Формування творчої активності студентів у навчально-виховному процесі коледжу культури та мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Формування творчої активності студентів у навчально-виховному процесі коледжу культури та мистецтв

Москалюк Валентина Михайлівна

Луганськ - 1999

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Хриков Євген Миколайович, професор кафедри педагогіки, декан факультету післядипломної освіти Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Сущенко Тетяна Іванівна, завідуюча кафедрою теорії та методики виховання Запорізького обласного інституту вдосконалення вчителів.

кандидат педагогічних наук, доцент Черв'якова Наталія Іванівна, заступник директора Центру підвищення кваліфікації державних службовців Луганської області.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Міністерства освіти України, кафедра педагогіки.

Захист відбудеться "28" жовтня 1999 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.053.01 в Луганському державному педагогічному університеті за адресою: 348011, м.Луганськ, вул.Оборонна,2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Автореферат розіслано “ 27 ” вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На кожному конкретному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири, які задають напрямок у вирішенні проблем виховання покоління, що підростає. Зараз такими орієнтирами є творчий та естетичний фактори, що визначають основу духовності людини (В.О.Моляко). Орієнтація на творчість - головна умова створення системи гуманістичного виховання, що дозволяє сформувати незалежну, вільну, яскраву, самобутню особистість. Тому виховання творчої особистості можна розглядати як найважливіше завдання освіти в Україні.

При вирішенні цього завдання важливу роль відіграє театральна творчість, яка не тільки розвиває людину естетично, але й забезпечує її різнобічне формування.

Розширення масштабів театральної діяльності має для суспільства велике соціокультурне значення, тому що воно передбачає всебічний розвиток творчої активності, ініціативи, індивідуальних схильностей і здібностей особистості. Загальновиховне значення театральної діяльності полягає перед усім у тому, що в процесі заняття театральним мистецтвом розвивається сукупність різноманітних за характером соціально значущих якостей особистості. Так, наприклад, сценічне втілення п`єси вимагає не тільки емоційного сприйняття твору драматурга, але й знання епохи, що відображається, уміння глибоко аналізувати п`єсу, її персонажів, розвиненого уявлення, здібності до перевтілення, емпатії. Сформована в процесі театральної діяльності творча активність може бути перенесена в інші сфери життя особистості.

Проблема творчої активності завжди була в полі зору вчених. Різні аспекти суттєвості творчості розглядали В.М.Дружинін, Я.О.Пономарьов, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов; структуру творчих якостей особистості - В.І.Андрєєв, В.М.Алфімов; формування творчих якостей особистості - Г.С.Альтшуллєр, У.Гордон, Є.П.Торранс; суттєвість режисерської діяльності - А.Д.Попов, К.С.Станіславський, Г.О.Товстоногов; педагогічні аспекти діяльності режисерів і питання їх професійної підготовки розглядали Б.Є.Захава, Г.В.Крісті; використання мистецтва в творчому розвитку особистості - Г.П.Шевченко, В.Р.Щербина, Б.П.Юсов. Проблемі управління педагогічними системами присвячені роботи О.І.Богачека, В.І.Бондаря, Є.М.Хрикова.

В дослідженнях філософів М.С.Кагана, І.С.Кона, А.Г.Спіркіна активність особистості розглядається в тісному зв`язку з діяльністю, в якій відбувається процес самореалізації людини, ствердження себе як члена суспільства. Це дозволяє зв`язувати змістовну сутність творчої активності зі специфікою тієї чи іншої сфери громадського життя, в якій вона проявляється.

Дослідження цих авторів вносять багато цінного в педагогічну теорію й практику. Але проведений аналіз як широкого кола вітчизняних та закордонних джерел, так і практики роботи коледжів свідчить про відсутність спеціальних досліджень, які присвячені управлінському аспекту формування творчої активності.

Таким чином, нагальна потреба суспільства в цілому й системи освіти зокрема у творчій активності молоді, з одного боку, і нерозробленість теоретичних основ та методики управління процесом її формування, з іншого, обумовлює необхідність пошуку нових підходів до вирішення цієї проблеми. З цієї точки зору тема дослідження “Формування творчої активності студентів у навчально-виховному процесі коледжу культури та мистецтв” є актуальною, а її вибір доцільним. Проблема досліджена на матеріалі підготовки майбутніх режисерів театралізованих вистав.

Робота виконана в рамках комплексної теми “Виховання духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва”, яка розробляється на кафедрі педагогіки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом члена-кореспондента АПН України, доктора педагогічних наук, професора Г.П.Шевченко.

Об`єкт дослідження - процес формування творчої активності майбутніх режисерів.

Предмет дослідження - управління формуванням творчої активності майбутніх режисерів у навчально-виховному процесі коледжу культури та мистецтв.

Мета дослідження - розробити, обгрунтувати й експериментально перевірити модель управління, яка дозволяла б підвищити ефективність навчально-виховного процесу формування творчої активності майбутніх режисерів.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні того, що ефективність формування творчої активності майбутніх режисерів залежить від ступеня наукового обгрунтування управління цим процесом, створення специфічних умов: педагогічних (спрямованість усіх компонентів педагогічної системи професійної підготовки майбутніх режисерів на формування їх творчої активності), психологічних (ціннісно-орієнтаційна єдність педагогічних працівників, що беруть участь у формуванні творчої активності майбутніх режисерів, сприятливий морально-психологічний клімат у колективі, адекватний завданням формування творчої активності майбутніх режисерів характер взаємовідносин викладачів і студентів) та організаційних (спрямованість структури і функцій управлінської підсистеми на забезпечення формування творчої активності, наявність адекватної системи норм організаційного порядку й високого рівня управління процесом формування творчої активності).

Концептуальні положення дослідження:

- творча активність майбутніх режисерів є результатом діяльності багатьох викладачів, самих студентів, взаємодії суб`єктивних і об`єктивних факторів, тому для забезпечення її формування необхідне теоретичне обгрунтування управління цим процесом;

- для формування творчої активності майбутніх режисерів необхідний початковий рівень обдарованості, система виховання, що відповідає меті режисерської діяльності, яка забезпечує оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками;

- ключовим моментом у такій системі є те, що творча активність у майбутній режисерській діяльності може бути забезпечена тільки за умови адекватної їй творчої активності в навчальній та позанавчальній діяльності в системі професійної підготовки;

- ефективність управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів може бути оцінена на підставі критеріїв, що відбивають суттєві характеристики цього явища, - наявність педагогічних, психологічних, організаційних умов для реалізації мети професійної підготовки режисерів;

- ефективність процесу формування творчої активності майбутніх режисерів може бути оцінена на підставі аналізу рівня творчого мислення і спостереження за виявом творчої активності студентів у навчально-виховному процесі.

Мета, предмет, гіпотеза, концептуальні положення дослідження зумовили постановку наступних завдань:

- вивчити стан проблеми формування творчої активності майбутніх режисерів;

- розробити педагогічні, психологічні, організаційні умови формування творчої активності майбутніх режисерів;

- розробити критерії та методику оцінки ефективності управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів;

- експериментально перевірити модель управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають теорія пізнання, системний, культурологічний, діяльнісний підходи, ключові положення вітчизняних та закордонних психологів, педагогів, театрознавців про суть творчості, творчу активність, режисерську діяльність, управління педагогічними процесами.

У процесі роботи над дисертацією використовувались загальнонаукові та спеціальні методи дослідження:

вивчення психолого-педагогічної, біографічної, театрознавчої літератури з проблеми дослідження;

вивчення, аналіз, узагальнення педагогічного досвіду підготовки режисерів;

експертна оцінка; моделювання; констатуючий та формуючий експеримент;

методи математичної статистики.

Дослідження було проведене в три етапи.

На першому етапі дослідження (1993-1995 рр.) провадилося вивчення психологічної, педагогічної, театрознавчої літератури, здійснювалась розробка концепції дослідження, проведення констатуючого експерименту, розробка методики формуючого експерименту.

На другому етапі дослідження (1995-1997 рр.) був проведений формуючий експеримент, зібрані емпіричні дані та здійснена їх первинна обробка.

На третьому етапі дослідження (1997-1999 рр.) був здійснений кількісний та якісний аналіз, узагальнення результатів експериментальної роботи, перевірка та уточнення теоретичних положень, формування основних висновків дослідження.

Наукова новизна роботи полягає у:

- розробці структури та складу управлінської діяльності, що спрямована на створення цілісного комплексу умов, які необхідні для забезпечення процесу формування творчої активності майбутніх режисерів: педагогічних, психологічних, організаційних;

- розробці критеріїв та методики оцінки управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів;

- розробці методичних рекомендацій про зміст та методику навчально-виховної діяльності по формуванню творчої активності майбутніх режисерів.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що отримали подальший розвиток розроблені наукою підходи до управління педагогічними системами. У дисертації на прикладі професійної підготовки майбутніх режисерів конкретизовано та розвинено положення про мету, зміст, засоби управління процесом формування творчої активності, обгрунтовані підходи до оцінювання його ефективності.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена відповідністю розроблених положень сучасному рівню та тенденціям розвитку теорії управління і педагогічної науки в країні і за кордоном; методологічною обгрунтованістю вихідних позицій; використанням комплексу методів дослідження, що взаємодоповнюються; адекватністю логіки дослідження його меті, предмету та завданням; повноті отриманих дослідницьких матеріалів; використанням сучасних статистичних методів обробки отриманих даних; статистично значущими змінами в управлінні процесом формування творчої активності майбутніх режисерів та його результатах, які були отримані під час дослідницько-експериментальної роботи в коледжі культури та мистецтв.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методики управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів, у визначенні вихідного та необхідного рівня творчої активності майбутніх режисерів, у розробці методичних рекомендацій щодо організації навчальної та позанавчальної діяльності по формуванню творчої активності майбутніх режисерів.

У публікаціях, виконаних у співавторстві особистий внесок автора полягає в розробці технології управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів, створенні методики оцінювання ефективності цього процесу, безпосередній організації та проведенні дослідницько-експериментальної роботи.

Використання в повсякденній практиці обгрунтованих моделей управління дозволяє підвищити усвідомлення, цілісність, демократичність, ефективність управлінської діяльності керівників освітніх закладів, які здійснюють підготовку режисерів та фахівців інших творчих професій.

На захист виносяться такі положення:

- теоретично обгрунтований та експериментально перевірений комплекс педагогічних, психологічних, організаційних умов формування творчої активності майбутніх режисерів;

- чотирьохрівнева модель творчого мислення режисера;

- модель комплексу режисерських завдань, що відображені в системі контрольних питань;

- критерії оцінки ефективності управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалася в ході їх обговорення на засіданнях кафедри педагогіки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, методичних семінарах у Луганському коледжі культури та мистецтв, на республіканській конференції “Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти” (Луганськ, 1998), їх публікації в наукових та науково-методичних виданнях, а також під час їх використання в навчально-виховному процесі Луганського коледжу культури та мистецтв.

Особистий внесок автора полягає в розробці технології управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів, створенні методики оцінювання ефективності цього процесу, безпосередній організації та проведенні дослідницько-експериментальної роботи.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, заключної частини, списку використаних джерел (273 найменування) та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації - 216 сторінок, у тому числі основна частина - 174 сторінки. Робота містить 11 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтований вибір теми дослідження, розкрита її актуальність, визначені об`єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження, подана характеристика наукової новизни, теоретичного і практичного значення праці, визначені основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми формування творчої активності студентів коледжу культури та мистецтв” розглядаються проблеми творчої активності у психолого-педагогічній науці, особливості діяльності режисера й теоретичні основи управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів.

Аналіз існуючих підходів до визначення сутності творчої особистості та структури її якостей як особистості (В.М.Дружинін, Я.О.Пономарьов, А.Маслоу, В.І.Андрєєв, В.М.Алфімов, А.Олах, Дж.Гілфорд, Н.Роджерс, Є.П.Торранс та ін.) дозволив відзначити, що для сучасного етапу розвитку науки властива неодностайність поглядів учених на структуру якостей творчої особистості та склад показників, що характеризують той чи інший блок творчих якостей.

В одному випадку розглядаються якості, які забезпечують безпосередній творчий результат. В іншому виділяються два блоки характеристик - якості, що створюють умови для більш ефективної творчої активності, та якості, які забезпечують безпосередній творчий результат.

Більшість учених підкреслюють важливість трьох основних параметрів творчої особистості - стійкої спрямованості на творчу активність, високий рівень творчих здібностей та високий рівень розвитку духовної особистості.

Вивчення теорії питання дозволяє зробити висновок, що творча активність має дві взаємопов`язані форми виявлення - внутрішню творчу активність психіки та зовнішню - творчу поведінку як позасуб`єктне виявлення активності психіки у взаємодії суб`єкта та об`єкта.

Проведений аналіз дає підстави визначити творчу активність як інтегративну особистісно-діяльнісну характеристику людини, що обумовлює перетворюючу спрямованість його розумової та практичної активності, що базується на творчих здібностях, високому рівні духовності особистості, спеціальних знаннях і творчо орієнтованій мотивації.

Досягнутий сучасною наукою рівень розробки проблеми суті творчості, структури творчої особистості та її формування дозволяє поставити та вирішити проблему моделювання педагогічної системи виховання творчої активності майбутніх режисерів. Для цього треба розглянути специфічні особливості, що характеризують суть творчої особистості й діяльності режисера.

Проведений у першому розділі аналіз теоретичних праць режисерів, їх спогадів, біографічних нарисів і критичних статей про їх творчість дозволяє зробити висновок про те, що:

- у структурі особистості режисера є ряд якостей і характеристик, спільних для більшості їх представників - високий рівень креативності, масштабність особистості, акторські здібності, уява, фантазія, знання театру, теорії та практики режисерської діяльності, обізнаність з іншими театральними професіями, емпатія, асоціативність;

- професійно значущі якості режисера, з одного боку, базуються на природних задатках, а з другого - розвиваються в процесі професійної підготовки та практичної діяльності;

- разом із тим яскраво проявляються індивідуальні здібності кожного з режисерів, що знаходить вияв у різному рівні розвитку окремих якостей і структур особистості, домінантності деяких із них, орієнтації на раціонально-логічний або інтуїтивно-імпровізаційний тип діяльності;

- високий рівень діяльності режисера забезпечується за рахунок розвитку комплексу загальних якостей і характеристик, що необхідні для режисерської діяльності, а також найбільш повної реалізації в цій діяльності його індивідуальних здібностей;

- для мислення режисера характерна образність, просторова об`ємність (просторове бачення), асоціативність, тісний зв`язок з процесами антиципації, єдність теоретичного і практичного мислення;

- ряд важливих особистих якостей і характеристик є спільними для діяльності режисерської та педагогічної.

Особливості мистецтва, вимоги до особистості режисера, зміст його діяльності, що розглядаються в першому розділі, створюють теоретичні основи для моделювання педагогічної системи підготовки майбутнього режисера. Такій системі повинен бути властивий ряд особливостей:

- спрямованість на формування творчої активності студентів, цілісний розвиток особистості;

- необхідність відбору абітурієнтів, що мають відповідні режисерській діяльності задатки та професійну спрямованість;

- орієнтація змісту навчально-виховного процесу на зміст і структуру діяльності театрального режисера як базової для всіх видів режисерської діяльності;

- орієнтація навчально-виховного процесу коледжу на розвиток основних параметрів мислення режисера, діагностику результативності цього процесу, індивідуалізацію процесу професійної підготовки, формування у студентів активного ставлення до свого розвитку;

- розгляд як одного з основних компонентів підготовки режисерів формування у них акторської майстерності;

- тісний зв`язок змісту підготовки режисерів з різними видами мистецтва, із сучасною культурою;

- необхідність забезпечення результативності професійної підготовки, з одного боку, і творчий характер активності режисера, з іншого боку, передбачає створення такої технології навчально-виховного процесу, яка базувалася б як на алгоритмах діяльності, так і на вільних творчих проявах особистості.

У першому розділі проаналізовані також теоретичні основи управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів. У теорії є багато підходів до управління, але найбільш повно відбиває сутність управління освітніми закладами концепція, в якій це явище розглядається через категорію “створення умов”. Реалізація завдань дослідження вимагає створення в першу чергу педагогічних, психологічних, організаційних умов.

Управління процесом підготовки майбутніх режисерів має об`єктивну природу, але за механізмом реалізації це суб`єктивний процес. Воно може носити переважно інтуїтивний характер або спиратися на теоретичні основи науки. Управління на основі інтуїції не завжди приводить до потрібного результату, тому дуже важливо, визначивши теоретичні основи дослідження, розробити й обгрунтувати модель управління, яка дозволила б вирішити завдання формування творчої активності майбутніх режисерів.

У другому розділі “Експериментальна перевірка моделі управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів” розроблена модель системи управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів, обгрунтовано використання кваліметричного підходу для оцінки управління процесом формування творчої активності, подані зміст та результати експериментальної роботи по управлінню процесом формування творчої активності майбутніх режисерів.

Головною складовою моделі управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів є модель педагогічної системи формування творчої активності. Змодельована система базується на активній позиції в ній студентів, створенні ситуацій, що виховують творчу активність, орієнтації на цілісну систему режисерських завдань, на модель мислення режисера.

Для формування творчої активності майбутніх режисерів у процесі експериментальної роботи їх теоретична підготовка доповнювалася системою творчих завдань. Ці завдання ми розрізняли за змістом (аналіз п'єси, визначення надзавдання вистави, розподілення ролей, моделювання мізансцен, формування глядацького образу вистави тощо), за спрямованістю (на весь колектив, що бере участь у виставі, на групи членів колективу, на окремих членів колективу), за складністю (завдання, що передбачають репродуктивну діяльність, творчі завдання, завдання, що передбачають імпровізаційну діяльність), за терміном виконання та значущістю (оперативні, тактичні, стратегічні).

Вибір для підготовки майбутніх режисерів творчих завдань здійснювався на основі ряду критеріїв. Перший з них - критерій функціональної спрямованості режисерського завдання (якою мірою обране завдання відповідає меті, що її ставить викладач у процесі навчання студентів і наскільки ці завдання відбивають головний зміст діяльності режисера).

Другим критерієм, що визначив вибір та конструювання режисерських завдань, була ступінь їх проблемності. Проблемність завдання обумовлюється тим, що воно ставить перед майбутнім режисером теоретичні та практичні питання (проблеми) різної складності у зв'язку з отриманням інформації для прийняття рішення і планування та реалізації тих чи інших дій. Ступінь проблемності для майбутніх режисерів творчих завдань обумовлена, по-перше, об'єктивною складністю видів діяльності, що пропонуються, по-друге, рівнем професіоналізму діяльності (різний рівень сформованості якостей, знань, умінь, навичок). Врахування цього критерію дозволило забезпечити поступове ускладнення завдань, що пропонувалися студентам експериментальних груп.

Третій критерій - це характер змісту навчальних режисерських завдань. Він визначався з урахуванням особливостей режисерської діяльності. Комплексне використання запропонованих критеріїв дозволило при моделюванні навчальних режисерських завдань охопити всі аспекти цього виду творчої активності.

Система творчих завдань для студентів складалася з конкурсів індивідуальних проектів постановки п`єси або театралізованої вистави, постановки вистави, виконання індивідуальних завдань, що передбачають використання комплексу мистецтв, постановка театралізованих вистав у “Школі етики” та ін.

Серед індивідуальних завдань, що пропонувалися студентам, були такі: прочитати збірку віршів луганської поетеси І.Пєсєнки, описати свої враження від її віршів, підготувати сценарій і провести вечір-портрет поетеси; підготувати кілька варіантів сценічних етюдів за картинами відомих художників (на вибір), використовуючи сюжет картини як зав'язку, кульмінацію, розв'язку; скласти і поставити етюди за віршами відомих поетів (на вибір), підібрати до етюдів музику, створити ескізи костюмів; підготувати і поставити етюд за “Картинками с выставки” М.Мусоргського.

Вирішувати завдання як теоретичної, так і практичної підготовки дозволяла система розроблених контрольних питань, які використовувались при вивченні різних навчальних дисциплін. Вони використовувалися як модель системи режисерських завдань, орієнтовна основа діяльності, основа для контролю, оцінки та самооцінки знань. Ця система включала 5 груп питань: для аналізу п`єси; для розробки задуму вистави; для організації роботи з постановчим колективом; для аналізу персонажів; для організації роботи з актором. Так, для організації роботи з постановчим колективом пропонувалися такі питання: як провести презентацію п'єси членам колективу і сформувати певне ставлення до неї; як організувати перше обговорення п'єси акторами і сформувати творчий задум колективу; чи співпадає перше враження режисера про п'єсу з враженнями інших членів колективу; як сформулювати завдання художнику для створення оформлення вистави; як дати завдання композитору або звукорежисеру щодо підготовки музики до вистави; які мізансцени дають змогу розкрити глибинні психологічні стосунки між героями; як краще записати мізансцену; як режисерську мізансцену перетворити на акторську; як забезпечити узгодженість всіх елементів вистави. Для аналізу персонажу пропонувалися такі питання: заради чого до п'єси введено даний персонаж, яке його надзавдання; які індивідуальні та типові риси притаманні цьому персонажу; які зовнішні характеристики героя відбивають його внутрішню сутність, а які не пов'язані з нею; що являє собою життя героя поза рамками п'єси - як він мислить, як він діє; яким є підтекст ролі - які бажання, настрої, думки приховані за словами персонажу тощо.

Методика роботи з контрольними питаннями була різною. В одному випадку викладач подавав інформацію, яка дозволяла відповісти на те чи інше питання, в іншому - виносив питання на колективне обговорення, у третьому - давав питання для індивідуальної, самостійної роботи, у четвертому - перевіряв якість засвоєння знань та умінь, у п`ятому - пропонував використовувати питання під час підготовки до іспиту, у шостому - звертався до студентів з питанням у ході постановки спектаклю або театралізованої вистави, у сьомому - використовував питання для аналізу спектаклю, який побачили.

У ході дослідження підготовка викладачів до формування творчої активності майбутніх режисерів провадилася за чотирма напрямками. Перший полягав у розвитку спрямованості викладачів на формування творчої активності майбутніх режисерів. Це завдання було реалізоване за допомогою проведення педагогічних читань з проблеми суті творчої активності, обговорення з викладачами кваліфікаційної характеристики режисера. творчий активність режисер

Другий напрямок полягав у формуванні орієнтовної основи діяльності викладачів. Він був реалізований за допомогою ознайомлення викладачів з методичними рекомендаціями по формуванню творчої активності майбутніх режисерів і контрольними питаннями, що передбачають оволодіння студентами внутрішнім та зовнішнім алгоритмом режисерської діяльності.

Третій напрямок забезпечував координацію повсякденної діяльності викладачів. Вона здійснювалася на основі діагностики поточних результатів формування творчої активності студентів.

Четвертий напрямок забезпечував включення викладачів у процес розвитку педагогічної системи формування творчої активності майбутніх режисерів. Вихідним моментом для цього була підсумкова оцінка результатів функціонування системи формування творчої активності майбутніх режисерів. Обговорення результатів спільної роботи дозволило приймати рішення про внесення змін до навчально-виховного процесу.

Оцінка змін в особистості та діяльності майбутнього режисера, координація діяльності викладачів коледжу, формування їх ціннісно-орієнтаційної єдності здійснювались на основі розробленої чотирьохрівневої моделі мислення режисера. Ця модель знайшла відбиття в списку питань для викладача (табл.1).

Таблиця 1.

Список питань для викладача

Рівень	Зміст запитань	Якість
Особистісний Рефлексивний Предметний Операційний	Пояснення невдач: - власними недоліками; - об`єктивними обставинами; - випадковими причинами. Оцінка своїх можливостей у порівнянні з іншими Орієнтація в самооцінках і судженнях з матеріалами режисерської діяльності. Характер ставлення до режисерських завданнь. Уміння вносити в свою діяльність зміни з урахуванням помилок. Уміння аналізувати причини своїх успіхів та невдач. Уміння змінювати свою точку зору, якщо вона недостатньо обгрунтована. Уміння продуктивно працювати у важких ситуаціях. Наскільки глибоко аналізується п`єса, епоха, життя, особливості автора. Уміння у відповідності до режисерського завдання спиратися на знання, які є. Уміння моделювати різні способи вирішення режисерських завдань. Уміння дохідливо пояснити учасникам вистави її задуми, колективні та індивідуальні завдання діяльності. Наявність власного бачення, нових рішень у постановці театральної вистави. Володіння загальним алгоритмом режисерської діяльності, який закладений у контрольних запитаннях. 15. Вміння реалізувати задум вистави до кінця. Обсяг автоматизованих дій.	Критичність мислення Об`єктивність мислення Самостійність мислення Емоційне забарвлення мислення Самонавчання Аналітичність мислення Гнучкість мислення Організованість мислення Глибина, обгрунтова-ність мислення Інформаційна ємкість мислення Конструктивність мислення Глибина, обгрунтованість, логічність мислення Оригінальність мислення Дисциплінованість мислення “Енергетична” сила мислення Технологічність, економність мислення

Така робота з викладачами дозволяла забезпечити створення психологічних та організаційних умов формування творчої активності майбутніх режисерів.

Обгрунтована в ході дослідження модель педагогічних, психологічних, організаційних умов формування творчої активності майбутніх режисерів була покладена в основу розробки системи критеріїв оцінки ефективності управління цим процесом. Як процедура оцінювання був використаний кваліметричний підхід, який дозволив дати кількісне вираження якості управління.

Рівень сформованності педагогічних, психологічних, організаційних умов розглядався як основний показник ефективності системи управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів. Результативність навчально-виховного процесу оцінювалась на основі аналізу рівня творчої активності майбутніх режисерів. З цією метою використовувалась розроблена на основі чотирьохрівневої моделі мислення факторно-критеріальна модель оцінювання рівня мислення. Вона дозволила оцінити як внутрішні - психічні, так і зовнішні - поведінкові прояви творчої активності майбутніх режисерів, бо що висновки про внутрішню - психічну активність особистості можна зробити тільки на підставі аналізу проявів зовнішньої - поведінкової активності.

Результати експерименту показали, що прирощення в експертній оцінці педагогічних, психологічних та організаційних умов формування творчої активності студентів експериментальних груп після експерименту порівняно з вихідним рівнем суттєві на однопроцентному рівні значущості (розрахункове значення t-критерія Стьюдента - 8,58; нижнє критичне - 3,17). У контрольних групах відповідні зміни незначущі.

Приріст значення комплексного показника якості управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів в експериментальних групах (табл.2) значимий при =0,01 (розрахункове значення t-критерія - 357, 877, нижнє критичне значення - 9,93), а в контрольних групах незначущий.

Позитивні зміни в рівні сформованості творчого мислення студентів експериментальних груп, які відбулися в результаті формуючого експерименту, також суттєві на 1%-му рівні значущості (розрахункове значення t= -7,00, нижнє критичне - -2,95).

Таким чином, результати формуючого експерименту свідчать про ефективність розробленої моделі управління, яка дозволила забезпечити процес формування творчої активності майбутніх режисерів.

У заключній частині визначено основні результати дослідження.

1. Актуальність дослідження зумовлена важливістю творчої активності для діяльності режисера, а також недостатньою практичною розробленістю та слабкою теоретичною обгрунтованістю процесу її формування в студентські роки.

Таблиця 2.

Значення комплексного показника якості управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів

Групи умов	Значення комплексного показника якості
	експериментальна група	Контрольна група
	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту
1. Педагогічні	0,288	0,828	0,288	0,324
2. Психологічні	0,248	0,800	0,248	0,248
3. Організаційні	0,252	0,800	0,252	0,252

Творча активність майбутніх режисерів є результатом діяльності багатьох викладачів, самих студентів, взаємодії суб`єктивних та об`єктивних факторів, тому для забезпечення її формування необхідне теоретичне обгрунтування управління цим процесом. Цей аспект підготовки майбутніх режисерів практично не досліджувався.

2. У ході дослідження розроблена модель управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів. Головним її компонентом є модель педагогічної системи формування творчої активності. Для цієї системи характерні: врахування сучасних тенденцій розвитку освіти, тісна єдність з іншими ланками підготовки майбутніх режисерів, використання мистецтва як основного засобу формування творчої активності майбутніх режисерів, активна позиція в ній студентів, створення ситуацій, які виховують творчу активність, орієнтація на цілісну систему режисерських завдань, відображену в контрольних питаннях, на модель мислення режисера, цілісність навчальної та позанавчальної діяльності студентів.

3. Під час дослідження встановлено, що реалізація розробленої моделі формування творчої активності режисерів передбачає формування в педагогічному колективі спільної позиції в розумінні суті творчої активності, спрямованості діяльності на її формування, єдності в розумінні теоретичних основ формування творчої активності, змісту, форм та методів її розвитку, орієнтації на оцінку своєї діяльності за кінцевим результатом - рівнем творчої активності студентів; створення оптимального морально-психологічного клімату; розв'язання ряду організаційних питань, пов`язаних зі створенням і поширенням методичних матеріалів, координаційною роботою, ініціюванням проведення нарад, організацією діагностики ефективності розробленої системи, рівня творчої активності студентів.

4. Обгрунтована в ході дослідження модель педагогічних, психологічних, організаційних умов формування творчої активності майбутніх режисерів була покладена в основу розробки системи критеріїв оцінки ефективності управління цим процесом. Як процедура оцінювання був використаний кваліметричний підхід, який дозволив дати кількісний вираз якості управління.

Факторно-критеріальне моделювання, яке використовують у кваліметричному підході, дає можливість вирішити не тільки часткове завдання вимірювального характеру, але й більш масштабне завдання забезпечення цільового управління навчальними процесами. Цей ефект досягається за рахунок можливості співвідносити результат управління з його метою, переорієнтації педагогів з функціональних на якісні (психологічні) результати діяльності, створення можливості для кількісного обліку і порівняння даних про результат управління, підвищення науковості прийняття управлінських рішень на основі зафіксованої інформації, трансформування мети управлінської діяльності в мету педагогічної діяльності, мети педагогічної діяльності в мету управління, максимально конкретизованих завдяки процедурам декомпозиції, внесення до процесу управління елементів технології.

5. Встановлено, що рівень сформованості педагогічних, психологічних, організаційних умов може розглядатися як основний показник ефективності системи управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів. Але про ефективність навчально-виховного процесу й управління ним свідчить і рівень творчої активності майбутніх режисерів. Для його виміру у дослідженні використовувалась розроблена на основі чотирьохрівневої моделі мислення факторно-критеріальна модель оцінювання рівня творчого мислення студентів. Вона дозволила оцінити як внутрішній - психічний, так і зовнішній - поведінковий прояв творчої активності майбутніх режисерів, тому що висновки про внутрішню - психічну активність особистості можна зробити тільки на основі аналізу прояву зовнішньої - поведінкової активності.

6. Доведено, що підвищити ефективність формування творчої активності майбутніх режисерів можна за умов науково обгрунтованого управління цим процесом, його спрямованості на створення специфічних педагогічних, психологічних, організаційних умов.

Результати формуючого експерименту свідчать про ефективність розробленої моделі управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів. Кваліметричний підхід дозволив з достатнім ступенем об`єктивності оцінити результати експериментальної роботи, які свідчать про те, що в управлінні процесом формування творчої активності майбутніх режисерів сталися суттєві прогресивні зміни.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї проблеми. На наш погляд, далі доцільно досліджувати як більш загальні питання - управління процесом підготовки майбутніх режисерів, так і більш часткові - управління діяльністю окремих викладачів, управління процесом формування репродуктивних компонентів діяльності майбутніх режисерів.

Основні положення дисертації відбиті в наступних публікаціях

1. Москалюк В.М. Моделювання технології формування творчих якостей особистості режисера-педагога //Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти. Всеукраїнська науково-методична конференція 17-18 березня 1998 р. - Луганськ, 1998. - С.201-202.

2. Москалюк В.М., Хриков Є.М. Теоретичні основи моделювання процесу формування творчої активності майбутніх режисерів-педагогів //Інформаційний вісник Академії наук вищої школи України. Додаток до випуску N 17. - Київ, 1998. - С.77-81. (Авторська участь - 0,3 др. арк., визначення теоретичних основ формування творчої активності)

3. Москалюк В.М. Використання методу контрольних запитань у формуванні творчої активності майбутніх режисерів-педагогів //Творчість: ідеал і принципи педагогічної діяльності. - Київ-Запоріжжя, 1998. - С.148-151.

4. Москалюк В.М. Школа этики и ее роль в формировании творческой активности студентов колледжа культуры и искусств //Формирование творческой активности студентов колледжа культуры и искусств: Методическое пособие. - Луганськ.: Книжковий світ, 1999. - С.

5. Москалюк В.М, Северина А.А. Моделирование системы творческих заданий для студентов режиссерской специализации колледжа культуры и искусств //Формирование творческой активности студентов колледжа культуры и искусств: Методическое пособие. - Луганськ.: Книжковий світ, 1999. - С. (Авторская часть - п. стр., разработка практических творческих заданий на уроках режиссуры и мастерства актера для студентов колледжа культуры и искусств)

6. Москалюк В.М, //Освіта на Луганщині - Луганськ, 1999. - С.56-58.

Анотації

Москалюк В.М. Формування творчої активності студентів у навчально-виховному процесі коледжу культури та мистецтв. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. (Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 1999 р.).

Дисертація присвячена питанням управління процесом формування творчої активності майбутніх режисерів. Автором розроблена структура і зміст управлінської діяльності, спрямованої на створення цілісного комплексу умов, які необхідні для забезпечення процесу формування творчої активності майбутніх режисерів: педагогічних, психологічних, організаційних.

Ключові слова: творча активність, кваліметричний підхід, управління формуванням творчої активності, умови формування творчої активності.

Москалюк В.М. Формирование творческой активности студентов в учебно-воспитательном процессе колледжа культуры и искусств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. (Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 1999 г.)

Диссертация посвящена вопросам управления процессом формирования творческой активности будущих режиссеров.

В первой главе рассмотрены проблема творческой активности в психолого-педагогической науке, особенности деятельности режиссера и теоретические основы управления процессом формирования творческой активности будущих режиссеров.

Теоретическое осмысление и анализ исследуемой проблемы дали возможность определить творческую активность как интегративную личностно-деятельностную характеристику человека, обуславливающую преобразующую созидательную направленность его мыслительной и практической активности, базирующуюся на творческих способностях, высоком уровне духовности личности, специальных знаниях и творчески ориентированной мотивации.

Представленный в главе анализ философской, психолого-педагогической, театроведческой литературы, теоретических работ выдающихся режиссеров, их воспоминаний, биографических очерков и критических статей об их творчестве позволил сделать заключение о том, что профессионально значимые качества режиссера, с одной стороны, базируются на природных задатках, а, с другой стороны, развиваются в процессе профессиональной подготовки и практической деятельности. Высокий уровень деятельности режиссера обеспечивается за счет развития комплекса общих качеств и характеристик, необходимых для режиссерской деятельности, а также наиболее полной реализации в этой деятельности его индивидуальных особенностей.

Особенности искусства, требования к личности режиссера, содержание его деятельности, рассмотренные в первой главе, были использованы в качестве теоретической основы для моделирования педагогической системы подготовки будущего режиссера.

В первой главе проанализированы также теоретические основы управления процессом формирования творческой активности будущих режиссеров. Из многочисленных подходов к управлению, существующих в теории, наиболее полно отражает сущность управления образовательными учреждениями концепция, в которой сущность данного явления рассматривается через категорию "создание условий". Реализация задач исследования предполагает создание в первую очередь педагогических, психологических и организационных условий. Разработанная модель управления процессом формирования творческой активности будущих режиссеров основывалась именно на этих трех группах условий.

Эта модель представлена во второй главе. Главной ее составляющей является модель педагогической системы формирования творческой активности. Для данной системы характерна активная позиция в ней студентов, создание воспитывающих творческую активность ситуаций, ориентация на целостную систему режиссерских задач, отраженную в контрольных вопросах, на модель мышления режиссера.

Реализация разработанной модели управления формированием творческой активности будущих режиссеров предполагала формирование в педагогическом коллективе общности позиций в понимании сущности творческой активности, направленности деятельности на формирование творческой активности студентов, единства в понимании теоретических основ формирования творческой активности, содержания, форм и методов ее развития, ориентации на оценку своей деятельности по конечному результату - уровню творческой активности студентов, оптимального морально-психологического климата, решение ряда организационных вопросов.

Во второй главе представлены также результаты экспериментальной проверки разработанной модели управления процессом формирования творческой активности будущих режиссеров. В качестве показателей ее эффективности использовались уровень сформированности педагогических, психологических, организационных условий и уровень творческой активности будущих режиссеров. С этой целью применялись факторно-критериальные модели оценивания этих явлений. В качестве процедуры оценивания был использован квалиметрический подход, позволяющий дать количественное выражение качеству управления.

Результаты формирующего эксперимента свидетельствуют об эффективности разработанной модели управления процессом формирования творческой активности будущих режиссеров. Прирост значения комплексного показателя качества управления процессом формирования творческой активности будущих режиссеров в экспериментальных группах значим при =0,01 (расчетное значение t-критерия -357,877, нижнее критическое значение -9,93), а в контрольных группах незначим. Положительные изменения в уровне сформированности творческого мышления студентов экспериментальных групп, произошедшие в результате формирующего эксперимента, также существенны на 1%-ном уровне значимости (расчетное значение t=-7,00, нижнее критическое - -2,95).

Ключевые слова: творческая активность, квалиметрический подход, управление формированием творческой активности, условия формирования творческой активности.

Moskaluk V.M. Formіng the creatіve іnіtіatіve іn teachіng end educatіonal process іn the culture and college. - manuscrіpt.

Thesіs for a Candіdate of pedagogіcal scіence by specіalty 13.00.01-theory and hіstory of Pedagogy. (Lugansk State Pedagogіcal Unіversіty named after Taras Shevtchenko.- Lugansk,1999).

Thіs thesіs іs devoted to the questіons of management of the process of formіng the creatіve іnіtіatіve of future producers. The author elaborated the structure and the content of managіng actіvіty, dіrected to formіng the іntegral complex of condіtіons whіch are necessary for guaranteeіng the process of formіng the creatіve actіvіty of the future producers: pedagogіcal, psychologіcal and organіzatіonal.

Key words: creatіve іnіtіatіve, qualіmetrіcal approach, management of formіng the creatіve іnіtіatіve, condіtіons of formіng the creatіve іnіtіatіve.

Размещено на Allbest.ru

...