Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 371.048.4

АВТОРЕФЕРАТ

ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ У СФЕРІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАСОБАМИ ПРОФЕСІОГРАФІЇ

КРАВЧЕНКО ІРИНА ФЕДОРІВНА

13.00.01-Теорія та історія педагогіки

КИЇВ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Вишневський Валентин Петрович,

Херсонський державний педагогічний університет, завідуючий кафедрою методики трудової підготовки та профорієнтації

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор

Федоришин Борис Олексійович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідуючий лабораторією психології професійної орієнтації

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Тименко Микола Петрович,

Інститут проблем виховання АПН України, завідуючий лабораторією трудового виховання та профорієнтації

Провідна установа: Миколаївський державний педагогічний інститут, кафедра педагогічних технологій та педагогічної майстерності, Міністерство освіти України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться 25 червня 1999 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради. К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 252053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-а.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розісланий 20 травня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

професор М.П. Легкий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1. Проаналізувати стан проблеми використання професіографії у професійному самовизначенні підлітків в теорії і практиці.

2. Обґрунтувати критерії оцінювання стану професійного самовизначення старших підлітків засобами професіографії.

3. Розробити та експериментально перевірити структурно-функціональну модель професіографічної діяльності старших підлітків при професійному самовизначенні на працю у сфері обслуговування.

4. Розробити педагогічно обґрунтовані методичні рекомендації з організації професіографічної діяльності старших підлітків при професійному самовизначенні на працю у сфері обслуговування.

Методологічною основою дослідження є: діалектичний підхід до пізнання соціальних явищ і процесів; теорія профорієнтації і професійного самовизначення молоді; ідеї визначних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань профорієнтації та професійної підготовки молоді. В основу дослідження покладено провідні положення Концепції державної системи професійної орієнтації в Україні.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань був використаний комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз філософської, соціологічної, економічної, психолого-педагогічної літератури, а також програм та підручників для загальноосвітньої школи; вивчення та узагальнення досвіду вчителів з профорієнтації; педагогічне спостереження; моделювання; педагогічний експеримент; бесіди, анкетування, тестування, вивчення результатів навчально-виховної діяльності учнів; методи математичної статистики.

Основними дослідно-експериментальними базами були середні школи №№ 4, 9 м. Херсона, Малоолександрівська середня школа, Киселівська середня школа, Новокаховська школа-гімназія № 9 Херсонської області.

Дослідження проводилось у декілька взаємопов'язаних етапів:

Перший етап (1992-1993 р.р.) - пошуково-теоретичний. На цьому етапі проведено теоретичний аналіз психолого-педагогічної та програмно-методичної літератури з проблеми дослідження. Розроблено методику дослідно-експериментальної роботи та критерії оцінювання її ефективності. Організовано локальний експеримент з метою апробації окремих елементів розроблених методик для учнів VII-VIII класів.

Другий етап (1993-1996 р.р.) - дослідно-експериментальний. Він носив характер формуючого експерименту. В ході дослідно-експериментальної роботи було проведено апробацію змісту, форм та методів професіографічної діяльності учнів VII-IX класах по відпрацюванню окремих методик дослідження.

Третій етап (1997-1998 р.р.) - узагальнюючий, на якому здійснювався аналіз результатів формуючого експерименту, статистична та графічна обробка його результатів, формулювання висновків та рекомендацій. Визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні орієнтовної структурно-функціональної моделі професіографічної діяльності старших підлітків та визначенні дидактичних умов її реалізації при професійному самовизначенні школярів на працю у сфері обслуговування.

Практичне значення дослідження полягає у з'ясуванні критеріїв оцінювання стану професійного самовизначення старших підлітків засобами професіографії, створенні і впровадженні комплексу показників для самостійної характеристики підлітками професій сфери обслуговування; визначенні змісту та методів самостійних професіографічних досліджень старшокласниками професій сфери обслуговування; розробці методичних рекомендацій з організації та здійснення професіографічної діяльності старших підлітків при вивченні професій сфери обслуговування.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обгрунтованністю його вихідних позицій, використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження відповідно до мети, гіпотези та завдань; репрезентативністю статистичної вибірки, зафіксованою повторюваністю результатів експерименту; ґрунтовністю кількісного та якісного аналізу здобутих результатів експерименту; позитивними наслідками їх впровадження.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення і результати дослідження обговорено на Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь, праця, професія” (м. Херсон, 13-18 вересня 1993 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Індивідуалізація навчання у вищій школі” (м. Херсон, 1994 р.), Південноукраїнській реґіональній науково-практичній конференції “Трудова підготовка молоді і відродження національної культури” (м. Херсон, 16-17 травня 1995 р.), науково-практичному семінарі “Педагогічна освіта: досвід, проблеми, перспективи” (м. Миколаїв, 4 липня 1996 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” (м. Херсон, 23-25 вересня 1997 р.).

Теоретичні матеріали, наукові висновки та практичні результати дослідження використано у навчально-виховному процесі херсонських середніх шкіл №№ 4,9, Малоолександрівській та Киселівській середніх школах, Новокаховській школі-гімназії № 9 Херсонської області. На основі матеріалів дослідження розроблено навчальний курс “Професіографія”, який читається в Херсонському педагогічному університеті. За результатами дослідження у Південноукраїнському реґіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів впроваджено курси лекцій та лабораторно-практичних занять для вчителів трудового навчання, викладачів та майстрів професійно-технічних училищ.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 11 публікаціях здобувача (5 статей у провідних фахових виданнях, 1 стаття у збірнику наукових праць, 2 статті у матеріалах науково-практичних конференцій, 2 методичних рекомендацій).

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 225 сторінок машинописного тексту, з них основного тексту - 149 сторінок. У дисертації використано 211 літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів. Дослідження містить 13 таблиць та 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

професійний самовизначення підліток професіографія

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, мету, сформульовано гіпотезу і завдання, розкрито теоретико-методологічні основи та методи дослідження, обґрунтовано його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, особистий внесок дисертанта, вірогідність та експериментальну перевірку одержаних результатів.

У першому розділі “Проблема самовизначення підлітків у педагогічній теорії та практиці” досліджуються теоретичні засади професійного самовизначення підлітків у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених. В психології та педагогіці професійне самовизначення розглядається як процес розвитку особистості в обраній професійній діяльності, що охоплює значний період її життєвого та трудового шляху. Як складне структурне утворення особистості професійне самовизначення відображає погляд людини на світ професій, на конкретну професію, її можливості в оточуючому середовищі, а також власні наміри щодо самореалізаціїї в рамках певної трудової діяльності. Вирішальним у професійному самовизначенні є вибір професії в період отримання молодою людиною загальної освіти.

В умовах швидких темпів соціально економічного розвитку суспільства, постійних змін у змісті, формах засобах та об'єктах праці перед педагогами постають завдання не стільки ознайомлення учнів із професіями, скільки формування у них вмінь самостійного пошуку та аналізу інформації про професійну діяльність, і, зокрема, засобами професіографії.

У роботі проаналізовано динаміку розвитку теорії та досвіду використання засобів професіографії у профорієнтаційній роботі із школярами. Аналіз здійснювався з позицій визначення сутності теоретичних та методологічних розробок у професіографії, виявлення мети та завдань кожного періоду її розвитку, основних підходів до класифікації професійної діяльності, арсеналу методів професіографічних досліджень, вивчення практики їх використання у профорієнтації учнів.

Виявлено можливості та переваги, що надають професії сфери обслуговування для самостійного дослідження учнями засобами професіографії. З урахуванням класифікаційної системи професій у дисертації здійснено структурування професіографічної інформації при професії сфери обслуговування. Основу професіографічної інформації складають такі компоненти професій: об'єкти, зміст, знаряддя та умови праці. Параметри цих компонентів визначають професійно важливі якості та властивості, що необхідні професіоналові для успішної взаємодії з ними в процесі праці. Досягнення необхідного рівня розвитку професійно важливих якостей та властивостей можливе засобами професійної освіти та спеціальної діяльності, спрямованої на їх розвиток. З метою самостійного вивчення учнями професій сфери обслуговування розроблено комплекси показників для характеристики об'єктів, змісту, знарядь, умов праці, професійно важливих якостей та властивостей працівників, шляхів отримання професій та розвитку необхідних професійних якостей і властивостей під час навчання в загальноосвітній школі.

У ході дослідження встановлено, що своєчасному аналізові результатів самостійного вивчення підлітками професій сфери обслуговування сприяє наявність механізму оцінювання впливу засобів професіографії на їх професійне самовизначення. Теоретикопрактичну підготовленість школярів до самостійного вивчення професій та морально-психологічне ставлення до праці у сфері обслуговування доцільно характеризувати за двома основними критеріями - їх професіографічним досвідом та професійною спрямованістю. В свою чергу складовими критеріїв є такі компоненти: професіографічні знання, професіографічні вміння, професійні інтереси, прагнення та наміри щодо майбутньої праці у сфері обслуговування. Кожний із компонентів характеризується декількома показниками, оцінювання яких здійснюється за рівневою шкалою з єдиною системою кількісного ранжування. Для визначення ефективності впливу професіографічного досвіду на професійну спрямованість учнів розроблено комплекс діагностуючих засобів, до яких увійшли: анкети, тести, опитувальники, творчі завдання, аналіз професіографічної документації учнів, карти спостереження за діяльністю підлітків при самостійному вивченні професій сфери обслуговування.

У другому розділі “Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка моделі професіографічної діяльності старших підлітків при професійному самовизначенні на працю у сфері обслуговування” досліджено основні напрямки та умови прогностичного моделювання професіографічної діяльності школярів, спрямованої на підвищення ефективності їх професійного самовизначення. У відповідності до розробленої в дисертації структурно-функціональної моделі професіографічної діяльності підлітків її основними компонентами є: мета та завдання діяльності, зміст, форми та методи реалізації змісту, аналіз результатів. Завдання мають навчально-виховний характер і окреслюють основні шляхи досягнення поставленої мети щодо формування професійної спрямованості старших підлітків на працю у сфері обслуговування. Це формування знань та вмінь самостійного вивчення професій, самостійне набуття учнями знань про ці професії, формування позитивного ставлення до праці у сфері обслуговування на рівні інтересів, прагнень та намірів.

Професіографічна діяльність здійснюється поетапно. Перший підготовчий етап (VII клас) передбачає попереднє ознайомлення школярів із професіями засобами профінформації. Головним завданням є отримання інформації про компоненти прфесій сфери обслуговування (об'єкти, зміст, знаряддя, умови праці) та самостійне виділення їх у професіях. Інформація сприймається підлітками ще без усвідомлення її цінності для вибору професії. Інформування школярів про сферу обслуговування відбувається у контексті програми трудового навчання для VII класу за спеціально розробленими методиками.

На другому - основному етапі (VIII клас) підлітки залучаються до самостійних досліджень професій. У процесі професіографічного пошуку необхідної інформації та її аналізу школярами характеризуються параметри компонентів професій та виявляються їх взаємозв'язки із професійно важливими якостями і властивостями працівників сфери обслуговування. Інформація вже сприймається із усвідомленням її цінності для вибору професії, вона набуває для підлітків емоційного характеру та особистісної значущості через формування об'єктивного ставлення до майбутньої паці. Ця діяльність учнів відбувається головним чином під час позакласних та позашкільних виховних заходів.

На третьому заключному етапі (IX клас) дослідження професій підлітками здійснюється шляхом професіографічного синтезу та прогнозування. Одержана інформація сприяє формуванню уявлення підлітків про себе як майбутніх працівників сфери обслуговування через побудування образів професіоналів та зіставлення їх з Я - образом, тобто з уявленням особистості про саму себе - про свої професійно значущі якості та властивості. Прогнозування професійного майбутнього стає значним регулятором прагнень та намірів підлітків. На цьому етапі учні активно включаються у позакласну та позашкільну виховну роботу. Попереднє опанування шкільного курсу “Основи вибору професії” на початку заключного етапу створює сприятливі умови для вивчення учнями особистих якостей та властивостей.

У дисертації доведено, що на рівні підготовчого етапу професіографічна діяльність старших підлітків передбачає групові форми роботи на заняттях трудового навчання за класно-урочною системою та під час професіографічних екскурсій. На основному та заключному етапах професіографічну діяльність доцільно організовувати через участь старшокласників у тимчасових нуково-дослідницькіх колективах типу “Професвограф”. Кожний ТНДК може об'єднувати декілька творчих лабораторій. За характером побудови та змістом роботи учні у ТНДК здійснюють загальну професіографічну діяльність переважно теоретичного характеру з метою вивчення технології досліджень, обміну досвідом і професіографічною інформацією між лабораторіями. Професіографічна діяльність у творчих лабораторіях має практичний характер і спрямована на професіографічні дослідження професій сфери обслуговування. Дослідно-експериментальній роботі знайшли обгрунтування принципи організації, структура та програма діяльності тимчасових науково-дослідницьких колективів старшокласників.

Як показали одержані результати найбільш доцільними формами організації та здійснення професіографічної діяльності є: групові заняття (лекції, прктичні та лабораторні заняття), конференції, консультації, індивідуально-самостійні заняття, професіографічні екскурсії та зустрічі із професіоналами, заліки.

Отримані у процесі експериментальної роботи дані свідчать, що наявність у змісті професіографічної діяльності пошуково-дослідницьких елементів вимагає застосування активних методів професіографічного пошуку (вивчення літературних джерел, спостереження за професійною діяльністю, бесіди із професіоналами), професіографічного аналізу (порівняльний та системно-структурний аналіз), професіографічного синтезу (структурний та порівняльний синтез), професіографічного прогнозування розвитку професії у суспільному виробництві та можливого власного розвитку в даній професії. Разом з методами професіографічного дослідження педагогічно доцільним є використання методів навчання та виховання. Це - розповіді, лекції, ілюстрації, демонстрації, письмові вправи, пізнавальні дискусії, профорієнтаційні ігри та вікторини, індивідуальне та фронтальне усне опитування, письмовий контроль, тестування, анкетування, спостереження за роботою учнів, аналіз продуктів їх діяльності.

У розділі наводяться та аналізуються результати дослідно-експериментальної роботи (див. рис. 1).

Професіографічна діяльність старших підлітків у експериментальних групах відбувалась за спеціально розробленими методиками. Вивчення школярами професій сфери обслуговування в контрольних групах здійснювалось засобами традиційних профорієнтаційних заходів. Дані діагностування проведеного перед початком експерименту, підтвердили ідентичність стартових можливостей учнів експериментальних та контрольних груп як за рівнем розвитку професійної спрямованості, так і за рівнем професіографічного досвіду.

1 - початок експерименту; 3 - основний етап;

2 - підготовчий етап; 4 - заключний етап.

- різниця у розвитку показників професіографічного досвіду учнів експериментальних та контрольних груп (у %)

- різниця у розвитку показників професійних інтересів учнів експериментальних та контрольних груп (у %)

- різниця у розвитку показників професійних прагнень учнів експериментальних та контрольних груп (у %)

- різниця у розвитку показників професійних намірів учнів експериментальних та контрольних груп (у %)

Рис. 1. Гістограма різниці у розвитку професійної спрямованості учнів експериментальних та контрольних груп на фоні різниці у розвитку їх професіографічного досвід

У ході аналізу відзначено, що показники професіографічного досвіду у підлітків експериментальних груп значно перевищили аналогічні показники в контрольних групах. Показники професійних інтересів, прагнень та намірів щодо праці у сфері обслуговування в учнів експериментальних груп на 23-27% були вищими за дані учнів контрольних груп.

Таким чином, результати проведеного експерименту підтвердили правильність висунутої гіпотези щодо можливості підвищення ефективності професійного самовизначення школярів засобами професіографічної діяльності.

У загальних висновках викладено основні результати дослідження. Отримані результати дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута.

ВИСНОВКИ

1. Серед численних проблем, які вирішує суспільство, особливої значущості набувають питання успішного професійного самовизначення молоді в період навчання в загальноосвітній школі. Правильний вибір трудового шляху молодою людиною значною мірою залежить від набуття адекватних уявлень про свої психофізіологічні якості і властивості та достовірної інформації про майбутню професію. Результати дослідження показують, що значні потенційні можливості для формування в учнів вмінь пошуку та аналізу інформації про професії закладені в професіографії.

2. У психолого-педагогічній теорії сформульовано методологічні засади та основні принципи професіографування, розроблено зміст та схеми професіографічних досліджень, систему методів вивчення професій та основні види професіографічної документації. Ці доробки головним чином спрямовані на вирішення завдань з психології праці, інженерної психології, ергономіки, профвідбору, професійного навчання. Що стосується використання професіографічних засобів в практиці самостійного вивчення школярами професій, то воно фактично відсутнє.

3. Ознайомлення з інформацією про різні галузі суспільного виробництва показало, що найбільш сприятливі умови для самостійного вивчення засобами професіографії створюють професії сфери обслуговування. У дисертаційному дослідженні розроблено структуру професіографічної інформації та комплекси показників для самостійної характеристики учнями професій сфери обслуговування через параметри основних компонентів (об'єкти, зміст, знаряддя, умови праці), їх взаємозв'язки з професійно важливими якостями та властивостями працівників, можливі шляхи формування та розвитку в учнів необхідних для праці якостей та властивостей.

4. Встановлено, що використання засобів професіографії сприяє формуванню двох основних структурних утворень професійного самовизначення - професіографічного досвіду та професійної спрямованості, які відображають відповідно теоретико-практичну підготовленість учнів до самостійного вивчення професій та морально-психологічне ставлення до них. Одержані в процесі самостійного вивчення професій професіографічні знання та вміння впливають на формування та розвиток у підлітків професійних інтересів, прагнень та намірів. Для оцінювання перелічених компонентів та їх показників доцільно використання рівневої шкали з єдиною системою кількісного ранжування, а також комплексу діагностуючих засобів.

5. Запропонована стуктурно-функціональна модель професіографічної діяльності школярів спрямована на самостійне дослідження підлітками професій з метою формування у них якостей та властивостей професійного самовизначення на працю у сфері обслуговування.

6. Змістом професіографічної діяльності передбачено: інформування про професії сфери обслуговування засобами профінформації на підготовчому етапі (VII клас), коли учні ознайомлюються із зовнішніми компонентами професій і вчаться самостійно їх виділяти; самостійний пошук інформації про параметри зовнішніх компонентів професій, подальший аналіз інформації у напрямку визначення важливих якостей та властивостей працівників на основному етапі (VIII клас); аналіз та синтез своїх і професійно важливих якостей та властивостей з наступним прогнозуванням для себе професійного майбутнього в сфері обслуговування на заключному етапі (IX клас). Попереднє опанування підлітками шкільного курсу “Основи вибору професії” у IX класі забезпечує вивчення сутності професійно важливих якостей та властивостей, а також рівня розвитку їх у себе.

7. Для організації діяльності учнів на підготовчому етапі застосовано переважно групові форми (уроки трудового навчання та професіографічні екскурсії). На основному та заключному етапах школярі вивчали професії сфери обслуговування в лабораторіях тимчасових науково-дослідницьких колективів, напрямок діяльності яких визначався інтересами підлітків щодо професій сфери обслуговування.

Для підготовки учнів до досліджень, обміну досвідом та набутою інформацією рекомендовано групові форми діяльності - групові заняття, конференції, консультації, професіографічні екскурсії та зустрічі. Щодо самостійних досліджень юнаками та дівчатами професій в лабораторіях доцільними є індивідуально-самостійні заняття, консультації, захист результатів досліджень тощо.

8. Пошуково-дослідницький характер професіографічної діяльності обумовив використання поряд із педагогічними спеціальних методів професіографічного дослідження. При опануванні технологією досліджень професій, обміну досвідом та набутою інформацією доцільним є використання методів навчання та виховання (методів організації та самоорганізації діяльності, стимулювання та її мотивації, контролю та самоконтролю її результатів). Безпосередньо самостійні дослідження професій пов'язані із використанням методів професіографічного пошуку, аналізу, синтезу та прогнозування інформації про професійну працю.

9. Проведена дослідно-експериментальна робота показала високу ефективність структурно-функціональної моделі професіографічної діяльності старших підлітків при професійному самовизначенні на працю у сфері обслуговування. Було виявлено, що показники професійної спрямованості на працю у сфері обслуговування в учнів експериментальних груп значно вищі в порівнянні з учнями контрольних груп. Одержані результати підтвердили правильність висунутої гіпотези про позитивний вплив професіографічної діяльності старших підлітків на ефективність їх професійного самовизначення на працю у сфері обслуговування.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. На подальше вивчення чекають питання: дослідження впливу параметрів об'єктів, змісту, знарядь та умов праці на професійні переваги молоді з метою визначення постійних та змінних факторів професійної спрямованості; впливу параметрів компонентів професій на зміст професійної освіти; дослідження психолого-педагогічних умов залучення до прфесіографічної діяльності школярів V-VI класів з метою їх більш раннього професійного самовизначення; розробки методичного забезпечення професіографічної діяльності учнів при досліджені професій інших сфер суспільного виробництва (галузей промисловості, сільського господарства).

Основні положення дисертації знайшли відображення у таких публікаціях автора:

Кравченко І.Ф. Навчальні завдання при вивченні класифікації професій (IX клас) // Рідна школа. - 1998. - №4. - С. 69-70.

Кравченко І.Ф. Використання професіографічної інформації у фаховій підготовці майбутніх вчителів // Зб. наук. праць Херсон. пед. інституту. Вип. І. Педагогічні науки. - Херсон, 1998. - С. 124-130.

Кравченко І.Ф. Із досвіду вивчення учнями V-VII класів професій сфери обслуговування // Зб. наук. праць Херсон. пед. інституту. Вип. V. Педагогічні науки. - Херсон, 1998. - С. 80-84.

Кравченко І.Ф. Методи самостійного дослідження учнями професій сфери обслуговування // Метода. Зб. наук. праць Херсон. пед. інституту. Вип. “Манускрипт”. - К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1998. - С. 75-80.

Кравченко І.Ф. Зміст професіографічної діяльності старших підлітків при вивчені професій сфери обслуговування // Метода. Метода. Зб. наук. праць Херсон. пед. інституту. Вип. “Аспекти”. - Херсон: Айлант,1999. - С. 11-14.

Вишневский В.П., Кравченко И.Ф. Педагогическая технология руководства профессиографической деятельностью старших подростков // Мировая культура: Традиции и перспективы: Междунар. сб. научн. исследований. - Киев-Москва-Херсон: АПН Украины, Моск. МГА, Херсон. МИБ, Херсон. ГПИ, 1995. - Т. 1. - С. 66-73.

Кравченко І.Ф. Професіографічні основи формування цілісного знання учнів про професії народних промислів України як умова відродження національної культури // Трудова підготовка молоді і відродження національної культури: Матер. Південноукр. регіон. наук.-практ. конф. - Херсон, 1995. - С. 22-26.

Кравченко І.Ф., Вишневський В.П. Індивідуальний підхід у здійснені студентами професіографічних досліджень для вивчення змісту й особливостей конкретних видів праці // Індивідуалізація навчання у вищому навчальному закладі: проблеми, здобутки, перспективи: Зб. наук. статей. Вип. І. Ч.І. - Херсон, 1996. - С. 28-34.

Кравченко І.Ф. Педагогічні умови формування професійної обізнаності школярів при включені їх в професіографічну діяльність // Педагогічна освіта: досвід, проблеми, перспективи: Наук.-метод. зб. за матер. наук.-метод. семінару. - Миколаїв, 1996. - С. 120-124.

Методичні рекомендації до виконання лабораторно-практичних робіт з курсу “Професіографія” для студ. пед. ін.-тів. В 2-х част. Ч.І. Методичні рекомендації до виконання лабораторно-практичних робіт з вивчення професій в окремих галузях суспільного виробництва / Укл. В.П. Вишневський, В.М. Антипенко, І.Ф. Кравченко. - Херсон, 1995. - 38с.

Методичні рекомендації до виконання лабораторно-практичних робіт з курсу “Професіографія” для студ. пед. ін.-тів. В 2-х част. Ч.ІІ. Рекомендації щодо здійснення професіографічних досліджень професій суспільного виробництва / Укл. В.М. Антипенко, В.П. Вишневський, І.Ф. Кравченко, Т.О. Яновська. - Херсон, 1995. - 54с.

Кравченко І.Ф. Професійне самовизначення старших підлітків у сфері обслуговування засобами професіографії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки, Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено питанням використання засобів професіографії при професійному самовизначенні старших підлітків на діяльність у сфері обслуговування. На основі системного вивчення проблеми обґрунтована та експериментально перевірена структурно-функціональна модель професіографічної діяльності старших підлітків, яка базується на самостійному дослідженні професій. Встановлено, що набуття підлітками професіографічного досвіду із самостійного дослідження професій сфери обслуговування сприяє підвищенню ефективності їх професійного самовизначення на працю в даній сфері. Розроблено методичне забезпечення професіографічної діяльності підлітків при вивченні професій сфери обслуговування, ефективність якого підтверджена практично. Основні результати дослідження знайшли впровадження у навчально-виховному процесі освітніх закладів.

Ключові слова: професійне самовизначення, професіографія, професіографічна діяльність, професіографічний досвід, професійна спрямованність, дослідження професій сфери обслуговування, професіографічна інформація.

Кравченко И.Ф. Профессиональное самоопределение старших подростков в сфере обслуживания средствами профессиографии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики, Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам использования средств профессиографии при профессиональном самоопределении старших подростков на деятельность в сфере обслуживания. Рассмотрены теоретические основы профессионального самоопределения подростков в исследованиях отечественных и зарубежных ученых. Проанализированы динамика развития теории и опыт использования средств профессиографии в профессиональном самоопределении школьников. С учетом классификационной системы профессий в диссертации осуществлено структурирование профессиографической информации и разработаны комплексы показателей для самостоятельной характеристики учащимися профессий сферы обслуживания.

В ходе исследования установлено, что использование средств профессиографии способствует формированию двух основных структурных образований профессионального самоопределения - профессиографического опыта и профессиональной направленности. Полученные при самостоятельном изучении профессий профессиографические знания и умения влияют на формирование и развитие у подростков профессиональных интересов, стремлений и намерений относительно этих намерений.

В работе предложена структурно-функциональная модель профессиографической деятельности старших подростков, направленная на самостоятельное исследование школьниками профессий сферы обслуживания с целью формирования у них качеств и свойств профессионального самоопределения на труд в этой сфере. Основными компонентами структурно-функциональной модели профессиографической деятельности подростков являются: цель и задачи деятельности, содержание, формы и методы реализации содержания, анализ её результатов. Задачи носят учебно-воспитательный характер и определяют основные пути достижения поставленной цели по формированию профессиональной направленности старших подростков на труд в сфере обслуживания.

Содержанием профессиографической деятельности предусмотрено: информирование о профессиях сферы обслуживания на подготовительном этапе (VII класс), когда учащиеся знакомятся с основными компонентами профессий и учатся их самостоятельно выделять; самостоятельный поиск информации о параметрах основных компонентов профессий, дальнейший анализ информации в направлении определения профессионально важных качеств и свойств работников на основном этапе (VIII класс); анализ и синтез своих и профессионально важных качеств и свойств с последующим прогнозированием для себя профессионального будущего в сфере обслуживания на заключительном этапе (IX класс).

В диссертации обосновано применение уроков трудового обучения и профессиографических экскурсий на подготовительном этапе. На основном и заключительном этапах школьники изучали профессии сферы обслуживания в лабораториях временных научно-исследовательских коллективов, направление деятельности которых определялось интересами подростков относительно профессий сферы обслуживания. Согласно полученным результатам наиболее целесообразными формами организации и осуществления профессиографической деятельности являются: групповые занятия (лекции, практические и лабораторные занятия), конференции, консультации, индивидуально-самостоятельные занятия, профессиографические экскурсии и встречи с профессионалами, зачёты.

Поисково-исследовательский характер профессиографической деятельности обусловил использование на ряду с педагогическими специальных методов профессиографического исследования. Это методы профессиографического поиска, анализа, синтеза и прогнозирования информации о профессиональной деятельности.

Проведенная опытно-экспериментальная работа показала высокую эффективность структурно-функциональной модели профессиографической деятельности стерших подростков при профессиональном самоопределении на труд в сфере обслуживания. Было выявлено, что показателем профессиональной направленности на труд в сфере обслуживания у учащихся экспериментальных групп значительно выше по сравнению с учащимися контрольных групп. Полученные результаты подтвердили правильность выдвинутой гипотезы о положительном влиянии профессиографической деятельности старших подростков на эффективность их профессионального самоопределения на труд в сфере обслуживания.

Ключевые слова: профессиональное самоопределение, профессиография, профессиографическая деятельность, профессиографический опыт, профессиональная направленность, исследование профессий сферы обслуживания, профессиографическая информация.

Kravchenko I.F. professional self-determination of the elder teenagers in the sphere of service by the means of the description of professions. - Manuscript.

The dissertation on gaining the degree of the Candidate of Pedagogical Sciences of speciality 13.00.01-Theory and History of pedagogic, the Institute of Pedagogic of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 1999.

The dissertation is dedicated to the questions of use the means of description of professions for professional self-determination of the elder teenagers for their work in the sphere of service. A structural-functional model of activity of the elder teenagers on description of professions is substantiated and checked experimentally on the base of system's integrated investigation of the problem. The activity is based on the independent investigation of professions by teenagers. It is fixed that the acquirement of experience on independent investigation and description of profession of the sphere of service by teenagers promotes to rise the efficiency of their professional self-determination for work in that sphere. Methodical means of the activity of teenagers on description of professions are worked on for study professions of the sphere of service. Their efficiency is confirmed practically. Fundamental results of the investigation are inculcated into the educative process of school's establishments.

Key words: professional self-determination, the science on description of professions, activity on description of professions, experience on description of professions, sense professional purpose, investigation of professions of the sphere of service, the information on description of professions.

Размещено на Allbest.ru