Ергономічні основи навчального процесу у вищій школі

Наше дослідження показало, що значні затрати часу викладачів йдуть на пошук та вивчення нової наукової інформації.

На основі проведеного формуючого експерименту в дисертації розроблено: класифікацію певних затрат часу викладачем на різні види робіт над курсом; класифікацію затрат часу на розробку лабораторних робіт; класифікацію затрат часу на розробку навчально-наочних посібників.

З метою дослідження ефективності використання робочого часу викладачами, був проведений експеримент на основі "саморекомендацій" викладачів. Результати проведених досліджень підтвердили доцільність саморекомендацій. Проте це не вирішило основної проблеми ПЕ щодо розподілу часу - вдосконалення його бюджету.

Забезпечивши організацію й управління навчальним процесом на основі ПЕ, ми розпочали комплексне вивчення бюджету часу викладачів і студентів. Виходячи з того, що час тривалості навчальних занять суворо регламентовано розкладом, ми пішли шляхом дослідження раціонального використання цього часу та усунення його втрат. З цією метою нами проведені дослідження класифікації елементів непедагогічної праці і затрат часу на їх виконання на лекціях з гуманітарного комплексу дисциплін. Результати, отримані шляхом хронометражу (100 лекцій), засвідчили, що на невиробничі елементи викладачами витрачається в середньому 15,8% часу, відведеного на лекції. Такий значний обсяг нераціонально використаного часу може служити резервом для інтенсифікації лекційних занять і підвищення виробництва праці педагога.

Нами також була досліджена класифікація елементів педагогічної праці і затрати часу на їх виконання в процесі лабораторних занять. При цьому виявилось, що на нераціональні операції більше всього часу витрачається на 4-годинних лабораторних заняттях (37,8%), а менш за все - на 3-годинних (10%). У результаті проведеного дослідження ми дійшли висновку, що для розробки більш чіткої методики проведення і організації лабораторних занять перед педагогами поставлені такі першорядні завдання ПЕ:

а) удосконалення і спрощення процесу виконання робіт;

б) покращання планування приміщень;

в) усунення невиробничих елементів педагогічної і студентської праці;

г) уніфікація методики проведення лабораторних занять.

Економії часу на заняттях суттєво допомагають засоби технізації і автоматизації (10-20%). Механічні штори, дистанційно керовані епідіаскопи та відеосистеми, екран, що складається, світлові електрифіковані щити, універсальні демонстраційні шафи, розсувні дошки - все це не тількі сприяє підвищенню ефективності педагогічного процесу, а й економить час викладача.

У дисертації також було досліджено класифікацію елементів студентської праці і затрати часу на їх виконання під час лекцій та лабораторних занять.

З метою виявлення причин зниження ефективності лекційних занять було проведено спеціальне дослідження, так званий лінійний хронометраж, суть якого полягає в одночасному виявлені діяльності викладача і студента.

Отже, ергономічне вивчення затрат часу (визначення виробничо-невиробничого часу і пауз) ефективно сприяє виявленню резервів часу, що в свою чергу впливає на вдосконалення навчальних занять. Доведено, що резерви для раціонального використання в навчальних заняттях часу надзвичайно відчутні. Значними є втрати часу у студентів при огляді ними картотек, замовленні, отриманні і поверненні літератури, переписці інструкцій лабораторних робіт, семінарських і курсових завдань, оформленні різних графічних робіт і т.д. Вузівські інформаційні служби (там, де вони є) не задовольняють потреби студентів, виявляють далеко не достатню допомогу (в підбірці літератури для наукових досліджень та дипломних проектів і т.п.). Виховний аспект цієї проблеми стосується вироблення почуттів дбайливого і раціонального відношення до часу, вміння правильно використовувати його.

Аналіз проблеми резерву робочого (та іншого) часу викладачів і студентів дозволяє зробити висновок, що на сьогодні є чималі резерви часу у педагогів і студентів, ефективні засоби використання якого вивчає ПЕ. Основне завдання вузівських колективів і кожного їх члена - пошук резервів часу і раціональне його використання. Таким чином, від рівня організації й управління педагогічним процесом на засадах ПЕ залежить вдосконалення не тільки бюджету часу, а й педагогічної майстерності викладача, і як підсумок - покращання якості підготовки випускників - фахівців вищої кваліфікації.

У п'ятому розділі - "Шляхи й умови вдосконалення навчальної діяльності на основі педагогічної ергономіки" - досліджено самоорганізацію навчальної діяльності; вивчено та проаналізовано шляхи полегшення праці та оздоровлення умов діяльності викладача і студента, а також поліпшення ергономічних умов навчального середовища.

У процесі дослідження було з'ясовано, що взаємозв'язки між викладачем, студентом і навчальним середовищем можуть бути ефективними, якщо кожен з елементів зазначеної системи (який в свою чергу є системним об'єктом) функціонує оптимально. На жаль, як показали наші дослідження, остання умова не витримується, тому ми були вимушені провести серію експериментів, де кожен із названих елементів системи виступав як автономний об'єкт дослідження.

ПЕ активно використовує дані, отримані в інших науках. Науковою організацією праці студента накопичений значний арсенал методів і методик дослідження діяльності студентів. Вони широко і ефективно використовувалися нами при дослідженні діяльності в навчальному середовищі.

Показано, що традиційно робота із студентами з наукової організації праці складається з трьох послідовних етапів: а) вивчення студентів з метою встановлення рівня знань та умінь із даного питання, їхні психічні та фізичні можливості; б) навчання студентів теорії і методиці наукової організації праці; в) вироблення у студентів практичних навичок і вмінь по наукової організації праці. Анкетування до певної міри спочатку складало основу нашого дослідження. Кожна анкета - це своєрідна програма вивчення, яка викликала інтерес у студентів і мала для них певну інформативну цінність. Не випадково, що більшість студентів прохали дати їм зразок анкети. Разом з тим варто відмітити, що анкети були не єдиним, а в багатьох випадках не головним "інструментом" дослідження. Вони дозволили нам порівняно швидко зібрати велику кількість інформації, яка потім уточнювалась іншими методами: спостереженням, бесідою, інтерв'ю, тестами, експериментом, соціометричними та іншими методами. Надалі нами використовувались з цією метою семінарські заняття з різних дисциплін. Починаючи з 1992 року на факультеті економіки та управління, фінансово-економічному та обліково-економічному факультетах з абітурієнтами було проведено анкетування і співбесіду з метою виявлення їх психолого-педагогічних даних та готовності до навчання в економічному вузі.

Таким чином, від епізодичного вивчення студентів ми перейшли до поступового і системного дослідження їх діяльності. В практиці нашої роботи спочатку складалась певна система вивчення студентів, яка все більш органічно пов'язувалася з навчально-виховним процесом, з практикою діяльності інституту.

Головна цінність наукової організації праці студента, на наш погляд, полягає в тому, що вона заохочує до діяльності, до перетворення практики. Усвідомлення студентами себе в процесі навчальної праці відбувалося ефективніше, якщо не було розриву між теорією і практикою. З цієї ж позиції вивчався і оцінювався реальний склад справ. Сюди ввійшли такі проблемні питання: режим дня і бюджет часу студента; робочий час, місце та умови праці; як раціонально і ефективно навчатися; раціональна організація самостійної навчальної роботи; організація самовиховання.

Обгрунтовано і доведено, що озброєння студентів організаційними знаннями і вміннями є необхідним, але недостатнім для того, щоб підвищити організованість студентів, ефективність і якість їхньої підготовки до практичної діяльності. Особистість, як відомо, розвивається і формується в діяльності. Досвід нашого дослідження засвідчив, що слід так організувати діяльність студентів, щоб сама діяльність, практика, досвід найкращим чином формували і розвивали особистість майбутнього фахівця.

Вивчення студентів з позицій наукової організації праці, за активною участю студентів, дало змогу оцінити давно відомі факти, в нових зв'язках і відношеннях, в інших вимірах і масштабах. У самому ж інституті першочергово, на наш погляд, стала проблема вияву психологічної готовності студентів до навчання, тому що її потреба дозволила нам діагностувати і проектувати діяльність не тільки студентів, а в якійсь мірі характер діяльності викладачів. Проблема психологічної готовності велика і складна, тому в своїй роботі ми торкалися лише деяких її аспектів.

Яким же вимогам має відповідати психічний стан майбутнього фахівця? Якщо говорити про основне, то сюди варто віднести:

Розподіл, неперервність і стійкість уваги.

Облік закономірностей сприйняття.

Точність, швидкість запам'ятовування, тривалість утримання, швидкість відображення.

Поєднання синтетичного і аналітичного мислення, самостійність, точність і тонкість суджень, винахідливість, дотепність, спритність, критичність.

Здібність швидко, яскраво і точно уявити собі той чи інший об'єкт.

Результати констатуючого експерименту показали високу ефективність залучення самих студентів до дослідження в процесі їх навчальної діяльності. Такий підхід дозволив вирішити ряд надзвичайно важливих завдань: озброїти студентів елементами наукових досліджень, допомогти усвідомити і оцінити себе, глибше оцінити процес навчальної діяльності; змінити, вдосконалити себе і свою діяльність, що в кінцевому результаті сприяло формуванню у студентів більш активної позиції у навчанні.

Таким чином, навчання студентів теорії і практиці наукового підходу до організації праці в органічному зв'язку з вивченням і самовивченням у процесі діяльності дозволяє виявити не тільки комплекс проблем вузу, а й можливі шляхи їх вирішення. Дослідження стало не тільки природним, перетворюючим психолого-педагогічним експериментом, а й колективним досвідом студентів, їхньою активною життєвою позицією.

Дослідженням доведено, що під умовами діяльності викладача ми розуміємо систему факторів, які впливають на її розвиток в навчальному середовищі вузу, на інтенсивність, результат і затрати часу при цьому. В цьому плані найбільш актуальними і перспективними в науковому і практичному відношенні є такі проблеми ПЕ:

раціональний розподіл і кооперація праці серед членів педагогічного колективу;

удосконалення міжособистісних відношень серед членів педагогічного колективу;

наукова розробка критеріїв оцінки якості професійної педагогічної діяльності і впровадження їх у практику вузів;

умови раціональної передачі інформації педагога і студента, продуктивного оволодіння знаннями;

поєднання колективного навчання, виховання з індивідуальним підходом при оптимальній взаємодії (спілкуванні) педагога і студента;

удосконалення комунікативних зв'язків із студентами;

удосконалення і самоконтроль у скрутних ситуаціях;

наукова розробка критеріїв оцінки освіченості і вихованості студентів;

удосконалення студентських міжособистісних відносин; психолого-педагогічна обгрунтованість процесів саморегуляції і взаємодії студентів.

Дослідженням доведено, що комфортність учбових приміщень залежить від зручностей робочого місця, розміщення устаткування і сидячих місць в приміщенні, апаратури та приборів, які застосовуються в робочій зоні, розміщення допоміжних засобів та індивідуальних навчальних засобів студента, мікроклімата, загального освітлення, рівня шуму і кольорової гами фарб приміщення та предметів, тобто від естетичного оформлення приміщення. Все це суттєво впливає на якість діяльності в навчальному середовищі.

Досліджуючи естетизацію навчального середовища викладача і студента, ми мали на увазі задоволення їхніх естетичних потреб. Оточуючі предмети праці та побуту повинні бути не тільки зручними і доцільними, а й спрямовані на естетичне задоволення. Це відноситься і до приміщень, навчальних предметів, меблів, пишучих інструментів та ін. Усім цим займається технічна естетика, яка розробляє рекомендації з покращання умов праці з урахуванням емоційного тонусу людини.

На настрій людини впливають такі фактори, як планування навчального приміщення, організація робочого місця в аудиторії і на кафедрі, вдале поєднання кольорів при фарбуванні приміщень, а також розташування меблів та іншого навчального устаткування. Бажано, щоб в житті вузів більш яскраво проявила себе педагогічна естетика, яка займається питаннями планування і розстановки робочих місць, оформлення демонстраційних і наочних приладів.

В розділі на основі результатів аналізу лабораторних приміщень з позицій ергономічних вимог і рекомендацій нами було запропоновано конкретні варіанти моделювання лабораторних приміщень, блокування лабораторних столів, а також розміри аудиторних меблів.

Найбільш актуальними проблемами з удосконалення навчального середовища є: міні-комфорт робочого місця із забезпеченням санітарно-гігієнічних, естетичних та інших ергономічних вимог; технізація й автоматизація педагогічного процесу з метою зниження затрат енергії і часу в процесі діяльності педагога і студента.

Проведене у розділі дослідження дозволило зробити висновок, що реалізація на практиці наукових підходів з позиції ПЕ до організації праці викладача, праці студента та навчального середовища істотно впливає на ефективність навчального процесу, оздоровлює працю.

У висновках підведено підсумки дослідження. Вони дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, концепція дослідження плідною, визначені завдання реалізовано, мету досягнуто, а сукупність отриманих наукових результатів матиме важливе значення для теорії і практики ергономізації навчального процесу у закладах вищої освіти.

Загальні висновки

1.Виникнення ергономіки зумовлено необхідністю системного дослідження людини в процесі праці. Ергономіка як комплексна наука вивчає можливості та особливості людини під час праці в певному робочому середовищі для створення таких умов, методів і форм роботи, котрі сприяють продуктивній, надійній та безпечній для здоров'я праці і разом з тим всебічному розвитку особистості. Оперуючи результатами, які отримано в інших науках, ергономіка трансформує їх, розробляючи свої вихідні уявлення та засоби.

Передумовою виникнення й розвитку педагогічної ергономіки є об'єктивна необхідність в ергономічному підході до вивчення навчального процесу як складного системного об'єкту. Доведено, що ПЕ виникла й розвивається на основі наукових розробок виробничої ергономіки, а також досягнень наукової організації праці та наукової організації навчального процесу.

Обгрунтовано й доведено, що об'єктну галузь ПЕ створює функціональна система "викладач - студент - навчальне середовище". Зроблено висновок, що ПЕ це напрям сучасної педагогіки, який займається комплексним, системним вивченням і проектуванням педагогічної діяльності викладачів і навчальної діяльності студентів у певному навчальному середовищі. ПЕ сприяє вирішенню на міждисциплінарному рівні проблеми оптимізації соціотехнічної системи навчального процесу.

У роботі подано науково обгрунтоване визначення поняття ПЕ.

2. Теоретична модель ергономізації процесу навчання включає науково обгрунтовані структури і механізми її функціонування. Модель визначає мету і зміст ергономізації навчального процесу на основі об'єктивних потреб покращання його ефективності. Вона являє собою проектування навчального процесу з урахуванням ергономічних вимог; вивчення і проектування діяльності викладачів і студентів з позиції ергономічних критеріїв; організацію навчального середовища на основі ергономічних вимог і рекомендацій

3.Доведено, що з позиції ПЕ навчальне середовище розглядається в двох планах: зовнішнє (фізичне середовище, яке оточуює людину) і внутрішнє (яке виховує людину - психологічний клімат, спілкування тощо). Предметно-матеріальну частину навчального середовища становлять: вузівська територія, будівлі, навчальні приміщення і робочі місця, де розміщені ТЗН, ЕОМ, навчально-виробниче устаткування, меблі, наочні прилади, освітлювальна апаратура і т.п.

У дослідженні знайшла підтвердження правомірність використання досягнень виробничої ергономіки для ПЕ з урахуванням специфіки навчального процесу. На основі системи елементів, складових умов праці у виробничій сфері, обгрунтовано і розроблено системне узагальнення елементів умов діяльності викладачів і студентів у навчальному середовищі. Класифікація включає чотири групи елементів: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні та соціально-психологічні.

4. Визначені й експериментально апробовані на ефективність методи дослідження ПЕ. Результати дослідження показали, що методи, за допомогою яких продуктивно вивчається ПЕ діляться на три групи: системно-структурний метод, загальні методи комплексу наук про учбову діяльність у системі освіти і зокрема методи, що притаманні педагогічній ергономіці. До останньої групи методів, які широко й ефективно використовувалися у вирішенні конкретних завдань ПЕ, ми відносимо: вивчення особистих документів, техніко-психологічне обстеження системи вищого навчального закладу, спостереження за структурою трудової діяльності викладачів та студентів, бесіда з учасниками педагогічного процесу, анкетування й експертна оцінка, аналіз виконаної роботи, ергономічний експеримент.

5.Результати формуючого експерименту повністю підтвердили правомірність впровадження теоретичної моделі ергономізації процесу навчання в закладах вищої освіти. Досліджено й експериментально перевірено відповідність деяких видів діяльності викладачів і студентів фізичним та психологічним можливостям людини на фоні втоми, стресу, емоційного стану. Експериментально підтверджено, що активізація педагогічної діяльності не може обійтися без удосконалення кінетичних актів. Удосконалення рухових актів (жестів, поз, відповідних рухів і локомоцій) сприяє економії енергії та часу викладача, активізує сприйняття студентами інформації, підвищує їхній емоційний тонус.

6.Розроблено і запропоновано методику визначення трудомісткості різних видів навчальної роботи викладачів. Обгрунтовано й визначено систему ергономічних умов вдосконалення бюджету часу викладачів та студентів в навчальному процесі.

На підставах аналізу певних затрат часу викладачем та студентом на різні види робіт ми дійшли висновку, що резерви для раціонального використання робочого часу надзвичайно відчутні. Від рівня організації та управління педагогічним процесом на засадах ПЕ залежить не тільки вдосконалення бюджету часу, а й педагогічна майстерність викладачів, покращання якості підготовки випускників.

Визначені шляхи й умови вдосконалення педагогічної майстерності викладачів і навчальної діяльності студентів на засадах педагогічної ергономіки.

7.Розроблено та запропоновано комплекс заходів з удосконалення ергономічних умов навчального середовища, робочого місця як викладача так і студента.

8.Визначено шляхи подальшого дослідження ПЕ з метою остаточної побудови її як складного системного об'єкту.

Проведене дослідження дозволяє висловити рекомендацію Міністерству освіти України щодо початку вдосконалення ергономічних досліджень в системі вищої освіти.

До перспективних напрямків дослідження педагогічної ергономіки ми відносимо:

підвищення ефективності навчального процесу на основі комплексного дослідження різноманітних аспектів педагогічної праці;

розробку і впровадження нових методів і форм педагогічної та студентської діяльності з використанням ТЗН, ЕОМ, допоміжного обладнання тощо;

дослідження і використання особистісних якостей педагога з метою оволодіння педагогічною майстерністю.

Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях

І. Монографія:

1. Скидан С.А. Эргономические основы учебного процесса в высшей школе: Монография. - К.: Редакція "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України". - 1998р. - 222 с. - 12 др.арк.

ІІ. Наукові статті:

2. Скидан С.О. Активізація пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання // Соціалізація особистості: Міжкафедральний збірник наукових статей / За заг. ред. А.Й.Капської. - НПУ, 1998. - С.151-159. - 0,5 др.арк.

3.Скидан С.А. Бюджет времени студента // Придніпровський науковий вісник. Педагогіка. - 1998. - № 103. - С.2-17. - 1 др.арк.

4.Скидан С.О. Виховні вміння викладачів як фактор активізації навчальної діяльності студентів // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, І.М.Ковчина, Н.М.Скоробогатько, О.П.Симоненко. - К.: НПУ, 1998, Вип.3. - С.54-60. - 0,5 др.арк.

5.Скидан С.О. Вільний час студента // Соціалізація особистості: міжкафедральний збірник наукових статей / За заг.ред. А.Й.Капської. - К.: НПУ, 1998, Вип.3. - С.61-68. - 0,5 др.арк.

6.Скидан С.О. Дидактичні умови сприймання студентами лекційного матеріалу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. -Харків: ХДПУ, 1998. - Вип. 8-9. - С.93-97. - 0,5 др.арк.

7. Скидан С.О. Динамiка працездатностi студентiв та вплив на неї рацiональної органiзацiї навчання // Засоби навчальної та науково-дослiдної роботи / За заг. ред. проф. В.І. Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. - Харків, 1997. - Вип.3 - С.205-216. - 0,7 др.арк.

8.Скидан С.О. Дослідження організаторських якостей студентів // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка.- Харків: ХДПУ, 1997. - Вип. 3.- С.199-205. - 0,5 др.арк.

9. Скидан С.О. Наукові основи контролю знань студентів // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг.ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. - Харків, 1998. - Вип.6. - С.234-241. - 0,5 др.арк.

10.Скидан С.О. Педагогічна оцінка як умова адаптації студентів до умов вузівського навчання // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. - Харків: ХДПУ, 1998. - Вип. 8-9. - С.138-142. - 0,4 др.арк.

11.Скидан С.А. Понятие и сущность эргономики как науки // Придніпровський науковий вісник. Педагогіка середньої та вищої школи. - 1998. - №70. - С.1-8. - 0,5 др.арк.

12.Скидан С.А. Принципы научной организации педагогического труда // Придніпровський науковий вісник. Педагогіка середньої та вищої школи. - 1996р. - №71. - С.92-95. - 0,5 др.арк.

13. Скидан С.О. Професійне самопізнання - умова становлення спеціаліста // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг.ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. - Харків: ХДПУ, 1998. - Вип.6. - С.209-214. - 0,5 др.арк.

14. Скидан С.О. Психічний стан студентів у перші дні навчання у вузі // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг.ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. - Харків: ХДПУ, 1997. - Вип.3. - С.194-199. - 0,5 др.арк.

15.Скидан С.А. Развитие речевых умений студентов при взаимном обучении // Придніпровський науковий вісник. Педагогіка середньої та вищої школи. - 1998. - №70. - С.68-77. - 0,5 др.арк.

16.Скидан С.О. Самовиховання майбутнього спеціаліста // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг.ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка. - Харків: ХДПУ, 1998. Вип.8-9. - С.36-41. - 0,5 др.арк.

17.Скидан С.А. Спецкурс "Научная организация педагогического труда" в экономическом вузе // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. - К.: ІЗМН, 1998. Ч.Ш. - С.144-149. - 0,5 др.арк.

18. Скидан С.А. Сущность и содержание педагогической эргономики // Придніпровський науковий вісник. Педагогіка середньої та вищої школи. - 1998р. - №70. - С.8-16. - 0,5 др.арк.

19.Скидан С.А. Сущность научной организации педагогического труда // Придніпровський науковий вісник. Педагогіка середньої та вищої школи. - 1998. - №71. - С.81-91. - 0,5 др.арк.

ІІІ. Методичні рекомендації:

20.Скидан С.А. Совершенствование организации и управления учебным процессом вуза на основе педагогической эргономики: Методические рекомендации для преподавателей и студентов вуза. - Кривий Ріг, - видавничий комплекс "Кривбасавтоматика". - 1995. - 1,5 др.арк.

21. Скидан С.А. Совершенствование учебной деятельности студентов средствами педагогической эргономики: Методические рекомендации. - Дніпропетровськ, вид-во "ХХ століття". - 1996. - 1,5 др.арк.

22.Скидан С.А. Эргономизация учебной среды как важный фактор интенсификации процесса обучения: Методические рекомендации для преподавателей вузов. - Кривий Ріг. 1996. - видавничий комплекс "Кривбасавтоматика". - 1,5 др.арк.

23.Скидан С.А. Система эвристических упражнений, стимулирующих спонтанную речь: Методические рекомендации для преподавателей и студентов вузов. - Дніпропетровськ, видавничий комплекс "Зоря", 1997. -1,5 др.арк.

IV.Матеріали конференцій, тези:

24.Скидан С.А. Эргономический аспект совершенствования учебного процесса в вузе // Учебный процесс в высшей школе: Современные проблемы и тенденции: Материалы международной научно-практической конференции. - Минск, 1994. - С.30-31. - 0,1 др.арк.

25.Скидан С.А. Проблемы совершенствования педагогического труда на основе эргономики // Теоретические и методические проблемы беспрерывного образования: Материалы международной научно-практической конференции. - Ростов-на-Дону, 1996. - С.109-110. - 0.1 др.арк.

26.Скидан С.О. Проблеми активізації пізнавальної діяльності студентів (ергономічний аспект) // Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку. - Дніпропетровськ, 1996. - С. 68-69. - 0.1 др.арк.

27.Скидан С.О. Принцип системності у дослідженнях педагогічної ергономіки // Актуальні проблеми виховання молоді: Науково-практична конференція. - Кривий Ріг, 1997. - С.19-20. - 0.1 др.арк.

28.Скидан С.О. Ергономічний підхід як метод удосконалення навчального процесу // Проблеми освіти в перехідний період: Матеріали науково-практичної конференції. - Запоріжжя, 1995. - С.51-52. - 0.1 др.арк.

29.Скидан С.О. Проблеми наукового контролю знань студентів // Комплексний підхід до управління якістю підготовки спеціалістів: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 1994. - С.36-37. - 0.1 др.арк.

30.Скидан С.А. Эргономизация учебной среды - важный фактор интенсификации учебного процесса // Профессиональное становление специалиста с высшим образованием: Материалы регионального научно-практического семинара. - Кривий Ріг, 1996. - С.14-15. - 0.1 др.арк.

Анотація

Скидан С.О. Ергономічні основи навчального процесу у вищій школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. -Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ, 1999.

Дисертація присвячена визначенню ролі і значення педагогічної ергономіки вищої школи як галузі педагогічної науки. Доведено, що педагогічна ергономіка - це галузь сучасної педагогіки, котра займається комплексним вивченням і проектуванням діяльності викладача та студента в системі "викладач - студент - навчальне середовище" з метою забезпечення її ефективності. Розроблена і науково обгрунтована концепція ергономізації навчального процесу, яка є складовою в організації та управлінні навчальним процесом вузу. В основу організації та управління навчальним процесом вузу закладено теоретичну модель ергономізації процесу навчання. Експериментально доведено ефективність запропонованої моделі. Основні результати впроваджені в практику діяльності вищих навчальних закладів.

Ключові слова: педагогічна ергономіка, навчальний процес, ергономічні умови, навчальне середовище, функціонуюча система.

Аннотация

Скидан С.А. Эргономические основы учебного процесса в высшей школе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. - Национальный педагогический университет им.М.П.Драгоманова. - Киев, 1999.

Диссертация посвящена определению роли и значения педагогической эргономики высшей школы как отрасли педагогической науки. Педагогическая эргономика - это отрасль в современной педагогике, которая занимается комплексным изучением и проектированием деятельности преподавателя и студента в системе "преподаватель - студент - учебная среда" с целью обеспечения ее эффективности. Разработана и научно обоснована концепция эргономизации учебного процесса, которая является составной частью организации и управления учебным процессом в вузе. В основу организации и управления учебным процессом вуза заложена теоретическая модель эргономизации процесса обучения. Экспериментально проверена эффективность предложенной модели. Основные результаты внедрены в практику деятельности высших учебных заведений.

Ключевые слова: педагогическая эргономика, учебный процесс, эргономические условия, учебная среда, функционирующая система.

Annotation

Skidan S.O. Ergonomic fundamentals of teaching process at higher school. - Manuscript.

Dissertation for Doctor's Degree of Pedagogics by speciality 13.00.01. - Theory and History of Pedagogics. - National Teacher's Training University named after M.P.Dragomanov. - Kiev, 1999.

The present dissertation investigates the place and significance of pedagogical ergonomics as a branch of pedagogic science. It's the first time that the subject matter, objectives and main issues of pedagogical ergonomics as well as methods of ergonomic research have been specified.

It follows from the undertaken investigation that pedagogical ergonomics is a branch of pedagogics which is concerned with studying and creating conditions for effective teaching within the interactive frame "teacher - student - teaching environment", the teacher and student being its active tools and teaching environment having an integral function.

Indissoluble synthesis of human factor and agents of teaching environment is one of the most important attributes of pedagogical ergonomics and determines its substance as a branch of pedagogics.

Pedagogical ergonomics seeks to increase the effectiveness of teaching, ensuring physical fitness and a strong sense of moral values for all the participants of teaching process.

The status of pedagogical ergonomics is determined by the fact that it mainly deals with the place, inner links and interaction of the elements in the functional frame "teacher - student - teaching environment". The effectiveness of the frame is understood as its ability to attain the assigned goal under specified conditions.

The results of the research demonstrate that the substance of pedagogical ergonomics lies in the formation and operation of its frames. Owing to this fact, a comlex and systematic approach is a methodological bases for ergonomical research. The specific methodology of this complex ergonomical study makes a wide use of a variety of methods: phychological, social, mathematical, statistical, ergonomical, etc.

Ergonomical analyses of teaching process at higher school reveals that in general it is characterized by a low level of ergonomization, which has been verified in the course of the certifying experiment.

The findings presented in this theoretical research enable to interpret ergonomization as an integral element of teaching process at higher school. Its ergonomic conception has been elabotated and scientifically grounded. In line with the conception, both didactic and ergonomic matters, contribute to the effectiveness of teaching.

A theoretical model of ergonomization is laid as a foundation for organization and administration of teaching process at higher school. The model assumes the study and projection of teaching process, students and teacher's activity, teaching environment in the view of ergonomical principles, criteria, recommendations.

The research has proved that one of the key factors for reaching stable and dynamic functioning of ergonomic frames is the concept of reliability, applied to audio-visual aids in complience with ergonomic criteria. The system of reliability criteria related to audio-visual aids has been worked out. It is likely to find its practical application.

Fundamentals of pedagogigal ergonomics are seen as a complex of the latest pedagogical achievements concerning to teaching process, teachers and students' activity, teaching environment, audio-visual aids and innovations. According to the research any element of teaching process acquires its content and assessment if presented in the frame "teacher - student - teaching environment". Ergonomization provides the participants of teaching process with such conditions which are up to human phychophysiological abilities and comply with ergonomic requirements regarding mental activity.

The present state of higher education offers ample scope for activization of ergonomical research. Effectiveness of teaching grows considerably, provided that it's organized and administrated on the principles of ergonomics. The research proves that didactic objectives can be succefully attained by means of long-term and expedient ergonomical approach.

The dissertation views the main task of pedagogical ergonomics in providing pedagogical science with wide-range opportunities, aimed at the study of teaching process, perfection of teachers and students' activity, teaching environment, improvement of organization and administration of teaching process.

Key words: Pedagogical ergonomics, teaching process, ergonomical conditions, teaching environment, functional frame.

Размещено на Allbest.ru