Художня творча діяльність студентів вищих закладів освіти України (1960-1995 рр.)

кандидата педагогічних наук

ГІПТЕРС Зінаїда Василівна

Київ - 1998

АНОТАЦІЯ

Гіптерс З.В. Художня творча діяльність студентів вищих закладів освіти України (1960 - 1995 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 1998.

У дисертації викладено педагогічні та культурологічні засади художньої творчої діяльності студентів. Визначено етапи її розвитку в Україні у 1960-1995 рр. Виявлено основні тенденції розвитку художньої творчості студентів у досліджуваний період. Розроблено методичні рекомендації щодо оновлення змісту, форм і методів художньої творчої діяльності студентів з урахуванням досвіду вищої школи України і Польщі.

Ключові слова: творчість, художня творчість, художня творча діяльність, естетична діяльність, суб`єкт творчості, студент, естетичне виховання, форми, методи, засоби естетичного виховання, діалог культур.

АННОТАЦИЯ

Гиптерс З.В. Художественная творческая деятельность студентов высших учебных заведений Украины (1960 - 1995 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1998.

В диссертации изложены педагогические и культурологические основы художественной творческой деятельности студентов. Определены основные этапы её развития в Украине в 1960-1995 гг. Выявлены основные тенденции развития художественного творчества студентов в исследуемый период. Разработаны методические рекомендации по обновлению содержания, форм и методов художественной творческой деятельности студентов с учетом опыта высшей школы Украины и Польши.

Ключевые слова: творчество, художественное творчество, художественная творческая деятельность, эстетическая деятельность, субъект творчества, студент, эстетическое воспитание, формы, методы, средства эстетического воспитания, диалог культур.

культурологічний студент творчий

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ.

У процесі розбудови Української держави на засадах гуманізму і демократії, активного національно-культурного відродження актуалізується проблема людини як суб'єкта творчості. Відбувається зміна концептуально-світоглядного ставлення до людини, а саме - перехід від психології людини-виконавця до дійсно гуманістичного усвідомлення сутності людини як людини-творця.

Першочерговості набуває питання формування культури спеціаліста, у якій поєднується високий професіоналізм, інтелігентність, соціальна зрілість, творче начало.

Поряд з державними активізуються альтернативні громадські рухи у сфері культури, в освіті активно йде процес створення нових типів навчальних закладів. Культурне життя стає складною, багатоукладною сферою діяльності, більше свободи отримують творчі колективи та особисті ініціативи, змінюються критерії та пріоритети соціальних цінностей. Набувають значущості соціальна педагогіка і психологія, соціологічні аспекти естетичного виховання у вищих закладах освіти.

Загальновідомо, що навчально-виховний процес має діалогічну природу. Тут взаємодіють: особистість викладача і студента; викладацький і студентський колективи; ідеологічні, морально-психологічні і соціокультурні чинники. Культурна вихованість особистості зумовлюється якістю мислення, діяльності і спілкування; формування культури майбутнього спеціаліста в системі освіти опосередковує динамічна зміна соціокультурної ситуації в суспільстві: вона може сприяти або, навпаки, заважати підвищенню якості підготовки спеціаліста.

У сучасних наукових дослідженнях акцентується увага не тільки на оволодінні професійно-фаховими знаннями і вміннями, а на вихованні особистості самого студента, майбутнього спеціаліста, його здатності до саморозвитку, духовного самозбагачення, творчого виявлення себе в різних життєвих ситуаціях.

Важлива роль у розвитку творчого інтелекту, гнучкого мислення, формування таких якостей фахівця-випускника вищої школи, як комунікативність, саморозвиток, самоудосконалення, соціальна активність, належить художній творчості як одному з основних засобів естетичного виховання студента. Отже, дослідження художньої творчої діяльності, її впливу на формування особистості майбутнього фахівця є однією з актуальних проблем педагогіки вищої школи.

Теоретична спадщина переконливо свідчить, що проблеми естетичного виховання молоді розглядалися вченими у діалектичній єдності з художньою творчістю. Історичну еволюцію умов естетичного виховання, його сутність і зміст розкрито в філософській, педагогічній, психологічній літературі. Філософський аспект художньої творчості досліджували Арістотель, М.О. Бердяєв, Г. Гегель, Л.М. Коган, А.Ф. Лосєв, А.В. Луначарський, Г.В. Плеханов, В.К. Скатерщиков, І.Я. Франко. Педагогічні основи художньої творчої діяльності як складової професійно-педагогічної підготовки майбутнього спеціаліста аналізували П.П. Блонський, П.Ф. Каптерєв, Я.-А. Коменський, А.С. Макаренко, М.І. Пирогов, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький. Психологію творчого процесу розкрили у своїх працях Г.О. Балл, І.С. Бех, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко. Теоретичне осмислення художньо-творчого досвіду ХІХ-ХХ століть знайшло відображення у працях Г.Г. Ващенка, А.І. Комарової, О. Кульчицького, В. Липинського, І.І. Огієнка, С.Ф. Русової, Лесі Українки, В.Яніва. Проблеми методології, теорії естетичного виховання як засобу гармонізації і соціалізації особистості, що вивчається як в естетиці, так і в педагогіці, досліджували М.В. Гончаренко, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.О. Кудін, Ю.У. Фохт-Бабушкін. Соціально-культурний контекст як фактор художнього розвитку особистості досліджується в працях В.Т. Лісовського, М.Ф. Овсянникова, В.І. Чепелєва, К.П. Шудрі, Н.О. Яранцевої. Дослідження естетичного виховання молоді засобами різних видів мистецтв здійснювали П.П. Автомонов, Г.М. Падалка, О.П. Рудницька, О.М. Семашко, Т.С. Яценко та ін. Психолого-педагогічні та культурологічні основи творчості розкрито у працях С.В. Домбровського, А.Й. Капської, К. Роджерса, В.А. Роменця, Г.М. Сагач, С.О. Сисоєвої. Взаємозв'язок почуттєвого, інтелектуального і практики, проблеми гуманізації та гуманітаризації освіти, формування творчої особистості розглядали Г.П. Васянович, Г.С. Дегтярьова, Л.Г. Коваль, Є.С. Клос, В.І. Луговий, В.К. Майборода. Зарубіжні технології естетичного виховання вивчали вітчизняні дослідники - А.М. Алексюк, Л.Г. Баїк, М.М. Барна, Я.С. Колибаб'юк, І.Є. Курляк, М.П. Лещенко, О.В. Сухомлинська та зарубіжні - Й. Войнар, Б. Грабський, Б. Дземідок, Е. Ляска, М. Рогуський. Висновки, що отримані за результатами дослідження виховного та духовно-практичного впливу художньої творчої діяльності на естетичне виховання і культурний розвиток особистості (С.М. Іконнікова, А.С. Каргін, П.Ф. Кравчук, В.Т. Лісовський, Г.А. Петрова, У.Ф. Суна), експертне опитування щодо творчої орієнтації студентів, узагальнення досвіду проведення міжнародних, республіканських фестивалів художньої самодіяльності студентів, аналіз репертуару та форм студентських художніх колективів - все це створює передумови для осмислення художньої творчості студентів як фактора, що справляє конструктивний вплив на естетичне виховання майбутнього спеціаліста, сприяє гуманізації освіти, впливає на формування філософії освіти в сучасних умовах України як незалежної держави.

Проблемам художньої творчої діяльності присвячено ряд дисертаційних досліджень (Л.К. Білий, Г.В. Карась, Я.С. Колибаб'юк, В.С. Маслов, В.В. Пабат, В.В. Тушева, В.С. Чорнобай).

Важливе значення для даного дослідження має врахування зарубіжного досвіду використання позааудиторного часу для виховної роботи та впливу художньої творчості у вищій школі на естетичне виховання студентів, зокрема у Республіці Польща та в інших країнах.

Разом з тим зазначимо, що досі малодослідженим залишається питання художньої творчої діяльності студентів як засобу естетичного виховання майбутніх спеціалістів у 1960-1995 роках, не вивчено його особливостей у пострадянський час.

Отже, актуальність розробки даної проблеми в сучасних умовах, важливість досвіду її вирішення у вищій школі 60-90-х років зумовили вибір теми дослідження "Художня творча діяльність студентів вищих закладів освіти України (1960-1995 рр.)".

Хронологічні рамки дослідження - 1960-1995 рр.

Нижня хронологічна межа характеризується тенденціями до значних змін соціокультурного плану. У 70-ті роки розгорнулась публічна дискусія про роль і місце соціального і біологічного у вихованні, яка внесла багато нового в теорію естетичного виховання особистості у вищих закладах освіти.

Верхня хронологічна межа - 90-ті роки, демократизація суспільного життя зумовили нові завдання в освітньо-виховній діяльності, відкрили реальні можливості для вияву творчості особистості.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану НДР Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми "Науково-теоретичне та методичне забезпечення гуманізації професійної підготовки спеціаліста у вищій школі" (РК № 0197И006396).

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: процес художньої творчої діяльності студентів вищих закладів освіти України у 1960-1995 роках.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: зміст, форми, методи та засоби формування особистості студента у процесі художньої творчої діяльності.

МЕТА РОБОТИ: дослідити змістовні цілеспрямування художньої творчої діяльності студентів 60-х - 90-х років на прикладі вищих закладів освіти України та виділити ті культурно-освітні надбання, які можуть бути використані в практиці роботи на сучасному етапі.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ ДОСЛІДЖЕННЯ: Зростання ролі гуманістичних цінностей у сучасному суспільстві вимагає посилення культурологічної спрямованості освіти.

Грунтуючись на наукових положеннях історико-педагогічних концепцій, враховуючи досвід та основні принципи національної системи виховання (культуровідповідності і природовідповідності, народності, гуманності), художню творчу діяльність розглядаємо як важливий засіб і компонент естетичного виховання майбутніх спеціалістів у вищій школі.

В основу дослідження була покладена ГІПОТЕЗА: культурно-естетичний розвиток особистості має тенденцію до самоудосконалення, самоактуалізації, якщо вона постійно перебуває в процесі художньої творчої діяльності.

Часткові гіпотези:

- художня творча діяльність студентів буде ефективною, якщо для неї створюватимуться належні соціально-культурні, організаційні, правові умови;

- удосконалення змісту, форм, методів, засобів художньої творчої діяльності студентів стане можливим тоді, коли воно здійснюватиметься на основі поєднання загальнолюдських і національних цінностей.

Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези були визначені такі ЗАВДАННЯ:

- здійснити філософсько-педагогічний аналіз понять "творчість", "художня творчість", "художня творча діяльність";

- дослідити історичні та культурологічні витоки художньої творчості;

- виявити основні тенденції розвитку художньої творчості студентів у досліджуваний період;

- розробити методичні рекомендації щодо оновлення змісту, форм і методів художньої творчої діяльності студентів з урахуванням досвіду вищої школи України і Польщі.

МЕТОДОЛОГІЧНУ ОСНОВУ дослідження становлять положення філософії щодо формування особистості у процесі активної творчої діяльності, концепція мистецтва як засобу естетичного та духовного розвитку індивіда, ідея цілісного формування спеціаліста як громадянина і професіонала на основі принципів демократизації, гуманізації, загальнолюдських духовно-моральних цінностей.

ТЕОРЕТИЧНУ БАЗУ дослідження становлять праці філософів з проблем художньої творчості (Арістотель, М.О. Бердяєв, Г. Гегель,); психологів з проблем розвитку творчої особистості (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Б.М. Теплов, Т.С. Яценко та ін.); педагогічні дослідження з проблем естетичного виховання, форм, методів, засобів залучення студентів до художньої творчої діяльності (Г.Г. Ващенко, А.І. Комарова, Г.А. Петрова, О.П. Рудницька, С.Ф. Русова, В.О. Сухомлинський та ін..); з проблем етнопедагогіки та фольклористичні праці (О.Воропай, В.Дорошенко, М. Костомаров, Леся Українка, М.Г. Стельмахович та ін..).

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА дослідження:

1) документи і матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВ України), зокрема фонди Р-462, 4621, в яких опрацьовані документи Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР з проблем підготовки спеціалістів, міжнародних зв'язків вузів України, організації виховної роботи студентів, проведення фестивалів самодіяльної творчості, науково-методичного та організаційного забезпечення художньої творчої діяльності молоді (Фонд Р-462, Оп.1, Спр.160-198. Фонд 4621, Оп.13, Спр. 160-207, 222-226, 501-502, 805, 1083-1100, 1668-1690, 1834-2038). В процесі історико-педагогічного дослідження виявлено і опрацьовано 334 архівні справи з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління;

2) документи, матеріали, навчальні плани, програми, угоди про співпрацю вищих навчальних закладів України та зарубіжних країн, зокрема Польщі з фондів обласних державних архівів: Волинського обласного державного архіву (ВОДА) (Фонд Р-376, Оп. 7, Спр. 1-112); Івано-Франківського обласного державного архіву (ІФОДА) з фонду 40 (Оп. 26, Спр. 1-4; Оп. 27, Спр 1-9; Оп. 28, Спр. 68; Оп. 30, Спр. 1-10; Оп. 32, Спр. 6; Оп. 34, Спр. 1-2; Оп. 40, Спр. 2-30; Оп. 44, Спр. 4-5); Львівського обласного державного архіву (ЛОДА) з фонду 3 (Оп. 7, Спр. 19-22; Оп. 9, Спр. 222; Оп. 10, Спр. 237-289; Оп. 28, Спр. 62; Оп. 34, Спр. 15; Оп. 37, Спр. 16-35; Оп. 40, Спр. 40; Оп. 43, Спр. 1-7); Миколаївського обласного державного архіву (МОДА) з фонду Р-881 (Оп. 1, Спр. 2300, 2460, 2622, 2791, 2840-а, 2952, 2975, 3134, 3156-3159; Оп.3, Спр. 23-32), з фонду 993 (Оп. 2, Спр. 296, 299, 338, 340), з фонду Р-2849 (Оп. 1, Спр. 206-208), з фонду Р-2854 (оп. 6, Спр. 66, 77, 142, 146-148, 183, 186, 218, 252; архіву Львівської обласної ради профспілок (Архів ЛОРП) з фонду 1519 (Оп. 1, Спр. 2051-2053, 2080-2097, 2112-2120, 2151-2176, 2215-2247, 2338, 2420-2428), з фонду Р-1661 (Оп. 1, Спр. 430-438);

3) нормативні документи і матеріали, програми та репертуарні плани студентських художніх творчих колективів вищих закладів освіти України, зокрема, Волинського державного університету ім. Лесі Українки, Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, Львівського державного університету ім. І. Франка, Миколаївського технічного морського університету, Прикарпатського державного університету ім. В. Стефаника, Українського лісотехнічного університету, університету "Львівська політехніка"; науково-методичні журнали, реферативна інформація, навчально-методична документація та література з питань діяльності студентських творчих колективів вищої школи, матеріали профспілкових комітетів щодо організації художньої творчої діяльності студентів у вищих закладах освіти України досліджуваного періоду.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: вивчення філософської, психологічної, педагогічної, етнографічної, методичної літератури, законодавчих та інструктивно-нормативних актів; аналіз архівних документів; порівняння та узагальнення вітчизняного й світового досвіду художньої творчої діяльності студентів; спостереження за організаційно-виховним і творчим процесом у студентських аматорських колективах; анкетування, інтерв'ювання студентів, викладачів, керівників художніх колективів; метод експертної оцінки.

Експертним опитуванням були охоплені студенти Львівського університету (біологічний, економічний факультети), Волинського університету (історичний факультет), всього - 511 студентів.

Дослідження проводилось у три етапи - 1995-1998 рр.

НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ (1995 р.) визначались вихідні позиції дослідження, здійснювалось теоретичне осмислення філософської, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури, обгрунтовувалась гіпотеза, визначались завдання, методи дослідження; проводились спостереження за процесом практичної діяльності студентських творчих колективів, вивчалися архівні матеріали, досвід організації художньої творчості студентів вищих закладів освіти України.

НА ДРУГОМУ ЕТАПІ (1996 р.) продовжувалося вивчення стану досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і на практиці, вивчались особливості системи організаційного, науково-методичного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення художньої творчої діяльності студентів у вищій школі. Проведено експертне опитування з питань естетичного виховання студентів Львівського державного університету ім. І.Франка (біологічний, економічний факультети) та Волинського державного університету ім. Лесі Українки (історичний факультет).

НА ТРЕТЬОМУ ЕТАПІ (1997-1998 рр.) відповідно до розробленої програми узагальнено і систематизовано результати дослідження, підготовлено рукопис дисертації.

НАУКОВА НОВИЗНА дослідження полягає у тому що:

- вперше обгрунтовано періодизацію художньої творчої діяльності студентів у 1960-1995 рр.;

- подальшого розвитку набули положення щодо сутності понять "творчість", "художня творчість", "художня творча діяльність";

- удосконалено технологію педагогічного та організаційного забезпечення художньої творчої діяльності студентів;

- обгрунтовано положення щодо студентської художньої творчості як одного з важливих факторів розвитку міжнаціональних зв'язків України і Польщі.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ дослідження полягає у науковому обгрунтуванні комплексу психолого-педагогічних та організаційних умов розвитку художньої творчої діяльності студентів у 1960-1995 рр., поглиблення положення щодо самодіяльності як засобу естетичного розвитку, формування творчих, конкурентоспроможних майбутніх спеціалістів.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ одержаних результатів дослідження становлять наслідки, висновки, рекомендації, які за своїм змістом сприятимуть раціональній організації позааудиторного часу студентів, їх саморозвиткові, самовдосконаленню, самореалізації, враховуючи співпрацю вищих закладів освіти України з різними громадськими інституціями, зокрема профспілковими організаціями. Досвід студентських художніх колективів Польщі може бути використаний для інтелектуального збагачення й естетичного виховання студентів, активного входження України у світовий культурно-освітній простір.

У підготовленому автором методичному посібнику "Художня самодіяльна творчість студентів як засіб естетичного виховання майбутніх спеціалістів" та опублікованих наукових статтях відображено досвід художньої творчої діяльності студентів вищих закладів освіти України (1960-1995 рр.).

Результати дослідження впроваджено у Львівському державному університеті ім. І. Франка (акт про впровадження №2014-Н від 16.11.98), Львівській обласній раді профспілки працівників освіти і науки (акт про впровадження № 105 від 28.09.98), Львівському обласному Будинку учителя (акт про впровадження № 1 від 28.04.98).

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні праць з історії педагогіки України, а також при читанні лекційного курсу і проведенні практичних занять з теорії та історії педагогіки, психології, культурології, теорії та методики культурно-просвітницької роботи.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК здобувача в одержанні наукових результатів полягає в обгрунтуванні педагогічних та культурологічних засад художньої творчої діяльності студентів; розробці організаційного забезпечення художньої творчості у вищій школі; виявленні ролі художньої творчої діяльності студентів у розвитку українсько-польських зв”язків.

ОБГРУНТОВАНІСТЬ ТА ВІРОГІДНІСТЬ результатів дослідження забезпечуються опорою на фундаментальні філософські, психологічні, історико-педагогічні теорії та сучасні концепції освіти, національного художнього виховання, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів і їх адекватності меті та завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом значного обсягу теоретичного та емпіричного матеріалу, результатами експертної оцінки.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ:

1. Педагогічні та культурологічні засади художньої творчої діяльності студентів.

2. Положення про історичні та культурологічні витоки художньої творчої діяльності студентів, визначення основних етапів її розвитку у 1960-1995 рр.

3. Положення про організаційно-педагогічне забезпечення художньої творчої діяльності студентів у вищих закладах освіти України.

4. Обгрунтування ролі студентської художньої творчої діяльності у розвиткові міжнаціональних зв'язків України і Польщі.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Результати дослідження доповідались на міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: "Система цінностей як регулятор педагогічної взаємодії" (Дрогобич, 1994 р.), "Проблеми гуманізації профтехосвіти на Україні" (Біла Церква, 1995 р.), "Пироговські читання" (Вінниця, 1995 р.), "Проблеми безперервної професійної освіти" (Львів, 1995 р.), "Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми" (Чернівці, 1996 р.), "Єдність раціонального та емоційно-почуттєвого в освітньо-виховних системах" (Харків, 1996 р.), "Діалог культур: Україна у світовому контексті" (Львів, 1996 р.), "Нові технології навчання; проблеми, пошуки, знахідки" (Львів, 1997 р.), "Мовленнєва культура у професійних навчальних закладах" (Львів, 1998 р.).

Матеріали дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на засіданнях лабораторії гуманізації професійної освіти Львівського науково-практичного центру Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (1996, 1997, 1998 рр.); на звітних конференціях Львівського науково-практичного центру Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені у 17 публікаціях автора, з них 14 написано без співавторів, у тому числі: 1 одноосібний посібник (144 с.), 4 статті у наукових фахових виданнях, 8 статей у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 тези науково-практичної конференції, що відображають основний зміст дисертації.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 160 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел включає 499 найменувань, з них 42 іноземними мовами, 334 архівних справи, 15 додатків займають 30 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначаються об'єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання, розкривається його наукова новизна, теоретичне та практичне значення,особистий внесок здобувача, формулюються основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Педагогічні та культурологічні засади художньої творчої діяльності студентів" - розглянута художня творча діяльність студентів як проблема сучасної педагогіки, виявлено її сутність та специфічні ознаки, зроблено ретроспективний аналіз даного феномена. З урахуванням цього визначається теоретичний зміст понять "художня творчість", "наукова творчість", "художня творча діяльність".

Поняття "художня творчість", "наукова творчість", "художня творча діяльність" грунтуються на визначенні такої фундаментальної категорії, як творчість. На основі аналізу різноманітних джерел робиться висновок, що творчість - це властива лише людині продуктивна діяльність, у процесі якої створюються якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення.

У ході вивчення історичних та культурологічних джерел встановлено, що для вітчизняних мислителів (М.О. Бердяєв, Леся Українка, В. Липинський, Г.С. Сковорода, І.Я. Франко, Д.І. Чижевський, П.Д. Юркевич та ін.) характерний екзистенціальний підхід у розумінні змісту художньої творчості. На цій основі художня творчість визначається як мистецтво, як неперехідна соціокультурна цінність індивіда і суспільства. Її реальний вияв, становлення і функціонування відбуваються за умови суспільно-економічної, духовної свободи, і за цих умов вона здатна бути важливим засобом естетичного виховання молоді. Художня творчість пронизує і гуманізує всю діяльність людини.

Поняття "наукова творчість" у науковій літературі трактується по-різному. Як і більшість дослідників, ми вважаємо, що в основі наукової творчості знаходиться пошук нового знання. У розділі виділено й обгрунтовано спільне й відмінне у художній і науковій творчості.

Історико-логічний аналіз архівних матеріалів, філософської, психолого-педагогічної літератури дав можливість обгрунтувати три етапи у художній творчій діяльності студентів досліджуваного періоду. В основу теоретичного обгрунтування періодизації художньої творчої діяльності студентів вищих закладів освіти України (1960-1995 рр.) було покладено головні історичні події і факти, що впливали на її розвиток:

- 1960-1969 рр. - період так званої "хрущовської відлиги", в який відбувається активний пошук теоретичних і культурологічних засад художньої творчої діяльності особистості. Цей період характеризується не лише створенням нової законодавчої бази, "пом'якшенням" ідеологізації системи освіти, а й практичним розширенням меж реалізації творчих здібностей студентів. Зміни, що відбувалися у суспільній психології, педагогічному середовищі, значно гуманізували взаємини між педагогом і студентом, сприяли появі нових творчих ідей та їх здійсненню.

- 1970-1990 рр. - період регресу педагогічної освіти, значного занепаду художньої творчої діяльності студентства. Разом з тим в даний час зростає інтерес педагогів, науковців до з'ясування ролі біологічних, генетичних чинників на процес розвитку художньої творчої діяльності особистості. Наукові пошуки в цьому аспекті внесли багато нового в теорію естетичного виховання студентів. Водночас зазначимо, що впровадження нових ідей, які грунтувалися на засадах наук антропології, генетики, сучасної психології, синергетики і розвивали нові можливості вияву художньої творчої діяльності особистості, стало більш можливим з часів проголошення незалежної України.

- 1991-1995 рр. - період відродження і побудови національної системи освіти України на засадах гуманізму, особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання. Інтегративні процеси входження України у світовий культурно-освітній простір спонукають до виявлення змісту, форм художньої творчості студентських колективів зарубіжжя, зокрема Польщі, відтворення історичних українсько-польських зв'язків у підготовці спеціалістів у вищій школі.

Таким чином, нами доведено, що художня творча діяльність має певні історичні й культурологічні витоки, є водночас наслідком і передумовою складного, суперечливого розвитку суспільства, системи освіти й самої особистості.

У другому розділі - "Педагогічне та організаційне забезпечення художньої творчої діяльності у вищій школі (1960 - 1995 рр.)" - здійснено аналіз форм, методів, засобів залучення студентів до художньої творчої діяльності, визначено взаємовпливи українсько-польських зв'язків на розвиток культури студентів та шляхи удосконалення естетичного виховання майбутніх спеціалістів.

Це дає підстави стверджувати: організація художньої творчої діяльності студентів вищих закладів освіти України досліджуваного періоду в цілому будувалася на основі використання активних форм (як загальних, так й індивідуальних), послідовним наближенням їх до функціонування вищих закладів освіти з урахуванням їх специфіки, а також запитів студентської молоді, її інтересів, здібностей. Це сприяло формуванню естетичної культури студентів, їх громадянськості, професійному становленню.

Змістовний аналіз архівних документів, звітів з виховної роботи вищих закладів освіти України, матеріалів педагогічної преси свідчить про те, що найбільш усталеними і поширеними формами організаційного забезпечення художньої творчої діяльності студентів досліджуваного періоду були:

- факультети громадських професій, творчі художні колективи (драматичні, танцювальні, хорові, музичні ансамблі), лекторії з історії культури, аматорські клуби мистецтв. За допомогою цих форм студенти набували не лише художньо-естетичної освіченості, певного світоглядного рівня, але й розвивали конкретні художні творчі здібності, формували навички організації культурно-просвітницької роботи;

- конкурси, виставки, огляди, олімпіади студентської творчості, тематичні вечори, фестивалі. Використання цих форм спрямовувалось на розвиток творчих інтересів і потреб, естетичних смаків і уяви, активізацію художньої творчої діяльності студентів;

- усні журнали, диспути, обговорення спектаклів, кінофільмів, літературних творів, бесіди, зустрічі з діячами культури, з творчою молоддю. Названі форми спрямовані на розширення художньо-естетичного кругозору, ерудиції студентів, формування навичок глибокого аналізу культурних інтересів і явищ, уміння дискутувати.

У розділі аргументовано показано, що на тому чи іншому етапі досліджуваного періоду надавався пріоритет певним педагогічним формам, методам, засобам організації художньої творчої діяльності студентів, які відповідали потребам часу. Якщо у 60-ті роки перевага віддавалася диспутам, усним журналам, зустрічам з діячами культури та творчою молоддю, то у 70-80-ті роки значно розширились можливості факультетів громадських професій, університетів культури, шкіл молодого лектора, клубів веселих і кмітливих.

Процес демократизації, що охопив усі сфери суспільного буття України 1990-1995 років, передбачає прийняття нової шкали цінностей, у якій найвищою є людина. Останнє означає утвердження принципу гуманізму, ліквідацію технократичних стереотипів, всебічний розвиток творчих сил особистості. Тому пріоритет надається формам, методам і засобам (об'єднання за інтересами, конкурсні змагання, фестивалі та ін.), спрямованим на забезпечення реалізації творчих здібностей, самовияв особистості.

Результати експертного опитування з проблем естетичного виховання, проведеного нами у Львівському державному університеті ім. І. Франка та Волинському державному університеті ім. Лесі Українки (1995-1996 р.р.), дають можливість прогностичного визначення інтересів, нахилів та шляхів творчої самореалізації майбутніх фахівців. Зокрема, 72,9% студентів відповіли, що мають інтерес до занять художньою самодіяльною творчістю. У ході дослідження виявлено загальну тенденцію щодо привабливості художньої творчої діяльності для студентів. А саме: засобом налагодження емоційних контактів вважають художню творчість 66,3% студентів; засобом самовираження - 42,9%; засобом входження у міжнародні контакти - 33,6%. Тим часом 76,6% респондентів вказали, що потребують спеціальної підготовки до творчої діяльності в галузі культури. Кризовий стан економіки в Україні поки що не дозволяє створити належні умови для реалізації державної політики в цій галузі.

У дисертації перекондиво доводиться, що художня творча діяльність студентів є важливим засобом міжнаціональних зв'язків. Це положення обгрунтовується, зокрема, на історичному досвіді взаємовідносин України і Польщі.

У ЗАГАЛЬНИХ ВИСНОВКАХ викладено основні результати дослідження, визначено шляхи удосконалення художньої творчої діяльності студентів у сучасних вищих закладах освіти України.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. На основі здійсненого філософського, культурологічного й історико-педагогічного аналізу сутності і змісту художньої творчої діяльності студентів доведено, що остання знаходиться в діалектичній єдності з іншими видами творчості, особливо з науковою. На рівні онтології їх об'єднує сходження до істинного буття. На рівні гносеології їх об'єднує ідея пізнання.

Відмінність художньої творчості від наукової простежується в контексті: а) об'єкта пізнання і віддзеркалення; б) методів пізнання; в) співвідношення раціонального й емоційного; г) перевтілення і мовних можливостей; д) свідомого й несвідомого.

2. Генеза, становлення і розвиток понять "творчість", "художня творчість", "наукова творчість", "художня творча діяльність" мають певну соціально-історичну, загальнокультурну традицію, еволюцію й витоки. Істотними елементами творчого процесу на сучасному етапі теоретико-методологічного дослідження є: а) логічний аналіз дійсності з використанням набутих знань; б) розв'язання проблеми неусвідомлюваної і непояснюваної особистістю; в) вербалізація інтуїтивного розв'язання проблеми; г) формалізація знайденого рішення.

3. Обгрунтовано три етапи становлення художньої творчої діяльності студентів вищих закладів освіти України досліджуваного періоду (1960-1969 рр.; 1970-1990 рр.; 1991-1995 рр.).

4. На основі узагальнення результатів, теоретичного й історичного аналізу зроблено висновок про те, що умови вияву і сам процес художньої творчої діяльності студентів у вищих закладах освіти України (1960-1995 рр.) мають певні суперечності. Це суперечності між:

- об'єктивною необхідністю високого рівня художньої творчої діяльності і неможливістю соціально-економічного їх забезпечення;

- необхідністю свободи художньої творчої діяльності і її політизацією;

- змістом духовних цінностей людини і формами їх становлення;

- декларативними і гарантованими можливостями вияву художньої творчої діяльності особистості;

- зрослими потребами у розвитку художньої творчої діяльності і недостатнім науково-методологічним і методичним їх забезпеченням.

5. Підготовка майбутнього фахівця з урахуванням сучасних світових і вітчизняних тенденцій потребує удосконалення історично набутих і пошуку нових форм, методів, засобів організації художньої творчої діяльності студентів.

Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, сукупність одержаних наукових висновків має важливе значення для теорії і практики підготовки майбутніх фахівців.

Проведене дослідження дозволяє запропонувати такі рекомендації Міністерству освіти України:

- сприяти впровадженню навчальних курсів з основ художньої і наукової творчості особистості у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації;

- виступити організатором розробки комплексної програми щодо науково-методичного, матеріального, соціального, правового забезпечення художньої творчої діяльності студентів вищих закладів освіти України.

До подальших напрямів досліджень цієї важливої проблеми вважаємо за доцільне віднести такі, як:

- теоретичне обгрунтування розвитку творчої особистості студента у системі виховної роботи у вищому закладі освіти;

- розробка педагогічних технологій роботи з обдарованими студентами та методик вивчення розвитку творчих можливостей студентів різних спеціальностей;

- порівняльно-педагогічне вивчення зарубіжного досвіду роботи з обдарованою молоддю.

Основні положення ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Гіптерс З.В. Художня самодіяльна творчість студентів як засіб естетичного виховання майбутніх спеціалістів: Метод. посібник. - Львів: Каменяр. - 1998. - 144 с.

2. Гіптерс З.В. Гуманізм - виховання творчістю // Рідна школа. - 1996. - № 10. - С.73-75.

3. Гіптерс З.В. Творча самореалізація студента як майбутнього фахівця // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1997. - №2. - С.19-26.

4. Гіптерс З.В Соціально-професійна підготовка студентів// Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1997. - №3-4. - Частина 2. - С.140-143.

5. Гіптерс З.В. Художня самодіяльна творчість у професійній підготовці // Науково­методичний вісник. - 1997. - №1. - С.44-46.

6. Гіптерс З.В. Україна - Польща: проблема художньої самодіяльної творчості студентів // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Міжвузів. зб. наук. праць. - Львів: Каменяр. - 1996. - Вип. 2. - С.205-210.

7. Гіптерс З.В. Розвиток особистості спеціаліста-випускника вищої школи засобами художньої творчості //Система цінностей як регулятор педагогічної взаємодії: Матеріали науково-практичної конференції. - Київ - Дрогобич. - 1994. - С.144-145.

8. Гіптерс З.В. Розвиток науково-технічної та художньої творчості студентів //Психолого-педагогічні проблеми профе-сійної освіти: Науково-методичний збірник. - К. - 1994. - С.168-170.

Гіптерс З.В. Творча сила людської особистості - головна умова прогресу // Пироговські читання: Матеріали. - Вінниця. - 1995. - С.15-16.

Гіптерс З.В. Увагу обдарованим дітям // Гуманізація та гуманітаризація професійної освіти: Наук.-метод. зб.- К.- 1995.- С.75-77.

Гіптерс З.В., Дегтярьова Г.С., Курляк І.Є. Професійна музична освіта в Галичині (перша половина ХХ століття) // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали Міжнар. наук.­практ. конф.: У 6 кн.- Чернівці: Митець. - 1996. - Кн. 2. - С.171-173 (авт. - 1 с.).

Гіптерс З.В. Простір творчості: до проблеми естетичного виховання студентів // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали Міжнар. наук.­практ. конф.: У 6 кн.- Чернівці: Митець. - 1996. - Кн. 3. - С.266-269.

13. Гіптерс З.В. Виховання творчої особистості // Єдність раціонального та емоційно­почуттєвого в освітньо­виховних системах: Наук.­метод. зб. - Харків. - 1996. - С.90-93.

14. Курляк І.Є., Дегтярьова Г.С., Гіптерс З.В. Денис Коренець - розвиток фахового шкільництва (кінець ХІХ - початок ХХ століття) // Єдність раціонального та емоційно­почуттєвого в освітньо­виховних системах: Наук.­метод. зб. - Харків. - 1996. - С.181-183 (авт.- 1с.).

15. Дегтярьова Г.С., Гіптерс З.В., Курляк І.Є. До історії фахового шкільництва в Галичині // Єдність раціонального та емоційно­почуттєвого в освітньо­виховних системах: Наук.­метод. зб. - Харків. - 1996. - С.159-163 (авт. - 2с.).

16. Гіптерс З.В. Деякі питання формування творчої особистості студента // Миротворча діяльність школи і вузу: Зб. наук. праць. - Рівне: Тетіс. - 1997. - Ч. 2. - С.48-50.

17. Гіптерс З.В. Художньо-естетична культура виховання української молоді у творчій спадщині Івана Франка //Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - №3. - С.168-171.

Размещено на Allbest.ru