Формування логічних умінь учнів основної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 37.018.4

ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНИХ УМІНЬ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Автореферат

дисертаціі на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загальної психології та педагогіки Університету внутрішніх справ МВС України, м.Харків

Науковий керівник - доктор педагогічних наук.ю професор Тюріна Валентина Олександрівна, значальник кафедри загальної психології та педагогіки

Офіційні опоненти

Доктор педагогічних наук, професор Паламарчук Валентина Федорівна, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії педагогічного досвіду.

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Лисенко Валентина Петрівна, Президія АПН України, вчений секретар відділення

Провідна установа

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти, м. Київ

Захист відбудеться 23 квітня 1999 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою 254053, м.Київ, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у відділі аспірантури.

Автореферат розісланий 23 березня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Легкий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність проблеми. В умовах демократизації суспільства, розбудови незалежної України, відродження національної культури та духовності особливого значення набуває проблема формування у людини фундаментальної особистісної якості - самостійності. Розв'язання цієї важливої задачі пов'язано з підвищенням освітнього і культурного рівня учнів та якості їх знань, які мають грунтуватися на розвиненому мисленні. У цьому зв'язку формування логічних умінь сприяє розвитку пізнавальної активності і самостійності, дозволяє здійснювати опосередковане пізнання шляхом міркування й побудови умовиводів.

Оволодіння логічними операціями і діями можливе тільки в процесі самостійного розв'язання відповідних пізнавальних задач, зокрема, з логічним навантаженням. Знання, одержані в результаті виконання логічних операцій та дій, в логіці називають “умовивідними знаннями”, які породжуються шляхом міркування, побудови умовиводів та виконання логічних операцій та дій, які здійснюються за законами логіки.

Педагогічні аспекти проблеми організації самостійної пізнавальної діяльності висвітлені в долідженнях Л.П. Арістової, Д.В. Вількеєва, М.О. Данілова, Л.П. Доблаєва, Б.І. Коротяєва, І.Я. Лернера, В.Ф.Паламарчук, П.І. Підкасистого, Н.О.Половнікової, О.Я.Савченко, В.О.Тюріної, І.Т.Федоренка та інш.

Деякі аспекти цієї проблеми вивчались вченими-логіками: Д.П. Горським, М.І. Каринським, М.І. Кондаковим, М.М. Мельниковим, В.О. Пузановим, Л.В. Рутковським, М.С. Строговичем, О.Ф. Серебрянниковим.

У діалектичній логіці окремі питання, пов'язані з одержанням знань шляхом міркувань, умовиводів, досліджувались такими вченими як Ж.М. Абдільдін, К.І.Іванова, Б.М. Кедров, П.В. Копнін, З.М. Оруджев, Г.А. Свечніков, О.П. Шептулін та інш.

Певні аспекти проблеми формування прийомів розумової, в тому числі й логічної, діяльності розглядались дослідниками-психологами П.Я Гальперіним, Є.Л.Голантом, Є.М.Кабановою-Меллєр, З.І.Калмиковою, М.О.Леонтьєвим, Н.О.Менчинською, В.Ф.Райським, С.Л.Рубінштейном, Н.Ф.Тализіною, А.В.Усовою.

З метою удосконалення змісту і результатів навчального процесу педагоги та психологи Г.О.Балл, В.І.Загвязинський, С.Ф.Жуйков, І.Я.Лернер, М.І.Махмутов, В.О.Тюріна та інші у своїх дослідженнях звертаються до використання пізнавальних задач, які відображають як змістову, так і процесуальну сторони пізнавальної діяльності.

Однією з умов ефективного формування логічних умінь є включення школярів у активну навчально-пізнавальну діяльність різного рівня самостійності, а одним з видів завдань, що пропонуються учням для самостійного виконання, є саме пізнавальні задачі.

Однак при всій науковій значущості зазначених праць в них не знайшли належного розкриття питання:

про вплив особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності на формування логічних умінь;

про сутність, структуру та функції знань, які є результатом виконання логічних операцій і дій;

про вплив використання в процесі навчання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням на формування логічних умінь та якість засвоєння знань, що одержані в результаті виконання логічних опрацій та дій;

про вплив рівня сформованості логічних умінь на засвоєння знань та формування якостей особистості учня.

Зазначені фактори зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Дослідження проводилось у рамках теми наукового дослідження кафедри загальної психології та педагогіки Університету внутрішніх справ МВС України “Формування пізнавальної активності і пізнавальної самостійності учнів і студентів”.

Об'єкт дослідження - процес формування логічних умінь учнів.

Предмет дослідження - формування логічних умінь учнів в процесі розв'язання системи пізнавальних задач з логічним навантаженням.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати і експериментально дослідити вплив організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з допомогою системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням на формування їх логічних умінь.

Гіпотеза: організація навчально-пізнавальної діяльності учнів з допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням забезпечує систематичне включення учнів у активну навчально-пізнавальну діяльність щодо виконання логічних операцій та дій, що сприяє формуванню логічних умінь та навичок.

Досягнення поставленої мети та перевірка гіпотези вимагають розв'язання таких завдань:

1.На основі аналізу теорії та практики формування інтелектуальних умінь та навичок розкрити сутність і значення логічних умінь; розкрити психолого-педагогічні основи формування логічних умінь.

2.Визначити шляхи та засоби формування логічних умінь учнів; виявити критерії та показники сформованості логічних умінь .

3.Розкрити залежність формування логічних умінь від особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; обгрунтувати необхідність використання пізнавальних задач з логічним навантаженням як засобу раціональної організації навчально-пізнавальної діяльності з метою формування логічних умінь.

4.Розробити систему пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, як засобу організації навчально-пізнавальної діяльності з метою формування логічних умінь.

5.Експериментально перевірити вплив зазначеної системи задач на ефективність формування логічних умінь учнів.

6.Розробити методичні рекомендації щодо організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою формування логічних умінь.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання, загальнофілософські положення теорії і практики, діалектичний взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивних факторів розвитку особистості; системний підхід до цілісних педагогічних процесів і явищ; особисто-діяльнісний підхід до формування особистості, розвитку індивідуальності; принцип єдності свідомості і діяльності, положення закону України "Про освіту", Державної національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ століття").

Теоретичну основу дослідження становлять положення, які базуються на взаємозв'язку навчання і розвитку (Л.В. Занков); відповідності мети змісту освіти (С.У. Гончаренко, В.В. Краєвський, Н.Г. Ничкало, М.М. Скаткін); теорія змісту освіти та його компонентів (І.К. Журавльов, Л.Я Зоріна, І.Я. Лернер, В.І.Луговий); теорія формування умінь та навичок (Д.М. Богоявленський, Є.М. Кабанова-Меллєр, Н.О. Менчинська); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи:

а) теоретичного характеру: аналіз наукової, методичної літератури з проблеми дослідження; аналіз та узагальнення експериментальних даних, класифікація, порівняння; аналіз передового педагогічного досвіду і практики вчителів;

б) емпіричного характеру: діагностичні методи (анкетування, бесіди); соціометричні методи; обсерваційні методи (пряме, побічне і включене спостереження); прогностичні методи (узагальнення незалежних характеристик, моделювання); експериментальні методи (діагностичний, констатуючий, формуючий експерименти).

Організація дослідження. Дослідження проводилось поетапно.

На першому етапі (1994-1995 р.р.) вивчалась педагогічна, психологічна та філософська література, а також дослідження логіки проблеми, аналізувався досвід вчителів; проводився констатуючий та орієнтовний експерименти на базі 7-8 класів загальноосвітньої школи № 150 м. Харкова; розроблялась система пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням.

На другому етапі (1995-1997 р.р.) на основі аналізу досліджень з даної проблеми і узагальнення накопиченого досвіду, спираючись на розробки педагогів, психологів, логіків, проводилась експериментальна робота щодо формування логічних умінь учнів шляхом розв'язання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, досліджувався вплив цих умінь на формування пізнавальної самостійності школярів та якість засвоєння знань.

Результати цього етапу експерименту відображені у відповідних публікаціях.

На третьому етапі (1997-1998 р.р.) ставилось за мету здійснити апробацію одержаних результатів і впровадити їх у практику. Експериментально виявлялись умови, що сприяють ефективному використанню системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, як засобу організації навчально-пізнавальної діяльності з метою формування логічних умінь. Було проведено 643 заняття, охоплено експериментальною роботою 240 учнів.

Одержані результати знайшли своє відображення у науково-методичних рекомендаціях, 7 статтях та інших публікаціях.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та уточненні сутності поняття “логічні уміння”; визначенні логічних прийоміві, які забезпечують одержання нових знань; розкритті психолого-педагогічних основ формування логічних умінь; виявленні умов, що впливають на ефективність засвоєння логічних операцій та дій; в розробці системи пізнавальних задач з логічним навантаженням; в обгрунтуванні необхідності спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням з метою формування логічних умінь; в розробці критеріїв оцінки рівнів сформованості логічних умінь.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що показано взаємозв'язок і взаємозалежність між особливостями організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, формуванням їх пізнавальної самостійності та ефективністю формування логічних умінь.

Практичне значення: одержані результати теоретичного та експериментального досліджень і розроблена система пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням можуть бути застосовані в шкільній практиці з метою формування логічних умінь; розроблена методика навчання логічних прийомів розумової діяльності може бути застосована з метою розвитку логічного мислення школярів.

За матеріалами дослідження розроблено і впроваджено в практику методичні рекомендації "Формування прийомів одержання умовивідних знань".

Особистий внесок автора полягає в уточненні сутності понять “логічні уміння”, розкритті процесу одержання знань шляхом умовиводу; визначенні логічних прийомів їх одержання; виявленні умов ефективного формування логічних умінь, їх засвоєння та зв'язку з формуванням пізнавальної самостійності; розробці і впровадженні методичних рекомендацій щодо організації навчально-пізнавальної діяльності за допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням з метою засвоєння учнями логічних способів розумової діяльності та формування пізнавальної самостійності як якості особистості.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась опорою на наукову методологію при розробці вихідних положень, єдністю теоретичного та експериментального досліджень; реалізацією спеціально розробленої системи педагогічних завдань, адекватних природі явища, що вивчається, і завдань дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних даних, повнотою і статистичною значущістю емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу додаткових методів, що взаємодоповнюють один одного; системним аналізом теоретичного і емпірічного матеріалів.

Апробація і впровадження результатів в практику. Про результати дослідження ми доповідали на міжнародних, обласних і міжвузівських науково-практичних конференціях і семінарах: м. Чернігів, м. Київ, м. Симферополь (1994-1998 р.р.); основні теоретичні положення і висновки обговорювались на засіданнях кафедри загальної психології і педагогіки Університету внутрішніх справ м.Харкова.

Впровадження результатів дослідження у практику здійснювалось протягом 1994-1998 р.р., зміст яких опублікований в 7 статтях і методичних рекомендаціях, які розроблені на основі узагальнення результатів дослідження і використовуються в середніх загальноосвітніх школах м. Харкова.

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 8 роботах, в тому числі в 3-х виданнях, зафіксованих в ВАК України (серед них 1 стаття у науковому журналі, 3 - у збірниках наукових праць, 2 - у матеріалах конференцій та 1 методичні рекомендації).

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і 18 додатків. Робота має за обсягом 233 сторінки, 20 таблиць, 8 гістограм, 230 найменувань в списку використаних літературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено проблему, об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, методологічну основу і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано положення, які виносяться на захист.

У першому розділі - "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНИХ УМІНЬ В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ, ЛОГІЦІ І ПРАКТИЦІ ШКОЛИ" - розкривається сутність понять “логічні уміння”, структура процесу одержання нових знань шляхом умовиводу, здійснення логічних операцій та дій; їх взаємозв'язок; розглядаються філософські, психологічні і педагогічні аспекти проблеми формування логічних умінь; умови, що сприяють ефективному оволодінню логічними способами розумової діяльності; функції та значення вищезазначених умінь; встановлено та обґрунтовано зв'язок між процесом засвоєння логічних умінь і формуванням пізнавальної самостійності, як якості особистості; обґрунтовано необхідність спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням з метою формування логічних умінь учнів; визначено критерії та показники сформованості логічних умінь учнів; розроблено модель діяльності учнів та учителя щодо формування логічних умінь.

Формування умінь, зокрема, логічних здійснюється з метою оволодіння новими знаннями. Але важливим є не стільки знання самі по собі, скільки можливість, уміння використовувати їх для одержання нових знань. Знання, що одержуються шляхом умовиводу, здійснення логічних дій, в логіці називають умовивідними знаннями. Аналіз літератури показав, що процес їх одержання складається з таких компонентів: початкові (наявні) знання (поняття, судження), обгрунтовуючі знання (закони, правила, теореми і т.і.), логічні прийоми (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, установлення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення), як результат - умовивідні знання. Умовивідні знання відображають процес міркування, одержання нових знань.

Уміння характеризується здатністю виконувати певні дії як в заданих умовах, так і при їх зміні. Узагальнюючи визначення педагогів, психологів, логіків поняття “уміння” (Ю.К.Бабанського, С.У.Гончаренко, Є.М.Кабанової-Меллєр, М.І.Кондакова), ми вважаємо, що логічне уміння - це можливість успішно виконувати логічні дії (діяльність). При цьому на підставі відповідної обробки наявних суджень і понять (у відповідності з законами логіки) одержувати нове, більш глибоке знання. Нами було виділено логічні прийоми, варіативне застосування (перенос) яких є показником оволодіння логічними уміннями.

На підставі ряду досліджень (О.М.Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна), які показали, що формування тієї чи іншої якості особистості можливе лише в процесі відповідної діяльності, можна стверджувати, що логічні уміння формуються в процесі відповідної діяльності і їх формування детермінується особливостями організації останньої. Тобто організація навчально-пізнавальної діяльності школярів має бути спрямована на оволодіння логічними прийомами розумової діяльності.

Особливістю логічних умінь є те, що учень має не тільки уміти аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, а й міркувати, робити умовиводи, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, процесами, явищами і т.і., у відповідності з законами логіки. Тобто, умовивідні знання, процес їх отримання, вимагають сформованості логічних прийомів розумової діяльності і є критерієм засвоєння логічних умінь. Оволодіння цими прийомами можливе в процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Одним із видів такої діяльності є розв'язання пізнавальних задач і завдань (І.Я.Лернер). Оскільки логічні уміння є результатом оволодіння логічними діями та операціями, то в процесі дисертаційного дослідження було розроблено спеціальну систему пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, яка спрямована на формування вказаних умінь.

Не зважаючи на те, що проблема формування різних умінь, в тому числі й логічних, в процесі розв'язання пізнавальних задач знайшла відображення в педагогічних дослідженнях і в педагогічній літературі, в масовій практиці школи формування логічних умінь через розв'язання пізнавальних задач з логічним навантаженням відбувається не достатньою мірою. Проведене анкетування 325 учителів м.Харкова зі стажем роботи в школі від 3-х до 35 років дозволило зробити висновки щодо застосування в практиці роботи школи логічних прийомів розумової діяльності та використання пізнавальних задач з логічним навантаженням. Аналіз анкетування дав такі результати: формування логічних умінь вважають необхідним та важливим - 40,14 % опитуваних вчителів; необхідність спеціальної організації навчання з метою формування зазначених умінь - 38,7 %; необхідність підбора спеціальних задач і завдань з метою формування логічних умінь - 27,0 %; необхідність навчання логічним прийомам в процессе розв'язання спеціально підібраних задач з логічним навантаженням зазначили 34,7 % вчителів. При цьому вважають, що формування логічних умінь сприятиме підвищенню якості знань учнів - 54 %; формування логічних умінь необхідно з метою развитку логічного мислення учнів - 49 % вчителів; з метою розвитку і формування пізнавальної самостійності і активності учнів - 38 %; з метою навчання самостійному одержанню знань знаний учнями - 26 %; з метою створення позитивної мотиваціїї навчання - 14 % вчителів. На запитання анкети про навчання учнів логічних прийомів розумової діяльності на своїх уроках 57,5 % опитуваних вчителів дали негативну відповідь, 33,6 % відповіли, що застосування логічних прийомів має епізодичний, не цілеспрямований характер.

Аналіз 125 відвіданих уроків (з різних предметів) показав, що формування логічних умінь, цілеспрямоване навчання логічних прийомів відбувається не достатньою мірою або має епізодичний, випадковий характер.

Також нами було встановлено, що цілеспрямовано навчають логічних прийомів за власними методиками вчителі-майстри, які працюють в навчальних закладах нового типу (гімназіях, ліцеях, коледжах) м. Харкова, але кількість вчителів-майстрів та таких закладів становить лише 5 % від загальної кількості навчальних закладів, що є недостатнім.

Таким чином, формуванню логічних умінь учнів, використанню задач з логічним навантаженням в практиці школи приділено уваги недостатньо. Тому в процесі дисертаційного дослідження формування зазначених умінь було організовоно через застосування в процесі навчання пізнавальні задачі з логічним навантаженням.

Як відомо, оволодіння уміннями, зокрема, логічними, можливе лише в процесі самостійної пізнавальної діяльності, що вимагає, з одного боку, відповідної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, з другого, - сформованості їх пізнавальної самостійності. Це означає, по-перше, включення їх у самостійне розв'язання пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, по-друге, сформованість всіх компонентів пізнавальної самостійності: мотиваційного, орієнтаційного, змістовно-операційного, енергетичного, оцінного.

Оволодіння умінням неможливе без чіткого усвідомлення, що це є необхідним, без повного розуміння важливості застосування його при розв'язуванні задачі, без прагнення її самостійно розв'язати. Це забезпечується за рахунок сформованості мотиваційного компоненту.

Змістовно-операційний компонент включає систему ведучих знань і способів діяльності, які дозволяють одержувати нові знання. Він вміщує логічні прийоми розумової діяльності, варіативне застосування яких в процесі самостійного розв'язання пізнавальних задач з логічним навантаженням призводить до формування логічних умінь.

Як відомо (А.К. Маркова, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн), самостійне одержання нових знань, застосування нових прийомів завжди викликає труднощі, подолання яких вимагає певних зусиль. Сформованість енергетичного компонента (здатність бути уважним, наполегливість у подоланні розумових ускладнень, докладання вольових зусиль, емоції і почуття, які супроводжують діяльність) забезпечує їх успішне подолання.

Таким чином, уміння одержувати знання шляхом логічного міркування, побудови умовиводів є своєрідним показником сформованості логічних умінь учнів. В той же час, уміння набувати умовивідні знання сприяє розвитку пізнавальної самостіності і є її результатом.

У другому розділі - "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ ЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ" - розглядається організація, методика і хід експериментального дослідження, мета якого полягала в тому, щоб: 1) навчити учнів логічних прийомів розумової діяльності; 2) розробити систему пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, що вимагає самостійного застосування зазначених прийомів з метою формування логічних умінь учнів; 3) експериментально перевірити вплив сформованості логічних умінь на рівень сформованості пізнавальної самостійності школярів.

Критеріями сформованості логічних умінь виступають: умовивідні знання (варіативне застосування логічних прийомів з метою одержання нових знань) і пізнавальна самостійність (використання готових і конструювання нових моделей; якість одержаних знань (обсяг і міцність); рівень сформованості пізнавального інтересу і зв'язаного з ним пізнавального мотиву; уміння розв'язувати пізнавальні задачі різного рівня складності; моделювання (використання готових моделей і побудова нових); критичність мислення.

Організація експерименту передбачала різний ступінь навчання логічних прийомів в різних класах.

Е1 - в цих класах спеціально навчали логічних прийомів з використанням системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням;

Е2 - навчали прийомів, але без застосування системи пізнавальних задач і завдань;

Е3 - увагу було приділено розв'язанню системи пізнавальних задач і завдань, але без спеціального навчання зазначених прийомів;

К - в контрольних класах навчання велось традиційними методами без використання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням й навчання логічних прийомів .

Така організація експериментального дослідження ставила за мету з'ясувати ефективність формування логічних умінь в процесі розв'язання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням і без її застосування, а також визначити вплив сформованості логічних умінь на рівень пізнавальної самостійності учнів.

Під час проведення експерименту вивчався влив оволодіння логічними прийомами на якість знань учнів, зокрема, їх обсяг і міцність. Для цього використовувалось безпосереднє та відстрочене відтворення навчального матеріалу. Було встановлено, що знання одержані учнями шляхом застосування логічних прийомів запам'ятовуються краще і в більшому обсязі ніж ті, які надає вчитель у готовому вигляді.

Формування логічних прийомів відбувалось під час самостійного розв'язання системи спеціально підібраних задач і завдань з логічним навантаженням. Були підібрані задачі та завдання різного рівня складності: завдання, які вимагали дій по зразку (близький перенос прийомів); завдання, які вимагали застосування прийомів в подібних умовах (середній перенос прийомів): завдання, які вимагали використовування прийомів в нових умовах (дальній перенос).

В процесі розв'язання зазначеної системи задач і завдань ставелось за мету навчити учнів установлювати причинно-наслідкові зв'язки між предметами, явищами, процесами. Для цього під час розв'язання задачі учням необхідно було шляхом постановки запитань “до себе” встановити причинно-наслідковий зв'язок між явищами та процесами, що розглядаються в задачі. На початку експерименту установлювали зв'язки та вміли їх пояснити 13,4% учнів (в групах Е1), після проведення експерименту - 76,5%.

В процесі експерименту було приділено увагу розвитку наукового мислення через використання та побудову моделей під час розв'язання пізнавальних задач з логічним навантаженням, оскільки процес побудови моделі вимагає від учнів застосування майже всіх логічних прийомів (аналіза, синтеза, порівняння, абстрагування і т.і.). Майже всі запропоновані задачі вимагали побудови моделі (малюнка, схеми, графік тощо).

Таким чином, формування логічних умінь, як показав проведений експеримент, вимагає спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на включення в процес навчання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням. Разом з тим, організація навчання повинна передбачати формування мотиваційної сфери учнів (мотиви, потреби, інтерес), розвиток логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, встановлення зв'язків і т.і.), навчання методів наукового пізнання (моделювання).

Така організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, за даними проведеного експерименту, сприяє формуванню логічних умінь учнів і формуванню пізнавальної самостійності як якості їх особистості.

В процесі проведення експерименту було визначено, що оволодіння логічними прийомами розумової діяльності відбувається під час самостійного розв'язання пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням позитивно впливає на якість одержаних знань, зокрема на їх обсяг і міцність в групах Е1 (в середньому на 50,4 %); підвищує інтерес до процесу пізнання; сприяє формуванню позитивної, стійкої і усвідомленої мотивації навчання (приблизно на 46,2 %). Засвоєння логічних прийомів позитивно впливає на розвиток логічного мислення ( міркування, встановлення причинно-наслідкових зв'язків (на 58,1 %), аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, обгрунтування (в середньому на 63,8 % та інш.). Сформованість логічних умінь впливає на розвиток наукового мислення (моделювання) приблизно на 51,5 % та критичності мислення на 49,4 %.

В процесі експерименту досліджувався вплив використання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням на формування пізнавальної самостійності учнів. В процесі теоретичного дослідження ми встановили, що оволодіння логічними логічними прийомами розумової діяльності позитивно впливатиме на формування та подальший розвиток пізнавальної самостійності як якості особистості, оскільки вони входять до змістовно-операційного її компонента. Проведене дослідження експериментально підтвердило це положення.

Система пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням вимагає не тільки цілеспрямованого, усвідомленого переносу логічних прийомів, вона вимагає від учнів великого запасу знань, наполегливості, прояву вольових зусиль, сформованих пізнавальних потреб, стійкої мотивації, прояву інтересу та ініціативи, елементів наукового мислення, уміння установлювати причинно-наслідкові зв'язки між предметами та явищами, обгрунтовувати, міркувати та робити висновки, умінь опосередкового пізнання (побудова умовиводів), тобто того, що вміщує в собі поняття ”пізнавальна самостійність“.

Результати проведеного експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, яка була висунута на початку дослідження.

Отже, одержані результати дають підстави для висновку, що формування логічних умінь учнів відбувається більш ефективно при спеціальній організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка передбачає самостійне розв'язання системи пізнавальних задач з логічним навантаженням. Включення в навчальний процес зазначеної системи задач сприяє формуванню пізнавальної самостійності учнів.

Як показав проведений експеримент, сформованість логічних умінь сприяє розвитку пізнавальної самостійності учнів. Результати наведені в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

.Показники сформованості логічних прийомів ( в %)

	7 КЛАС	8 КЛАС
	До проведення експерименту	Після проведення експерименту	До проведення експерименту	Після проведення експерименту
	К	Е1	Е2	Е3	К	Е1	Е2	Е3	К	Е1	Е2	Е3	К	Е1	Е2	Е3
Висок.	24,1	25,2	25,1	23,6	31,4	42,4	39,6	36,2	31,7	36,0	32,7	32,9	40,3	57,7	52,9	45,0
Серед.	54,6	54,7	52,5	55,2	51,6	53,0	52,2	48,1	52,3	48,1	51,1	49,6	49,1	36,8	40,5	45,4
Низьк.	21,3	20,1	22,4	21,2	17,0	4,6	9,2	15,7	16,0	15,9	16,2	17,5	11,6	5,5	6,6	9,6

Примітка:

високий рівень - учні здійснюють дальній перенос прийомів, виконують майже всі логічні операції;

середній рівень - здійснюють перенос прийомів в подібну ситуацію, виконують не всі логічні операції, потребують допомоги вчителя;

низький рівень - здійснюють близький перенос (дії по зразку) прийомів, не володіють логічними прийомами, вимагають спонукання зі сторони вчителя.

Таблиця 2.

Рівень сформованості пізнавальної самостіності учнів (в %)

	7 КЛАС	8 КЛАС
	До проведення експерименту	Після проведення експерименту	До проведення експерименту	Після проведення експерименту
	К	Е1	Е2	Е3	К	Е1	Е2	Е3	К	Е1	Е2	Е3	К	Е1	Е2	Е3
Творчий	-	3,3	6,6	9,9	6,6	19,8	16,5	13,2	-	6,6	13,2	3,3	9,9	26,4	23,1	16,5
Реконстр.-варіатив.	29,7	36,3	33,0	30,0	37,3	50,5	43,9	40,6	33,0	39,6	30,7	36,4	36,3	49,5	46,2	43,9
Репродук.	53,8	49,5	47,2	43,6	42,9	26,4	33,0	36,3	53,8	43,8	49,5	50,4	43,9	24,1	27,4	33,0
Нульовий	16,5	10,9	13,2	16,5	13,2	3,3	6,6	9,9	13,2	10,0	6,6	9,9	9,9	-	3,3	6,6

Самостійні роботи учнів, на основі яких зроблені висновки, перевірялись і для обробки результатів застосовувався критерій хі-квадрат. Всі результати одержані з надійністю 0,95 і відображені у 20 таблицях, 8 гістограмах.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження проблеми, узагальнення результатів педагогічного експерименту дають підстави для таких висновків.

Логічні уміння - це можливість успішно виконувати логічні дії (діяльність). При цьому на підставі відповідної обробки наявних суджень і понять одержувати нове, більш глибоке знання у відповідності з законами логіки. Як і будь-які інші уміння, логічні уміння формуються в процесі діяльність, зокрема, навчально-пізнавальної, спрямованої на розв'язання пізнавальних задач з логічним навантаженням. Тому і проявляється рівень сформованості цих умінь саме через характер пізнавальної діяльності. Складність пізнавальної задачі, якість засвоєння одержаних знань, пізнавальна самостійність, оволодіння методами наукового пізнання (моделювання) є найважливішими показниками сформованості логічних умінь.

Оскільки логічні уміння формуються в процесі навчально-пізнавальної діяльності, яка здійснюється за законами логіки, то рівень їх сформованості детермінується особливостями її організації. Крім того, як відомо, мислення здійснюється як процес розв'язання задач. Тому спеціальна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямована на формування логічних умінь, повинна здійснюватись через використання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, яка відповідає певним вимогам.

Раціонально організувати пізнавальну діяльність з метою ефективного формування логічних умінь можна лише за допомогою включення в процес навчання пізнавальних задач з логічним навантаженням, які потребують для свого розв'язання виконання логічних операцій та дій.

Результатом здійснення логічних операцій і дій є знання , які в логіці одержали назву “умовивідні знання”. Вони є результатом логічної переробки нової інформації за допомогою наявних знань. Їх одержують шляхом умовиводу, як однією їз форм мислення у відповідності з законами логіки, на основі застосуваня розумових операцій і дій.

Структура процесу одержання умовивідних знань складна і має такі компоненти: початкові (наявні) знання, обгрунтовуючі знання, логічні прийоми, умовивідні знання. Обгрунтовуючі знання поряд з законами логіки слугують для обгрунтування істинності одержаних умовивідних знань і логічної правильності процесу їх одержання.

Критеріями сформованості логічних умінь є якість засвоєння умовивідних знань, складність пізнавальних задач з логічним навантаженням, тобто перенос логічних прийомів розумової діяльності в нову ситуацію, уміння використовувати готові і будувати нові моделі, а також сформованість пізнавальної самостійності як якості особистості.

Умовами ефективного формування логічних умінь, засвоєння умовивідних знань, сформованості пізнавальної самостійності є систематичне включення учнів у діяльність з постановки і розв'язання задач з логічним навантаженням, що сприяє формуванню умінь, знань та зазначеної якості особистості на більш високому рівні.

Умовами ефективності процесу формування логічних умінь та одержання умовивідних знань виступають: наявність певного запасу початкових знань, уміння застосовувати до них логічні прийоми у відповідності із правилами логіки, відповідна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка полягає у застосуванні системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням.

Логічним прийомами одержання знань виступають:

Розгляд об'єкта, що вивчається, з різних сторін і виділення найбільшої кількості притаманних йому рис, якостей, властивостей і т.і. (на основі операцій аналіза і синтеза);

порівняння виділених рис, якостей, властивостей і вибір найбільш суттєвих, головних (на основі операцій порівняння і абстрагування);

встановлення причинно-наслідкових звя'зків і залежностей;

формулювання нових положень (на основі операції узагальнення);

обгрунтування (доказ) їх правильності.

10. Формування логічних умінь можливе тільки в процесі навчально-пізнавальної діяльності, зокрема, в процесі розв'язання пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, що вимагає розробки системи спеціально підібраних задач.

11. Умовивідні знання, як і будь-які інші знання, можуть бути одержані тільки в процесі самостійної пізнавальної діяльності, що вимагає, з одного боку, сформованості пізнавальної самостійності, з другого, - сприяє її формуванню і вдосконаленню.

12. Пізнавальна самостійність є результатом пізнавальної діяльності, тому має такі ж саме структурні компоненти, що й пізнавальна діяльність. Одним з структурних компонентів є змістовно-операційний, до складу якого входять умовивідні знання і логічні операціі і дії. Тому рівень сформованості пізнавальної самостійності виступає показником оволодіння умовивідними знанням і логічними прийомами їх одержання. І навпаки, оволодіння логічними прийомами розумової діяльності неможливе без сформованості всіх компонентів пізнавальної самостійності. Отже, оволодіння логічними операціями і діями сприяє формуванню пізнавальної самостійності і є її показником.

13. В процесі експериментального дослідження було встановлено, що ефективність навчання учнів логічних прийомів залежить від особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності. Рівень засвоєння прийома визначається рівнем і характером пізнавальної діяльності учнів і його здатністю виконувати перенос цих прийомів. Запропоновані пізнавальні задачі вимагали переноса трьох видів: ближнього (виконання дій по зразку), середнього (перенос в схожу ситуацію), дальній (використання прийомів в новій ситуації). Ступінь оволодіння прийомами впливає на обсяг і міцність засвоєнних знань. Чим “далі” учень переносить прийоми при розв”язанні пізнавальних задач і завдань, тим більшими є обсяг і міцність засвоєнніх знань.

14. Результати експериментального дослідження дають підстави для висновку, що формування логічних умінь учнів є ефективним при застосуванні системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, позитивно впливає на якість знань учнів, мотиваційну сферу та інтерес, розвиток наукового мислення, сприяє формуванню уміння будувати умовиводи і логічно міркувати, що в цілому підвищує рівень пізнавальної самостійності учнів.

Головна увага в нашому дослідженні була приділена формуванню логічних умінь учнів в процесі розв'язання системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням. Разом з тим, це дослідження не вичерпало всіх можливих аспектів розв'язання даної проблеми. Наприклад, потребують дослідження такі питання, як формування логічних умінь на уроках не тільки природничого циклу, а й гуманітарного (аналіз літературних, музичних, образотворчих творів); більш широке застосування системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, що забезпечує міжпредметні зв'язки.

Основні результати дослідження висвітлені в таких публікаціях автора

навчальний пізнавальний учень логічний

Формирование приемов получения выводных знаний : Методические рекомендации. -Киев: ТОВ “Міжнар.фін.агенція”, 1998. -24 с.

Вивідні знання як засіб формування логічного мислення школярів // Рідна школа. -1998. -№ 12. -С.63-66

Формування логічних умінь учнів // Метода. -Херсон: Херсон.держ.пед.ун-тет,1998. -С.48-52.

Пізнавальні задачі з логічним навантаженням як засіб формування логічних умінь учнів // Метода. -Херсон: Херсон.держ.пед. ун-тет, 1999. -С.43-48

Вивідні знання, їх структура та зв'язок з творчою діяльністю школярів. // Наукові записки Ніжинського пед. Інституту: Серія психолого-педагогічні науки. -Чернігів, 1998. -С.59-63

Логические умения и их формирование в процессе обучения // Психологія на перетинні тисячоліть: П'яті Костюківські читання: В 3-х т. -К.: Гнозис, 1998. -Т.III. - С.415-423

Процесс получения выводных знаний как условие создания комфортного самочувствия учащимся в учебном процессе // Создание, планирование, организация программно-целевой деятельности педагогического коллектива. -Симферополь, 1998. -С.155-158.

Формування світогляду в процесі самостійного одержання нових знань // Психолого-педагогічна думка і суспільна ідеологія : Матеріали методологіч. семінару Академії педагогічних наук України. -К.: Гнозис, 1998. -С.452-456

АНОТАЦІЇ

Федоренко О.І. Формування логічних умінь учнів основної школи. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - Теорія та історія педагогіки. - Інститут педагогіки АПН України, 1999.

Дисертацію присвячено питанням формування логічних умінь учнів основної школи. В дисертації розглянуто поняття “логічні уміння”, “умовивідні знання”, “логічні прийоми”, умови їх формування і зв'язок з пізнавальною самостійністю. Обґрунтовано необхідність спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням. Встановлено взаємозв'язок між формуванням логічних умінь учнів і розвитком пізнавальної самостійності, зокрема із змістовно-операційним її компонентом. Логічні уміння учнів формуються в процесі активної навчально-пізнавальної діяльності в процесі розв'язання системи пізнавальних задач з логічним навантаженням. На основі результатів дослідження розроблено методичні рекомендації, які використовуються при проведенні занять з предметів природничого циклу.

Ключові слова логічні уміння, умовивідні знання, пізнавальні задачі з логічним навантаженням, логічні прийоми.

Федоренко Е.И. Формирование логических умений учащихся основной школы. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - Теория и история педагогики. - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам формирования логических умений учащихся основной школы. В диссертации рассмотрены понятия “логические умения”, “выводные знания”, “логические приемы”, условия их формирования и связь с познавательной самостоятельностью.

Логические умения формируются в процессе самостоятельной учебно-познавательной деятельности, направленной на получение новых знаний путем логического рассуждения, выполнения логических операций и действий. Результатом осуществления логических операций и действий являются знания, которые в логике называют “выводными знаниями“. Выводные знания являются результатом логической обработки новой информации с помощью имеющихся знаний. Их получают путем умозаключений, которые являются одной из форм мышления и осуществляются в соответствии с определенными правилами логики, на основе применения логических операций и действий. Поэтому критериями сформированности логических умений является качество усвоения выводных знаний, перенос логических приемов мыслительной деятельности в новую ситуацию, а также сформированность познавательной самостоятельности как качества личности.

Организовать учебно-познавательную деятельность школьников с целью эффективного формирования логических умений можно с помощью включения в процесс обучения системы познавательных задач и заданий с логической нагрузкой различного уровня сложности, которые требуют для своего решения выполнения логических операций и действий. Выделены логические приемы получения знаний, вариативное применение которых (перенос) в процессе решения задач с логической нагрузкой способствует формированию логических умений.

Теоретическое и экспериментальное исследования показали, что овладение логическими приемами в процессе решения системы познавательных задач с логической нагрузкой положительно влияет на качество знаний учащихся (объем и глубину), способствует формированию устойчивой и осознанной мотивации учения, повышает интерес и расширяет его направленность, развивает научное мышление учащихся (использование имеющихся моделей и построение новых), способствует овладению приемом установления причинно-следственных связей, формирует умение логически рассуждать и делать умозаключения, что, в итоге, приводит к формированию и дальнейшему развитию познавательной самостоятельности как качества личности.

Критериями овладения логическими умениями являются качество полученных выводных знаний и познавательная самостоятельность, как комплексный критерий, поскольку логические умения входят в состав содержательно-операционного ее компонента. В работе была обоснована взаимосвязь и с остальными компонентами познавательной самостоятельности.

Познавательная самостоятельность является результатом познавательной деятельности, поэтому имеет такие же структурные компоненты как и познавательная деятельность. Одним из структурных компонентов является содержательно-операционный, в состав которого входят выводные знания и логические операции и действия. Поэтому уровень сформированности познавательной самостоятельности выступает показателем овладения выводными знаниями и логическими приемами. И наоборот, овладение логическими способами мыслительной деятельности невозможно без сформированности всех компонентов познавательной самостоятельности. То есть познавательная самостоятельность выступает комплексным показателем сформированности логических умений.

Формирование логических умений требует специальной организации учебно-познавательной деятельности учащихся, которая предполагает включение в процесс обучения системы познавательных задач и заданий с логической нагрузкой, применения в процессе решения логических приемов мыслительной деятельности.

Условиями эффективного формирования логических умений, усвоения выводных знаний, формирования познавательной самостоятельности является систематическое вовлечение учащихся в деятельность по постановке и решению задач с логической нагрузкой, что способствует формированию умений, знаний и указанного качества личности на более высоком уровне.

На основе результатов исследования разработаны методические рекомендации по формированию логических приемов, которые используются при проведении занятий по предметам естественного цикла.

Ключевые слова: логические умения, выводные знания, познавательные задачи с логической нагрузкой, логические приемы

E.I.Fedorenko. Forming logical skills of the secondary school pupils. -Manuscript.

Thesis for candidate`s degree of pedagogical sciences, speciality 13.00.01 - Theory and History of Pedagogics.

Institute of Pedagogics the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 1999.

The thesis deals with the problems of forming logical abilities of the secondary school pupils. The methods of logical processing of information, condition of their forming and connection with cognitive self-dependence, in particular with its component providing for logical processing of information, are considered in the thesis. The method for forming logical abilities is worked out. Thesis method draws the pupils into solving the system of cognitive problems and tasks with logical loading. It contributes to the progress and advancement of the cognitive self-dependence as the virtue of a personality. Logical skills of school pupils are acquired during an active educational cognitive activity while solving the tasks wish a logical value. Methodical recommendations have been worked out on the basis of investigation results. These recommendations are being used for teaching natural sciences.

Key words logical abilities ,deducive knowledge, cognitive problems with logical loading, logical methods.

Размещено на Allbest.ru

...