Соціально-педагогічні проблеми розвитку творчої уяви молодших школярів засобами хореографічного мистецтва (на матеріалі використання казок)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство культури і мистецтв України

Київський державний університет

культури і мистецтв

УДК 37.01: 793.3

Чурпіта Тетяна Миколаївна

Соціально-педагогічні проблеми розвитку творчої уяви молодших школярів засобами хореографічного мистецтва (на матеріалі використання казок)

13.00.05- соціальна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському державному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

кандидат педагогічних наук, професор Загадарчук Галина Миколаївна, професор кафедри менеджменту культурно-дозвіллєвої діяльності Київського державного університету культури і мистецтв.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор педагогічних наук, професор Левченко Тетяна Іванівна, професор кафедри педагогіки Київського лінгвістичного університету;

кандидат педагогічних наук, Забредовський Степан Григорович, доцент кафедри народної хореографії Київського державного університету культури і мистецтв.

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Інститут проблем виховання АПН України, м.Київ, лабораторія естетичного виховання.

Захист відбудеться 28 грудня 1998 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02 при Київському державному університеті культури і мистецтв за адресою: м.Київ - 133, вул. Щорса, 36, ауд. 209.

З дисертацією можна ознайомитись в Науковій бібліотеці при Київському державному університеті культури і мистецтв (м.Київ, вул. Щорса, 36).

Автореферат розіслано “ 27 ” листопада 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Г.Джинчарадзе.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Наше суспільство знаходиться в стані перебудови всіх сфер людської діяльності. Глибокі якісні зміни, викликані створенням незалежної української держави, органічно впливають на подальший розвиток народного господарства, науки, освіти та культури. Новому суспільству потрібні не просто фахівці в традиційному розумінні цього слова, а люди з новим типом мислення, люди творчі та ініціативні.

В серпні 1996 року уряд прийняв Закон України "Про освіту", в якому визначено мету освіти, спрямованої на всебічний розвиток людини як особистості, як найвищої цінності суспільства, на розвиток її талантів, розумових, фізичних та творчих здібностей.

Актуалізація проблеми виховання творчої особистості потребує переосмислення змісту діяльності усіх соціальних інститутів, що відповідають за готовність молодого покоління до життя і праці. Значним педагогічним потенціалом для виховання творчої активності дітей молодшого шкільного віку володіють позашкільні культурно-освітні заклади, в яких функціонують аматорські об"єднання, в тому числі і дитячі хореографічні гуртки.

Здавна танець визнано улюбленим і популярним видом аматорського мистецтва, який сприяє гармонійному розвитку дітей. Про виховні можливості хореографічного мистецтва наголошували видатні українські митці Г.0.Березова, К.Ю.Василенко, В.М.Верховинець, П.П.Вірський, А.Г.Гуменюк, О.П.Колосок, М.І.Трегубов та ін.

Творчий потенціал дитини яскраво виявляється у спілкуванні з мистецтвом танцю. Але здібності до виявлення інтересу до мистецтва, як визначають дослідники Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, Ю.О. Самарін, виникають у дитини не від народження, а формуються під впливом середовища, умов суспільного життя, під впливом виховання.

Проблема творчості привертала увагу багатьох вчених - філософів, соціологів, психологів, фізіологів, мистецтвознавців, педагогів. Природі творчості присвячено роботи М.П.Арноудова, В.М. Бехтерева, А.Н.Лука, Я.А. Пономарьова, В.А.Романця, С.Л.Рубінштейна, О.К. Тихомирова, П.М.Якобсона та ін.

Психолого-педагогічні та творчі особливості молодшого шкільного віку розглядались в роботах Н.В.Аніщенко, Є.А.Борисова, І.В. Бужина, Н.М.Георгян, К.М.Горбунової, Н.Т.Гурець, В.В.Давидова, А.С.Денесюк, Г.С.Костюка, В.А.Крутецького, Л.В.Кузнецової, В.0. Сухомлинського,

Проблеми розвитку творчої уяви дітей досліджували Д.Д.Алхімов, А.В.Брушлинський, Л.А.Венгер, А.С. Денисюк, А.Я.Дудецький, З.І.Ісагулов, Ц.П.Короленко, Л.С. Коршунова, О.О.Лустін, В.С.Павлов, А.В.Петровський, Н.В.Пьянкова, І.М.Розет, Ю.О.Самарій, І.В.Страхов та інші.

Виховні можливості казки і їх вплив на розвиток дитини вивчали Н.А.Ветлугіна, Л.С.Виготський, Л.Ф. Дунаєвська, Ф.М.Поліщук, Г.С.Сковорода, Ю.П.Ступак, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський, І.Я.Франко. До казкової поетики зверталися видатні діячі науки і культури М.В.Гоголь, М.В.Лисенко, О.С.Пушкін, Г.С.Сковорода, Л.Українка, К.Д.Ушинський, І.Я.Франко, П.І. Чайковський та ін. Шляхи розвитку балетної казки розглядали в своїх дослідженнях Н.Є.Аркіна, Ю.А.Бахрушин, Л.А. Бочарнікова, К.Я.Голезовський, Д.В.Житомирський, М.П. Загайкевич, В.М.Красовська, О.М.Куриленко, В.М. Пасютинська, Ю.Й.Слонімський, Ю.О.Станішевський, М.Й. Ельяш. Проблемами розвитку творчих здібностей дітей засобами хореографічного мистецтва займалися педагоги-хореографи С.В.Акішев, Т.К.Баришнікова, Г.О.Березова, Г.О.Більченко, В.М.Верховинець, В.В.Геращенко, С.Г. Забредовський, О.П.Колосок, А.П.Тараканова, В.І. Уральська, Л.Ю.Цвєткова. Але виховні можливості казки та її вплив на розвиток творчої уяви молодших школярів ще не стали предметом вивчення науковців.

Аналіз практичної діяльності дитячих хореографічних гуртків засвідчує, що соціально значущі виховні можливості казки в навчально-виховному творчому процесі дитячих хореографічних об'єднань майже зовсім не використовуються або нерідко реалізуються непрофесійно та неефективно.

Отже, актуальність проблеми, її наукова, практична цінність, а також недостатня розробленість та висвітлення в педагогічному аспекті в науковій, педагогічній та мистецтвознавчій літературі обумовили вибір теми дослідження: "Соціально - педагогічні проблеми розвитку творчої уяви молодших школярів засобами хореографічного мистецтва/на матеріалі використання казок/".

Дисертаційна робота має тісний зв'язок з Державною програмою "Культура. Просвітництво. Дозвілля", з "Концепцією Київського державного університету культури і мистецтв" по вдосконаленню професійної підготовки фахівців дитячих хореографічних угрупувань.

Об'єктом дослідження є розвиток творчої уяви молодших школярів - учасників дитячих хореографічних гуртків.

Його предмет - педагогічне керівництво розвитком творчої уяви шляхом ефективного використання виховних можливостей казки в навчально-виховній творчій роботі.

Мета дослідження- науково обгрунтувати, апробувати і експериментально перевірити шляхи вдосконалення педагогічного керівництва розвитком творчої уяви засобами казки в навчально-виховному творчому процесі дитячого хореографічного гуртка; розробити та апробувати науково-педагогічну методику використання казки в творчому процесі; розробити науково-методичні рекомендації по створенню моделей педагогічних програм розвитку творчої уяви дітей для керівників дитячих хореографічних об'єднань.

У відповідності до мети було визначено завдання дослідження:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в науковій та методичній літературі;

- вивчити та проаналізувати сучасний стан дитячої танцювальної творчості в практиці дитячих хореографічних гуртків;

- проаналізувати репертуар дитячих хореографічних об'єднань з метою виявлення позитивних та негативних моментів та популяризації кращого досвіду у формуванні дитячого репертуару;

- запропонувати і експериментально перевірити моделювання педагогічних програм розвитку творчої уяви молодших школярів;

- обгрунтувати педагогічні умови та розробити методичні рекомендації щодо удосконалення професійної підготовки педагога-хореографа, балетмейстера до організації навчально-виховної творчої діяльності молодших школярів в дитячих хореографічних гуртках.

В процесі проведення дослідження було використано комплекс методів, які відповідають його меті і завданням, а саме:

- теоретичний аналіз педагогічної, психологічної, методичної, хореографічної, мистецтвознавчої літератури та репертуарної документації дитячих хореографічних гуртків;

- дескриптивний /описовий/ та компаративний /порівняльний/ аналіз хореографічних композицій;

- контент-аналіз хореографічних номерів, в яких було використано казкові сюжети;

- педагогічне включене та опосередковане спостереження;

- усне та письмове опитування учасників дитячих хореографічних гуртків з метою виявлення художніх інтересів і потреб у використанні хореографічної казки;

- тестування учасників хореографічних гуртків з метою виявлення рівня творчої уяви;

- анкетування керівників дитячих хореографічних угрупувань з метою виявлення рівня їх професійної підготовки до керівництва розвитком творчої уяви засобами казки;

- моделювання педагогічних програм по ефективному розвитку творчої уяви молодших школярів з використанням виховних можливостей казки;

- констатуючий експеримент, який проводився на базі ряду аматорських дитячих хореографічних об'єднань різних регіонів України;

- формуючий експеримент, завданням якого була перевірка ефективності розробленої дисертантом системи професійної підготовки педагогів-хореографів до керівництва розвитком творчої уяви засобами хореографічної казки.

Базами дослідження було визначено Державну дитячу Хореографічну студію українського танцю "Барвіночок" міста Києва, ряд дитячих хореографічних гуртків Миколаїва, Херсона, Нової Каховки, Кіровограда та інших міст України. Анкетуванням було охоплено близько 550 респодентів /учасників дитячих хореографічних об'єднань та керівників-хореографів студентів заочного відділу Київського державного університету культури і мистецтв/.

Дослідження проводилося в три етапи:з 1987по1998 рр.

На першому етапі /1987 - 1988/ було визначено мету дослідження, сформовано гіпотезу, конкретизовано завдання, методики дослідницької роботи, вивчено наукову літературу, створено програму експериментальної роботи.

На другому етапі / 1988 - І994/ проведено констатуючий експеримент, метою якого було вивчення стану використання виховних можливостей казки в навчально-виховному творчому процесі, здійснено аналіз репертуару дитячих хореографічних гуртків, визначено рівень творчої уяви учасників хореографічних гуртків та рівень педагогічного керівництва розвитком творчої уяви засобами казки в навчальному процесі.

На третьому етапі / І994 - І998/ було здійснено формуючий експеримент, проведено перевірку ефективності обгрунтованої в дисертації системи керівництва розвитком творчої уяви засобами казки в навчально-виховному творчому процесі, апробовано модель педагогічної програми.

На цьому етапі проведено перевірку та аналіз емпіричних та дослідницьких даних, здійснено їх теоретичну інтерпретацію, узагальнено та сформульовано висновки та рекомендації.

Наукова новизна одержаних результатів. Новим є сам предмет дослідження, який полягає у визначенні та науковому обгрунтуванні шляхів та умов ефективного використання виховних можливостей казки у розвитку творчої уяви учасників дитячих хореографічних гуртків. В дисертації запропоновано методику моделювання педагічних програм впровадження організованого досвіду та керівництва розвитком творчої уяви молодших школярів учасників дитячих хореографічних гуртків.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці, експериментальній перевірці та впровадженні у практику методики використання виховних можливостей казки у розвитку творчої уяви учасників дитячих хореографічних об'єднань, а також шляхів удосконалення підготовки керівників дитячих хореографічних гуртків.

Основні положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі вузів і училищ культури, шкіл мистецтв, при підготовці фахівців керівників-балетмейстерів дитячих хореографічних гуртків, при розробці лекційних курсів та при складанні навчальних планів і програм з спецкурсу "Проблеми репертуару в дитячих хореографічних гуртках", "Методика роботи в дитячому хореографічному об'єднанні" з навчальної дисципліни "Мистецтво балетмейстера".

Вірогідність наукових положень, висновків та рекомендацій забезпечується методологічною та теоретичною обгрунтованістю їх вихідних позицій відповідно використаних методів, адекватних меті, завданням дослідження: науковим аналізом фактичного матеріалу, зосередженого в методичних та емпіричних дослідженнях, кількісним і якісним аналізом фактів, одержаних у ході роботи, проведеним педагогічним експериментом, математичною обробкою даних і їх інтерпретацією.

Апробація результатів дослідження здійснювалась в процесі експериментальної роботи по підготовці і проведенню навчально-виховної творчої роботи в Державній дитячій хореографічній студії українського танцю "Барвіночок" м.Києва. Основні положення дисертації використано в навчальному процесі кафедри народної хореографії Київського державного університету культури і мистецтв. За участю дисертанта було підготовлено і проведено ряд відкритих занять для керівників дитячих хореографічних гуртків України, створено хореографічні композиції в дитячих хореографічних гуртках "Барвіночок", "Віночок" м.Києва, "В гостях у казки" м.Кіровограда тощо.

Основні положення та результати дослідження було представлено у наукових виступах автора /І988 -1998 рр./: "Интенсификация учебного процесса в вузе культуры" /Барнаул, І988/, на всеукраїнських та вузівських науково-теоретичних конференціях, як "Культура України: історія і сучасність" /Харків, І992/, "Інститут культури на сучасному етапі" /Київ, І993/, "Роль режисури та хореографії у динаміці культурного життя України /Київ, І993/, "Художня культура та проблеми підготовки кадрів"/Київ, І996/, "До 30 - річчя КДУКіМ" /Київ, І998/ тощо.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 8 публікаціях автора - з них 2 статтях у збірниках наукових праць, одній брошурі та інших.

Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження, що детермінує логіку наукового пошуку та ступінь розробки теми. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел /237 найменувань/ і додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми, визначено мету та завдання дослідження, викладено методику та апробацію дослідження, зазначено практичне та теоретичне значення.

У першому розділі "Використання педагогічних можливостей казки у розвитку творчої уяви дітей засобами хореографічного мистецтва" аналізуються педагогічні, психологічні та мистецтвознавчі погляди на питання творчої діяльності дітей та розвиток творчої уяви молодших школярів шляхом ефективного використання виховних можливостей казки.

Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема дитячої творчості знаходиться в центрі уваги вчених, педагогів, психологів, мистецтвознавців, фольклористів, хореографів. Про це свідчать роботи Б.Г.Ананьева, Г.О. Березової, М.С.Боголюбської, Л.А. Бондаренко, В.М. Верховинця, Л.С.Виготського, П.Я.Гальперіна, І.Я. Лернера, Ю.О.Самаріна, Б.М.Теплова та ін.

В колі зору вчених виявився цілий ряд питань, пов'язаних з цією проблемою, починаючи з дискусійного питання про можливість існування самого поняття "дитяча творчість" і кінчаючи вивченням шляхів і можливостей її розвитку.

Вказуючи на правомірність розуміння поняття "дитяча творчість", психолог Л.С.Виготський писав, що творчість - це доля всіх людей в більшій чи меншій мірі, вона ж є нормальним і постійним супутником дитячого розвитку.

Проте дослідження в галузі формування в учнів творчих здібностей ще не набуло належного розвитку. Так, в спеціальній літературі не визначено конкретні умови та методи роботи, спрямовані на розвиток творчої уяви в діяльності дитячих хореографічних гуртків, не розглянуто формування їх репертуару, не запропоновано підходи до моделювання програм розвитку творчої уяви дітей.

В результаті аналізу наукової, методичної літератури, узагальнення практичного досвіду дисертантом було визначено основні риси творчої діяльності, якими необхідно оволодіти учасникам хореографічного гуртка: по-перше, творчий процес передбачає самостійне перенесення знань і умінь в нову ситуацію; по-друге - бачення нової функції знайомого об'єкта; по-третє - введення нових проблем у знайомі ситуації; по-четверте - бачення структури об'єкта, що підлягає вивченню. Таким чином, творча діяльність передбачає висування різних сторін, вміння створювати оригінальні, незвичайні засоби розв'язання.

З усіх психологічних компонентів творчості в дисертації розглянуто творчу уяву з дотримуванням загальновизначеної точки зору; без неї неможлива ніяка творчість взагалі, тим більше дитяча. Творчий потенціал дитини виявляється в її бажанні створити що-небудь в малюнку, музиці, грі, танці і т. ін., в наполегливому доведенні справи до кінця. Усіх цих якостей не буде, якщо у дитини не розвинуто уявлення.

Уявлення або інакше фантазія - це форма відображення об'єктивної реальності. Своєрідність цієї форми відображення полягає в тому, що уявлення і поняття, якими володіє суб'єкт, переносячись з однієї ситуації в іншу, розчленовуючись, перебудовуючись та з'єднуючись, трансформуються в нові уявлення чи поняття. Таким чином, вільне комбінування уявлень чи понять в різноманітних ймовірних ситуаціях - це те, що можна називати фантазією.

Автором у першому розділі проаналізовано основні властивості процесу протікання та механізм уявлення, а саме: 1). Повне або часткове "ототоження" одного образу з іншим / як образу пам'яті, так і образу сприйняття/. 2). Процес аглютинації /"склеювання" уявлення/. 3). Процес перенесення уявлення чи поняття з однієї ситуації в іншу. Тут уже відбувається ототожнення одного предмета /об'єкта/ чи явища з іншим, використання якого-небудь принципу, ознаки, запозичених в одній ситуації для ситуації зовсім іншого типу.

Основні риси, що характеризують уявлення, включене в діяльність, це є облік реальних можливостей і практична оформленість продуктів уявлення. Якщо уявлення характеризується обліком реальних можливостей, практичною оформленістю, оригінальністю і соціальною значимістю, ми можемо говорити про творчий тип уявлення, при відсутності ж зазначених ознак - про безплідну мрійність, про відхід від життя.

На нашу думку, хореографія може дати широкий простір для розвитку творчої уяви молодших школярів. Ще В.М.Верховинець підкреслював, що ніщо так не розвиває розумові і фізичні здібності дітей, їх почуття і творчу фантазію, як ігри з рухами, танцями, співом.

Велику роль у розвитку творчої уяви молодших школярів відіграють казки. Цікавий сюжет з фантастичними пригодами, сміливі і відважні герої, які завжди перемагають, викликають у дитини сильні переживання, збагачують конкретно-чуттєвий досвід, виховують асоціативність мислення, образне сприймання навколишньої дійсності, що конче необхідно при створенні хореографічного образу.

Найвизначнішою рисою казки є вигадка, творча мрія, фантазія, якою більш чи менш інтенсивно забарвлено кожну оповідку /В.М.Гнатюк/.

Високе розуміння казкової естетики у справі виховання продемонстрували видатні українські письменники, видатні діячі культури і мистецтва І.П.Котляревський, М.М.Коцюбинський, Г.Ф.Квітка-0снов'яненко, М.В. Лисенко, Г.С.Сковорода, Л.Українка, І.Я.Франко.

Так, І.Я.Франко в післямові до збірника особистих казок "Байка про байку", адресованих в першу чергу дітям, особливо підкреслював доступність для дитячого сприйняття казкових образів, мотивів, мови казок, відзначав великий вплив казки на всебічний розвиток людини з перших років життя.

У молодшому шкільному віці діти мають значні можливості для повноцінного, естетичного сприймання художнього твору. Дитина, яка належить до цієї вікової групи, здатна не лише до "наївно-реалістичного" читання. Вона може заглиблюватися у внутрішній зміст твору; їй доступне елементарне розуміння умовності мистецтва; вона намагається в нескладних ситуаціях осмислити авторську позицію у творі і зрозуміти не лише хід подій, зображених автором, а й значення художньої деталі, глибоко проникнутися переживаннями героя.

Л.С.Виготський в книзі "Педагогічна психологія" дає психологічний аналіз казки, розкриває її позитивні сторони, як оздоровчого і цілющого засобу емоційної сфери дитини, як природного вихователя естетичних емоцій.

В.О.Сухомлинський розглядав казку як благодатний грунт для формування емоційно-естетичного сприйняття учнів, для розвитку їх мислення, мови, фантазії, уяви. Для нашого дослідження є важливим висновок В.О. Сухомлинського про те, що казка близька до природи дитини, закономірностей її розвитку, створює своєрідний світ, в якому вона живе, розвивається, творить. У своїй педагогічній практиці В.О.Сухомлинський висунув цікаві і оригінальні положення з організації таких видів діяльності, як складання оповідань, віршів і, особливо казок, починаючи ще цю роботу в "Школі радості", продовжуючи в молодших і навіть в середніх класах.

У першому розділі дисертації розглянуто виховне значення балетної казки та її роль у розвитку творчої уяви дітей.

Дисертант звертається до джерел хореографії і констатує той факт, що вже в епоху первісного ладу танець нерідко мав початкове релігійно-магічне значення. Він був невід'ємний від обрядів і генетично пов'язаний не тільки з працею, але й з магічними, релігійними, фантастичними уявленнями про світ. При допомозі танцю, який по своїй природі близький до "рослинних" і "твариних" форм руху живої природи, первісна людина могла передати конкретні явища навколишньої дійсності, звичку птахів, звірів і людського життя.

Танець поступово розвивається від найпростіших форм до найбільш складних, збагачуючись змістовним і художньо-емоційним змістом. У класовому суспільстві відбувається розподіл танцю на народний і професійний. Народний танець довгий час зберігає зв'язок з трудовими процесами, культовими і побутовими обрядами, які багатьма своїми рисами нагадують казкові фантастичні зображення. У слов'янських народів елементи казковості і фантастики були невід'ємною частиною народних гулянь і свят / свято Івана Купала, Різдво, Масляна та ін./. В танцях знаходять втілення характерні риси улюблених героїв народних казок, відображення почуттів народу, його національні особливості. Багато пантомімно-танцювальних форм народних свят і обрядів лягло в основу балетного театру /"Пан Коньовський", "Лілея", "Лісова пісня", "Маруся Богуславка" та ін./.

У ХVІІ столітті матеріал "казкового" типу широко використовується в балетному мистецтві. Переважно казковим був балетний театр XIX століття. Потяг балету до казки і фантастики пояснюється в значній мірі самою природою цього мистецтва, його умовністю, за допомогою якої легше втілити казковий фантастичний сюжет, аніж реальний або побутовий. Такий “відліт фантазії від життя” надто властивий балетному мистецтву. Якщо звернутися до казки, то в ній, як правило, існує два часи - чарівний і реальний. Такого поєднання вічного і тимчасового, гри і реальності не знає жоден жанр. Ці властивості і дали творчу свободу постановникам балетної казки.

Справжнім реформатором балетної казки можна назвати П.І.Чайковського. В основу лібретто "Сплячої красуні" покладено одну з найпопулярніших казок відомого французького письменника ХVІІ століття Ш.Перро. Лібретто "Лебединого озера" грунтується на сюжетному мотиві, поширеному в багатьох народних казках світу. Це мотив злих чар, які перетворюють дівчину на птаха / або звіра/, це переборення чаклунства силою кохання, подвигу або магічною дією. Балет "Лускунчик" створено за відомою казкою Гофмана "Лускунчик і мишачий король". У балетах П.І.Чайковського діють умовні казкові герої, але композитор наділяє їх реалістичними, загальнолюдськими рисами.

І все ж основною метою балетної казки, на наш погляд, залишається її виховне значення. Казка спроможна в доступній формі активно впливати на серця і розум дітей, не обмежуючись надлишковою мораллю, здатна розвивати культуру, вдосконалювати творчі здібності і уявлення, реалізуючи їх творчу активність і створюючи енергію художнього сприйняття. Балет-казка дає дитині перші уявлення про хореографічне мистецтво, різнобарвність танцювальних рухів, і, водночас, відчуття міцності світу і його моральних основ.

У другому розділі "Шляхи забезпечення педагогічного керівництва розвитком творчої уяви учасників дитячих хореографічних гуртків" насамперед розглянуто педагогічні умови, які сприяють більш ефективному розвитку творчої уяви дітей в навчально-виховному творчому процесі хореографічного угрупування.

Автором встановлено, що успіх у формуванні творчої уяви молодших школярів в дитячих хореографічних гуртках залежить від глибокого вивчення психолого-педагогічних основ, визначення та урахування індивідуальних і вікових особливостей їх творчої уяви та художніх інтересів, створення на основі одержаних результатів системи цілеспрямованих педагогічних застосувань.

Результати констатуючого експерименту сприяли виявленню значних недоліків в навчально-виховній творчій діяльності ряду дитячих хореографічних гуртків України, а саме: недостатньо уваги приділяється розвитку творчої уяви дітей, навичкам перевтілення в образ, творчим завданням /імпровізаційній та етюдній роботі/; недооцінюються інтереси молодших школярів, їх фізичні та творчі можливості. Нерідко в дитячу самодіяльність переносяться методи роботи дорослих професійних ансамблів. В таких умовах хореографи втрачають можливість розвивати творчі здібності дітей, створюють переобтяжений режим вимог і умов роботи для них. Захоплюючись розвитком у дітей тільки технічних навиків, педагоги втрачають можливість розвивати внутрішній світ дитини, що неминуче впливає і на виконавчу культуру. В деяких гуртках мало уваги приділяється виховній роботі. Діти рідко відвідують балетні вистави, театри, концертні майданчики.

Вивчаючи проблему використання казки в навчально-виховній творчій роботі, ми отримали такі результати, які підтверджують нашу гіпотезу про те, що казка може стати значним стимулом у розв'язанні складних педагогічних завдань, зокрема у розвитку творчої уяви молодших школярів. Результати анкетування показали, що опитувані діти люблять казки, від постановчої роботи вони чекають цікавих казкових сюжетів, образів, подій, улюблених героїв. Необхідними для них виявилися "веселі" казки про смішні пригоди Вовка і Зайця, Буратіно, Незнайки, Карлсона, Чебурашки. Але практичний досвід, аналіз концертних програм, результати творчих звітів дитячих хореографічних гуртків дають підстави стверджувати, що казка, казкова тематика в репертуарі колективів, на наш погляд, недостатньо використовується. Дослідження дозволило виявити і позитивний досвід використання казки в навчально-виховній творчій роботі в дитячих хореографічних об'єднаннях України, який аналізується в дисертаційній роботі автора.

В другому розділі дисертантом зроблено порівняльний аналіз літератури про різні види творчості: художнього /Л.С.Виготський, Б.М.Теплов, О.Я.Дудецький, Є.І. Ігнатьєв/, наукового /А.В.Брушлинський/, хореографічного /Г.О.Березова, В.М.Верховинець, Л.А.Бондаренко, М.С.Боголюбська, А.П.Тараканова/, який показує наявність обов'язкових для творчої уяви компонентів. Такий підхід дозволив встановити, що необхідними компонентами повноцінного функціонування творчої уяви в хореографічній діяльності молодших школярів можна вважати знання теорії, готовність до танцювальної діяльності, якість творчої уяви, загальні якості особливості молодшого школяра, психологічний стан в процесі творчої праці. Перераховані компоненти, які визначають якість творчої особистості учня, є результатом їх духовного розвитку. Отже, формування творчих якостей можливо тільки в адекватній діяльності, у використанні необхідних знань про хореографічне мистецтво.

Спираючись на практичний досвід провідних дитячих хореографічних гуртків України, автор в дослідженні пропонує такий склад необхідних компонентів повноцінного функціонування творчої уяви в хореографічній діяльності дітей:

- придбання учнем знань з історії і теорії хореографічного мистецтва, його законів, правил та прийомів, методики виконання рухів, музичності, використання вивчених рухів в творчих завданнях, імпровізаціях, знання композиційних законів та ін.;

- елементи попереднього досвіду учня, які визначають готовність до хореографічної діяльності.

Досвід дисертанта допоміг встановити, що творчий досвід учня, готовність до творчої діяльності можуть визначатись такими елементами:

- естетичне сприйняття та оцінка дійсності;

- наявність нових ідей, образів, задумок;

- бачення альтернатив композиційних рішень та варіантів втілення ідей;

- відмова від знайомих засобів композиційного рішення, композиційне бачення;

- володіння засобами художньо-творчої переробки матеріалу дійсності;

- сюжетне та образне мислення;

- вільне використання пластичних засобів танцювальної виразності ;

- збагачення, конкретизація образів;

- передбачення техніки виконання матеріалу втілення задумки.

Індивідуальна характеристика уяви дитини здійснюється за рядом якостей, з яких найбільш суттєвими є такі: сила /ступінь яскравості та виразності образів/, широта /кількість образів/, критичність /ступінь зближення уявних образів з дійсністю/. В силу цих якостей продукти творчої уяви характеризують новизна, оригінальність вирішення задуму, об'єктивна та суб'єктивна значущість;

- загальні якості особистості школяра, які впливають на результат творчої діяльності: розвиток інтелекту, критичність розуму, готовність постійно вчитись, наполегливість, цілеспрямованість, працездатність, воля;

- психологічний стан в процесі хореографічної діяльності:

емоційне ставлення до сприйнятого та відображуваного об'єкту і творчої діяльності, напруга, концентрація духовних та фізичних сил, захопленість завданням, бажання довести розпочате до кінця.

Аналіз наукової та методичної літератури, а також практичний досвід допоміг автору розробити систему навчально-виховної творчої роботи в хореографічному гуртку, яка сприяла більш успішному розвитку творчої уяви молодших школярів. Експериментальна система навчально-виховної творчої роботи дозволила визначити комплекс ефективних прийомів, до яких належить: показ , зразок, словесний метод, музичний супровід, ігровий метод змагання, метод виховання підсвідомої діяльності.

На основі теоретичного аналізу та експериментальної перевірки дисертантом було розроблено модель педагогічної програми ефективного розвитку творчої уяви учасників дитячих хореографічних гуртків з використанням улюблених казок. В програмі було передбачено проведення різноманітних заходів, як організація творчих завдань,

імпровізаційна та етюдна робота, створення власних сюжетів казок та їх хореографічне втілення, відвідування балетних вистав, бесід про балетні вистави, обговорення спектаклів, залучення дітей до вибору репертуару, розробки ескізів костюмів та ін.

Підтвердженням ефективності експериментальної роботи в дитячому хореографічному гуртку стали результати контрольного заміру, який проводився у формі тестування, / тест-імпровізація/. Метою контрольного заміру було визначення порівняного рівня творчої уяви учасників контрольної та експериментальної груп.

Результати експериментальної роботи показали, що рівень творчої уяви в експериментальній групі став вищим. Відповідні дані наведено в таблиці.

Таблиця 1.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ	ПОКАЗНИКИ 1.Оригінальні змістовні імпровізації. 2.Використання рухів без сюжету. 3.Відсутність сюжету, дії, лексична одноманітність. 4.Відмова виконувати завдання.
		контрольна група	експерементальна група
1.	Уяви собі, що ти -Мальвіна.	1.7	1.8
2.	Уяви собі, що ти - Буратіно.	1.9	2.2
3.	Уяви собі, що ти представляєш, коли чуєш цю музику.	2.0	2.2
4.	Затанцюй те, що представляєш, коли чуєш цю музику.	1.7	2.1
5.	Затанцюй улюбленого казкового героя.	1.7	2.2

Отже, в процесі навчання дітей при загальному розвитку їх здібностей бажано керуватися тим, що уява стає все більш керованим процесом, і творчі образи виникають в руслі тих завдань, які ставлять перед ними зміст і форми занять навчальної діяльності дітей.

Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити такі висновки.

Формування творчої особистості, що здатна приймати рішення, мислити і діяти в нових умовах, є важливим завданням всіх соціальних інститутів виховання України. Дитячі хореографічні гуртки володіють значним педагогічним та виховним потенціалом для формування такої особистості, вони відповідають структурі та вимогам розвитку творчої діяльності, яка властива дитячому хореографічному мистецтву.

Дані констатуючого експерименту дають змогу стверджувати, що в роботі деяких дитячих хореографічних гуртків мають місце певні недоліки в організації творчої діяльності, особливо, в розвитку творчої уяви молодших школярів. Подальше підвищення ефективності педагогічного керівництва розвитком творчої уяви дітей засобами хореографічного мистецтва, як засвідчує досвід, знаходиться в безпосередній залежності від професійної підготовки керівників дитячих хореографічних об'єднань. В навчально-виховному процесі нерідко недостатньо використовуються педагогічні принцип доступності, послідовності, систематичності, поєднання теорії з практикою.

Мало уваги приділяється словесному методу, ігровому методу змагання, що негативно впливає на розвиток творчої уяви дітей. Педагоги-хореографи займаються переважно розвитком технічних, професійних навичок хореографічного мистецтва, що значною мірою знижує гармонійний розвиток творчої особистості.

Творча уява молодших школярів розвивається найбільш ефективно, якщо в навчально-виховному творчому процесі активно і цілеспрямовано використовується казка, казкові образи, казкова ситуація, і це було підтверджено результатами контрольного експерименту. В процесі його автором дослідження розроблено модель педагогічного керівництва розвитком творчої уяви дітей засобами казки, яку було втілено в роботі Державної дитячої хореографічної студії українського танцю “Барвіночок” м.Києва. Створення варіативної моделі педагогічних програм ефективного розвитку творчої уяви учасників дитячих хореографічних гуртків є підсумком спеціалізованого науково-практичного узагальнення, яке відкриває можливості для подальших педагогічних пошуків розвитку хореографічної творчості дітей.

В процесі експериментальної роботи дисертантом було визначено основні сучасні наукові принципи педагогічного керівництва розвитком творчої уяви молодших школярів - учасників дитячих хореографічних гуртків, а саме:

- гра і казка в молодшому шкільному віці вносить в життя дитини радість, яскраві враження, викликає естетичні почуття, створює широкі можливості для виявлення ініціативи, збуджує активність, розвиває творчі здібності, уяву, фантазію, вчить самостійності. Свою трудову діяльність дитина проявляє через казку. Тому естетичне виховання, розвиток творчої уяви засобами хореографії необхідно будувати на грі і через гру в казку;

- в навчально-виховному творчому процесі педагогу-хореографу необхідно дотримуватися послідовності в застосуванні методичних прийомів, які відповідають цій віковій групі;

- у методичних прийомах від конкретних вказівок, які діти точно виконують, слід поступово переходити до практичних порад, що спрямовують їх творчу діяльність і, нарешті, будувати заняття так, щоб діти здійснювали свої творчі задуми, самостійно вносили в них власну ініціативу;

- повторення рухів, творчих завдань, етюдів, танців - обов'язковий елемент процесу засвоєння матеріалу, який має сенс тільки тоді, коли при кожному повторенні ставляться додаткові завдання;

- педагог зможе допомогти дитині без перевантаження її емоційної сфери проявити в танці, грі свої думки, почуття лише тоді, коли він, підбираючи зміст програмного матеріалу, ретельно продумає доступність для дітей почуттів, які викличе цей матеріал, і насамперед, звертається до казкових образів і сюжетів;

- музичний матеріал необхідно підбирати з урахуванням вікових особливостей. Неправильний його добір може викликати емоції, що не відповідають вікові дитини, а це шкідливо вплине на її нервову систему і відверне увагу від засвоєння рухових навичок;

- для творчих завдань, етюдів, імпровізацій бажано використовувати знайомі дітям пісні з мультиплікаційних фільмів. За своїм змістом музичні твори повинні відповідати внутрішньому світові дитини, допомагати розвиткові образів.

Під час констатуючого експерименту та аналізу репертуару ряду дитячих хореографічних гуртків України було виявлено як позитивні, так і негативні моменту формування дитячого репертуару. Ці висновки дали змогу авторові сформулювати основні принципи формування репертуару:

- робота керівника і колективу в цілому оцінюється по тих постановках, які існують в хореографічному гуртку;

- танцювальні композиції повинні відповідати технічним можливостям колективу;

- здійснення принципу "від простого до складного", тобто поступовий перехід від простих, легких композицій до більш складних, багатопланових постановок, до одноактних спектаклів;

- наявність різних за формами і жанрами постановок: масових, групових і сольних композицій;

- справжня художність танцювальної постановки, її виховна спрямованість, правдивість художніх образів;

- урахування специфіки художньої самодіяльності під час перенесення хореографічних композицій з професійного колективу до самодіяльного;

- створення оригінального репертуару;

- при визначенні тематики постановчої роботи врахування вікових інтересів дітей.

За результатами дослідження автором розроблено такі рекомендації:

- ввести в програму спецкурсу "Робота в дитячому самодіяльному гуртку", а також в навчальний курс "Мистецтво балетмейстера", які викладаються в вузах культури, в учлищах культури і мистецтв, що знайомлять студентів з психолого-педагогічними особливостями розвитку творчої уяви молодших школярів, з розвиваючими методиками, які сприяють більш ефективному розвитку творчих здібностей дітей;

- розробити та видати навчально-методичні посібники для керівників дитячих хореографічних гуртків, шкіл мистецтв, освітніх шкіл, а також для студентів хореографічних спеціалізацій.

Проведене дослідження є лише початковим етапом глибокого вивчення проблеми розвитку творчої уяви молодших школярів шляхом ефективного використання виховних можливостей казки в дитячих хореографічних гуртках і вимагає свого подальшого розвитку.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

Чурпіта Т.М. Балетна казка в системі морально-естетичного виховання молодших школярів// Художня освіта і проблеми виховання молоді: Збірник наукових статей.-К.:ІЗМН, І997.-С.140-148.

Чурпіта Т.М. Велике диво - казка! - К.: ІПК ПК, 1998. -30 с.

Чурпіта Т.М. Психолого-педагогічні умови використання казки в дитячих самодіяльних хореографічних колективах // Збірник наукових праць КДІК. Вип.2.-К.: КДІК, 1994.-С.79-87.

Чурпіта Т.М. В гостях у казки // Соц. культура,- І990.-№7, -С.9.

Чурпита Т.Н. Спецкурс "Методика работы в детском хореографическом коллективе"// Интенсификация учебного процесса в вузе кутуры: Тезиси к научной конференции. Барнаул, 1988. -С. 108-109.

Чурпіта Т.М. Виховне значення та шляхи використання української народної казки в дитячих хореографічних колективах//Культура України: історія і сучасність: Тези доповідей Республіканської науко-теоретичної конференції. -Харків, 1992.-С.256-258.

Чурпіта Т.М. Деякі проблеми підготовки керівників дитячих хореографічних колективів на сучасному етапі // Інститут культури на сучасному етапі: Тези доповідей. -К.: КДІК-І993.-С.56-57.

Чурпіта Т.М. Зустрічаємося з казкою // Народне слово, Кіровоградської обласної Ради народних депутатів, 1991, - 2 лютого, -С.3.

анотація

творчий особистість уява хореографічний

Чурпіта Т.М. Соціально-педагогічні проблеми розвитку творчої уяви молодших школярів засобами хореографічного мистецтва /на матеріалі використання казок/. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.05 - соціальна педагогіка. Київський державний університет культури і мистецтв, М.Київ, 1998.

Дисертацію присвячено виявленню та обгрунтуванню педагогічних умов розвитку творчої уяви дітей засобами хореографічного мистецтва. В дисертації визначено шляхи ефективного використання виховних можливостей казки у розвитку творчої уяви молодших школярів - учасників дитячих хореографічних гуртків, апробовано і експериментально підтверджено ефективність педагогічного керівництва розвитком творчої уяви в процесі навчально-виховної роботи.

Ключові слова: творча уява, хореографічний гурток, казка, молодші школярі.

Чурпита Т.Н. Социально-педагогические проблемы развития творческого воображения младших щкольников средствами хореографического искусства /на материалах использования сказок/.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. Киевский государственный университет культуры й искусств ,г.Киев, 1998.

Диссертация посвящена определению и обоснованию педагогических условий развития творческого воображения детей средствами хореографического искусства. В диссертации определены пути эффективного использования воспитательных возможностей сказки в развитии творческого воображения младших школьников - участников детских хореографических коллективов, апробирована и экспериментально подтверждена зффективность педагогичесвого руководства развитием творческого воображения в процессе учебно-воспитательной работы.

Ключевие слова: творческое воображение, хореографический кружок, сказка, младшие школьники.

Tatyana M. Churpita. Social and pedagogical problems of developing the creative imagination of the junior schoolchildren by means of choreographic art (on a material of using fairy tales), Manuscript.

The dissertation on competing a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on a speciality 13.00.05 - Social Pedagogic. Kiev State University of Culture and Arts, Kiev, 1998.

The dispertation is devoted to detection and subistaritiation of pedagogical conditions of development of creative imagination of the junior schoolboys by means of choreographic art. The ways of efficient use of the educational capabilities ot a fairy taly in the development of creative imagination of the junioi scoolchildren - participants ot children's choreographic circles are determined in the dissertation, the efficiency of the programme of a pedagogical management of the development of creative imagination within the process of educational and training activity is tested and experimentally confirmed.

Key words: creative imagniation, choreographic circle, fairy tale, junior schoolchildren.

Підписано до друку 23.11.1998 р. Формат 60х90/16.

Умовн.др.арк. 1.0. Обл.-вид.арк. 1.0. Наклад 100 прим.

Зам._________

Друкарня Державної академії керівних

кадрів культури і мистецтв.

Адреса: 252601, Київ, вул.Січневого повстання, 21.

Размещено на Allbest.ru

...