Застосування технічних засобів навчання - в подальшому ТЗН - пов'язане з засобами, на яких фотографічним, магнітним і іншим способами зафіксована навчальна інформація, а також апаратури і технічних пристосувань, що виконують функції апаратного розкодування інформації та передачі її учням. Тому система ТЗН умовно складається з двох частин. Перша - інформаційний фонд, до якого включаються засоби, що є носіями закодованої інформації. Друга - апаратне забезпечення (проекційна, звуковідтворююча, телевізійна, комп'ютерна апаратура) та технічні пристрої, які необхідно використовувати для розкодування навчальної інформації, зафіксованої у засобах інформаційного фонду і передачі її учням.

До інформаційного фонду ТЗН відносяться: звукові, екранні, екранно-звукові (аудитивні, візуальні, аудіовізуальні) засоби. Саме такі назви у найбільшій мірі розкривають загальні форми передачі навчальної інформації учням, а також вид апаратури, технічні пристосування, що необхідні для їх використання у процесі навчання.

До звукових засобів навчання відносяться фонозаписи навчальної інформації, виконані механічним, магнітним, оптичним способами на платівках, магнітній стрічці, а також радіопередачі прямої трансляції на урок, чи у позаурочний час.

Екранні засоби за своїми специфічними особливостями можна поділити на статичні екранні засоби та динамічні екранні засоби навчання.

Статичні екранні засоби навчання.

Діапозитиви - це окремі кадри фотоплівки, на яких зафіксована навчальна інформація. (Наприклад, явищ і процесів, малюнків, рукописних, друкованих текстів, графіків, діаграм, таблиць тощо.) Такі діапозитиви можуть бути монохромними або кольоровими. Демонстрація здійснюється за допомогою діапроекторів.

технічний засіб навчання дидактичний

Транспаранти (до графопроектора) - це окремі кадри (в більшості розмірами 250х250 мм), на яких навчальна інформація зафіксована фотографічним або іншим способом на прозорій плівці. Демонструються транспаранти за допомогою графопроекторів. На відміну від діапозитивів для унаочнення складного явища чи процесу можна виготовити декілька траспарантів, що дає можливість при накладанні один на одного показати динаміку побудови об'єкту вивчення.

Епіпроекції - це окремі кадри з непрозорою основою (в більшості розмірами 140х140 мм), на яких зафіксована навчальна інформація демонструються епіпроекції спеціальним проекційним приладом "Епіпроектор". За його допомогою можна показати на екрані зображення окремих малюнків, друкованих текстів з книжок та журналів, рукописів з учнівських зошитів тощо. Епіпроекції можуть використовуватись і за допомогою сучасних комплексів телевізійної апаратури.

Діафільми - це сукупність кадрів, змонтованих у певній послідовності на одній плівці. На них фотографічним способом зафіксовано зображення об'єктів вивчення, яке необхідне, на думку автора діафільму, для пояснення вчителем окремої теми чи розділу програми, що вивчається на протязі одного або кількох занять.

Динамічні екранні засоби навчання.

Демонстрація кіноплівок за допомогою кінопроектора, відеопроектора, відеомагнітофона дає змогу одержати на екані конкретне чи опосередковане динамічне зображення явищ і процесів, що вивчаються.

Кінокільцівки - це певна частина одного кінофрагмента, у кадрах якого зафіксовано зображення послідовних фаз, як правило, одного циклічного процесу або явища. Кінокільцівку можна безперервно демонструвати багато разів для показу і пояснення закономірностей перебігу процеса чи явища, які вивчаються, так як кіноплівка склеєна в кільце.

Екранно-звуковими засобами навчання є кінофільми та кінофрагменти, дискети для комп'ютерної техніки, телепередачі та відеозаписи. Навчальні кінофільми можуть складатися з однієї або декількох частин, що розраховані на унаочнення і пояснення цілої теми, яка вивчається на протязі одного, або кількох занять.

Озвучені кінофрагменти - це окремі логічно закінчені частини кінофільмів, які розраховані на унаочнення та пояснення окремого питання, яке вивчається на занятті. Як і кінофільми, вони можуть бути кольоровими або монохромними. Для демонстрації кінофрагментів, кінофільмів, кінокільцівок використовується кінопроектор.

Дискети, компакт-диски - засоби, на яких може бути зафіксована звукова, наочна, наочно-звукова навчальна інформація про явища та процеси, що вивчаються, демонстрація яких здійснюється при використанні комп'ютерної техніки.

Телевізійні передачі. За інформаційними можливостями це аналогічні до кінофрагментів, кінофільмів екранно-звукові засоби навчання, що створюються на замовлення Міністерства освіти і демонструються на екранах телевізорів за наперед визначеним розкладом їх використання.

Відеозаписи - це записані на магнітну стрічку відеокасети, навчальні телепередачі або окремі відеофрагменти. Такі відеокасети - із відеозаписами надсилаються у магазини для продажу школам. Відеозаписи можуть створюватись і вчителями шкіл самостійно, за допомогою відеомагнітофона та теле - відеокамери. [3]

Інформаційно-пізнавальна функція ТЗН

При використанні ТЗН учням подається різноманітна за змістом навчальна інформація про об'єкти, явища та процеси, взаємозв'язки між ними. При цьому сприймання та усвідомлення її здійснюється під час функціонування таких основних ланок процесу навчання:

подача, пояснення учням нового навчального матеріалу:

повторення, узагальнення і систематизації знань;

формування та удосконалення умінь і навичок застосовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Саме тому, інформаційні функції доцільно розглядати як можливості ТЗН для удосконалення форм і способів подачі інформації, підвищення ефективності функціонування вищеназваних основних ланок навчального процесу у закладах освіти.

Як відомо, при застосуванні різних видів ТЗН використовуються три основні форми передачі навчальної інформації: звукова (музика, звукові сигнали, словесні пояснення); наочна (конкретні або опосередковані зображення, образи явищ, об'єктів, процесів, що вивчаються); семантична (друкований текст, надписи тощо).

Доцільність використання звукових, екранних та екранно-звукових ТЗН визначається можливістю подати за їх допомогою таку інформацію і у такій формі, яка забезпечує найбільший порівняно з іншими засобами навчання, у тому числі і вчителем, очікуваний педагогічний ефект. У зв'язку з цим, ТЗН не є універсальними, їх інформаційні, дидактичні можливості визначаються, по-перше, зображувальністю - безпосереднім відтворенням засобами мистецтва предметів, об'єктів, явищ і процесів та взаємозв'язків між ними у їх неповторній індивідуальній своєрідності, коли загальнозначуще розкривається через одинично-конкретне та, навпаки, виразністю творення засобами мистецтва образу, який не має безпосереднього аналогу серед реальних предметів, явищ та процесів, по-друге, великим обсягом інформації, підвищеною швидкістю її подачі.

Питання визначення змісту інформації, яку доцільно подавати за допомогою ТЗН можна вирішити на основі аналізу їх можливостей демонстрації конкретних чи опосередкованих зображень об'єктів, явищ та процесів, взаємозв'язків між ними, які безпосередньо не можна показати у школі, або коли їх показ пов'язаний з великими труднощами. [3]

Класифікація ТЗН

Точне визначення кожного елементу комплексу ТЗН, це перший крок до оптимізації процесу побудови ефективної методики їх використання на заняттях. Саме класифікація дає викладачу важливу інформацію про форми подачі навчальної інформації, їх співвідношення, що допоможе викладачу визначити комплекс необхідних методів та прийомів організації пізнавальної діяльності студентів на заняттях, для одержання очікуваних педагогічних наслідків.

Сьогодні у педагогічній літературі не існує єдиної загальноприйнятої класифікації ТЗН. Це пояснюється перш за все, складністю завдання та застосування різних підходів до класифікації, які відрізняються між собою змістом принципів, покладених в основу класифікації.

Наприклад:

за характером повідомлення навчальної інформації;

за призначенням;

за навчальними предметами;

за характером побудови змісту інформаційного фонду.

Аналізуючи різні підходи до класифікації, можна відзначити, що до основних ознак відносяться наявність чи відсутність у ТЗН можливостей:

виконувати інформаційні функції подачі навчальної інформації, необхідної для формування в учнів знань, умінь та навичок та застосовування їх у практичній діяльності;

виконувати організаційно-технічні функції для розкодування інформації, закладеної у інформаційному фонді і передачі її учням;

використовувати різні форми передачі навчальної інформації учням, зокрема, статичність і динамічність показу наочності;

застосування з дидактичним призначенням ілюстрації до пояснень вчителя або як автономне (самостійне) джерело навчальної інфрмації.

Класифікацію ТЗН доцільно зробити у вигляді схеми, яка враховує інформаційні і організаційно-технічні можливості кожного елементу комлексу ТЗН, форму і специфіку подачі за їх допомогою навчальної інформації. Дидактичну роль і призначення не слід враховувати при побудові класифікаційної схеми, оскільки вони у більшості випадків визначаються вчителем, як суб'єктом на основі аналізу змісту навчальної інформації, інформаційного фонду та технічних можливостей ТЗН, а також завдань кожного начального заняття або окремого його етапу. [4]

Класифікаційну схему ТЗН можна представити у вигляді показаному у таблиці. [1]

Класифікаційна схема ТЗН

Аналіз практики застосування ТЗН показує, що наявність у закладах освіти апаратури, технічних пристосувань для використання інформаційних фондів, звукових, екранних, екранно-звукових засобів навчання, не завжди супроводжується помітним підвищенням якості знань учнів, рівня сформованості умінь та навичок їх застосувати у практичній діяльності. Мають місце непоодинокі випадки організаційно і методично непродуманого використання кінофільмів, навчальних телепередач, кінофрагментів, кінокільцівок, фонозаписів.

Проведені спеціальні дослідження показують, що після застосування зазначених видів ТЗН, якість знань учнів за кількістю повних і правильних відповідей на запитання становить у середньому: для кінофільмів та фрагментів - 40-60%, навчальних телепередач - 35-45%, відеозаписів - 60-70%, статичних екранних засобів - 50-60%.

При цьому після уроків у багатьох випадках в учнів спостерігаються процеси зниження повноцінності окремих фізіологічних функцій організму, що негативно позначається на проведенні наступних занять. Це: гостроти зору на 20-30%, лабільності нервових процесів у корі головного мозку на 15-25%, швидкості виконання розрахункових дій на 15-25%, збільшення латентного періоду реакції на світлові та зорові подразники на 15-25%. [6]

Психолого-педагогічні передумови застосування ТЗН

Зміст та виражальні можливості інформаційних функцій ТЗН показують, що на уроках або на окремих етапах їх можна використовувати як ілюстрації до пояснень вчителя і інших засобів навчання, як самостійні автономні джерела інформації з різними дидактичними призначеннями.

При перегляді та прослуховуванні певного матеріалу специфічні особливості подачі навчальної інформації у першу чергу впливають на почуття учнів - їх фізіологічна природа реагує раніше, ніж інтелект. Уважно спостерігаючи за кадрами кінофільму, телепередачі чи їх відеозаписів, слухаючи музичний і дикторський супроводи, учні можуть не повністю усвідомлювати їх зміст. Дані висновки цілком підтверджуються, та свідчать про можливість зниження рівня інтелектуальної діяльності учнів під час перегляду екранних, екранно-звукових засобів і підкріплюються такими доказами:

в наочних матеріалах зафіксована фізична дійсність такою, яка вона є у природі. Під впливом захоплюючого змісту кінокадрів, телекадрів глядач мимовільно реагує на них так само, як реагував би у повсякденному житті на ті матеріальні об'єкти, які демонструються;

відеозображення показують усі явища та процеси у русі і не тільки відтворюють фізичну реальність, але демонструють приховані від нас у повсякденному житті її форми, які розкриваються завдяки застосуванню специфічних для кінематографу прийомів. Усе це мобілізує увагу, почуття, зорові та слухові аналізатори, є додатковим навантаженням для глядачів і стимулюють не інтелект, а органічну реактивність. Збуджуючи цікавість, вони залучають у ті сфери, в яких чуттєві враження є вирішальними. Внутрішня збудженість, хвилювання спонукає відмовлятися від розумового аналізу того, що вони бачать на екрані. Контроль самосвідомості, як сили, що визначає хід розумової діяльності (осмислення, усвідомлення, узагальнення тощо) послаблюються, а процес перегляду відбувається при зниженому рівні інтелектуальної діяльності.

Це в деякій мірі пояснює низьку якість засвоєння знань учнями. Але, слід сказати, що є цілий ряд інших причин, які можуть негативно впливати на процес сприймання та засвоєння навчальної інформації. Наприклад, під час використання кінофільмів або телепередач, відеозаписів, усі явища та процеси демонструються на екрані у динаміці і безперервно, а зворотній зв'язок між вчителем і учнями відсутній. Це може призводити до невідповідності подачі навчальної інформації пізнавальним можливостям учнів, а також порушення цілеспрямованої уваги до спостереження і аналізу сутності явищ та процесів, які вивчаються. Отже, дидактичні можливості інформаційно-пізнавальної та інформаційно-регуляційної функцій ТЗН можуть бути недостатніми для забезпечення якісного сприймання та засвоєння їх змісту. Необхідно застосовувати додаткові методи та прийоми організації пізнавальної діяльності учнів, які забезпечують більш високий рівень активізації їх інтелектуальної діяльності. Для цього структура, технологія і методика використання ТЗН повинна бути спрямована на формування в учнів трьох найбільш суттєвих ознак:

наявність підвищеної орієнтованої інтелектуальної реакції на засвоєння навчальної інформацій;

необхідність здійснення ряду послідовних пізнавальних дій (самостійно або разом з вчителем), спрямованих на виконання поставлених завдань уроку;

відповідність пізнавальних можливостей учнів методиці пояснення нового навчального матеріалу. [1] [2]

Дидактичні можливості ТЗН

Аналіз змісту поняття ТЗН показує, що у процесі навчання апаратне забезпечення ТЗН виконує суто технічні функції для розкодування та передачі інформації учням. Тому визначення інформаційних функцій, дидактичних ролі та призначення ТЗН, методики їх використання, бажано розглядати у контексті інформаційного фонду ТЗН.

У системі "вчитель-учні" за допомогою ТЗН, як правило, подається навчальна інформація для пояснення об'єктів, явищ і процесів, що вивчаються, загальні та специфічні методи, прийоми пізнання об'єктивної дійсності. Крім того, інформація для керівництва роботою учнів, активізації і спрямування пізнавальної діяльності. Наявність різної за дидактичним призначенням інформації дає підстави вважати, що ТЗН можуть виконувати дві загальні інформаційні функції. А саме, перша - "інформаційно-пізнавальна", завдяки якій учні одержують частину або повний обсяг інформації про зміст навчального матеріалу одного чи декількох уроків, друга - "інформаційно-керівна", завдяки якій учні одержують інформацію, що активізує і спрямовує їх пізнавальну діяльність учнів.

Чітке визначення змісту інформаційних функцій для кожного окремого елемента комплексу інформаційного фонду ТЗН, дидактичної ролі (вагомості) у організації навчальної діяльності учнів є однією із важливих передумов побудови ефективної методики їх застосування, неурахування якої призводить до переоцінки (універсалізації) або недооцінки дидактичних можливостей ТЗН. У першому випадку це так звані "кіноуроки", "радіоуроки", коли ТЗН використовуються не для проведення уроку, а навпаки, урок проводиться для застосування ТЗН. У другому випадку, вчитель використовує на уроці ТЗН, а потім ще додатково тривалий час пояснює та роз'яснює вже відомий учням навчальний матеріал. Перший і другий варіанти застосування ТЗН типові явища для вчителів закладів освіти. Проте їх наслідки практично завжди однозначні - поверховість у знаннях учнів, низька активність пізнавальної діяльності, зниження розумової працездатності на кінець уроку і вихідного рівня на наступних уроках. [1]

Дидактична функція ТЗН

Проведений аналіз змісту інформаційних функцій ТЗН показує, що вони мають великі дидактичні, організаційно - педагогічні, технічні можливості для наукової організації праці вчителя і учнів.

Дидактичну роль ми розуміємо як вагомість змісту інформації у вирішенні поставлених завдань уроку або окремих його етапів. Зокрема, прилучення учнів до літератури, музики, образотворчого мистецтва, надбань народної творчості, здобутків української і світової культури, об'єктивного відображення закономірностей історичного розвитку українців, інших народів України, а також у створенні сприятливих умов для формування в учнів якісних знань, визначених навчальною програмою.

Аналіз особливостей змісту різних видів ТЗН показує, що можливі такі варіації форм і способів подачі навчальної інформації:

1) за допомогою наочної форми лише ілюструються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків явищ та процесів, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів;

2) за допомогою семантичної форми пояснюються явища та процеси, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів;

3) за допомогою наочної, та семантичної форм демонструються та пояснюються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків та співвідношень об'єктів, явищ та процесів, які вивчаються на уроці або окремому його етапі, здійснюється керівництво пізнавальною діяльністю учнів.

Усі вищеперераховані варіації особливостей форм і способів подачі навчальної інформації за допомогою ТЗН дають можливість вчителю, на нашу думку, використовувати їх для виконання різної дидактичної ролі. А саме, застосовувати як самостійне джерело інформації для пояснення навчального матеріалу та керівництва пізнавальною діяльністю учнів, або як ілюстрації до словесних пояснень вчителя, текстів підручників, інших засобів навчання.

У зв'язку з цим при розв'язанні питання ефективного використання ТЗН у вчителя виникає проблема раціонального визначення дидактичної ролі кожного із елементів засобів ТЗН, які, за його задумом, бажано використати для виконання поставлених завдань.

Для звукових навчальних кінофільмів, телепередач, відеозаписів наочна та семантична форми подачі навчальної інформації можуть практично повністю показувати та пояснювати усі об'єкти, явища та процеси, які вивчаються. Тому створюються передумови для використання їх з дидактичною роллю самостійного джерела навчальної інформації. При цьому зазначається, що великий, як правило, обсяг інформації дозволяє застосовувати їх як самостійні джерела навчального матеріалу, який вивчається на протязі одного або кількох уроків. Доцільність застосування їх як самостійних джерел навчальної інформації пояснюється також можливостями інтенсифікації процесу навчання, розвитку в учнів пізнавальних можливостей до самостійного сприймання та засвоєння знань, а значить удосконалення таких розумових операцій, як аналіз і синтез, порівняння, співставлення тощо.

Поряд з перерахованими вище позитивними властивостями застосування ТЗН з дидактичною роллю самостійного джерела навчальної інформації є, і інша проблема - роль учителя на уроці.

Спинимось на аналізі визначення педагогами-дослідниками можливого співвідношення ТЗН з словом учителя, використанням натуральних об'єктів вивчення, їх моделей, схем, малюнків тощо.

Технічне удосконалення телевізійної, кінопроекційної апаратури, поява відеомагнітофонів та відеозаписів, призвело до переоцінки ролі ТЗН у навчальному процесі. Деякі педагоги почали розглядати їх як універсальні засоби навчання, які можуть на уроці або на окремих його етапах замінити вчителя.

Проте поверхові й експериментальне не підтверджені висновки про універсальність ТЗН у багатьох педагогів-дослідників викликали серйозні заперечення. У своїх роботах вони, застерігаючи від переоцінки їх ролі у педагогічному процесі, вказували, що їх застосування не може усунути або зменшити роль організатора і керівника навчального процесу - викладача. Використання ТЗН вимагає кваліфікованого керівництва з боку педагога.

Важливі висновки щодо ролі ТЗН у навчальному процесі було зроблено ще у 1959 році на першій Всесоюзній творчій конференції з питань навчального кіно. Насамперед, було рішуче відкинуто думку американських педагогів про створення таких засобів, які повинні замінити вчителя повністю або частково. Крім того, зазначалось, що спроби зробити для школи прилади призначені для навчання учнів з екрану "без посередника" неправомірні. В умовах навчального процесу між екраном і студентом завжди стоїть і повинен стояти викладач - повноправний організатор і керівник навчально-виховного процесу. Техніка покликана бути розумним і корисним помічником учителя, а не "ерзац"-педагогом. [1]

Висновок