Формування морально-ціннісного відношення до духовної музики в процесі підготовки вчителів музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування морально-ціннісного відношення до духовної музики в процесі підготовки вчителів музики

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика дисертацiйної роботи

Концепцiя естетичного виховання передбачає реалiзацiю проблеми становлення висококультурної особистостi. Виховання музичної культури студентiв як передумова ефективностi їх подальшої педагогiчної дiяльностi полягає у знайомствi студентiв з широким спектром музичного життя, його смислом i проблемами.

Система педагогiчної освiти має ту характерну особливiсть, що музична дiяльнiсть тут є не цiллю, а тiльки засобом. При такому баченнi на перший план виступають моральноформуючi аспекти даного виду дiяльностi вiдповiдно до того, що «головним завданням масового музичного виховання у загальноосвiтнiй школi постає не стiльки навчання музицi, скiльки вплив через музику на увесь духовний свiт учнiв, перш за все на їх моральнiсть». *

Мистецтво взагалi i музика зокрема у кожному своєму фактi буття обов "язково є виявом певного способу свiтосприйняття, вiдношенням до визначеної сторони об" єктивної реальностi, що обумовлюється моральними критерiями. Винятково конкретним буттям, однiєю з сторiн культурного життя людства є духовне релiгiйне життя. Внаслiдок змiни суспiльно-полiтичного становища i наявностi тенденцiй до повної демократизацiї нашого суспiльства, даний феномен необхiдно повинен зайняти належне йому мiсце у системi суспiльних вiдношень.

На сучасному рiвнi розвитку педагогiчної науки кожен феномен реального буття суспiльства вимагає детального дослiдження, в першу чергу, методологiчних принципiв органiзацiї його функцiонування, утвердженням яких усвiдомлено досягається визначена мета.

Становлення релiгiйного феномену, вiдновлення духовно-релiгiйних орiєнтацiй у свiдомостi сучасного суспiльства вимагає дослiдження джерел теоретичних положень символiчно-мiфологiчної естетики, через якi виявляється сутнiсть традицiйного Християнства не як iдеологiї, а як онтологiї з її постулатами морального буття. Основою пiзнання дiйсностi виступає не логiка понять, а спонукальнi моменти волевиявлення як наслiдок сформованостi морально-ціннісного відношення.

Передумовою формування морально-ціннісного відношення до духовної (релiгiйної) музики на рiвнi усвiдомлення є опора на символiчно-мiфологiчну естетику раннього Християнства, позаяк змiстовна сторона феномену традицiйної духовної музики випливає з текстiв Святого Письма, дiйсна сутнiсть змiсту якого стає зрозумiлою тiльки через символiчний ряд вiдповiдностей зовнiшнiх фактiв буття внутрiшнiм принципам духовного становлення.

Усвiдомлення є вiдправним моментом процесу формування морально-ціннісного відношення, необхiдною умовою становлення світорозумiння як частини загального свiтогляду людини. Саме по собi воно не є показником сформованої моральностi. Тiльки через утвердження вiдповiдного свiтосприйняття, через активну дiяльнiсть по утвердженню усвiдомлених iстин, виявляється рiвень моральної сформованостi людини.

Основою утвердження iндивiда як особистостi є його дiяльнiсть, вчинок, волевиявлення як наслiдок рефлексiї комплексу принципiв, що утворюють замкнену систему ціннісних вiдношень щодо навколишнього природного i духовного середовища. Сформоване морально-ціннісне відношення, у даному випадку, виявляє не стільки розумiння людиною даних принципiв, скiльки їх практичне втiлення як спосiб пiзнання.

У поняттi наукового методу вбачається система основних способiв дослiдження, що вiдповiдають предмету i завданням педагогiчної науки. «Метод» полягає у способi передачi знань, комплексi визначених способiв пiзнання i системi практичних дiй, направлених на досягнення поставленої мети, що полягає у формуваннi морально-ціннісного відношення до духовної музики шляхом координацiї особиснiстих зусиль на виявлення i утвердження сутнiсних характеристик даного способу музичної дiяльностi.

Вiдповiдно «методика» визначає наявнiсть форм i способiв входження духовної (релiгiйної) музики у навчально-виховний процес з метою формування морально-ціннісного відношення, системи засобiв пiзнання i прийомiв органiзацiї виховної дiяльностi посередництвом визначеного феномену.

Основою для розробки базових положень теоретичної моделi дослiдження став аналiз музики як предмету системи формування моральностi у творах Платона, Арiстотеля, Квiнтiллiана, схожих з ними у поглядах на дану проблему, отцiв церкви та апологетiв Християнства Климента Александрiйського, Афанасiя, Василя Великого, Августина, Iоанна Златоустого з урахуванням того, що християнська традицiя є носiєм особливого свiтогляду. Схожiсть виявляється через наявнiсть загального переконання у тому, що будь-якому душевному поруху людини iснує вiдповiдне мелодичне оформлення.

Принципи оформлення музичного матерiалу богослужебного спiву православної християнської традицiї витоками сягають «Октоїху» пр. I. Дамаскiна. Висвiтленню сутностi даних принципiв присвяченi дослiдження М.В. Бражнiкова, В. Мартинова, В.М. Металлова, К.Д. Успенського, аналiз яких дав змогу сформувати структурну модель феномену «духовної музики».

Аналіз психологiчних аспектів музичної дiяльностi у роботах Л.С. Виготського, А.Н. Леонтьєва, С.Л. Рубiнштейна, А.Н. Сохора є основою для виявлення специфiки соцiально-психологiчних складових проблеми формування морально-ціннісного відношення до духовної (релiгiйної) музики.

Важливим моментом у процесi спiлкування з духовною музикою є використання теоретичної моделi установки (Г.Н. Кечухашвiлi, В. Медушевський) у зв"язку з висунутим теорiєю впiзнавання поняттям зразка-еталона.

Проблема вчителя, його морального обличчя, була предметом мiркувань Платона, Арiстотеля, А. Дiстервега, Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського. Аналiзу процесу формування духовних та моральних потреб присвяченi сучаснi дослiдження Є.В. Бондаревської, I.В. Бужиної, Т.А. Грабовської, Є.В. Коцюби, Г.Я. Майбороди, I.С. Мар"єнко, Н.I. Монахова, О.М. Олексюк, iнших, що сприяють бiльш глибокому i рiзносторонньому погляду на проблему.

Проблема формування морально-ціннісного відношення до духовної музики за радянського перiоду не ставилась, внаслiдок чого зв "язок з традицiями такого виховання якщо не перервався зовсiм, то багато у чому викривився. Наявнiсть же такого феномену як духовна музика (музика, пов" язана з оспiвуванням Божественного) серед числа засобiв морального виховання, у свiтлi завдань розвитку сучасного суспiльства i проблем виховання, якi поставленi сьогоденням, вимагає спецiальних дослiдженнь, пов"язаних iз специфiкою даного виду культурної дiяльностi. Особливо значимим фактором є безумовна конкретна моральна направленiсть, що випливає з самої сутностi даного феномену i грунтується на моральних заповiдях Християнства.

Приймаючи до уваги недослідженість даної проблеми у сучасній науковій літературі та недостатній рівень її розробки в теорії та методиці виховання, ми визначили темою нашого дослiдження «Формування морально-ціннісного відношення до духовної музики в процесі підготовки вчителiв музики» [на матерiалi православної християнської традицiї].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконувалась за планом наукової роботи Рівненського державного педагогічного інституту на період до 2000 року, як складова комплексного дослідження: «Формування художньої культури особистості засобами музичного мистецтва».

М е т а д о с л і д ж е н н я полягає в обгрунтуванні, розробці, експериментальній апробації методики формування морально-ціннісного відношення до духовної (релiгiйної) музики в процесі підготовки майбутніх вчителів музики.

З а в д а н н я д о с л i д ж е н н я:

- здійснити аналіз способів розв'язання досліджуваної проблеми в історичній філософській, богословській та педагогічній літературі;

- з'ясувати специфiку процесу формування морально-ціннісного відношення до духовної (релiгiйної) музики;

- здiйснити критерiальний аналiз вiдношення респондентiв до питання присутностi духовної (релiгiйної) музики у навчально-виховному процесi системи освiтянських закладiв;

- виявити рiвень готовностi майбутнiх вчителiв музики до органiзацiї процесу морального виховання школярiв засобами духовної (релiгiйної) музики;

- сформулювати основнi принципи та методи спiлкування з духовною музикою, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики з питання формування морально-ціннісного відношення до духовної музики у майбутніх вчителів музики.

М е т о д о л о г i ч н у о с н о в у дослiдження складає символiчно-мiфологiчна естетика раннього християнства у її поглядах на роль i мiсце музичної дiяльностi щодо процесу Богопiзнання.

Н а у к о в а н о в и з н а дослiдження полягає в тому, що:

- виявленi вузько-специфiчнi методи впровадження духовної (релiгiйної) музики у виховний процес;

- критично оцiнено методологiчнi принципи морального виховання у свiтлi розумiння сьогодення як стану «на зламi епох»;

- визначенi критерiї, що дозволяють виявити рiвень готовностi майбутнiх вчителiв до органiзацiї процесу морального виховання засобами духовної (релiгiйної) музики;

- виявленi педагогiчнi умови, що можуть сприяти стабiлiзацiї принципiв морального виховання на сьогоднiшньому етапi з перспективою на майбутнє.

Т е о р е т и ч н е з н а ч е н н я роботи полягає у:

- здiйсненнi iнтеграцiї загальнолюдських моральних норм, принципiв релiгiйної свiдомостi та вимог суспiльного розвитку;

- поглибленому дослiдженні методiв виховання засобами музичного виховання в iсторичнiй спадщинi;

- перенесеннi акцентiв з художньо-естетичних на моральнi аспекти використання духовної музики у навчально-виховному процесi.

П р а к т и ч н а з н а ч у щ i с т ь науково-методичнi матерiали можуть бути використанi для розширення сфери морально-формуючих засобiв у навчально-виховному процесi педагогічних вузiв, загальноосвiтнiх шкiл, у системi перепiдготовки вчителiв.

В і р о г і д н і с т ь отриманих результатiв i висновкiв експериментальної роботи пiдтверджується використанням комплексу методiв, адекватних метi та завданням дослiдження.

А п р о б а ц і я. Результати дослiдження апробувались у ходi експериментальної роботи на музично-педагогiчному факультетi, педагогiчному факультетi з додатковою спецiальнiстю «Музика» Рiвненського педiнституту, у Рiвненському обласному iнституті удосконалення вчителiв; посередництвом публiкацiї науково-практичних матерiалiв, що вiдображають основнi теоретичнi положення дисертацiї (Рiвне, 1994 р.; Ханти-Мансiйськ, 1996 р.; Острiг, 1998 р.; Рiвне, 1998 р.); в ходi виступiв на звiтних науково-практичних конференцiях Рiвненського педiнституту (1993-1998 рр.); участю в роботi тематичних науково-практичних конференцiй (Рiвне, 1992 р.; Дрогобич, 1993 р., Чернiгiв, 1993 р.; Рiвне, 1995 р.), у виглядi доповiдi на науково-практичному семiнарi кафедри теорiї, iсторiї музики та методики музичного виховання Рiвненського педiнституту (1997 р.).

П у б л і к а ц і ї. Основні теоретичні положення відображені у 7 публікаціях: 4 одноосібні статті, 3 матеріалів науково-практичних конференцій.

С т р у к т у р а р о б о т и. Дисертацiю складають вступ, два роздiли, висновки, перелiк основної використаної лiтератури, додатки. Основний зміст складає 161 с., список літератури - 205 найменувань. Робота містить 2 таблиці, 2 схеми, 3 додатки.

Основний змiст дисертацiї

музика релігійний духовний освітянський

У в с т у п i обстоюється актуальнiсть теми, визначенi мета i завдання, методологiчна основа та методи дослiдження, наукова новизна, теоретична та практична значимiсть, достовiрнiсть, основнi положення, що виносяться на захист.

У п е р ш о м у р о з д i л i «Теоретичнi аспекти формування морально-ціннісного відношення до духовної музики» висвiтленi теоретичнi засади дослiджуваної проблеми, дослiдженi iсторичнi джерела на предмет присутностi духовної музики серед числа моральноформуючих засобiв, виявлена специфiка даного виду музичної дiяльностi у її онтологiчних, психологiчних та соцiальних чинниках.

Проблема морального виховання, вiд способу вирiшення якої залежить рiвень культури сучасного i майбутнього суспiльства, є пересiчним каменем будь-якої теорiї виховання.

Моральність у сфері духовної практики людства, включаючи музичну діяльність, випливає з більш об «ємного, глибшого поняття «духовність», коли абстрактно-логічні загальні моральні норми отримують своє обгрунтування через певний авторитет духовного порядку, яким є Бог, першопричина.

На протязi усiєї iсторiї людства проблема впливу музики на духовний та душевний свiт людини привертала увагу фiлософiв, психологiв, педагогiв, тощо. У зв"язку з цим положення видатних мислителiв минулого Платона, Арiстотеля, Квiнтiллiана осмислено з точки зору вчення апологетiв християнства Климента Александрiйського, Афанасiя, Василя Медiоланського, отцiв церкви Василя Великого, Августина, I. Златоустого, iн., неоплатонiкiв Плотiна, Прокла, пс. Д. Ареопагiта, що в рiзних висловлюваннях, але одинаково впевнено стверджують про те, що музика формує внутрiшнiй свiт людини.

Дослiдження музичної фiлософiї середньовiччя, методологiєю якої вiд моменту виникнення була символiчно-мiфологiчна естетика, дозволило виявити особливi форми пiзнання духовної музики як специфiчного виду музичної дiяльностi.

Дослiдження iсторiї розвитку проблеми формування моральностi засобами музичного мистецтва, основним суб «єктом якої з давнiх часiв до початку так званого «естетичного» перiоду розвитку музичного мистецтва була духовна (релiгiйна) музика, дозволило з» ясувати специфiчнi риси способу морально-ціннісного відношення до духовної музики. Специфiка полягає у тому, що основним методом органiзацiї музичної дiяльностi засобами визначеного нами феномену повинне бути життєво-практичне спрямування даного виду музичної практики.

Формування моральності в процесі спілкування з духовною музикою передбачає активізацію духовних потреб особистості, що у системі освітянських закладів реалізується через спеціальний комплекс педагогічних умов. Основою для формування духовних потреб є виховання здатності направляти бажання та збуджені ними душевні сили на вирішення завдань, що виходять (це тільки на перший погляд) за межі особистого блага, через виявлення дійсних причин та мети людського існування.

Бурхливий розвиток музично-виражальних засобiв i пов "язаний з ним розквiт професiйної музичної майстерностi на українському грунтi XVIIIст. посилили роль художнiх i мистецьких факторiв у сприйняттi духовної музики, значно вiддтiнили її сутнiсну сторону - моральнотворчу направленiсть мелодично оспiваного Слова. На сьогоднiшнiй день, у переважнiй бiльшостi фактiв буття, духовна музика перетворилась у ще один суб" єкт музичної дiяльностi по збудженню емоцiй та вiдчуттiв, натомiсть щоб виконувати своє основне призначення - вгамовувати i розв"язувати пристрастi, встановлювати душевний мир та духовну невимушенiсть.

Необхiднiсть вiднайдення шляхiв виправлення такого положення обумовила потребу детального аналiзу сутнiсних складових феномену духовної музики з метою виявлення комплексу умов, якi приведуть духовну музику на належне їй мiсце у системi суспiльно-культурних вiдношень сучасностi.

Дослідження положень теологічної та богословської літератури з питання організації богослужебної практики засобами музичного мистецтва виявило конкретну обумовленість способу існування духовної музики гласовою системою організації богослужебного співу, яка бере початок від «Октоїху» пр. І. Дамаскіна. Конкретна моральна направленість кожного окремого гласу через психічну та світло-кольорову відповідність формує ряд морально-ціннісних орієнтацій.

Ціннісні орієнтації знаходять відображення в потребах та інтересах (це, насамперед, моральні переконання, що стають засадами формування індивідуального світогляду людини). Саме вони ціннісні орієнтації мали завжди величезну силу мотиваційного впливу на суспільну свідомість.

Музично-теоретичний метод дослідження мелодій знаменного розспіву, що домінує в науковій літературі, не пояснює морально-ціннісної сутності восьмигласової системи організації богослужебного співу. Крім того, йдучи від мелодії до тексту, можна взагалі прийти до думки про заміну гласових мелодій будь-якою іншою мелодією, що більш ефективно відповідає суб"єктивному сприйняттю даного тексту. Саме так і оправдовували дехто з церковно-музичних діячів XIXст. розрив новітньої церковної музики з текстом піснеспівів.

Необхідність домінування принципу «від тексту до мелодії» складає сутність традиційного погляду на духовну музику як засіб морального вдосконалення.

Аналiз психолого-педагогiчної лiтератури дав можливiсть осмислити положення праць видатних мислителiв минулого з точки зору понятiйно-категорiального комплексу сучасної науки i означити духовну музику як специфiчний предмет психологiї музичного сприйняття.

Відповідно до того, що музичний твір у сприйнятті це не тільки майстерно зроблена річ, вияв виконавської майстерності, а ще й культурно-історична цінність, феномен музики зі своєю специфічною мовою, жанром, стилем і, що найбільш важливо, втілення реального життя засобами музичної виразності, досліджено закономірності існування духовно-музичної традиції у сучасному соціокультурному середовищі.

Розглянуто передумови формування установки на сприйняття духовної музики як визначеної цінності стосовно принципів побудови музичного матеріалу і музичної мови, у світлі співвідношення понять смислу та значення, що визначають систему умов і форм музичного спілкування як складову теорії комунікативної функції.

Найважливішою умовою формування морально-ціннісного відношення до духовної музики у процесі залучення духовної музики до освітнього процесу визначено необхідність використання реально існуючих потенцій, що випливають з дійсного буття, орієнтованість на життєво-практичні аспекти даного виду музично-мистецької практики.

Необхідність розв"язання протиріч, виявлених у ході дослідження теоретичних аспектів проблеми формування морально-ціннісного відношення до духовної музики, вимагала організації експеримунтального дослідження з метою виявлення системи педагогічних умов формування морально-ціннісного відношення майбутніх вчителів музики до духовної музики, чому присвячений другий розділ.

У д р у г о м у р о з д i л i «Педагогічні умови організації процесу формування морально-ціннісного відношення до духовної музики в ході підготовки вчителів музики» дослiджується рiвень готовностi майбутнiх вчителiв музики до органiзацiї виховного процесу засобами вищеозначеного феномену, визначаються органiзацiйно-педагогiчнi умови i основнi закономiрностi входження духовної музики до числа морально-формуючих засобiв системи освiти, подаються критерії і параметри рівнів сформованості морально-ціннісного відношення, аналiзуються результати проведеного дослiдження.

На основі результатів теоретичного дослідження проблеми розроблено положення спецкурсу, що виявляють систему морально-орієнтованих цінностей духовно-музичної практики православної християнської традиції.

Кожна із складових даного поділу є специфічною внаслідок особливого поєднання музичних і смислових компонентів у їх відношенні до способу діяльності.

Найсуттєвішою характеристикою духовної (релігійної) музики є відповідність її певній духовній традиції, що витоками сягає першопричини, Бога. Християнське розуміння віри в Бога полягає у слідуванні Його заповідям. Серцем, тобто через волевиявлення, сповідувати те, про що говорять уста - ось критерій істинності музично-духовної діяльності.

Належне відношення до кожного, окремо існуючого, моменту буття вже визначає рівень сформованості морально-ціннісного відношення. Відношення виявляється через розуміння (основою якого є мислення предмету) та волевиявлення (відповідно бажання діяльного втілення того, що рахується розумним і істинним).

В результатi дослiдження педагогiчних умов формування морально-ціннісного відношення до духовної музики ми змоделювали структуру моральностi, на основi якої створювався критерiальний апарат рiвнiв сформованостi морально-ціннісного відношення (схема ст. 10).

Сформована моральність існує у вигляді вчинків-добродіянь посередництвом істин громадянських, корпоративно-моральних та духовних на основі принципу милосердя.

Така картина загальної структури моральності. Щодо кожного окремого випадку, в ході музичної діяльності засобами духовної християнської традиції моральність виявляється у специфічних формах, що є втіленням істин відповідними принципами діяльності.

Для того, щоб вчинок був добродіянням, необхідно, щоб він у свідомості людини виходив не з власної «досконалості» «Я», а від чітко усвідомлюваного поняття про добро, або благо як основний структурний елемент, принцип існування людської спільності. У ході духовної музичної практики першим проявом такого принципу є належне відношення до духовної музики як до богослужебного співу.

Це є останній, найвищий рівень сформованості морально-ціннісного відношення до духовної музики, який утверджує істину даного виду музичної діяльності. Для нього характерна наявність розвинутої духовної потреби особистості, її активність щодо сприйняття і рефлексії на оточуючих духовних та моральних істин, але не особистого способу сприйняття музичного твору. Це є рівень сформованості морально-ціннісного відношення, який характеризується терміном «утверджую».

Якісно нижчим рiвнем сформованості морально-ціннісного відношення до духовної музики є такий спосіб організації музично-духовної діяльності, коли основним спонукальним моментом застосування духовної музики як засобу музично-естетичного виховання виступає художньо-естетична принадність засобів оформлення музичногоматеріалу. Використання даної методики поставлене у залежність від індивідуального мистецького відношення до феномену духовної музики. Застосовуваний музичний матеріал відбирається здебільшого за критеріями художньо-естетичної привабливості.

Така діяльність спирається на власне відчуття (художньо-естетичні його моменти) при наявності яскраво вираженої зацікавленості і характеризується терміном «пропагую».

Посереднiй рiвень сформованості морально-ціннісного відношення до духовної музики виявляє такий стан справ, коли інтерес до здійснення даного виду діяльності носить короткочасний характер і спричинений більше зовнішньою необхідністю, ніж внутрішньою потребою будь-якого характеру. Реципієнт погожується з тим, що існує специфіка сприйняття духовної музики, проте нобхідності активної діяльності не відчуває. Сформованість морально-ціннісного відношення у реципієнтів даного ступеня обмежується функціонуванням на рівні усвідомлення без видимої потреби діяльного втілення. Духовність вичерпується розумінням Святого Письма. Для посередньої ступені характерним є термін «погоджуюсь».

Найнижчий рiвень сформованості морально-ціннісного відношення складає такий рівень розвитку світогляду, який визначається нерозвинутістю духовних потреб особистості. Два основні характерні моменти, що спричинюють таку нерозвиненість брак інформації, знання та повна або часткова індиферентність реципієнта щодо даного виду діяльності.

Активна дія виявляє цілісність особистості, бо вчинок здійснюється на основі збуджених пам"яттю до мислення і мовлення моральних переконань, що є наслідком розуміння людиною певних істин. Окреме знання, або тільки мислення даних моральних істин, без стимулювання бажання їх утвердження, не складає життя, існування людини і, як наслідок, не виявляє її моральне обличчя.

Формування морально-ціннісного відношення - це, насамперед, виховання любові до діяльності, що в рамках християнської традиції складає основу принципу милосердя.

Кожен вчинок є проявом певного рівня сформованості морально-ціннісного відношення, та тільки наявність мети, пов"язаної з утвердженням морального добра, при його бажанні, виявляє обличчя істинної моральності як добродіянь посередництвом утвердження громадянських, корпоративно-моральних чи духовних істин на основі принципу милосердя.

Показником якісної сторони сформованості морально-ціннісного відношення є особистісна значимість, переконання в тому, що поставлена мета є моральним благом, її досягнення - умовою морального росту шляхом утвердження Істини. В іншому випадку, сумнівна науковість через логіку понять може довести будь-що на користь власної «вченості» до такого стану справ, коли власні інсенуації підтверджуються Словом, натомість щоб життям утверджувати правду і істину буття.

Вихідним моментом нашого дослідження є положення про те, що сформованість морально-ціннісного відношення особистості майбутнього вчителя музики до духовної музики складає спосіб діяльності у зв «язку з відношенням до її предмету. Тому завданням констатуючого експерименту було виявлення реально існуючого відношення до духовної (релігійної) музики як засобу формування морально-ціннісних орієнтацій у майбутніх вчителів музики студентів музично-педагогічного факультету та педагогічного факультету з додатковою спеціальністю «Музика».

Основними напрямками даного етапу дослідження були висунуті завдання:

1) зафіксувати рівні усвідомлення реципієнтами основної мети та завдання навчальних курсів з музичного виховання в системі педагогічної освіти;

2) виявити стан готовності реципієнтів до організації виховної роботи засобами духовної музики (на основі аналізу даних самооцінки);

3) з"ясувати ступінь зацікавленості реципієнтів духовною музикою як засобом формування моральності.

Формуючий експеримент проводився вiдповiдно до розробленої програми у формi методичного курсу, який переслiдував мету доповнити обсяг знань майбутнiх вчителiв музики iнформацiєю з основ органiзацiї i ведення виховної роботи з питання формування моральностi засобами духовної музики православної християнської традицiї.

Формуючий експеримент нашого дослідження проводився з метою підтвердження методики, що дозволяє:

- вивести свідомість більшості реципієнтів з найнижчого рівня, на якому морально-ціннісне відношення існує у вигляді підкорення законам громадянського устрою під «страхом» відчуження, покарання, на один з більш високих рівнів;

- стимулювати внутрішню активність особистості щодо питання застосування моральнотворчих потенцій духовної (релігійної) музичної практики в процесі здійснення музичного виховання;

- доповнити загальний світогляд реципієнтів двох середніх рівнів знанням про спосіб світосприйняття та світорозуміння, що випливає з православної християнської традиції;

- утвердити в свідомості майбутніх вчителів відповідність засобів головній меті даного виду музичної діяльності;

- спонукати ріст і активізацію духовної потреби даного способу музичної практики.

При виборі форм і методів формування морально-ціннісного відношення до духовної музики ми виходили з того, що вони повинні бути адекватними сутності, специфіці та закономірностям процесу музично-духовної діяльності. Провідними методами визначено метод життєво-практичного спрямування, метод колективного морально-естетичного аналізу, метод багатошаровості образів, метод зіставлення творів різної ціннісної визначеності.

Духовна музика як частина загальної музичної культури суспільства, на основі інтеграції духовних законів традиції та моральних принципів існування сучасного суспільства, довгий час належала до числа основних об"єктів музичної діяльності. На сучасному етапі, у світлі тенденцій розвитку сучасного мистецтва, вона являє собою специфічний феномен зі своїми особливими законами розвитку та принципами становлення. Тому виявлення специфічних складових даного виду музичної діяльності дозволяє:

- доповнити обсяг історичних та музично-теоретичних знань майбутніх вчителів (закономірності становлення історії музики «доестетичного» періоду);

- з"ясувати головні принципи, на основі яких даний вид музичної діяльності здійснюється;

- розширити загальний світогляд особистості знанням традиційного духовно-музичного способу пізнання.

Основним прийомом застосовуваного методу життєво-практичного спрямування даного виду музичної діяльності був спосіб організації, що включав наступні моменти:

1. Наближеність до одного із свят церковного року.

2. Виявлення духовного навантаження та морального спрямування даного свята.

3. Вибір найбільш відповідного по моральній дії піснеспіву.

4. На основі змісту свята і сутнісного смислу піснеспіву формується установка на певний моральний принцип.

5. Даний моральний принцип бажано співвідносити з гласом неділі згідно Уставу церковних служб.

Такий спосіб організації морально-формуючого впливу досить повно виявляє феномен духовної музики і не містить видимих антагонізмів релігійного і наукового способів пізнання, позаяк орієнтується на об "єктивне буття. У зв" язку з цим, необхідною є конкретизація педагогічних умов, що забезпечують успішну реалізацію системи формування морально-ціннісного відношення до духовної музики в процесі підготовки вчителів музики, а саме:

1. Орієнтація майбутніх вчителів музики на збереження і відтворення духовно-культурних цінностей традиційного способу духовно-музичної практики.

2. Посилення морально-орієнтованої функції музичного виховання у навчально-виховному процесі.

3. Розвиток професійної компетентності на основі синтезу законів традиції та вимог суспільного розвитку.

Для отримання контрольних результатів формуючої частини дослідження ми застосували оціночну шкалу, запропоновану педагогам-методистам, що вели педагогічну практику.

Шкала містила 7 кроків, положення яких формулювались на основі розробленої структури моральності та критеріїв моральної сформованості майбутніх вчителів музики відповідно їх відношення до духовної (релігійної) музичної практики.

Контрольні оцінювання, здійснені у терміни проходження практик, були покликані виявити динаміку становлення сформованості морально-ціннісного відношення студентів експериментальної групи до духовної музики, що полягала у активізації діяльності з питання утвердження методичних прийомів організації морально-виховного процесу засобами духовної музичної культури.

Попереднє контрольне оцінювання проводилось у термін проходження студентами активної педагогічної практики згідно програми навчальних планів у 8 семестрі.

Оцінювання дало змогу отримати натупні кількісні показники:

26,2% загального числа практикантів (42 випробовуваних) застосовувало елементи духовної (релігійної) музичної культури при організації занять з предмету музичного виховання в урочний або позаурочний час. Відповідно рівнів сформованості морально-ціннісного відношення, 73,8% (31 випробовуваний) виявили нижчий рівень, 14,3%(6 випр.) другий середній рівень, 9,5% (4 випр.) перший середній і 2,4% (1 випр.) вищий рівень сформованості морально-ціннісного відношення.

Результати завершального контрольного оцінювання дали наступні показники:

- на нижчому рівні сформованості моральності лишилось 28,6% випробовуваних;

- на 2 середньому рівні показник зріс від 14,3% до 31%;

- на першому середньому рівні відповідно від 9,5% до 21,4%;

- вищий рівень виявили 19% випробовуваних.

Загальний аналiз результатiв формуючого експерименту дозволяє стверджувати, що створенi умови дозволили активiзувати потребу майбутнiх вчителiв музики у оволодiннi прийомами i методами органiзацiї морально-виховної дiяльностi засобами духовної (релiгiйної) музики, дали змогу розширити сферу морально-формуючих засобiв елементами духовної релiгiйної традицiї, сформувати вiрне до неї вiдношення, яке через дiяльне виявлення є показником сформованого морально-цiннісного відношення.

Результати теоретичної та методично-експериментальної частин дослідження уможливили наступні висновки:

1. Духовна (релігійна) музика православної християнської традиції є специфічним феноменом загальної музичної культури з її особливим способом світорозуміння і сприйняття, що обумовлює необхідність створення відповідної традиції системи принципів належного відношення до означеного феномену.

2. У процесі дослідження було з"ясовано, що педагогічні аспекти належного відношення полягяють в морально-ціннісному відношенні до духовної музики, сформованість якого у майбутніх вчителів музики виявляється через усвідомлення та утвердження в діяльності визначених способів виразу духовно-моральних цінностей відповідними засобами культурно-мистецького осягнення дійсності.

3. Психологічні особливості процесу формування морально-ціннісного відношення до духовної музики обумовлюють необхідність зміщення акцентів з художньо-естетичних аспектів сприйняття у бік виявлення морально-орієнтованих цінностей традиційного способу організації музично-духовної діяльності в процесі виховної роботи засобами духовної музики православної християнської традиції.

4. Методика формування морально-ціннісного відношення до духовної музики, у світлі життєво-практичного спрямування даного способу духовно-музичної практики, повинна будуватись на загальних методичних засадах шляхом узгодження специфіки предмету дослідження з визначеним комплексом педагогічних цілей, реалізуватись у відповідних формах роботи при використанні адекватним цілям методів та прийомів педагогічного впливу.

Дане дослідження не вичерпує всіх питань з визначеної проблеми, вимагає подальшого дослідження міжпредметних зв"язків у ході формування морально-ціннісного відношення до духовної музики.

Основні результати дисертаційного дослідження викладені у таких публікаціях автора

1. Григорчук І.С. Середньовічна філософія музики та етос християнського вчення // Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку. Збірник наукових праць / Упор. доц. Виткалов В.Г., Крисоносов О.С. Наукове редагування доц. Виткалов В.Г. Рівне, 1994. с. 35-43.

2. Григорчук И.С. О специфике восприятия духовной (церковной) музыки // Психологическая подготовка студентов к музыкально-педагогической деятельности: Межвузовский сборник научных статей / Под редакцией Провозиной Н.М. Ханты-Мансийск, 1996. - с. 72-74.

3. Григорчук І.С. Духовна музична культура України кінця XVІ - XVIIст. під кутом зору музичної практики православної християнської традиції // «Оновлення змісту, методів та організаційних форм художньо-естетичного виховання учнівської та студентської молоді». Наукові записки Рівненського педінституту. Випуск 3. Рівне, РДПІ, 1998. с. 139-143.

4. Григорчук І.С. Християнська свідомість і моральнотворчі аспекти музичної діяльності // Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України: Збірник наукових праць. Острог, 1998. с335-341.

5. Григорчук І.С. Моральне вдосконалення і досягнення миру як стану душі // Виховання учнівської молоді в дусі миру та взаєморозуміння: Тези міжрегіональної наук.-практ. конференції. Рівне, 1992. с. 154-155.

6. Григорчук І.С. Деякі моменти активізації ефективності музичного виховання в процесі формування моральності // Музичне мистецтво у духовному розвитку особистості: Тези міжвузівської наук.-практ. конференції. Чернігів, 1993. с. 56-57.

7. Григорчук І.С. Моральність основний принцип використання духовної музики у світлі проблем виховної роботи сучасної школи // Організаційно - дидактичні умови забезпечення неперервної психологічної та педагогічної підготовки вчителів і студентів: Тези міжвузівської наук.-практ. конференції. Рівне, 1995. с. 61-63.

Размещено на Allbest.ru

...