Технологія формування громадянськості студентів у навчально-виховному процесі аграрного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru

Захищати Вітчизну -- це справа для справжніх мужчин!

Це не просто слова: честь, кар'єра, звання або чин…

Захищати Вітчизну -- то Вічний вогонь у вінках,

То -- з всіх почестей -- честь, то професія, хлопці, така…

В. Цимбалюк

Захист Вітчизни -- основне завдання Збройних сил України, обов'язок громадян нашої держави. Україна, ураховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності як суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава має збройні сили із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності. Саме Збройні сили України та інші військові формування, створені відповідно до законів держави, є гарантами забезпечення національної безпеки країни. Збройні сили України покликані стримувати збройну агресію проти держави, забезпечити охорону повітряних кордонів та підводного простору в межах територіального моря країни.

У статті 65 Конституції вказано, що «захист Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України».

Військова служба -- це почесний обов'язок кожного громадянина України, особливий різновид державної служби, пов'язаний з виконанням загального військового обов'язку відповідно до прийнятого Верховною Радою України Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Україна - держава із багатими хліборобськими традиціями. Проте перехід у 90-х роках від колективного до коллективно - індивідуального способу ведення господарства з різними формами власності на землю засвідчив кризу кадрового потенціалу в аграрній галузі. Тому в умовах сьогодення виникла необхідність підготовки фахівців для агропромислового комплексу у вищих аграрних навчальних закладах як свідомих громадян України, що здатні працювати в умовах ринкових відносин, забезпечуючи соціально - економічний розвиток села.

Введення дисципліни «Захист Вітчизни» у аграрному навчальному закладі є актуальним, оскільки: а) сучасний стан українського села та аграрного сектора економіки має ознаки системної кризи, зокрема погіршення якості кадрового складу, масова міграція працівників та молоді з села, втрата національних традицій сільського укладу; надзвичайно низька обізнаність сільських мешканців щодо своїх можливостей і прав, нерозвиненість громадського руху, що унеможливлює дієвий захист громадських інтересів та ефективний розвиток місцевих ініціатив; б) в Україні кількість зайнятого населення у сільськогосподарському виробництві є найбільшою порівняно з іншими видами економічної діяльності; в) близько 33% населення України проживає у сільській місцевості, а для сільської молоді найбільш доступними є аграрні навчальні заклади; г) сучасне село потребує молодих людей компетентних, господарних, працьовитих, відповідальних, патріотичних, здатних до розбудови громадянського суспільства. Саме такі якості формуються у студентської молоді в процесі громадянського виховання.

Визначено необхідність формувати у студентів політичну толерантність і активність, пропагувати і підтримувати науково - технічні і культурні досягнення власного народу, використовувати державну інформацію про досягнення в науці та виробництві.

У сучасній українській педагогічній науці проблема громадянського виховання особистості досліджувалась вченими у різних її аспектах: концептуальні основи виховання громадянина (О. Вишневський, Ю. Руденко, О. Сухомлинська), психолого-педагогічні засади громадянського виховання молоді (І. Бех, М. Боришевський, О. Киричук), особливості формування громадянськості як інтегративної якості (П. Ігнатенко, Н. Косарєва, Н. Крицька, К. Чорна), питання громадянської освіти (Р. Арцишевський, Т. Грабовська, І. Жадан, І. Тараненко), формування екологічної свідомості громадян (А. Степанюк, Н. Демешкант), основ морального (Г. Васянович, А. Донцов, І. Зязюн, М. Фіцула) та національного виховання (І. Мартинюк, М. Стельмахович, В. Струманський, Д. Тхоржевський, П. Щербань).

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що вітчизняними дослідниками педагогічні аспекти формування громадянськості студентів досліджені частково: теоретико-методологічні засади громадянського виховання студентської молоді (В. Астахова, Б. Буяк, Т. Дем янюк, В. Іванчук), історичні особливості формування громадянськості студентів (О. Рацул), формування громадянської зрілості студентів факультетів іноземної філології (Т.Мироненко), досвід громадянського виховання студентської молоді за кордоном (Т. Грабовська, І. Тараненко), роль засобів масової інформації у формуванні громадянськості студентів (О. Киричук, Т. Звєрко). У роботих В. Федорчука розроблено модель концептуального управління громадянським вихованням у вищому навчальному закладі.

Узагальнення теорії та практики громадянського виховання, зокрема предмету «Захист Вітчизни» у аграрних навчальних закладах, дали можливість виявити такі суперечності:

- між потребою агропромислового комплексу у кваліфікованих фахівцях із стійкою громадянською позицією і реальним рівнем сформованості громадянськості студентів - аграрників;

- між хліборобською ментальністю українців і небажанням більшості випускників АНЗ працювати у сільськогосподарському виробництві;

- між вимогами до науково-педагогічних працівників АНЗ і їх рівнем обізнаності із проблемами громадянського виховання студентів;

- між виховним потенціалом навчальних дисциплін і низькою виховною ефективністю навчального процесу у АНЗ.

Предметом роботи є технологія формування громадянськості студентів-аграрників.

Мета роботи полягає у розробці й експериментальній перевірці технології формування громадянськості студентів у навчально-виховному процесі аграрного навчального закладу.

Аналіз досліджень з проблеми громадянського виховання молоді, вивчення досвіду виховної роботи вищих навчальних закладів обумовили формулювання гіпотези роботи про те, що процес формування громадянськості студентів АНЗ буде більш ефективним, якщо здійснюватиметься технологічно на основі моделі, що відображає громадянськість як інтегративну якість особистості.

Відповідно до мети роботи визначено такі завдання:

1. На основі аналізу основних підходів до формування громадянськості в теорії та практиці виховання обґрунтувати сутність поняття “громадянськість студентів АНЗ” і визначити шляхи вдосконалення громадянського виховання майбутніх аграрників.

2. Розробити модель громадянськості студентів АНЗ як інтегративної якості особистості. захист вітчизна громадянськість студент

3. Обґрунтувати критерії та показники визначення рівнів сформованості громадянськості студентів-аграрників.

4. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію формування громадянськості студентів - аграрників.

З метою розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів роботи: теоретичні (аналіз наукової літератури для виявлення стану розробки проблеми формування громадянськості студентів; аналіз нормативно-правових документів для визначення громадянських якостей фахівця-аграрника; для конструювання моделі громадянськості як інтегративної якості особистості та технології її формування; узагальнення теорії та практики громадянського виховання студентів у аграрних навчальних закладах з метою визначення аспектів, що потребують удосконалення), емпіричні (вивчення педагогічного досвіду, анкетування, педагогічне спостереження, бесіди, метод експертної оцінки, вивчення документації, узагальнення незалежних характеристик, моделювання педагогічних ситуацій, констатувальний експеримент). На етапі експериментальної перевірки ефективності технології формування громадянськості студентів АНЗ проведено формувальний експеримент. Під час аналізу та узагальнення результатів роботи використано методи математичної статистики для визначення достовірності отриманих результатів.

Теоретико-методологічну основу роботи становлять філософські та психолого-педагогічні концепції, зокрема вчення про діалектичну єдність процесу виховання і соціально-економічного розвитку суспільства, положення про провідну роль діяльності у формуванні особистості, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та нормативно-правові документи: Конституція України, Концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні, Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти, а також конкретно - історичний, особистісно-орієнтований та діяльнісний підходи у вихованні. Конкретно-історичний підхід передбачав визначення актуальних завдань громадянського виховання на тому чи іншому етапі розвитку суспільства; діяльнісний базувався на положенні про те, що ефективне формування громадянськості особистості здійснюється в процесі безпосередньої діяльності, в якій апробуються та перевіряються засвоєні громадянські якості; особистісно-орієнтований підхід забезпечував реалізацію у виховному процесі інтересів, потреб, нахилів, суверенітету окремої особистості.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

- запропоновано модель громадянськості студентів вищих аграрних навчальних закладів як інтегративної якості особистості, що характеризує її як громадянина-патріота, громадянина-професіонала та громадянина-демократа;

- розроблено та обґрунтовано технологію формування громадянськості студентів-аграрників, в основу якої покладено модель відповідної інтегративної якості особистості. Вона забезпечує організацію громадянського виховання студентів АНЗ з урахуванням суспільних потреб, соціальних факторів та специфіки професійної підготовки майбутніх аграрників та цілеспрямовану підготовку основних суб'єктів громадянського виховання до формування громадянськості студентів. Компонентами технології формування громадянськості студентів АНЗ є мета, завдання, зміст, форми (соціально-педагогічний тренінг, проект, консиліум, конференція, семінар, круглий стіл, зустріч, літературно-музичні вечори, клуби за інтересами, робота із матеріалами ЗМІ, самостійне рецензування), методи (диспут, приклад, бесіда, обговорення, доручення, виховуючі ситуації, педагогічна вимога, громадська думка, заохочення, аналіз виконаних доручень, ігри, маніфест, відкрита трибуна, самоконтроль) та результат;

- конкретизовано методику діагностики громадянськості студентів АНЗ з урахуванням особливостей змісту їх навчально-пізнавальної діяльності;

- подальшого розвитку отримали ідеї про формування громадянськості студентів на основі суб'єктних відносин.

Практичне значення результатів роботи полягає у розробці: технології громадянського виховання студентів-аграрників; методичних рекомендацій щодо організації процесу громадянського виховання у АНЗ; методичних матеріалів для наставників студентських груп з проблем формування громадянськості студентів, які можуть бути використані при розробці посібників, методичного забезпечення, організації громадянського виховання у вищих навчальних закладах різного профілю.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє розглядати громадянськість студентів АНЗ як інтегративну якість особистості, яка складається із комплексу громадянських якостей, що характеризують особистість студента як громадянина-патріота, громадянина-професіонала і громадянина-демократа та проявляється в інтелектуальній (сукупність сільськогосподарських, політичних, правових, соціологічних, економічних, історичних знань), емоційно-ціннісній (сукупність громадянських поглядів, переконань, почуттів, ціннісних орієнтацій студентської молоді, ставлення до інститутів держави, настанов влади), діяльнісній (громадянська активність) сферах та цілеспрямовано формується в процесі громадянського виховання у АНЗ.

Результати аналізу теорії і практики формування громадянськості студентів свідчать, що у окремих АНЗ приділяється певна увага громадянському вихованню студентства, що виявляється у: 1) розробці концепцій громадянського виховання; 2) плануванні виховної роботи; 3) громадянській спрямованості викладання навчальних дисциплін; 4) наданні важливого значення у формуванні громадянських якостей позааудиторній роботі студентів; 5) методичній та практичній допомозі студентському активу в організації і функціонуванні студентського самоврядування, молодіжних громадських структур.

У процесі роботи стану виховної роботи у АНЗ щодо формування громадянськості студентів виявлено низку проблем: 1) недостатня наукова обґрунтованість суті, змісту, методик громадянського виховання студентської молоді; 2) відсутність необхідних методичних матеріалів з формування громадянськості студентів; 3) формалізм у плануванні та реалізації виховних заходів; 4) недостатнє використання потенціалу базових навчальних дисциплін у формуванні громадянськості студентів - аграрників; 5) входження до Болонського процесу передбачає поступове зменшення годин, відведених на соціо-гуманітарні дисципліни, які на сьогодні є базовими у формуванні громадянськості студентів АНЗ; 6) неготовність значної частини науково-педагогічних працівників АНЗ до громадянського виховання студентів.

Реальний стан формування громадянськості студентів аграрних навчальних закладів свідчить про необхідність урахування суспільної потреби, соціальних факторів та специфіки підготовки фахівців-аграрників та організації цілеспрямованої підготовки основних суб єктів громадянського виховання до формування громадянськості студентів.

Інтелектуальний критерій характеризують наступні показники:

1) володіння системою знань (про реформи в АПК, державний устрій, обов язки і права громадян України та механізми їх захисту, історичні особливості державотворення в Україні, знання державної мови); 2) оперування основними поняттями, які культивуються у громадянському суспільстві (аграрна держава, суспільство, влада, толерантність, політична система, демократія, відповідальність); 3) здатність орієнтуватися в суспільних та професійних проблемах – відображає уміння студента аналізувати події та явища суспільного, політичного, економічного життя країни, сільськогосподарської галузі; 4) прояв інтересу до різних сфер буття – відображає міру зацікавленості студента проблемами: історичними, політичними, громадськими, юридичними, духовними, аграрними.

Емоційно-ціннісний критерій громадянськості студентів характеризується такими показниками: 1) ступінь розвитку громадянських почуттів, зокрема: любові до землі, поваги до рідної мови, громадянського обов язку, громадянської мужності, гідності та відповідальності, працелюбності, державного оптимізму; 2) сприйняття громадянських цінностей, таких як: культ права, демократичний устрій суспільства, соціальна справедливість або рівність можливостей, прагнення до свободи, політична культура, волелюбність, повага до с/г праці, самовідповідальність, толерантність; 3) громадянська позиція проявляється у: самоідентифікації із державою Україною; бажанні працювати в АПК; переконанні, що свої права, державність необхідно відстоювати в межах закону; толерантному ставленні до думок, поглядів інших людей; 4) громадянська культура проявляться у: ставленні до проблем села, інституцій держави, законослухняності, критичній вимогливості.

Діяльнісний критерій громадянськості студентів характеризується такими показниками: 1) пізнавальна активність, яка передбачає: наполегливу навчальну діяльність студента, ознайомлення з новими технологіями ведення с/г виробництва, професійне самовдосконалення; 2) громадянська установка виявляється у стані готовності особистості до громадянської активності. Зміст готовності включає: жити і фахово працювати у сільській місцевості, незважаючи на складні економічні умови; відстоювати незалежність і честь України; 3) практична реалізація громадянських вмінь та навичок виявляється в: участі в розбудові АПК, спілкуванні державною мовою, дотриманні Законів України, толерантній поведінці; 4) суспільно значущі дії та вчинки передбачають: ініціативу у вирішенні соціально-економічних проблем села, відстоювання демократичних цінностей та державності України, виконання громадських доручень, активну громадську позицію.

Зазначені критерії та показники дали можливість визначити рівні сформованості громадянськості студентів-аграрників. Студенти із високим рівнем громадянськості (3,6%): розуміють суть понять, які характеризують громадянське суспільство, аграрну державу; володіють сумою знань, що входять до змісту громадянської освіти; орієнтуються в суспільних та аграрних проблемах; проявляють стійкий інтересу до різних сфер життя, зокрема аграрної галузі; мають розвинуті громадянські почуття, люблять с/г працю; сприймають громадянські цінності; мають стійку громадянську позицію, готові жити в сільській місцевості та працювати в сільському господарстві; реалізують громадянські вміння та навички; суспільно значимі дії та вчинки здійснюють постійно. У студентів із середнім рівнем громадянськості (60,9%) визначені ознаки проявляються періодично, а з низьким рівнем (35,5%) рідко.

У ході діагностичного зрізу досліджено, що у більшості студентів-аграрників відсутні критичне мислення, ініціативність, громадська активність; достатньо сформована громадянська гідність, толерантність, прихильність до державної мови, демократичність. Результати констатувального експерименту свідчать, що рівень громадянськості студентів АНЗ потребує вдосконалення.

Суспільна потреба у вихованні свідомих громадян України у АНЗ регламентована нормативно-правовими документами, а саме: загальнодержавними (Конституція України, Закон України „Про громадянство України”, Указ Президента України „Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості”, Загальнодержавна програма підтримки та розвитку українського села „Добробут через аграрний розвиток”); молодіжними (Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, Укази Президента України: „Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян”, „Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді”); педагогічними (Закон України „Про освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття), Концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні, Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Національна програма патріотичного виховання населення, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, Національна доктрина розвитку освіти).

Основними соціальними факторами, які необхідно враховувати при формуванні громадянськості студентів, є: сім'я, громадські організації, засоби масової інформації. Тому важливо налагодити співпрацю з батьками, створити сприятливе середовище для участі студентської молоді у роботі громадських організацій, формувати інформаційну культуру студентів.

Специфіка професійної підготовки майбутніх аграрників полягає в:

1) особливостях майбутньої професійної діяльності (фахівець-аграрник повинен бути готовим до ефективного ведення с/г виробництва в ринкових умовах на основі різних форм власності та форм господарювання, зобов язаний ефективно і раціонально використовувати природні ресурси, гарантуючи екологічну безпеку виробничого процесу та продукції АПК, має дбати про соціально-економічний та культурний розвиток села);

Основними завданнями громадянського виховання студентів-аграрників є формування: 1) громадянської самосвідомості, 2) професійних якостей з урахуванням ринкових умов та потреб аграрної галузі, 3) прихильності до української мови та культури, 4) правової та політичної культури, 5) турботи про соціально-економічний розвиток села, 6) піклування про навколишнє середовище та земельні ресурси, 7) любові до сільськогосподарської праці, 8) мотивації самовиховання та самореалізації.

З метою підвищення ефективності виховного впливу на формування громадянськості студентів запропоновано оптимальні форми та методи роботи. Їх творче використання сприяло ефективності формування громадянських якостей. З метою формування у студентів таких важливих громадянських якостей, як толерантність, демократичність використано методи диспуту; метод прикладу сприяв формуванню почуття громадянської гідності; розвитку активної життєвої позиції, ініціативності, критичного мислення, громадянських почуттів.

Отриманий статистичний матеріал свідчить, що запропонована технологія формування громадянськості студентів є ефективною в умовах АНЗ і забезпечує підвищення рівня сформованості громадянськості студентів.

На основі результатів аналізу визначено, що громадянськість студента АНЗ - це інтегративна якість, яка складається із комплексу громадянських якостей, що характеризують особистість як громадянина-патріота, громадянина-професіонала і громадянина-демократа та проявляється у інтелектуальній (сукупність сільськогосподарських, політичних, правових, соціологічних, економічних, історичних знань), емоційно-ціннісній (сукупність громадянських поглядів, переконань, почуттів, ціннісних орієнтацій студентської молоді, ставлення до інститутів держави, настанов влади) та діяльнісній (громадянська активність) сферах і цілеспрямовано формується в процесі громадянського виховання у вищих аграрних навчальних закладах.

Обґрунтовано шляхи вдосконалення громадянського виховання студентів-аграрників: 1) організація громадянського виховання студентів з урахуванням суспільних потреб, соціальних факторів та специфіки професійної підготовки майбутніх аграрників; 2) цілеспрямована підготовка основних суб'єктів громадянського виховання до формування громадянськості студентів.

3. Основними складовими громадянськості студентів АНЗ є громадянські якості. Вони становлять модель громадянськості студентів - аграрників, зокрема громадянська самосвідомість як базова громадянська чеснота, якості, що характеризують особистість як громадянина-патріота, державний оптимізм, громадянська відповідальність, почуття громадянського обов язку, громадянська мужність, громадянська гідність, громадянська дисциплінованість, любов до рідної мови, прихильність до загальноукраїнських інтересів; працелюбність, прихильність до с/г праці, любов до землі, професійна компетентність, турбота про розвиток села, підприємливість; громадська активність, ініціативність, політична культура, толерантність, демократичність, волелюбність, критичне мислення прихильність до загальнолюдських цінностей, правосвідомість та законослухняність.

У ході реалізації технології використано форми та методи громадянського виховання студентської молоді. Так метод диспуту ефективний при формуванні таких важливих громадянських якостей як толерантність, демократичність; метод прикладу сприяє формуванню почуття громадянської гідності; ігри забезпечують розвиток активної громадянської позиції, ініціативності, критичного мислення, громадянських почуттів; метод доручення розвиває почуття відповідальності, обов язку; конференції, семінари формують професійні якості у студентів. У формуванні громадянськості студентів найбільш ефективні нетрадиційні форми навчання та виховання, зокрема ігри (ділові, рольові, дидактичні, мозковий штурм, ігрове проектування), маніфест, відкритa трибунa, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні шоу, аналіз соціальних ситуацій, реалізація творчих проектів.

Керівництво навчанням і вихованням у навчальному закладі повинно бути конкретним і має забезпечувати повне та якісне виконання завдань з допризовної підготовки молоді.

Головним у керівництві є: глибоко продумане планування захисту Вітчизни; постійне вдосконалення методичної майстерності викладача; систематичний контроль за ходом занять; вивчення і впровадження в практику навчання та виховання передового досвіду; безперервне вдосконалення навчально - матеріальної бази; ефективне використання в навчанні різних технічних засобів. Однією з головних вимог до керівництва допризовною підготовкою у навчальному закладі є глибоко продумане планування навчально - виховного процесу.

Планування захисту Вітчизни у навчальних закладах та оборонно - спортивних оздоровчих таборах здійснюється згідно з Програмою захисту

Вітчизни і повинно бути спрямоване на всебічну та якісну підготовку юнаків до навчально - польових зборів, забезпечувати повне виконання програми, комплексне вивчення всіх її розділів у тісному зв'язку з іншими предметами. Загальні вимоги до планування навчально - виховного процесу такі самі, як і до інших предметів загальноосвітнього циклу.

Вони визначаються такими дидактичними принципами: науковість, розвиваючий і виховний характер навчання, свідомість та активність у навчанні; систематичність, послідовність, доступність наочність у навчанні, міцність засвоєння знань, умінь і навичок; колективний та індивідуальний підхід у навчанні та ін.

Знання і дотримання викладачем дидактичних принципів є найважливішою умовою забезпечення високого рівня навчання і виховання учнів.

Слід пам'ятати, що планування допризовної підготовки має свої особливості, які пояснює тим, що курс допризовної підготовки включає 10 самостійних розділів, кожен з яких потребує ретельно продуманного планування системи навчальних занять, їх логічної та методичної послідовності.

Планування - процес складання керівних посадових документів, в яких відображаються основні заходи щодо організації навчально - виховного процесу та його забезпечення.

Размещено на Allbest.ru