Формування естетичного світосприйняття у школярів через роботу дитячих художніх шкіл

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

З педагогіки на тему: Формування естетичного світосприйняття у школярів через роботу дитячих художніх шкіл

Слов'янськ

ВСТУП

Актуальність. Освітня галузь "Технологія" побудована на засадах проектно-технологічної системи.

На сьогодні питання організації роботи вчителя й учнів під час проектування достатньою мірою не розглянуто, а отже потребує більш широкого та глибокого розгляду, аби вчитель трудового навчання міг методично правильно і грамотно спланувати свою роботу на уроках трудового навчання під час роботи учнями творчих проектів.

Невпинний наступ технологічного прогресу в суспільстві тісно пов'язаний з виготовленням і реалізацією різних технологічних проектів є розвиток сучасного виробництва докорінно змінив не тільки характер трудової діяльності, а й відповідні вимоги до її технічної підготовки, яка нерозривно пов'язана з уміннями і навичками вільно користуватися проектно-технологічною документацією.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійності, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або вдосконалення існуючого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально трудові якості, загально цінні мотиви вибору професії і працелюбність.

Об'єкт дослідження - проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання.

Предмет дослідження - реалізація проектно - технологічної діяльності учнів на уроках з трудового навчання.

Мета дослідження - розробка і виготовлення проекту "Спиртівка на металевій ніжці", розкрити зміст проектування, визначити його етапи.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що досягли високого рівня виготовлення проектно-технологічної документації на уроках трудового навчання стане можливим за умов актуалізації їхньої пізнавальної діяльності, в основу якої покладено:

1.Дидакційно обґрунтовану послідовність і етапи організації проектно-технологічної діяльності на заняттях.

2.Методи навчання та комплекс завдань необхідних для реалізації проектно-технологічної діяльності.

3.Проектно-технологічна діяльність відповідно до сучасних стандартів освіти.

4.Формувати в учнів свідомого ставлення до необхідності проектування виробів.

Завдання дослідження:

1.Ознайомлення з суттю проектної діяльності.

2.Розробка проекту "Спиртівка ( на металевій ніжці)"

1. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУНИХ ДЖЕРЕЛ ПО ТЕМІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Роль і місце теми в загально трудовій підготовці учнів

Суть проектування

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або вдосконалення існуючого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, загально цінні мотиви вибору професії і працелюбність. При цьому слід пам'ятати, що особливу увагу потрібно приділяти тому. щоб в учнів не згасав інтерес до цього процесу, стежити, щоб вони доводили свої наміри, особливо в праці, до кінця.

Основний зміст проектування полягає в конструюванні сукупності дій та засобів, що дають змогу розв'язати поставлені завдання й проблеми, досягти визначених цілей. Ці дії та засоби фіксуються у двох формах: як система параметрів проектованого об'єкта та їх кількісних показників; як сукупність конкретних заходів, що забезпечують реалізацію запроектованих показників та якісних характеристик майбутнього об'єкта.

Проектування в якості творчої, інноваційної діяльності завжди націнене на створення об'єктивно і суб'єктивно нового продукту. Виготовляючи виріб, учень закріплює знання з математики. фізики, креслення, основ підприємницької діяльності та інших предметів, засвоює принципи набутих умінь і навичок у виконанні технологічних, економічних, мінімаркетингових та інших операцій.

Успішність проектування забезпечується за умови здійснення таких взаємопов'язаних його цілей: соціально-економічна ефективність; соціальна інтегрованість; соціально-організаційна керованість; суспільна активність. Важливим чинником є також правильна й послідовна організаційно-спланована робота вчителя та учня, тобто правильна логічна послідовність дотримання етапів виконання творчих проектів.

Формування якостей особистості

Навчальні заняття дають змогу для формування таких якостей особистості, як ініціативність, творча активність, самостійність, чесність, почуття відповідальності перед учителем та колективом учнів за доручену справу. Спілкування учнів у процесі навчальної праці сприяє вихованню колективізму. дружби, взаємодопомоги, принциповості, довіри тощо.

Не варто забувати, що цілеспрямоване виховання школярів триватиме багато років. Тому треба ставити конкретні виховні завдання і намагатися розв'язати їх саме на даному уроці. Зокрема, не записують до окремого уроку мету "виховати" чи "сформувати". Педагогічно правильніші такі формулювання: "пробуджувати почуття...", "зміцнювати бажання...", "викликати бажання наслідувати...", "виховувати основи...". "закріплювати прагнення...", "заохочувати до праці...", "формувати позитивне ставлення до трудової діяльності". Зміни в якостях особистості дитини відбуваються дуже повільно. Тому, формуючи їх. треба багато разів повертатися до однієї й тієї самої мети.

Розвивальні цілі уроків також мають визначатися відповідно до можливостей дітей і конкретного навчального матеріалу. Однак вони мають бути спрямовані на цілісний розвиток особистості учня. Розвиток людини, становлення її особистості -- цілісний процес, в якому взаємозалежні різні його сторони: фізичні, інтелектуальні, соціальні, духовні. -- Фізичний розвиток особистості характеризується міцністю його організму, оптимальним функціонуванням нервової. м'язової та інших систем, динамікою фізичної сили, швидкості, точності, спритності, гнучкості. Він виявляється в гарному здоров'ї, стійкості організму, здатності до фізичного навантаження, у керуванні людини своїм тілом, прагненні підтримувати статус фізичною культурою, фізичною працею, а також у задоволенні від м'язової активності.

Суттєве місце проектно-технологічна діяльність займає в інтелектуальному розвитку дитини, що характеризується високою загальною і спеціальною освіченістю, широким колом і системністю знань про виробництво й природу, культурою розумової праці, умінням користуватися своїми знаннями, застосовувати їх у своїй практичній діяльності. Він виявляється в загальних і спеціальних здібностях особистості, допитливості, прагненні здобути й збагатити знання, умінні самостійно вирішувати нові пізнавальні й трудові завдання, задовольняти свої пізнавальні інтереси, систематизувати здобуті знання. -- Інтелектуальний розвиток здійснюється в процесі оволодіння новими знаннями, уміннями, навичками під час творчої діяльності. Його ефективність залежить від змісту, методів, засобів і способів організації процесу навчання й виховання. Рівень розвитку залежить від внутрішньої структури методів навчання, від прийомів активізації пізнавальної і трудової діяльності учнів, від змісту й характеру завдань і способів їх виконання. Репродуктивні завдання менше сприяють розумовому розвитку, ніж евристичні, творчі.

3 метою розвитку логічного мислення на уроках трудового навчання, цілеспрямованого формування пам'яті, уяви доцільно забезпечити вміння: аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, встановлювати головне, знаходити причинно-наслідкові зв'язки, узагальнювати, доводити, діяти за аналогією.

Розвиток самостійності школярів у процесі проектно-технологічної діяльності можна здійснювати через таку послідовність цілей: формування вмінь працювати за зразком і вказівками вчителя, технологічною документацією; навчання працювати з коментуванням своїх дій; формування вмінь самостійно застосовувати креслення або технологічну карту; формування пізнавальної самостійності.

Проектна діяльність

Проектна діяльність є інтегративним видом діяльності, який уособлює в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-перетворювальної, комунікативної, навчальної, теоретичної, трудової діяльності. Творчу проектну діяльність розуміють як діяльність із створення виробів та послуг,

Докладніше розглянемо методику проведення перших двох етапів проектної діяльності, визначивши спочатку ті завдання, які виникають у цій роботі перед учителем.

Виконання творчих проектів учнями 5 -- 9 класів має забезпечити залучення дітей до творчої діяльності. Такий підхід є новим, оскільки досі одним з головних недоліків трудового навчання як шкільного предмета був ремісничий характер діяльності. Діти виконували інструкції вчителя, тобто відтворювати те. що показував учитель. Відповідно до цього методика формування умінь і навичок була побудована головним чином на демонструванні прийомів. Учитель демонстрував, учень повторював, і під час вправ засвоював певну трудову дію. Залежно від рівня її сформованості розрізняли уміння або навичку.

Якщо раніше вчитель виконував креслення майбутнього виробу на дошці, і під час вступного інструктажу пояснював зміст завдання, поетапно демонстрував технологію виготовлення виробу, то сьогодні йдеться про те, щоб учень самостійно опрацював проблему, і на основі цього запропонував її вирішення -- виконав креслення і продумав технологію реалізації творчого задуму.

Така робота з школярами на уроках трудового навчання вимагає від учителя відмовитися від традиційних стереотипів у методиці навчання і, більше того, докорінно змінити цю методику роботи у шкільних майстернях. Сьогодні для учителя на перший план виходить завдання навчити учня мислити творчо, швидко орієнтуватися у нових умовах, вчасно переключатися з одного виду діяльності на інший тощо. Проте слід зазначити, що такий підхід хоча й має багато переваг, але має й свої труднощі. Вони переважно методичного характеру. Досвід роботи вчителів у навчанні проектування дає змогу визначити найбільш поширені серед них.

Школярі 5 -- 7 класів не завжди чітко розуміють суть проектної діяльності, необхідність взагалі розробляти творчий проект, працювати над вирішенням певної проблеми. Не пов'язано насамперед з тим, що діти цієї вікової категорії конкретніше мислять, ніж учні старшої школи. Дитина у цьому віці, як правило, не схильна до абстракцій, узагальнень, аналізу або спостереження. Проте відомо, що процес творчої роботи потребує напруженого пошуку, ретельного обмірковування різних варіантів вирішення певної проблеми. Вони неспроможні дивитися у перспективу. Завдання, яке дає вчитель (чи то з конструювання, чи з виготовлення певної деталі), за обсягом має бути таким, щоб результат роботи можна було отримати в межах одного уроку. Лише тоді можна сподіватися, що учень його виконає, і буде розуміти суть тих процесів, які відбуваються в роботі.

Учні 5 -- 6 класів ще не мають достатнього просторового уявлення і їм важко починати проектування з розробки креслення майбутнього виробу.

У дітей будь-якої вікової категорії під час виконання творчих проектів спостерігається нижчий рівень самостійних дій, ніж у дорослих, що займаються подібною діяльністю. Це створює для учителя певні труднощі, оскільки творча діяльність потребує розкутості, повної самостійності як у мисленні, так і в практичних діях. Оскільки одним із завдань проектно-технологічної діяльності є привчати дітей до самостійної роботи, то з точки зору методики тут виникає запитання: як саме це зробити? Адже діти в цьому віці не схильні до самостійної роботи.

Оскільки діти охоплені переважно індивідуальною роботою, то з'являються труднощі, що пов'язані з неспроможністю вчителя охопити своєю увагою всіх дітей (провести поточний інструктаж). За діючою досі методикою навчання у шкільних майстернях завдання було для всіх однаковим. Учитель міг передбачити помилки, які виникатимуть у роботі, і згідно з цим спланувати вступний, поточний і заключний інструктажі.

Проектна діяльність таку методику навчання повністю або майже повністю руйнує. Адже кожен учень працює не просто над завданням, а над проблемою, і працює творчо. Якщо відмовитися від індивідуального підходу у доборі проблеми, то втрачаються потенційні можливості проектної діяльності як розвивального навчання. Як знайти вихід з такої ситуації?

Деякі вчителі пропонують урізноманітнити не проблему, а рівень її складності. Так, наприклад, шляхом нескладних тестових завдань визначають рівень розвитку просторової уяви, абстрактного мислення та конструкторських здібностей школярів. Відповідно до цього розподілу добирають проблемні завдання, і поділяють їх на певні рівні складності. Таким чином учні працюватимуть над одним напрямом проблем, але рівень складності творчих проектів залишається різним. Це дає змогу вчителю порівняно легко контролювати хід виконання проекту, проводити індивідуальний і груповий інструктаж, визначати типові помилки.

Аналіз зазначених перешкод, які виникають під час навчання дітей проектної діяльності, та додаткові спостереження за роботою учнів 5 -- 7 класів дали змогу визначити принципи, на які варто спиратися під час розробки відповідної методики навчання:

творчий пошук вирішення певної проблеми і процес створення відповідного проекту мають бути керованими і чітко спланованими з боку вчителя;

проектувати певний виріб треба у вигляді виконання учня ми окремих взаємопов'язаних між собою завдань. Завдання відповідно до структури проектно-технологічної діяльності та їхнього змісту доцільно класифікувати за трьома групами: з організації праці, конструкторські, технологічні;

спостереження за роботою дітей переконують, що процес творчого пошуку має бути спрямований головним чином на ви бір учнями (особливо це стосується школярів 5 -- 7 класів) певної форми або конструкції виробу;

4)оскільки діти ще не мають достатньо розвиненої просторової уяви і мислення (особливо це стосується учнів 5-го класу), то можливо варто на початкових етапах навчання проектування застосовувати маніпулятивне конструювання. Суть його зводиться до такого: учні одержують інструменти і матеріали для виготовлення, наприклад, коробочки. Якщо її розміри виявляються невдалими. їх можна замінити. Так створюється можливість маніпулювати з оброблюваним матеріалом. Виготовивши коробочку, учні роблять її креслення. Отже, вони спочатку дістають модель виробу, потім його графічне зображення і, нарешті, сам виріб. Такий прийом враховує, що п'ятикласники неспроможні самостійно виконувати завдання на просторову уяву.

5) аналіз роботи учнів над створенням творчих проектів показав, що чим складніший проект, а потім і виріб, який треба виготовити, тим нижчий рівень творчої активності вони проявляють. Отже, не слід думати, що творчість у процесі проектування розвивається тільки під час виготовлення складних виробів. Саме прості завдання на перших порах дають змогу п'ятикласнику зрозуміти суть або ідею виконання творчого проекту. Звідси випливає важлива методична рекомендація: на початковій стадії навчання проектування треба звертати увагу дитини не на якість виконання виробу, а на розуміння учнем самої суті створення творчого проекту. І лише з часом ускладнювати технологію виготовлення виробу.

Структура та послідовність проектування

Щодо структури і послідовності, то проектно-технологічна діяльність учнів включає в себе організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний етапи.

На кожному етапі учні здійснюють відповідну систему послідовних дій у виконанні проекту, а вчитель при цьому стає організатором. Його завдання -- побудувати план роботи, запропонувати цікаві й посильні об'єкти проектування: допомогти кожному учневі у вирішенні тієї чи іншої проблеми в цілому, зокрема, у виборі раціональної ідеї, оптимального варіанту технології виготовлення даного об'єкта.

На цій структурній основі можна побудувати модель проектно-технологічної діяльності (див. схему).

Проектування як елемент проектно-технологічної діяльності має свої етапи та стадії його виконання.

Перший етап -- організаційно-підготовчий, під час якого учні мають вибрати і поставити перед собою проблему, усвідомити та визначити значення майбутнього виробу як для учня самого, так і для суспільства в цілому. На даному етапі школярі формують та пропонують різноманітні варіанти й параметри конструкцій, усвідомлюють та обговорюють оптимальний варіант запропонованої конструкції. Усвідомлюють значимість і необхідність даної конструкції для самих себе та суспільства, її конкурентоспроможність на ринку.

Наступним є конструкторський етап, на якому юні винахідники складають ескіз, здійснюють добір матеріалів та інструментів, визначають найбільш доцільну технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та мінімаркетингові дослідження.

Організаційно-підготовчий та конструкторський етапи проектно-технологічної діяльності складаються з таких стадій: пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, аналіз і синтез ідей, вибір оптимального варіанта та обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів, розробка конструкторсько-технологічної документації, складання ескіза, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей їх з'єднання, оздоблення виробу, організація робочого місця, економічне та екологічне обґрунтування, мінімаркетингові дослідження.

Під час організаційно-підтотовчого та конструкторського етапів учні узагальнюють вивчений матеріал, включаючи його в загальну систему своїх знань і вмінь. Педагогічним завданням у процесі проектно-технологічної діяльності на проектному етапі є не репродуктивне (строго послідовне) дотримання стадій та етапів взагалі, а формування в них елементів технологічної культури, розвиток здатності до генерації ідей, їх аналізу, самостійного ухвалення рішення, формування своєї думки, позиції, взаємодії і діалогу в процесі вирішення спільних завдань.



Схема проектно - технологічної діяльності.

проектний технологічний заняття учень

Нижче у таблиці подано зміст спільної роботи вчителя й учнів на уроках трудового навчання в процесі проектно-технологічної діяльності під час організаційно-підготовчого і конструкторського етапів. Ця діяльність має відповідати правильній та логічній послідовності організації роботи як учня, так і вчителя за визначеним, попередньо спланованим і обґрунтованим планом.

Таблиця

№ п.п	Стадія виконання проекту	Зміст діяльності вчителя й учня
Організаційно-підготовчий етап
1.	Пошук проблеми	Учні уважно слухають учителя й аналізують запропоновані ним проблеми. Учитель пропонує учням ряд проблем, орієнтовний перелік об'єктів проектування, повідомляє вимоги, що ставляться до проектів, якої технології слід додержувати під час виконання проектів і критерії їх оцінювання.
2	Усвідомлення проблемної сфери	Учні вибирають одну із запропонованих вчителем проблем -- ту, що їм найбільш до вподоби й актуальна. Учитель надає поради, консультації, допомагає учням усвідомити проблему.
3	Вироблення ідей та варіантів	Учні, спираючись на знання й потребу у відповідних виробах, формують ряд ідей, а згодом і варіанти конструкції! проекту. Учитель спостерігає, надає консультації, допомагає точніше сформувати тему проекту, дає поради щодо допоміжної літератури.
4	Формування основних параметрів і граничних вимог	Учні визначаються з основними параметрами проекту (розмір, функції тощо) та граничними вимогами, які ставляться до майбутнього виробу. Учитель здійснює уточнення, надає поради та консультації.
5.	Вибір оптимального варіанта та обґрунтування проекту	Учні конструюють найбільш вдалий варіант, вибираючи із запропонованих позитивні сторони конструкції. Учитель здійснює контроль, надає консультації, уточнює, доповнює.
6.	Прогнозування майбутніх результатів	Учні уточнюють ескіз та оформлення проекту (дизайн, витрата матеріалу, визначають час. потрібний для виготовлення виробу). Учитель вислуховує учнів, налає поради, консультації.
Конструкторський етап
7.	Складання ескіза	Учні розробляють робочий ескіз виробу з описанням. Учитель контролює, уточнює, допомагає порадами.
8.	Добір матеріалів	Учні визначають і записують кілька найменувань матеріалів і вибирають ті, що найбільш підходять їм. Учитель надає поради.
9.	Вибір інструментів, обладнання	Учні визначають і записують перелік необхідних інструментів та обладнання. Учитель надає порали.
10.	Вибір технології обробки деталей. їх з єднання, оздоблення виробу.	Учні вибирають, аналізують і визначають, якою раціональною технологією будуть обробляти деталі виробу, який вид з'єднання деталей використовуватимуть, як оздоблять готовий виріб. Учитель спостерігає, здійснює контроль, надає поради та консультації.
11.	Організація робочого місця.	Учні добирають і розмішують на робочому місці матеріали, інструменти, перевіряють освітленість, дотримання норм і правил поведінки. Учитель надає допомогу.
12.	Економічне та екологічне Обґрунтування.	Учні розраховують собівартість виробу, проводять його екологічну експертизу. Учитель надає допомогу, контролює.
13.	Мінімаркетингові дослідження.	Учні вивчають попит та пропозиції на виготовлену продукцію, можливість її реалізації. Учитель надає поради та консультації.

Розробка системи знань по темі (календарне планування занять)

Проектування та виготовлення виробів з металу.

№ п/п	Теми занять	Кількість годин	Дата
20.	Проектування та виготовлення пристроїв та пристосувань Конструювання пристроїв і пристосувань для обробки металу і деревини.	2.
21.	Практична робота по темі.	2.
22.	Технологія слюсарно-складальних робіт та виготовлення виробів.	2.
23.	Практична робота по темі.	2.
24.	Технологія токарних робіт по виготовленню виробів.	2.
25.	Технологія фрезерної обробки металу та виготовлення виробів.	2.
26.	Практична робота по темі.	2.

Вибір об'єкту проектування

На уроках хімії в школі багато проводиться лабораторних та практичних робіт. На цих уроках часто застосовуються різні хімічні елементи, або їх суміші для проведення різних хімічних реакцій. Для пришвидшення проведення реакцій пробірки з реактивами підігрівають, для чого застосовують пальники, горілки, або сухий спирт. Останній за звичай кладуть на блюдечко(часто залізне) і на ньому його палять. Але цей спосіб є неефективним, адже надзвичайно недобре регулювати розташування вогню відносно пробірки, для чого пробірку потрібно підіймати, або опускати, адже брати за блюдечко зі сухим спиртом надзвичайно небезпечно бо воно по перше гаряче, по друге спирт під час маніпуляцій може впасти з блюдечка, що приведе до небезпечних наслідків.

Тому потрібно виготовити спеціальну спиртівку , в якій можна було б палити сухий спирт. Ця спиртівка повинна відповідати наступним вимогам:

1. Матеріал з якого вона виготовлена повинен витримувати дію високих температур і не змінювати своєї форми та не загоратися.

2. Конструкція спиртівки повинна добре стояти на поверхні і не прикидатися.

3. Спиртівка повинна вміщувати достатню кількість сухого спирту, щоб він не міг з неї випасти (достатньо високі бортики).

4. Конструкція повинна бути зручною у використанні і не займати багато місця.

В спеціальних магазинах таку спиртівку не подають, але для школи вона потрібна, тому її можна виготовити самостійно, її конструкція є нескладною і досить доступною.

Дивлячись на пред'явлені для проектування вимоги, цю спиртівку виготовимо із листової сталі, адже цей матеріал нам підходить найбільше, бо він витримує дію високих температур та не займається і не міняє своєї форми під дією високих температур.

Так як конструкція спиртівки не несе на собі ніякого навантаження, тому для неї використаємо як найтонший матеріал, аби витримував наші навантаження, тому для чаші, в якій буде горіти сухий спирт, ми використаємо білу жерсть.

Ніжки ми також виготовимо із жерсті, бо на них не буде великого навантаження. Ніжки виготовимо в вигляді двох смуг що будуть перетинатися між собою в створюючи хрест, що дає нам максимально стійку конструкцію.

Чашу та ніжки між собою буде з'єднувати стійка, від висоти якої і залежить висота спиртівки. Цю стійку виготовимо з стального дроту, це спростить конструкцію та зробить її більш надійною. Для того щоб стійка добре трималася її краї розклепаємо і для міцності підкладемо шайби.

Використання такого матеріалу і таких конструкцій дозволить виконати поставлені перед виробом вимоги.

З методичної точки зору виконання проекту "Спиртівка на металевій ніжці", добре сприяє розвитку проектно-технологічної діяльності учнів. Адже при розробці цього проекту учні можуть проявити свої творчі здібності, тобто будуть комбінувати відомі їм рішення для досягнення нового результату. Учням об'єкт проектування буде знайомий бо вони його використовували на інших предметах. Проект є нескладним, адже матеріал для нього можна знайти майже в усіх майстернях. Приладдя та операції по виготовленню проекту є нескладними та доступними всім учням.

ТП 04 І	Технологічна карта	Матеріал
Спиртівка	1.Біла жерсть 74?74 2.Біла жерсть 16?50(2шт.) 3.Шайба O4(2шт.) 4.Дріт O6?40
Послідовність виготовлення	Ескіз обробки	Інструменти і Приладдя
1.Розмітити і вирізати розгортку чаші. Пробити отвір.		Лінійка Кутник Рисувалка Ножиці Пробійник
2.Загнути вниз під прямим кутом борти без косинців.		Оправка 38?38 (гнути руками)
3.Загнути вниз під прямим кутом борти з косинцями.		Оправка 38?38 (гнути руками)
4.Пригнути косинці до бокових стінок.		Оправка 38?38 Молоток
5.Перевернути і зафіксувати-вати косинці захисними бортиками.		Оправка 38?38 Молоток
6.Розиітити і вирізати ніжки. Пробити отвір.		Лінійка Рисувалка Ножиці Кернер Пробійник
7.Виготовити стійку.		Лещата Напилок Гайка М8 Штангенциркуль
8.Зібрати спиртівку. Зігнути ніжку по формі.	Дивись мал..1	Плита Молоток Плоскогубці

2. ПЛАН-КОНСПЕКТ КОМБІНОВАНОГО ЗАНЯТТЯ З ТРУОВОГО НАВЧАННЯ

1.Дата:

2.Клас: 9.

3.Тема: Розробка проекту. Тип заняття - практичний урок.

3.1.Виготовлення виробів згідно з розробленою технологією.

3.2.Захистити проект.

4.Мета заняття: Навчати учнів правилам розробки проектів. Розвивати навички роботи з кресленнями, технологічною документацією, роботу з слюсарним інструментом. Виховувати любов до праці.

5.Об'єкт праці: Спиртівка на металевій ніжці.

6.Об'єм роботи на дане заняття: Виготовлення спиртівки на металевій ніжці.

7.Обладнання заняття:

7.1.На етапі викладення нового матеріалу.

7.1.1.Технологічна карта на виріб.

7.2.На етапі виконання практичної роботи.

7.2.1.Технологічна карта на виріб.

7.2.2.Лінійка, рисувалка, штангенциркуль.

7.2.3.Ножиці, кернер, пробійник.

7.2.4.Лещата, молоток, плоскогубці, плита.

7.2.5.Гайка М8, напилок.

8.Література.

8.1.Основна: Практикум в учебных мастерских: Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по спец. / Под ред. Муравьева Е.М. - М: Просвещение, 1987. - 272 с.

8.2.Додаткова: Общадко Б.И. Методика преподавания токарного дела. Издание четвертое переработаннное.- М.: Высшая школа, 1970. - 368 с.

3. ХІД ЗАНЯТТЯ

1.Організація учнів.

1.1.Вхід учнів в майстерню.

1.2.Перевірка присутності учнів.

1.3.Перевірка спецодягу.

1.4.Призначення чергових.

1.5.Інструктаж з загальних правил технічної безпеки.

2.Повторення раніше вивченого матеріалу.

2.1.Застосовую фронтальний метод повторення.

2.2.Запитання для повторення:

2.2.1.Що таке проектування?

2.2.2.Що таке технологічна карта, що на ній зображено?

2.2.3.Що таке біла жерсть?

2.3.Прізвища учнів намічених на опитування (згідно класного журналу).

3.Вивчення нового матеріалу.

3.1.На сьогоднішньому занятті ми будемо вивчати розробку проекту. Для прикладу розробки проекту розробимо проект спиртівки на металевій ніжці.

3.2.Проектна діяльність є діяльність по створенню нових, або удосконалення уже існуючих проектів. Творчу проектну діяльність розуміють як діяльність із створення виробів та послуг, що містять об'єктивну або суб'єктивну новизну.

Розрізняють чотири етапи проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання:

1)Організаційно-підготовчий.

2)Конструкторський.

3)Технологічний.

4)Заключний.

На першому етапі обирають проблему, над якою працюватимуть. На другому обмірковують вирішення проблеми, розробляють ескіз, креслення, добирають матеріал та інструмент для роботи. На третьому етапі реалізують творчий проект. Відповідно до цього виконують технологічні операції, передбачені технологічним процесом виготовлення або удосконалення певного об'єкта праці. На заключному етапі відбувається коригування виконаного виробу порівняно із запланованим, оформлення та захист проекту.

4.Практична робота.

4.1.В школі на уроках хімії для нагрівання різних реактивів використовують різне пальне, в тому числі і сухий спирт. Останній за звичай кладуть на блюдечко і підігрівають. Але це є не надто ефективним адже переміщувати його та змінювати висоту горіння не надто добре. Тому потрібно виготовити спеціальну спиртівку, яка б дозволяла переміщувати наш вогонь і була більш надійною та безпечною у використанні.

Ця спиртівка повинна відповідати наступним вимогам:

1)матеріал з якого вона буде виготовлена повинен витримувати дію високих температур і не змінювати своєї форми та властивостей та не загоратися.

2)Конструкція спиртівки повинна добре стояти на поверхні та не перекидатися.

3)Спиртівка повинна вміщувати достатню кількість сухого спирту, щоб він не міг з неї випасти (достатньо високі бортики).

4)Конструкція повинна бути зручною у використастанні і не займати багато місця.

4.2.Матеріал для спиртівки візьмемо білу жерсть, адже вона найбільше підходить нашим вимогам, є недорогою та доступною і має малу масу що полегшує виріб.

4.3.Виріб складається з трьох основних частин: це чаша - для сухого спирту; ніжки які перетинаються під прямим кутом утворюючи хрест що дає досить велику стійкість, та стійки яка з'єднує між собою чашу та ніжки і від довжини якої залежить висота розташування спиртівки ( дивись технологічну карту).

4.4.Розробка учнями технології виготовлення виробу під керівництвом вчителя спиртівки ( дивись технологічну карту).

4.5.Проведення інструктажу щодо здійснення технології виготовлення виробу по кожному пункту технологічної карти спиртівки ( дивись технологічну карту).

4.6.Самостійна робота учнів по виготовленню виробу.

4.7.Проведення поточного контролю та інструктажу по виконанню практичної роботи.

5.Підведення підсумків заняття.

5.1.Припинення роботи.

5.2.Загальна характеристика заняття.

5.3.Демонстрація кращих робіт.

5.4.Аналіз характерних помилок у роботі та з'ясування шляхів їх виникнення або попередження(заключний інструктаж).

5.5Повідомлення відміток учням.

6.Домашнє завдання.

6.1.Завдання за підручником або конспектом.

6.2.Завдання практичного характеру: до оформити креслення технологічної карти, до оформити технологічну карту.

7.Організація прибирання.

7.1.Прибирання своїх робочих місць учнями.

7.2.Прибирання приміщення майстерні черговими.

4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВАРТОСТІ ПРОЕКТУ

Специфікація

№ п.п	найменування	Кіль-ть.	Матеріал	Розмір
1.	Чаша	1	Сталь S1	74?74
2.	Ніжка	2	Сталь S1	16?50
3.	Стійка	1	Дріт o6	O6?40
4.	Шайба	2	Сталь S1	O4

Ціна матеріалів та послуг які входять в ціну проекту

№ п.п	Найменування	Одиниці вимірювання	Ціна	Примітки
1.	Стальний прокат	1 т.	500 гр.	p=7800 кг/м3
2.	Проволока o6	1 м.	1 гр.
3.	Шайба	1 шт.	0,10

Вибір складається з трьох деталей: чаша, ніжка, стійка. Для виготовлення чаші та ніжки потрібен стальний прокат із листової сталі (біла жерсть):

для чаші - 74?74

для ніжки - 74?15

Так як немає можливості виміряти масу заготовки, то її масу ми знайдемо із формули:

M=p?V

де p - удільна маса заліза;

V- об'єм заготовки.

(В нашому випадку p=7800 кг/м³ ,V=a?b?c, де a - довжина, b - ширина, с - товщина заготовки).

Підрахуємо масу:

Маса чаші: M₁=7800?0.074?0.001=0.0427?0.05 (кг.).

Маса ніжок: M₂=2?7800?0.016?0.015?0.001=0.0037?0.004 (кг.).

Загальна маса M=M₁+M₂=0.005+0.004=0.054 (кг).

Ціна 1 тони листової сталі коштує 500 гр.

Тоді ціна чаші та ніжок буде: 500?0,00005=0,027=0,3 (гр.).

Для виготовлення стійки потрібна металевий дріт o6 мм. та довжиною 40мм. Ціна 1 м. дроту - 1 гр. Її ціна буде рівною: 1?0.4=0.4 (гр.).

Для надійності з'єднання їх між собою потрібно дві металеві шайби. Її ціна разом: 2?0.10=0.20 (гр.).

Тому загальні затрати на виготовлення становлять: 0.3+0.4+0.2=0.9 (гр.).

Таким чином виготовлення нашої спиртівки обійдеться нам майже в одну гривню, що набагато дешевше, ніж на ринку.

ВИСНОВКИ

Економічно розрахувавши свій проект він обійшовся мені в 0.9 гр. Це є дуже дешево, адже такий виріб на можна купити в магазині, а на базарі він коштував би що найменше в тричи дорожче, тому при самостійному виконанні проекту були зекономлені кошти. Також було виконано запит вчителя хімії на виготовлення виробу для обладнання його класу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Коберник О.М. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи // ТП. -2006.-№1.-С.2-5.

2.КоберникО.М. Проектно-технологічна система трудового навчання // ТП.-2003. - №4.-С.8-12..

3.Капустин В.С. Методика занятий по разделу "Проект" в 5-7 класах // ШП. -1999.-№4.-С.33-38.

4.Лернер П.С. Проктирование по технологи // ШП.-1997.-№3.-С.15. 5.Муравьев Е.М. Проектирование по технологии в 9 классе // ШП. -2002. -№6. -С.52.

6.Сафрис О.М Підготовка оформление пояснительной записки к проекту по технологи // ШП. -2001. -№1-С.54-57.

7.ТерещукА., Вдовиченко А. Навчання учнів основних етапів проектно-технологічної діяльності // ТП.-2004.-№4. -С.10-14.

8.Пахомов А.В., Иванов Ю.С. Обучение техническому планированию // ШП. -2001.-№2.-С.61.

9.Ящук С. Виконання основних етапів проектування на уроках трудового навчання //ТП. - 2003. -№2. -С.13-16.

10.Ящук С. Методика проектного навчання в 5 класі під час вивчення технологічної обробки деревини // ТП.-2006.-№1.-С.6-7.

Размещено на Allbest.ru

...