Науково-методичні засади навчання фізики в основній школі

- репрезентовано системні уявлення про всі основні фізичні явища, адекватні первинним (фізичним) формам руху матерії. Явищний підхід є визначальним у структуруванні навчального курсу. Паралельно осягненню суті цих явищ учні основної школи знайомляться з елементами всіх фундаментальних фізичних теорій;

- кожне явище (з числа основних: механічних, теплових, електромагнітних, ядерних тощо) і його прояви в обов'язковому порядку осягаються з позицій єдності мікро-, макро- і мегасвітів, тобто з позицій формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничонаукову картину світу;

- предметні знання подано у розвитку, що продукує творчий характер навчання, детермінує науково-теоретичний тип мислительної діяльності учня тощо. При цьому осягнення учнями змісту навчання здійснюється на експериментальній основі; фізичний експеримент у контексті фактичного матеріалу - це і наочність, і метод дослідження, і джерело знань, і критерій перевірки наслідків гіпотез та теоретичних висновків. Досить широке використання модельних уявлень кожного разу "підкріплюється" конкретним образом об'єкта, що вивчається;

- в описанні фізичних явищ, законів і теорій використання математичного апарату зведено до мінімуму. Перевагу тут надано логічним міркуванням, образному і предметно-наочному моделюванню;

- здійснено розгортання предметних знань згідно з узагальненими способами діяльності їх засвоєння учнями. Ці способи є таким же (обов'язковим) об'єктом засвоєння, як і самі предметні знання;

- посилена увага до пояснення природничонаукових термінів, їх гносеології. Терміни, що вводяться, кількаразово проговорюються, що сприяє кращому осягненню їх суті учнями;

- структурна організація навчального матеріалу в підручниках проектує різні рівні його осягнення учнями: на рівні феноменологічного описання фізичних явищ і законів, на рівні з'ясування навчального матеріалу згідно з уявленнями відповідної фізичної теорії (якісний рівень) або на рівні встановлення кількісних співвідношень;

- основна частина навчальної інформації послідовно "опрацьовується" (через навчальний текст та системний апарат організації засвоєння) поетапно: фіксується, осмислюється, застосовується за зразком, творчо опрацьовується (окремими учнями) в нових, раніше не відомих учневі умовах. Осмислення досягається роз'ясненням, тобто смисловою прив'язкою нового до уже відомого, застосування за зразком - тренуванням у засвоєнні правила, алгоритму (певної послідовності дій) тощо; застосування в нових умовах - задачами підвищеного рівня складності, експериментально-пізнавальними завданнями, лабораторними роботами дослідницького характеру, творчими завданнями типу: підготувати усне повідомлення, реферат тощо. За цього весь дидактичний матеріал підручників і спроектована ним навчальна діяльність учнів враховують закономірності формування знань, вмінь і навичок у дітей середнього шкільного віку. Значна частина завдань у підручниках орієнтована на застосування знань, що формуються, у нових для учня умовах;

- приділено особливу увагу цілеспрямованому формуванню в учнів мотивів навчання через, зокрема, орієнтацію на ті внутрішні спонукання, якими користувались би учні підліткового віку у засвоєнні того чи іншого (за характером) фрагмента навчального матеріалу.

Враховуючи широкий спектр пізнавального досвіду дітей підліткового віку, ми здійснили спробу диференціювати навчальний матеріал на трьох рівнях: рівні обов'язкових результатів, підвищеному і поглибленому рівнях.

Загальні психолого-педагогічні і дидактичні засади конструювання змісту освіти на рівні навчального предмета, програми і підручників, як ми вважаємо, повинні бути нормою в організації навчальної діяльності учнів. Це означає, що принцип єдності змістового і процесуального, який реалізовано у конструюванні змісту навчання на рівні програм й у методичній організації навчального матеріалу на рівні підручника, також повинен бути визначальним й у організації навчально-виховного процесу учителем у кожному конкретному випадку. Тому, проектуючи й реалізуючи конкретні цілі навчання, учитель має чітко уявляти, що пропонований в підручниках зміст навчання, в цілому, і кожний з їх компонентів, зокрема, має характерну саме для нього методику розгортання в контексті навчального матеріалу. Суть її полягає в наступному.

Предметні знання в підручниках методично організовані трьома способами: наукові факти та інші знання емпіричного характеру подаються як результат спостережень і навчальних експериментів; узагальнення теоретичних понять і взаємозв'язків між ними здійснюється шляхом формалізації: на основі узагальнених планів вивчення окремих видів (груп) наукових понять, що мають єдину логічну структуру, та узагальнень модельного типу, тобто шляхом створення ідеалізованих об'єктів і роботі з ними. Навчальний ілюстративно-інформаційний матеріал також є різночинним: один націлює на репродуктивні форми мислительної діяльності учнів, а інший - веде до розвитку їх продуктивного мислення. Як емпіричні, так і теоретичні знання учні можуть здобути й у процесі виконання спеціально підібраних завдань: такі типи завдань включено до апарату організації засвоєння практично після кожного параграфа та у розділі "Задачі для повторення". Тому й організація роботи учнів із відповідним навчальним матеріалом повинна бути адекватною спроектованим у ньому типам мислительної діяльності.

Досвід здійснення узагальнених способів діяльності, який поданий у пробних підручниках і у вигляді знань про ці способи, і у відповідних завданнях на їх відтворення учнями, є таким же важливим для засвоєння учнями, як і засвоєння власне предметних знань. Більш того, використання цього компонента змісту освіти повинно також продукувати й мислительну діяльність вищого, теоретичного рівня розвитку. Це означає, що засвоєння досвіду застосування узагальнених способів діяльності повинно (починаючи з певного етапу їх засвоєння учнями) стати засобом здобування учнями нового теоретичного знання.

Засвоєння досвіду творчої діяльності (який у підручниках поданий також різночинно: як з точки зору історичного і логічного аспектів, так і за формою подання - текстуально, засобами ілюстрацій чи у вигляді завдань) також потребує творчого пошуку. Це ж саме стосується й досвіду емоційно-чуттєвого ставлення - він, як відомо, передбачає врахування вікових психологічних (типологічних) якостей учнів й розрахований на диференційоване (й індивідуальне) використання.

Насамкінець зазначимо, що реалізована на рівні пробних підручників методична організація змісту навчання визначає й відповідну організацію процесу навчання з метою формування наукових понять, експериментально-практичних умінь і навичок (згідно з концепцією навчальної діяльності, побудованої на основі загальнопсихологічної теорії діяльності). За таких умов навчальна діяльність учнів полягає в осмисленій реалізації послідовності дій, адекватних узагальненому плану вивчення того чи іншого виду наукових знань (фізичних величин, явищ, законів тощо) чи аналогічного плану навчально-пізнавальної діяльності (у спостереженнях, виконанні дослідів, розв'язуванні навчальних фізичних задач тощо).

В процесі дисертаційного дослідження встановлено, що впровадження базового курсу фізики, як інноваційний процес, передбачає наявність (а отже й підготовку) учителя, який орієнтується не на екстенсивні шляхи розбудови системи навчання, а на інтенсивні підходи до оновлення існуючої шкільної практики. В роботі доведено, що належний рівень методичної підготовки учителя фізики та астрономії в педвузі може бути забезпечений на основі наступності з ефективними методичними системами навчання в загальноосвітній школі, якщо останні відіграють прогностичну роль щодо розбудови методичної підготовки учителя фізики та астрономії в стінах педвузу, а також в системі післядипломної педагогічної освіти.

У п'ятому розділі “ОРГАНІЗАЦІЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ. ЕКСПЕРТНІ ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ“ показано, що обгрунтування педагогічної ефективності методичної системи навчання, побудованої на основі базового курсу фізики, інтегрованого з астрономією, здійснювалося різними шляхами, зокрема:

1. Організацією експериментально-дослідного навчання.

Дослідно-експериментальне обгрунтування змісту і конкретної методики навчання курсу "Фізика. Астрономія" проводилося поетапно.

На першому етапі (1993-1994 н.р.) в режимі пошукового експерименту досліджувався рівень засвоєння учнями основних елементів змісту навчання і загальна структура підручника. Результатами поелементного аналізу знань 106 учнів експериментальних класів (ЕК) і 103 учнів контрольних класів (КК) доведено доцільність інтеграції системи фізичних знань з елементами астрономічних знань і визначено чинники такої інтеграції. Встановлено педагогічну ефективність прийнятої структури єдиного підручника для “сильних”, “середніх” і “слабких” учнів. Виявлено, що коефіцієнт повноти засвоєння узагальнених знань (про фізичні величини, явища, закони тощо) та узагальнених способів діяльності є досить високим (kз>0,67). Очікуваний педагогічний ефект від впровадження змісту навчання в ЕК відзначали й учасники Всеукраїнської наради-семінару завідувачів кафедрами методики фізики педінститутів і завідувачів кабінетами фізики обласних ІУУ, а також керівниками райметодоб'єднань учителів фізики Черкаської області, яка відбулася 17-18 травня 1994 року на базі кафедри фізики і математики Уманського педінституту (завідувач кафедрою - дисертант) і експериментальних шкіл. Учасники цієї наради-семінару відвідали відкриті уроки в ЕК і обговорили спостережувані результати.

На другому етапі педагогічного експерименту (1995-1997 р.р.) з'ясовано доступність навчального матеріалу пробних підручників і їх окремих розділів; випробувано пропоновану методику реалізації принципу єдності змістового і процесуального на рівні планування навчально-виховного процесу і рівні діяльності навчання; оцінено ефективність диференціації навчально-виховного процесу засобами пропонованих (рівневих) підручників. Всього експериментом було охоплено 698 учнів сьомих та 689 учнів восьмих класів. Упродовж перевірки результативності експериментального навчання оцінки "5" і "4" виставлялися лише за умови засвоєння учнями знань (у тому числі й знань про узагальнені способи навчально-пізнавальної діяльності) на рівні їх застосування.

Математична обробка цих і всіх інших експериментальних даних здійснена на ІВМ-сумісному персональному комп'ютері за допомогою табличного процесора Excel 7.0.

Педагогічний експеримент показав, що 97,36% учнів ЕК не мали оцінок "два" згідно з даними поточного обліку і оцінювання знань. У КК цей показник виявився нижчим (80,55%). Ці дані ми розглядаємо і як показник того, що ставлення учнів до навчання в ЕК є кращим, ніж в КК. Подані на рис. 1 дані підтверджують, що результативність вивчення учнями кожного розділу є досить високою, а динаміка успішності - висхідною.

Рис. 1. Динаміка успішності учнів ЕК по окремих розділах

На третьому етапі (1997-1998 н.р.) у режимі пошукового експерименту досліджено педагогічну ефективність методики навчання курсу “Фізика. Астрономія” у двох дев'ятих класах - 9А і 9Б класи СШ №1 смт Христинівка (згідно з рукописами пробного підручника та інших навчальних матеріалів). Дані щодо успішності навчання, в цілому, та узагальнені результати засвоєння окремих тем учнями ЕК подано на рис. 2.

2. Аналізом результатів перевірочно-оцінювальної діяльності учителів, які працювали (в 1996-1997 н.р.) за пробними підручниками, з'ясовано, що із 179 шкіл Черкаської і Київської областей (регіональна вибірка) у 140 школах навчання здійснювалося за пробними підручниками. При цьому із 7645 учнів 7-их - 8-их класів понад 96% засвоювали навчальний матеріал на рівні осмислення, майже 71% - на рівні застосування за зразком і 12% - у суб'єктивно новій (для учня) ситуації.

Рис. 2. Результати експериментального навчання у дев'ятих класах

В процесі педагогічного експерименту спостерігалася тенденція щодо збереження позитивного ставлення учнів до вивчення фізики впродовж усіх трьох років навчання (у 7-их - 9-их класах). Спостереження такої тенденції протягом навчання учнів у 9-му класі, - одна з найхарактерніших відмін пропонованої методичної системи навчання від традиційної.

3. Як свідчать результати анкетування 235 учителів (Дніпропетровської, Миколаївської, Полтавської і Черкаської обл.), більшість з них (71,8%) підтримують ідею інтеграції фізичних і астрономічних знань у якості інтегрованого курсу “Фізика. Астрономія” (7-9 класи), а 46,6% учителів - прийняті у пробних підручниках зміст, структуру та логіку розгортання навчального матеріалу й пропонують удосконалювати їх.

Внаслідок анкетування учителів Житомирської і Миколаївської областей (177 респондентів) з'ясувалося, що: 1) На запитання "Чи відповідає зміст підручника сучасному стану фізичної освіти?" відповідь "Так" підкреслили 137 учителів; 2) Доступність навчального матеріалу підручника підтвердили 59% учителів; 3) Щодо ефективності реалізації розвивальної і виховної функцій підручника, то відповідь "Так" виділили 99 учителів, "Недостатньо" - 60 і лише 28 - "Ні"; 4) Оцінки структури підручника і змісту його АОЗ були, як правило, позитивними.

4. Нами проаналізовано й узагальнено експертні оцінки навчальних матеріалів (програми, підручників і методичних рекомендацій), висловлені (незалежно) на сторінках тижневика “Освіта”, журналів “Рідна школа” і “Фізика та астрономія в школі”, а також в матеріалах багатьох науково-методичних конференцій, тощо.

Підручник "Фізика. Астрономія - 7" відзначений третьою премією на першому Всеукраїнському конкурсі нових підручників (Постанова Президії Академії педагогічних наук України №1-7/3-28 від 29.03.1995 р. "Про присудження премій членам і співробітникам АПН України за наукові праці, опубліковані у 1994 році"). Програма інтегрованого курсу “Фізика. Астрономія” (7-9 класи) та пробний підручник "Фізика. Астрономія - 8" відзначалися позитивно у звітній доповіді академіка, головного секретаря АПН України М.Вашуленка на Загальних зборах АПН України (газета “Педагогічна газета” №5 (35) за травень 1997 р.).

Починаючи з 1995-1996 н.р. програма пропонованого курсу і пробні підручники (два з яких, - для 7-го і 8-го класу, - видані українською і російською мовами) рекомендуються Міністерством освіти України для використання у практичній діяльності загальноосвітніх шкіл.

В цілому, концепція дослідження, як і концепція можливого варіанту базового курсу фізики, підтвердилися. Запропонована методична система навчання фізики, побудована на основі базового курсу фізики, інтегрованого з астрономією, успішно функціонує в багатьох загальноосвітніх школах України.

На основі узагальнення результатів дослідження в дисертації сформульовані загальні висновки.

1. Сучасна методична система навчання фізики в основній школі є системою поліструктурною, керованою, відкритою і такою, що інтенсивно розвивається. Нині вона функціонує у складі трьох (основних) конкретно-методичних систем, побудованих на: 1) традиційному двоступінчатому курсі фізики, єдиному для учнів 7-их - 11-их класів; 2) на основі базового курсу фізики (інтегрованого з астрономією, або іншими природничонауковими предметами); 3) поглибленому вивченні фізики в профільних класах.

2. Будь-яка методична система навчання фізики характеризується взаємозв'язками та єдністю чотирьох компонентів (елементів): цільового (конкретизованих на рівні даної системи цілей навчання), суб'єктного (учні класу), змістового (змісту освіти на рівні навчального матеріалу) і процесуального (діяльності навчання). У свою чергу, кожний із названих елементів слід розглядати як динамічну підсистему. Зміна стану будь-якої з цих підсистем визначає й відповідний цьому напрям трансформації методичної системи навчання в той чи інший конкретний її варіант й детермінує послідовну його реалізацію в діяльності учителя.

3. Встановлено доцільність і перспективність побудови базового курсу фізики, інтегрованого з астрономією, як першого ступеня навчання фізики, адекватного структурі сучасної (основної) школи. Визначально, що у порівнянні з традиційним єдиним двоступінчатим курсом фізики, в пропонованому курсі змінено пріоритети цілей навчання. Посилено функції першого ступеня навчання фізики щодо формування цілісних уявлень про природничонаукову картину світу, місце і роль людини в ньому, та формування узагальнених способів діяльності при осягненні учнями природничонаукових знань.

4. Наслідки теоретико-експериментального дослідження підтверджують, що базовий курс фізики може бути інтегрований з системою елементарних астрономічних знань. Така інтеграція перш за все є доцільною з точки зору формування системи фізичних знань, яка без астрофізичного компоненту втрачає свою повноту і цілісність. Об'єднання можливостей фізики і астрономії у формуванні природничонаукової грамотності учнів основної школи дозволяє більш повно і комплексно репрезентувати у змісті навчального матеріалу всі чотири компоненти соціального досвіду, який треба і можна передати дітям, а саме: основи відповідних предметних знань, узагальнені способи діяльності в отриманні природничонаукових знань і їх застосуванні до пояснення природних явищ, досвід емоційно-вольового ставлення до результатів діяльності (у тому числі й власної) та досвід творчої діяльності. У загальнопедагогічному аспекті впровадження в практику навчання учнів основної школи інтегрованої системи знань з фізики та астрономії реалізує суб'єкт-об'єктний підхід до навчання, детермінує реалізацію гуманістичних засад у навчально-виховному процесі (і може бути конкретним засобом цієї реалізації), забезпечує реалізацію освітніх, виховних і розвивальних цілей навчання в комплексі.

5. Проведене дослідження підтверджує концепцію можливого варіанту курсу “Фізика. Астрономія” (7-9 класи) та вихідні принципи його побудови.

6. Обгрунтування змісту навчання фізики (і астрономії) здійснено на рівні навчального предмета, програми, пробних підручників та методичних матеріалів для учителів. Під час цього обгрунтування реалізовано принципи гуманізації і диференціації загальної природничонаукової освіти.

7. Принцип єдності змістового і процесуального, який нами реалізований під час конструювання змісту навчання на рівні програм та у методичній організації навчального матеріалу (рівень підручника), має бути визначальним й в організації навчально-виховного процесу учителем у кожному конкретному випадку. У зв'язку з тим, що в основу методичної організації навчального матеріалу покладено й принципи теорії змістового узагальнення і теорії цілеспрямованої навчальної діяльності, то для повної реалізації цілей і змісту навчання необхідно перш за все розгорнути цей зміст у дидактичний процес адекватних навчальних дій, завдяки яким понятійні знання "власноруч" виробляються учнями. Це є умовою оптимального застосування пропонованої методичної системи навчання фізики (і астрономії).

8. Методична система навчання фізики, побудована на основі базового курсу фізики, впроваджена в практику роботи шкіл в багатьох регіонах країни. Підготовлені й опубліковані навчальні матеріали, зокрема підручники, використовуються учителями і учнями, які працюють й за іншими методичними системами навчання, - як додаткові посібники.

9. В процесі даного дисертаційного дослідження виділена проблема удосконалення підготовки учителя до викладання фізики та астрономії в школі. В умовах розбудови нової національної школи в цілому, їй потрібен учитель, який орієнтується не на екстенсивні шляхи її розвитку, а на інтенсивні підходи до оновлення існуючої шкільної практики. Доведено, що вирішальним засобом методичної підготовки такого учителя є забезпечення наступності у побудові методичних систем навчання фізики й астрономії у загальноосвітній та у вищій педагогічній школах, за умови, що загальноосвітня школа виступає як прогностична ланка перебудови методичної системи навчання у вищій школі. На основі цього удосконалена і втілена у практику методична система підготовки учителя фізики і астрономії у педвузі.

10. Концепція дослідження і концепція пропонованого варіанту методичної системи навчання фізики, побудованої на основі базового курсу, та очікуваний педагогічний ефект від його впровадження підтвердилися в ході ряду педагогічних експериментів та внаслідок аналізу діагностичних оцінок навчальних матеріалів і результатів перевірочно-оціночної діяльності учителів в умовах реальної практики навчання.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані: науковцями Інституту педагогіки АПН України та Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти України та науковцями, що займаються проблемами змісту навчання і диференціацією навчання; вчителями і методистами при розбудові власного варіанту методичної системи навчання фізики; викладачами і студентами з метою підвищення рівня професійної підготовки майбутніх учителів у стінах педвузу.

Дослідження варто продовжити в таких напрямках:

а) дидактичних узагальнень з метою формування цілісної теорії природничонаукової освіти дітей шкільного віку;

б) розробки й обгрунтування базових курсів фізики, інтегрованих з іншими природничонауковими дисциплінами, зокрема хімією, та адекватних їм методичних систем навчання;

в) розробки й обгрунтування профільних курсів фізики в старших класах (для учнів, які вивчали базовий курс в основній школі) та адекватних їм методичних систем навчання;

г) створення комплексу необхідного методичного забезпечення впровадження нового інтегрованого курсу в практику роботи масової школи, у тому числі й засобами комп'ютерної підтримки діяльності навчання;

д) теоретичного обгрунтування системи підготовки вчителя до реалізації різних методичних систем навчання фізики в сучасній школі.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Використані в дисертації ідеї належать автору. Нижче наведено витяг із загального списку наукових праць автора, який містить 56 найменувань. Особистий внесок здобувача становить понад 64 друк. арк.

Монографії, програми, підручники, посібники

Мартинюк М.Т. Вивчення фізики і астрономії в основній школі (Теорет. і метод. засади). - К.: Тов. “Міжнар. фін. агенція”, 1998. - 274 с. (17,2 друк. арк.)

Мартинюк М.Т. Базовий курс фізики, інтегрований з астрономією (досвід теоретико-експериментального обгрунтування). - К.: Знання, 1999. - 121 с. (7,6 друк. арк.)

Бугайов О.І., Мартинюк М.Т., Смолянець В.В. Фізика. Астрономія: Пробн. підручник для 7 кл. середн. шк. - К.:Освіта, 1994. - 304 с. (співавт.; 15,8/6,3*^* Тут і далі: у чисельнику подано загальний обсяг публікацій, а у знаменнику - обсяг, виконаний дисертантом. друк. арк.).

Бугайов О.І., Мартинюк М.Т., Смолянець В.В. Фізика. Астрономія: Пробн. підручник для 7 кл. середн. шк., 2-е вид. - К.:Освіта, 1995. - 304 с. (співавт.; 15,8/6,3 друк. арк.).

Бугайов О.І., Мартинюк М.Т., Смолянець В.В. Фізика. Астрономія: Пробн. підручник для 8 кл. середн. шк. - К.:Освіта, 1996. - 367 с. (співавт.; 21,6/7,2 друк. арк.).

Бугаев А.И., Мартынюк М.Ф, Смолянец В.В. Физика. Астрономия: Пробн. учебн. для 7 кл. средн. шк. - К.:Освіта, 1996. - 304 с. (співавт.; 15,8/6,3 друк. арк.). (на русском языке)

Бугаев А.И., Мартынюк М.Ф, Смолянец В.В. Физика. Астрономия: Пробн. учебн. для 8 кл. средн. шк. - К.:Освіта, 1998. - 367 с. (співавт.; 21,6/7,2 друк. арк.). (на русском языке)

Дипломні роботи з фізики та методики її викладання: Методичні реком. Для студ. пед. вузів/Укл. Дудик М.В., Замаховський Й.Ю., Ковальов Л.Є., Краснобокий Ю.М., Мартинюк М.Т. - Умань, 1996. - 12 с (співавт.; 0,5/0,1 друк. арк.).

Мартинюк М.Т. Хочеш знати більше? Прочитай! Механізми і машини / В кн.: Бугайов О.І., Смолянець В.В. Фізика - 7: Проб. підруч. для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: “Школяр”, 1999. - с.241-244. (0,1 друк. арк.)

Методика обучения физики: Программа для пед. ин-в/Сост. М.Ф.Мартынюк. - Москва - Умань, 1989. - 8 с. (0,2 друк. арк.).

Орієнтовне планування навчально-виховного процесу з курсу "Фізика. Астрономія" для 7 класу основної школи. Методичні рекомендації /Бугайов О.І., Мартинюк М.Т., Смолянець В.В., Костюкевич Д.Я., Боса К.Г. - К.:Освіта, 1995. - 95 с (співавт.; 5/1 друк. арк.).

Орієнтовне тематичне планування з фізики та астрономії, 8 клас. Навчально-методичний посібник /Бугайов О.І., Мартинюк М.Т., Смолянець В.В., Костюкевич Д.Я., Гриценко Л.Г., Замаховський Й.Ю. - К.:Освіта, 1997. - 96 с. (співавт.; 9,1/2,0 друк. арк.).

Програма для середніх загальноосвітніх шкіл. Фізика. Астрономія. 7-11 класи /О.І.Бугайов (кер.), Л.А.Закота, Д.Ю.Костюкевич, М.Т.Мартинюк. - К.: Перун, 1996. - 144 с. (співавт.; 7,6/0,2 друк. арк.).

Программы подготовки учителя труда и физики. Общая физика / Сост. Краснобокий Ю.Н., Мартынюк М.Т., Замаховский И.Е. - Москва - Умань, 1989. - С.3-19. (співавт.; 1,5/0,6 друк. арк.).

Фізика. Астрономія: Пробн. підручник для 9 кл. середн. шк. /Бугайов О.І., Климишин І.А., Коршак Є.В., Мартинюк М.Т., Смолянець В.В. - К.:Освіта, 1999. - 367 с. (співавт.; 21,5/7,2 друк. арк.)

Статті, тези доповідей

Бугайов О.І., Мартинюк М.Т. Генералізація навчальної діяльності учнів як умова підвищення її ефективності //Радянська школа. - 1976. - №3. - С.20-24 (співавт.; 0,3/0,2 друк. арк.).

Бугайов О.І., Мартинюк М.Т. Єдність змістового і процесуального - вихідний пункт розбудови методичної системи роботи вчителя фізики (і астрономії) в основній школі/ В зб.: Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі. Ч.1. - Кіровоград, 1998. - С.4-7 (співавт.; 0,25/0,2 друк. арк.).

Бугайов О.І., Мартинюк М.Т. Лабораторна робота. Вивчення іонізуючого випромінювання та його біологічної дії//Фізика та астрономія в школі. - 1998. - №3. - С.36-37 (співавт.; 0,2/0,1 друк. арк.).

Бугайов О.І., Мартинюк М.Т. Новий зміст фізичної і астрономічної освіти базового рівня в національній школі України/Тези доповідей і повідомлень міжвузівської науково-практичної конференції 21-22 січня 1994 р. - Кіровоград, 1994. - С. 7-8 (співавт.; 0,15/0,1 друк. арк.).

Бугайов О.І., Мартинюк М.Т. Перша ступінь шкільного курсу фізики в національній школі: досвід, проблеми, перспективи /Дидактичні проблеми фізичної освіти в Україні: Матеріали науково-практичної конференції. - Чернігів, 1998. - С.20-22 (співавт.; 0,25/0,2 друк. арк.).

Каленик В.І., Мартинюк М.Т. Використання простого обладнання в керівництві процесом навчання фізики / Методика викладання фізики. Вип. 13. - К.: Рад. школа, 1978. - с.99-104 (співавт.; 0,4/0,2 друк. арк.).

Каленик В.І., Мартинюк М.Т. Робота з додатковим матеріалом підручника з фізики в VI-VIII класах /Фізика в школі: Збірник статей за ред. Є.В.Коршака. - К.: Рад. школа, 1976. - с.9-11 (співавт.; 0,1/0,05 друк. арк.).

Костюкевич Д.Я., Мартинюк М.Т. Новий підхід до обладнання робочої зони учителя у кабінеті фізики /Методика викладання математики і фізики. Респ. наук.-метод. зб. Вип. 4. - К.: Рад. шк., 1987. - С.153-158 (співавт.; 0,3/0,1 друк. арк.).

Ляшенко О.І., Мартинюк М.Т. Про логіку проблемного навчання / - У зб.: Методика викладання фізики. - Вип. 16. - К.: Рад. шк., 1982. - С.20-26 (співавт.; 0,4/0,1 друк. арк.).

Мартинюк М.Т., Биков Р.В., Новосельський М.А. До питання про перевірку результативності навчання фізики і астрономії в основній школі за пробними підручниками/ В зб.: Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі. Ч.1, 1998. - С.11-13 (співавт.; 0,25/0,2 друк. арк.).

Мартинюк М.Т. Дидактичні і методичні засади вивчення нового інтегрованого курсу "Фізика. Астрономія" в основній школі/Зб. наукових праць. Вип. ІІІ. - Умань, 1997. - С.58-63 (0,4 друк. арк.).

Мартинюк М.Т. Досвід формування змісту нової навчальної дисципліни педвузу "Шкільний курс фізики і методика її викладання /В зб.: Навчально-виховний процес в середній та вищій школі: проблеми, пошуки, перспективи. Вип. 1. - Умань, 1992. - С.123-131 (0,6 друк. арк.).

Мартинюк М.Т., Мартинюк Н.Г., Крилова О.М. Особливості реалізації міжпредметних зв'язків курсу "Фізика. Астрономія" в основній школі/В зб.: Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі. Ч.1, 1998. - С.8-10 (співавт.; 0,25/0,2 друк. арк.).

Мартинюк М.Т. Методична організація змісту підручників нового інтегрованого курсу "Фізика. Астрономія. 7-9 класи": Проблеми педагогічної науки в умовах розбудови національної школи // Матеріали звітної наукової конференції 12-13 квітня 1995 р. Частина 2. - К.:Педагогічна думка, 1996. - С.163-164 (0,2 друк. арк.).

Мартинюк М.Т. Проблема відображення взаємозв'язку фізики і хімії у змісті фізичної освіти в основній школі /Збірник наукових праць/ За ред. В.Г.Кузя. -К.:Міжнар. фін. агенція, 1998.-С.116-124 (0,6 друк. арк.).

Мартинюк М.Т. Про деякі концептуальні положення викладання інтегрованого курсу "Фізика. Астрономія" в основній школі /В зб.: Діяльнісний підхід у навчально-пошуковому процесі з фізики і математики: Матеріали доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-практичної конференції /16-17 травня 1996 року, м. Рівне. - Рівне, РДПІ, 1996. - С. 14-16 (0,2 друк. арк.).

Мартинюк Н.Г., Мартинюк М.Т. Логічна структура фізичних задач як основа їх систематизації / Методика викладання математики і фізики: Респ. наук.-метод. зб. Вип. 2. - К.:Рад. шк., 1985. - С.82-88 (співавт.; 0,25/0,2 друк. арк.).

Мартинюк Н.Г., Мартинюк М.Т. Про взаємозв'язок інтегрованого курсу “Фізика. Астрономія” (7-9 класи) з шкільною математикою / Збірник наукових праць/ За ред. В.Г.Кузя. - К.:Міжнар. фін. агенція, 1998. - С.124-128 (співавт.; 0,25/0,2 друк. арк.).

Мартинюк М.Т. Шляхи вдосконалення змісту фізичної освіти вчителя трудового навчання / Проблеми навчання та виховання в умовах становлення єдиної системи безперервної освіти. - Тези доповідей обласної наукової конференції молодих вчених і спеціалістів 21-22 грудні 1989 року. - Черкаси, 1990. - С.42.

Щодо "невдалого жарту" із законом Ома /Газ. "Освіта" від 22-29 жовтня 1997 р. - С.11 (співавтори: Бугайов О.І., Смолянець В.В. - 0,3/0,1 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Мартинюк М.Т. Науково-методичні засади навчання фізики в основній школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання фізики. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ, 1999.

Дисертація присвячена теоретико-експериментальному обгрунтуванню сучасної методичної системи навчання фізики в основній школі. Посилено функції першого ступеня навчання шкільної фізики щодо формування цілісних уявлень про природничонаукову картину світу, місце і роль людини в ньому, та цілеспрямованого формування узагальнених способів діяльності при осягненні учнями природничонаукових знань. Обгрунтування змісту і структури фізичної (і астрономічної) освіти в школі ІІ ступеня послідовно реалізовано на всіх рівнях: від рівня теоретичного подання - до діяльності навчання. Створена методична система навчання фізики (і астрономії) та адекватна їй система методичної підготовки учителя підтверджені практично.

Ключові слова: методична система навчання фізики; базовий курс фізики, інтегрований з астрономією; зміст навчання; діяльність навчання.

АННОТАЦИЯ

Мартынюк М.Ф. Научно-методические основы обучения физике в основной школе. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения физике. Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова. - Киев, 1999.

Диссертация посвящена теоретико-экспериментальному обоснованию современной методической системы обучения физике в основной школе. Усилено функции первой ступени обучения школьной физике по формированию целостных представлений о естественнонаучной картине мира, месте и роли человека в нем, а также целенаправленному формированию обобщенных способов деятельности при освоении учащимися естественнонаучных знаний. Обоснование содержания и структуры физического (и астрономического) образования в школе ІІ ступени последовательно реализовано на всех уровнях: от уровня теоретического представления - до деятельности обучения, в том числе и на уровне пробных учебников. Выявлены тенденции и основные направления развития теории и практики обучения физике на первой ступени. Обоснованы научные основы интеграции физических и астрономических знаний в единый курс “Физика. Астрономия” (7-9 классы). Обозначены факторы, определяющие интеграцию физических и астрономических знаний в единый базовый учебный курс. Сформулированы принципы построения программы курса и методической организации учебного материала на уровне программы и пробных учебников. Представлен дидактический анализ учебного материала по всем разделам и параграфам учебников, а также их отдельных текстовых и внетекстовых компонентов, в том числе и аппарата организации усвоения. Дано описание процедур организации деятельности обучения. Обобщены результаты опытного и экспериментально-массового обучения школьников по новым (уровневым) пробным учебникам “Физика. Астрономия” (для 7-го, 8-го и 9-го классов), изданным в издательстве “Освіта” (г. Киев) в 1994-1999 г.г. массовым тиражом.

Созданная таким образом методическая система обучения физике и астрономии, а также адекватная ей система методической подготовки учителя подтверждены практически.

Ключевые слова: методическая система обучения физике; базовый курс физики, интегрированный с астрономией; содержание обучения; деятельность обучения.

ANNOTATION

Martynyuk M.T. Scientific and methodical fundamentals of physics teaching at middle school - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in pedagogical sciences by speciality 13.00.02 - theory and methods of teaching physics. - M.Dragomanov National Pedagogical University. - Kyiv, 1999.

Dissertation research presents theoretical-experimental substantiation for methodical system of physics teaching at middle school. In the basic physics course the priorities of the study goals are changed. The functions of the first stage of physics teaching pertaining the formation of integrals impressions of the natural science picture of the world, the position and role of the human in it, formation of generalized ways of pupils' activities when mastering natural science knowledge are reinforced. The content and structure of physics and (astronomy) teaching at the second stage school is consequently well-grounded on each level from theoretical teaching to study activities. The created methodical system of physics (and astronomy) teaching and the system of methodical teacher training adequate to it is proved in practice.

Key words: methodical system of physics teaching; basic course of physics integrated with astronomy; study content; study activity.

Размещено на Allbest.ru