Актуальність та доцільність дослідження. Розбудова національної школи України передбачає впровадження в педагогічний процес нових концепцій і технологій навчання і виховання, використання результатів науково-педагогічних досліджень. Гуманізація та демократизація суспільного життя вимагає формування творчої особистості, що здатна ефективно вирішувати питання економічного, політичного та соціального розвитку держави. У цих умовах виявляється доцільною розробка теоретичних основ управління навчально-творчою діяльністю школярів з метою формування соціально активних членів суспільства.

Питання забезпечення ефективності управління дістало своє відображення в дослідженнях С.І. Архангельського, Ю.К. Бабанського, В.П. Беспалька, В.І. Бондаря, В.К. Буряка, А.О. Кірсанова, Ю.А. Конаржевського, В.О. Сухомлинського, Н.Ф. Тализіної, В.О. Якуніна. Проте формування творчої особистості потребує застосування сучасних засобів управління діяльністю школярів. Вирішення цієї важливої проблеми стримується недостатнім рівнем розробки теорії творчості взагалі й питань управління навчально-творчою діяльністю зокрема. Загальні основи творчого процесу відображено у працях філософів (М.І. Алексєєв, В.Ф. Берков, В.М. Сагатовський, С.М. Семенов, В.О. Цапок, О.П. Шептулін, О.Т. Шумілін), педагогів (В.І. Андрєєв, В.К. Буряк, Л.Н. Ланда, С.О. Сисоєва), психологів (О.М. Матюшкін, В.О. Моляко, К.К. Платонов, Я.О. Пономарьов). Психолого-педагогічні проблеми управління навчально-творчою діяльністю досліджувались у таких основних напрямах:

обґрунтування теоретичних основ управління (В.І. Андрєєв, Б.І. Коротяєв, В.О. Моляко);

вивчення ефективності використання різних засобів управління, в тому числі навчально-творчою діяльністю (В.К. Буряк, В.В. Краєвський, М. Є. Лазарев, І.Я. Лернер, Л.В. Ричкова, В.І. Смагін);

визначення особливостей управління при застосуванні різних технологій (І.І. Бабин, В.С. Безрукова, В.І. Євдокимов, О.Е. Коваленко, І.Ф. Прокопенко);

застосування комп'ютерних технологій у навчанні (Г.О. Атанов, Л.І. Білоусова, М.І. Жалдак, Є.І. Машбиць, І.В. Синельник, В.Ф. Шолохович);

засоби управління навчально-творчою діяльністю при вивченні інформатики (Н.О. Пономарьова, А.Л. Столяревська).

Разом із тим у педагогічній науці недостатньо розглянуто проблеми теоретичного обґрунтування і апробації на практиці технології організації навчально-творчої діяльності школярів в умовах інформатизації освіти, у тому числі питання розробки дослідницьких завдань, осмислення їхнього впливу на розвиток творчої особистості, використання комп'ютерів у процесі розв'язання таких завдань та ін. Вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів показало, що вчителі використовують різні засоби управління навчально-творчою діяльністю учнів, але ці засоби здебільшого розробляються ними емпірично, на основі інтуїтивних уявлень, без належного наукового обґрунтування. Вказані недоліки педагогічної теорії та практики породжують протиріччя: між соціальними змінами, пов'язаними з процесами інформатизації у суспільстві, і консервативним за своєю сутністю процесом навчання у загальноосвітніх навчально-виховних закладах; між необхідністю формування творчої особистості школяра і незавершеністю створення загальної теорії управління навчально-творчою діяльністю; між наявністю емпіричного досвіду розробки та використання засобів управління навчально-творчою діяльністю і майже повною відсутністю педагогічних досліджень особливостей їх проектування і застосування в умовах інформатизації освіти. Вищезазначені протиріччя обумовлюють необхідність дослідження таких проблем:

особливості педагогічного процесу загальноосвітнього навчально-виховного закладу в умовах інформатизації освіти;

специфіка навчально-творчої діяльності у педагогічному процесі;

проектування засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів і впровадження їх у навчальний процес загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

Необхідність розв'язання вказаних проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: "Управління навчально-творчою діяльністю школярів в умовах інформатизації освіти".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках науково-дослідних робіт, що проводяться в Україні в галузі інформаційних технологій навчання, згідно з договором Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди з Міністерством освіти України за темою: "Розвиток творчої особистості в умовах інформатизації освіти” (№ 2-99)

Об'єкт дослідження - педагогічний процес у загальноосвітньому навчально-виховному закладі в умовах інформатизації освіти.

Предмет дослідження - засоби управління навчально-творчою діяльністю школярів у педагогічному процесі загальноосвітнього навчально-виховного закладу в умовах інформатизації освіти.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка комплексу засобів управління навчально-творчою діяльністю школярів в умовах інформатизації освіти.

У відповідності з об'єктом, предметом та метою дослідження було висунуто наукову гіпотезу: використання комплексу засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів, до складу якого входять задачі на продуктивну діяльність та евристики, у педагогічному процесі в умовах інформатизації освіти забезпечує підвищення якості знань учнів, оволодіння ними досвідом творчої діяльності. Мета та гіпотеза дослідження зумовили такі завдання.

Обґрунтувати особливості педагогічного процесу загальноосвітнього навчально-виховного закладу в умовах інформатизації освіти.

Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень із питань управління навчально-творчою діяльністю школярів.

Теоретично обґрунтувати сутність, структуру та функції засобів управління навчально-творчою діяльністю школярів.

Експериментально перевірити комплекс засобів управління навчально-творчою діяльністю школярів.

Методологічну і теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять:

діалектичний принцип всебічності, який реалізується із застосуванням сукупності підходів до аналізу досліджуваного об'єкта (Ю.К. Бабанський, Л.В. Яценко);

концепція гуманізації освіти (С.У. Гончаренко, В.О. Сухомлинський);

вчення про діяльність та діяльнісний підхід (С.П. Бочарова, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Г.І. Щукіна);

психолого-педагогічні концепції засвоєння знань (П.Я. Гальперін, Л.Н. Ланда, С.Л. Рубінштейн);

положення щодо процесу навчання та сутності навчально-творчої діяльності (Ю.К. Бабанський, Б.І. Коротяєв, І.Я. Лернер, С.О. Сисоєва);

основні положення теорії активізації пізнавальної діяльності школярів (І.Я. Лернер, В.І. Лозова, М.М. Скаткін, І.Ф. Харламов, Т.І. Шамова);

концепція управління навчально-творчою діяльністю (В.І. Андрєєв, С.М. Семенов, Н.Ф. Тализіна, В.О. Якунін);

концепція інформатизації освіти та формування інформаційної культури (Л.І. Білоусова, Б.С. Гершунський, М.І. Жалдак, А.Л. Столяревська, В.Ф. Шолохович).

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань, отримання вірогідних результатів, перевірки наукової гіпотези використовувались такі методи педагогічного дослідження: теоретичний аналіз проблеми на основі вивчення літератури з філософії, педагогіки, психології, кібернетики, інформатики; аналіз педагогічної практики в аспекті проблеми дослідження; теоретичне узагальнення результатів дослідження; бесіди, опитування, анкетування, спостереження; педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз результатів із застосуванням методів математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що було виявлено особливості педагогічного процесу загальноосвітнього навчально-виховного закладу в умовах інформатизації освіти; досліджено навчально-творчу діяльність школярів як компонент педагогічного процесу; визначено етапи розв'язання дослідницьких завдань та зміст діяльності на кожному етапі; обґрунтовано наявність сукупностей утруднень і розроблено систему евристик для управління навчально-творчою діяльністю учнів.

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що:

обґрунтовано засоби управління навчально-творчою діяльністю учнів;

визначено сутність, структуру, функції системи евристик;

розроблено комплекс засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів і впроваджено його у навчальний процес з урахуванням умов інформатизації освіти загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Практичне значення результатів роботи полягає в тому, що розроблений комплекс засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів (дослідницькі завдання, системи евристик), а також програмний засіб навчального призначення, рекомендації з їхнього проектування і впровадження можуть бути використані вчителями загальноосвітніх навчально-виховних закладів у педагогічному процесі з інформатики, математики, фізики та інших предметів з метою організації навчально-творчої діяльності учнів в умовах інформатизації освіти.

Вірогідність та обґрунтованість результатів забезпечено відповідністю методів дослідження меті, предмету та завданням, репрезентативністю матеріалів, необхідних для якісної і кількісної оцінки результатів експериментальної роботи, апробацією отриманих результатів.

На захист виноситься:

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь вивчення обраної проблеми; визначено мету, завдання, методологічні та теоретичні основи, методи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок автора, вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів; сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Навчально-творча діяльність школярів у педагогічному процесі загальноосвітнього навчально-виховного закладу" наведено особливості педагогічного процесу в умовах інформатизації освіти, сутність та засоби управління навчально-творчою діяльністю школярів.

Дослідження педагогічного процесу із застосуванням сукупності підходів дозволило виявити його особливості в умовах інформатизації освіти, які полягають у тому, що:

проблема оптимізації педагогічного процесу вирішується вчителем через застосування сукупності інформаційних технологій: технології навчання, технології проектування засобів управління навчальною діяльністю учнів, педагогічної технології;

завдяки використанню інформаційних технологій у навчанні забезпечуються умови функціонування інформаційно-педагогічного середовища, які сприяють процесам становлення і розвитку інформаційно-педагогічної взаємодії між учителем і учнями;

процес управління навчальною діяльністю має розподілений характер: на кожному етапі здійснюються прямі та зворотні зв'язки; це дозволяє вчителеві приймати раціональне рішення щодо організації інформаційно-педагогічної взаємодії з учнями;

збільшується вага орієнтовної діяльності учнів, що має місце на етапах усвідомлення умов навчання, наслідком якої виступає формування досвіду навчально-пізнавальної орієнтації (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна);

піддаються змінам компоненти педагогічного процесу: цілі стають більш чіткими, забезпечуються механізми діагностування результатів навчання;

засвоєння змісту освіти грунтується на процесах диференціації та інтеграції, що дозволяє розглянути необхідну кількість сторін вивчаємих об'єктів, розробити їхні моделі, визначити загальні характеристики;

змінюється характер діяльності учителя й учнів: творча діяльність учителя виявляється в розробці та застосуванні сукупності інформаційних технологій, здійсненні оптимального управління діяльністю учнів; навчально-творча діяльність учнів грунтується на високому рівні мотивації.

Аналіз навчально-творчої діяльності із застосуванням системно-структурного підходу дозволив виявити її структуру, значення системи передумовного знання, співвідношення творчого і репродуктивного компонентів, а також обґрунтувати сукупність критеріїв оцінювання її результатів. Факторний аналіз навчально-творчої діяльності здійснено із застосуванням об'єктивного, суб'єктивного, особистісного і людського факторів. Виявлено сутність кожного фактора і протиріччя, що виникають при їхній дії. Дослідження протиріч показало, що існує проблема створення такої системи управління навчально-творчою діяльністю учнів, яка б спиралася на принципи природовідповідності, гуманізації, науковості, а також задовольняла вимогам:

формувати критичне ставлення учня до оточуючого світу, що грунтується на аналізі та оцінюванні інформації;

здійснювати зв'язок навчання з життям, що реалізується у процесі збирання необхідної інформації, розробки моделей об'єктів, проведення експериментів з моделями, визначення характеристик об'єктів;

застосовувати процедуру вибору на різних етапах діяльності: вибір моделі, способу розв'язання, програмних засобів тощо.

Теоретичний аналіз педагогічної, психологічної, філософської літератури та праць із питань кібернетики дозволив розробити концепцію управління навчально-творчою діяльністю учнів, основу якої склала така сукупність положень.

1. Навчально-творча діяльність учня має місце на тих етапах педагогічного процесу, результатом яких є створення об'єктивно чи суб'єктивно нового, і включає процеси розпізнавання, оцінювання, перетворення.

2. Дидактичні засоби, за допомогою яких створюються проблемні ситуації, стають умовою реалізації навчально-творчої діяльності учнів.

3. У процесі навчально-творчої діяльності застосовуються пряме управління, співуправління, самоуправління.

У дослідженні обґрунтовано функції спеціальних завдань, які моделюють різні типи утруднень і використовуються для організації навчально-творчої діяльності учнів. Як засіб управління навчально-творчою діяльністю учнів запропоновано дослідницькі завдання, що дають можливість розглядати проблему в цілому: від аналізу об'єкта до визначення його характеристик у результаті комп'ютерного експерименту. У відповідності з результатами досліджень В.П. Беспалька, П.Я. Гальперіна, Т.О. Дмитренко, І.Я. Лернера, Н.Ф. Тализіної, В.О. Якуніна науково обґрунтовано ступені розв'язання дослідницького завдання, які складаються з таких етапів:

орієнтовна діяльність - усвідомлення необхідності, можливості, технології і результатів розв'язання завдання;

оперативна діяльність - розробка моделі об'єкта, вибір методу розв'язання, алгоритмізація, програмна реалізація, аналіз моделі щодо її адекватності об'єкту;

дослідницька діяльність - дослідження об'єкта та оцінювання можливостей моделі.

На кожному етапі виявлено сутність діяльності учнів, можливі утруднення й уміння, що формуються в результаті діяльності. Доведено доцільність управління навчально-творчою діяльністю евристичними засобами.

Евристику визначено як засіб управління навчально-творчою діяльністю учнів, що виконує орієнтовну функцію і реалізує пряме управління, співуправління, самоуправління. Розроблено систему евристик до розв'язання дослідницького завдання, яка включає засоби управління орієнтовною, виконавською, оцінною та корекційною діяльностями. Функція евристик полягає в усуненні протиріч, що виникають у процесі навчально-творчої діяльності.

Отже, на основі запропонованої концепції зроблено висновок про доцільність застосування комплексу засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів, до складу якого входять такі компоненти.

1. Задачі, за допомогою яких створюються проблемні ситуації, що забезпечує умови для здійснення навчально-творчої діяльності учнів.

2. Евристики, через застосування яких здійснюється управління діяльністю учнів з розв'язання таких задач.

У другому розділі "Експериментальні дослідження комплексу засобів управління навчально-творчою діяльністю школярів" викладено методику педагогічного експерименту, наведено його результати та здійснено аналіз.

У даному експерименті досліджено ефективність застосування розробленого комплексу засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів для формування в них досвіду творчої діяльності і підвищення якості знань. Показником оволодіння учнем досвідом творчої діяльності вважалося самостійне подолання проблемного утруднення із застосуванням загальної системи евристик. Якість знань учня було оцінено за допомогою коефіцієнта рівня знань, умінь і навичок, який визначався підрахуванням правильно виконаних інформаційно-змістових елементів тексту (І.П. Подласий). За методикою Г.В. Єльникової визначено коефіцієнти засвоєння знань на репродуктивному, конструктивному та творчому рівнях. Педагогічний експеримент було проведено у двох закладах, різних за рівнем інформатизації (середня загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа № 36, навчально-виховний комплекс № 55 м. Харкова). Експеримент відбувався у процесі вивчення геометрії учнями восьмих класів (97 учнів), які не мали досвіду роботи з комп'ютером, а також - на уроках інформатики з учнями одинадцятих класів (56 учнів) у закладі із сучасною комп'ютерною базою. Було розроблено два комплекси засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів відповідно до їхнього віку, рівня знань і умінь, а також особливостей кожного закладу. Для проведення першого етапу експерименту застосовано задачі на продуктивну діяльність і евристики, другого - дослідницькі завдання та системи евристик.

У констатуючому експерименті вихідний стан класів визначався за результатами контрольних робіт або тестових завдань, у яких виділялись інформаційно-змістові елементи тексту, розподілені на три групи (репродуктивного, конструктивного та творчого рівнів засвоєння знань). Валідність експериментальних матеріалів було доведено методом рангової кореляції за Спірменом. За допомогою критерію Пірсона (ч²) було виявлено класи, що мають близькі вихідні рівні.

У ході формуючого експерименту проаналізовано навчальні теми з геометрії для восьмого класу і відібрано тему "Декартові координати на площині", при вивченні якої учням найбільш бракує засобів наочності та можливості здійснювати велику кількість спроб з визначення координат точок та їхнього місця на координатній площині. На основі припущення про доцільність застосування програмного засобу навчального призначення, сутність якого полягає в реалізації технології вивчення даної теми і забезпеченні умов для здійснення різних видів навчальної діяльності, було спроектовано експериментальні завдання та евристики до їх розв'язання.

Обґрунтовано дидактичні вимоги до розробки програмного засобу навчального призначення:

управління (за допомогою евристик реалізовано три види управління: пряме - учень діє за алгоритмом, що детермінує його діяльність, співуправління - за планом, що спрямовує його діяльність, самоуправління - діє самостійно);

розподіл діяльності за рівнями (запропоновано задачі трьох типів: на розуміння, репродуктивну та продуктивну діяльність);

спадкоємність інформації (задачі об'єднано вихідними даними та результатами для зменшення часу, потрібного на орієнтовний етап).

Програмний засіб навчального призначення розроблено на мові Delphі для роботи в операційній системі Wіndows 95/98 і впроваджено у навчальний процес для управління діяльністю учнів експериментального класу (Е₁) при вивченні теми "Декартові координати на площині". Спостереження за учнями класу Е₁ при проведенні формуючого експерименту показали, що вони досягли більш високого рівня пізнавальної активності в порівнянні з учнями контрольного класу (К₁). Результати формуючого експерименту свідчать, що більшість учнів класу Е₁ оволоділи досвідом творчої діяльності в процесі розв'язання задач на продуктивну діяльність.

Для оцінювання результатів експериментального дослідження проведено контрольну роботу за темою "Декартові координати на площині". За допомогою критерію Пірсона (ч²) доведено, що клас Е₁ після здійснення формуючого експерименту суттєво відрізняється від класу К₁ за рівнем засвоєння знань, умінь і навичок. Було зафіксовано збільшення коефіцієнта засвоєння знань саме на творчому рівні (рис.1). Результати даного дослідження наведено в табл.1.

Дослідження показало, що ефективне застосування програмних засобів навчального призначення для організації навчально-творчої діяльності школярів вимагає попередньої підготовки вчителя й учнів, яка включає розкриття доцільності використання засобів інформатизації у навчальному процесі, психологічну адаптацію та придбання необхідних умінь та навичок роботи з комп'ютером. Слід застосовувати задачі на розуміння, які потребують, як правило, засобів наочності та придбання спеціальних умінь і навичок у даній предметній галузі, а також задачі на продуктивну діяльність, у процесі розв'язання яких формується досвід творчої діяльності учнів.

Таблиця 1

Розподіл учнів експериментальних (Е₁, Е₂) та контрольних (К_1, К₂) класів за низьким, середнім, відносно високим, високим рівнями засвоєння знань і середні коефіцієнти засвоєння знань на репродуктивному, конструктивному, творчому рівнях

Другий етап педагогічного експерименту мав на меті організацію навчально-творчої діяльності за допомогою дослідницьких завдань з інформаційно-логічного моделювання. У процесі підготовки формуючого експерименту розроблено засоби управління навчально-творчою діяльністю учнів - дослідницькі завдання та відповідні ним системи евристик. Здійснено аналіз утруднень, що виникають при розв'язанні цих завдань. Визначено проблемні утруднення, подолання яких пов'язано з продуктивною діяльністю учня. До підготовлених завдань розроблено системи евристик, які є загальним планом дій учня. Вони лише вказують приблизний напрямок діяльності, не торкаючись конкретного змісту. Вчитель намагався організувати діяльність із розв'язання завдань за допомогою загальної системи евристик. Якщо це призводило до труднощів, він конкретизував евристики адекватно змісту задачі, тобто здійснював співуправління. В разі необхідності вчитель використовував алгоритм для управління діяльністю учнів. Співвідношення застосування трьох видів управління визначалося вчителем із позицій оптимізації навчального процесу. Вважаємо, що учень здійснив навчально-творчу діяльність у тому разі, якщо він самостійно подолав проблемне утруднення за допомогою загальної системи евристик.

Засвоєння методу інформаційно-логічного моделювання є одним із важливих етапів навчання дисциплінам природничо-наукового циклу. Розроблені завдання реалізують міжпредметні зв'язки інформатики з математикою, фізикою, біологією та іншими науками. Комп'ютерний експеримент дозволив розширити та поглибити знання учнів із цих предметів, посилити їх прикладний характер. Учні знайомились із поняттям моделювання, з різними видами інформаційно-логічних моделей, розробляли математичні моделі, здійснювали комп'ютерний експеримент. Школярам було надано можливість у цікавій і доступній формі вивчити нові для них методи розв'язання завдань, що грунтувалися на теорії ймовірностей, геометричній інтерпретації, векторному аналізі, засвоїти поняття з теорії оптимізації.

Наслідки педагогічного експерименту було оцінено за результатами тестування учнів наприкінці навчального року. За допомогою критерію Пірсона (ч²) доведено, що розподіл учнів контрольного (К₂) й експериментального (Е₂) класів за рівнями знань, умінь і навичок після проведення даної роботи змінився настільки, що були всі підстави вважати їх тепер суттєво різними (табл.1). Аналіз показав, що найбільш суттєве підвищення рівня засвоєння знань відбулося саме за рахунок творчого компоненту (рис.1).

Формування позитивної мотивації учнів відбувалось у процесі застосування дослідницьких завдань, які мали реальний зміст, містили елементи дослідження, надавали можливість реалізувати різні види діяльності, а також за допомогою організації вчителем орієнтовної діяльності учнів з метою усвідомлення необхідності, можливості, технології та результатів розв'язання завдання. Організація дослідницької діяльності вимагала від учня інтенсивного використання розумових дій (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та ін.), сприяла формуванню досвіду творчої діяльності. Інформаційно-педагогічна взаємодія вчителя й учнів у процесі розв'язання дослідницького завдання підвищувала самостійність, ініціативність та пізнавальну активність учнів. Управління навчально-творчою діяльністю учня за допомогою розробленого комплексу засобів дозволило підвищити роль учня у навчальному процесі, зробити його суб'єктом діяльності через урахування рівня інтелектуального розвитку, особливостей діяльності тощо.

Педагогічний експеримент показав, що розробка і використання комплексу засобів управління навчально-творчою діяльністю є для вчителів-практиків досить складним і трудомістким процесом, здійснення якого слід забезпечувати за допомогою психолого-педагогічної та методичної підтримки у вигляді наукових рекомендацій, навчальних та методичних посібників, програмного та технічного забезпечення.

Висновки

Особливості педагогічного процесу в умовах інформатизації освіти полягають у тому, що завдяки використанню інформаційних технологій у навчанні забезпечуються умови для функціонування такого середовища, яке сприяє становленню і розвитку інформаційно-педагогічної взаємодії між учителем і учнями; в результаті характер їхньої діяльності змінюється: творча діяльність учителя виявляється у здійсненні оптимального управління діяльністю учнів, а навчально-творча діяльність учнів грунтується на високому рівні мотивації завдяки збільшенню ваги орієнтовної діяльності, придбанню ними досвіду навчально-пізнавальної орієнтації.

Аналіз наукових праць з філософії, педагогіки, психології та кібернетики дозволив:

виявити сутність навчально-творчої діяльності та протиріччя, що виникають при дії сукупності факторів (об'єктивного, суб'єктивного, особистісного, людського);

розробити концепцію управління навчально-творчою діяльністю учнів;

обґрунтувати комплекс засобів управління навчально-творчою діяльністю школярів;

визначити етапи навчально-творчої діяльності учнів у процесі розв'язання дослідницького завдання; на кожному етапі виявити сутність діяльності, можливі утруднення й уміння, що формуються в результаті діяльності.

Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено комплекс засобів управління навчально-творчою діяльністю школярів:

задачі на продуктивну діяльність і евристики, впроваджені у навчальний процес за допомогою програмного засобу навчального призначення, в якому реалізовано управління, розподіл діяльності за рівнями, спадкоємність інформації;

дослідницькі завдання, які моделюють різні типи навчальних утруднень і створюють умови для здійснення навчально-творчої діяльності учнів, і системи евристик, які включають засоби управління (прямого, співуправління та самоуправління) орієнтовною, виконавською, оцінною та корекційною діяльністю учнів; функція евристик полягає в усуненні протиріч, що виникають у процесі навчально-творчої діяльності учнів.

Результатом використання розроблених засобів управління навчально-творчою діяльністю школярів є підвищення рівня їх знань, умінь і навичок, набуття ними досвіду творчої діяльності.

Здійснення теоретико-експериментального дослідження дало змогу сформулювати педагогічні умови, які необхідно створити у навчальному процесі для організації навчально-творчої діяльності школярів в умовах інформатизації освіти:

готовність вчителя й учнів до використання засобів інформатизації у навчальному процесі;

формування мотивації учнів із застосуванням сучасних засобів інформатизації, організації орієнтовної діяльності з метою усвідомлення необхідності, можливості, технології та результатів навчання, завдань, що мають реальний зміст, містять у собі елементи дослідження, надають можливість учням реалізувати різні види діяльності та використати свої знання з різних предметних галузей;

формування досвіду творчої діяльності шляхом створення проблемних ситуацій із використанням дослідницьких завдань, задач на продуктивну діяльність тощо;

управління діяльністю учнів за допомогою евристичних засобів, застосування яких дозволяє підвищити роль учня у навчальному процесі, зробити його суб'єктом діяльності через урахування рівня його інтелектуального розвитку, особливостей діяльності та ін., що сприяє гуманізації освіти.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми, актуальним та перспективним є питання підготовки вчителя у педагогічних навчальних закладах до здійснення управління навчально-творчою діяльністю учнів.

Основний зміст дисертації відбито в публікаціях