Формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика дисертаційного дослідження

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ І ДОЦІЛЬНІСТЬ ЇЇ РОЗРОБКИ. Збереження духовності української нації потребує підготовки нової генерації вчителів музики, педагогів-музикантів ХХІ століття, спроможних залучити молодь до глибокого пізнання і художнього спілкування з музичним мистецтвом.

Рівень професійної кваліфікації вчителя музики особливо яскраво виявляється на етапі організації слухання школярами «живої» музики, коли синтез педагогічного і виконавського компонентів діяльності вчителя (О.О. Апраксіна, Д.Б. Кабалевський та інші) дозволяє досягти художнього впливу музичного мистецтва на особистість (С.М. Беляєва-Екземплярська, М.П. Блінова, А.Л. Готсдінер та інші), сприяє творчій взаємодії вчителя із учнями (Л.Г. Коваль), робить процес сприймання педагогічно керованим (О.Я. Ростовський, О.П. Рудницька).

Історія розвитку музичного виховання свідчить про необхідність високого рівня особистісного потенціалу освітян у педагогічній художньо-комунікативній діяльності (термін Л.С. Майковської, 1992). Узагальнення досвіду Н.Л. Гродзенської, Л.В. Данилевської, В.М. Шацької та інших, аналіз діяльності вчителів музики різного рівня майстерності виявляють єдність педагогічного і виконавського аспектів майстерності вчителя музики, їх рівнозначність і взаємодоповнення у досягненні взаємодії вчителя із школярами. Це спричинило введення у контекст дослідження узагальненого поняття - педагогічно-виконавська майстерність учителя музики.

Загальнопедагогічні засади проблеми майстерності вчителя виокремлені у працях сучасних педагогів і психологів (О.О. Абдуліна, В.І. Бондар, І.А. Зязюн, В.І. Загв'язинський, Л.В. Крамущенко, Н.В. Кузьміна, В.І. Лозова, Ю.Л. Львова, О.Г. Мороз, О.В. Мудрик, В.Т. Мишкіна, Л.С. Нечепоренко, М.М. Поташнік, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін, Н.М. Тарасевич, Н.Д. Хмель, Г.П. Шевченко, О.І. Щербаков та інші), які містять розмаїття уживань та інтерпретацій поняття «майстерність»: від трактування її як ремісництва, умілості до визнання мистецтвом, професіоналізмом. Значущість педагогічної майстерності вчителя музики підкреслюють Е.Б. Абдулін, Л.Г. Арчажнікова, Є.І. Бальчитіс, Н.Ф. Вишнякова, Г.М. Падалка, І.О. Полякова та інші. Сутність педагогічної майстерності вчителя музики, її окремі елементи є об'єктом ряду дисертаційних досліджень (Л.А. Дерев'янко, Р.О. Кузьменко, А.І. Самусенко, Г.Є. Стасько, Т.Б. Стратан, О.О. Музалев, О.А. Чеботаренок, В.О. Шварьов). Проте аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблема майстерності вчителя музики на етапі організації слухання школярами «живої» музики до цього часу не дістала належної розробки.

За умов власноручного виконання музичного твору майстерність учителя музики, окрім педагогічного, має виконавський аспект, адже процес втілювання художньої ідеї у реальному звучанні потребує особистісної участі педагога-музиканта (В.Г. Ражніков).

Грунтовне з'ясування проблеми виконавської майстерності містять дослідження у галузі теорії та історії музичного виконавства (В.В.Бєлікова, Феруччо Бузоні, О.Б. Гольденвейзер, Т.М. Грум-Гржимайло, М.А. Давидов, Г.М. Коган, Альфред Корто, Я.І.Мільштейн, Г.Г. Нейгауз, С.В. Фейнберг, Ю.О. Цагареллі та інші) і музикознавства (Б.В. Асаф'єв, Ю.А. Кремльов, І.Ф. Ляшенко, С.В. Мiрошниченко та інші). Психологічне підгрунтя творчої індивідуальності інструменталіста як показника його виконавської майстерності розглянуто Л.Л. Бочкарьовим, О.В.Віцинським, Г.С. Тарасовим та іншими.

Музична педагогіка вищої школи має солідні надбання шляхів удосконалення інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики у контексті цілісної професійної підготовки (Л.Г. Арчажникова, Р.О. Верхолаз, З.С. Квасниця, В.І. Муцмахер, Г.М. Ципін та інші). Існує широке коло досліджень, які розвивають ідею її педагогічного спрямування, підкреслюють значущість взаємодії загальнопедагогічних і спеціальних знань, необхідність формування професійних педагогічних умінь у класі музичного інструмента (Л.П. Аладова, І.Ф. Гажим, С.Р. Зубковський, Т.В.Іванченко, Л.А.Ісаєва, Т.П. Корольова, С.М. Масний, Ю.Г.Ніколаї, З.В. Рум'янцева, М.П. Тимошенко, М.П. Черниш, В.Л. Яконюк та інші). Грунтовно розглянуто окремі аспекти інструментальної підготовки: формування виконавських умінь, принципи добору навчального репертуару, значущість індивідуальної форми навчання (Ю.М. Бай, Н.Л.Біла, Є.Б. Йоркіна, Т.С. Кононенко, Є.В. Куришев, Л.Я. Пашкіна, В.З. Самітов, Є.А. Скрипкіна, Л.А. Смірнова, Б.М. Целковніков, О.П. Юдін, Т.І. Юник). На жаль, ці науково-теоретичні та методичні дослідження не знайшли належного застосування у широкому загалі інструментальної підготовки студентів вищих закладів педагогічної освіти. Ми помічаємо, що майбутні педагоги недосконало володіють музичним інструментом і собою, відчувають неабиякі труднощі у досягненні взаємодії із учнями засобами музичного мистецтва, вагаються у доборі методів і прийомів активізації сприймання школярів. Це вказує на низький рівень узгодженості у викладанні дисциплін спеціального музичного і психолого-педагогічного циклів.

Таким чином, необхідність подолання протиріччя між аналітичною підготовкою майбутнього вчителя музики і його здатністю здійснювати цілісний педагогічний вплив на учня засобами «живої» музики, а також відсутність теоретичного обгрунтування феномена педагогічно-виконавської майстерності і шляхів її формування як педагогічного спрямування інструментальної підготовки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики». Вона є складовою науково-дослідної теми кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка («Дослідження змістового компонента формування основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя» РК №0197 У 000065).

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ - процес інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики на педагогічному факультеті вищого закладу освіти.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ - формування педагогічно-виконавської майстерності студентів - майбутніх учителів музики у процесі інструментальної підготовки.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ полягає в розробці і теоретичному обґрунтуванні моделі і технології педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ ДОСЛІДЖЕННЯ. Досягти взаємодії з учнями засобами музичного мистецтва спроможний учитель, який володіє гармонійним поєднанням педагогічної і виконавської майстерності у цілісному феномені. Спираючись на наукові положення концепцій педагогічної майстерності, досліджень у галузі теорії й історії музичного виконавства і музикознавства, літератури з музичної психології і музичного виховання, ми розглядаємо педагогічно-виконавську майстерність учителя музики як його особистісний потенціал, а процес інструментальної підготовки студентів у вищих закладах освіти, зокрема курс «Музичний інструмент», - підґрунтям формування педагогічно-виконавської майстерності в єдності набуття спрямованості педагогічно-виконавських дій, досягнення педагогічно-виконавської компетентності, розвитку музично-педагогічних здібностей, озброєння педагогічно-виконавською технікою.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ. В основу дослідження покладене припущення: рівень педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики зростає за умов цілеспрямованого педагогічного управління процесом його інструментальної підготовки, що базується на принципах: особистісно-діяльнісного підходу в розробці змісту навчання; орієнтації на творчу активність студентів; контекстності навчання; інтеграції наукових положень курсу «Основи педагогічної майстерності» з курсом «Основний музичний інструмент» (фортепіано); пріоритету у доборі навчального репертуару студентів доробку української композиторської школи; концентризмі викладення матеріалу курсу.

Відповідно до поставленої мети дослідження і висуненої гіпотези було сформульовано такі ЗАВДАННЯ:

1. На основі аналізу психолого-педагогічних концепцій педагогічної майстерності вчителя, досліджень виконавської майстерності педагога-музиканта теоретично обґрунтувати сутність і структуру педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики.

2. Вирізнити критерії оцінювання педагогічно-виконавської майстерності, провести діагностику рівня її сформованості у студентів вищих закладів педагогічної освіти.

3. Науково обґрунтувати, експериментально перевірити модель педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики в інтегрованому курсі «Основний музичний інструмент» (фортепіано).

4. Виявити залежність між рівнем сформованості педагогічно-виконавської майстерності студентів і запровадженим педагогічним управлінням їх інструментальною підготовкою.

5. Підготувати методичні рекомендації для студентів вищої школи і викладачів музичного інструмента.

МЕТОДОЛОГІЧНОЮ ОСНОВОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ є трактування діяльності як способу самореалізації людини у праці та спілкуванні; концепція педагогічної майстерності вчителя; трактування готовності до професійної діяльності як показника майстерності; принцип інтегративного підходу до навчально-виховного процесу; обгрунтування контекстного навчання у вузі; концепція української культури у контексті всесвітньої культури.

ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ. Встановити зімкнення педагогічної і виконавської майстерності вчителя музики у цілісному феномені уможливили дослідження сутності майстерності педагога (П. Екке, І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, Н.В. Кузьміна, М.В. Кухарєв, Н.М. Тарасевич, Х. Флах та інші) і виконавця-інструменталіста (М.А. Давидов, А.В. Малинковська, В.Г. Ражников, Ю.О. Цагареллі); визначення педагогічної діяльності як взаємодії вчителя із учнем (С.Г. Вершловський, В.А. Кан-Калик та інші), розуміння художньої діяльності як комунікації (Л.О. Мазель, В.В. Медушевський, Є.В. Назайкинський) і музичної діяльності особистості як художнього спілкування з музичним мистецтвом (О.Г. Костюк, В.І. Петрушин, Б.М. Теплов, П.М. Якобсон). Обгрунтуванню інструментальної підготовки як процесу формування педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики сприяли праці з педагогічної теорії управління (А.М. Алексюк, В.П. Беспалько, В.І. Бондар, В.І.Євдокимов, В.В. Краєвський, О.Г. Мороз, В.А. Семиченко, Н.Ф. Тализіна та інші), психолого-педагогічні дослідження підготовки випускника вищого закладу освіти до майбутньої діяльності (А.М. Бойко, Г.М. Дурай-Новакова, Л.В. Кондрашова, В.О. Моляко, С.О.Ніколаєнко та інші), ідея контекстності навчання у вузі як єдності професійної підготовки та професійної діяльності (А.О. Вербицький, М.М. Нечаєв) і дослідження інструментальної підготовки студентів як інтеграція педагогічного і виконавського компонентів у цілісній професійно-педагогічній підготовці (Л.Г. Арчажникова, В.Л. Клин, Г.М. Падалка, Г.М. Ципін та інші).

Для перевірки гіпотези і розв'язання накреслених завдань було використано спектр взаємопов'язаних МЕТОДІВ теоретичного, емпіричного дослідження і статистична обробка даних.

Експериментально-дослідна робота проводилася протягом 1991-1997 років на базі психолого-педагогічного факультету Полтавського педінституту. Окремі аспекти досліджувалися в Бердянському, Дрогобицькому і Рівненському педінститутах, а також у середніх загальноосвітніх школах різного рівня м. Полтави, Миргорода, Львова. У цілому, дослідженням було охоплено 511 студентів вищих закладів освіти, 12 викладачів музичного інструмента, 3 методисти педагогічної практики, 24 вчителі музики загальноосвітніх шкіл різного типу.

Дослідження виконувалося в п'ять етапів:

На пошуковому етапі (1991-1994 рр.) здійснювалася теоретична кристалізація об'єкта, предмета, мети дослідження, було визначено гіпотезу і сформульовано завдання дослідження.

На аналітичному етапі (1994 р.) аналізувалися теоретико-методологічні засади проблеми, було виокремлено критерії оцінювання, розроблено модель і технологію формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики.

Констатуючий етап (1995 р.) був присвячений діагностуванню педагогічно-виконавської майстерності студентів - майбутніх учителів музики.

На формуючому етапі (1995-1997 рр.) апробовувалася і коригувалася теоретична модель педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності студентів.

Верифікаційний етап (1996-1997 рр.) виявив результативність розробленої моделі педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутніх учителів музики.

НАУКОВА НОВИЗНА дослідження полягає у впровадженні поняття «педагогічно-виконавська майстерність учителя музики», створенні інтегративної моделі педагогічно-виконавської майстерності, вирізненні критеріїв оцінювання педагогічно-виконавської майстерності у студентів. Вперше теоретично обгрунтовано модель інструментальної підготовки як педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності студентів. Дістали подальший розвиток положення про необхідність педагогічного спрямування спеціальної фортепіанної підготовки студентів педагогічних факультетів вищих закладів освіти і положення про зростання інтегративних процесів у музичній педагогіці вищої школи.

ТЕОРЕТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ роботи полягає у розкритті значення стрижневих елементів педагогічно-виконавської майстерності для реалізації педагогічно-виконавського задуму слухання школярами «живого» звучання музики; вирізненні критеріїв готовності студентів до реалізації педагогічно-виконавського задуму як показника рівня сформованості педагогічно-виконавської майстерності; розробці й експериментальному обгрунтуванні моделі педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності.

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ дослідження полягає в експериментально доведеній ефективності моделі і технології педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності студентів на тлі розробленої програми інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано).

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК здобувача в одержанні наукових результатів полягає в обгрунтуванні визначення і структурному аналізі феномена педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики на етапі організації слухання школярами «живого» звучання музики; теоретичному обгрунтуванні концептуальних положень моделі і технології інструментальної підготовки як педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності; створенні програми інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано).

ВІРОГІДНІСТЬ наукових положень та результатів дисертаційного дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю його теоретичних засад, науковими принципами аналізу літературних джерел, використанням комплексу взаємодоповнюючих наукових методів, адекватністю методичних процедур щодо об'єкта, предмета і завдань дослідження; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ:

наукове обгрунтування сутності і структури педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики;

критерії оцінювання педагогічно-виконавської майстерності;

модель педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності;

технологія формування педагогічно-виконавської майстерності у процесі вивчення інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано).

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри музики і співів (1991-1994 рр.) та кафедри педагогічної майстерності (1994-1997 рр.) Полтавського педінституту, а також були викладені під час виступів на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Музичний світ Бориса Лятошинського» (Київ, 1995), Міжнародній науково-практичній конференції «Концепція гуманізму в становленні та розвитку національної професійної освіти» (Одеса, 1997), Міжнародному семінарі «Обдаровані діти: виявлення, діагностика і розвиток» (Полтава, 1995), І Конференції асоціації піаністів-педагогів України «Фортепіанна культура України: історія та сучасність» (Київ, 1993); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі» (Полтава, 1995), «Проблеми естетичного виховання та художньої освіти в системі професійної підготовки вчителів» (Полтава, 1995), «Психолого-педагогічна підготовка вчителя у вузі» (Полтава, 1992); Всеукраїнських наукових конференціях: «Релігійна традиція в духовному відродженні України» (Полтава, 1992), «Православ'я і культура: історія та сучасність» (Полтава, 1994), «Духовні скарби українського народу у житті молоді» (Тернопіль, 1994) та Всеукраїнській науково-методичній конференції «Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики» (Луганськ, 1998).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПРОВАДЖЕНО на психолого-педагогічному факультеті Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка, факультеті підготовки учителів початкових класів Бердянського педінституту ім. П.Д. Осипенко.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображені у 10 публікаціях автора (4 статті у збірниках наукових праць, 1 стаття у науковому журналі, Програма інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» /фортепіано/, 3 матеріали міжнародних і Всеукраїнських конференцій, методичні рекомендації).

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, 18 додатків. Основний текст дисертаційної роботи складає 165 сторінок і містить 7 таблиць, 8 рисунків. Список використаних джерел містить 237 найменувань (з них 10 іншомовних).

Основний зміст дисертації

педагогічний освіта студент майстерність

У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність обраної теми, викладено стан розробленості досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу і завдання, розкрито теоретико-методологічні засади, методи дослідження, висвітлено його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, виокремлено особистий внесок дисертанта, вірогідність отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації та впровадження, окреслено основні положення, які виносяться на захист.

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ - «Педагогічно-виконавська майстерність учителя музики» присвячено науково-теоретичному обґрунтуванню поняття «педагогічно-виконавська майстерність учителя музики»: визначенню змісту, аналізу структури; розробці методики експериментального дослідження і констатації стану сформованості педагогічно-виконавської майстерності студентів - майбутніх учителів музики.

Аналіз літератури з проблеми дослідження дозволив дійти висновку, що на сучасному етапі існує міцне підґрунтя для теоретико-експериментального вивчення феномена педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики. Спираючись на розуміння педагогічної майстерності вчителя як комплексу властивостей його особистості (І.А. Зязюн, Н.М. Тарасевич) і виконавської майстерності інструменталіста як вільного володіння інструментом і собою, яке дозволяє осмислено, артистично, технічно досконало втілювати музичний твір у реальному звучанні (М.А. Давидов), ми дійшли до визначення педагогічно-виконавської майстерності як феномена вияву вчителем музики свого «Я» у педагогічній художньо-комунікативній діяльності через комплекс властивостей його особистості, який забезпечує вільне володіння музичним інструментом і собою у процесі втілювання художньої ідеї музичного твору для досягнення взаємодії із особистістю дитини з метою формування її музичної культури. Дослідження обмежено аналізом педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики на етапі організації слухання школярами її «живого» звучання і відображає істотні інтегративні ознаки процесу самореалізації особистості вчителя у цьому фрагменті діяльності.

Теоретичне співставлення структурних будов педагогічної і виконавської майстерності дозволило віднайти риси зімкнення і створити інтегративну модель педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики у єдності стрижневих елементів: спрямованість педагогічно-виконавських дій (як мета впливу, надзавдання), педагогічно-виконавська компетентність (як професійне підґрунтя, знання предмета), музично-педагогічні здібності (як умови зростання майстерності), педагогічно-виконавська техніка (як засоби впливу). Кожен із елементів має певне значення для реалізації педагогічно-виконавського задуму інтерпретації музичного твору, який розглядається як уявлення і спроможність учителя створити та вправно реалізувати виразну інтерпретацію доцільного за виховними і дидактичними завданнями твору музичного мистецтва у логічному поєднанні із образною словесною анотацією, відповідною віковим особливостям художньо-естетичного сприймання шкільної аудиторії. Чинниками вправного втілення педагогічно-виконавського задуму інтерпретації музичних творів виступають: гуманістична спрямованість педагогічно-виконавської дії, режисура педагогічно-виконавської дії, стильова відповідність педагогічно-виконавської інтерпретації, грамотність звуковилучення і педалізації, психолого-педагогічна обізнаність учителя в суті педагогічно-виконавської дії, його музичні й педагогічні здібності, володіння фортепіанною технікою і технікою саморегуляції і спілкування.

Науково обґрунтованою категорією для комплексного оцінювання рівня сформованості педагогічно-виконавської майстерності студентів (нульовий, елементарний, базовий і досконалий) обрана готовність студентів до реалізації педагогічно-виконавського задуму інтерпретації музичного твору. Створено карту критеріального підходу, яка містить компоненти готовності майбутнього вчителя музики за такими характеристиками: націлювання педагогічно-виконавських дій на розвиток особистості учня; особистісна забарвленість знань; організація студентом активної життєдіяльності учнів. Критерії, їх показники та ознаки прояву було створено за логікою формули «волію - знаю - можу», висвітлюючи ставлення студента ДО… (мотиваційний компонент готовності); знання студента ПРО… (когнітивний компонент готовності); уміння студента ЩОДО… (операціональний компонент).

Констатація стану сформованості педагогічно-виконавської майстерності майбутніх учителів музики розкрила, що лише незначна кількість студентів мають досконалий рівень. Причину недостатнього рівня сформованості педагогічно-виконавської майстерності студентів ми вбачаємо у проблемі інструментальної підготовки, зокрема, викладанні курсу «Музичний інструмент» (фортепіано): не здійснюється орієнтація студентів на майбутню діяльність при вивченні музичних творів; відсутнє педагогічне спрямування курсу «Музичний інструмент»; не налагоджуються інтегративні зв'язки із дисциплінами психолого-педагогічного циклу; не узгоджуються вимоги шкільних програм з слухання музики із змістом індивідуальних планів-програм студентів; мало впроваджується доробок української композиторської школи.

Результати науково-теоретичного і діагностуючого аспектів дослідження дали можливість визначити шляхи вдосконалення інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики на засадах педагогічного управління процесом формування його педагогічно-виконавської майстерності.

ДРУГИЙ РОЗДІЛ - «Педагогічне управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики» присвячено: обґрунтуванню моделі педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики як цільового і змістового компонентів інструментальної підготовки; опису процедур формування педагогічно-виконавської майстерності у процесі вивчення інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано) як технологічного компонента інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики і аналізу результатів експериментально-дослідної роботи як контрольно-оцінювального компонента.

Виходячи із розуміння процесу навчання у вищій школі як процесу управління (С.І. Архангельський, А.М. Алексюк), інструментальну підготовку студентів розглянуто з точки зору педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики, зокрема з навчальної дисципліни «Музичний інструмент».

Концепцію педагогічного спрямування інструментальної підготовки студентів представлено у структурно-функціональній моделі педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики, яка охоплює структуру педагогічно-виконавської майстерності (набуття спрямованості, досягнення компетентності, розвиток здібностей, озброєння технікою) і розкриває функції педагогічного керування діяльністю студентів (планування, організація, аналіз, контроль). Інтегровані знання, уміння та навички (інструментально-виконавські, музично-теоретичні, психолого-педагогічні, методичні) об'єднано у концентри і співвіднесено із кінцевим результатом навчання інтегрованого курсу у вигляді освітньо-кваліфікаційних вимог.

Вивчення курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано) структуровано навколо інтегративних видів діяльності (монолог, діалог, полілог) та стильової відповідності музичного матеріалу (доробок клавесиністів, віденська класика, романтизм, постромантизм, імпресіонізм, сучасна музика тощо).

Дидактичне конструювання технології формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики у процесі інструментальної підготовки викладено через реалізацію принципів навчання інтегрованого курсу (див. рис. 2.1.).

Індивідуальне практичне заняття з музичного інструмента підпорядковувалося таким блокам: діагностика індивідуального рівня готовності студента до педагогічної художньо-комунікативної діяльності вчителя музики; обговорення основних теоретичних положень, провідних проблем змісту навчання інтегрованого курсу; розвиток і тренування педагогічно-виконавських умінь та навичок студентів згідно з індивідуальними робочими планами; моделювання художньо-комунікативних ситуацій майбутньої педагогічної діяльності. Готовність студента до реалізації педагогічно-виконавського задуму слухання школярами «живої» музики можна було простежити у логіці подій: створення художньої інтерпретації музичного твору у єдності з мовленнєвим оформленням - артистичне донесення до учнів змісту композиторського задуму - досягнення емоційного відгуку на «живе» виконання твору - формування оцінного ставлення до творів музичного мистецтва - формування музичної культури школярів як невід'ємної частини їх духовної культури.

Формування у студентів мотиваційного, когнітивного, операціонального компонентів готовності до реалізації педагогічно-виконавського задуму слухання школярами «живої» музики здійснювалося за допомогою розмаїття методів і прийомів організації індивідуального практичного заняття (проблемна бесіда; аналіз аудіо-відеозаписів фрагментів шкільних занять, порівняння різних інтерпретацій, редакції музичного твору; моделювання педагогічних ситуацій слухання школярами «живої» музики та інше).

Експериментальна апробація ефективності моделі педагогічного управління і технології формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики проводилася на базі Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка в умовах природнього перебігу навчального процесу протягом 1995-1997 рр. На етапі формуючого експерименту брали участь 83 студенти I-V курсів психолого-педагогічного факультету спеціальності 7.010104, 7.020411 «Початкове навчання і музичне виховання»; 5 викладачів «Основного музичного інструмента» (фортепіано) кафедри музики і співів, 3 методисти педпрактики. Вибірку студентів було поділено на експериментальну і контрольну групи (ЕГ і КГ), відповідно - 41 і 42 студенти. Вивчення курсу «Основний музичний інструмент» студентами контрольної групи проходило за традиційною методикою. Із студентами експериментальної групи 3 викладачі (разом із дослідником) працювали за розробленою програмою інтегрованого курсу та методичними рекомендаціями. З метою контролю динаміки формування педагогічно-виконавської майстерності, окрім діагностуючого (весна 1995 р.) і підсумкового (восени 1997 р.), здійснено ще два контрольних проміжних вимірювання (весна 1996 р., весна 1997 р.). Всі вимірювання виконувалися за розробленими методиками (анкетування, експертні оцінні форми). Результати чотирьох вимірювань: діагностуючого, двох контрольних і підсумкового - наведено у табл. 2.1.

Порівняння результатів на початку дослідної роботи і після її завершення виявило кількісні зміни у рівні сформованості педагогічно-виконавської майстерності студентів експериментальної групи. Так, жоден студент ЕГ не залишився на нульовому рівні (порівняємо з 24,39% за вихідними даними). Із 65,85% до 7,32% зменшилася кількість студентів ЕГ, які мають елементарний рівень педагогічно-виконавської майстерності, натомість зросла кількість студентів, які мають базовий рівень сформованості педагогічно-виконавської майстерності (з 9,76 до 51,22%). Зрушення щодо досконалого рівня педагогічно-виконавської майстерності складають прогрес від 0 до 41,46%.

Динаміка формування педагогічно-виконавської майстерності (ПВМ) студентів експериментальної (ЕГ) і контрольної (КГ) груп

Результати здійсненої роботи дали можливість зробити УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ВИСНОВКИ:

Теоретичне осмислення проблеми дозволило визначити педагогічно-виконавську майстерність як феномен вияву вчителем музики свого «Я» у педагогічній художньо-комунікативній діяльності через комплекс властивостей його особистості, які забезпечують вільне володіння музичним інструментом і собою у процесі втілювання художньої ідеї музичного твору для досягнення взаємодії із особистістю дитини.

Утворена на тлі теоретичного співставлення структурних будов педагогічної та виконавської майстерності інтегративна модель педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики довела власну життєздатність у педагогічній реальності як єдність спрямованості педагогічно-виконавських дій учителя, його педагогічно-виконавської компетентності, музично-педагогічних здібностей і педагогічно-виконавської техніки.

Дослідження виявило можливість використання категорії «готовність» для розробки методики вимірювання педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики. Готовність майбутнього вчителя музики до реалізації педагогічно-виконавського задуму передбачає наявність мотиваційного компонента (характеру індивідуальних волінь особистості), когнітивного компонента (рівня професійної компетентності у єдності музичного, педагогічного і загальнокультурного елементів), операціонального компонента (рівня професійної активності особистості та форм її реалізації). Вирізнення критеріїв оцінювання готовності студентів, їх показників і ознак прояву уможливило діагностування стану сформованості педагогічно-виконавської майстерності майбутніх учителів музики за такими параметрами: націлювання педагогічно-виконавських дій на розвиток особистості учня; особистісна забарвленість професійних знань; професійна активність в організації життєдіяльності учнів на уроці.

Результати діагностуючого вимірювання сформованості педагогічно-виконавської майстерності студентів педагогічних факультетів вищих закладів освіти дозволили констатувати існуючий незадовільний стан усвідомлення майбутніми вчителями музики спрямованості педагогічно-виконавських дій, недостатню компетентність щодо організації слухання «живої» музики на уроці, наявність приблизних знань їх реалізації, відсутність дієвого досвіду організації спілкування дітей із музикою та доцільної виконавської культури. В цілому, дані констатуючого експеримента зафіксували домінуючим елементарний рівень педагогічно-виконавської майстерності студентів при незначному базовому.

Курс «Основний музичний інструмент» (фортепіано), як показало дослідження, може стати творчою лабораторією підготовки майбутнього вчителя музики до вільного володіння інструментом і собою, майстер-класом студіювання педагогічного і виконавського компонентів цієї підготовки за умови їх міцного зімкнення, взаємопроникнення, взаємодії. Певною моделлю інструментальної підготовки можна вважати теоретично обгрунтовану і експериментально перевірену структурно-функціональну модель педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики, викладену у освітньо-професійній програмі інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано). Зміст навчання запропонованого курсу становить розгорнутий у часі процес інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики, центрований навколо інтегративних видів діяльності за ступенем ускладнення (монолог, діалог, полілог) і стильової відповідності музичного матеріалу (рококо, бароко, класицизм, романтизм, імпресіонізм, сучасна музика). Логіка професійно-орієнтованого навчання передбачає формування спрямованості педагогічно-виконавських дій, набуття педагогічно-виконавської компетентності, розвиток музично-педагогічних здібностей, озброєння педагогічно-виконавською технікою і містить поряд із музично-виконавськими завданнями (стильова відповідність інтерпретації, грамотність звуковилучення, мистецтво педалізації, технічна досконалість) розв'язання педагогічних завдань (визначення мети, надзавдання; розробка режисури задуму; добір засобів активізації сприймання школярами, прийомів саморегуляції; розробка стратегії спілкування).

Представлена технологія формування педагогічно-виконавської майстерності містить конкретні форми, методи, способи діяльності студента і викладача музичного інструмента, послідовність їх дій у процесі вивчення інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано) для поступового зростання педагогічно-виконавської майстерності фахівця нової генерації.

Дані формуючого експерименту, здійсненого за розробленою програмою інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано), дали можливість констатувати значні зрушення рівнів сформованості педагогічно-виконавської майстерності студентів експериментальної групи. Обробка статистичних даних підтверджує: більше половини студентів досягли базового і досконалого рівнів педагогічно-виконавської майстерності. Порівняння якісних і кількісних показників у експериментальній і контрольній групах підтвердило педагогічну ефективність розробленої моделі і запровадженої технології формування педагогічно-виконавської майстерності студентів.

У цілому, виконане дослідження підтвердило сформульовану нами гіпотезу і дало змогу дійти загального висновку - рівень педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики значно зростає за умов цілеспрямованого педагогічного управління процесом його інструментальної підготовки, що базується на принципах:

особистісно-діяльнісного підходу у розробці змісту навчання як єдності засвоєння базових положень курсу «Основний музичний інструмент» з реалізацією завдань педагогічної художньо-комунікативної діяльності майбутнього вчителя музики у процесі навчальних занять і практики через запровадження інтегративних моделей діяльності;

орієнтації на творчу активність студентів, самоактуалізації їх у формуванні стрижневих елементів педагогічно-виконавської майстерності, що забезпечується формуванням умінь і навичок самостійної роботи студентів над музичним текстом, застосуванням методу ескізного засвоєння фортепіанних творів, широким упровадженням творчого музикування;

контекстності навчання як досягнення узгодженості змісту вузівської спеціальної фортепіанної підготовки та вимог шкільних програм шляхом вивчення кожного музичного зразка із урахуванням психологічних особливостей і методів активізації сприйняття школярами та віднаходження їх місця у майбутній педагогічній діяльності;

інтеграції наукових положень курсу «Основи педагогічної майстерності» з курсом «Основний музичний інструмент» (фортепіано), налагодження міжпредметних зв'язків з циклом професійно - орієнтованих дисциплін;

пріоритету у доборі навчального репертуару студентів доробку української композиторської школи як компонента світової музичної культури крізь призму її стильових засад;

концентризму викладання матеріалу курсу для поелементного вивчення, періодичного багаторазового повторення з ускладненням змісту, методів, форм тощо.

5. Введення інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано) спричинило розробку науково-методичних рекомендацій, які адресовані студентам і викладачам музичного інструмента і відбивають вимоги програми інтегрованого курсу.

Виконана робота не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Розв'язання потребують питання, пов'язані з вивченням феномена педагогічно-виконавської майстерності при виконанні інших видів діяльності вчителя музики, розробки диференційованих методик формування педагогічно-виконавської майстерності, оптимізації форм навчальної роботи інтегрованого курсу «Основний музичний інструмент» (фортепіано), що становить предмет подальшого дослідження.

Основні положення дисертації викладені у таких ПУБЛІКАЦІЯХ автора

1. Мостова І.В. Педагогічно-виконавська майстерність учителя музики  Мистецтво та освіта. - 1998. - №2. - С. 46-51.

2. Мостова І.В. Формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики  Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць Гол. ред. акад. Прокопенко І.Ф. - Харків: ХДПУ, 1997. - Вип.5. - С. 193-198.

3. Мостова І.В. Шляхи вдосконалення інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики  Наук. записки психолог.-пед. ф-ту: Зб. статей у 3-х чч. - Полтава: Three S & J, 1997. - Ч. І. - С. 89-96.

4. Мостова І.В. Інструментальна підготовка майбутнього вчителя музики як процес формування його педагогічно-виконавської майстерності  Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики: Збірник статей за матеріалами Всеукр. наук.-метод. конф. (Луганськ, 20-25 квітня 1998 р.) Ред. кол.: Л.Г. Азарова та ін. - Луганськ: ЛДПІ, 1998. - С. 60-62.

5. Мостова І.В. Психолого-педагогічні аспекти читання нотного тексту  Фортепіанна культура України: історія та сучасність: Зб. статей І Конференції асоціації піаністів-педагогів України. - Київ, 1993. - С. 119-124.

6. Основний музичний інструмент (фортепіано): Освітньо-професійна програма інтегрованого курсу для спец. 7.010104, 7.020411 «Початкове навчання і музичне виховання»/ Укл. І.В. Мостова. - Полтава, 1996. - 69 с.

7. Мостова І.В. Майбутній учитель музики й обдаровані діти  Матеріали Міжнар. семінару «Обдаровані діти: виявлення, діагностика і розвиток». - Полтава, 1995. - С. 139-140.

8. Мостова І.В. Духовно-естетичний потенціал майбутнього вчителя музики  Матеріали Всеукр. наук.-пр. конф. «Проблеми естетичного виховання та художньої освіти в системі професійної підготовки вчителів». - Полтава, 1995. - С. 175-178.

9. Мостова І.В. Принципи формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики  Вісник Полтавського педінституту ім. В.Г. Короленка: Збірник наукових праць. - Полтава, 1998. - Серія «Психолого-педагогічні науки». - Випуск ІІ. - Т. 1 - С. 201-208.

10. Технологія формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики: Методичні рекомендації Укл. І.В. Мостова. - Полтава, 1998. - 24 с.

Размещено на Allbest.ru