Формування миротворчих поглядів студентів педвузів в процесі вивчення іноземної мови

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та експерементально перевірити систему формування миротворчих поглядів студентів педвузів у процесі вивчення іноземної мови.

Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо залежності формування миротворчих поглядів студентів від рівня миротворчої спрямованості вивчення іноземної мови, організації навчально-виховного процесу на основі органічного поєднання в його змісті національного та загальнолюдського начал, комунікативної спрямованності та діяльнісного підходу.

миротворчий іноземний педагогічний вуз

У вступі обґрунтовано актуальність обрання проблеми, стан її дослідженості, сформульовано об`єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження; викладено методологію, засади, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; розкрито джерелознавчу базу та наведено дані про апробацію отриманих результатів дослідження; сформульовані положення, винесені на захист.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти формування миротворчих поглядів у студентів педагогічних вузів» - на основі аналізу наукової літератури та вивчення практики викладання іноземної мови у вищому закладі розкрито: історичні передумови формування миротворчих поглядів особистості; науково-педагогічні основи розвитку миротворчих поглядів майбутніх вчителів; системний аналіз виховання студентів на ідеях миру в педагогічних вузах.

Програмою дослідження було передбачено розвиток миротворчих поглядів не в їх емпіричній багатоманітності (адже такий виклад завжди супроводжується неповнотою охоплення персоналій і теорій), а виявити миротворчі ідеї та їх опорно-вузлові аспекти і системно подати цю проблему як єдину лінію об`єктивного закономірного процесу.

Матеріали дослідження переконують, що у зв» язку з тим, що під миротворчими поглядами слід розуміти не тільки світогляд та переконання, але крім цього вони є ще і моральним принципом, якістю особистості, закріпленою у свідомості, то формування їх у студентів необхідно розуміти як двоєдиний процес. З однієї сторони, це ідейно-політичний, світоглядний аспект, ідеологічний рівень, шо виражає собою сукупність ідей, поглядів з питань миротворчості, толерантності, гуманності, які виступають на цьому рівні в систематизованій формі. З іншої сторони, морально-психологічний аспект, тобто формування звичок, уявлень, почуттів, настроїв, норм миротворчості, все те, що виникає під впливом навчально-пізнавальної діяльності і складає область суспільної свідомості.

Аналіз літературних джерел та узагальнення результатів педагогічного досвіду переконливо засвідчує, що підвищення якості підготовки і виховання студентів педінститутів на ідеях миру в процесі вивчення курсу іноземної мови, успішність формування професійної спрямованості їхньої особистості залежить не тільки від вияву нових форм, засобів і підходів до визначення мети та змісту педагогічної освіти, а й від суттєвої перебудови всього навчально-виховного процесу вищої школи.

Одним з важливих аспектiв виховання пiдростаючого поколiння має стати вивчення культур рiзних народiв, їхньої iсторiї та цiнностей, миролюбного ставлення до представникiв всiх нацiй та народностей. Саме тут iноземна мова вiдiграє велике значення, оскiльки тiльки через мову можливо глибше пiзнати унiкальнiсть того чи iншого народу. Вивчення iноземної мови як навчального предмету у вузі, як мiнiмум, повинне допомагати тому, щоб навколишнє середовище явилося перед молодим поколiнням в єдностi, злагодi та спокоi, а не в його роз'єднаннi та розколенні, повинна орiєнтувати на постiйний дiалог мiж представниками всiх народiв i конфесiй.

Досліджуючи історичні аспекти ми виявили, що в 40-50 рр. ХХ століття питання про загальноосвітнє та виховне значення вивчення іноземної мови грунтувалося на основі класичних робіт Щерби Л.В., який вважав, що кожен навчальний предмет робить свій специфічний внесок в освіту та виховання молоді. Однак, вже починаючи з 60_х - 70_х років у зв'язку із завданням практичного оволодіння іноземною мовою це питання знову стало дискусійним. Так, ряд методистів вважають, що втілення загальноосвітніх та виховних цілей можливе лише після того, як учнівська молодь оволодіє уміннями спілкування на мові, що вивчається (Перовський Є.І., Шубін Є.П., Ільїна В.І.). З цієї точки зору загальноосвітні та виховні цілі частково реалізуються лише в старших класах та вузах, оскільки при існуючих навчальних планах у вищих закладах педагогічної спрямованості важко закласти позитивні основи практичного володіння іноземною мовою.

Більшість вчених-філологів (Кузовлев В.П., Коростелев В.С., Пассов Є.І., Миролюбов А.А., Рахманова І.В., Цетлін В.С. та ін.) стверджують, що процес навчання іноземним мовам, а не його результат може і повинен сприяти загальному вихованню студентів, у тому числі вихованню на ідеях миру. Дослідники Кузовлєв В.П., Коростелєв В.С., Пасов Є.І. викладають результати аналізу змісту виховного аспекту, який полягає в тому, що навчання іншомовній культурі використовується як засіб національного, морального, етичного, естетичного, трудового, інтернаціонального та патріотичного виховання.

Проводячи дослідження, ми врахували, що друга половина 80_х років та перша 90_х років була переломним етапом для проблем війни і миру. Людство піднялось на нову сходинку через усвідомлення неможливості ядерної війни. Не випадково в наш час інтерес до виховання в дусі миру надзвичайно зріс, бо об`єктивно посилився зв`язок між захистом миру і вихованням. По суті, сьогодні правомірно вища школа почала більше приділяти уваги формуванню миротворчих поглядів студентів у процесі професійної підготовки. Цей напрям дослідження розробляється вченими, політологами, соціологами, юристами, педагогами, медиками та іншими. Різноманітну роботу з виховання в дусі миру проводять профспілкові, жіночі, молодіжні, юнацькі та дитячі об'єднання, спілки, формування, асоціації, товариства.

У ході проведення констатуючого експерименту ми звернули увагу на те, що у процесі виховання особистості в дусі миру найактивнішу роль відіграють діячі освіти, вчителі, вихователі молоді, які виступають за те, щоб школи, університети, всі навчально-виховні заклади стали «інструментами миру». Провідним учасником антивоєнного руху є Міжнародна федерація профспілок працівників освіти /МФППО/, що консолідує зусилля вчителів, спрямовані на виховання підростаючого покоління в дусі миру, толерантності та гуманності.

Питання про виховання молоді на ідеях миру та формування миротворчих, гуманістичних поглядів вивчається на рівні державних інститутів різних країн. В сучасному світі педагогіка миру в різних країнах має свою історію, різні ідейні напрями й політичне спрямування, свій ідейний зміст і політичне забарвлення. Про це свідчить і гуманізація, гуманітарізація, культурологічна спрямованість освіти та виховання, положення щодо полікультурності, ролі національної культури у формуванні особистості, єдності, загальнолюдських та національних цінностей, яскраві приклади миротворчої діяльності, що здійснюються педагогами-миротворцями Німеччини, США, Японії з виховання своєї молоді в дусі миру та взаєморозуміння.

У першому розділі зроблено висновок, що сучасна система підготовки вчительських кадрів у вищих закладах України склалась і функціонує на основі врахування гуманістичних історичних традицій з передбаченням основних аспектів професійної підготовки; навчання іноземній мові реалізує практичну мету і дозволяє підвищити ефективність формування миротворчих, гуманістичних поглядів студентів; дослідження проблеми виховання миролюбної, толерантної та гуманної особистості продовжує розроблятися вченими світу.

У другому розділі - «Педагогічні умови реалізації формування миротворчих поглядів студентів у процесі вивчення іноземної мови» - розкрито логіку та структуру формування миротворчих поглядів особистості на основі дослідження таких аспектів: гуманістичне виховання особистості та діагностика формування миротворчих поглядів майбутніх вчителів; систему миротворчого виховання особистості у процесі вивчення іноземної мови; формування миротворчих поглядів майбутніх фахівців на ідеях миру.

Результати дослідження показали, що у майбутніх фахівців виникає інтерес до пізнання законів розвитку суспільства та природи; позитивних моральних якостей певної системи гуманістичних рис, які подаються через вивчення життя і діяльності національних героїв України та інших країн, певні традиції та твори літератури та мистецтва. У цьому процесі активізується різноманітна діяльність студента, спрямована на засвоєння миротворчих ідей українського та інших народів, на особисту участь в конкретній навчально-пізнавальній діяльності.

Проводячи дослідження, ми звернули увагу на такі основні аспекти: як впливає на розвиток пізнавальних інтересів студентів швидкість та глибина сприйняття навчального матеріалу; який вид діяльності їх найбільше цікавить; як здійснюється організація навчально-пізнавальної діяльності на лекціях, семінарських заняттях; як здійснюється педагогічний контроль та самоконтроль. У ході проведення дослідження використали методи педагогічної діагностики у процесі формування миротворчих поглядів студентів при вивченні іноземної мови. Розробка експериментальної системи формування миротворчих поглядів студентів у процесі вивчення іноземної мови спрямовувалась на передбачення об» єктивних умов і педагогічних сприятливих обставин, які дозволяли б реалізувати миротворчу вихованість студентів у процесі професійної підготовки особистості. Здійснення педагогічного експерименту дозволяло передбачити такі аспекти: а) прогнозування реального стану виявлення і розвитку миротворчої вихованості студентів; б) реалізацію таких виховних впливів на особистість, які формують відповідні компоненти її структури, що в суб» єктивному плані зумовлюють її миротворчу поведінку, інтереси до проблеми миротворчих ідей, ідеалів і мотивів поведінки, ціннісних орієнтацій; в) розуміння ролі і значення самовиховання, самоорганізації і саморегуляції цього процесу; г) формування установки на самовиховання і самоорганізацію, пропаганду досвіду; д) вироблення потреби виховання миротворчих поглядів і поведінки у студентів педагогічних вузів.

Запропонована нами система включає в себе три головні параметри: психологічний - формування інтелектуально-пізнавальних, мотиваційно-емоційних, вольових і ціннісних аспектів, світоглядних і поведінкових характеристик студентів; дидактичний - засвоєння студентами знань, вмінь і навичок, необхідних для реалізації, здійснення миротворчих настанов у повсякденному житті, в професійній підготовці, в суспільній роботі; виховний - формування а) політичної культури, ідеологічної зрілості, соціальної активності, миротворчих поглядів та установок; б) гуманістичних, естетичних, миролюбних, колективістських, патріотичних якостей особистості майбутніх вчителів.

Важливою умовою цілеспрямованої дії при формуванні у студентів педагогогічних вузів миротворчих поглядів та переконань є, перш за все, встановлення реального рівня розвитку цих перконань та поглядів, оскільки це дозволить визначити конкретні завдання навчально-виховної роботи, спрямовані на закріплення подальшого розвитку у студентів бажаних миротворчих поглядів та переконань.

Нами визначено основні компоненти показників рівнів вихованості соціально відповідальної особистості на ідеях миру: світоглядний, інтелектуальний, емоційний, мотиваційний та діяльнісний.

Світоглядний компонент: а) правильне розуміння суті проблем миру, гуманізму, людинолюбства, усвідомлення необхідності дотримуватися їх; б) переконаність у важливості ролі навчально-виховного процесу вузу взагалі і вивчення іноземної мови зокрема, у набутті миротворчих знань та формуванні відповідних поглядів та переконань.

Інтелектуальний компонент: а) знання миротворчого характеру, політичний кругозір; б) практичні вміння та навички миротворчої діяльності та миролюбного спілкування.

Емоційний компонент: а) прояв небайдужості, послідовності у відстоюванні необхідності миротворчої діяльності; б) вимогливість до себе та інших, самодисципліна, наполегливість, цілеспрямованість при втіленні власних миролюбних, гуманістичних, толерантних принципів в повсякденне життя; в) постійне емоційно-позитивне ставлення до навчання в цілому та іноземній мові, зокрема, як засобу формування миротворчих поглядів.

Мотиваційний компонент: а) внутрішня потреба побудови всієї практичної діяльності індивіда на принципах загальнолюдських цінностей; б) прагнення зробити свій внесок у справу збереження миру; в/інтерес до вивчення мови, культури, історії, традицій своєї та інших країн.

Діяльнісний компонент: а) виявлення тривалих зусиль, активності та ініціативи при втіленні загальнолюдських цінностей в конкретну миротворчу діяльність; б) гуманне, доброзичливе ставлення до людей інших народів, що визначається наявністю таких якостей, як повага, колективізм та ін., які проявляються в сфері міжособового спілкування.

У ході експерименту, на основі розроблених критеріїв та показників сформованості миротворчої вихованості було визначено наступні її рівні:

високий характеризується сформованістю у студентів всіх компонентів на основі їх тісного взаємозв'язку;

достатній студенти мають достатньо повні уявлення про проблеми миру; їх емоційне спрямування на вирішення проблем збереження миру достатньо стійкі; орієнтація на конкретну миротворчу діяльність також стійка, проте мотиви такої діяльності не завжди чітко усвідомлюються, відзначається готовність діяти за власною ініціативою;

середній для студентів, віднесених до цього рівня характерні неповна сформованість миротворчих якостей, недостатній розвиток деяких компонентів і, як наслідок, менша частота їхнього вираження;

низький нечітко і недостатньо простежується взаємозв» язок та функціонування окремих компонентів; часто виявлення даних компонентів відбувається в силу вимог з боку колективу чи викладача; елементарні знання про зовнішню політику країн світу, з проблем збереження миру надзвичайно низькі і практично не поповнюються; безініціативність і безвідповідальність при розв'язанні поставлених завдань.

Узагальнені результати, одержані в ході експериментального дослідження, подані в таблиці 1. Аналіз даних, наведених в таблиці, показує, що після формуючого експерименту число студентів з високим рівнем сформованості миротворчих поглядів досягло 35,46 % проти 19,7 % контрольної групи, з достатнім - 40,42 % проти 19,43 %, середнім - 14,22 % проти 30,28 %, з низьким рівнем залишилось лише 9,9 % на відміну від контрольної групи, де кількість хоча і зменшилась, однак сягає 21,63 %. Як бачимо, досягнуті в експериментальній виборці досліджуваних результати правомірно розглядати як наслідок реалізації запропонованої нами методики проведення навчальних занять з іноземної мови миротворчого, гуманістичного та полікультурного спрямування.

Однією з головних умов формування миротворчих поглядів студентів є забезпечення миротворчо-орієнтованого змістовного контексту роботи зі знаковою інформацією (шляхом переглядового, пошукового, запропонованого та ознайомлюваного читання на іноземній мові), яка передбачає збагачення студентів знаннями, перш за все, найбільш важливої миротворчої термінології. З цією метою у зміст дослідно-експериментальної роботи входило обов» язкове введення поняттєвих словників, з опорою на миротворчу лексику, нами було складено тематичну картотеку цілеспрямовано відібраних речень-прикладів миротворчої та суспільно-політичної тематики, використовувалось введення коротких висловів та афоризмів, в яких закладена виховуюча багатовікова мудрість народу.

У формуючому експерименті були використані такі основні способи та засоби організації навчально-пізнавальної та навчально-виховної діяльності студентів: читання та переклад текстів про миротворчі взаємозв'язки різних країн, культурологічного спрямування; бесіди та диспути; ігрове моделювання; аналіз проблемної ситуації; інформаційні хвилини (різні форми).

Оскільки, мета експерименту полягала в тому, щоб без перевантаження студентів, в межах часу, що відводиться для аудиторних занять та позааудиторної роботи, навчальний процес проводився на яскравому і багатому у виховному відношенні матеріалі. З цією метою ми вважали за необхідне раціонально використовувати миротворчий виховний зміст матеріалу підручників та здійснити підбір спеціальних текстів миротворчої орієнтації, які б підвищували інтерес студентів до проблеми збереження миру на планеті.

У другому розділі зроблено висновки про те, що діагностика вивчення сформованності миротворчих поглядів майбутніх вчителів допомогла окреслити методику проведення констатуючого експеременту; визначено рівні вихованності студентів на ідеях миру; основною умовою формування миротворчих поглядів студентів в процесі вивчення іноземної мови є насичення гуманістичним, культурологічним змістом навчальних матеріалів.

У третьому розділі - «Технологія організації дослідно-експериментальної роботи в педагогічних вузах» - розкриваються шляхи і засоби активізації формування миротворчих поглядів студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності; реалізація активних форм виховання миротворчих поглядів студентів у позанавчальній роботі.

Проводячи формуючий експеримент, здійснюючи активізацію виховання студентів на ідеях миру, ми використовували евристичну бесіду та диспут, як одні із основних форм виховної роботи, які реалізувались нами на практичних заняттях з іноземної мови в експериментальних групах. Матеріал її повинен відповідати дидактичним вимогам та об`єктивній дійсності, носити переконливий характер.

Вивчення громадської активності і рівня сформованості вмінь і знань, необхідних для участі в диспутах на морально-миролюбні теми у процесі вивчення англійської мови студентів педагогічного факультету, є важливим для визначення факторів, які впливають на сформованість миротворчих поглядів студентів. Аналіз даних показує, що в процесі експериментального вивчення іноземної мови зростає не тільки кількість студентів з високим рівнем вмінь та навичок проведення диспутів на миротворчу тематику, але і покращуються мовні показники та зростає рівень інформованості студентів з питань миру, полікультурності, взаєморозуміння між народами, що є необхідним критерієм формування миротворчих поглядів студентсва.

Сприятливий вплив на формування миротворчих погядів студентів надає наукова та навчально-дослідна робота. У продовж усього періоду експерементального дослідження з метою формування миротворчих поглядів нами широко запроваджувались наступні форми наукової та навчально-дослідної роботи: написання рефератів, оглядів, участь у наукових дослідженнях кафедри, робота у наукових товариствах, організація та участь у наукових конференціях. Теми наукових досліджень студентів були пов'язані з історією, краєзнавством, культурою, політикою, освітою інших країн, міжнародними взаємозв'язками.

Узагальнення результатів дослідження показало, що вивчення іноземної мови в педагогічному вузі, за умовою відповідного підходу, може природньо виходити за межі аудиторних занять, бути їх продовженням в позанавчальних заходах та стимулююче впливати на ставлення студентів до навчання. В завдання експерименту входила розробка відповідних форм та методів, які б сприяли формуванню миротворчих поглядів студентів за умови органічного поєднання аудиторної та позанавчальної роботи.

На основі вивчення іноземної та вітчизняної літератури, аналізу вихідних даних констатуючого та формуючого експериментів, одержаних у процесі дослідження результатів нами зроблені такі висновки:

1. На сучасному етапi розвитку молодої демократичної держави вища школа є важливим чинником гармонiзацiї особистих i громадських iнтересiв, реалiзацiї глибокого i всебiчного пiзнання рiдного народу, його iсторiї, культури, духовностi i на цiй основi - пiзнання кожним студентом самого себе як iндивiдуальностi, як частки своєї нацiї, як майбутнього фахівця з високим рівнем професіоналізму.

2. Обґрунтування нових підходів до системи миротворчого виховання особистості, яка реалізувалась у діяльності викладачів та студентів в процесі вивчення іноземної мови, спиралось на врахування положень щодо важливості у вихованні пiдростаючого поколiння аспекту вивчення культур рiзних народiв, їхньої iсторiї та цiнностей, миролюбного ставлення до представникiв всiх нацiй та народностей. Саме тут iноземна мова вiдiграє велике значення, оскiльки тiльки через мову можливо глибше пiзнати унiкальнiсть того чи iншого народу.

3. Досліджуючи та вивчаючи педагогічні умови, які забезпечують підвищення ефективності формування миротворчих поглядів студентів у процесі вивчення іноземної мови, ми врахували специфіку діяльності педагогічного та філологічного факультетів, яка визначає конкретні завдання підготовки майбутніх фахівців до науково-практичної роботи в сучасній школі. В основу такої підготовки покладено розвиток науково-дослідницьких здібностей студентів, формування миротворчих поглядів та переконань, виявлення їх обдарованості у процесі вивчення іноземної мови, озброєння їх емпіричними методами наукового дослідження.

4. В результаті формуючого експерименту ми реалізували цілісну систему формування миротворчих поглядів студентів у процесі вивчення іноземної мови, враховуючи. що підготовка майбутніх фахівців до науково-миротворчої діяльності спирається на ряд принципових положень, а саме:

- сприймання майбутніми спеціалістами кожного учня потенційним творцем власної долі, майбутнім активним громадянином, що відстоює миротворчі переконання;

- організацію навчально-пізнавальної діяльності у вищій школі, враховуючи не тільки суспільне замовлення на підготовку майбутнього професіонала, а й зважаючи на здібності, потреби студентів педагогічного та філологічного факультетів, розвиток їх патріотично-миротворчих інтересів;

- усвідомлення того, що майбутнього фахівця нового типу може підготувати тільки творчо обдарований викладач іноземної мови з притаманними йому миротворчо-патріотичними переконаннями;

- розуміння того, що творча особистість майбутнього вчителя формується, розвивається у специфічній атмосфері вивчення іноземної мови у вищій школі, яка проявляється на основі пріоритету миролюбності, толерантності та полікультурності на факультеті, на основі реалізації обгрунтованої системи формування миротворчих переконань у студентів.

За результатами дослідження сформульовано рекомендації, зокрема щодо організації навчального процесу спрямованного на реалізацію виховних завдань при вивченні іноземної мови, формування миротворчих поглядів студентів педвузів у процесі навчально-пізнавальної діяльності.

До подальших напрямів дослідження цієї важливої проблеми вважаємо за доцільне віднести такі, як: формування миротворчих поглядів старшокласників в процесі вивчення іноземної мови; виховання в дусі миру та взаємоповаги учнів середніх класів на уроках іноземної мови; формування миролюбних поглядів та переконань молоді в процесі ознайомлення з культурою інших народів; проблема формування миротворчих поглядів молоді в системах освіти інших країн; формування миролюбного та толерантного ставлення молоді до оточуючих під час проживання в сім'ях з іноземцями.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

Галуза Л.Ф. Роль змісту навчального матеріалу з іноземної мови у формуванні миротворчих переконань студентів педвузів // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: ВДУ. - 1998. - № 2.-С. 57-60.

Галуза Л.Ф. Формування миротворчих поглядів студентів в процесі навчання іноземній мові // Нова педагогічна думка. - Рівне. - 1998. - № 2.-С. 98-102.

Галуза Л.Ф. Основні напрямки миротворчого виховання студентів в процесі вивчення іноземної мови // Наукові записки.. - Остріг: Острозька Академія. 1998. - Том 1. - Частина 2.-С. 93-98.

Галуза Л.Ф. Реалізація миротворчого виховання в процесі позанавчальної діяльності засобами іноземної мови // Наукові записки.-Остріг: Острозька Академія. - 1998.-Том1.-Частина2.-С. 115-119.

Галуза Л.Ф. Психологічний параметр миротворчого виховання студентів педвузів // Взаємозв'язок психолого-педагогічної науки і шкільної практики як фактор вдосконалення педагогічної діяльності. - Рівне: РІПКПК. - 1998. - С. 69-71.

Галуза Л.Ф. Роль наступності у вихованні в дусі миру в школі та вузі в процесі вивчення іноземної мови // Миротворча діяльність школи і вузу..-Рівне: РЕГІ. - 1997. - Частина ІІ.-С. 83-85.

Галуза Л.Ф. Проблема виховання студентської молоді на ідеях миру в процесі вивчення іноземної мови // Миротворча діяльність школи і вузу. - Рівне: РЕГІ. -1997.-Частина ІІ.-С. 91-93.

Галуза Л.Ф. Виховання студентів педагогічного інституту на ідеях миролюбної політики України в процесі вивчення іноземної мови // Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу. - Рівне: РДПІ. -1995. - С. 34-35.

Размещено на Allbest.ru