Формування миротворчих поглядів студентів педвузів в процесі вивчення іноземної мови

Теоретичною основою дослідження є положення про смислові відтінки категогії історичного та логічного, які розглядаються при обгрунтуванні різних аспектів їх діалектичного зв'язку. У дослідженні використані першоджерела праць видатних педагогів, які втілюють ідею національного відродження України, всебічно розвиненої гуманної особистості. Здійснюючи дослідження, ми враховували основні положення Закону України "Про освіту", Державної національної програми "Освіта ("Україна ХХІ століття"), постанови, закони і рішення про освіту Президента України, Верховної Ради України та Кабінету міністрів України.

Організація дослідження. Дослідження проводилось протягом 1992 - 1998 рр. у вищих навчальних закладах Рівненської, Волинської, Тернопільської, Львівської та Житомирської областей. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі Рівненського економіко-гуманітарного інституту. Поряд з цим вивчався досвід науково-методичної роботи ряду педагогічних кафедр та кафедр іноземної мови Житомирського державного педінституту ім. І. Франка, Рівненського державного інституту культури, Рівненського державного педагогічного інституту, Львівського державного університету ім. І. Франка, Острозької Академії. На різних етапах дослідження в експериментальній роботі брали участь 815 студентів.

Дослідження охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (1992-1993 рр.) - аналітико - констатуючий - пов'язаний з детальним вивченням історико-соціальної, психолого-педагогічної та філософської літератури, формулюванням робочої гіпотези, об`єкта і предмета дослідження, обгрунтуванням проблеми, вивченням педагогічного досвіду у сфері виховної діяльності викладачів іноземної мови, стану підготовки викладача-вихователя.

Другий етап (1994-1996 рр.) - дослідно-експериментальний - визначається розробкою обраної проблеми, визначенням мети, гіпотези, базових понять дослідження, виявленням провідних чинників продуктивної виховної діяльності. Проведення констатуючого і формуючого експериментів, мета яких полягала в розробці системи виховної роботи в педагогічному вузі засобами іноземної мови на основі використання сучасних технологій виховання. Розроблені і експериментально перевірені в природних умовах роботи вузу варіанти психолого-педагогічних методик дозволили нам відібрати ті засоби впливу на особистість студента, які забезпечують максимальний ефект у формуванні їхніх миротворчих поглядів.

Третій етап (1997-1998 рр.) - завершально-узагальнюючий - характеризується розв'язанням означеної проблеми у теоретичному і практичному планах, узагальненням отриманих даних. Здійснювалась апробація результатів дослідження та впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів освіти розробленої методики.

У ході теоретичного вивчення проблеми, проведення дослідно-пошукової роботи та організації обробки дослідно-експериментальних даних застосовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: а) теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної та іноземної літератури і узагальнення одержаної інформації, аналіз та узагальнення експериментальних даних, класифікація, моделювання, побудова аналогій, інтегрування, порівняння, аналіз передового педагогічного досвіду; б) емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди); соціологічні методи; обсерваційні методи (пряме, включне спостереження, самоспостереження); прогностичні методи (експертні оцінки, незалежні оцінки); експериментальні методи; вивчення архівних матеріалів тощо.

Наукова новизна дослідження полягає в обгрунтуванні положення щодо формування миротворчих поглядів студентів педвузів у процесі вивчення іноземної мови на основі єдності національного та загальнолюдського начал; у теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов, за яких забезпечується поглиблене засвоєння студентами іноземної мови і на цій основі здійснюється миролюбне виховання студентів педінституту; набуло подальшого розвитку визначення критеріїв та показників миротворчої вихованості особистості та змісту миротворчого виховання.

Теоретичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні системи виховної роботи вищої школи засобами іноземної мови, виявленні педагогічних умов реалізації формування миротворчих поглядів в процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів, опрацюванні методики проведення полікультурно та гуманістично спрямованих навчальних занять з іноземної мови у педагогічному вузі.

Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій з курсу "Миротворче виховання особистості", які можуть бути використані науковцями, викладачами педагогічних вузів, факультетів підвищення кваліфікації, аспірантами та студентами для дослідження проблем теорії і практики виховання підростаючого покоління; історико-теоретичний аналіз і узагальнення результатів дослідження дали змогу розробити орієнтовану програму виховної роботи, а також узагальнити можливості виховного педагогічного впливу при вивченні іноземної мови; обгрунтувати методичні рекомендації для студентів, аспірантів, викладачів щодо організації виховної роботи в процесі вивчення іноземної мови у вищому навчальному закладі; теоретичні положення і методичні рекомендації можуть бути враховані при подальшому удосконаленні системи виховної роботи засобами іноземної мови вищої школи, розробці навчальних планів та програм, планів виховної роботи та нормативних документів органів народної освіти.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось на різних етапах виконання і керівництва комплексною науковою плановою темою Рівненського економіко-гуманітарного інституту з проблеми "Виховання учнівської молоді на ідеях миру в навчально-виховному процесі школи та вузу", а також у процесі дослідно-експериментального навчання в 20 академічних групах (довідка № 202 від 22.06.98 ), в процесі читання курсу лекцій в Рівненському інституті підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (довідка № 108 від 22.06.98).

Особистий внесок дисертанта полягає у: теоретичному обгрунтуванні системи формування миротворчих поглядів студентів педвузів у процесі вивчення іноземної мови; опрацюванні методики проведення полікультурно та гуманістично спрямованих навчальних занять з іноземної мови у педагогічному вузі; організації і проведенні дослідно-експериментальної роботи; розробці методичних рекомендацій щодо організації виховної роботи на ідеях миру, толерантності та полікультурності у вузі.

Вірогідність наукових положень, результатів і основних висновків дисертаційної роботи забезпечувалась методологічною обгрунтованістю вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу методів науково-педагогічного пошуку, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням; вірогідністю вибірки, поєднання кількісного та якісного аналізу, результатами експериментальної роботи.

На захист виносяться:

Теоретично обгрунтована та експериментально перевірена система виховної роботи вищого закладу освіти педагогічного профілю, спрямована на формування миротворчих поглядів студентів.

Педагогічні умови ефективного формування миротворчих поглядів особистості в процесі вивчення іноземної мови.

Методика проведення полікультурно та гуманістично спрямованих навчальних занять з іноземної мови у педагогічному інституті.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях працівників вузів; на міжнародних науково-практичних конференціях: "Педагогіка єдиного і цілісного миру" ( м. Рівне, 1995р.), "Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу" (Рівне, 1995р.), "Миротворча діяльність школи і вузу" (Рівне, 1997р.), "Взаємозв'язок психолого-педагогічної науки і шкільної практики як фактор вдосконалення педагогічної діяльності" (Рівне, 1998р.). Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії миротворчого виховання учнівської молоді Рівненського державного педагогічного інституту та Рівненського економіко-гуманітарного інституту (1992-1998рр.), на засіданнях кафедр педагогіки та іноземних мов.

За темою дослідження автором опубліковано 13 праць. Основні теоретичні положення і результати дослідження відображено у 8 публікаціях (всі одноосібні): з них 2 статті у фахових журналах, 4 статті у наукових збірниках, 2 тез до міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел ( 188 найменувань, з них 20 - англійською мовою), 5 додатків (22 с.). Основний зміст дисертації викладено на 171 сторінці, який включає: 22 таблиці (на 22 с.), 2 графіка (на 2 с.), 1 діаграму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обрання проблеми, стан її дослідженості, сформульовано об`єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження; викладено методологію, засади, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; розкрито джерелознавчу базу та наведено дані про апробацію отриманих результатів дослідження; сформульовані положення, винесені на захист.

У першому розділі - "Теоретичні аспекти формування миротворчих поглядів у студентів педагогічних вузів" - на основі аналізу наукової літератури та вивчення практики викладання іноземної мови у вищому закладі розкрито: історичні передумови формування миротворчих поглядів особистості; науково-педагогічні основи розвитку миротворчих поглядів майбутніх вчителів; системний аналіз виховання студентів на ідеях миру в педагогічних вузах.

Програмою дослідження було передбачено розвиток миротворчих поглядів не в їх емпіричній багатоманітності (адже такий виклад завжди супроводжується неповнотою охоплення персоналій і теорій), а виявити миротворчі ідеї та їх опорно-вузлові аспекти і системно подати цю проблему як єдину лінію об`єктивного закономірного процесу.

Матеріали дослідження переконують, що у зв'язку з тим, що під миротворчими поглядами слід розуміти не тільки світогляд та переконання, але крім цього вони є ще і моральним принципом, якістю особистості, закріпленою у свідомості, то формування їх у студентів необхідно розуміти як двоєдиний процес. З однієї сторони, це ідейно-політичний, світоглядний аспект, ідеологічний рівень, що виражає собою сукупність ідей, поглядів з питань миротворчості, толерантності, гуманності, які виступають на цьому рівні в систематизованій формі. З іншої сторони, морально-психологічний аспект, тобто формування звичок, уявлень, почуттів, настроїв, норм миротворчості, все те, що виникає під впливом навчально-пізнавальної діяльності і складає область суспільної свідомості.

Аналіз літературних джерел та узагальнення результатів педагогічного досвіду переконливо засвідчує, що підвищення якості підготовки і виховання студентів педінститутів на ідеях миру в процесі вивчення курсу іноземної мови, успішність формування професійної спрямованості їхньої особистості залежить не тільки від вияву нових форм, засобів і підходів до визначення мети та змісту педагогічної освіти, а й від суттєвої перебудови всього навчально-виховного процесу вищої школи.

Одним з важливих аспектів виховання підростаючого покоління має стати вивчення культур різних народів, їхньої історії та цінностей, миролюбного ставлення до представників всіх націй та народностей. Саме тут іноземна мова відіграє велике значення, оскільки тільки через мову можливо глибше пізнати унікальність того чи іншого народу. Вивчення іноземної мови як навчального предмету у вузі, як мінімум, повинне допомагати тому, щоб навколишнє середовище явилося перед молодим поколінням в єдності, злагоді та спокої, а не в його роз'єднанні та розколенні, повинна орієнтувати на постійний діалог між представниками всіх народів і конфесій.

Досліджуючи історичні аспекти ми виявили, що в 40-50 рр. ХХ століття питання про загальноосвітнє та виховне значення вивчення іноземної мови грунтувалося на основі класичних робіт Щерби Л.В., який вважав, що кожен навчальний предмет робить свій специфічний внесок в освіту та виховання молоді. Однак, вже починаючи з 60-х - 70-х років у зв'язку із завданням практичного оволодіння іноземною мовою це питання знову стало дискусійним. Так, ряд методистів вважають, що втілення загальноосвітніх та виховних цілей можливе лише після того, як учнівська молодь оволодіє уміннями спілкування на мові, що вивчається (Перовський Є.І., Шубін Є.П., Ільїна В.І.) . З цієї точки зору загальноосвітні та виховні цілі частково реалізуються лише в старших класах та вузах, оскільки при існуючих навчальних планах у вищих закладах педагогічної спрямованості важко закласти позитивні основи практичного володіння іноземною мовою.

Більшість вчених-філологів (Кузовлев В.П., Коростелев В.С., Пассов Є.І., Миролюбов А.А., Рахманова І.В., Цетлін В.С. та ін.) стверджують, що процес навчання іноземним мовам, а не його результат може і повинен сприяти загальному вихованню студентів, у тому числі вихованню на ідеях миру . Дослідники Кузовлєв В.П., Коростелєв В.С., Пасов Є.І. викладають результати аналізу змісту виховного аспекту, який полягає в тому, що навчання іншомовній культурі використовується як засіб національного, морального, етичного, естетичного, трудового, інтернаціонального та патріотичного виховання.

Проводячи дослідження, ми врахували, що друга половина 80-х років та перша 90-х років була переломним етапом для проблем війни і миру. Людство піднялось на нову сходинку через усвідомлення неможливості ядерної війни. Не випадково в наш час інтерес до виховання в дусі миру надзвичайно зріс, бо об`єктивно посилився зв`язок між захистом миру і вихованням. По суті, сьогодні правомірно вища школа почала більше приділяти уваги формуванню миротворчих поглядів студентів у процесі професійної підготовки. Цей напрям дослідження розробляється вченими, політологами, соціологами, юристами, педагогами, медиками та іншими. Різноманітну роботу з виховання в дусі миру проводять профспілкові, жіночі, молодіжні, юнацькі та дитячі об'єднання, спілки, формування, асоціації, товариства.

У ході проведення констатуючого експерименту ми звернули увагу на те, що у процесі виховання особистості в дусі миру найактивнішу роль відіграють діячі освіти, вчителі, вихователі молоді, які виступають за те, щоб школи, університети, всі навчально-виховні заклади стали "інструментами миру". Провідним учасником антивоєнного руху є Міжнародна федерація профспілок працівників освіти /МФППО/, що консолідує зусилля вчителів, спрямовані на виховання підростаючого покоління в дусі миру, толерантності та гуманності.

Питання про виховання молоді на ідеях миру та формування миротворчих, гуманістичних поглядів вивчається на рівні державних інститутів різних країн. В сучасному світі педагогіка миру в різних країнах має свою історію, різні ідейні напрями й політичне спрямування, свій ідейний зміст і політичне забарвлення. Про це свідчить і гуманізація, гуманітарізація, культурологічна спрямованість освіти та виховання, положення щодо полікультурності, ролі національної культури у формуванні особистості, єдності, загальнолюдських та національних цінностей, яскраві приклади миротворчої діяльності, що здійснюються педагогами-миротворцями Німеччини, США, Японії з виховання своєї молоді в дусі миру та взаєморозуміння.

У першому розділі зроблено висновок, що сучасна система підготовки вчительських кадрів у вищих закладах України склалась і функціонує на основі врахування гуманістичних історичних традицій з передбаченням основних аспектів професійної підготовки; навчання іноземній мові реалізує практичну мету і дозволяє підвищити ефективність формування миротворчих, гуманістичних поглядів студентів; дослідження проблеми виховання миролюбної, толерантної та гуманної особистості продовжує розроблятися вченими світу.

У другому розділі - "Педагогічні умови реалізації формування миротворчих поглядів студентів у процесі вивчення іноземної мови"- розкрито логіку та структуру формування миротворчих поглядів особистості на основі дослідження таких аспектів: гуманістичне виховання особистості та діагностика формування миротворчих поглядів майбутніх вчителів; систему миротворчого виховання особистості у процесі вивчення іноземної мови; формування миротворчих поглядів майбутніх фахівців на ідеях миру.

Результати дослідження показали, що у майбутніх фахівців виникає інтерес до пізнання законів розвитку суспільства та природи; позитивних моральних якостей певної системи гуманістичних рис, які подаються через вивчення життя і діяльності національних героїв України та інших країн, певні традиції та твори літератури та мистецтва . У цьому процесі активізується різноманітна діяльність студента, спрямована на засвоєння миротворчих ідей українського та інших народів, на особисту участь в конкретній навчально-пізнавальній діяльності.

Проводячи дослідження , ми звернули увагу на такі основні аспекти: як впливає на розвиток пізнавальних інтересів студентів швидкість та глибина сприйняття навчального матеріалу; який вид діяльності їх найбільше цікавить; як здійснюється організація навчально-пізнавальної діяльності на лекціях, семінарських заняттях; як здійснюється педагогічний контроль та самоконтроль. У ході проведення дослідження використали методи педагогічної діагностики у процесі формування миротворчих поглядів студентів при вивченні іноземної мови. Розробка експериментальної системи формування миротворчих поглядів студентів у процесі вивчення іноземної мови спрямовувалась на передбачення об'єктивних умов і педагогічних сприятливих обставин, які дозволяли б реалізувати миротворчу вихованість студентів у процесі професійної підготовки особистості. Здійснення педагогічного експерименту дозволяло передбачити такі аспекти: а) прогнозування реального стану виявлення і розвитку миротворчої вихованості студентів; б) реалізацію таких виховних впливів на особистість, які формують відповідні компоненти її структури, що в суб"єктивному плані зумовлюють її миротворчу поведінку, інтереси до проблеми миротворчих ідей, ідеалів і мотивів поведінки, ціннісних орієнтацій; в) розуміння ролі і значення самовиховання, самоорганізації і саморегуляції цього процесу; г) формування установки на самовиховання і самоорганізацію, пропаганду досвіду; д) вироблення потреби виховання миротворчих поглядів і поведінки у студентів педагогічних вузів.

Запропонована нами система включає в себе три головні параметри: психологічний - формування інтелектуально-пізнавальних, мотиваційно-емоційних, вольових і ціннісних аспектів, світоглядних і поведінкових характеристик студентів; дидактичний - засвоєння студентами знань, вмінь і навичок, необхідних для реалізації, здійснення миротворчих настанов у повсякденному житті, в професійній підготовці, в суспільній роботі; виховний - формування а) політичної культури, ідеологічної зрілості, соціальної активності, миротворчих поглядів та установок; б)гуманістичних, естетичних, миролюбних, колективістських, патріотичних якостей особистості майбутніх вчителів.

Важливою умовою цілеспрямованої дії при формуванні у студентів педагогічних вузів миротворчих поглядів та переконань є, перш за все, встановлення реального рівня розвитку цих переконань та поглядів, оскільки це дозволить визначити конкретні завдання навчально-виховної роботи, спрямовані на закріплення подальшого розвитку у студентів бажаних миротворчих поглядів та переконань.

Нами визначено основні компоненти показників рівнів вихованості соціально відповідальної особистості на ідеях миру: світоглядний, інтелектуальний, емоційний, мотиваційний та діяльнісний.

Світоглядний компонент:

а)правильне розуміння суті проблем миру, гуманізму, людинолюбства, усвідомлення необхідності дотримуватися їх;

б)переконаність у важливості ролі навчально-виховного процесу вузу взагалі і вивчення іноземної мови зокрема, у набутті миротворчих знань та формуванні відповідних поглядів та переконань.

Інтелектуальний компонент

а)знання миротворчого характеру, політичний кругозір;

б)практичні вміння та навички миротворчої діяльності та миролюбного спілкування.

Емоційний компонент:

а)прояв небайдужості, послідовності у відстоюванні необхідності миротворчої діяльності;

б)вимогливість до себе та інших, самодисципліна, наполегливість, цілеспрямованість при втіленні власних миролюбних, гуманістичних, толерантних принципів в повсякденне життя;

в)постійне емоційно-позитивне ставлення до навчання в цілому та іноземній мові, зокрема, як засобу формування миротворчих поглядів.

Мотиваційний компонент:а)внутрішня потреба побудови всієї практичної діяльності індивіда на принципах загальнолюдських цінностей; б)прагнення зробити свій внесок у справу збереження миру;в/інтерес до вивчення мови, культури, історії, традицій своєї та інших країн.

Діяльнісний компонент:

а)виявлення тривалих зусиль, активності та ініціативи при втіленні загальнолюдських цінностей в конкретну миротворчу діяльність;

б)гуманне, доброзичливе ставлення до людей інших народів, що визначається наявністю таких якостей, як повага, колективізм та ін., які проявляються в сфері міжособового спілкування.

У ході експерименту, на основі розроблених критеріїв та показників сформованості миротворчої вихованості було визначено наступні її рівні:

високий характеризується сформованістю у студентів всіх компонентів на основі їх тісного взаємозв'язку;

достатній студенти мають достатньо повні уявлення про проблеми миру; їх емоційне спрямування на вирішення проблем збереження миру достатньо стійкі; орієнтація на конкретну миротворчу діяльність також стійка, проте мотиви такої діяльності не завжди чітко усвідомлюються, відзначається готовність діяти за власною ініціативою;

середній для студентів, віднесених до цього рівня характерні неповна сформованість миротворчих якостей, недостатній розвиток деяких компонентів і, як наслідок, менша частота їхнього вираження;

низький нечітко і недостатньо простежується взаємозв'язок та функціонування окремих компонентів; часто виявлення даних компонентів відбувається в силу вимог з боку колективу чи викладача; елементарні знання про зовнішню політику країн світу, з проблем збереження миру надзвичайно низькі і практично не поповнюються; безініціативність і безвідповідальність при розв'язанні поставлених завдань.

Узагальнені результати, одержані в ході експериментального дослідження, подані в таблиці 1. Аналіз даних, наведених в таблиці, показує, що після формуючого експерименту число студентів з високим рівнем сформованості миротворчих поглядів досягло 35,46% проти 19,7% контрольної групи, з достатнім - 40,42% проти 19,43%, середнім - 14,22% проти 30,28%, з низьким рівнем залишилось лише 9,9% на відміну від контрольної групи, де кількість хоча і зменшилась, однак сягає 21,63%. Як бачимо, досягнуті в експериментальній виборці досліджуваних результати правомірно розглядати як наслідок реалізації запропонованої нами методики проведення навчальних занять з іноземної мови миротворчого, гуманістичного та полікультурного спрямування.

Таблиця 1

Результати заключного діагностичного зрізу по виявленню сформованості миротворчих поглядів студентів ( %).

Однією з головних умов формування миротворчих поглядів студентів є забезпечення миротворчо орієнтованого змістовного контексту роботи зі знаковою інформацією (шляхом переглядового, пошукового, запропонованого та ознайомлюваного читання на іноземній мові), яка передбачає збагачення студентів знаннями, перш за все, найбільш важливої миротворчої термінології. З цією метою у зміст дослідно-експериментальної роботи входило обов'язкове введення поняттєвих словників, з опорою на миротворчу лексику, нами було складено тематичну картотеку цілеспрямовано відібраних речень-прикладів миротворчої та суспільно-політичної тематики, використовувалось введення коротких висловів та афоризмів, в яких закладена виховуюча багатовікова мудрість народу. У формуючому експерименті були використані такі основні способи та засоби організації навчально-пізнавальної та навчально-виховної діяльності студентів: читання та переклад текстів про миротворчі взаємозв'язки різних країн, культурологічного спрямування ; бесіди та диспути; ігрове моделювання; аналіз проблемної ситуації; інформаційні хвилини (різні форми). Оскільки, мета експерименту полягала в тому, щоб без перевантаження студентів, в межах часу, що відводиться для аудиторних занять та позааудиторної роботи, навчальний процес проводився на яскравому і багатому у виховному відношенні матеріалі. З цією метою ми вважали за необхідне раціонально використовувати миротворчий виховний зміст матеріалу підручників та здійснити підбір спеціальних текстів миротворчої орієнтації, які б підвищували інтерес студентів до проблеми збереження миру на планеті.

У другому розділі зроблено висновки про те, що діагностика вивчення сформованності миротворчих поглядів майбутніх вчителів допомогла окреслити методику проведення констатуючого експерименту; визначено рівні вихованості студентів на ідеях миру; основною умовою формування миротворчих поглядів студентів в процесі вивчення іноземної мови є насичення гуманістичним, культурологічним змістом навчальних матеріалів.

У третьому розділі - "Технологія організації дослідно-експериментальної роботи в педагогічних вузах" - розкриваються шляхи і засоби активізації формування миротворчих поглядів студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності; реалізація активних форм виховання миротворчих поглядів студентів у позанавчальній роботі.

Проводячи формуючий експеримент, здійснюючи активізацію виховання студентів на ідеях миру, ми використовували евристичну бесіду та диспут, як одні із основних форм виховної роботи, які реалізувались нами на практичних заняттях з іноземної мови в експериментальних групах. Матеріал її повинен відповідати дидактичним вимогам та об`єктивній дійсності , носити переконливий характер. Вивчення громадської активності і рівня сформованості вмінь і знань, необхідних для участі в диспутах на морально-миролюбні теми у процесі вивчення англійської мови студентів педагогічного факультету, є важливим для визначення факторів, які впливають на сформованість миротворчих поглядів студентів. Узагальнені результати цього стану дослідження викладено у таблиці 2.

Таблиця 2

Рівні сформованості вмінь та знань, необхідних для участі в диспутах на морально-миролюбні теми в процесі вивчення іноземної мови

Аналіз даних таблиці 2 показує, що в процесі експериментального вивчення іноземної мови зростає не тільки кількість студентів з високим рівнем вмінь та навичок проведення диспутів на миротворчу тематику, але і покращуються мовні показники та зростає рівень інформованості студентів з питань миру, полікультурності, взаєморозуміння між народами, що є необхідним критерієм формування миротворчих поглядів студентсва.

Сприятливий вплив на формування миротворчих погядів студентів надає наукова та навчально-дослідна робота.

Упродовж усього періоду експериментального дослідження з метою формування миротворчих поглядів нами широко запроваджувались наступні форми наукової та навчально-дослідної роботи: написання рефератів, оглядів, участь у наукових дослідженнях кафедри, робота у наукових товариствах, організація та участь у наукових конференціях.

Теми наукових досліджень студентів були пов'язані з історією, краєзнавством, культурою, політикою, освітою інших країн, міжнародними взаємозв'язками. Узагальнення результатів дослідження показало, що вивчення іноземної мови в педагогічному вузі, за умовою відповідного підходу, може природньо виходити за межі аудиторних занять, бути їх продовженням в позанавчальних заходах та стимулююче впливати на ставлення студентів до навчання. В завдання експерименту входила розробка відповідних форм та методів, які б сприяли формуванню миротворчих поглядів студентів за умови органічного поєднання аудиторної та позанавчальної роботи.

На основі вивчення іноземної та вітчизняної літератури, аналізу вихідних даних констатуючого та формуючого експериментів, одержаних у процесі дослідження результатів нами зроблені такі висновки:

1. На сучасному етапі розвитку молодої демократичної держави вища школа є важливим чинником гармонізації особистих і громадських інтересів, реалізації глибокого і всебічного пізнання рідного народу, його історії, культури, духовності і на цій основі - пізнання кожним студентом самого себе як індивідуальності , як частки своєї нації, як майбутнього фахівця з високим рівнем професіоналізму.

2. Обгрунтування нових підходів до системи миротворчого виховання особистості, яка реалізувалась у діяльності викладачів та студентів в процесі вивчення іноземної мови, спиралось на врахування положень щодо важливості у вихованні підростаючого покоління аспекту вивчення культур різних народів, їхньої історії та цінностей, миролюбного ставлення до представників всіх націй та народностей. Саме тут іноземна мова відіграє велике значення, оскільки тільки через мову можливо глибше пізнати унікальність того чи іншого народу.

3. Досліджуючи та вивчаючи педагогічні умови, які забезпечують підвищення ефективності формування миротворчих поглядів студентів у процесі вивчення іноземної мови, ми врахували специфіку діяльності педагогічного та філологічного факультетів, яка визначає конкретні завдання підготовки майбутніх фахівців до науково-практичної роботи в сучасній школі. В основу такої підготовки покладено розвиток науково-дослідницьких здібностей студентів, формування миротворчих поглядів та переконань, виявлення їх обдарованості у процесі вивчення іноземної мови, озброєння їх емпіричними методами наукового дослідження.

4. В результаті формуючого експерименту ми реалізували цілісну систему формування миротворчих поглядів студентів у процесі вивчення іноземної мови, враховуючи. що підготовка майбутніх фахівців до науково-миротворчої діяльності спирається на ряд принципових положень, а саме:

- сприймання майбутніми спеціалістами кожного учня потенційним творцем власної долі, майбутнім активним громадянином, що відстоює миротворчі переконання;

- організацію навчально-пізнавальної діяльності у вищій школі, враховуючи не тільки суспільне замовлення на підготовку майбутнього професіонала, а й зважаючи на здібності, потреби студентів педагогічного та філологічного факультетів, розвиток їх патріотично-миротворчих інтересів;

- усвідомлення того, що майбутнього фахівця нового типу може підготувати тільки творчо обдарований викладач іноземної мови з притаманними йому миротворчо-патріотичними переконаннями;

- розуміння того, що творча особистість майбутнього вчителя формується, розвивається у специфічній атмосфері вивчення іноземної мови у вищій школі, яка проявляється на основі пріоритету миролюбності, толерантності та полікультурності на факультеті, на основі реалізації обгрунтованої системи формування миротворчих переконань у студентів.

За результатами дослідження сформульовано рекомендації, зокрема щодо організації навчального процесу спрямованого на реалізацію виховних завдань при вивченні іноземної мови, формування миротворчих поглядів студентів педвузів у процесі навчально-пізнавальної діяльності.

До подальших напрямів дослідження цієї важливої проблеми вважаємо за доцільне віднести такі, як: формування миротворчих поглядів старшокласників в процесі вивчення іноземної мови; виховання в дусі миру та взаємоповаги учнів середніх класів на уроках іноземної мови; формування миролюбних поглядів та переконань молоді в процесі ознайомлення з культурою інших народів; проблема формування миротворчих поглядів молоді в системах освіти інших країн; формування миролюбного та толерантного ставлення молоді до оточуючих під час проживання в сім'ях з іноземцями.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Галуза Л.Ф.Роль змісту навчального матеріалу з іноземної мови у формуванні миротворчих переконань студентів педвузів//Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: ВДУ. - 1998. - №2.-С.57-60.

Галуза Л.Ф.Формування миротворчих поглядів студентів в процесі навчання іноземній мові//Нова педагогічна думка. - Рівне. - 1998. - №2.-С.98-102.

Галуза Л.Ф.Основні напрямки миротворчого виховання студентів в процесі вивчення іноземної мови//Наукові записки..- Остріг: Острозька Академія. 1998.- Том 1.- Частина 2 .-С.93-98.

Галуза Л.Ф.Реалізація миротворчого виховання в процесі позанавчальної діяльності засобами іноземної мови//Наукові записки.-Остріг:Острозька Академія.-1998.-Том1.-Частина2.-С.115-119.

Галуза Л.Ф. Психологічний параметр миротворчого виховання студентів педвузів// Взаємозв'язок психолого-педагогічної науки і шкільної практики як фактор вдосконалення педагогічної діяльності. - Рівне: РІПКПК.-1998.- С. 69-71.

Галуза Л.Ф. Роль наступності у вихованні в дусі миру в школі та вузі в процесі вивчення іноземної мови// Миротворча діяльність школи і вузу..-Рівне: РЕГІ.-1997.- Частина ІІ.-С.83-85.

Галуза Л.Ф.Проблема виховання студентської молоді на ідеях миру в процесі вивчення іноземної мови// Миротворча діяльність школи і вузу.- Рівне: РЕГІ. -1997.-Частина ІІ.-С.91-93.

Галуза Л.Ф. Виховання студентів педагогічного інституту на ідеях миролюбної політики України в процесі вивчення іноземної мови// Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу. - Рівне: РДПІ. -1995. -С.34-35.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 1998.

Дисертація присвячена питанням організації формування миротворчих поглядів студентів педвузів у процесі вивчення іноземної мови.

Розроблено та обгрунтовано систему формування миротворчих поглядів у майбутніх фахівців у процесі навчально-пізнавальної та виховної діяльності; виявлено педагогічні умови виховання на ідеях миру студентів педвузів в процесі вивчення іноземної мови; запропоновано методику проведення навчальних занять з іноземної мови спрямованих на виховання толерантності, миролюбності та полікультурності.

Ключові слова: система миротворчого виховання, формування миротворчих поглядів, миротворчі погляди, миротворча діяльність.

миротворчий студент толерантність педагогічний

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам организации формирования миротворческих взглядов студентов педвузов в процессе изучения иностранного языка.

Разpаботано и аргументировано систему формирования миротворческого взглядов у будущих специалистов в процессе учебно-познавательной и воспитательной деятельности; определены педагогические условия воспитания на идеях мира студентов педвузов в процессе изучения иностранного языка; предложено методику проведения учебных занятий по иностранному языку направленных на формирование толлерантности, миролюбности и поликультурности.

Ключевые слова: система миротворческого воспитания, формирование миротворческих взглядов, миротворческие взгляды, миротворческая деятельность.

The Degree of Candіdate of Pedagogіcal Scіence on the specіalіty 13.00.04. - Theory and Methods of professіonal educatіon. - The Іnstіtute of Pedagogіcs and Psychology of Professіonal Educatіon of the Academy of Pedagogіcal Scіence of Ukraіne, Kyіv, 1998.

The research іs devoted to the problems of organіzatіon of peaceful vіews formatіon of hіgher educatіonal teacher's traіnіng establіshments students іn the process of foreіgn languages studіng.

The system of peaceful vіews formatіon of future specіalіsts іn the process of the educatіonal and іnstractіve actіvіty has been worked out; the pedagogіcal condіtіons of students' peaceful educatіon іn the process of foreіgn languages studіng has been defіned; the methods of foreіgn languages classes heldіng whіch are dіrected to the formatіon of students' tolerance, peacefulness, polyculturalness.

Key words: system of peaceful educatіon, peaceful vіews formatіon, peaceful vіews, peaceful actіvіty.

Размещено на Allbest.ru