Формування у старшокласників пізнавального інтересу до економічних знань в позакласній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки АПН України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.01 - теорія і історія педагогіки

ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ДО ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

Загривий Володимир Іванович

Київ - 1999

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. Соціально-економічні перетворення в державі, пов'язані з отриманням суверенітету і незалежності, з переходом до ринкової економіки, орієнтацією на загальнолюдські цінності, потребують підвищеної уваги, інтересу до економічних знань учнівської молоді.

Проблема економічної підготовки особистості завжди була і надалі залишається однією з найактуальніших у педагогічній науці та шкільній практиці, особливо на сучасному етапі роздержавлення власності, розгортання процесу приватизації, утвердження нових ринкових відносин. Економічна свідомість проникає в суть і зміст економічних явищ, процесів, розкриває закономірності їх розвитку. Як узагальнення більш високого порядку, наукове економічне мислення повинно формуватися, зокрема у старшокласників, в чітку систему поглядів, у певні практичні переконання, що базуються на загальнолюдських цінностях: честі, совісті, правдивості, доброзичливості, бережливості, підприємливості та інших. Саме тому оптимізація змісту та шляхів реалізації економічної освіти є одним із першочергових завдань роботи загальноосвітньої школи.

У цьому зв'язку особливо актуального значення набуває проблема формування пізнавального інтересу у старшокласників до економічних знань у позакласній роботі, що є найбільш актуальною проблемою сучасної педагогіки і практики у зв'язку з ринковими перетвореннями у нашій державі. Її розв'язання вимагає пошуку нових підходів до подальшого вдосконалення змісту, форм і методів здобуття економічних знань, оскільки економічне навчання і його результативність зумовлюються активним включенням до цього процесу учнів, оптимізації їх діяльності.

Основна мета економічного виховання полягає у забезпеченні розвитку особистості старшокласника, у систематичному формуванні основ економічних знань, розвитку економічного мислення, високого рівня економічної освіти майбутніх фахівців та реалізаціі на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу особистості.

Кожен старшокласник є об'єктом і суб'єктом розвитку, навчання та виховання ділових якостей особистості. Отже, економічна освіта є одним із важливих компонентів підготовки майбутнього спеціаліста, який базується на обґрунтуванні та узагальненні наукової теорії, враховуючи емпіричні факти та явища, відповідно до розвитку педагогічної науки та економіки суспільства.

Психолого-педагогічною і методичною наукою та сучасними педагогами накопичено значний досвід з економічного навчання юнаків та дівчат. Це дає можливість для узагальнення цього досвіду на науковому рівні постановки нових завдань і розв'язання їх з урахуванням досягнень сучасної економічної та суміжних з нею наук. Проте в педагогічній літературі, дисертаційних роботах проблема формування пізнавальних інтересів у старшокласників до економічних знань у позакласній роботі поки що висвітлена і розроблена недостатньо. Внаслідок цього часто виникає невідповідність організації економічного виховання особистості тим завданням, що ставить суспільство перед освітою.

Формування пізнавального інтересу учнів до економічних знань цікавило в різні часи видатних українських мислителів, педагогів, просвітителів (Іон Борецький, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Мануїл Козачинський, Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Іван Франко, Павло Грабовський, Михайло Драгоманов, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Василь Сухомлинський та ін.)

У своїх працях вони прагнули не тільки окреслити засади гуманістичного світогляду людини, а й частково розв'язати окремі питання економічної освіти. При цьому, вони розглядали людину як особистість економічно освічену, котра прагне мати глибокі економічні знання.

Формування пізнавальних інтересів до економічних знань у старшокласників у процесі позакласної роботи спирається на психологічні педагогічні та економічні теорії та концепції українських філософів, психологів та педагогів (Н.М.Бібік, І.Д.Бех, О.І.Бугайов, Н.М.Буринська, С.У.Гончаренко, А.С.Дем'янчук, А.І.Дьомін, І.А.Зязюн, М.І.Коба, В.П.Корнеєв, М.В.Левківський, І.К.Матюша, В.М. Мадзігон, В.М. Оржеховська, О.С.Падалка, А.Й.Сиротенко, І.Г.Ткаченко, М.Д.Ярмаченко та ін.).

В останні роки педагогічна наука у відповідь на вимоги суспільства до професійної підготовки особистості, яка вступає в самостійне життя, почала приділяти все більше уваги проблемам теорії і практики економічної освіти учнів. Тому з'явилося ряд прикладних та методичних праць для практичних працівників з даної проблеми (Н.Г.Ничкало, Р.Ф.Пустовійт, Т.І.Сущенко, М.П.Тименко, І.Ф.Родінова та ін.).

Проблему пізнавального інтересу як актуальну тематику в психології, педагогіці і методиці, розглядали дослідники далекого зарубіжжя (Дж.Брунер, Х.Васил'єв, С.Гранровський, В.Бунеску, У.Джеймс, Є.Клаперад, П.Крідт, В.Лейтен і ін.).

Аналіз проблеми в психолого-педагогічній і методичній літературі засвідчує, що формування пізнавального інтересу в учнів до економічних знань ще чекає своєї концепції, а розробка питань цілеспрямованого формування пізнавального інтересу у зв'язку з вивченням природничих дисциплін була взята нами на озброєння. Мова йде в першу чергу про магістральні шляхи (методи, прийоми, форми, засоби) у вивченні природничих і економічних предметів у процесі позакласної роботи, а саме: самообслуговування старшокласників у системі формування їх інтересу до підприємницької діяльності та праці, формування у старшокласників пізнавальних інтересів до економічних знань у позакласній і краєзнавчій роботі.

Розгляд цих проблем в аспекті формування пізнавальної діяльності учнів становить важливий напрям наукового дослідження на тему: “Формування у старшокласників пізнавальних інтересів учнів до економічних знань у процесі позакласної роботи”. Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлено необхідністю вирішення однієї з актуальних проблем економічної освіти в Україні - піднесення рівня економічної підготовки учнів старшого шкільного віку, мотивації та якості їх економічних знань як чинників розвитку духовної сфери.

Зв'язок роботи з науковими темами, планами, програмами. Тема дисертаційної роботи входить до комплексної програми досліджень Рівненського економіко-гуманітарного інституту “Система економічного виховання учнівської та студентської молоді у навчально-виховному процесі школи і вузу”.

Виходячи з актуальності зазначеної теми, її суспільної значущості визначені об'єкт, предмет і мета дослідження.

Об'єктом дослідження є позанавчальна діяльність старшокласників загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: педагогічні умови, засоби і методи формування у старшокласників пізнавального інтересу до економічних знань у позакласній роботі.

В дисертаційній роботі ми виходили із наступної гіпотези: висунуте нами передбачення про те, що формування пізнавального інтересу до економічних знань у старших школярів засобами позакласної роботи проходить успішно за такої організації, коли учням стають доступними і зрозумілими проблеми економіки України, виробнича мета, процес і результат праці, взаємовідносини в трудовому колективі, коли вони відчувають моральне задоволення від створення матеріальних цінностей для суспільства.

Мета дослідження: на основі всебічного аналізу теоретичних джерел і педагогічної практики обґрунтувати педагогічні умови та розробити ефективну методику формування пізнавальних інтересів до економічних знань старшокласників у позакласній роботі.

Завдання дослідження:

Вивчити стан дослідження проблеми пізнавального інтересу до економічних знань у психологічній та педагогічній літературі і практиці.

Теоретично обґрунтувати основні напрямки формування пізнавального інтересу старшокласників до економічних знань у процесі позакласної роботи.

Визначити основні шляхи та експериментально перевірити методику формування пізнавальних інтересів учнів старшого шкільного віку до економічних знань у процесі позанавчальної діяльності.

Обґрунтувати основні критерії сформованості пізнавального інтересу старшокласників до економічних знань у позакласній роботі.

Підготувати практичні рекомендації щодо формування пізнавальних інтересів старшокласників до економічних знань.

Відповідно до поставлених завдань нами застосовувалися такі методи дослідження: метод історико-теоретичного і порівняльного аналізу; метод вивчення і узагальнення попереднього й сучасного педагогічного досвіду; систематизація і класифікація історичного матеріалу, архівних документів, статистичних даних з досліджуваної проблеми; вивчення літературних джерел, матеріалів, наукових досліджень; метод спостереження, соціологічні методи (анкетування, інтерв'ю, співбесіда); експертна оцінка.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи системності, історичності, що застосовуються до наукового пізнання проблеми виховання; фундаментальні принципи цілісності, структурності, динамічності; основні положення загальної теорії систем і системного підходу до цілісних педагогічних процесів і явищ; аналіз емпіричних фактів для створення теорії економічної освіти відповідно до розвитку педагогічної науки та будівництва державності України.

Під час дослідження в дослідно-експериментальній роботі взяли участь у констатуючому експерименті 980 респондентів (учні 8-11 класів) та у формуючому - 930 старшокласників міських шкіл № 11, 12, 23 м. Рівного, середніх шкіл № 2, 3, 5, 7, 9 м. Новограда-Волинського, № 3, 7, 9, 14, 17, 20 м. Житомира, середніх та неповних середніх загальноосвітніх шкіл Новоград-Волинського району Житомирської області, № 2 м. Вишневого Київської області, селища Мізоч Здолбунівського району, № 5, 6 м. Костопіль, № 1 м. Острога Рівненської області. У проведенні експерименту взяли участь біля 100 вчителів та 135 батьків.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 1992-1998 років трьома етапами.

Перший етап (1992-1993 рр.) - теоретичний аналіз наукових праць з проблеми, що розглядається, розробка методики експерименту.

Другий етап (1994-1996 рр.) - проведення констатуючого експерименту, під час якого було опитано 980 респондентів (учнів 9-11 класів) та визначено загальні тенденції світоглядних економічних орієнтацій учнів за їхніми інтересами. Висновки, що були отримані, стали відправними при розробці та коректуванні експериментальної навчальної програми “Вступ до економіки, 8-10 класи”.

Третій етап (1997-1998 рр.) - проведення формуючого педагогічного експерименту на базі середніх загальноосвітніх шкіл Волинської, Житомирської, Київської та Рівненської областей, завершення оформлення результатів дослідження, формулювання кінцевих висновків та рекомендацій.

Наукова новизна дослідження:

розроблено та теоретично узагальнено педагогічні умови формування економічних знань, умінь та навичок старшокласників засобами позакласної роботи;

розроблено новий зміст економічного виховання учнів старших класів для розвитку їх суспільної активності, бережливості, діловитості, ініціативності;

науково обґрунтовано і апробовано теорію і методику формування пізнавальних інтересів учнів до економічних знань на основі гуманізації у позакласній роботі;

підготовлено авторську концепцію формування пізнавальних інтересів учнів до економічних знань у процесі позакласної роботи;

розроблено критерії сформованості пізнавальних інтересів до економічних знань старшокласників.

Практичне значення дослідження:

- обґрунтовано методику економічного виховання старшокласників у процесі позакласної роботи;

- розроблено індивідуальну картосхему вчителя з питань економічного виховання учнів старшого віку;

- обґрунтовано завдання і методику вивчення особистості старшокласника та розвитку його економічного мислення у процесі позанавчальної діяльності.

Висновки та рекомендації дослідження можна широко використовувати у шкільній практиці.

Особистий внесок автора полягає у визначенні теоретичних положень, що характеризують особливості формування системи економічних знань, у розробці психолого-педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування у старшокласників інтересу до економічних знань у позакласній роботі.

Вірогідність наукових результатів дисертаційного дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, всебічним теоретичним аналізом проблеми, використанням достовірних даних, результатами, одержаними у процесі роботи і впровадженням вироблених автором рекомендацій.

Апробація висунутих у процесі дослідження положень та висновків здійснювалась у ході формуючого експерименту на наукових конференціях Рівненського економіко-гуманітарного інституту, на республіканських конференціях, що проходили в м. Рівному (1996, 1997, 1998) та міжнародній науково-практичній конференції “Навчально виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення”, що проходила у м.Бердичеві Житомирської області (14-17 травня 1999р)

Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 12 публікаціях здобувача (1 методична рекомендація, 3 статті у провідних фахових виданнях, 8 статей у збірниках наукових праць та журналах).

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (239 найменувань), додатків (10). Загальний обсяг дисертації - 182 с.(основна частина - 155 с.). У роботі подано 18 таблиць, 2 схеми, 1 малюнок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

економічний знання старшокласник пізнавальний

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, простежується зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначається об'єкт і предмет, формулюються його мета і завдання, викладаються методологічні основи та методи дослідження, характеризуються етапи його здійснення, розкривається новизна і практична значущість одержаних результатів, особистий внесок здобувача, відомості про апробацію основних результатів науково-пошукової роботи.

У першому розділі “Теорія і практика формування у старшокласників пізнавального інтересу до економічних знань у процесі позакласної роботи” на основі аналізу філософської, психологічної та методичної літератури, узагальнення результатів передового педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми підтверджено, що формування пізнавального інтересу старшокласників до економічних знань у позакласній роботі є складним динамічним процесом, який передбачає підготовку школяра як майбутнього повноцінного і соціально активного громадянина України.

Аналіз науково-педагогічної і методичної літератури з проблеми формування в учнів старших класів пізнавального інтересу до економічних знань свідчить, що це питання поки що висвітлено і розроблено недостатньо.

Практика роботи нинішніх шкіл переконує, що ефективність економічної підготовки зростає, якщо майбутні фахівці в доступній формі отримують знання основ економіки, мають уяву про госпрозрахунок, менеджмент, виробничу програму, фактори підвищення продуктивності праці та ін. Особливу роль відіграють об'єднання старшокласників, участь в яких пов'язана з раціоналізаторством та дослідницькою діяльністю, реальними економічними відносинами, що передбачають практичне використання грошей, бартерні зв'язки, прибуток і т.д.

Формування пізнавального інтересу до економічних знань у старшокласників не може відбуватися у рамках окремого предмета чи виховного закладу, тому необхідно, щоб зміст економічної освіти розглядався у структурі всіх основних предметів загальноосвітньої школи, в процесі виховної роботи навчального закладу та сім'ї.

На основі досліджень, проведених з колишніми випускниками шкіл Рівненської, Волинської, Житомирської та Київської областей, ми аналізували нові методи господарювання, вплив повного госпрозрахунку на економічну свідомість випускників в залежності від конкретних умов, в яких вони працюють. Опрацьовуючи одержані дані, зробили висновок, що низький рівень економічної грамотності працівників виробництва, яким вони безпосередньо займаються, впливає на продуктивність праці та матеріальну зацікавленість особистості. Обираючи проблему дослідження, ми виявили в її структурі певні протиріччя: з одного боку підвищився рівень вимог до економічної освіти старшокласників в зв'язку з переходом України на нові умови господарювання, а з другого - невідповідність економічних знань, вмінь і навичок випускників школи вимогам сучасної професійної діяльності, реалізації своїх творчих зусиль в умовах ринкових відносин.

Враховуючи актуальність теми, ми звернули увагу на питання, що стосуються формування пізнавального інтересу школярів до економічних знань та економічної культури, підвищення зацікавленості їх в отриманні ринково-економічних знань та самої методики формування особистості школяра, який є центральною постаттю навчально-виховного процесу сучасної школи, її позакласної виховної роботи.

Позакласна виховна робота з економічного виховання учнів має свої особливості, що відрізняють її від навчальної роботи на уроках. Навчальній роботі притаманна обов'язковість для учнів, в той час, як участь школярів в позакласних заходах економічного характеру має добровільний характер. Учень виявляє активність при проведенні того чи іншого заходу, в роботі гуртка, клубу до того часу, поки ці заняття чи робота гуртка цікавлять і задовольняють його запити.

Позакласна робота з економічного виховання учнів не повинна бути одноманітною ні за своїм змістом, ні за формою та організацією проведення. Багатство змісту і різноманітність форм позакласної роботи роблять її цікавою і захоплюючою.

Мета економічного виховання учнів - забезпечити засвоєння школярами соціального досвіду старших поколінь, формування в них громадської свідомості, розуміння законів економічного розвитку, політики України, потреби брати участь у економічному житті школи, області, країни загалом.

Під змістом економічного виховання школярів ми розуміємо систему економічних знань, певних навичок і вмінь, спрямованих на формування світогляду учнів, їхніх поглядів і переконань, що сприяють підготовці молодого покоління до участі в будівництві незалежної демократичної держави України.

Зміст економічного виховання учнів залежить насамперед від таких факторів:

мети і завдань економічного виховання загалом;

економічної політики держави і завдань, що стоять перед суспільством на даний історичний момент;

системи економічного виховання учнів;

часу, що відводиться на проведення з учнями різноманітних позакласних заходів з економіки;

наявності і якості матеріальної бази даної школи, її обладнання і оснащення;

вікових особливостей дітей, їх інтересів і нахилів;

теоретичного рівня підготовленості педагога, який проводить позакласну роботу з учнями в галузі ринкових відносин;

зв'язку виховного процесу школи з життям суспільства.

Щоб економічне виховання старших школярів носило цілеспрямований, систематичний характер і сприяло формуванню в учнів глибоких переконань, становленню їх особистості, нами (під керівництвом проф. Дем'янчука А.С.) була опрацьована орієнтована програма змісту економічного виховання старшокласників, яка тісно пов'язана з навчальною програмою з економічних наук. За складеною нами орієнтовною програмою ми провели експериментальну роботу в 30 школах Рівненської, Житомирської, Волинської та Київської областей.

Економічні знання у старшокласників варто формувати на трьох рівнях: загальнонауковому, галузевому і професійному. Загальнонауковий рівень дозволить ознайомити школярів з економіко-організаційними основами сучасного виробництва в порядку виконання завдань політехнічної освіти. Галузевий рівень добре узгоджується із завданням профорієнтації і особливостями розробки програми трудового навчання. Професійний рівень економічних знань необхідний для поєднання навчання з виробничою працею. Досить важливою є позакласна виховна робота з її нетрадиційними формами. Маються на увазі економічні ігри, диспути на економічні теми, творчі лабораторії, музеї і клуби, шкільні і трудові колективи. Щоб економічне виховання набуло масового характеру, потрібно забезпечити педагогів методичною літературою і підручниками. Поки що таких методичних посібників не вистачає. З цієї причини корисно розглянути розроблені нами методичні аспекти проведення декількох популярних і в той же час складних форм економічного навчання в школі.

За результатами проведеної експериментальної роботи в школах ми зробили висновок, що позакласна робота з економіки відіграє значну роль у формуванні пізнавального інтересу до економічних знань, поліпшує економічні знання школярів, допомагає педагогам зацікавлювати дітей поняттями про ринкові відносини.

У другому розділі “Основні напрями формування у старшокласників пізнавальних інтересів до економічних знань” висвітлено питання організації та методики проведення формуючого експерименту, його основні напрямки, зміст, підбиті підсумки експериментальної роботи, запропоновані методичні рекомендації щодо формування у старшокласників інтересу до економічних знань у позакласній роботі.

З метою оцінки змісту шкільної освіти для проведення економічного виховання старшокласників, формування їх пізнавального інтересу до економічних знань ми проаналізували можливості окремих шкільних програм, виділяючи з них теми, питання, при вивченні яких у старшокласників формуються економічні знання і вміння.

Проведений аналіз змісту шкільної освіти та позакласної роботи з окремих предметів показує, що в них закладено значний потенціал можливостей для організації економічної діяльності старшокласників, формування в них пізнавального інтересу до економічних знань. Завдання полягає в тому, щоб в рамках шкільного навчального плану, спираючись на систему позакласної виховної роботи в школах, упорядкувати і систематизувати економічні знання і вміння, розширити поле економічної діяльності старшокласників, залучити їх до нових форм роботи.

У системі формування в учнів інтересу до підприємницької діяльності важливе місце посідає їх самообслуговування, яке є не тільки початковою стадією виховання у дітей і молоді найбільш поширених трудових навичок, необхідних в житті людини, а й прищеплювання громадських організаторських вмінь, економії грошей, бажання розширення підприємницьку діяльність в шкільних колективах.

Ми поставили перед собою завдання розкрити організаційні засади, методику самообслуговування в школі, дослідити його економічну ефективність, показати вплив його на формування в учнів інтересу до економічних знань.

У ході дослідження ми звернули увагу на готовність старшокласника до конкретної практичної діяльності у школі. Для цього в експериментальних класах запропонували певну програму економічної підготовки. В процесі її реалізації старшокласники проводили ділові ігри, фрагменти практичних занять економічного характеру, влаштовували “Ярмарки”. Така підготовка майбутніх спеціалістів дозволила нам прослідкувати за процесом формування їх економічної свідомості та перевірити методичні поради за результатами нашої роботи.

Аналіз проведення досліджень показує, що у діловій грі, в конкретній виробничій діяльності, коли учні виготовляють тістечка, торти і організовувати їх продаж, вони прагнуть раціонально використовувати матеріальні цінності, а також залучаються до визначення критеріїв оплати праці, калькуляції виготовленої продукції та її якісного рекламування.

Ця дидактична знахідка дозволяє спрямовувати методичну підготовку школяра на конкретну економічну діяльність, щоб підготувати його до реальної роботи після закінчення школи. У шкільній практиці чимало різноманітних організаційних форм позакласної роботи. Для зручності ми виділили такі групи: теоретична робота (факультативи, гуртки, товариства); економічна діяльність (екскурсії, конференції, вечори і т.п.); громадсько-корисні роботи (участь в обладнанні економічного кабінету, у проведенні заходів з охорони природи, шефська допомога); творча самодіяльність (участь у підготовці ділових економічних ігор, економічних вечорів, проведенні тижнів економіки тощо). За результатами експерименту та дослідження розроблено та запропоновано методичні поради щодо проведення різноманітних заходів з удосконалення економічних знань у старшокласників в позакласній роботі. Обґрунтовано методику використання критеріїв оцінки проведених заходів з економічного виховання старшокласників у позакласній роботі. Спостереження за педагогічним процесом і проведені експериментальні дослідження з питань формування пізнавального інтересу учнів у процесі краєзнавчої позакласної роботи підтверджують, що правильно організована краєзнавча робота у позаурочний час створює великі можливості для зміцнення пізнавальних інтересів учнів старших класів до економічних знань, про що свідчать дані таблиці 1, 2.

Результати дослідницько-експериментальної роботи показали, що приріст економічних знань в експериментальних класах виявився значно вищим, ніж у контрольних. Більш детальний аналіз приросту знань показав тенденцію скорочення кількості відстаючих у експериментальних класах. Значно збільшилась кількість учнів, які навчались на “4” і “5”. Так, в експериментальних класах кількість відмінних і добрих оцінок склала 60,6 % проти 21,6 % у класах контрольних.

В цілому експеримент мав ознаки:

дослідження проводилось у рамках предметів природничо-географічного циклу;

експеримент передбачав, що формування пізнавальних інтересів учнів до економічних знань може бути успішним лише тоді, коли воно буде оптимально інтегровано з іншими засобами і умовами;

експеримент проводився у 8-9 та 10-11 класах; у констатуючому експерименті взяло участь 980 учнів старшого шкільного віку, а у формуючому - 930; з них експериментально - 465 і контрольно - 465 Були витримані параметри відбору якісного складу учнів. Вони мали відносно рівні успіхи в навчанні з основ економічних знань;

зміст програмного матеріалу для учнів контрольних і експериментальних класів був рівноцінним: використовувались одні і ті ж завдання дидактичного характеру, матеріали для перевірки (запитання, вправи, пізнавальні завдання), наочні посібники і пізнавальні допоміжні засоби (рекомендації і пояснення вчителем експериментального матеріалу);

на першому етапі експериментального навчання (час формування гіпотези) на позакласних заняттях гуртків з економіки Новоград-Волинської ЗОШ № 5 в ролі експериментатора виступав автор дослідження. Під час експериментальної перевірки гіпотези в широкому плані, уроки проводилися досвідченими вчителями, які працювали за експериментальною та контрольною методиками. Всього було охоплено 30 шкіл трьох областей України;

принципова відмінність експериментального навчання від звичайного полягала в тому, що експериментальна робота проводилася систематично на основі спеціально складених експериментальних матеріалів;

метою експерименту був всебічний розвиток учнів. Але найбільша увага приділялась формуванню пізнавального інтересу до економічних знань.

ВИСНОВКИ

У заключній частині підведено підсумки дисертаційного дослідження та визначено можливості практичного використання його результатів.

За наслідками проведення теоретичних та експериментальних досліджень зроблено такі узагальнені висновки.

Результати досліджень переконують в тому, що потрібно виховувати майбутнього спеціаліста економічно грамотного, який відзначається демократичними поглядами, вміє враховувати думку інших, відстоювати свої переконання, здатний нестандартно, недогматично мислити та оцінювати все прогресивне.

Ефективність формування пізнавального інтересу до економічних знань у старшокласників підвищується за таких умов:

створення сприятливого морально-психологічного клімату взаємовідносин вчителів та учнів;

активізації навчально-практичної діяльності старшокласників шляхом доцільного використання різноманітних форм і методів організації економічної освіти;

організації системної самостійної навчальної роботи старшокласників з використанням завдань економічного змісту відповідно до навчальних програм.

3. Ефективність педагогічного керівництва процесом формування у старшокласників пізнавального інтересу до економічних знань досягається вмілим поєднанням різноманітних форм роботи.

4. У процесі дослідження виявлено, що пізнавальний інтерес до економічних знань в молоді може реалізовуватися:

визначенням шкільних предметів при вирішенні економічних проблем;

аналізом прикладів економічного та ефективного використання матеріальних ресурсів у навчально-пізнавальній діяльності;

розвитком економічного мислення старшокласника на основі проведення ділових ігор та розв'язання конкретних економічних задач.

5. Системний підхід в організації економічного виховання старшокласників дає можливість значно підвищити рівень економічної вихованості старшокласників, підвищити їх пізнавальний інтерес до економічних знань.

6. Теоретично і практично обґрунтовано необхідність і можливість удосконалення методів, форм та засобів економічного виховання у позакласній роботі, що сприятимуть більш ефективному формуванню систематичних знань школярів у процесі вивчення ними основних предметів шкільної програми.

7. Перевірено і доведено практикою, що за основними методико-педагогічними критеріями ефективність розроблених нами методичних рекомендацій щодо формування у старшокласників пізнавального інтересу до економічних знань у позакласній роботі значно вище традиційної.

Враховуючи соціально-економічні реформи, на нашу думку, слід переглянути навчальні програми загальноосвітніх шкіл з метою включення в них нових спецкурсів, зокрема з профорієнтації, які передбачають вивчення соціально-економічних характеристик професії.

Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі загальноосвітніх закладів а також науковцями при проведенні експериментів.

Робота не вичерпує всіх сторін складної та багатоаспектної проблеми, яка потребує подальшого дослідження

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Загривий В.І. Формування первинних економічних понять школярів. Новоград-Волинський //Лесин край, 1998.-105 с.

Загривий В.І. Економічне виховання школярів. // Рідна школа. -1999-№9 С.34-35

Загривий В.І. Муніципальне сприяння економічній освіті старшокласників. // Рідна школа. -1999- № 10 С.25-26

Загривий В.І. Дослідження питань інтересу у старшокласників до економічних знань. // Наукова педагогічна думка. Рівне: 1999.- №3.- С.18-19

Загривий В.І. Формування підприємницької культури у старшокласників сільської школи. //“Ушинський - великий український педагог”. Збірник наукових праць. - Рівне: Тетіс. 1998.- С.7-9.

Загривий В.І. Формування пізнавального інтересу школярів у працях К.Д.Ушинського. //“Навчально-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення”. Збірник праць. - Рівне: Тетіс, 1999.- ч.3.- С.175-176.

Загривий В.І., Дем'янчук А.С. Підприємницька культура старшокласників сільської школи //“Навчально-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення”. Збірник праць. - Рівне: Тетіс, 1999.-ч.2.С.-3-4.

Загривий В.І., Дем'янчук А.С. Проблема зв'язку трудового і морального виховання в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського. //“Миротворча діяльність школи і ВУЗу”. Збірник наукових праць. - Рівне: Тетіс, 1997.-С.-69-71.

Загривий В.І., Дем'янчук А.С. Профорієнтація учнів як важливий засіб їх підготовки до ринкових відносин. //“Реформування освіти і школи. Сутність проблеми, перспективи”. Збірник наукових праць. - Рівне: Тетіс, 1997.-С.-3-7.

Загривий В.І., Дем'янчук А.С. Трудове виховання учнів в умовах переходу до ринкових відносин. //“Миротворча діяльність школи і ВУЗу”. Збірник наукових праць. - Рівне: Тетіс, 1997.-С.61-63.

Загривий В.І., Юрчук Н.С. Економічна освіта старшокласників, як складова частина загальноосвітньої школи. //“Взаємозв'язок психолого-педагогічної науки і шкільної практики як фактор вдосконалення педагогічної діяльності”. Збірник наукових праць. - Рівне: Тетіс, 1998. - С. - 52-53.

Загривий В.І. Наука господарювання. //Педагогічна Житомирщина, №1, 1999, С. 16-17.

Размещено на Allbest.ru