Морально-етичне виховання студентів педучилища в процесі вивчення літератури рідного краю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морально-етичне виховання студентів педучилища в процесі вивчення літератури рідного краю

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Розбудова незалежної української держави неможлива без оновленої національної освіти, розробки прогресивних технологій, гуманізації, диференціації та інтеграції навчання, науково обґрунтованої системи морально-етичного виховання майбутніх громадян ХХІ століття. Цивілізованій європейській державі Україні потрібні спеціалісти з високим професійними і громадянськими якостями, стійкими морально-етичними переконаннями, з високим рівнем національної самосвідомості.

Успішне вирішення цих важливих завдань можливе за умови поєднання в навчально-виховному процесі ефективної педагогічної діяльності та засад національного виховання. Через це зростає роль гуманітарних предметів, і насамперед української літератури.

Серед основних шляхів якісного реформування викладання української літератури у педагогічних училищах визначається проведення науково-дослідницької та експериментальної роботи щодо впровадження інновацій, розвиток творчих здібностей майбутніх освітян, широке використання літературного краєзнавства, яке прилучає молодь до духовних скарбів рідного краю, сприяє вихованню високих морально-етичних почуттів.

Багатогранні аспекти морально-етичного виховання особистості знайшли своє відображення у працях філософів М. Бердяєва, Г. Сковороди, Е. Флоренського, І. Франка, педагогів Х. Алчевської, Г. Ващенка, Я. Коменського, І. Огієнка, В. Сухомлинського, К. Ушинського, сучасних вчених Ю. Бабанського, І. Беха, Н. Волошиної, А. Капської, Є. Пасічника, М. Стельмаховича, Б. Степанишина.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури показав, що більшість авторів розглядають проблему морально-етичного виховання особистості в контексті національного, прагнуть виховати творчо мислячу людину, патріота України, сповненого пошани до материзни, до одвічних загальнолюдських високоморальних чеснот. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми засвідчив, що більшість науковців-дослідників вважають значним підґрунтям морально-етичного виховання молоді введення до курсу програми з літератури у школах і вищих професійних навчальних закладах розділу «Література рідного краю». Досконале вивчення літературного краєзнавства сприяє вихованню національної самосвідомості, формує високі морально-етичні почуття, збуджує потяг до художньої творчості. Водночас ціла низка аспектів у цій важливій і складній проблемі ще недостатньо вивчена. Зокрема, не узагальнено досвіду роботи з питань ефективного вивчення розділу «Література рідного краю» у педагогічних училищах, не визначено психолого-педагогічних умов ефективного формування морально-етичних почуттів у майбутніх учителів під час вивчення літературного краєзнавства, недостатньо розроблено раціональні форми і методи добору літературного матеріалу та взаємозв'язку класної і позакласної роботи.

Особливої уваги потребує вивчення впливу творів літературного краєзнавства на становлення громадянськості, морально-етичного змужніння, зростання професійної майстерності майбутніх учителів. У практиці роботи педагогічних училищ ще не створено цілісної системи ефективного вивчення літератури рідного краю з використанням найновіших форм і методів організації навчально-виховної роботи, моделювання виховних ситуацій з метою якісного морально-етичного виховання класоводів національної школи.

Як засвідчив аналіз науково-методичної літератури, проблема морально-етичного виховання студентів педагогічних училищ засобами літературного краєзнавства досліджена недостатньо. Тривалий час в умовах унітарної держави не могла бути об'єктом дослідження проблема морально-етичного виховання майбутніх учителів в контексті національної школи. Національне трактувалося як ідентичне партійно-класовому, радянському.

Зважаючи на недостатню теоретичну і практичну розробленість проблеми, необхідність більш повної реалізації навчально-пізнавальних, виховних і розвивальних можливостей творів літературного краєзнавства, підвищення рівня морально-етичної вихованості майбутніх учителів, їх професійної майстерності, визначаємо тему дисертаційного дослідження, його об'єкт, мету і завдання.

Об'єктом дослідження є процес вивчення української літератури у педагогічних училищах, а предметом - зміст, форми, методи і прийоми морально-етичного виховання майбутніх учителів під час вивчення літератури рідного краю.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої ефективної методики формування морально-етичної вихованості студентів педучилища в процесі вивчення літератури рідного краю.

Виходимо з припущення, що виховання майбутніх учителів національної початкової школи в дусі морально-етичних ідеалів на уроках літературного краєзнавства Буковини буде найбільш результативним, якщо:

а) забезпечуватиметься глибоко продумана система формування морально-етичних переконань та ціннісних орієнтацій;

б) буде зроблено належний вибір і узагальнення фактів морально-етичного характеру;

в) уроки літературного краєзнавства відзначатимуться особистісно орієнтованою системою навчання та виховання, високою активністю, емоційністю, творчою пошуковістю та різноманітністю методів і прийомів;

г) широко впроваджуватиметься буковинська символіка, фольклорні джерела, моделюватимуться такі навчально-виховні ситуації, які будуть стимулювати майбутніх учителів до творчого мислення, власних суджень про твори, вчинки і помисли літературних персонажів та ліричних героїв, до обґрунтованої оцінки з позицій загальнолюдських морально-етичних цінностей;

д) буде здійснено проекцію морально-етичних ідеалів на сучасність, визначено роль понять: честь, совість, гідність, доброта, справедливість, доброзичливість, порядність, принциповість, тактовність, правдивість та їх антиподів у формуванні морально-етичних почуттів, рівня морально-етичної вихованості та педагогічного такту майбутніх учителів.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження необхідно було розв'язати такі завдання:

1) здійснити теоретичний аналіз проблеми морально-етичного виховання як визначального фактора професійної підготовки вчителя;

2) розробити систему морально-етичного виховання студентів педучилища засобами літературного краєзнавства;

3) визначити ефективні шляхи підвищення рівня морально-етичної вихованості майбутніх учителів під час вивчення літератури рідного краю;

4) перевірити ефективність запропонованої методики на практиці.

У процесі виконання цих завдань використовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження.

Теоретичні методи: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури у процесі вивчення теоретичних засад проблеми, ретроспективний та прогностичний аналіз літературних джерел, метод теоретичного аналізу та синтезу під час визначення мети, предмета, гіпотези та завдань дослідження, теоретичне осмислення і узагальнення передового педагогічного досвіду самого дисертанта та викладачів літератури педагогічних училищ Західного регіону України, технікумів і коледжів Буковини.

Емпіричні: аналіз результатів обстежень рівнів морально-етичної вихованості студентів педучилища, формуючий експеримент, бесіди з викладачами-словесниками, класними керівниками, класоводами базових шкіл та майбутніми вчителями, анкетування, аналіз студентських творчих робіт, вивчення результатів навчально-виховної діяльності студентів педучилища.

Дисертаційне дослідження проводилося на базі педагогічного училища Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича, технікумів і коледжів Чернівецької області. Експериментальним вивченням для забезпечення вірогідності результатів було охоплено 650 студентів випускних груп педагогічних училищ Західного регіону України.

Дослідження проводилося в три етапи впродовж 1989-1998 рр.

На першому, підготовчому етапі (1989-1992 рр.) мав місце інформаційний пошук шляхів розв'язання проблеми морально-етичного виховання майбутніх учителів на матеріалі літературного краєзнавства Буковини, що дало можливість зосередити увагу на здобутках вітчизняної та світової педагогіки із зазначеної проблеми, провести творчі зустрічі з письменниками Буковини, серію творчих уроків за участю авторів творів, що аналізувалися.

На другому етапі (1993-1994 рр.) було висунуто кілька робочих гіпотез щодо формування морально-етичних почуттів у майбутніх учителів, проведено констатуючі зрізи та проаналізовано їх результати, а також створено програми експериментального виховання на уроках української літератури, які ґрунтуються на давніх традиціях духовності буковинського краю, гуцульської мужності, лицарської звитяги і патріотизму.

На третьому етапі (1995-1998 рр.) здійснювалось експериментальне навчання й перевірка ефективності запропонованих методичних прийомів для оптимального засвоєння і поглиблення знань майбутніх учителів про творчість буковинських письменників та виховання морально-етичних почуттів, стійких громадянських переконань на матеріалі творів літературного краєзнавства Буковини.

Наукову новизну дослідження становлять теоретичне обґрунтування та експериментальна реалізація системи роботи з питань морально-етичного виховання майбутніх учителів на уроках літературного краєзнавства Буковини. В основу системи покладено ефективну методику вивчення літератури рідного краю, що сприяє формуванню у майбутніх учителів початкових класів оновленої школи особистісного ставлення до морально-етичної проблематики творів літературного краєзнавства, забезпечує сприймання та осмислення їх на високому інтелектуальному та морально-етичному рівні. Означено критерії морально-етичної вихованості студентів педучилища, удосконалено методику поетапного здійснення морально-етичного виховання майбутніх учителів у процесі вивчення літератури рідного краю.

Теоретична значущість дослідження полягає в науковому осмисленні та обґрунтуванні процесу формування морально-етичних почуттів, стійких громадянських переконань у майбутніх вчителів національної школи під час вивчення літературного краєзнавства.

Практичне значення дослідження - в апробації навчально-виховної системи роботи, спрямованої на ефективне вивчення літератури рідного краю, широкому використанні виховного потенціалу літератури Буковини.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікування статей, читання лекцій, виголошення доповідей на конференціях, наукових засіданнях, методичних семінарах, у яких популяризувалися основні ідеї морально-етичного виховання студентів засобами літературного краєзнавства. Результати доповідалися на засіданнях лабораторії методики літератури Інституту педагогіки АПН України, науково-практичних конференціях творчо працюючих викладачів літератури вищих професійних навчальних закладів з питань підготовки молодших спеціалістів (м. Київ, 1989-92 рр.), обласних науково-методичних конференціях викладачів словесників та вчителів початкових класів (м. Чернівці, 1996-98 рр.) у Чернівецькому обласному науково-методичному інституті післядипломної освіти (1997-98 рр.), Міжнародній педагогічній науково-практичній конференції «Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми» (м. Чернівці, 1996 р.), обласній психологічній конференції «Індивідуальний підхід до особистості дошкільного і молодшого шкільного віку» (м. Чернівці, 1998 р.), наукових семінарах кафедр української літератури, педагогіки і психології Чернівецького держуніверситету ім. Ю. Федьковича (1994-98 рр.), всеукраїнських регіональних практичних семінарах викладачів-словесників педагогічних училищ (м. Чернівці, 1995-97 рр.), засіданнях обласної науково-методичної комісії викладачів української літератури вищих професійних навчальних закладів (м. Чернівці, 1995-98 рр.), на курсах, семінарах працівників освіти, методистів, класних керівників та учителів початкових класів загальноосвітніх шкіл.

Структура та основний зміст роботи

Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних літературних джерел, обсяг роботи - 150 сторінок основного тексту (в тому числі 9 таблиць), список використаних літературних джерел містить 205 найменувань.

У вступі подано обґрунтування актуальності проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та гіпотезу дослідження, охарактеризовано методи та етапи експериментально-дослідницької роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі - «До теоретичних засад морально-етичного виховання майбутніх учителів на уроках літератури» - висвітлюються теоретико-методологічні передумови дослідження, розглядається суть морально-етичного виховання майбутніх учителів засобами української літератури у філософській, педагогічній та психологічній науці.

Аналіз філософських, педагогічних, психологічних та літературознавчих праць дозволив виділити найбільш важливі аспекти досліджуваної проблеми: з'ясування змісту морально-етичного виховання майбутніх учителів засобами української літератури в контексті відродження національної школи.

Більшість філософів сходяться на тому, що специфіка етики полягає у формуванні різноманітних професійних кодексів моралі: етики вчителя, вченого, лікаря, судової етики, етики бізнесу тощо. Ключовими категоріями етики філософи вважають: добро, зло, справедливість, обов'язок, совість, честь, гідність, щастя, рівність, свободу, милосердя.

Соціально-психологічні аспекти морально-етичного виховання - предмет дослідження І. Беха, Л. Божович, М. Боришевського, Т. Гаврилової, А. Захарової, Л. Кольберга, Е. Суботського, К. Ушинського, В. Чудновського, С. Якобсон, П. Якобсона. Так, К. Ушинський у своїй класифікації почуттів особливо виділяє духовні, бо вони найбільш повно відображають морально-етичну сутність свідомості людини. В теорії моральної соціалізації Л. Кольберга відображено взаємозв'язок розумової і морально-етичної сфер розвитку.

На принципах і традиціях народної педагогіки здійснювалось морально-етичне виховання у демократичних навчальних закладах України в XVI-XVII століттях. Зразком таких закладів були західноукраїнські братські школи, які ввібрали в себе педагогічні ідеї, багато-віковий народний досвід вітчизняної педагогіки та прогресивні педагогічні здобутки Заходу.

Великого значення надавав морально-етичному вихованню у своїх творах Григорій Сковорода. Він запевняв, що одних знань для людини в житті недостатньо, треба її виховати морально. На думку Г. Сковороди, добре виховану людину характеризують такі моральні якості, як любов до Вітчизни і праці, чесність, правдивість, скромність, сила волі, почуття людської гідності та дружби.

У своїй багатогранній і різножанровій творчості Т. Шевченко піднімав ідею необхідності засвоєння кращих моральних традицій і звичаїв українського народу. У художніх, публіцистичних творах, а також у своєму «Щоденнику» Т. Шевченко радив виховувати людину-громадянина, сильну своїми переконаннями, глибоко віддану народові.

Спираючись на досягнення світової філософії, І. Франко в галузі моралі та етики виходив з того, що морально-етичні норми і категорії залежать від конкретно-історичних умов розвитку суспільного життя і є відображенням його закономірностей. Різко критикував І. Франко пануючі методи виховання в тогочасних гімназіях і народних школах Галичини та Буковини: авторитаризм, тілесні покарання, зневага до дітей, глузування та знущання, утиски будь-якого прояву особистості.

Значний внесок в дослідження проблем морально-етичного виховання зробив визначний педагог і вчений В. Сухомлинський. Він був переконаний, що тільки через виховання чуйності, доброти, співпереживання можливе виховання справжньої людини. В. Сухомлинський досліджував проблему взаєморозвитку і взаємозалежності між емоційним станом учнів та їх розумовим, морально-етичним розвитком, формуванням стійких переконань молодих людей. Учений розробив серію морально-етичних бесід, спрямованих на самопізнання, самовиховання, самовдосконалення молодої людини.

У контексті проаналізованих наукових джерел визначаємо психолого-педагогічний аспект змісту морально-етичного виховання, яким будемо керуватись у дослідженні:

- розвиток у вихованців морально-етичної свідомості - формування потреб мотиваційної сфери і озброєння знаннями суті, норм і правил моральної поведінки;

- вироблення і розвиток морально-етичних почуттів;

- формування і закріплення стійких морально-етичних вмінь, навичок і звичок;

- постійне зміцнення волі та закріплення позитивних рис характеру;

- поступове поглиблене розуміння змісту морально-етичних норм і вимог, оволодіння складнішими формами поведінки.

У розділі проаналізовано зміст морально-етичного виховання майбутніх учителів у контексті відродження національної школи.

Відзначається внесок у розвиток названої проблеми визначних поборників української нації, педагогів-просвітителів X. Алчевської, Г. Ващенка, О. Вишневського, М. Грушевського, Н. Кобринської, О. Маковея, К. Малицької, О. Поповича, С. Русової, Ю. Федьковича. Особливий акцент зроблено на педагогічному доробку з проблем морально-етичного виховання кращих випускників Чернівецької вчительської семінарії - учнів О. Маковея, несправедливо забутих письменників Буковини: Д. Хоров'юка, І. Бажанського, І. Дощівника.

У дослідженнях сучасних вчених з означеної проблеми підкреслюється вирішальна роль національної ідеї у морально-етичному вихованні індивідуума: «Національна ідея є екстремальною в умовах кризи, коли людина не знаходить можливості, щоб повною мірою реалізувати себе. І тоді національна ідея стає системою корінних переконань, остаточним поглядом людини на життя, на світ, в який вона повірила».

У другому розділі - «Методичні та теоретичні аспекти вивчення літератури рідного краю в педагогічному училищі» - подано теоретичне обгрунтування дослідницько-експериментальної роботи з морально-етичного виховання майбутніх учителів початкових класів засобами літературного краєзнавства, визначаються критерії, показники, етапи і рівні результативності формування морально-етичних почуттів на уроках літературного краєзнавства та в позакласній роботі, розкрито методику здійснення морально-етичного виховання на уроках літературного краєзнавства, розроблено систему експериментальних уроків та позакласних виховних заходів з літературного краєзнавства Буковини, доведено ефективність запропонованої методики.

Поставлене у дослідженні завдання пошуку ефективних форм і методів розв'язання проблеми вирішувалось у процесі поглибленого вивчення практики роботи вищих професійних навчальних закладів з підготовки молодших спеціалістів, досвіду роботи викладачів літератури та класних керівників педучилищ Західного регіону України. Для вивчення проблеми у семи педучилищах Західного регіону України та семи технікумах і коледжах Буковини було проведено констатуючі зрізи, за допомогою яких виявлено позитивні сторони, недоліки і труднощі у здійсненні морально-етичного виховання засобами літературного краєзнавства. На основі наукових критеріїв було визначено рівень морально-етичної вихованості 650 випускників Чернівецького, Коломийського, Хмельницького, Чортківського, Вінницького, Львівського та Барського педучилищ. Результати констатуючого зрізу дозволили визначити такі три рівні морально-етичної вихованості майбутніх освітян:

Перший рівень - низький (елементарної морально-етичної вихованості). Студенти цього рівня вихованості володіють азбукою морально-етичної культури поведінки, етикету, їм притаманні почуття ввічливості, тактовності, охайності. Почуття обов'язку у майбутніх учителів цього рівня вихованості перебуває в зародковому стані, студенти не вміють обмежувати свої бажання. Зовні доброзичливі, однак турботу і співчуття до ближнього виявляють тільки на словах, поводяться час від часу зверхньо, невимогливі до себе і до товаришів.

Другий рівень - середній (морально-етичного вдосконалення з орієнтацією на зовнішні моральні регулятори). Майбутні вчителі середнього рівня вихованості прислухаються до старших, цінують суспільно-громадську думку. Їм властиве почуття сорому за погані вчинки, вони бояться осуду з боку товаришів, викладачів, виявляють доброту, співчуття, милосердя, вміють обмежувати свої бажання.

Третій рівень - високий (цілісної морально-етичної особистості з чітко вираженою моральною саморегуляцією, рівнем совісті). Студенти цього рівня мають сформовану життєву позицію, володіють колективістськими рисами: гуманізму, відповідальності за доручену справу, високим почуттям обов'язку, альтруїзму (безкорисливості); їм притаманне почуття справедливості, честі, совісті, гідності, вдячності, сорому, вірності слову, вони здатні давати правильну оцінку власним вчинкам і вчинкам інших людей.

Кількісну характеристику рівнів морально-етичної вихованості визначено за формулою

,

де М-Е - рівень морально-етичної вихованості, С - сума балів за різні види опитування, К - кількість показників. Одержаний результат від 1 до 0,6 вважався високим рівнем, від 0,5 до 0,3 - середнім, від 0,2 і нижче - низьким.

Діагностичні зрізи дозволили виявити, що на першому рівні вихованості знаходяться від 45% до 49% майбутніх учителів, на другому рівні від 42% до 48%, на третьому - від 7% до 9%.

Таке становище у практиці роботи педагогічних училищ можна пояснити недостатньою дослідженістю проблеми, відсутністю психологічної, педагогічної, методичної та наукової готовності викладачів літератури, класних керівників до системно організованої роботи зі студентами під час вивчення літератури рідного краю, невирішеністю з позицій сучасної методичної науки питань, пов'язаних із методикою проведення творчих уроків та позакласних виховних заходів із літературного краєзнавства.

Констатуючий зріз допоміг визначити критерії освіченості і морально-етичної вихованості майбутніх учителів початкових класів засобами літературного краєзнавства та накреслити конкретні шляхи їх ефективності, зважаючи на:

- виховний потенціал творів буковинських літераторів;

- уміння студентів аргументувати свої судження, добирати матеріал для аналізу творів, робити висновки;

- пробудження творчої активності студентів через високоемоційне сприйняття творів літературного краєзнавства, прилучення до літературної та художньої творчості;

- уміння використати набуті знання на уроках, в позакласній роботі, під час проходження педагогічної практики та написання курсових робіт.

Стан досліджуваної проблеми у практиці роботи педагогічних училищ зумовив необхідність розробки методики здійснення морально-етичного виховання студентів педучилищ під час вивчення творів літературного краєзнавства.

Експериментом для апробації дослідної методики було охоплено 625 студентів із 22 груп названих вище педагогічних училищ.

Здійснення морально-етичного виховання студентів педучилища засобами літературного краєзнавства розглядається як система, що грунтується на:

- доборі найвідоміших буковинських авторів та найвизначніших їх творів;

- взаємозв'язку класної і позакласної роботи;

- використанні найновіших, найефективніших форм і методів організації навчально-виховної роботи;

- моделюванні виховних, морально-етичних ситуацій під час опрацювання літератури рідного краю.

Система взаємопов'язує ряд етапів:

1) підготовчий, на якому студенти в процесі пошуково-дослідницької роботи знайомляться із творами літературного краєзнавства, самостійно їх осмислюють, засвоюють сюжет, літературні образи, аналізують політичні події, на тлі яких розгортається сюжет твору, визначають морально-етичну проблематику творів буковинських письменників;

2) мотиваційний, на якому формується потреба майбутніх учителів у проникненні в сутність змісту творів, в необхідності спілкування з головними героями;

3) етап осягнення студентами морально-етичного виховного потенціалу творів літературного краєзнавства, вироблення вміння висловлювати критичні судження щодо моральності вчинків героїв літературних творів, проводити проекцію на сучасність;

4) завершальний етап формування морально-етичної вихованості, у ході якого виявляється ефективність виховної роботи засобами літературного краєзнавства: під час написання творів-роздумів на морально-етичні теми на основі вивчення творів літературного краєзнавства, у процесі проведення практичних уроків та позакласних виховних заходів з використанням творів буковинських письменників, участі в мистецьких конкурсах та літературних олімпіадах.

У дисертації розроблено серію експериментальних уроків та позакласних виховних заходів, обґрунтовано чітку логічну систему методів, прийомів та форм, яка включає евристичну та проблемну бесіди з використанням сучасної аудіо - та відеотехніки, дискусію, інсценізацію уривків творів, літературний театр, психогімнастику, сугестивне введення в тему, доцільне використання класичної та народної музики під час інтегрованого уроку, літературно-мистецької вітальні, виховної години у формі усного журналу, літературної виїзної екскурсії, літературно-мистецького вечора «Пісенна творчість буковинських літераторів», презентації нових збірок письменників Буковини.

Експериментальне дослідження показало, що література Буковини є надзвичайно багатим і цінним матеріалом для виховання у майбутніх учителів національної школи високих морально-етичних почуттів, національних ідеалів, традиційних гуцульських чеснот. Висока ефективність педагогічного впливу на майбутніх громадян XXI століття зумовлювалась не тільки цікавим змістом художніх текстів, морально-етичними ситуаціями, а й ефективними формами, методами та прийомами роботи на уроках.

Уроки в контрольних та експериментальних групах по-різному впливали на формування у майбутніх учителів морально-етичних почуттів, розуміння ними поняття національного ідеалу. Стереотипне вивчення змісту художнього твору (переказування, побіжний аналіз образів, зачитування окремих частин поетичних творів) у контрольних групах не дало належного результату: більше половини опитаних не враховували морально-етичних критеріїв, не могли виокремити моральні вчинки, моральні риси та морально-етичні переконання героїв, дати їм належну оцінку. В експериментальних групах такі відповіді були характерні лише для 1-2 студентів, а в групах 31, 33, 41 та 44 шкільного відділу всі студенти давали чітку морально-етичну оцінку героям творів буковинських письменників, їхнім вчинкам, поведінці, помислам, поставленій меті та шляхам її реалізації, визначали глибокий морально-етичний та емоційний вплив літератури Буковини на формування власних професійних та загальнолюдських якостей. Студенти зазначених груп під час проведення пробних уроків та виховних заходів широко використовували твори буковинських письменників, виховували у молодших школярів базових шкіл Буковини морально-етичні почуття.

24 студенти експериментальних груп писали курсові роботи на тему «Вивчення творчості буковинських письменників у початкових класах», у додаток до курсових робіт майбутні вчителі розробили серію класних та позакласних уроків читання, виховних заходів на матеріалі літератури Буковини.

Усі курсові роботи, пробні уроки та виховні заходи з літературного краєзнавства Буковини оцінені балом «відмінно».

Наприкінці вивчення розділу «Література рідного краю» студентам було запропоновано три теми творів, які охоплювали як прозову, так і поетичну творчість буковинських літераторів.

Таблиця 1

Наведені кількісні показники (див. табл. 1) вибору теми творів майбутніми вчителями у контрольних та експериментальних групах засвідчують суттєву різницю в рівні засвоєння розділу «Література рідного краю». Найлегшою щодо висвітлення була друга тема. У контрольних групах її обрали у 3,5 рази більше студентів, ніж в експериментальних. Найважчою у всіх аспектах була третя тема, де вимагалися не тільки глибокі фундаментальні знання поетичних творів буковинської літератури, а й уміння дати власну оцінку її національному колориту. В контрольних групах ця тема не була обрана жодним студентом, а в експериментальних на неї зважились майже 30%. Причиною, на наш погляд, є те, що на уроках літературного краєзнавства в контрольних групах не вичленовували національні ознаки та риси буковинської поезії, не практикували форми та методи роботи з питань виявлення національного колориту творів літературного краєзнавства, не проводили творчих зустрічей з письменниками Буковини з метою вивчення їхньої мистецької лабораторії.

Зіставлення результатів контрольних і експериментальних груп засвідчують ефективність розробленої методичної системи морально-етичного виховання майбутніх учителів на матеріалі літературного краєзнавства, що переконує в достовірності гіпотези дослідження і успішній реалізації його завдань. Складена на основі порівняльних результатів таблиця усних відповідей, письмових творів, курсових робіт, написаних студентами експериментальних та контрольних груп, якісного рівня пробних практичних уроків та виховних заходів дає змогу порівняти рівні морально-етичної вихованості під час вивчення творчості письменників рідного краю в контрольних і експериментальних групах.

Таким чином, якісний і кількісний аналіз результатів формуючого експерименту дозволяє зробити висновок про те, що запропонована система методів, прийомів, видів і форм навчально-виховної діяльності з питань морально-етичного виховання майбутніх учителів початкової національної школи в цілому ефективна і дає позитивні результати.

Аналіз результатів формуючого дослідного навчання підтвердив ефективність експериментально-дослідної методики: рівень морально-етичної вихованості в експериментальних групах зріс на 35 відсотків і лише на 6 відсотків у контрольних групах.

Експериментальне дослідження підтвердило необхідність впровадження запропонованої системи морально-етичного виховання студентів педучилища засобами літературного краєзнавства у методику викладання літератури, оскільки вона істотно розширює коло знань і умінь майбутніх учителів, значно підвищує рівень морально-етичної вихованості, активізує пошуково-дослідницьку роботу, розвиває студентську творчість, формує естетичні смаки та морально-етичні ідеали особистості майбутнього вчителя початкових класів.

Таблиця 2. Співвідношення рівнів морально-етичної вихованості студентів експериментальних та контрольних груп

У дисертаційному дослідженні зроблено такі загальні висновки:

1. Морально-етичне виховання майбутніх учителів - вирішальний фактор їх професійної підготовки. Першоджерелом морально-етичного виховання студентів педагогічного училища на уроках літературного краєзнавства є художній твір.

2. Ефективність здійснення морально-етичного виховання майбутніх учителів національної школи досягається у процесі дотримання таких психолого-педагогічних умов:

- вивчення творів літературного краєзнавства проходить в умовах високої емоційності;

- навчання розглядається як процес власної діяльності студентів, що ґрунтується на пошуковій, науково-дослідницькій самостійній роботі;

- взаємовідносини викладача і студентів базуються на принципах педагогіки співробітництва, на уроках літературного краєзнавства створено позитивний психологічний мікроклімат;

- враховуються особливості психічного розвитку студентів педагогічного училища, специфіки їх професійної підготовки;

- використовується особистісний фактор у навчально-виховній роботі на уроці;

- забезпечується розвиток студентської творчості з максимальним використанням потенційних можливостей студентів та викладача.

3. Здійснення морально-етичного виховання майбутніх учителів має бути цілеспрямованим і систематичним як на уроках літературного краєзнавства, так і в позакласній виховній та гуртковій роботі, під час проходження педагогічної практики в базових школах.

4. Для успішного здійснення морально-етичного виховання особистості майбутнього вчителя національної школи необхідні такі вміння й навички:

- визначати ідею і проблеми художніх творів літературного краєзнавства, зіставляти конкретно-історичне, морально-етичне і загальнолюдське в творі;

- сприймати морально-етичний та емоційно-естетичний тон художнього твору;

- виявляти морально-етичні позиції та світоглядні особливості письменника, літературного персонажа;

- зіставляти художній твір з життєвою правдою, вичленовувати морально-етичну проблематику, виділяти та характеризувати моральні ідеали;

- здійснювати їх проекцію на сучасність, зіставляти авторську і власну позиції;

- самостійно аналізувати твір, виділяти основні моральні риси характеру героїв, їхні морально-етичні вчинки та переконання;

- висловлювати власну думку про морально-етичні проблеми твору, вміти її відстояти та аргументувати;

- вести дискусію;

- узагальнювати, робити висновки.

Проблеми морально-етичного виховання студентів педучилища не вичерпуються питаннями, розглянутими в дисертаційному дослідженні. Заслуговує на увагу проблема формування морально-етичної вихованості майбутніх учителів початкових класів на уроках педагогіки, психології, народознавства, методики виховної роботи, на уроках літератури під час вивчення творчості письменників, які з ідеологічних міркувань були вилучені з літературного процесу.

Матеріали дослідження висвітлено у таких друкованих працях

1. Горда М. Морально-етичне виховання майбутніх учителів на уроках літературного краєзнавства Буковини // Рідна школа. - 1999. - №1. - С. 20-24.

2. Горда М. Роль літературного краєзнавства Буковини у професійній підготовці майбутніх вчителів національної школи // Наукові записки. - Серія «Педагогіка». - №1. - Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 1999. - С. 175-178.

3. Горда М. Морально-етичне виховання майбутніх учителів національної школи в процесі вивчення творів історичної тематики літературного краєзнавства Буковини // Науковий вісник Чернівецького університету. - Випуск 36. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - С. 166-171.

4. Горда М. Вчимося у майстра // Вітчизна. - 1988. - №4. - С. - 152-153.

5. Горда М. Високе світіння. До 80-річчя від дня народження В.С. Бабляка // Вітчизна. - 1996. - №7-9. - С. 123-126.

6. Gorda M. Tragizmus unul scurt destin (80 ani de la nasterea prozatorului Volodimir Bableak) // Glasul Bucovinei. - 1996. - №2. - P. 82-86.

7. Gorda M. Intelectual ou ou brate de plugar (80 de ani la nasterea lui Mihailo Ivasiuk) // Glasul Bucovinei. - 1997. - №3. - P. 58-63.

8. Горда М. Роль творчості буковинських письменників у формуванні спеціалістів для національної школи // Зб. Матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми», у 6-ти книгах, кн. 3. - Чернівці: Митець, 1966. - С. 215-218.

9. Горда М. Психолого-педагогічні аспекти морально-етичного виховання майбутніх вчителів початкових класів на уроках літературного краєзнавства // Зб. матеріалів обласної науково-практичної конференції «Індивідуальний підхід до особистості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку в навчально-виховному процесі». - Чернівці: Прут, 1998. - С. 6-15.

10. Горда М. «Потішайся тим, що ім'я твоє рознеслося по всій Україні…» // Гуцульщина. - 1997. - №3-4. - C. 30-31.

Размещено на Allbest.ru