Комплексне застосування педагогічних та медико-бiологiчних засобiв вiдновлення у пiдготовцiі квалiфiкованих бiгунiв на середнi дистанцii

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ УКРАIНИ

УДК 796.071.5

Комплексне застосування педагогічних та медико-бiологiчних засобiв вiдновлення у пiдготовцiі квалiфiкованих бiгунiв на середнi дистанцii

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Iльяшенко Олександр Миколайович

Київ 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання та спорту України, Державний комітет України з фізичної культури та спорту.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор МОНОГАРОВ Володимир Дмитрович, професор кафедри медико-біологічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту

Офіційні опоненти:

- доктор біологічних наук, професор ЛАПУТІН Анатолій Миколайович, завідувач кафедри кінезіології та метрології Національного університету фізичного виховання і спорту України;

- доктор педагогічних наук, доцент САХНОВСЬКИЙ Костянтин Павлович, завідувач лабораторії програмування процесу підготовки спортсменів Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту

Провідна установа: Дніпропетровський державний інститут фізичної культури та спорту, Державний комітет України з фізичної культури і спорту, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться « 1 » вересня 1999 року о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.29.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий « 1 » серпня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор педагогічних наук, професор Іващенко Л.Я.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

педагогічний бігун дистанція

Актуальність теми. За умов сучасної системи спортивного тренування кваліфікованих спортсменів, коли високий результат може досягатися лише за допомогою ефективного тренування з використанням великих навантажень, а змагання супроводжуються величезною нервовою напругою, особливого значення набуває забезпечення повноцінного відновлення працездатності та використання різних методів його стимулювання.

Згідно даних В.М. Платонова [1978-1998], основним напрямком у вивченні проблеми відновлення у кваліфікованих спортсменів є вибіркове комплексне застосування у тренувальному процесі різних (педагогічних, медико-біологічних, психологічних) засобів відновлення, які здатні стимулювати працездатність спортсмена у тренувальній та змагальній діяльності, спрямовано впливати на протікання процесів відновлення. Дослідження у цьому напрямку були проведені на матеріалі таких спортивних дисциплін як плавання [В.М. Платонов та ін., 1977, О.В. Іщенко, 1979, В.І. Голець, 1987], фехтування [В.М. Волков, 1987], легка атлетика [Салах Ель Фарран, 1998].

Але наявних науково-методичних рекомендацій недостатньою для того, щоб говорити про наявність системи комплексного використання засобів відновлення у тренувальному процесі кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі їх безпосередньої підготовки до змагань (ЕБП).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності зі Зведеним планом НДР Держкомспорту України з фізичної культури та спорту на 1996-2000 рр., за темою: «Засади управління тренувальними та змагальними навантаженнями у системі спортивної підготовки» (№ державної реєстрації - 01964010519).

Метою дисертаційної роботи є експериментальне обгрунтування застосування комплексу педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення працездатності кваліфікованих легкоатлетів - бігунів на середні дистанції залежно від спрямованості великих тренувальних навантажень на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Задачі роботи:

1. Вивчити особливості розвитку відновлення після напруженої м`язової діяльності різного характеру у кваліфікованих бігунів на середні дистанції.

2. Дослідити ефективність окремого застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення залежно від великих навантажень різної переважаючої спрямованості.

3. Розробити та обгрунтувати комплексне використання педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції залежно від великих навантажень різної переважаючої спрямованості.

4. Розробити методичні рекомендації з комплексного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення працездатності залежно від великих навантажень різної переважаючої спрямованості у бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Наукова новизна.

Доповнені та розширені відомості про процеси відновлення бігунів на середні дистанції.

Визначена ефективність окремого та поєднаного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення.

Експериментально обгрунтовані комплекси педагогічних впливів та медико-біологічних процедур з метою прискорення процесів відновлення після великих навантажень різної переважаючої спрямованості на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Практична значимість результатів роботи полягає у розробці педагогічних та медико-біологічних комплексів заходів відновлення з метою підвищення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції залежно від спрямованості великих тренувальних навантажень на етапі безпосередньої підготовки до змагань. Результати дослідження апробовані у практиці підготовки штатної об`єднаної команди України з легкої атлетики, КДЮСШ Обласної Ради «Динамо», РВУФК, навчально-тренувальному процесі НУФВСУ, про що є відповідні акти впровадження результатів дослідження у практику.

Особистий внесок дисертанта є визначальним у плані організації та проведенні досліджень; в одній спільній публікації дисертанту належать фактичний матеріал та висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи зроблені та обговорені на 2-му Міжнародному науковому конгресі “Сучасний Олімпійський спорт”, науково-практичних конференціях, на засіданні апробаційної ради кафедри медико-біологічних дисциплін.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 робіт, з яких одна у журналі, шість у збірниках наукових статей, дві - у збірниках тез міжнародних конференцій та одна - у матеріалах міжнародного конгресу.

Структура та обсяг роботи. Дисертація виконана на 171 сторінці та складається зі вступу, п`яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, переліку літератури та додатків, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який вміщує 240 джерел, з яких 52 - іноземних авторів, додатків та п`ять актів впровадження. Дисертація ілюстрована 22 малюнками та 13 таблицями.

2. ОСНОВНИЙ ЗМIСТ

Особливості системи тренування кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань. - (Огляд літератури).

У даному розділі проаналізовані такі напрямки: особливості сучасної підготовки кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань; особливості розвитку втомлення під час напруженої м`язової діяльності кваліфікованих бігунів на середні дистанції; педагогічні засоби відновлення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань; медико-біологічні засоби відновлення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Методи та організація досліджень:

Аналіз наукової та науково-методичної літератури;

Вивчення передового досвіду практичної роботи тренерів;

Аналіз щоденників спортсменів та планів тренерів;

Метод анкетування;

Педагогічні спостереження;

Педагогічний експеримент;

Фізіологічні методи дослідження;

Біохімічні методи дослідження;

Методи математичної статистики.

Організація дослідження складалася з трьох етапів.

перший етап дослідження полягав у попередньому ознайомленні з проблемою (аналіз літературних джерел, вивчення досвіду практичної роботи тренерів, масажистів, лікарів та інших фахівців з відновлення працездатності спортсменів). Здійснювався вибір адекватних методів дослідження;

на другому етапі досліджували специфіку впливу та порівняльну ефективність педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення, які застосовували роздільно, а також їх комплексів після різних за величинами та переважаючої спрямованістю тренувальних навантажень у спортсменів з бігу на середні дистанції;

на третьому етапі, у педагогічному експерименті, на етапі безпосередньої підготовки до змагань експериментально підтверджувалось застосування різних комплексів відновлювальних процедур, які прискорюють процеси відновлення після тренувальних занять з великими навантаженнями. На цьому ж етапі розроблялись та впроваджувались практичні рекомендації, реалізувались одержані у роботі дані.

Піддослідними стали кваліфіковані бігуни на середні дистанції (I розряд, кандидати у майстри спорту, майстри спорту). Всього було обстежено 50 спортсменів у віком від 15 до 29 років.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ ТА IХ ОБГОВОРЕННЯ

Динаміка процесів втомлення та відновлення організму бігунів

після занять з великими навантаженням різної переважаючої спрямованості

За результатами проведених досліджень одержані достовірні відомості про те, що стомлення, яке приходить у результаті виконання великого навантаження різної переважаючої спрямованості, має конкретний характер щодо кожного виду навантаження та призводить до значного зниження функціональних можливостей тих органів і систем, діяльність яких забезпечувала працездатність під час виконання програм занять даної спрямованості. В той же час спортсмени в змозі демонструвати високу працездатність за умов діяльності іншої спрямованості, що узгоджується з даними літератури [В.М. Платонов, 1980-1997 та ін.]. Результати дослідження підтвердили точку зору багатьох авторів про те, що механізм стомлення специфічний щодо м`язової діяльності різної спрямованості [В.М. Платонов, 1980-1997, О.П. Бондарчук, 1985, В.Д. Моногаров, 1986, 1994, Н.Д. Граєвська, 1987, Л.С. Хоменков, 1987, В.І. Голець, 1987, М.Г. Озолін, 1989, Ю.Г. Травін, 1991, В.М. Волков, 1991 та ін.].

У періоді відновлення, після впливу навантаження, яке вивчалося, відмічено хвилеподібне проходження процесів відновлення. Зниження, відновлення та надвідновлення спеціальної працездатності спортсменів, яке спостерігалось, узгоджується з даними низки авторів, які отримані на матеріалі суміжних циклічних дисциплін [В.І. Голець, 1987, В.М. Волков, 1991 та ін.]. Отримані нами результати не протирічать дослідженням, що відновлення після занять різної переважаючої спрямованості з великими навантаженнями повністю закінчується через 2-3 дні [В.М. Платонов, 1980, О.П. Бондарчук, 1985, В.І. Голець, 1987, Н.Д. Граєвська, 1987 та ін.].

Під час виконання занять, які спрямовані на підвищення швидкісно-силових та анаеробних можливостей, відмічені менш виражені зрушення у функціональному стані бігунів у найближчому періоді відновлення, але й сам період менш тривалий (мал. 1-А, Б). Вплив занять, які спрямовані на розвиток витривалості аеробного характеру, такий, що зрушення в функціональному стані спортсменів у найближчому періоді відновлення більш виражені, але й сам період більш тривалий (мал. 1-Г).

Дослідження з біохімічних показників свідчать про те, що їх зрушення залежать від характеру енергозабезпечення навантаження, яке застосовується і визначається його величиною, інтенсивністю та спрямованістю. Найбільші зрушення з більшості досліджених біохімічних показників відбуваються під впливом великого навантаження анаеробного характеру (мал. 2).

Таким чином, характер та тривалість процесів відновлення після великих навантажень різної переважаючої спрямованості віддзеркалює специфіку тренувального впливу. Величина зрушення визначає тривалість періоду відновлення.

Великі фізичні навантаження швидкісно-силового та анаеробного гліколітичного характерів близькі за ступенем зрушень досліджених параметрів - соматичних та вегетативних, з яких найбільший паралелізм спостерігається між зрушеннями швидкісно-силових якостей, анаеробної витривалості та La, pH і BE.

Визначена специфіка процесів відновлення щодо параметрів, їх гетерохронізм, різний час приходу фази суперкоменсації під час виконання роботи різної спрямованості (швидкісно-силового, анаеробного гліколітичного, аеробного характерів) стають підгрунтям для підбору найбільш відповідних педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення після тренувальних занять. Це повною мірою стосується варіантів комплексного використання відновлювальних заходів залежно від тих чи інших особливостей спортсменів.

Комплексне застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення працездатності у кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань

Перш ніж визначити ефективність поєднаного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення, було проведене вивчення їх окремого впливу на відновлення працездатності після великих навантажень різної переважаючої спрямованості. Експериментальне вивчення окремого застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення дозволило визначити частковий внесок вказаних засобів у динаміку відновлення спеціальної працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції після великих навантажень переважаючої спрямованості та визначити ступінь їх ефективності.

Після великого навантаження переважно швидкісно-силового характеру застосовувались:

педагогічні засоби відновлення (середнє навантаження аеробного характеру);

загальний гідромасаж з дощовою посадкою (до 15 хв.);

тепла евкаліптова ванна (37-40оС від 10 до 15 хв.);

паралельний вплив аероіонізації (прилад «ANION-40T»);

комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton (Швейцарія). Згідно рекомендації лікаря препарат вживався 2-3 капсули на день.

Найбільш дієвими засобами відновлення після великого навантаження швидкісно-силового характеру є педагогічні впливи (65,72,1%), комбінований фармакологічний препарат (16,40,3%) та евкаліптові ванни (11,30,4%), а гідромасаж та аероіонізація не вплинули суттєво на хід процесів відновлення. Графічне зображення питомого внеску вказаних впливів після великого навантаження швидкісно-силового характеру через 24 годин наведено на малюнку 3.

Мал. 3 Питомий внесок різних впливів на відновлення працездатності після великого навантаження швидкісно-силового характеру. Умовні позначення:

Размещено на http://www.allbest.ru/

- педагогічний вплив;

Размещено на http://www.allbest.ru/

- комбінований фармакологічний препарат (Geriavit Pharmaton);

Размещено на http://www.allbest.ru/

- евкаліптова ванна.

Після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру застосовувались такі засоби відновлення:

педагогічний вплив (середнє навантаження аеробного характеру);

загальний ручний масаж (30-35 хв.);

гаряча хвойна ванна (40-42оС від 5 до 8 хв.);

ультрафіолетове опромінення (8-10 хв.);

Geriavit Pharmaton (Швейцарія) згідно вищезазначеної схеми.

Після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру найбільш ефективними засобами відновлення є педагогічні впливи - 61,40,3%; 63,10,4 (через 24 та 48 годин, відповідно), загальний ручний масаж - 1,60,1%; 15,50,3%; 23,50,8% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат - 1,60,1%; 15,30,6%; 31,31,5% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), а такі процедури, як гаряча хвойна ванна та ультрафіолетове опромінення не мали суттєвого впливу на хід процесів відновлення.

Графічне зображення питомого внеску вищезазначених впливів після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру наведене на малюнку 4.



Мал. 4 Питомий внесок засобів відновлення на приріст працездатності після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру

Після великого навантаження переважно аеробного характеру застосовувались:

педагогічні засоби відновлення (середнє швидкісно-силове навантаження);

розтирання (прийом ручного масажу, 10-12 хв.);

тепла соляна ванна (37-39оС від 10 до 15 хв.);

паралельний вплив аероіонізації (прилад «ANION-40T»);

Geriavit Pharmaton (Швейцарія) згідно вищезазначеної схеми.

Після великого навантаження переважно аеробного характеру найбільш дієвими засобами відновлення є педагогічні впливи - 36,10,1%; 35,10,6% (через 24 та 48 годин, відповідно), розтирання - 6,20,2%; 10,10,3%; 14,10,3% % (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), тепла соляна ванна - 4,30,2%; 7,20,4%; 8,50,9% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), а аероіонізація та Geriavit Pharmaton були малоефективними.

Графічне зображення результатів дослідження наведене на малюнку 5.

Мал. 5 Питомий внесок засобів відновлення на приріст працездатності після великого навантаження аеробного характеру

На підставі отриманих в процесі перших двох етапів дослідження результатів визначені оптимальні поєднання педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення залежно від величини та переважаючої спрямованості навантажень, які застосовуються на етапі безпосередньої підготовки до змагань, а також питомий внесок вказаних засобів у відновлення працездатності спортсменів. Головним критерієм, який характеризує ефективність комплексів педагогічних та медико-біологічних відновлювальних впливів, які застосовуються в основному педагогічному експерименті, є спортивний результат, продемонстрований у головному старті сезону, а також тривалість періоду відновлення організму спортсменів.

Як свідчать отримані результати, у процесі педагогічного експерименту в обох групах спостерігався позитивний приріст спортивних результатів за час проведення експерименту.

Але вказаний рівень приросту результатів між контрольною та експериментальною групами був різний.

Підсумкові дані контрольної та експериментальної груп, які свідчать про неоднаковий приріст спортивних результатів у піддослідних двох груп, а також у спортсменів різної кваліфікації, наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Приріст спортивних результатів у спортсменів різної кваліфікації у контрольній та експериментальній групах

Статист. показники	МС	КМС+1 р-д	В цілому у групі
			для всіх піддослідних	для піддослідних з приростом результату
	контрольна	експериментальна	контрольна	експериментальна	контрольна	експериментальна	контрольна	експериментальна
Х	1,14	1,73	1,63	2,34	1,49	2,18	1,96	2,68
±m	0,4	0,41	0,36	0,39	0,22	0,29	0,18	0,27
n	7	7	18	18	25	25	19	22

Розрахунок середньогрупового приросту виконувався двічі: в першому випадку - у всіх піддослідних контрольної та експериментальної груп (n=25 та 25, відповідно), у другому випадку - тільки у тих бігунів контрольної та експериментальної груп, у яких спостерігалось його збільшення (n=19 та 22, відповідно). Результати, які наведені в таблиці 1, свідчать про те, що середньогруповий приріст спортивних результатів під час першого розрахунку складає у контрольній групі 1,49±0,26 с, а в експериментальній - 2,18±0,3 с, різниця складає 0,69 с. Другий розрахунок виявив дещо більші величини приросту результату в групах (1,96±0,18 с - у контрольній 2,68±0,27 с - в експериментальній групах), різниця між якими в 0,72 с була статистично достовірною за Стьюдентом (t=2,21; Р<0,05). Результати говорять про те, що значна частина піддослідних обох груп показала статистично достовірний приріст спортивного результату, як за Стьюдентом, так і за критерієм Z Вілкоксона (Г.Ф. Лакін, 1973). Вони також свідчать про ефективність поєднаного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення в експериментальній групі, які на тлі раціонально побудованого тренувального процесу дали більший приріст спортивного результату на етапі безпосередньої підготовки.

У кваліфікованих спортсменів спостерігався менший приріст спортивного результату, ніж у менш кваліфікованих спортсменів, як в контрольній, так і в експериментальній групах (табл. 2, мал. 6).

Наведені результати дають підставу зробити висновок про те, що чим нижча кваліфікація, рівень готовності та спортивний результат спортсменів, тим більший приріст спостерігається у спортивному результаті, причому в експериментальній групі ці залежності виражені яскравіше. Для підтвердження цього та з метою визначення взаємозв`язку між кваліфікацією спортсменів, спортивним результатом та ступенем його приросту в мезоциклі тренувального процесу був проведений кореляційний, регресивний та факторний аналіз у контрольній та експериментальній групах.

Таблиця 2 Взаємозв`язок між результатом в бігу на 800 м і до і після експерименту та ступенем його приросту у спортсменів різної кваліфікації

Піддослідні	Результат	n	Результат	Приріст результату	P
			після експерименту	P
МС	до експерименту	14	0,687	<0,01	0,916	<0,01
	після експерименту	14	-	-	0,405	>0,05
КМС	до експерименту	24	0,527	<0,01	0,694	<0,01
	після експерименту	24	-	-	-0,203	>0,05
1 р-д	до експерименту	12	0,412	>0,05	0,451	>0,05
	після експерименту	12	-	-	-0,593	<0,05
В цілому у групі	до експерименту	50	0,824	<0,01	0,533	<0,01
	після експерименту	50	-	-	-0,013	>0,05

Кореляційний аналіз став підгрунтям для проведення наступних регресивного та факторного математичного аналізів. Визначивши ранг спортсмена у кожній кваліфікаційній групі, ми провели дослідження залежностей між ранговою оцінкою майстерності спортсменів, результатом та його приростом в експерименті.

Результати факторного та регресивного аналізів дають підставу вважати, що неоднаковий приріст результату за умов експерименту можна пояснити різними структурно-функціональними адаптаційними перебудовами в організмі спортсменів, які мають різну підготовку, під впливом відносно короткочасного тренувального впливу у поєднанні з медико-біолгічними засобами відновлення (експериментальна група) та без них (контрольна група).

Результати факторного аналізу свідчать, що приріст результату в експериментальній групі на 73,7% обумовлений впливом медико-біологічних та педагогічних засобів відновлення, які застосувалися разом з тренувальним процесом (s=0,737, P<0,001; d=73,7%), а також впливом неврахованих в експерименті факторів (d=26,3%). Різниця ж у прирості результату між контрольною та експериментальною групами обумовлена лише поєднанням медико-біологічних та педагогічних засобів відновлення, які застосовувалися (s=0,799…, P<0,001).

Не дивлячись на те, що ступінь приросту результату зменшується із зростанням майстерності спортсменів (мал. 6), використання спортсменами високого класу медико-біолгічних та педагогічних засобів відновлення виявилось більш ефективним: факторний аналіз показав, що менший приріст їх результату більшою мірою детермінований саме засобами відновлення, які застосувалися та меншою мірою іншими (в тому числі і неврахованими в експерименті) факторами.



Мал. 6 Приріст результату в бізі на 800 м у легкоатлетів різної кваліфікації

Виявлені особливості у проходженні процесів відновлення після великих навантажень різної переважаючої спрямованості, у взаємозв`язках показників, які досліджувались, віддзеркалюють закономірності адаптаційного процесу та узгоджуються з основними положеннями теорії А.А. Ухтомського про освоєння ритму, теорії адаптації Ф.З. Меєрсона [1981], В.М. Платонова [1988-1997], відповідно з якими будь-яка система адаптації під час підвищення свого функціонального стану перестає реагувати на адекватний подразник під час тривалого його застосування, важче піддається тренувальному впливу, який необхідно підсилювати та урізноманітнювати і, таким чином, методично обгрунтоване застосування великої кількості засобів відновлення кваліфікованих спортсменів.

Різниця між спортивними результатами у контрольній та експериментальній групах свідчить про те, що етап безпосередньої підготовки має велике значення для трансформації функціональних, морфологічних, фізіологічних та інших сторін підготовленості спортсмена у найвищу ступінь готовності - спортивний результат. Отримані результати свідчать, що залежно від особливостей побудови етапу безпосередньої підготовки можна суттєво змінитися спортивний результат у кваліфікованих бігунів на середні дистанції.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової та науково-методичної літератури, вивчення навчально-тренувальних планів тренерів та щоденників спортсменів свідчать про те, що не дивлячись на численні дослідження до сьогодення відсутні дані з комплексного застосування педагогічних та різних медико-біологічних засобів відновлення на етапі безпосередньої підготовки до змагань, нема єдиної думки про методологію використання вказаних комплексів залежно від величини та переважаючої спрямованості навантажень, які застосовуються, обліку особливостей глибини та характеру втомлення після попереднього заняття з великим навантаженням енергетичної спрямованості.

2. Динаміка процесів відновлення в організмі кваліфікованих бігунів на середні дистанції після великих навантажень різної переважаючої спрямованості залежить від пригнічення тих функціональних систем організму, які забезпечують виконання програм занять даної спрямованості. Тривалість періоду відновлення після великих навантажень анаеробного алактатного та анаеробного гліколітичного характерів складає приблизно 48 годин, а аеробного - близько 72 годин.

3. Гетерохронізм відновлювальних процесів бігунів на середні дистанції обумовлений переважаючою спрямованістю великих тренувальних навантажень та визначається різною швидкістю відновлення фізичних якостей і фізіологічних та біохімічних показників. Виявлено, що найбільш тривалий період відновлення з педагогічних та фізіологічних показників відмічається після великого навантаження аеробного характеру (близько 72 годин), в той же час рівень біохімічних змін суттєво не відрізняється вже через 24 години (рН - 7.38; ВЕ - -1,3±0,2 мевк/л; рСО2 - 35,2±0,9 мм рт. ст.; показник молочної кислоти - 3,1±0,2 мМоль/л). Протилежна картина виявлена після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру: через 24-48 годин відбувається відновлення спеціальних фізичних якостей, а біохімічні параметри повертаються у норму через 48-72 години (рН - 7.37; ВЕ - -1,4±0,7 мевк/л; рСО2 - 39,3±0,5 мм рт. ст.; рівень молочної кислоти - 2,6±0,4 мМоль/л).

4. Дослідження роздільного застосування відновлювальних впливів свідчить про те, що ключовими засобами відновлення є педагогічні впливи, а медико-біологічні - додатковими. Так, після великого навантаження анаеробного алактатного характеру внесок педагогічних засобів відновлення складає 65,67±2,11%; анаеробного гліколітичного - 61,4±0,32%, аеробного - 35,8±0,6%. Серед вивчених медико-біологічних засобів відновлення після великих навантажень анаеробного алактатного характеру найбільший внесок мали: тепла евкаліптова ванна - 11,3±0,4% та комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton - 16,4±0,3% (використання загального гідромасажу та аероіонізації суттєво не впливали на відновлення спортсменів); після великих навантажень анаеробного гліколітичного характеру - загальний ручний масаж 15,5±0,3% та 23,5±0,8% (через 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton - 15,9±0,6% та 31,9±1,5% (через 24 та 48 годин, відповідно), причому хвойна ванна та ультрафіолетове опромінення не мали суттєвого впливу на проходження процесів відновлення; після великих навантажень аеробного характеру - масаж з переважаючим використанням розтирання - - 10,1±0,3% та 14,1±0,9% % (через 24 та 48 годин, відповідно), тепла соляна ванна - - 7,24±0,4% та 8,49±0,9% (через 24 та 48 годин, відповідно) та аероіонізація - 6,15±0,4% та 12,2±0,9% (через 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton - 7,2±0,4% та 2,1±0,9% % (через 24 та 48 годин, відповідно).

5. Найефективнішим є поєднане застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення в одному комплексі, який сприяє більшому скороченню періоду відновлення після великих навантажень: так, час відновлення в експериментальній групі після навантажень анаеробного алактатного та гліколітичного характерів складає приблизно 24 години, а після навантажень аеробного - близько 48 годин, що приблизно на 24 години менше, ніж у контрольній групі.

6. Згідно даним факторного аналізу виявлено, що приріст спортивного результату в експериментальній групі на 73,7% обумовлений впливом педагогічних та медико-біолоічних засобів відновлення, які застосовувалися у поєднанні з навчально-тренувальним процесом (s=0,737, P<0,001; d=73,7%), а також впливом неврахованих в експерименті факторів (d=26,3%). У спортсменів вищих спортивних розрядів приріст результату був меншим, ніж у піддослідних з низькою кваліфікацією (1,73±0,41 с (Х, n=7); 2,34±0,39 с (Х, n=18), відповідно).

7. Оптимальні співвідношення розроблених комплексів педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення пройшли експериментальну перевірку на базі штатної збірної команди України з легкої атлетики, НУФВСУ, КДЮСШ “Динамо”, РВУФК на етапі безпосередньої підготовки до змагань та наведені у практичних рекомендаціях.

відновлення бігун напружений

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБIТ, ЯКI ОПУБЛIКОВАНI ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦII

1. Ільяшенко О.М. Комплексна система відновлення та змагальна діяльність легкоатлетів-юнаків // Фізичне виховання в школі. - 1999. - №1. - С. 27-31.

2. Ильяшенко А.Н. Долевой вклад средств восстановления у бегунов на средние дистанции // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999. - №1. С. 4-5.

3. Ильяшенко А.Н. Исследование воздействия занятий с большой нагрузкой различной преимущественной направленности у квалифицированных бегунов на средние дистанции // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999. - №1. С. 5-7.

4. Ильяшенко А.Н. Стратегия распределения восстановительных мероприятий в соревновательном периоде // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999. - №6. С. 18-21.

5. Ільяшенко О.М. Використання аероіонізації з метою корекції процесів стомлення та відновлення кваліфікованих бігунів на середні дистанції // Фізична культура, спорт та здоров`я / Зб. наукових робіт. Харків: ХаДІФК, 1997. - с. 196-199.

6. Ильяшенко А.Н. Электропроцедуры в системе восстановления квалифицированных бегунов // Современные проблемы и концепции развития физической культуры и спорта. Сб. науч. трудов, Челябинск, 1997. - УГАФК. Ч 2. - C. 173-177.

7. Ильяшенко А.Н., Моногаров В.Д. Опыт применения медико-биологических средств восстановления у бегунов на средние дистанции // Материалы международного конгресса «Современный олимпийский спорт». К., 1997. - С. 136-137.

8. Ильяшенко А.Н. Определение эффективности применения различных видов ванн в тренировочном процессе бегунов на средние и длинные дистанции // Проблемы проектирования региональных систем физического воспитания / Тезисы докладов Международной конференции. Тула: ТГПУ, 1997. - С. 231-232.

9. Ільяшенко О.М. Використання різних типів термічних впливів для відновлення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції в умовах передзмагальної підготовки // Матеріали I Всеукраїнської конференції аспірантів: «Молода спортивна наука України». Львів: ЛДІФК, 1997, C. 154-156.

10. Ільяшенко О.М. Тренувальне навантаження, як засіб керування працездатністю в заняттях та мікроциклах // Матеріали II Всеукраїнської конференції аспірантів: «Молода спортивна наука України». Львів: ЛДІФК, 1998, C. 85-87.

Размещено на Allbest.ru

...