуального завдання (реферати, доповідь) та екзамен. Для поліпшення якості навчання та адаптації майбутніх абітурієнтів до вищого навчального закладу можлива організація зимової та весняної сесій.

У дисертації здійснено аналіз кадрового і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу на ФДП як однієї з передумов успішної реалізації освітніх та адаптаційних завдань довузівського етапу педагогічної освіти. Особливість діяльності факультету вимагає спеціального добору викладачів, що володіють необхідною психолого-педагогічною підготовкою, вмінням організовувати увагу слухачів, викликати пізнавальний інтерес та готовність до виконання завдань, координувати діяльність слухачів, використовувати прийоми активізації розумової діяльності, органічно поєднувати у навчальному процесі технічні засоби навчання та ЕОМ. З цією метою доцільна організація короткострокових курсів для працюючих на ФДП викладачів з наступною їх атестацією.

Пошукувачем розроблено систему нормативного дидактико-методичного забезпечення викладання дисциплін природничого циклу на факультеті довузівської підготовки педагогічної освіти. Доведено необхідність створення технічного центру ФДП як складового елементу структури вищого навчального закладу.

Механізм експериментальної перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов підготовки слухачів передбачав порівняльний аналіз обсягу свідомого засвоєння знань з профільних дисциплін; рівня логічного мислення; стійкості професійних намірів; результатів навчання у вузі; показників активності у науково-дослідницькій роботі та громадській діяльності у абітурієнтів (студентів) двох категорій - випускників ФДП та вступників на загальних підставах.

За умовами експерименту група слухачів (25 чол.) навчалась за авторськими програмами, затвердженою відповідними кафедрами Херсонського державного педагогічного інституту. Дійовість програм перевірялась за рівнем засвоєння спеціальних знань та вмінь (біологічних та хімічних), рівнем сформованості логічного мислення, результатами вступних випробувань. Повне порівняння за показниками було можливе тільки починаючи з етапу вступних іспитів, де контрольною групою були абітурієнти, що вступали до вузу на загальних підставах.

На констатуючому етапі контрольні роботи проводились на репродуктивному, алгоритмічному та продуктивному рівнях, що охоплювали основні теми шкільних курсів біології та хімії (табл. 1.). Аналогічні контрольні зрізи з фахових дисциплін проводились і наприкінці навчального року для порівняння змін, які відбулися у знаннях слухачів під час навчання за авторськими програмами.

Таблиця 1

Динаміка рівнів засвоєння слухачами навчального матеріалу з курсів біології ті хімії (1994-1996 навч. рр.), %.

Контр. зрізи	Роки навчання	Контрольна робота з біології	Контрольна робота з хімії
		Відсоток вірних відповідей	Відсоток вірних відповідей
		К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е
		1 питання	2 питання	3 питання	1 питання	2 питання	3 питання
вступний вихідний	1994-1995	72 90	70 98	70 82	70 96	24 26	22 52	60 78	62 96	62 80	62 96	22 34	24 54
вступний вихідний	1995-1996	68 88	68 96	70 84	72 96	28 32	26 60	58 90	58 98	60 80	62 96	26 32	26 60

К- контрольна група; Е - експериментальна група.

Порівняльний аналіз одержаних даних показує, що навчання за експериментальними програмами з курсів біології та хімії дозволило значно підвищити рівень засвоєння матеріалу (збільшився відсоток виконання творчих завдань).

Ступінь розвитку логічного мислення майбутніх абітурієнтів експериментальної групи оцінювався за показниками цілісного сприйняття навчального матеріалу; свідомого засвоєння сформованих понять; вмінням визначати основне і другорядне. Виявлення їх прояву здійснювалось за допомогою системи логічних задач, самооцінювання, комплексу тестів процедур тощо. Переважна більшість слухачів відповідала середньому та високому рівням розвитку логічного мислення. Це підтвердили результати вступних екзаменів. Як видно з рис. 1, питома вага випускників ФДП, які склали вступні іспити з хімії та біології на “4”і “5”, на 10-20% вище в порівнянні з абітурієнтами на загальних підставах.

Подальше відстежування успішності навчання випускників ФДП проводилося під час першої (зимової) сесії. Протягом 4-х навчальних років (1993 - 1997рр.) питома вага числа студентів 1-го курсу природничого факультету ХДПІ, випускників ФДП, склали екзамени зі спеціальних дисциплін значно краще у порівнянні з першокурсниками, що вступили на умовах загального конкурсу. Так, у 1993/94 навч. році - 28% студентів, випускників ФДП, одержали “4” і “5” проти 8% з числа студентів на загальних підставах; у 1994/95 навч. році - відповідно 22% та 20%; у 1995/96 - 30% і 25%; у 1996/97 навч. році - 50% і 30%.

Визначення стійкості професійних намірів студентів першого курсу природничого факультету показало, що з числа слухачів до вступу 72% обрали даний педагогічний заклад з метою придбання саме професії вчителя, а 28% - з метою працювати науковим співробітником у галузі природознавства. В той же час тільки 64% студентів, що вступили на загальних підставах, мали бажання працювати вчителем, 30% - науковцем, 6% - ще не визначилися. Основні мотиви вибору професії для слухачів природничого відділення ФДП, пов'язані з можливістю здобуття вищої освіти (88%), бажанням стати вчителем (72%), стати науковцем (28%), довготривала відпустка для педагогів (32%). Студенти 1 курсу, що вступили на підставі загального конкурсу, показали відповідно - 90%, 64%, 30%, 42% (за умовами анкетування допускалося називати декілька варіантів відповідей).

Стійкість професійних намірів у студентів 4 курсу згаданих категорій респондентів була іншою. Після проходження першої педагогічної практики бажання працювати вчителем біології та хімії висловили 74% з числа колишніх слухачів та 48% студентів, що були зараховані на загальних підставах.

Незважаючи на недостатню коректність вибірки, все ж таки можна говорити, що молодь, яка пройшла довузівську підготовку, більш професійно спрямована, більш свідомо здійснює вибір майбутньої професії.

Показники активності колишніх випускників ФДП та студентів інших категорій у науковому та громадському житті інституту визначались за критеріями: участь в роботі органів студентського самоврядування; вибір тематики рефератів, курсових і дипломних робіт з педагогіки та методики викладання профільних дисциплін; участь в олімпіадах, науково- теоретичних конференціях, художній самодіяльності. Аналіз одержаних даних свідчить про більш високу активність випускників ФДП у громадському житті природничого факультету в порівнянні зі студентами, що не проходили підготовчого етапу. Що стосується показників вибору тематики курсових та дипломних робіт з педагогіки та методик викладання спеціальних дисциплін, то професійна зацікавленість у всіх категорій студентів приблизно на однаковому рівні.

Таким чином, аналіз результатів експериментального дослідження дає підставу стверджувати, що рівень опанування та засвоєння спеціальних знань та вмінь, ступінь розвитку логічного мислення, показники успішності вступних випробувань та навчання у вузі, громадській та науковій активності у випускників ФДП значно вищий в порівнянні з основним контингентом студентів.

У ЗАКЛЮЧНІЙ ЧАСТИНІ дисертації узагальнюються результати дослідження, розкриваються основні теоретичні доробки, окреслюються шляхи їх практичного використання для підвищення якості підготовки слухачів до вступу до педагогічного навчального закладу.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

Аналiз наукових першоджерел з проблеми допрофесійної підготовки педагогічних кадрів свідчить, що незважаючи на достатнє її висвiтлення в психолого-педагогiчнiй лiтературi, вона потребує подальшого дослiдження з позицiй кардинальних змiн, які вiдбуваються в суспiльствi.

У практиці існує декілька форм підготовки молоді до вступу у вищі педагогічні заклади - підготовчі відділення, школи майбутнього вчителя, педагогічні класи загальноосвітньої школи, педагогічні гімназії та ліцеї. В умовах соціально-економічних перетворень їх функції розширюються. Крiм традицiйної “репетиторської” спрямованостi вiдчувається гостра потреба у забезпеченнi наступностi мiж школою i вузом, урахуванні специфiки пiдготовки з кожної конкретної спецiальностi, адаптацiї майбутнiх абiтурiєнтiв до умов вищої школи. Експериментальна перевірка показала, що реалізацію цих вимог в повній мірі забезпечує діяльність факультетів довузівської підготовки.

У процесі дослідження встановлено, що основними умовами ефективної підготовки слухачів ФДП є відповідний підбір контингенту майбутніх абітурієнтів, наявнiсть науково-обгрунтованого змiсту, орієнтованого на вимоги фахових випробувань, що враховує: прогресивнi тенденцiї в розвитку вiдповiдних галузей наук; специфіку психофізіологічного розвитку слухачів; використання сучасних технологiй навчання; вiдповiдний пiдбір викладацького складу; нормативне матерiально-технiчне i дидактичне забезпечення навчального процесу. Як свідчать одержані дані, комплектування складу слухачів пов'язане з престижем педагогiчної професiї, соцiальним і матерiальним статусом учителя, можливiстю професiйного зросту, наявністю навчальних закладів у регіоні, рівнем профорієнтаційної роботи і забезпечується використанням дiйового механiзму професiйного добору слухачів на конкретні спецiальностi.

В основi розробленої системи пролонгованого вiдбору майбутнiх абiтурiєнтiв природничого факультету закладено обгрунтована психофізіологічна типова модель вчителя природничих дисциплін та комплекс традиційних і нетрадиційних методів, спрямованих на виявлення наявностi типологiчних властивостей особистостi (характер, темперамент, здiбностi, мотивацiя, увага, образна пам'ять, логічне мислення, інтелектуальна лабільність, функцiональна симетрiя великих пiвкуль головного мозку).

В основу конструювання змісту освіти має бути закладено механізм відображення сучасної дисциплінарної структури навчальних предметів, реалізацію стандартно-змiстовних лiнiй, посилення практичної спрямованостi процесу навчання. Побудова навчальних планів і програм на довузiвському етапi, механiзм вiдбору i структурування навчального матерiалу вимагають: максимальної орiєнтацiї на перспективу і випередження соцiального замовлення, дотримання логiки конкретної науки i вiдповiдностi освiтнiй метi, систематизацiї навчального матерiалу на основі дiяльнiсного пiдходу.

У дисертації обгрунтовано систему нормативного дидактико-методичного забезпечення опанування дисциплінами природничого циклу, що задовольняє вимогам стандартів освіти, враховує індивідуальні особливості слухачів, максимально сприяє їх адаптації до умов вищої школи.

Визначена і перевірена в процесi дослiдження залежнiсть мiж рiвнем опанування слухачами ФДП навчальним матерiалом i доцiльними формами органiзацiї навчально-виховного процесу засвідчила, що на першому рiвнi засвоєння (“учнiвському”) найбiльш рацiональними є традицiйнi лекцiї та семiнари за ранiш оголошеним планом. На другому (“алгоритмiчному”) - ефективні бiнарні лекцiї, семiнари-дiлові iгри, лабораторні практикуми. Для третього (“продуктивного”) рiвня найбiльш дiйовими зарекомендували себе лабораторнi роботи за iндивiдуальними завданнями, проблемнi лекцiї, лекцiї-прес-конференцiї, диспути, система самостiйної роботи слухачiв.

Експериментальною перевіркою доведено, що розроблені організаційно-педагогічні умови підготовки слухачів підвищують якість їх підготовки до фахових вступних випробувань, сприяють первинній адаптації до умов вищої школи й стійкості професійних намірів до продовження освіти за обраною спеціальністю, формуванню вмінь, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання, пов'язані з удосконаленням моделі особистості вчителя-предметника. Відкритою залишається проблема втілення вимог державних стандартів до змісту та організації навчання на довузівському етапі педагогічної освіти та ін.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях автора:

Бичкова І.І. Прогностичне моделювання цілей і завдань діяльності факультету довузівської підготовки педвузу (природниче відділення) // Метода. Зб. наук. праць. Вип. “Альманах”. - К. : ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1997. - С. 16-21.

Бичкова І.І. Основні тенденції реформування змісту сучасної природничої освіти // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Вип. 5. - Херсон: ХДПУ, 1998. - С. 108-113.

Бичкова І.І. Чинники ефективної підготовки слухачів педвузу // Метода. Зб. наук. праць. Вип. “Альманах”. - К. : ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1997. - С. 27-32.

Бичкова І.І. Зміст природничої освіти як компонент технології навчання майбутнього вчителя на довузівському етапі // Метода. Зб. наук. праць. Вип. “Аспекти”. - К. : ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1997. - С. 1-27.

Бичкова І.І. Забезпечення кадрового потенціалу довузівської підготовки педвузу // Метода. Зб. наук. праць. Вип. “Альманах”. - К. : ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1997. - С. 21-27.

Бичкова І.І., Сидорович М. Форми співробітництва природничих кафедр зі школою // Біологія і хімія в школі. - 1998. - № 2. - С. 4-5.

Бичкова І.І., Гришко Т. Екологічні аспекти розділу “Людина та її здоров'я” // Біологія і хімія в школі. - 1997. - № 2. - С. 26-27.

Бичкова І.І., Сидорович М.М. Програма з курсу загальної біології (10-11кл.) // Програми курсів основ природничих дисциплін за вибором для загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. - К. : Перун, 1996. - С. 91-102.

Бичкова І.І. Шлях до професійного самовизначення // Особистість педагога: розкриття можливостей. / Науков. ред. і упорядник Н.І. Бутенко. - К. : Інститут педагогіки і психології проф. освіти АПН України, 1995. - С. 11-12.

Бичкова І.І. Проблема цілісності розвитку особистості // Професійна та естетична підготовка вчителя: Метод. посібн. / Науков. ред. і упорядник Н. І. Бутенко. - К. : Інститут педагогіки і психології проф. освіти АПН України, 1995. - С. 15-16.

Бичкова І.І. Оптимізація змісту біологічної освіти // Актуальні проблеми професійної педагогіки: / Науков. ред. і упорядник Н. І. Бутенко. - Херсон: ХДПІ, 1996. - С. 12-13.

Бычкова И.И., Ивашина Г.А. Методические указания к самостоятельной работе и практическим занятиям по разделу “Общая химия” для слушателей подготовительного отделения педагогических институтов. - Херсон: ХДПИ, 1991. - 45с.

Бичкова І.І., Сидорович М.М. Підготовка молоді в Центрі довузівської підготовки // Педагогічна практика та філософія освіти: Матеріали Міжнар. наук. -пр. конфер. (25-26 лист., 1997 р.) / Ред. колегія: Зязюн І. А. (голова), Гончаренко С. У., Шемет П. Г., Охріменко І. В. та ін. - Полтава: ПОІ ПОПП, 1997. - С. 29-30.

Бичкова І.І. Організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки (на матеріалі дисциплін природничого циклу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 01 - теорія та історія педагогіки, Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, Київ, 1999.

У дисертації досліджено організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки вищого педагогічного закладу. Встановлено, що основними умовами ефективної підготовки слухачів ФДП є відповідний підбір їх контингенту; наявність науково обгрунтованих мети і змісту навчання, орієнтованих на вимоги профільних вступних випробувань та врахування прогресивних тенденцій у розвитку конкретних галузей наук і специфіку психофізіологічного розвитку слухачів. У основі розробленої методики професійного відбору майбутніх абітурієнтів природничого факультету закладена модель вчителя природничих дисциплін та система виявлення відповідності до неї психофізіологічних характеристик майбутніх абітурієнтів.

Обгрунтовано технологію визначення мети і змісту навчання на ФДП, що детерміновані соціальним замовленням та освітніми стандартами. Розроблено та апробовано варіанти навчального плану і програм з курсів біології та хімії для природничого відділення ФДП, що базуються на дедуктивному підході до побудови наукової інформації, реалізації ідей розвитку особистості та забезпеченні наступності між школою та вузом. Автором визначено педагогічно доцільні сполучення методів та форм організації навчального процесу, його нормативне дидактико-методичне оснащення. Дані рекомендації з кадрового й матеріально-технічного забезпечення діяльності ФДП.

Ключові слова: довузівський етап підготовки абітурієнтів вищих педагогічних закладів, механізм профвідбору, прогностичне моделювання, навчально-методичний комплекс, слухачі.

Бычкова И.И. Организационно-педагогические основы обучения слушателей довузовской подготовки (на материале дисциплин естественного цикла). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 01 - теория и история педагогики, Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, Киев, 1999.

В диссертации исследуется организационно-педагогические основы обучения слушателей факультета довузовской подготовки педагогического вуза. В результате системного анализа теории и практики существующих в Украине различных форм подготовки молодежи к поступлению в вузы установлено, что наиболее действенными из них являются специальные факультеты, которые по своей организационной структуре и содержанию работы обеспечивают не только необходимый уровень знаний слушателей, а и пролонгированный целенаправленный их профотбор и первичную адаптацию к условиям высшей школы. Определены организационно-педагогические условия обучения слушателей ФДП на материалах естественного отделения. Этап довузовской подготовки рассматривается как одна из форм прогностической оценки возможностей будущих абитуриентов к профессиональному обучению.

В ходе исследования выявлено, что основными условиями эффективной подготовки слушателей ФДП являются: целесообразный подбор их контингента; наличие ориентированных на требования профильных вступительных испытаний научно-обоснованных целей и содержания, обучения которые учитывают прогрессивные тенденции в развитии конкретных областей наук и специфику психофизиологического развития слушателей; применение современных технологий обучения; соответствующий подбор преподавательского состава, нормативное материально-техническое и дидактическое обеспечение учебного процесса.

Полученные данные свидетельствуют, что комплектация состава слушателей определяется действенностью системы профотбора, привлекательностью и престижем педагогической профессии, социальным и материальным статусом учителя, возможностью профессионального роста, наличием учебных заведений в регионе, уровнем профориентационной работы. Разработанный соискателем механизм профессионального отбора базировался на модели учителя естественных дисциплин и системе выявления соответствия ей психофизиологических характеристик будущих абитуриентов (степень развития образной памяти, внимания, логического мышления, интеллектуальной лабильности, психотизма, нейротизма и др.). С этой целью предложен комплекс тестов, логических процедур и нетрадиционных методов исследования.

В диссертации раскрыта технология определения целей и содержания обучения на ФДП, детерминированных социальным заказом и образовательными стандартами; разработаны методы и формы организации познавательной деятельности слушателей. Экспериментально установлено, что цели, задачи и содержание обучения на довузовском этапе должны базироваться на деятельностно-диагностическом подходе, позволяющем прогностическое их моделирование в виде комплекса знаний и умений.

Смоделированные в работе варианты учебного плана и программ по биологии и химии для естественного отделения ФДП предполагают дедуктивное построение научной информации, позволяют воплощать идеи развития личности, ее творческого мышления и познавательной активности, обеспечивают преемственность между школой и вузом. Выявленная зависимость между уровнем овладения слушателями ФДП учебным материалом и целесообразными формами организации учебно-воспитательного процесса свидетельствуют, что на первом уровне (“ученическом”) наиболее рациональными являются традиционные лекции и семинары по предварительно объявленному плану. На втором (“алгоритмичном”) - эффективны бинарные лекции, деловые игры, лабораторные практикумы. Для третьего (“творческого”) уровня наиболее действенными зарекомендовали себя лабораторные работы по индивидуальным заданиям, проблемные лекции, диспуты, система самостоятельной работы слушателей.

Специфические особенности довузовского этапа требуют специального подбора и подготовки преподавательского состава путем организации кратковременных курсов и ежегодной аттестации которая учитывает психолого-педагогический, научно-теоретический и методический уровни подготовки преподавателей.

В диссертации разработана и апробирована система нормативного дидактико-методического обеспечения процесса овладения дисциплинами естественного цикла, удовлетворяющая требова-ниям образовательных стандартов и учитывающая индивидуальные особенности слушателей.

Результаты опытно-экспериментальной проверки теоретически разработанных в исследовании положений показали, что уровень сознательного усвоения специальных знаний и умений, степень развития логического мышления, устойчивость профессиональных намерений, показатели успеваемости на вступительных экзаменах и при обучении в вузе, активность в научно-исследовательской и общественной деятельности у выпускников ФДП значительно выше в сравнении с контингентом студентов, поступивших на общих основаниях.

Разработанные организационно-педагогические условия подготовки слушателей повышают эффективность и качество их готовности к обучению, способствуют устойчивости профессиональных намерений, содействуют первичной адаптации слушателей к условиям высшей школы.

Ключевые слова: довузовский этап подготовки абитуриентов педвуза, механизм профотбора, прогностическое моделирование, учебно-методический комплекс, слушатели.

Buchkova I.I. General Educational Principles of Training Students of the Preparatory Courses (on natural sciences). - Manuscript.

Scientific thesis on theory of education on speciality 13. 00. 01 - History and Theory of Education. Pedagogical Institute at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The general principles of organization theory of education the process of training students at the preparatory courses have been investigated in this thesis. It has been down that the essential condition of the effective training is the professional selection of students; the aims of education should be scientifically grounded and the its content should coincide the demands of the entering exams on profile subjects. The latest scientific achievements and the peculiarities of the students personality development should be considered as well.

The basis of the given method of the professional selection of students entering the natural department includes the model of a teacher of natural science and the system of its correspondents to the phycological aup physiological characterishies of the future students.

The technology of out the aims and content of training at the preparatory courses has been developed. They are determined by a social order and educational standards. Programmes and plans on biology and chemistry for the preparatory courses of natural department at the higher educational establishment are based on the didactic approach to the scientific information, the ideas of development of personality and close ties of school and university. The author theoretically determines methods and forms of the educational process, its didactic and methodological provisions. There are also recommendations on staff and technical provision of the preparatory courses.

Key words: preparatory courses for students, mechanism of professional selection of future students, model of prognosis, complex of education provision of the process of learning.

навчання слухач абітурієнт

Размещено на Allbest.ru

...