Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів вузів культури

Обґрунтування змісту та структури гуманістичних цінностей, що містяться у кобзарському мистецтві. Визначення рівнів сформованості гуманістичних орієнтації у майбутніх фахівців соціокультурної сфери. Рекомендації з використання кобзарського мистецтва.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2013
Размер файла 35,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів вузів культури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Стратегічним завданням реформування освіти стало /як визначається Державною національною програмою «Освіта /Україна XXI ст./"/ відродження й розбудова національної системи освіти - найважливішої ланки виховання свідомих громадян України, формування творчого потенціалу особистості на гуманістичних засадах спадщини української нації.

Українська музична культура й кобзарське мистецтво зокрема - як надійне підгрунтя моральності українців, як активний чинник суспільного життя, як одна з форм суспільного мислення - наскрізь просякнуті соціальним змістом: емоційна наснага, естетичні ідеали, що наповнюють культуру, виховують у суспільстві високі духовні цінності, принципи моралі тощо.

Для вирішення цих завдань кобзарство понад п'ять століть і своїм репертуаром, і специфічним вишколом, і майстерністю й самим способом побутування слугувало як синтетична соціально-педагогічна структура. Ніяка суспільна інституція не стояла так близько до народу і не була речником його соціальних та духовних інтересів як народне кобзарство, самостійно торуючи свій щлях до трудящого люду. Тому навчання професіоналів у вищій щколі слід розглядати у контексті соціальному, соціально-педагогічному. Це, звичайно, вимагає вдосконалення фахової підготовки студентів і, передусім, гуманістичної спрямованості їхньої багатопланової діяльності.

Будучи детермінантою художньо-творчої діяльності випускників вузів культури, кобзарське мистецтво виступає важливим інструментом гуманістичного орієнтування їх у соціокультурній сфері, активізує систему мотивів, інтересів, сформованість спеціальних музичних знань, практичних вмінь і навичок, що складають підгрунтя гуманістичної культурної особистості.

Формування гуманістично орієнтованої особистості є приорітетним напрямком у системі підготовки майбутніх фахівців соціальними інституціями культурологічного профілю - вузами культури. Необхідною умовою виконання глобального за своїм значенням завдання є забезпечення цілеспрямованих педагогічних впливів у процесі музично-професійної підготовки студентів на основі гуманістично цінного за своєю суттю кобзарського мистецтва.

Кобзарське мистецтво виступає як мистецьке явище, в якому культурно-історичний досвід духовних форм свідомості, ідей, ідеалів, норм, цінностей має характер культурно-історичного імпульсу, оскільки кожний запрограмований у ньому художньо-виконавський акт поєднує в собі тенденції розгортання як індивідуальної, так і загальнонаціональної історії українського народу.

Кобзарське мистецтво у художньо-образному відтворенні світу розкриває тенденції соціального, морально-етичного життя українського народу, що зумовлюється онтологічним та історичним змістом різножанрових форм та продуктів суто українського національного мистецького творення.

У кобзарському мистецтві відтворено на найвищому рівні загальнолюдські цінності, що виступають домінантою його існування у часі, просторі, дусі. Це - найвища форма відображення природи української національної самосвідомості.

Кобзарське мистецтво є своєрідним художньо-творчим засобом відображення, перетворення в ідеальній формі явищ духовного світу особистості і - через художні образи - здійснення мистецького впливу на розвиток її ціннісних гуманістичних орієнтацій.

В науковій вітчизняній літературі розглядається широке коло концептуальних підходів до розвитку духовних, гуманістично орієнтованих цінностей, загальнолюдських ціннісно-світоглядних позицій особистості, розвитку її свідомості. Актуальність проблематики розвитку особистості у контексті гуманістично-ціннісного орієнтування у соціально-педагогічних теоріях, узагальненому досвіді музично-виконавської практики характеризується як динамічна тенденція сучасного розвитку освіти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота має тісний зв'язок з Державною програмою «Культура. Просвітництво. Дозвілля.», з «Концепцією Київського державного університету культури і мистецтв» по вдосконаленню професійної підготовки фахівців соціально-культурної сфери, а також з планом роботи Київського університету культури і мистецтв як складова комплексного дослідження проблем професійної підготовки працівників культури в умовах гуманітаризації та демократизації системи вищої освіти.

Об'єкт дослідження - це процес формування гуманістичних ціннісних орієнтації у студентів вузів культури - майбутніх працівників соціокультурної сфери.

Предмет дослідження - це педагогічне керівництво формуванням гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів вузів культури на матеріалі кобзарського мистецтва.

Мета дослідження полягає у розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці системи організаційно-методичного забезпечення ефективності формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів вузу культури на матеріалі кобзарського мистецтва.

Визначена мета конкретизувалась у таких завданнях:

Аналіз стану розв'язання досліджуваної проблеми в теорії та педагогічній практиці вузу культури.

Теоретичне обґрунтування змісту та структури гуманістичних цінностей, що містяться у кобзарському мистецтві.

На основі розроблених критеріїв визначення рівнів сформованості гуманістичних орієнтації у майбутніх фахівців соціокультурної сфери.

Розробка та експериментальна перевірка ефективності системи організаційного забезпечення формування гуманістичних ціннісних орієнтацій студентів на основі кобзарського мистецтва.

Розробка методичних рекомендацій з проблем використання кобзарського мистецтва у процесі формування гуманістичних ціннісних орієнтацій студентів різних профілізацій у системі вищої гуманітарної освіти.

Наукова новизна полягає в тому, що автором:

сформульовано наукове поняття «кобзарське мистецтво», що здійснює гуманізуючу, інтегральну функцію в соціально-педагогічній практиці як «озвучене світовідчуття, що сполучає в собі властивості та взаємодію суспільної свідомості та музичної культури українців»;

визначено гуманістичні цінності, що містяться у кобзарському мистецтві;

теоретично обгрунтовано рівні сформованості гуманістичних орієнтацій студентів на основі розроблених критеріальних ознак;

розроблено, науково обгрунтовано та експериментально перевірено систему організаційно-методичного забезпечення формування гуманістичних ціннісних орієнтацій студентів на основі кобзарського мистецтва як специфічного виду навчальної діяльності у підготовці майбутніх фахівців.

У дослідженні було використано такі методи:

опитування /письмові та усні/,

міні-доповіді, бесіди /навчальні, корегуючі, узагальнюючі, контролюючі/,

тестування,

інтерв'ювання,

метод музично-теоретичного аналізу, виконавського аналізу,

метод статистичної обробки даних.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що автором розглянуто питання гуманістично ціннісного функціонування кобзарського мистецтва в соціокультурному просторі, статусно-ієрархічній структурі загальнолюдських цінностей; визначено приорітетність гуманістичного потенціалу кобзарського мистецтва; обгрунтовано соціальну функцію кобзарського мистецтва як засобу передачі досвіду, народних звичаїв, зв'язку між багатьма поколіннями українського народу через мистецькі зразки кобзарства /бо саме у звичаєвості відтворюються стосунки соціальні у невиробничій сфері, виявляються регламентуючі впливи на взаємини членів суспільства, а через поведінку окремих осіб - на їхнє ставлення одне до одного/, теоретично обґрунтовано систему організаційно-методичного забезпечення формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у майбутніх фахівців.

Практичне значення дослідження становить впровадження в навчально-виховний процес підготовки студентів-бандуристів розробленого теоретично-практичного курсу «Кобзарське мистецтво» та системи навчально-диференційовних завдань, розроблених дисертантом на факультеті музичного мистецтва Київського державного університету культури і мистецтв. Матеріали дослідження були впроваджені у навчальний процес Київського державного педагогічного університету імені М. Драгоманова при викладанні навчальної дисципліни «Спеціальний інструмент бандура».

Сформульовані автором науково обгрунтовані методичні рекомендації з питань формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у майбутніх фахівців кобзарського мистецтва можуть бути використані у викладанні навчальних дисциплін з культурології, соціальної педагогіки, музикознавства, народознавства, а також у широкій сфері соціокультурної діяльності.

Вірогідність результатів, які здобуті під час дослідження, підтверджуються методологічною обґрунтованістю основних теоретичних висновків, використанням комплексу методів, що адекватні меті та завданням дослідження, поєднанням якісної та кількісної обробки результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації, експериментальна перевірка та впровадження в навчальну практику організаційно-методичної системи по формуванню гуманістичних ціннісних орієнтацій студентів-бандуристів на факультеті музичного мистецтва Київського державного університету культури і мистецтв дозволили забезпечити, крім існуючої кваліфікації «керівник капели бандуристів», підготовку нової: «кобзар-виконавець, викладач спеціальних музичних дисциплін». Основні положення та результати дослідження обговорено у ході виступів автора з науковими повідомленнями та доповідями на Всеукраїнських та вузівських науково-творчих конференціях науковців та працівників культури України, вузівських науково-практичних конференціяїх /1993-1998 рр./

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, що містять в собі шість підрозділів, висновків, таблиць, графіків та списку використаних джерел / 192 найменування/.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначено мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення роботи, вірогідність, апробацію та впровадження результатів дослідження у практику системи вищої культурологічної освіти.

У першому розділі «Соціально-педагогічні аспекти формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів-бандуристів вузів культури» подається науково-аналітичний огляд філософської, культурологічної, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури з проблем дослідження, в теоретично концептуальному аспекті розглянуто поняття «цінність», «ціннісні орієнтації», «гуманістичні ціннісні орієнтації», розкрито сутність гуманістичного потенціалу кобзарського мистецтва, проаналізовано сучасний стан гуманістично-ціннісного орієнтування студентів-бандуристів, а також обґрунтовано необхідність розробки оптимальних педагогічних умов формування їхніх гуманістичних ціннісних орієнтацій на матеріалі кобзарського мистецтва.

Характер дослідження окреслив певне коло вивчення наукової та художньої літератури з методологічних позицій теорії гуманізму, проблем загальнолюдських гуманістичних цінностей та умов їх функціонування; /І. Огієнко, Г.С. Сковорода, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський, І.Я. Франко, Т.Г. Шевченко, та ін./, висвітлення питань національних орієнтацій особистості в структурі гуманістичних цінностей, що закладені у змісті кобарського мистецтва /Ф.М. Бурлака, Б.П. Кирдан, Г.А. Нудьга, А.Ф. Омельченко, О.А. Правдюк/, визначення систем змістовних утворювань особистості на гуманістично-ціннісних орієнтирах у процесі художньо-творчої діяльності /Б.В. Асаф'єв, В.О. Василенко, Є.В. Назайкінський, Л.Н. Столович та ін./.

Праці Л.С. Виготського, І.С. Кона, І.А. Зязюна, В.Б. Ольшанського, С.Л. Рубінштейна, О.І. Фортової та ін. стали основою у визначенні природи і сутності ціннісних орієнтацій як загальної соціальної спрямованості людини, що реалізується в актах її поведінки як комплекс широкоаспектних світоглядних позицій особистості у світосприйманні. Підкреслюючи регулюючий характер цінності, яка слугує постійним орієнтиром, вони визначають цінність як значення об'єкту, акцентуючи увагу на прямий зв'язок цінності з поняттям значущості, а також з потребами, прагненнями, ідеалами, ціннісними орієнтаціями особистості.

Ціннісні орієнтації розглядаються В.І. Дряпікою, А.Г. Здравомисловим, Т.І. Левченко, Є.В. Соколовим, В. Франклом, Р.П. Шульгою, В.О. Ядовим як джерело виникнення конкретних та стійких мотивів певної діяльності, що визначає реалії поведінки особистості стосовно предметів і явищ навколишнього світу. Вони складають відносно стійку систему фіксованих установок, що організують поведінку особистості у сфері суспільного життя й розуміння самого себе як одиниці суспільства. Ціннісні орієнтації, з одного боку є конкретним виявленням ставлення особистості до фактів дійсності, а з другого - системою фіксованих установок, що регулюють поведінку особистості протягом відтинку часу, як внутрішній імпульс саморуху особистості у процесі її життєдіяльності.

Ціннісні орієнтації, на думку Ф. Знанецького, У. Томаса, Д.М. Узнадзе, виступають як установка особистості на цінності матеріальної та духовної культури суспільства.

Ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості й виконують функції внутрішньої координації /Е.В. Соколов, В.П. Тугарінов/, виступають як загальна соціальна спрямованість людини, що реалізується в діяльності /В.Б. Ольшанський, Л.П. Фоміна/, як регулятивний процес у формуванні самосвідомості особистості /І.М. Попова/, соціально-оцінкове ставлення до соціально значущого об'єкту /Т.І. Левченко/.

На формування ціннісних орієнтацій особистості впливає установка її позиції у досягненні мети, що в подальшому стає тілом готовності до діяльності у відповідних умовах і певних напрямках /Д.М. Узнадзе/ та керує нею /Х. Рорахер/.

Ідеал, що розглядається дослідниками з позицій філософської науки як ідеальний образ, котрий конкретизує мету та напрямки мислення і діяльності особистості, в тому числі й оцінної /Г. Гегель, Е. Кант, Ф. Шеллінг, І.Фігте/, виступає у досягненні завдань активною, організуючою, рушійною силою.

Орієнтації містять в собі певні норми, що регулюють свідомість особистості на рівні загальнолюдських цінностей. Вони виявляються у світоглядницьких позиціях, поведінкових ситуаціях, оцінній діяльності особистості та в процесі узагальнення набутих знань /Каган М.С., Роджерс А., Шарп Ф./.

Гуманізм як прояв людяності, відповідальність за свої дії, виступає домінантою у світоглядницьких позиціях нашого дослідження. Саме в такому ключі розглядається функціонування кобзарського мистецтва як гуманістично спрямоване явище національного культурного надбання української нації.

Теоретичні засади гуманізму на основі вітчизняних досліджень Б.С. Братуся, Н.І. Киященко, В.І. Дзюби та зарубіжних - А. Маслоу, М. Рьюза, А. Швейцера та ін. дозволили накреслити стратегічні лінії у вирішенні проблем формування гуманістично орієнтованої особистості. Дослідники доводять, що тільки через гуманістичні ціннісні орієнтації особистості можна розкрити її духовний потенціал /І.В. Малишев, Р.П. Шульга /.

Формування ціннісних орієнтацій особистості з гуманістичних позицій актуалізується в сучасних розробках проблем теорії і практики педагогічної науки /І.Д. Бех, Т.Ф. Брайченко, Л.П. Бойко, В.І. Дзюба, Л.Г. Коваль, Г.М. Падалка, В.І. Тарасенко/.

Проблема ціннісного в мистецтві має вирішальне значення у розвитку гуманістичних орієнтацій суб'єктів навчання, що, зрештою, визначає рівень сформованості їхньої духовної культури, в тому числі й у мистецтві музики /Н.В. Коваленко, Л.Г. Коваль, О.М. Олексюк, Г.М. Падалка, О.П. Рудницька, С.І. Уланова та ін./.

Наукові дослідження Ф.М. Бурлаки, С.І. Грици, А.І. Гуменюка, А.І.Іваницького, Б.П. Кирдана, Ф.І. Лаврова, А.Ф. Омельченка, О.А. Правдюка, З. Штокалка та ін. розкривають історичні умови розвитку кобзарського мистецтва, аспекти побутування його в соціумі, питання взаємозв'язку з народною художньою творчістю. Але в соціально-педагогічному напрямку дана проблема на розглядалась.

Аналіз наукової літератури показав, що саме в аспекті гуманістичного спрямування проблема використання кобзарського мистецтва у навчально-виховній практиці вузівської освіти студентської молоді музичних спеціалізацій є актуальною і потребує глибокого, всебічного, наукового вивчення.

Значні явища національної культури мають своє відображення у кобзарському мистецтві. Головні з них - це філософія життя, соціальні проблеми, своєрідне світосприйняття, відображення колективного духовного досвіду української нації в боротьбі за незалежність, свободу, визначення людини головною цінністю суспільства.

Кобзарське мистецтво - це озвучене світовідчуття, що сполучає в собі властивості та взаємодію суспільної свідомості та музичної культури українців.

Воно стало підгрунтям цілеспрямованого виховання майбутніх фахівців з акцентуалізацією на перетворення музично-естетичної культури суспільства в музично-естетичну культуру особистості на основі гуманістичної спрямованості кобзарського мистецтва.

Кобзарське мистецтво як синкретичне, глибокозмістовне, гуманістично спрямоване явище української національної культури невіддільне від історичних, соціально-економічних, політичних, культурологічних еволюційних процесів, що здійснювалися протягом всього періоду формування української нації.

Кобзарське мистецтво виступає як синтез суспільної свідомості та музичної культури, має ціннісні категорії змістовного значення, що впливають на світоглядницьку позицію особистості.

Кобзарське мистецтво, створюючи звукові художньо-образні аналоги світоглядницьких систем, відтворює закономірності суспільного життя української нації і стає теоретичним обґрунтуванням та художньо-образним оформленням гуманістично зорієнтованої української національної ідеї.

Кобзарське мистецтво виступає як носій духовних, соціальних, морально-етичних, історичних та героїко-патріотичних цінностей інтегрального узагальненого характеру, як засіб перетворюючо-виховного спрямування з орієнтацією на якісно оновлену художньо-творчу діяльність майбутніх фахівців.

Професійна діяльність майбутнього фахівця має поліфункціональний характер. Це - здійснення організаційної роботи з метою стимуляції творчої активності учасників колективного музикування в капелі бандуристів; забезпечення сформованості умінь та навичок; здійснення виконавської інтерпретації творів кобзарського мистецтва; створення умов продуктивного засвоєння гуманістичних, естетично-ціннісних надбань кобзарського мистецтва; організація просвітницької діяльності в аспекті популяризації окремих зразків кобзарського мистецтва.

Теоретичний аналіз наукової літератури дозволяє виявити протиріччя між існуючими сучасними соціально-духовними реаліями і станом орієнтації студентської молоді на гуманістичні цінності в національному музичному мистецтві; постійно зростаючими вимогами щодо гуманістично орієнтованого простору музично-професійної діяльності майбутніх фахівців-бандуристів та змістом їхньої спеціальної підготовки у системі вищої освіти; пріоритетними потребами практики у спеціалістів по відродженню національної української народної творчості та існуючими можливостями забезпечення готовності студентів-бандуристів вузів культури до продуктивного здійснення цієї діяльності на засадах базових знань кобзарського мистецтва.

На констатуючому етапі експериментального дослідження були визначені труднощі в регуляції музично-професійної діяльності майбутнього фахівця-бандуриста. Як засвідчило дослідження, вони пов'язані з недостатністю сформованості знань у сфері кобзарського мистецтва, практичного його опанування. Обстеження стану підготовки студентів до соціокультурної діяльності показало, що механізм впливу очікуваної результативності зумовлений цілеспрямованою орієнтацією на гуманістичні цінності кобзарського мистецтва, спільністю національних і загальнолюдських цінностей у формуванні гуманістично орієнтованих фахівців-бандуристів.

Дослідження показало, що зміст програмних вимог з дисциплін теоретичного і практичного циклів спеціальності «музичне мистецтво» для кваліфікації «Керівник капели бандуристів» у вузі культури недостатньо враховує гуманістичну ціннісну спрямованість кобзарського мистецтва. Крім того, визначені в ньому критерії гуманістичних цінностей, окреслення їх структури та надання змістовної характеристики потребують науково-теоретичного обґрунтування.

Вимоги практики орієнтують на підвищення кваліфікації студентів-бандуристів на основі забезпечення наукового підходу до корегування змісту і структури музичної освіти, впровадження нових форм навчання та виховання, методики викладання музичних циклів дисциплін, що забезпечуюють спеціалізацію.

Дослідженням доведено, що удосконалення навчального процесу у вузі культури з метою підготовки фахівців-бандуристів на основі сучасного бачення та розуміння гуманістичних цінностей, що містяться у кобзарському мистецтві, можливе лише за умов впровадження в навчальну практику організаційно-методичної системи, що включає:

розробку курсу «Кобзарське мистецтво»,

впровадження в практику навчально-деференційованих завдань навчально-виховного процесу,

здійснення міждисциплінарних координацій на основі структурування змісту навчальних курсів «диригування», «постановка голосу», «капела бандуристів» з актуалізацією гуманістично-орієнтованого матеріалу на основі кобзарського мистецтва.

Крім того, потребує подальшого перегляду зміст та структура музично-творчих, спеціальних та виконавських циклів музичних дисциплін, що забезпечують визначену спеціалізацію; організація навчально-виховної роботи у вузах культури на основі урахування гуманістично орієнтованого кобзарського мистецтва та поліфункціонального характеру музично-професійної діяльності майбутніх спеціалістів та сучасних вимог щодо сформованості їхніх професійних і особистісних якостей.

У здійсненому дослідженні можна вважати встановленим, що ефективність сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів залежала від педагогічно доцільних умов, що забезпечили розробку системи навчально-диференційованих завдань з використанням їх у практиці навчання.

Система навчально-диференційованих завдань містила в собі шість моделей, які у своєму змісті проекціювали практичні навчальні ситуації, спрямовані на професійну діяльність майбутніх фахівців.

Навчально-диференційовані завдання мали гуманістичний характер впливу кобзарського мистецтва на усвідомлення студентами ціннісно зорієнтованого багатства визначеної інформації з домінантою реалізації її в майбутній творчості.

Спираючись на загально-педагогічні принципи та концептуальні положення формування особистості в діяльності, ми використали навчально-диференційовані завдання як підгрунтя для доцільної взаємодії суміжних фахових дисциплін, що в цілому спричинило навчальний та розвиваючий ефект.

Дані констатуючого етапу експериментального дослідження дозволили охарактеризувати реальний стан підготовки майбутніх фахівців і підтвердили необхідність кардинальних змін у системі вузівського навчання та виховання з орієнтацією на домінуючий чинник - гуманізацію освіти та опанування надбань національної культури, основною складовою якої є кобзарське мистецтво.

На основі якісного та кількісного аналізу дослідницьких матеріалів перетворюючого експерименту було окреслено три рівні сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій: ситуативно-орієтаційний (низький), раціонально-орієнтаційний (середній), регулятивно-орієнтаційний (високий) на основі узагальнених критеріїв, а саме «критерію цінності», «критерію часу», «критерію узагальнення знань».

Для визначення сформованості існуючих ціннісних орієнтацій у студентів-бандуристів вузу культури були розроблені і охарактеризовані критерії рівневої їх ознаки.

Регулятивно-ціннісний рівень (високий). Він характерний досить повними і глибокими знаннями студентів про гуманістичні цінності, їхні компоненти і виявлення. Студенти вільно орієнтуються у кобзарському мистецтві, визначаючи його гуманістичну сутність та цінність.

Регулятивно-орієнтаційний рівень (середній). Він характерний достатніми знаннями про гуманістичні цінності, розумінням його значимості у життєдіяльності. Студенти достатньо орієнтуються у кобзарському мистецтві у плані визначення його цінностей.

Ситуативно-орієнтаційний рівень (низький). Він характерний ситуативним виявленням гуманістичних цінностей, слабкою обізнаністю студентів в кобзарському мистецтві і відсутністю бажання до самовдосконалення.

Узагальненими критеріями виступили:

«критерій ціннісний» - рівень адекватності оцінки, суб'єктивності, цінності для особистості того чи іншого аспекту знань з кобзарського мистецтва;

«критерій часовий» - рівень конкретно-ситуативних або стійких, стабільних в часі, сформованих ціннісних орієнтацій особистості;

«критерій узагальнення знань» - рівень глибини, усвідомлення, змістовності знань з кобзарського мистецтва та гуманістичних цінностей, що містяться в ньому.

В другому розділі «Педагогічне керівництво процесом формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів-бандуристів вузу культури» викладено сутність формуючого експериментального дослідження, охарактеризовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів, - доведено результативність проведеного дослідження.

В організації формуючого експерименту вихідною була визначена педагогічна концепція активного продуктивного навчання, згідно з якою здійснювалось формування гуманістичних ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців, засвоєння ними базових музичних знань, практичних умінь та навичок, використання широкого обсягу творів кобзарського мистецтва. При цьому мета діяльності несла в собі паралельно як функцію розвиваючого навчання, так і функцію управління цією діяльністю. Предметом пізнання виступила змістовна, структурна, операціональна сторона знання. Студенти оволодівали способами дії стосовно вже засвоєного знання, що дозволило фіксувати зміну гуманістично-ціннісних стратегій художгьої свідомості студентів.

На підставі даних дослідження визначено роль системного підходу в розробці та конструюванні навчального курсу «Кобзарське мистецтво». В ньому теоретичний матеріал взаємопов'язаний з практичним музично-виконавським пластом інтерпретації на рівні систематизації та узагальнення знань як аксіологічного спрямування, так і суто професійних, відповідних закономірностям існування музичного мистецтва.

В ході розробки змісту курсу «Кобзарське мистецтво» були конкретизовані теоретичні знання щодо компонентів гуманістичних ціннсотей у кобзарському мистецтві, розроблено розділи та окремі теми з історії становлення та розвитку кобзарського мистецтва, теоретичні аспекти гуманістично-ціннісної суті його функціонування в соціокультурному просторі; визначено методику музично-виконавської інтерпретації творів кобзарського мистецтва.

При структуруванні змісту навчальинх музичних курсів, забезпечуючих спеціалізацію, здійснювалась часткова реконструкція за рахунок введення нової інформації стосовно кобзарського мистецтва, створення узагальнених тематичних блоків, уточнення послідовності їх введення у процес викладання, створення умов для інтеграції та узвгвльнення знань щодо гуманістичних цінностей, які містяться в кобзарському мистецтві за принципом цілісності.

Розроблений курс «Кобзарське мистецтво» виступив як цілісна система, що забезпечила формування у студентів сучасного знання еволюційного процесу розвитку кобзарського мистецтва, гуманістично-творчого потенціалу, визначення сфери музично-виконавської діяльності, в які йкобзарське мистецтво втілюється в найбільш повному обсязі.

Розроблений та апробований в навчально-виховному процесі вузу культури курс «Кобзарське мистецтво» вміщував історичні та теоретичні аспекти розвитку кобзарського мистецтва, сучасного його стану в контексті функціонування української національної художньої культури, змісту та структури гуманістичних цінностей, що містяться в ньому.

В ході експериментального дослідження було визначено оптимальну структуру послідовного залучення студентів до різноаспектного, різножанрового світу кобзарського мистецтва, що забезпечувалось логіко-доцільною побудовою курсу.

Педагогічна спрямованість опанування кобзарського мистецтва відбувалась через механізм засвоєння його художньо-ціннісних, гуманістично-орієнтованих надбань у поєднанні з формуванням спеціальних знань, умінь, що сприяло підвищенню фахового рівня майбутніх бандуристів та розвиток їхніх особистісних якостей.

На основі даних дослідження визначено ефективність системного підходу в розробці теоретичного і практичного матеріалу з метою його узагальнення, систематизації, встановлення міждисциплінарних координацій, забезпечення сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій у майбутніх фахівців.

Лекційний курс кожного розділу програми теоретично, а потім практично опрацьовувався студентами-бандуристами на заняттях з постановки голосу, диригування, спеціального інструменту - бандури, капели бандуристів з використанням музичного матеріалу кобзарського мистецтва. Це надавало навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, свободи вибору того чи іншого твору, можливість реалізувати індивідуальні уподобання, потреби, інтереси.

Як показало експериментальне дослідження, студенти позитивно сприйняли нові підходи, нові завдання в організаційному вигляді, в змістовному структуруванні матеріалу, в здійсненні операціональних дій та педагогічного впливу, які забезпечили формування у них стійких гуманістичних орієнтацій. Останнє визначалось в цілому як суттєве досягнення актуалізації їхнього духовного потенціалу. Дослідженням доведено, що студенти, поступово розвиваючи гуманістичні стратегії художньої свідомості на основі ціннісного орієнтування у кобзарському мистецтві, виявили сформованість стійкості цих позицій.

Узагальнені знання про кобзарське мистецтво з установкою - орієнтацією на систему гуманістичних цінностей історичного, героїко-патріотичного, соціального, морального, національно-світоглядницького спрямування здобули свою реалізацію в практичній художньо-творчій діяльності.

Результати дослідження показали, що в розробленій системі експериментальних навчально-деференційованих завдань, що моделюють процес формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів засобами кобзарського мистецтва, можуть бути застосовані соціально-пелагогічний, культурологічний та художньо-творчий підходи:

соціально-педагогічний - за умов актуалізації ціннісного орієнтування в навчально-творчій діяльності;

культурологічний - за умов визначення засобів продуктивної реалізації виховного потенціалу кобзарського мистецтва;

художньо-творчий - за умов розгляду підготовки майбутніх фахівців-бандуристів та здійснення поліфункціонального характеру практичної діяльності в соціокультурній сфері.

Пошуково-творчі форми роботи забезпечували розвиток у студентів світоглядних позицій загальнолюдського розуміння цінностей, усвідомлення ними гуманістичних цінностей, розширення діапазону спеціальних музичних знань, а також сформованість особистісних якостей гуманістично-ціннісного спрямування.

Аналіз експериментальних даних засвідчив, що внаслідок використання системи навчально-диференційованих завдань від репродуктивного типу до творчо-пошукових успішно формувались гуманістичні ціннісні орієнтації у студентів-бандуристів експериментальної групи, музична культура, здібності до самостійного підходу у всіх випадках музично-професійної діяльності у порівнянні з виконанням аналогічних завдань студентами контрольної групи.

Порівняльний аналіз результативності якісних та кількісних показників сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів-бандуристів експериментальної та контрольної груп був проведений завдяки використанню методики лонгітюдного спостереження, тестування, експертного оцінювання. Здійснення педагогічних зрізів на діагностичному, контрольному та підсумковому етапах дослідно-експериментальної роботи підтвердило ефективність організованого педагогічного керівництва процесом формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів-бандуристів вузів культури засобами кобзарського мистецтва.

В картках зафіксовано зміни, діапазон сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій, а також індивідуальних якостей студентів - учасників експерименту.

Динаміка формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів експериментальної групи виглядала так:

на ситуативно-орієнтаційному рівні - 66,6%; 9,9%; 0%;

на раціонально-орієнтаційному - 27,2%; 45,4%; 21,2%;

на регулятивно-ціннісному - 0%; 45,4%; 78,7%.

Узагальнення експериментального матеріалу дозволило виділити сформованість таких особистих якостей: людяність, доброзичливість, емпатійність, чесність, справедливість, толерантність, повагу до людей. В них розвинено почуття національної гідності, сформовано світоглядницьку позицію на рівні українського менталітету.

По матеріалах дослідження зроблено теоретичні й практичні висновки з питань формування гуманістичних ціннісних орієнтацій студентів-бандуристів вузу культури на матеріалі кобзарського мистецтва.

В здійсненому дослідженні можна вважати встановленим, що ефективність сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів-бандуристів на засадах кобзарського мистецтва перебувала у залежності від педагогічно доцільних умов, що спричинили розробку системи навчально-диференційованих завдань з використанням їх у практиці індивідуалізації навчання. Ці завдання проекціювали у своєму змісті виконання студентами поліфункціонального характеру музично-професійної діяльності, що забезпечувало практичну спрямованість всього навчання студентів вузу культури.

Аналіз наукової літератури, першоджерел, а також змістовна характеристика творів кобзарського мистецтва показали, що воно в цілому має специфічну природу цінностей, а також механізм художньо-творчого впливу на особистість, що забезпечує формування її ціннісних орієнтацій.

До інтегральних гуманістичних цінностей, що містяться у кобзарському мистецтві, були віднесені цінності історичного характеру, патріотичні, соціальні, морально-етичні, національної свідомості.

Виявлені в результаті дослідження рівні на основі узагальнених критеріїв сформованості гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів-бандуристів вузу культури дозволили проаналізувати процесуальну сторону динаміки їхнього розвитку.

Дослідженням доведено, що формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у студентів-бандуристів вузу культури повинно забезпечуватися введенням курсу «Кобзарське мистецтво», введенням системи навчально-диференційованих завдань в навчальну практику, стимулюванням художньо-творчої діяльності, спрямованості на вдосконалення професійних знань, умінь та навичок.

В процесі дослідження автор вводить новий понятійно-термінологічний апарат: «кобзарське мистецтво», «гуманістичний потенціал кобзарського мистецтва», «гуманістична культура особистості».

Результати дослідження показали ефективність формування гуманістичних ціннісних орієнтацій - історичних, патріотичних, соціальних, морально-етичних, національної свідомості - студентів-бандуристів вузу культури на основі кобзарського мистецтва в експериментальних умовах.

Здійснене дослідження підтверджує необхідність широкої розробки даної теми стосовно специфіки наукових знань в інших сферах функціонування української національної художньої культури, у вивченні питань гуманітаризації системи музичного навчання та виховання початкової та середньої ланки, духовно-ціннісного впливу кобзарського мистецтва на рівні «мистецтво - слухач», «мистецтво - аудіовізуальна зона його функціонування» та інших аспектів.

Результати дослідження мають безпосередній вихід в соціально-педагогічну теорію і практику, можуть бути використані в теоретичних курсах з питань історії, мистецтвознавства, соціальної педагогіки, культурології. Матеріали дослідження можуть бути використані в розробці навчально-методичної літератури, застосовані у створенні методичних посібників та рекомендацій для студентів вузів культури.

Дослідженням доведено, що сформовані гуманістичні ціннісні орієнтації студентів-бандуристів виступили основоположними, фундаторськими у їхніх особистісних установах, потребах, інтересах і життєдіяльності.

Основні результати дисертаційного дослідження викладено у таких публікаціях автора

кобзарський гуманістичний мистецтво фахівець

Формування гуманістичних орієнтацій у студентів музичних спеціальностей вузів культури та мистецтв // Питання культурології: Збірник наукових статей.-1 с., КДУКіМ, 1997.-с. 76-78.

Гуманістичні ціннісні орієнтації у кобзарському мистецтві // Культура і мистецтво у сучасному світі: Наукові записки КДУКіМ. Випуск 1.-1 с., 1998.-с. 240-243.

Гуманістичний потенціал кобзарського мистецтва // Рідна школа, -1998-, №11.-с. 67-69.

Програма курсу «Кобзарське мистецтво».-К.:КДУКіМ, 1998.-9 с.

Формування гуманістичних орієнтацій студентів вузу культури // Матеріали Всеукраїнської науково-творчої конференції «Художня культура: проблеми, перспективи».-1 с., 1995, - с. 32-33.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.