Виховний національний ідеал у шкільництві Закарпаття 20-30-х років ХХ століття (на матеріалах української педагогічної преси)

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський університет

імені Тараса Шевченка

13.00.01. - Теорія та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Виховний національний ідеал у шкільництві Закарпаття 20-30-х років ХХ століття

(на матеріалах української педагогічної преси)

Кухта Марія Іванівна

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському державному інституті інформатики, економіки і права та Закарпатському інституті методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, Міністерство освіти України

Науковий керівник:доктор фізико-математичних наук, професор ХИМИНЕЦЬ Василь Васильович, завідуючий кафедрою педагогіки, психології та методики викладання Закарпатського інституту методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор Майборода Василь Каленикович,

вчений секретар Української академії державного управління при Президентові України;

кандидат педагогічних наук, доцент

Росул Василь Васильович, начальник управління освіти Закарпатської облдержадміністрації

Провідна установа: Прикарпатський університет ім. В.С.Стефаника,

Міністерство освіти України, м.Івано-Франківськ

Захист відбудеться 22 жовтня 1998 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.16 у Київському університеті імені Тараса Шевченка (252601, м.Київ, вул.Володимирська, 60, ауд.317)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, вул.Володимирська, 60)

Автореферат розісланий 22 вересня 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Плахотнік О.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і ступінь дослідженості теми. Суспiльно-полiтичнi та економiчнi процеси, що вiдбуваються в Українi, вимагають нового педагогiчного бачення проблем виховання учнiвської молодi. Важливим i невiдкладним на даному етапi постає завдання формування гармонiйно розвиненої, творчої особистостi на засадах нацiональної самобутностi: громадянина незалежної держави, гуманiста, носiя духовної культури нацiї. Реалiзацiя даного завдання неможлива без грунтовного i об'єктивного вивчення педагогiчного минулого українського народу, iсторичних коренiв педагогiчних явищ i процесiв. Джерелом збагачення теорiї i практики нацiональної системи освiти, визначення перспективних шляхiв її розвитку на сучасному етапi слугують дослiдження проблем нацiонального виховання пiдростаючого поколiння i виховного iдеалу.

У педагогiчнiй практицi України ще до першої свiтової вiйни було сформульовано концептуальнi засади нацiональної освiти і виховання. Вони розвинуті у працях таких вчених i громадських дiячiв, як Г.Ващенко, Г.Врецьона, А.Волошин, О.Духнович, С.Русова, С.Сiрополко, І.Стешенко, С.Томашiвський, К.Ушинський, I.Франко, I.Ющишин та iнші. У їх педагогічних дослідженнях пріоритетним є виховання підростаючих поколінь на засадах національної ідеї, вірності національним ідеалам. Однак, незважаючи на широкомасштабну хвилю українiзацiї пiсля 1918 року, проблема виховного нацiонального iдеалу на теренi материкової України на тривалi роки перестала бути актуальною. Виняток складають працi видатного українського педагога-гуманiста В.Сухомлинського.

Лише у постперебудовний час проблема виховного нацiонального iдеалу знову стала предметом дослiдження вiтчизняної педагогiчної науки. Питання, що стосуються iдеалу як мети виховання, розглядаються сучасними українськими вченими у рiзному контекстi: нацiонального та родинного виховання -- О.Киричук, В.Кузь, В.Майборода, Ю.Руденко, З.Сергiйчук, В.Скуратiвський, М.Стельмахович, Б.Ступарик; цiлiсного виховання особистостi -- С.Карпенчук, Л.Коваль, Т.Левченко; розвитку народної освiти та педагогiчної думки в Українi -- А.Алексюк, В.Заслуженюк, М.Ярмаченко; змiсту навчально-виховного процесу -- А.Бойко, О.Савченко, О.Мороз та iншi.

Очевидним є те, що внесок Закарпаття у розвиток названої проблеми на загальноукраїнському рiвнi досi належним чином не дослiджено. Проблема виховного нацiонального iдеалу на теренi краю своїм iсторичним корiнням сягає в початок -- середину ХIХ ст. -- часи життєдiяльностi вiдомих просвiтникiв: М.Балудянського, Ю.Гуци-Венелiна, В.Довговича, О.Духновича, В.Кукольника, I.Орлая та iнших. Основним змiстом їх науково-педагогiчних поглядiв було обгрунтування необхiдностi навчання i виховання дiтей рiдною материнською мовою. Однак в умовах шовiнiстичної освiтньої полiтики Австро-Угорщини на Закарпатті можливість розвитку українського шкільництва на початку ХХ ст. була зведена нанiвець.

Винятково сприятливi умови для практичної реалiзацiї iдея виховного нацiонального iдеалу отримала у шкiльництвi Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст., де iснували досить широкi свободи для нацiональних меншин, наданi чехословацьким урядом (до складу Чехословаччини Закарпаття потрапило у 1919 роцi згiдно з Сен-Жерменським мирним договором). Поява рiдномовної школи з українською мовою викладання спонукала до пошуку нових iдеалiв виховання.

Вивчення рiзних аспектiв розвитку шкiльництва Закарпаття зазначеної доби було предметом багатьох дослiджень. У працях М.Болдижара, I.Гранчака, П.Магочiя, М.Мушинки, П.Стерча, А.Штефана подано аналiз освiтньо-шкiльної полiтики чехословацького уряду, розвитку передової педагогiчної думки, дiяльностi професiйних учительських об'єднань Закарпаття.Українознавчі та етнопедагогічні питання у змісті освітньо-виховного процесу розглядаються у працях I.Жегуца, В.Кемiня, О.Мишанича. Узагальнену характеристику розвитку шкiльництва названого перiоду вмiщують працi В.Гомонная та А.Iгната. У дисертацiйних роботах, у рядi наукових праць, в окремих публiкацiях знайшли вiдображення питання освiтньо-культурної дiяльностi прогресивного вчительства краю (Д.Герцюк, В.Росул, I.Фекета), розвитку журналiстики та лiтератури (I.Добош, П.Лiсовий, I.Хланта), формування нацiональної самосвiдомостi та української ментальностi (М.Вегеш,О.Опаленик, I.Сенько), молодiжних рухiв та органiзацiй (М.Баяновська).

У цих роботах дано глибоку, багатопланову, однак неоднозначну оцiнку розвитку шкiльництва Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст. Нерiдко вона має антагонiстичний характер. До прикладу, якщо в “Нарисах iсторiї Закарпаття” (голова редколегiї професор I.Гранчак) перiод нацiонально-освiтньо-культурного вiдродження Закарпаття зазначеної доби поцiновується як значний поступ уперед, то в працях А.Iгната вiн “затьмарений повальною чехiзацiєю”. При цьому комплексна оцiнка мети, змісту, завдань нацiонального виховання у шкільництві краю 20--30-х років XXст. залишалася поза увагою науковцiв. Лише в останнi роки, коли знято iдеологiчне табу з ряду примiтних постатей минулого Закарпаття, окремi аспекти нацiонального виховання дослiджувалися в контекстi вивчення науково-педагогiчної спадщини А.Волошина, О.Маркуша, I.Панькевича, А.Штефана дослiдниками І.Губалем, М.Зимомрею, М.Кляп, В.Худаничем та iншими.

Розглядаючи сьогоднi виховний нацiональний iдеал як один з компонентiв системи нацiонального виховання, доцiльно проаналiзувати педагогiчнi основи та розкрити психолого-педагогiчнi, соцiальнi особливостi формування виховного нацiонального iдеалу у шкiльництвi Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст. Найбiльш глибоко дозволяють зробити це тогочаснi україномовнi педагогiчнi часописи, редакторами i видавцями яких були провiднi педагоги краю: А.Волошин, А.Ворон, О.Маркуш, I.Панькевич, Ю.Ревай, . Протягом двох десятилiть освiтянська перiодика була своєрiдним полiгоном, на якому гартувалися в нацiональному дусi i самi педагоги, i їх вихованцi. Визначна роль педагогiчної преси досліджуваного періоду полягала в тому, що часописи використовувалися у якостi унiверсального пiдручника з рiдної мови, лiтератури, iсторiї, краєзнавства i нерiдко замiняли учителю навчально-методичний посiбник. Освiтянська перiодика краю 20--30-х рокiв ХХ ст. акумулювала в собi i модерний європейський педагогiчний досвiд, глибоким знавцем i пропагатором якого був А.Волошин, i педагогiчний та газетярський потенцiал українських емiгрантiв у Чехословаччинi. Як результат, вона стала тим феноменом, котрий допоміг місцевій школі у чужій державі виховати національно налаштовану молодь.

Практична значимість і відсутність узагальнюючих історико-педагогічних досліджень з даної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Виховний національний ідеал у шкільництві Закарпаття 20-30-х років ХХ століття (на матеріалах української педагогічної преси) ”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт Закарпатського інституту методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів “Розробка технологічних основ впровадження новітніх наукових досліджень в багатонаціональних школах Закарпаття” (1996-2000 рр.).

Предмет дослiдження -- процес формування виховного нацiонального iдеалу засобами української педагогiчної преси Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ столiття.

Мета дослiдження -- розкрити соціальні та психолого-педагогічні особливостi формування виховного нацiонального iдеалу у шкiльництвi Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ столiття на основi аналiзу педагогiчної преси зазначеної доби; визначити можливi шляхи використання цього досвiду в сучасних умовах.

Завдання дослiдження:

-- на основі аналізу літератури та української педагогічної преси визначити основи національного ідеалу у шкiльництвi Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст.;

-- виявити особливостi становлення української нацiональної системи виховання у 20--30-i роки ХХ ст. в умовах полiетнiчностi Закарпаття;

-- обгрунтувати зміст і сутність української педагогiчної преси Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст. у формуваннi виховного нацiонального iдеалу в учнiвської молодi;

-- розробити пропозиції і рекомендації щодо творчого застосування досвiду формування виховного нацiонального iдеалу у педагогiчнiй практицi сьогодення. виховний національний шкільництво виховання

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1919--1939 років XX ст. Його нижня межа визначається початком якісно нових освітньо-шкільних перетворень на Закарпатті, активізацією всіх сторін національного життя закарпатських українців, що були зумовлені входженням краю до складу Чехословацької республіки, верхня -- збігається з утворенням і діяльністю Карпатоукраїнської держави.

Теоретичну основу дослiдження склали працi видатних педагогiв Г.Ващенка, А.Волошина, О.Духновича, С.Русової, С.Сірополка, В.Сухомлинського, К.Ушинського; iсторикiв, фiлософiв, психологiв, соцiологiв з проблем теорiї та iсторiї педагогiки, концептуальнi положення Державної нацiональної програми “Освiта” (Україна ХХІ столiття), Концепцiя нацiонального виховання.

Методологічна основа дослідження. Дослідження грунтується на засадах наукового пізнання, діалектичного характеру взаємодії, взаємовпливів етнічного, загальнонаціонального і світового у суспільному прогресі; гуманізації міжнаціональних стосунків; багатофакторності й інтегративності освітніх процесів.

Джерелознавчу базу дослiдження склали архiвнi матерiали Державного архiву Закарпатської областi, українська педагогiчна преса Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст., збiрники документiв, звiти i статистичнi вiдомостi з дiяльностi шкiльних органiв, педагогiчних товариств, навчальних закладiв, iсторико-педагогiчна лiтература, спогади освітян і громадських діячів зазначеної доби.

Теоретичне значення дослiдження полягає у визначеннi сутi поняття “виховний нацiональний iдеал”; в iсторико-педагогiчному аналiзi впливу суспiльних факторiв на формування виховного нацiонального iдеалу; в обгрунтуваннi демократичної i гуманiстичної спрямованостi навчально-виховного процесу у школах Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст.

Наукова новизна дослiдження полягає:

-- у системному аналiзi української педагогiчної преси Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст. i визначеннi її впливу на формування виховного нацiонального iдеалу;

-- в обгрунтуваннi основ формування особистостi у змiстi нацiонального виховання учнiвської молодi на матерiалах української педагогiчної преси Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст.;

-- у теоретичній оцiнцi внеску учительських об'єднань, культурно-освiтнiх дiячiв та окремих педагогiв у процес становлення українського нацiонального шкiльництва на Закарпаттi у 20--30-i роки ХХ ст.;

-- у науковий обiг введено новi документи, iсторичнi факти, пов'язанi з розвитком шкiльництва, повернуто незаслужено забутi iмена українських педагогiв-емiгрантiв, причетних до творення нацiональної школи Закарпаття у 20--30-i роки ХХ ст.

Практичне значення роботи полягає в тому, що одержанi результати i висновки дослiдження можуть бути використанi при складаннi пiдручникiв, посiбникiв, iншої навчально-методичної лiтератури, проведеннi просвiтницької роботи серед педагогiчної громадськостi i населення.

Особистий внесок здобувача полягає у системному аналізі української педагогічної преси Закарпаття 20-30-х років ХХ ст., визначенні її впливу на формування національного ідеалу молоді, в обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми.Монографiчнi працi автора “Роль педагогiчної преси Закарпаття (20--30-і роки ХХ ст.) у формуваннi виховного нацiонального iдеалу” (Ужгород, 1997. -- 52 с.), “Дмитро Климпуш -- головний командант “Карпатської Сiчi” (Ужгород, 1997. -- 104 с.), “Закарпатоукраїнська лiтература 20--30-х рокiв ХХ столiття: пошук виховного iдеалу” (Ужгород, 1998. -- 92 с.), “Соцiально-педагогiчнi основи формування особистостi” (Ужгород, 1998. -- 92 с.) використовуються в Ужгородському державному університеті (кафедра педагогіки і психології) та в школах областi у якостi навчально-методичних посiбникiв.

Апробацiя i впровадження результатiв дослiдження здiйснювалися через публiкацiї автора, пiд час виступiв на мiжнародних, всеукраїнських, обласних науково-практичних конференцiях, таких як: “Охорона довкiлля: сучаснi дослiдження в екологiї i мiкробiологiї” (Ужгород, 1997), “Теоретичнi i методичнi засади формування культури студентської та учнiвської молодi” (Київ, 1997), “Проблеми пiслядипломної освiти педагогiв” (Ужгород, 1997, 1998), “Трансформацiя гуманiтарної освiти” (Ужгород, 1998), “Початкова освiта: сьогоднi i завтра” (Мукачево, 1998), “До 150-рiччя слов'янського з'їзду у Празi” (Ужгород, 1998), “Закарпатська Україна в складi Чехословаччини (1919--1939 роки)” (Пряшiв, 1998) та iнших; звiтних наукових конференцiях Ужгородського державного iнституту iнформатики, економiки i права (1996--1998) та Закарпатського iнституту методики навчання i виховання, пiдвищення квалiфiкацiї педагогiчних кадрiв (1993--1998). Основні результати дослідження опубліковані у тринадцяти наукових працях, список яких подано наприкінці автореферату.

Структура та основний змiст дисертацiї

Дисертацiя складається iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел та додаткiв.

У вступi обгрунтовано актуальнiсть обраної теми, визначено предмет, мету дослiдження, його основнi завдання; розкрито джерельну базу, наукову новизну, теоретичне i практичне значення здобутих результатiв.

У першому роздiлi “Розвиток шкiльництва Закарпаття у 20--30-i роки ХХ ст.” висвiтлено основнi тенденцiї розвитку шкiльництва Закарпаття в умовах Чехословацької республiки.

У ходi дослiдження встановлено, що 20--30-i роки ХХ ст. в iсторiї Закарпаття -- це період, позначений розбудовою освiтньої галузi i першою вдалою спробою її українiзацiї. Утвердження української iдеї в шкiльництвi насамперед було спричинене новими суспiльними, соцiально-економiчними можливостями, якi вiдкрилися для краю в умовах демократичного ладу тогочасної Чехословаччини.

У роздiлi наведенi данi про те, що процес становлення української нацiональної школи на Закарпаттi дослiджуваної доби вiдбив на собi всю суперечнiсть тодiшнього суспiльного життя, чiтко окреслив позицiї рiзних полiтичних угруповань, iдеологiчних напрямкiв i течiй.

Важлива роль у розвитку педагогiчної думки в краї належала Педагогiчному Товариству Пiдкарпатської Русi (1924 р.) та народовецькому освiтньому товариству “Учительська громада” (1929 р.). На основi матерiалiв I i II з'їздiв Педагогiчного Товариства автором визначено коло професiйних зацiкавлень учительства краю i виокремлено ряд актуальних проблем:

-- реформування школи у напрямi “дiяльної, практичної i рiдномовної української”;

-- видання пiдручникiв i навчально-методичних посiбникiв українською мовою;

-- пошук нових пiдходiв до виховання з урахуванням духовних потреб дитини, її природних iнтелектуальних можливостей;

-- органiзацiя просвiтницько-культурної роботи серед населення краю.

Аналiз звiдомлень шкiл i гiмназiй за 20--30-i роки ХХ ст. дає пiдстави стверджувати, що в цей перiод на Закарпатті формується система нацiонального виховання учнiв. Важлива роль у її розвитку належала iдейному провiднику прогресивного вчительства краю дослiджуваного перiоду А.Волошину i українськiй науково-освiтнiй емiграцiї на теренi Чехословаччини (1918--1945 роки). Зокрема, у працях С.Русової та С.Сiрополка, чия наукова i громадська дiяльнiсть у певнiй мiрi були пов'язанi iз Закарпаттям 20--30-х рокiв, наголошувалося, що школа i виховання мають функцiонувати у вiдповiдностi до потреб своєї країни i нацiї. У даному контекстi важливе значення для нас мають погляди С.Русової та А.Волошина на виховний нацiональний iдеал. У їх науковому трактуваннi, це iдеал гармонiйно розвиненої особистостi, працелюбної, гуманної, чесної, високоморальної. Основу українського нацiонального iдеалу, на думку педагогiв, мають скласти християнськi iдеали добра, краси, справедливостi.

У другому роздiлi “Українська педагогiчна преса Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст. та її роль у нацiональному вихованнi молодi” розкрито витоки педагогiчної преси дослiджуваного перiоду на теренi краю, визначено її вплив на формування в учнiв нацiонального iдеалу.

Виходячи iз завдань, змiсту, функцiонального спрямування педагогiчної преси 20--30-х рокiв ХХ ст., автор визначає її соціальну роль, грунтуючись на таких джерелах:

-- науково-педагогiчнi часописи (“Пiдкарпатська Русь” (1923--1936 рр.);

-- фаховi педагогiчнi часописи (“Учитель” (1920--1936 рр.), “Учительський голос” (1930--1938 рр.), “Наша школа” (1935--1938 рр.);

-- дитячi педагогiчнi часописи (“Пчiлка” (1923--1932 рр.), “Наш рiдний край (1922--1938 рр.), “Вiночок для пiдкарпатських дiточок”(1920--1923рр.;1927--1938рр.).

Журнал “Пiдкарпатська Русь” з 1923 по 1925 рiк виходив у свiт як наукове видання i вмiщував статтi з iсторiї, географiї, геологiї, природознавства, мистецтва, лiтератури, життя i побуту селян, фольклорнi розвiдки. У 1925 роцi вiн став органом Педагогiчного Товариства Пiдкарпатської Русi. Найважливiшими проблемами видавцi “Пiдкарпатської Русi” вважали пiдготовку i видання пiдручникiв i художнiх книг рiдною мовою, реформування горожанської школи та системи пiдготовки вчительських кадрiв, рiст кiлькiсного та якiсного складу Педагогiчного Товариства Пiдкарпатської Русi. Часопис першим у крайовiй педагогiцi ввiв до наукового обiгу термiн “краєзнавство”, i на його сторiнках утверджується думка про те, що гармонiйний розвиток особистостi передусiм забезпечує наука про рiдний край. Керуючись нею, видавцi журналу визначили прiоритетними у своїй дiяльностi такi напрями:

-- збiр та обнародування фольклорних матерiалiв (звичаї, повiр'я, ворожiння, примовки, баяння, рiздвянi й великоднi iгри й пiснi);

-- дослiдження з iсторiї матерiальної культури, аналiз давнiх рукописiв, знайдених на територiї краю;

-- рецензiї iсторико-краєзнавчих праць та художнiх творiв.

Журнал “Учитель” був фаховим виданням, адресованим суто професiйнiй учительськiй аудиторiї, i основне своє завдання вбачав у об'єднаннi прогресивної iнтелiгенцiї краю у справi розбудови нової школи. Часопис мав такi постiйнi рубрики: “Народне воспитанє”, “Вихованє i научованє”, “Из живота учительской организацiї”, “Из иностранного школьства”, “Литература и новинки”, “Статi юбилейнi”, якi висвiтлювали питання дидактики, психологiї, методики викладання предметiв, теорiї виховання, знайомили освiтян з передовим педагогiчним досвiдом зарубiжних країн, лiтературними новинками краю.

Вирiшення проблеми формування виховного нацiонального iдеалу творцi журналу вбачали у наступному:

-- основою шкiльного виховання учнiв повинно бути нацiональне: “школа має подавати дiтям чувство нацiональности, щобы потому знали, що они суть и кто они суть” (Учитель. --1927. --№3. --С.97.);

-- мета виховання полягає в “образованi чоловiка трудячого, який бы у працi глядав земне щастя, чоловiка розумного, благородного и морального” (Учитель. --1931. --№1-2. --С.15.), тобто праця, розум i моральнiсть є визначальними у метi тогочасного виховання;

-- прiоритетним у змiстi нацiонального виховання вважається формування характеру i ментальностi: “перше выховуймо патрiота, потiм горожанина, а выслiдом буде людина и член суспiльности. Маєме научити любити в першу чергу своє, а потiм чуже” (Учитель. --1934. --№5-6. --С.182.);

-- формування свiтогляду базується на етнонацiональнiй основi, на пiзнаннi за формулою: “вiд свого -- до чужого”, а не навпаки.

Моральне виховання як основа нацiонального iдеалу розглядається в трьох аспектах: учитель вiдповiдає в однаковiй мiрi як за знання, так i за моральнiсть своїх учнiв; моральне виховання закладене в усiх предметах; моральнiсть є складовою частиною нацiональностi. У системi виховних впливiв на особистiсть “родина -- школа -- суспiльство” особлива роль вiдводилася школi, тому що вона:

-- формує науковий свiтогляд;

-- сприяє соцiалiзацiї особистостi;

-- виховує нацiонально-громадянськi риси.

Упродовж перших п'яти рокiв iснування журнал працював над створенням програми демократизацiї тогочасної школи, яка передбачала налагодження атмосфери довiр'я, гуманних стосункiв мiж вихованцями i педагогом. У центрi уваги останнього -- “душа дитини” з її потребами, уподобаннями, можливостями. Концептуальнi засади програми закладенi у десяти заповiдях учителю, що були проголошенi на I з'їздi Педагогiчного Товариства Пiдкарпатської Русi (1925 р.).

На сторiнках часописiв “Учительський голос” i “Наша школа” нацiональний iдеал розглядається як складова духовностi особистостi, оскiльки розвиток духовних сил кожного народу, навiть його матерiальне становище i добробут можливi за двох умов:

-- виховання молодi має нацiональний характер;

-- навчання i виховання здiйснюється рiдною материнською мовою.

З 1923 по 1924 роки журнал “Пчiлка” був iлюстрованим додатком до “Пiдкарпатського пчолярства” i вмiщував статтi, замiтки, вiршi, оповiдання, якi навчали молодь цiкавому ремеслу бджолярства. У 1924 р. “Пчiлка” почала виходити як окреме природниче видання. Пiзнавальний характер часопису розкривався в його концепцiї:

-- статтi i замiтки з науки природознавства;

-- цiкавi явища природи, винаходи, вiдкриття, пригоди;

-- загадки, ребуси, шаради;

-- поради вчителям i родичам.

У 1928 роцi вiдбулася переорiєнтацiя часопису з природничого на загальнопедагогiчний, який ставив собi за мету утверджувати в учнiв громадянськiсть, виховувати їх патрiотами, пропагувати iстиннi загальнолюдськi цiнностi. Виховний нацiональний iдеал, який прагнули донести до читача видавцi “Пчiлки”, втiлював такi риси, як честь, гiднiсть, поряднiсть, доброта, справедливiсть, любов до Батькiвщини, до природи рiдного краю. Нацiональний iдеал, на думку видавців часопису, реалізується у таких напрямках виховання, як:

-- фiзичне (тiлесне);

-- трудове;

-- нацiонально-патрiотичне;

-- естетичне;

-- екологiчне (без вживання термiну).

Фiзичне (тiлесне) виховання спрямовувалося на прищеплення здорового способу життя, на те, як уникнути захворювань, як позбутися шкiдливих звичок. Крiм того, реалiзацiї даного напрямку виховання сприяла тематична молодiжна сторiнка “Пласт”.

Великого значення надавала редколегiя трудовому вихованню пiдростаючого поколiння. Журнал вмiщував рекламнi повiдомлення про сiльськогосподарськi книги, з яких можна було почерпнути новi технологiї ведення домашнього господарства. Це викликало зацiкавлення у юного читача i спонукало до того, щоб “працювати и для власного добра и для пiднесеня добробуту свого народа”.

Нацiонально-патрiотичне виховання здiйснювалося засобами художнього слова, посередництвом творiв Т.Шевченка, М.Шашкевича. I.Франка, С.Руданського, Б.Лепкого, В.Гренджi-Донського, Ю.Боршоша-Кум'ятського, М.Пiдгiрянки.

Естетичне виховання найвдалiше здiйснювалося через рубрику “Педагогiчнi бесiды з родичами i учителями”, де можна було дiзнатися про новi перiодичнi видання, ювiлеї письменникiв, роль народної пiснi, театру в особистiсному, духовному становленнi людини.

Екологiчне виховання як один iз засобiв формування свiтоглядних позицiй учнiв розвивалося за чотирма основними напрямками:

-- виховання любові до природи рiдного краю;

-- бережливе господарювання на землi;

-- збереження краси рiдного краю i примноження його багатств;

-- осмислення духовної вартостi людини через її ставлення до природи.

Журнал “Наш рiдний край” будував свою дiяльнiсть на засадах етнопедагогiки i краєзнавства. Основне його педагогiчне кредо -- формування особистостi на загальнолюдських цiнностях, що складають iдеали добра, краси i справедливостi. Наполегливо i послiдовно утверджуючи прiоритетнiсть етнопедагогiки i народознавства, родинного виховання i сiмейних духовних цiнностей у формуваннi громадянина i патрiота, творцi журналу використовували рiзнi жанри фольклору -- прислiв'я, повiр'я, пiснi, казки, баяння (заговорювання), що втiлюють дидактичнi принципи народної педагогiки. Прилучення юного читача до духовних скарбiв минувшини відбувалося паралельно з формуванням наукового свiтогляду, з поступовим подоланням страху перед незрозумiлими явищами природи.

Журнал мав неабиякий вплив на формування етнiчної самосвiдомостi русинiв-українцiв. Вдало дiбранi дiалоги виховували у читача гордiсть за свiй рiд, розумiння приналежностi не тiльки до русинської етнiчної сiм'ї, але й до української нацiї. У мiжетнiчних стосунках часопис проповiдував толерантнiсть, виваженiсть, повагу до мови, звичаїв, традицiй сусiдiв.

З 1927 року в журналi “Наш рiдний край” почав виходити додаток “Вiночок для пiдкарпатських дiточок”, який у 1920--1923 роках був окремим виданням. Додаток вмiщував казки, пiснi, вiршi та оповiдання i був адресований наймолодшим читачам. Основна тема творiв пов'язувалася з красою i природними багатствами краю. Тому “Вiночок для пiдкарпатських дiточок” виховував любов до рідного слова, до Батькiвщини, вчив бачити прекрасне i творити його на землi своїх батькiв.

Змiст педагогiчних часописiв, їх проблематика, форма викладу були пiдпорядкованi вихованню нацiонального iдеалу, що втiлював риси нацiонально свiдомого громадянина, патрiотично налаштованої, духовно багатої, гармонiйно розвиненої i по-господарському спрямованої особистостi.

У третьому роздiлi “Використання передового педагогiчного досвiду 20--30-х рокiв ХХ ст. в умовах розбудови Української незалежної держави” викладено погляди вiтчизняних i зарубiжних вчених на проблему виховного нацiонального iдеалу, показано найбiльш прийнятнi форми i засоби впровадження передового педагогiчного досвiду 20--30-х рокiв ХХ ст. у практику сьогодення.

На основi узагальнення результатiв наукового пошуку автором визначено основнi аспекти проблеми, якi полягають у наступному:

-- виховний iдеал -- це педагогiчна модель процесу формування особистостi;

-- психолого-педагогiчний аналiз цього процесу дає уявлення про структуру гармонiйно розвиненої особистостi, яка включає морально-вольовi якостi, iнтелект, здоров'я, почуття краси;

-- iдеал особистостi -- це кiнцева мета суспільного виховання;

-- виховний нацiональний iдеал -- це уявлення нацiї про людину, яка є взiрцем досконалостi. Вiн передбачає засвоєння загальнолюдських цiнностей на етнонацiональному грунтi;

-- основу українського нацiонального iдеалу складають моральнi якостi особистостi -- добро, краса, правда, справедливiсть.

У дослідженні доказано значення цих позицій для сьогодення.

Сучасна закарпатська перiодика вдало використовує досвiд педагогiчної преси 20--30-х рокiв ХХ ст. у вихованнi молодi. На сторiнках таких видань, як “ХХI вiк”, “Карпатський край”, “Бджiлка”, “Новини Закарпаття” (читанка для малят “Медведик”) вiдроджено тогочасні рубрики i тематичнi сторiнки, обнародувано iсторико-лiтературнi матерiали, що мають велике пiзнавальне значення.

У школах Закарпаття використовуються матерiали педагогiчної преси 20--30-х рокiв ХХ ст. на уроках української лiтератури, рiдної мови, народознавства, оскiльки в цих предметах закладенi можливостi для формування в учнiв загальнолюдських чеснот через призму нацiональної самобутностi рiдного народу. За допомогою матерiалів педагогiчної преси автором розроблено блок iнтегрованих урокiв iз зазначених предметiв та iсторї України (10--11 класи), визначено ряд проблемних питань i творчих завдань для урокiв позакласного читання (7--11 класи). Результати впровадження їх у шкільну практику свідчать про перспективність використання педагогічної преси у формуванні національного ідеалу, нацiональної свiдомостi i самосвiдомостi школярiв, якi є важливими складовими духовного свiту особистостi.

Iсторико-педагогiчне дослiдження дає пiдстави для таких теоретичних висновкiв:

1. Серед найважливiших завдань нацiонального вiдродження Закарпаття у мiжвоєнний перiод видiлялося становлення української нацiональної школи. Воно було спричинене новими суспiльними, соцiально-економiчними можливостями, якi вiдкрилися для краю в умовах демократичного ладу Чехословаччини. У цей перiод вiдбувається розквiт свiтської державної освiти, вперше в iсторiї народної школи запроваджено обов'язкове восьмирiчне навчання. Закон про нацiональнi меншини стимулював виховання нового поколiння високоосвiчених, нацiонально свiдомих фахiвцiв з числа закарпатських українцiв, яким пiд силу вивести свiй народ на обшири європейської цивiлiзацiї i водночас протистояти його асимiляцiї як бездержавної нацiї.

Аналіз перiоду 20-30-х років ХХ ст. свідчить про тенденцію еволюцiї поглядiв на нацiональну школу i, зокрема, на мету нацiонального виховання -- вiд необхiдностi навчання рiдною мовою, народностi виховання у ХIХ ст. до вимоги нацiоналiзацiї шкiльництва на початку ХХ ст.

2. Процес становлення українського нацiонального шкiльництва на Закарпаттi дослiджуваної доби вiдобразив усi суперечностi тодiшнього суспiльного життя, чiтко окреслив позицiї урядових кiл, рiзних полiтичних угруповань, iдеологiчних напрямкiв i течiй. Важлива роль у цих процесах належала українськiй науково-освiтнiй емiграцiї на теренi Чехословаччини. Зокрема, педагогiчнi працi С.Русової та С.Сiрополка з питань нацiонального виховання пiдростаючого поколiння склали основу формування особистостi школяра на засадах етнопедагогiки i нацiональної самобутностi. Особливе мiсце у розвитку рiдномовної школи на Закарпаттi у 20--30-i роки ХХ ст. належить А.Волошину -- iдейному провiднику прогресивного вчительства краю.

Узагальнення поглядів С.Русової і А.Волошина на проблему виховного національного ідеалу та аналіз педагогічної преси досліджуваного періоду дали змогу встановити сутність і специфіку національного ідеалу у 20-30-і роки ХХ ст. Це ідеал гармонійно розвиненої особистості: фізично досконалої, працелюбної, гуманної, чесної, національно свідомої і високоморальної.

3. У результатi проведеного нами дослiдження встановлено, що, хоча концепцiї української нацiональної школи в повному i завершеному виглядi педагогами Закарпаття 20-30-х років ХХ ст. не було пiдготовлено, однак у рядi наукових праць, у матерiалах освiтянських з'їздiв, газетних i журнальних статтях, авторами яких виступали передовi вчителi, були окресленi концептуальнi пiдходи до формування основ рiдної школи, визначенi змiст, засоби i методи освiтньо-виховної роботи, сформульована основна мета виховання, розробленi його принципи.

Особливо яскраво цi позицiї вiдображенi в українськiй педагогiчнiй пресi Закарпаття того часу -- журналах “Пiдкарпатська Русь”, “Учитель”, “Учительський голос”, “Наша школа”, “Пчiлка”, “Наш рідний край”, “Віночок для підкарпатських діточок”. За своїм характером i змiстом освiтянська перiодика виступила як прогресивне суспiльно-полiтичне явище. Дiяльнiсть часописiв сприяла:

-- нацiональному освiдомленню широкого читацького загалу;

-- професiйному згуртуванню i зростанню учительства, репрезентацiї його як певної суспiльно-полiтичної сили;

-- збагаченню змiсту, форм i методiв навчально-виховного процесу, його науково- методичному забезпеченню i нацiональному спрямуванню.

4. Весь арсенал педагогiчних iдей, яким вдало користувалися видавцi закарпатоукраїнської преси у 20--30-i роки ХХ ст., був пiдпорядкований основнiй метi -- вихованню у підростаючого покоління нацiонального iдеалу i полягав у наступному:

-- широкій демократизації засобів і методів освітньо-виховної роботи;

-- реалізації мети виховання через розвиток особистості;

-- утвердженні таких принципів виховання, як народність, любов до рідного краю, повага до людей різних національностей, українське національне самовизначення;

-- доборі змісту виховання у педагогічній пресі того часу за ознаками актуальності для народу, з урахуванням його духовних і соціальних потреб.

5. У формуваннi виховного нацiонального iдеалу педагогiчна преса Закарпаття 20-30-х років ХХ ст. ставила такi завдання:

-- вироблення свiтогляду дитини на основi наукових знань про навколишнiй свiт;

-- прищеплення любовi до Батькiвщини, її духовної та матерiальної сутi, ролi i значення у свiтовому контекстi;

-- розвиток загальнолюдських чеснот на етнонацiональному грунті: честь, гiднiсть, любов до батькiв, повага до iнших людей, прилучення до суспiльнотворчих процесiв на основi активної життєвої позицiї.

6. Результати дослiдження матерiалiв педагогiчної преси Закарпаття 20--30-х рокiв ХХ ст. дають пiдстави для таких узагальнень:

-- виховний нацiональний iдеал -- це важлива складова духовності людини, ідеал гармонiйно розвиненої, творчої особистостi з нацiональною ментальнiстю i нацiонально-громадянською свiдомiстю, який полягає у засвоєннi гуманiстичних цiнностей, що грунтуються на глибокiй етнонацiональнiй основi, традицiйнiй родиннiй педагогiцi, прiоритетностi iндивiдуального над загальним, типовим у життєздiйсненнi, на пiзнаннi за формулою: вiд рiдного -- до чужого, свiтового;

-- процес формування виховного нацiонального iдеалу здійснюється шляхом цiлеспрямованих педагогiчних впливiв (родина -- школа -- держава), якi забезпечують iнтелектуальне, фiзичне, духовне i нацiонально-громадянське становлення особистостi;

-- виховний нацiональний iдеал реалiзується у таких напрямах формування особистості: розумовий, фiзичний, моральний, нацiонально-патрiотичний, естетичний, трудовий, екологiчний.

7. Питання, що стосуються виховного нацiонального iдеалу, становлять певний iнтерес з точки зору сучасних проблем розбудови нацiональної системи виховання. На важливiсть постановки такої задачi наводить передусiм схожiсть перiоду 20--30-х рокiв ХХ ст. i нинiшнього, що позначена вiдродженням української нацiональної системи виховання, її окремих ланок, вiтчизняних педагогiчних iдей i здобуткiв. У нових соцiально-економiчних умовах провiднi аспекти формування виховного нацiонального iдеалу можуть бути використанi з метою:

-- пошуку виховного iдеалу, адекватного природi, духу, культурно-iсторичному досвiду українського народу, i найбiльш прийнятних методiв та засобiв його формування;

-- створення сучасної навчально-методичної лiтератури з питань виховання цiлiсної особистостi;

-- розробки навчальних програм спецкурсiв для пiдготовки майбутнiх учителiв у педагогiчних навчальних закладах I--IV рiвнiв акредитацiї та в системi пiслядипломної освiти вчителiв.

8. У процесi iсторико-педагогiчного дослiдження проблеми виявлено ряд аспектiв, що потребують подальшого вивчення:

-- виховний нацiональний iдеал у науково-педагогiчнiй спадщинi А.Волошина;

-- система нацiонального виховання в Ужгородськiй учительськiй семiнарiї;

-- виховна спрямованiсть сучасної закарпатської перiодики;

-- порiвняльний аналiз системи пiдготовки учительських кадрiв для нацiональних шкiл Закарпаття у 20--30-i роки ХХ ст. i сьогоднi.

Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях автора

1. “Нам братом все, що лиш живе” (Проблеми екологічного виховання на сторінках педагогічного часопису “Пчілка”) //Зелені Карпати. - 1996. - №1-2. -С. 78-79.

2. Роль педагогічної преси Закарпаття /20-30-і роки ХХ ст./ у формуванні виховного національного ідеалу. -Ужгород, 1997. - 52 с.

3. До питання розвитку шкільництва Підкарпатської Русі у 20-30-і роки ХХ ст. //Науковий вісник Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права. - Ужгород, 1997. -С.195-202.

4. Роль педагогічних видань у розвитку освіти краю (20-30-і роки ХХ ст.) //Проблеми післядипломної освіти педагогів. -Ужгород, 1997. -С. 70-71.

5. Міжпредметні звязки в процесі формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді //Використання ефективних науково-педагогічних інновацій у підготовці фахівця з вищою освітою в умовах двоступеневої структури інституту. - Ужгород, 1997. -С.29-30.

6. Проблеми екологічного виховання на сторінках педагогічного часопису “Пчілка” //Охорона довкілля: сучасні дослідження в екології і мікробіології. - Ужгород, 1997. - С. 475-477.

7. “Живцем язики кажуть виривати...” (з літературної та педагогічної спадщини К.Вагилевича) //Карпатський край. - 1997. - №1-5. - С. 80-81.

8. Закарпатоукраїнська література 20-30-х років ХХ ст.: пошук виховного ідеалу. - Ужгород, 1998. - 92 с.

9. Дмитро Климпуш - головний командант “Карпатської Січі”. - Ужгород, 1998. - 104 с. (співавтор Довганич О.Д.).

10. Соціально-педагогічні основи формування особистості. - Ужгород, 1998. - 92 с.(співавтор Химинець О.В.).

11. Використання досвіду педагогічної преси 20-30-х років у період становлення та розбудови Української незалежної держави //Карпатський край. - 1998. - №1-2. - С. 72-75.

12. Еміграція в Чехословаччині (1918-1945 рр.) та її внесок у скарбницю культури Закарпаття// Карпатський край. - 1998. - №1-2. - С. 29-31 (співавтор Химинець В.В.).

13. “Український буквар” Костя Вагилевича //Благовісник праці. - Ужгород--Пряшів, 1998. -С. 365-368.

Анотації

Кухта М.І. Виховний національний ідеал у шкільництві Закарпаття 20-30-х років ХХ ст. (на матеріалах української педагогічної преси) -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. - Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1998.

На основі аналізу архівних документів та української педагогічної преси Закарпаття відображено тенденції розвитку шкільництва краю у 20-30-і роки ХХ ст. і визначено вплив педагогічної преси на формування національного ідеалу учнівської молоді.

Зроблено висновки про можливості використання передового педагогічного досвіду 20-30-х років XXст.в умовах становлення та розбудови Української незалежної держави.

Ключові слова: педагогічна преса, виховний національний ідеал, творча особистість, кінцева мета виховання.

Кухта М.И. Воспитательный национальный идеал в школоведении Закарпатья 20-30-х годов ХХ века (на материалах украинской педагогической прессы). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01. - теория и история педагогики. - Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1998.

На основании анализа архивных документов и украинской педагогической прессы Закарпатья отображены тенденции развития школоведения края в 20-30-е годы ХХ в. и определено влияние педагогической прессы на формирование национального идеала ученической молодежи.

Сделаны выводы о возможностях использования передового педагогического опыта 20-30-х годов ХХв. в условиях становления и развития Украинского независимого государства.

Ключевые слова: педагогическая пресса, воспитательный национальный идеал, творческая личность, конечная цель воспитания.

Kukhta M.I. National Educational Ideal in the Schooling of Transcarpathia in 20-30-s of the XXth Century (based on ukrainian pedagogical press materials). -- Manuscript.

The dissertation in the manuscript variant for receiving the Academic Degree -- Candidate of Pedagogical Science. Specialization 13.00.01 -- theory and history of pedagogics. Taras Shevchenko Kiev University. -- Kiev. -- 1998.

On the basis of the analysis of archival documents and ukrainian Transcarpathian pedagogical press the tendencies of regional school administrative development in 20-30-s of the XXth century are reflected and the influense of pedagogical press on the formation of national idel of youth is defined.

Conclusions about the possibilities of using of advanced pedagogical experience of 20-30-s of the XXth century in the conditions of the formation and development of Ukrainian independent state have been made.

Key words: the pedagogical press, educative national ideal, creative personality, the ultimate end of education.

Размещено на Allbest.ru

...