Педагогічне краєзнавство в підготовці майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Педагогічне краєзнавство в підготовці майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання

Матіяш Валентина Василівна

Одеса - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Корнієнко Софія Марківна, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки і методики початкового навчання.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, Ліненко Алла Францівна, Південноукраїн-ський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського, кафедра музично-інструментальної підготовки;

кандидат педагогічних наук, доцент Гуменнікова Тамара Рудольфівна, Ізмаїль-ський державний педагогічний інститут, декан інженерно-педагогічного факультету.

Провідна установа: Херсонський державний педагогічний універ-ситет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Херсон

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.М. Симоненко

Анотація

педагогічний учитель гуманітаризація

Матіяш В.В. Педагогічне краєзнавство в підготовці майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеса, 1999.

У дисертації досліджується проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства. Уточнено і науково обґрунтовано сутність поняття “педагогічне краєзнавство”. Визначено сутність і структуру готовності вчителя до гуманітаризації навчання. З'ясовано рівневу характеристику означеного феномену. Розроблено і експериментально апробовано модель підготовки фахівця до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства, визначено педагогічні умови її функціонування у вищій педагогічній школі.

Матеріали і результати дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів, у системі післядипломної освіти вчителів, у роботі вчителів-практиків початкової школи.

Ключові слова: гуманітаризація навчання, готовність до гуманітаризації навчання, педагогічне краєзнавство, педагогічно-краєзнавча компетентність.

Аннотация

Матияш В.В. Педагогическое краеведение в подготовке будущих учителей начальных классов к гуманитаризации обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Южноукраинский государственный педагогический университет имени К.Д. Ушинского, Одесса, 1999.

Диссертация посвящена проблеме подготовки будущих учителей начальных классов к гуманитаризации обучения с использованием педагогического краеведения. В работе репрезентирована функциональная роль педагогического краеведения как средства оптимизации процесса подготовки студентов к указанному виду деятельности.

В первом разделе "Подготовка учителя к гуманитаризации начального обучения как педагогическая проблема" осуществлен анализ научной и методической литературы, современное состояние учебного процесса в высшей педагогической школе, рассмотрены основные понятия исследования, осуществлена диагностика готовности будущих учителей начальных классов к гуманитаризации обучения. В результате всестороннего анализа педагогической деятельности определена сущность и структура готовности к гуманитаризации обучения. Излагаются основные ее компоненты: мотивационный, содержательный и процессуально-деятельный. Установлено, что важными критериями профессионально-педагогической готовности к гуманитаризации обучения средствами педагогического краеведения выступают: состав мотивации, которая проявляется в доминирующих мотивах педагогически-краеведческой деятельности; объем, глубина и мобильность психолого-педагогических знаний исследуемой проблемы; уровень овладения гностическими, организационными, конструктивными, проективными и коммуникативными умениями с гуманитаризации начального обучения и характер педагогически-краеведческой деятельности. На основании указанных критериев была выделена уровневая характеристика формирования готовности к исследуемому виду деятельности, которая представлена такими уровнями: высокий, "выше среднего", средний и низкий. В соответствии с задачами исследования рассмотрена и обоснована сущность понятия "педагогическое краеведение". Указаны важнейшие функции, ведущие принципы и источники данного феномена. Излагается специфическая роль педагогического краеведения в подготовке будущих специалистов к гуманитаризации обучения, которая, в частности, заключается: в усилении профессиональной компетентности, в усовершенствовании педагогических умений и навыков, в приобщении к научной, учебно-исследовательской работе, в развитии творческого мышления, в воспитании патриотических чувств, любви к профессии учителя, а также в активизации общественной деятельности.

Во втором разделе "Экспериментальная модель подготовки специалиста к гуманитаризации образования" описаны содержание, основные положения и формы экспериментальной работы. Разработана модель процесса становления у будущих учителей исследуемого личного качества через педагогически-краеведческую деятельность, выявлены ее содержательные и процессуальные основы. Система экспериментальной работы рассматривалась в качестве подсистемы профессионально-педагогической подготовки будущих учителей, признаками которой выступали структурность, иерархичность, интегративность и целостность. Указаны основные положения этой системы. Определены ведущие педагогические условия эффективности ее функционирования в высшей педагогической школе: профессиональная педагогически-краеведческая направленность обучения студентов; стимулирование их познавательной деятельности; внедрение активных педагогических технологий в учебно-воспитательный процесс, благоприятная морально-психологическая атмосфера в студенческом коллективе. Формирующий эксперимент выступал как реализация модели исследуемой подготовки через соответствующую педагогическую технологию. Основным ее элементом был спецкурс "Педагогическое краеведение как средство усовершенствования профессиональной подготовки учителя начальной школы". Использовались активные формы и методы обучения студентов: подготовка аннотаций, рефератов, докладов, проведение микроисследований, анализ педагогических публикаций, описание педагогического опыта, моделирование педагогических ситуаций, решение педагогических задач, брейнсторминг.

Анализ результатов экспериментальной работы свидетельствует, что по всем выдвинутым критериям показатели экспериментальных групп значительно выше контрольных, что подтверждает эффективность опытно-экспериментальной системы.

Материалы и результаты исследования могут быть использованы в учебно-воспитательном процессе высших педагогических учреждений, в системе последипломного образования учителей, в работе учителей-практиков начальной школы.

Ключевые слова: гуманитаризация обучения, готовность к гуманитаризации обучения, педагогическое краеведение, педагогически-краеведческая компетентность.

Annotation

Valentyna Matiyash. Pedagogical Country Studies in the Primary School Teachers training for the Humanization of Education. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences competition in specialty 13.00.04 - Theory and methods of professional education - South-Ukrainian State Pedagogical University after K.D.Ushinsky, Odessa, 1999.

The author has investigated the problem of future primary school teachers training for the humanization of education by means of pedagogical country studies. The essence of the term “pedagogical country studies” has been specified and scientifically proved. There have been defined essences and structure of the teacher's readiness for the humanization of education as well as the level characteristic of the above phenomenon. The special definition of the distinguished phenomenon dynamic level is determined. The structural training model for the humanization education through pedagogical country studies has been elaborated and experimentally tested and the pedagogical condition of its functioning in higher pedagogical school has been determined.

Both the materials and results of the investigation can be used in the higher educational institutions educational process, the teachers postgraduate education system and the primary school teacher's work.

Key words: humanization of education, readiness for humanization of education, pedagogical country studies, pedagogical country studies competence.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження визначається концептуальними положеннями реформування вітчизняної вищої освіти і вдосконаленням системи національної освіти та виховання, зокрема обумовленістю таких стратегічних цілей системи, як національна спрямованість освіти, її невіддільність від національного ґрунту; органічне поєднання з національною історією і традиціями; відтворення і трансляція в навчальному процесі культури та духовності в усій різноманітності вітчизняних і світових зразків.

Нові реалії педагогічної дійсності об'єктивно створюють передумови для вдосконалення підготовки майбутніх учителів, оволодіння сучасними педагогічними технологіями -- системою знань, умінь і навичок, необхідних для успішної організації навчального процесу в школі. Саме тому значний інтерес становить педагогічне краєзнавство як поліфункціональний транслятор педагогічного досвіду і здобутків у конкретному регіоні щодо розв'язання актуальних завдань навчання і виховання школярів.

Державні документи (національна програма “Освіта”, концепція гуманітаризації освіти) орієнтують учительську громаду на усвідомлення важливих цілей і завдань гуманітаризації освіти, що передбачає новітні педагогічні технології навчання, спрямовані на формування життєвих цінностей, соціальної орієнтації учнів та реалізацію їхніх творчих можливостей.

Відтак, особливої значущості набуває проблема підготовки вчителя до гуманітаризації початкового навчання. Аналіз шкільної практики засвідчує наявність суперечностей між завданнями, що передбачені втіленням ідеї гуманітаризації в сучасну початкову школу, та недостатнім рівнем підготовки вчителя до практичного розв'язання означених завдань. Зняття цих протиріч передбачає організацію цілеспрямованої системи роботи щодо формування у студентів готовності до гуманітаризації початкового навчання. Причини низького рівня підготовленості спеціалістів до роботи у цій галузі полягають у тому, що студенти вищих педагогічних навчальних закладів недостатньо обізнані навіть із сутністю гуманітаризації. Майбутні педагоги ще слабко володіють сучасними методиками і технологіями гуманітаризації початкового навчання. В цьому зв'язку важливої значущості набуває перебудова навчально-виховного процесу у вищій педагогічній школі, пошук оптимальних шляхів і засобів підготовки вчителя початкових класів, що дозволили б йому на високому рівні вирішувати важливі завдання гуманітаризації навчання.

Педагогічна наука має певний досвід щодо визначення шляхів і засобів підготовки високоякісних спеціалістів. Значний інтерес мають праці вчених, зокрема з таких проблем: удосконалення якості підготовки учительських кадрів з урахуванням своєрідності довузівського, вузівського і післявузівського етапів становлення фахівця (О.А. Абдулліна, Н.В. Кузьміна, З.Н. Курлянд, А.Т. Мороз, Г.О. Нагорна, Р.І. Хмелюк, О.І. Щербаков та ін.), формування професійної готовності до здійснення педагогічної діяльності (М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибович, А.П. Кондратюк, Л.В. Кондрашова, А.Ф. Ліненко, В.А. Сластьонін та ін.). Окремі аспекти даної проблеми висвітлено в низці наукових досліджень останніх десятиріч (В.В. Борисов, М.Г. Вієвська, І.С. Дмитрик, В.В. Докучаєва, О.В. Євдокимов, В.І. Завіна, Н.В. Кічук, Ю.М. Кулюткін, З.С. Левчук, М.Ф. Ломонова, Л.Ф. Панченко, Г.О. Петрова, С.І. Прус, О.Г. Сущенко, З.П. Шабаліна, І.М. Шапошнікова, Л.Б. Щербакова, О.С. Цокур, О.Г. Ярошенко).

Ці роботи вносять певний вклад у розробку проблеми підготовки майбутніх фахівців до гуманітаризації початкового навчання, проте означена проблема не була об'єктом всебічного вивчення в науковій літературі та реалізації наукових здобутків у шкільній практиці. Багатоаспектність гуманітаризації навчання вимагає постійних пошуків резервів щодо підготовки майбутніх спеціалістів. Виникає потреба звернутися до ретельного вивчення педагогічного краєзнавства як ефективного засобу професійної підготовки вчителів. Саме педагогічне краєзнавство є “підсилювачем” у розв'язанні актуальних проблем гуманітаризації початкового навчання через вагомі потенційні можливості в цьому плані, які повязані з регіональною своєрідністю педагогічних здобутків.

Зазначимо, що педагогічне краєзнавство є природним стимулюючим фактором вузівського навчально-виховного процесу. Можливості його змісту важко переоцінити, якщо співвідносити із сучасними завданнями професійної підготовки майбутнього вчителя до гуманітаризації початкового навчання. Тому цілком логічно, що аналіз сьогоденної педагогічної практики засвідчує підвищений інтерес до педагогічного краєзнавства. При цьому виникає потреба наукового підходу до розробки цієї проблеми з урахуванням умов, у яких перебуває суспільство та сучасна початкова школа.

Здійснений нами аналіз наукового фонду та стану шкільної практики свідчить про відсутність цілісної педагогічно-краєзнавчої технології навчання студентів.

Неадекватна оцінка можливостей педагогічного краєзнавства та безсистемне його використання у навчально-виховному процесі вищої педагогічної школи значно збіднює професійну підготовку майбутніх фахівців, зокрема до гуманітаризації початкового навчання.

Актуальність і недостатній рівень розробки означеної проблеми в теорії і практиці вищої педагогічної освіти зумовили вибір теми дисертаційного дослідження -- “Педагогічне краєзнавство в підготовці майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Напрямок наукового пошуку “Загальнопедагогічна підготовка студентів у вищих педагогічних закладах”.

Об'єкт дослідження - професійно-навчальна діяльність студентів факультету підготовки вчителів початкових класів.

Предмет дослідження - процес підготовки фахівців до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства.

Мета дослідження - визначити функціональну роль педагогічного краєзнавства як засобу оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання.

Гіпотеза дослідження - ефективність підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання у вищому педагогічному закладі значно підвищиться, якщо педагогічне краєзнавство буде застосоване як системоутворююче ядро зі специфічним формуючим впливом на мотиваційний, змістовий і процесуально-діяльнісний компоненти педагогічної системи, ознаками якої є структурність, ієрархічність, інтегративність і цілісність.

Завдання дослідження:

- уточнити і науково обґрунтувати сутність і структуру понять “педагогічне краєзнавство”, “готовність до гуманітаризації початкового навчання”;

- виявити рівні готовності студентів до діяльності з гуманітаризації початкового навчання;

- з'ясувати місце педагогічного краєзнавства в підготовці майбутніх фахівців до гуманітаризації навчання;

- розробити й обґрунтувати експериментальну модель підготовки майбутнього вчителя до гуманітаризації навчання молодших школярів засобами педагогічного краєзнавства;

- виявити педагогічні умови функціонування розробленої системи в умовах вищої педагогічної школи, визначивши її порівняльну ефективність.

Методологічними засадами дослідження є концептуальні положення щодо ролі діяльності у становленні творчої особистості; взаємозв'язок і взаємообумовленість педагогічних явищ і процесів. Методологічними орієнтирами були ідеї системного підходу як різнобічного та багаторівневого способу аналізу досліджуваної діяльності.

Теоретичними джерелами дослідження стали науково-педагогічні положення про структуру педагогічної діяльності (Н.В. Кузьміна, В.А. Сластьонін, О.І. Щербаков); про зміну і стійкість елементів національного життя як процесу створення, збереження і передачі досвіду поколінь (М.Г. Стельмахович, Б.М. Ступарик); концепція гуманітаризації освіти (С.І. Гончаренко, Ю.І. Мальований).

Методи Дослідження: 1) теоретичного рівня: аналіз і узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної та нормативної документації, синтез емпіричного матеріалу; 2) емпіричного рівня: діагностичні (анкетування, бесіда, вивчення творчих робіт студентів, інтерв'ювання, спостереження, тестування); обсерваційні (моделювання, шкалування, рейтинг); експериментальні (діагностичний, констатуючий, формуючий експерименти); статистичний аналіз експериментальних даних.

Дослідження здійснювалося у три етапи.

На першому етапі (1992-1994 рр.) вивчалися теоретичні й практичні аспекти проблеми з метою конкретизації предмета і завдань, розробки гіпотези дослідження; визначались основні напрямки дослідницької роботи; проводився діагностичний експеримент. Завершенням першого етапу роботи було уточнення сутності поняття “готовність майбутнього вчителя до гуманітаризації початкового навчання”, створення теоретичної моделі, що відтворює роль педагогічного краєзнавства у цьому процесі.

На другому етапі (1994-1996 рр.) поглиблювався теоретичний аналіз стану обраної проблеми, здійснювався констатуючий експеримент, розроблялася і апробувалася методика формуючого експерименту. Було обґрунтовано систему педагогічних заходів, що забезпечують формування готовності студентів до гуманітаризації навчання, виявлено умови ефективного функціонування її в сучасній вищій педагогічній школі та діючі в цьому процесі закономірності.

На третьому (1996-1998 рр.), прикінцевому етапі аналізувалися та узагальнювалися результати формуючого експерименту, розроблялися і впроваджувалися на їх основі рекомендації, здійснювалася математична обробка одержаних даних, їх інтерпретація, формулювалися висновки дослідження.

Базою дослідження виступали факультети підготовки вчителів початкових класів Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського та Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Загальна кількість респондентів складала 728 чоловік. Зокрема, дослідно-експериментальною роботою було охоплено 458 студентів, 270 учителів початкових класів Одещини та Тернопільщини.

Наукова новизна дослідження: уточнено та науково обґрунтовано поняття ”педагогічне краєзнавство”, ”готовність до гуманітаризації початкового навчання”, виявлено провідні принципи педагогічно-краєзнавчої діяльності студентів: науковості, системності і послідовності, доступності, комплексності, врахування індивідуальних особливостей, попереднього досвіду студентів, регіональності, дослідництва і творчості, втілення яких у навчально-виховний процес вищої педагогічної школи забезпечує стійку результативність у підготовці фахівців до гуманітаризації початкового навчання.

Теоретична значущість дослідження: визначено основні напрямки педагогічного краєзнавства, виявлено його роль у формуванні майбутнього фахівця; розроблено модель підготовки майбутнього вчителя до гуманітаризації навчання молодших школярів засобами педагогічного краєзнавства, яку складають мотиваційний, змістовий та процесуально-діяльнісний чинники; виявлено умови функціонування цієї моделі у вищому навчальному закладі.

Практична значущість полягає у з'ясуванні методичних орієнтирів щодо використання педагогічного краєзнавства у професійній підготовці вчителя з прицільним впливом на гуманітаризацію навчання молодших школярів. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів, у системі післядипломної освіти вчителів, у роботі вчителів-практиків початкової школи. Зокрема вони знайшли практичне застосування у процесі викладання нормативного курсу “Педагогіка національної школи”, у впровадженні спецкурсу “Педагогічне краєзнавство як засіб удосконалення професійної підготовки вчителя початкової школи”; у підготовці для студентів і вчителів початкових класів методичних рекомендацій “Педагогічні засади гуманітаризації початкової школи” (Тернопіль, 1996).

Впровадження результатів дослідження. Основні висновки і рекомендації дослідження впроваджені і використовуються в навчально-виховному процесі факультетів підготовки вчителів початкових класів Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Ізмаїльського державного педагогічного інституту та Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського (довідки про впровадження № 2 від 01.10.1998 року; № 5 від 23.09.1998 року; № 17 від 25.03.1999 року).

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що у дослідженні розроблено й апробовано модель, яка відтворює науково обґрунтовану систему підготовки студентів до гуманітаризації початкового навчання засобами педагогічного краєзнавства.

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням системи методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням, репрезентативністю вибірки респондентів, поєднанням кількісного та якісного аналізів одержаних експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки і методики початкового навчання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1992-1998 рр.) та Ізмаїльського педагогічного інституту (1994-1998 рр.). Вони викладені в матеріалах Міжнародних (Тернопіль, 1996, Одеса, 1996), Всеукраїнських (Тернопіль, 1994, Кіровоград, 1995, Херсон, 1995, Мелітопіль, 1997) та регіональних науково-практичних конференцій.

Основні результати дослідження викладено в 13 публікаціях автора, в тому числі у 4 статтях у фахових наукових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 206 сторінок машинописного тексту, з них 153 сторінок основного тексту. В тексті вміщено 17 таблиць, 18 малюнків (схеми, діаграми, графіки). У списку використаних джерел 245 назв, обсяг додатків 28 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, робочу гіпотезу, виявлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі "Підготовка вчителя до гуманітаризації початкового навчання як педагогічна проблема" розкрито поняття "готовність учителя до гуманітаризації навчання", уточнено і науково обґрунтовано сутність та структуру феномену "педагогічне краєзнавство", здійснено діагностику готовності студентів до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства.

У педагогічній науці під поняттям "гуманітаризація навчання" розуміють: оновлення змісту навчання, створення можливостей вибору вчителем варіантів змісту і методик навчання (О.Я. Савченко), формування творчого процесу (В.П. Зінченко, В.С. Шубинський), розвиток творчої діяльності учнів, усунення репродуктивних видів мислення, зміни стилю спілкування (Л.Ф. Кліманова, А.А. Мелік-Пашаєв), розкриття творчого потенціалу особистості, "актуалізацію" закладених у дитини можливостей, розвитку здібностей (С.У. Гончаренко, Ю.І. Мальований).

Підготовка студентів до гуманітаризації навчання як цілісний процес ще не виступала об'єктом спеціального дослідження. Однак окремі питання цієї проблеми висвітлювалися в багатьох фундаментальних дослідженнях. З-поміж них було визначено деякі напрямки, що відображають найбільш значні її аспекти:

- підготовка до творчої діяльності, розв'язання завдань творчого характеру (В.І. Андреєв, В.І. Загв'язінський, В.У. Коротяєв, Н.В. Кічук, Ю.М. Кулюткін, О.Л. Кошелєв, З.С. Левчук, М.Ф. Ломонова, Г.О. Петрова, О.Є. Приходько, О.Г. Сущенко, З.П. Шабаліна та ін.);

- готовність до вивчення і використання передового педагогічного досвіду, нових педагогічних технологій (І.С. Дмитрик, О.В. Євдокимов, А.І. Киктенко, С.Ю. Маринчак, Л.Ф. Панченко, С.І. Прус, Л.Б. Щербакова, О.Г. Ярошенко та ін.);

- підготовка до неперервної самоосвіти і самовиховання (Р.С. Геріф'янов, С.Б. Єлканов, І.А. Зязюн, Л.І. Рувинський, Л.Ф. Спірін, Т.В. Степура, В.М. Хрипун, В.П. Шпак та ін.);

- удосконалення певних професійно-значущих умінь особистості: дослідницьких (Н.С. Амеліна, В.В. Борисов, І.В. Каташинська), проектувальних (І.М. Шапошникова), конструктивних (В.В. Докучаєва, О.А. Комар), організаційних (В.І. Завіна, Л.В. Заремба, Л.А. Савченко), комунікативних (В.В. Каплинський).

- фахова здатність особистості до здійснення педагогічного аналізу і взаємодії (М.Г. Вієвська, О.І. Кіліченко, В.М. Чайка та ін.);

Професійна підготовка спеціаліста починається з формування готовності до певної діяльності. Тому готовність до педагогічної діяльності, зокрема в аспекті професійного забезпечення з гуманітаризації початкового навчання, не становить винятку і формується згідно із загальними законами психології праці.

Відтак, готовність майбутніх педагогів до гуманітаризації навчання - інтегративна якість особистості, що безпосередньо розвивається і включає систему мотивів, професійних знань, умінь і навичок, які дозволяють успішно здійснювати означену професійну діяльність.

Результативність формування цієї особистісно-професійної якості забезпечується наявністю структурних компонентів досліджуваного феномену (мотиваційного, змістового, процесуально-діяльнісного) та рівнем їх розвитку; функціональна роль кожного в цілісному структурному утворенні - специфічна.

Перший компонент - мотиваційний - забезпечує усвідомлення особистістю значимості гуманітаризації, вироблення стійкого інтересу та виникнення потреби в цій сфері професійної діяльності і одночасно виступає домінуючим.

Другий компонент - змістовий - передбачає наявність у майбутніх фахівців динамічної системи знань в аспекті гуманітаризації початкового навчання, усвідомлення суті педагогічного краєзнавства як вагомого і своєрідного засобу гуманітаризації початкового навчання.

Третій компонент - процесуально-діяльнісний - забезпечує сформованість в особистості найважливіших професійно-значущих (гностичних, проектувальних, конструктивних, комунікативних та організаційних) умінь гуманітаризації навчання, активне ставлення до діяльності педагогічно-краєзнавчого характеру.

Аналіз та узагальнення передового досвіду вищих навчальних закладів, що відтворює новітні підходи щодо вдосконалення процесу підготовки студентів до гуманітаризації навчання, свідчить про доцільність з'ясування потенційних можливостей педагогічного краєзнавства як засобу професійної підготовки майбутнього вчителя.

Узагальнюючи дослідження щодо вживаних визначень дефініції "педагогічне краєзнавство" (К.М. Абашаєва, А.Л. Ламашев, Б.І. Наумов, А.М. Мар'їн, В.М. Овчиннікова), ми дійшли висновку, що це наука про закономірності навчання й виховання підростаючого покоління на базі використання місцевого педагогічного матеріалу, передового педагогічного досвіду вчительських і освітянських адміністративно-керівних кадрів.

Предметом педагогічного краєзнавства є місцевий матеріал конкретної школи, унікальний досвід педагогічної діяльності шкіл, відділів народної освіти окремого регіону, а об'єктом дослідження - якісно нові методологічні, теоретичні і методичні висновки і положення педагогіки.

Вищезазначене дало підстави стверджувати, що педагогічне краєзнавство як педагогічне явище має власну внутрішню складну структуру, що розкриває багатогранність його змісту. Логічним шляхом виявлені такі його складові:

1. Історико-педагогічне краєзнавство, що досліджує історію освіти краю, розвиток системи народної освіти і педагогічної думки в межах етнічних груп, а також вивчає історію народної освіти в області, районі, населеному пункті.

2. Школознавче краєзнавство, що має своєю метою планування й управління органами народної освіти, дозволяє адекватно (в контексті нашого дослідження) визначити мережу шкіл, міжшкільні факультативи, склад кадрів тощо. Такі дослідження за певних умов можуть мати не тільки практичне, але й наукове значення.

3. Дидактичне краєзнавство передбачає вивчення місцевих географічних, екологічних, виробничих та інших особливостей за спеціально визначеною дидактичною метою для того, щоб місцеві об'єкти використовувалися у процесі навчання як засоби наочності і конкретизації загальних наукових положень, що повідомляються учням згідно з навчальними програмами.

4. Вплив місцевих факторів на цілісне формування особистості учня (як напрямок педагогічного краєзнавства) має надзвичайно велику значимість для цілеспрямованої і творчої роботи вчителя. Шкільне виховання й навчання можуть здійснюватись успішно тільки за умови ознайомлення педагога з усіма факторами навколишнього середовища і врахування їх впливу на учня.

5. Народнопедагогічний напрямок краєзнавства, який випливає з вищезазначеного, передбачає вивчення складових народної педагогіки, важливим ланцюжком якої є етнопедагогіка (знання місцевих національних особливостей народної дидактики, народної виховної практики, народного дитинознавства та народної педагогічної деонтології), що сприятиме результативності навчально-виховного процесу.

6. Педагогічний досвід учителів місцевих шкіл (індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчителів регіону, їхня майстерність і новаторство, найяскравіші шкільні традиції, регіональна своєрідність авторських шкіл).

У результаті проведеного теоретичного аналізу було виявлено та охарактеризовано такі основні функції педагогічного краєзнавства: соціально-культурна, теоретико-методологічна, суто дидактична, аксіологічна, праксеологічна та прогностична, які взаємопов'язані, взаємообумовлені та взаємозалежні.

Визначені вихідні положення, з-поміж них загальнопедагогічні принципи: науковості, системності і послідовності, доступності, комплексності, врахування індивідуальних особливостей, попереднього досвіду студентів; специфічні - регіональності, дослідництва і творчості, які забезпечать ефективне застосування педагогічного краєзнавства як засобу підготовки майбутніх учителів до гуманітаризації навчання, сприятимуть побудові навчально-виховного процесу на наукових засадах.

На основі аналізу наукового фонду досліджуваної проблеми було визначено та охарактеризовано основні джерела накопичення педагогічно-краєзнавчої інформації: праці прогресивних педагогів минулого та педагогів-класиків, монографії і праці сучасних педагогів, шкільні посібники й підручники різних років та періодів, підручники і навчальні посібники з педагогіки, психології, часткових дидактик, соціологічні матеріали, мемуарна й епістолярна література, періодична преса, художня література, законодавчі та правові матеріали з питань народної освіти, поточна шкільна документація, архівні документи, досвід передових колективів та окремих учителів, дитяча творчість, народна педагогіка, речові джерела, технічні засоби педагогічної діяльності.

Вищезазначене дає підстави стверджувати, що педагогічне краєзнавство може виступати ефективним засобом підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання. Вважаємо, що педагогічне краєзнавство слід розглядати як відносно самостійну галузь науково-педагогічних знань, складовими якої є:

- творчі лабораторії місцевих майстрів педагогічної праці;

- особливості роботи навчально-виховних закладів краю;

- місцеві предмети та явища, що становлять педагогічну цінність у зв'язку з гуманітаризацією навчання;

- етнопедагогіка з її національними місцевими звичаями й традиціями.

Отже, педагогічне краєзнавство може стати своєрідним "джерелом живлення" майбутніх учителів початкових класів у їхній підготовці до гуманітаризації навчання. Воно переслідує два взаємопов'язаних завдання: по-перше, всебічне вивчення освітянської справи рідного краю з метою накопичення знань з гуманітаризації навчання; по-друге, засвоєння оптимальних педагогічних технологій, використання цього матеріалу в педагогічній діяльності.

Йдеться про педагогічно-краєзнавчу компетентність майбутніх фахівців як суттєву передумову результативності професійної підготовки, яку ми розглядаємо як сформовану систему педагогічно-краєзнавчих знань і умінь з гуманітаризації початкового навчання через використання місцевого педагогічного матеріалу.

У процесі дослідження було з'ясовано специфічну роль педагогічного краєзнавства в підготовці майбутніх учителів до гуманітаризації навчання, що полягає: у піднесенні професійної компетентності майбутніх педагогів, у вдосконаленні професійних умінь і навичок, у залученні до наукової, навчально-дослідної роботи, в розвитку творчого мислення, у вихованні патріотичних почуттів, любові до професії вчителя, а також в активізації громадської діяльності майбутніх фахівців.

З метою визначення вихідного рівня готовності майбутніх педагогів до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства проведено констатуючий експеримент, яким було охоплено 300 студентів факультетів підготовки вчителів початкових класів Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Здійснено опис якісних і кількісних характеристик ознак прояву готовності майбутнього вчителя до означеного виду діяльності, з'ясовано її рівневу ієрархію на підставі одержаних експериментальних даних.

Було виявлено рівні готовності до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства: низький, середній, "вищий середнього", високий. Опишемо змістову характеристику означених рівнів.

Низький рівень. У мотиваційній сфері усвідомлення значимості гуманітаризації навчання переважало лише на рівні поверхневої обізнаності; проявлялося недорозуміння значимості ролі цієї роботи в початкових класах, тенденція до її формального виконання; у змістовій - знання з проблеми гуманітаризації фрагментарні; у процесуально-діяльнісній сфері найважливіші вміння гуманітаризації початкового навчання - гностичні, конструктивні, проектувальні, організаційні та комунікативні були розвинуті слабко, ставлення до діяльності педагогічно-краєзнавчого характеру індиферентне.

Середній рівень. У мотиваційній сфері усвідомлення значимості гуманітаризації в майбутніх учителів на рівні обізнаності, потреба в цій діяльності проявлялася в них ситуативно, інтерес нестійкий; психолого-педагогічні знання з проблеми неповні, студенти частково усвідомлювали суть педагогічного краєзнавства як засобу гуманітаризації; найважливіші вміння потребували подальшого вдосконалення; характер педагогічно-краєзнавчої діяльності репродуктивний, ставлення до діяльності краєзнавчого характеру позитивне.

Рівень "вищий середнього". Студенти цієї групи ситуативно проявляли усвідомлення значимості гуманітаризації навчання, в більшості випадків у них проявлялася потреба до даної діяльності; інтерес - стійкий; психолого-педагогічні знання з проблеми - повні; усвідомлення суті педагогічного краєзнавства як засобу гуманітаризації навчання на достатньому рівні; основні вміння - переважно сформовані; характер педагогічно-краєзнавчої діяльності репродуктивно-творчий; ставлення до діяльності краєзнавчого характеру в студентів - позитивно-активне.

Високий рівень. Для студентів, що досягли цього рівня, характерне усвідомлення значимості проблеми на рівні переконань; потреба у професійній діяльності з гуманітаризації в них стала внутрішньою необхідністю, а інтерес до проблеми постійним та стійким; знання з гуманітаризації - глибокі й систематичні, має місце глибоке усвідомлення суті педагогічного краєзнавства як засобу гуманітаризації; найважливіші вміння сформовані на рівні навичок, характер педагогічно-краєзнавчої діяльності - творчий, ставлення до цієї діяльності носить активний характер.

Виявилося, що значна кількість студентів, як у експериментальних (46,1%), так і в контрольних групах (50,7%) перебували на низькому рівні готовності до гуманітаризації початкового навчання; середній рівень сформованості означеної особистісно-професійної якості виявився у 33,1% студентів експериментальних груп і в 31,2% студентів контрольних груп; "вищий середнього" - у 18,7% студентів експериментальних та 15,1% студентів контрольних груп. Лише незначна частина студентів (2,1% експериментальних і 3% контрольних груп) досягли високого рівня готовності.

Отже, подані матеріали засвідчують наявність значних резервів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до гуманітаризації навчання молодших школярів, зокрема в такому важливому ракурсі, як педагогічне краєзнавство.

У другому розділі "Експериментальна модель підготовки фахівця до гуманітаризації навчання" описано вихідні положення, зміст і форми експериментальної роботи, визначено умови реалізації запропонованих педагогічних заходів; подано аналіз їх ефективності порівняно з традиційно використовуваною технологією навчання.

Проведені теоретичні дослідження, аналіз діагностичного рівня підготовки студентів до діяльності з гуманітаризації навчання, узагальнення педагогічного досвіду вищої школи в цьому аспекті дозволили розробити модель підготовки фахівця через педагогічно-краєзнавчу діяльність, визначити її змістові і процесуальні основи. Останнє і складає сутність дослідно-експериментальної роботи.

Систему експериментальної роботи з підготовки студентів до гуманітаризації навчання ми розглядали як підсистему професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, ознаками якої виступали структурність, ієрархічність, інтегративність та цілісність.

Ефективність означеної роботи обумовлена дієвістю таких вихідних положень: діагностика, що передбачає диференціацію засобів педагогічної дії на даний процес залежно від рівня сформованої готовності; провідна роль діяльності у становленні фахівця; забезпечення єдності мотиваційного, змістового і процесуально-діяльнісного компонентів; єдність теоретичної і практичної підготовки студентів, що передбачає водночас систематизацію теоретичних знань з педагогічного краєзнавства і набуття відповідних умінь та навичок; оптимальність; послідовність і наступність в організації навчально-виховного процесу.

Функціонування системи дослідно-експериментальної роботи забезпечувалося реалізацією в навчально-виховному процесі провідних педагогічних умов, як-от:

- професійна педагогічно-краєзнавча спрямованість навчання студентів;

- стимулювання пізнавальної діяльності майбутніх фахівців;

- впровадження продуктивних технологій у навчально-виховний процес вищої педагогічної школи;

- оптимальна морально-психологічна атмосфера у студентському колективі, що сприяє позитивному спілкуванню.

Врахування вищеозначених вихідних положень та педагогічних умов призвело до необхідності корекції сталої традиційної системи формування готовності студентів до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства.

Формуючий експеримент виступав як реалізація моделі підготовки фахівців до означеного виду діяльності, що передбачала побудову відповідної педагогічної технології, суть якої полягала у використанні активних форм і педагогічно доцільних методів навчання студентів, а також інтенсифікації їхньої творчо-краєзнавчої діяльності.

Зауважимо, що формуючий експеримент передбачав не докорінну зміну навчального плану і чинних програм з вузівських дисциплін, а педагогічно-обумовлене наповнення аудиторних і позааудиторних навчальних занять студентів матеріалами педагогічного краєзнавства.

Активізація навчально-виховного процесу здійснювалася переважно за допомогою проблемного викладу навчального матеріалу, використання активних форм діалогового навчання (диспутів, дискусій, конференцій, "круглих столів"), систематичного залучення студентів до творчо-краєзнавчої навчально-дослідницької діяльності.

Стрижневим елементом експерименту був розроблений і застосований нами спецкурс "Педагогічне краєзнавство як засіб удосконалення професійної підготовки вчителя початкової школи", який був не тільки синтезуючим і завершуючим етапом поглибленої теоретичної підготовки, але й озброював майбутніх фахівців педагогічною технологією використання набутих знань у практичній роботі.

У процесі проведення формуючого експерименту застосовувалися різноманітні методи і активні форми навчання студентів, як-от: складання структурно-логічних схем, проведення мікродосліджень, підготовка рефератів, доповідей, анотацій, аналіз науково-педагогічних публікацій, розробки таблиць, схем, опис педагогічного досвіду, розв'язування педагогічних задач, моделювання педагогічних ситуацій, брейнстормінг.

Після завершення дослідно-експериментальної роботи було проведено контрольний зріз щодо виявлення рівня сформованості досліджуваної готовності у студентів контрольних та експериментальних груп. Одержані експериментальні дані, що подано в таблиці, зафіксували позитивну динаміку рівневої характеристики означеної особистісно-професійної якості.

Таблиця 1. Динаміка сформованості готовності студентів до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства

Групи	Зрізи	Рівні сформованості готовності (в%)
		Високий	"Вищий середнього"	Середній	Низький
Експериментальні	До початку експерименту	2,1	18,7	33,1	46,1
	Після дослідно-експериментальної роботи	25,5	66	8,5	0
Контрольні	До початку експерименту	3	15,1	31,2	50,7
	Після дослідно-експериментальної роботи	3,1	15,6	79,7	1,6

Як засвідчує таблиця, до початку формуючого експерименту в загальному масиві студентів (50,7%) контрольних та експериментальних (46,1%) вибірок структурні компоненти цієї готовності перебували на низькому рівні. Лише в незначному контингенті досліджуваних даний феномен виявлявся на рівні "вищому середнього". Отже, зафіксовано відносно однаковий вихідний стан контрольних та експериментальних груп студентів до початку дослідно-експериментальної роботи.

Після закінчення дослідження в експериментальній вибірці спостерігалася сформованість готовності до гуманітаризації навчання практично в усього масиву студентів: високий рівень - 25,5%, "вищий середнього" - 66%, середній - 8,5%.

У контрольній вибірці вищеозначена готовність була сформована у значно меншої кількості, а саме: на високому рівні - 3,1 %, на "вищому середнього" - 15,6 %, середньому - 79,7%, низькому - 1,6%. Як бачимо, в більшості студентів контрольної вибірки (81,3%) досліджувана якість залишилася на низькому та середньому рівнях.

Отже, одержані експериментальні дані свідчать про правомірність висунутої гіпотези дослідження, ефективність розробленої моделі підготовки фахівця до гуманітаризації навчання.

Проведене дослідження дало підстави для таких висновків:

1. Професійно-педагогічна готовність студентів до гуманітаризації навчання - це інтегративна якість особистості, що включає такі підструктури: мотиваційну, змістову, процесуально-діяльнісну, які проявляються і реалізуються в цілісній системі. Місце і роль досліджуваної особистісно-професійної якості визначається: суттю даної діяльності студентів як сфери праці, специфічністю форм, методів і засобів дії на особистість майбутнього спеціаліста, функціональною роллю в системі навчально-виховного процесу у вищій педагогічній школі.

2. Педагогічне краєзнавство є не тільки важливим компонентом системи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, але і оптимальним засобом їхньої підготовки до гуманітаризації навчання. Це обумовлено змістовою характеристикою феномену "педагогічне краєзнавство", а також своєрідністю функцій у підготовці майбутнього фахівця, серед яких зміцнення професійної компетентності, вдосконалення професійних умінь і навичок, залучення до наукової, навчально-дослідної роботи; розвиток творчого мислення, виховання патріотичних почуттів, любові до професії вчителя, активізація громадської діяльності.

3. Педагогічне краєзнавство визначено як відносно самостійна галузь науково-педагогічних знань, складовими яких є: творчі лабораторії місцевих майстрів педагогічної праці; особливості роботи навчально-виховних закладів краю; місцеві предмети та явища, що становлять цінність у зв'язку з гуманітаризацією навчання; етнопедагогіка з її національними місцевими звичаями й традиціями.

У здійсненому дослідженні визначено основні складові, функції, принципи та джерела педагогічного краєзнавства.

4. Важливими критеріями сформованості професійно-педагогічної готовності до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства виступили:

- склад мотивації, що проявляється в домінуючих мотивах педагогічно-краєзнавчої діяльності;

- об'єм, глибина і мобільність психолого-педагогічних знань особистості з проблем гуманітаризації початкового навчання;

- рівень оволодіння гностичними, організаційними, конструктивними, проектувальними та комунікативними вміннями гуманітаризації навчання та характер педагогічно-краєзнавчої діяльності у здійсненні гуманітаризації навчання.

Відповідно з вищеозначеними критеріями, була виділена рівнева характеристика сформованості готовності до досліджуваного виду діяльності, яка представлена такими рівнями: високий, “вищий середнього", середній і низький. У результаті діагностичного зрізу на високому рівні було виявлено лише 2,1% студентів, на рівні “вищому середнього” - 18,7%, на середньому - 33,1% та на низькому - 46,1% студентів.

5. Розроблена експериментальна модель характеризується структурністю, ієрархічністю, інтегративністю, цілісністю. Її системоутворюючим ядром є педагогічне краєзнавство.

Складові моделі підготовки фахівця до гуманітаризації навчання виконують свої специфічні функції в органічній єдності і взаємозв'язку.

Визначна роль належить змістовому компоненту моделі, який орієнтований не тільки на формування у студентів необхідної сукупності знань, але й сприяє випереджувальному розвитку процесуальних умінь і мотиваційних характеристик особистості майбутнього педагога.

6. Визначено, що педагогічними умовами, які забезпечують ефективність розробленої системи педагогічних заходів, виступають: професійна педагогічно-краєзнавча спрямованість навчання студентів; стимулювання пізнавальної діяльності майбутніх фахівців; впровадження нових технологій у навчально-виховний процес вищої педагогічної школи; позитивна морально-психологічна атмосфера у студентському колективі.

Розроблена стратегія експериментальної моделі навчання дозволила 23,4% студентів одержати базу для переходу на високий рівень сформованості готовності до діяльності з гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства. При цьому на 48,2% збільшилася кількість тих респондентів, які досягнули рівня "вищий середнього".

Результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми підготовки педагогічних кадрів до гуманітаризації навчання. Подальшому вивченню підлягають такі аспекти проблеми: технологія формування банку педагогічно-краєзнавчої інформації; пошук шляхів удосконалення неперервної педагогічної практики студентів з оптимальним врахуванням регіональної своєрідності початкової освіти, формування духовності майбутніх учителів засобами педагогічного краєзнавства та інші.

Основні публікації автора

1. Деякі підходи до гуманізації навчально-виховного процесу // Початкова школа. - 1996. - № 5.- С. 4-5.

2. До поняття гуманітаризації освіти // Педагогічні проблеми сучасної школи / Науковий вісник. - Вип. 2. - Ізмаїл, 1997. - С. 50-52.

3. Підготовка майбутніх учителів до гуманітаризації навчання: педагогічно-краєзнавчий підхід // Науковий вісник ВДУ.- Луцьк, 1998.- № 2.- С. 27-29.

4. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчально-виховного процесу // Науковий вісник ПДПУ. Вип. 4-5. Одеса, 1999. С. 104-108.

5. Об одном из условий необратимости инновационных процессов в современной начальной школе // Дидактические аспекты педагогического взаимодействия в школе и вузе / Сборник научных сообщений. - Измаил, 1994. - С. 21-22 / Співавт. Кічук Н.В., Улятовська Є.А./.

6. Роль дидактичних засобів у підготовці студентів факультету підготовки вчителів початкових класів до позашкільної роботи // Науково-методичні засади використання засобів і навчальної техніки у початкових класах / Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції. - Тернопіль, 1994. - С. 84-85.

7. Про один із факторів гуманітаризації сучасної початкової школи //Гуманітарна освіта і проблеми виховання молоді / Матеріали і методичні рекомендації Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Вип. 2. - Херсон, 1995. - С. 133 / Співавт. Кічук Н.В./.

8. Деякі аспекти підготовки студентів до оптимальної організації навчально-виховного процесу в початкових класах // Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України / Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Кіровоград, 1995. - С. 75.

9. До питання про нові концептуальні положення загальногуманітарного розвитку молодших школярів // Образование в современном обществе: проблемы, теория, практика / Материалы международной научно-практической конференции. - Одесса, 1996. - С. 152-153.

10. Педагогічні засади гуманітаризації початкового навчання / Методичні рекомендації вчителям та студентам. - Тернопіль, 1996. - 39 с.

11. Формування в молодших школярів гуманних почуттів // Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знахідки / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Тернопіль, 1996. - С. 97-98.

12. Педагогічне краєзнавство як фактор удосконалення вузівської професійної підготовки фахівця // Актуальні проблеми розбудови національної освіти / Збірник науково-методичних праць. - Київ, Херсон, 1997. - С. 105-107.

13. Основні напрямки педагогічно-краєзнавчої роботи в підготовці вчителя початкових класів до гуманітаризації навчання // Науково-методичні проблеми викладання психолого-педагогічних дисциплін / Матеріали Другої Всеукраїнської науково-пракитичної конференції. - Мелітополь, 1997. - С. 89-91.

...