Комерційні навчальні заклади в системі професійної освіти на Чернігівщині в кінці ХІХ – на початку ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

11

Комерційні навчальні заклади в системі професійної освіти на Чернігівщині в кінці ХІХ - на початку ХХ століття

І.В. Лисенко,

аспірант

(Чернігівський державний педагогічний

університет імені Т.Г.Шевченка)

В умовах реформування національної освітньої системи важливого значення набуває дослідження історії розвитку і функціонування різних типів навчальних закладів. Особливий інтерес для нас становить історичний досвід діяльності комерційних навчальних закладів України та її регіонів. У кінці ХІХ - на початку ХХ століття в Україні, зокрема в Чернігівській губернії, створюється новий тип середньої школи - комерційні училища, що мали більш досконалі навчальні плани, належну навчально-матеріальну базу, забезпечували ґрунтовну спеціальну і загальноосвітню підготовку, краще, ніж будь-які інші професійні навчальні заклади, відповідали вимогам прогресу.

Окремі відомості про розвиток комерційної освіти в Чернігівській губернії містяться у статті Г. Морозової [1], проте питання становлення та розвитку комерційної освіти в Чернігівській губернії є недостатньо вивченими. Метою статті є дослідження основних тенденцій розвитку і функціонування комерційних навчальних закладів у Чернігівській губернії кінця XIX - початку ХХ ст.: мережа, джерела фінансування, організація навчально-виховного процесу в них.

У кінці ХІХ - на початку ХХ століття в Україні, зокрема на Чернігівщині, склалися передумови створення професійної комерційної системи освіти: піднесення соціально-економічного розвитку збільшило вимоги до підготовки грамотних, підготовлених робітників. Швидкими темпами розвивалися кустарні промисли, торгівля. У кінці ХІХ століття в Чернігівській губернії нараховувалося 85520 кустарів та 16140 купців, які торгували переважно сільськогосподарською продукцією та ремісничими виробами [2].

На початку ХХ століття в Чернігівській губернії почали функціонувати комерційні училища і торгова школа. Їх діяльність регламентувалася Положенням про комерційні навчальні заклади (1896 р.) та Положенням про комерційні навчальні заклади зі внесеними змінами (1900 р.). У 1903 році було відкрито Конотопське комерційне училище та Чернігівську трикласну торгову школу, а в 1909 р. засновано Ніжинське комерційне училище, де в 1910-1911 навчальному році було відкрито мішані класи, до яких приймалися і дівчата [3].

Такі училища засновувалися Товариствами поширення комерційної освіти та підпорядковувалися Міністерству торгівлі і промисловості, Міністерству фінансів. Наприклад, Конотопське, Ніжинське товариство поширення комерційної освіти були створені з метою "содействия распространению коммерческих знаний как среди служащих в торгово-промышленных учреждениях, так и среди лиц, готовящихся к этого рода деятельности" [4; 5]. Через підпорядкування комерційних училищ Міністерству торгівлі і промисловості, промисловці і торговці отримали права на відкриття цих закладів і управління ними. Так, Чернігівська трикласна торгова школа була відкрита за ініціативи колишнього засновника Торгівельних класів в Чернігові К.Д. Пухтинського і працювала за власним статутом [4]. У звіті школи за 1903-1904 н. р. зазначалося, що "торговая школа удовлетворяет современные требования жизни, давая обучающимся в ней молодым людям наравне с законным общим образованиям солидные познания по разным коммерческим специальностям" [6].

Основним джерелом фінансування комерційних навчальних закладів була плата за навчання. У 1915-1916 н. р. на утримання Ніжинського комерційного училища поступило 29000 руб, з них - плата за навчання складала 21000 руб. [3: арк. 126]. У підготовчих класах названого училища вона складала 50-60 руб., у молодших - 100-125 руб., у старших класах - 125 руб. щорічно. Плата для дівчат у мішаних класах була нижчою і складала 75 руб у всіх класах. Крім цього, при вступі до Ніжинського комерційного училища для дітей членів товариства поширення комерційної освіти необхідно було заплатити вступний внесок у сумі 75 руб., для решти - 300 руб. [7].

За статутом Чернігівської торгової школи, що був затверджений 1 листопада 1902 р. Міністерством фінансів, встановлювалася щорічна субсидія на утримання з казни - 4000 руб. [6: арк. 2зв.]. Плата за навчання в ній складала 60 руб. щорічно. Крім коштів з казни, на утримання торгової школи у 1903-1904 н. р. надійшли й такі: плата за навчання (3910 руб.), збір коштів з промислових свідоцтв на торгівлю і промислові підприємства (500 руб.), допомога від міської думи і земства (600 руб.), відсотки з наданого капіталу (85 руб. 50 коп.). Значну допомогу надавали місцеві товариства: товариство прикажчиків (100 руб.), міщанське товариство (100 руб.), комерційний клуб (123 руб. 04 коп.) і приватні особи (280 руб.) [6: арк. 125 зв.].

Комерційні заклади розміщувалися у найманих приміщеннях. Наприклад, Чернігівська торгова школа не мала власного приміщення і розміщалася у вільних класах Чернігівського реального училища. Незважаючи на задовільні санітарні умови помешкання (навчальні класи були сухі, світлі, працював буфет), проблемним питанням було відсутність місця для відпочинку дітей і проведення позакласних заходів [6: арк. 21]. Ніжинське комерційне училище функціонувало також у найманому помешканні - будинку Н.І. Пашковської [3: арк. 32]. Відсутність пансіонів, гуртожитків при комерційних навчальних закладах створювало труднощі для дітей немісцевого населення з отримання освіти. Так, при торговій школі не було пансіону чи гуртожитку для учнів, хоча з 164 її вихованців (1905 р.) 103 проживало у місті, 14 - були вихідцями з Чернігівської губернії, а 49 - з інших губерній [6: арк. 60].

У комерційних навчальних закладах більшість вихованців були з середніх прошарків населення: міщан, купців, а учнів селянського походження було дуже мало. Таке становище, на нашу думку, пояснюється високою платою за навчання та значним вступним грошовим внеском, що робило їх недоступними для дітей з нижчих прошарків населення. Так, у Чернігівську торгову школу, згідно з її статутом, мали право вступати діти всіх станів та віросповідань, проте з 135 учнів школи (1904) 75 осіб були міщанського походження, 12 - купецького, 15 - дворянського, 19 - діти військових і лише 14 дітей селянського походження [6: арк. 25зв.]. Відповідно до статутів Ніжинського, Конотопського комерційних училищ перевага при вступі надавалась дітям членів міських товариств поширення комерційної освіти. Через те, що членами цих товариств (згідно з їх статутами) були власники торгово-промислових підприємств, купці, службовці, то саме їх діти навчалися в цих закладах.

Щодо кількості учнів за віросповіданням, то у комерційних училищах був значний відсоток учнів-євреїв. Наприклад, у 1903-1904 навчальному році у Чернігівській торговій школі навчалося 68 осіб православного віросповідання, 1 - римо-католицького, 1 - лютеранського, 65 - іудейського, разом 135 учнів [6: арк.16 ]. Через велику кількість учнів-євреїв, котрі бажали вступити до комерційних училищ, встановлювалися певні норми їх прийому. Так, за статутом Ніжинського, Конотопського училищ дозволялося приймати не більше 15% учнів іудейської віри [8].

Слід відзначити достатньо високий рівень організації навчально-виховного процесу в комерційних закладах Чернігівської губернії. Наприклад, Чернігівська торгова школа мала за мету "дать обществу не узкого специалиста, а образованного агента на широкой арене торгово-промышленной деятельности" [6]. Курс навчання тривав три роки. Через велику кількість бажаючих вступити до школи у 1905-1906 р. в ній був підготовчий клас та паралельний у другому класі. Негативно впливало на якість навченості учнів те, що значна частина дітей вступала до школи без вступних іспитів: у підготовчий клас за свідоцтвами про закінчення приходських, сільських однокласних початкових шкіл, у перший - двокласних міністерських та міських училищ. Діти мали відповідно слабку освітню підготовку: "плохо читают, соображают, безграмотные, обладают ничтожными познаниями по русскому языку, арифметике" [6: арк. 16]. Наприклад, у 1903-1904 н. р. у торгову школу прийнято 137 учнів: 55 - за іспитом, 82 - за свідоцтвами інших навчальних закладів [6: арк. 16]. Через низьку попередню освітню підготовку учнів, у молодших класах головний акцент робився на вивченні загальноосвітніх предметів, а уже в старших класах вивчалися спеціальні предмети. Тижневе навчальне навантаження (таблиця 1) складало в середньому 30 годин [6: спр. 116, арк.4].

Таблиця № 1 Кількість недільних уроків у Чернігівській торговій школі у 1913-1914 н.р.

Через значну кількість у торговій школі учнів-евреїв, були випадки клопотань їх батьків про викладання єврейської культури у навчальному курсі, але адміністрація погоджувалася викладати цей предмет за кошти Чернігівської єврейської громади [6: спр. 19, арк. 52]. Велика увага приділялася вивченню в старших класах спеціальних предметів: товарознавства, комерції, комерційної кореспонденції, бухгалтерії. Метою викладання комерції було "об'яснение разнообразных коммерческих отношений с точки зрения законов и на основании соответствующих обычаев торговой практики" [6: спр. 19, арк. 18]. Програма предмету арифметики у старших класах включала викладання комерційної арифметики, що знайомила учнів з метрологією, калькуляцією, комісійними угодами, вирахуванням відсотків тощо [6: спр. 116, арк. 3]. З метою естетичного виховання дітей у 1903-1904 р. у курс навчальних дисциплін було введено музику і танці [6: арк. 7].

Для надання своїм вихованцям повної середньої освіти та можливості вступу до старших класів комерційних училищ без іспитів, педагогічна рада торгової школи неодноразово клопотала про перетворення школи з трикласної в чотирикласну. Пропонувалося також ускладнення навчальних програм: введення у всіх класах крім німецької, французької та англійської мов, геометрії з кресленням, фізики з хімією (з другого класу), малювання з кресленням, географії [6: спр.19, арк. 47].

Ніжинське та Конотопське комерційні училища мали за мету "дать учащимся общее и комерческое образование" [7]. Повний курс навчання у Ніжинському училищі тривав сім років (п'ять основних і два спеціальних класів) у Конотопському - вісім років (шість основних і два спеціальних). Згідно з статутом цих училищ, після закінчення повного курсу навчання учні отримували звання почесного громадянина, а відмінники - звання кандидата комерції і нагороджувалися золотими чи срібними медалями. При вступі у вищі спеціальні навчальні заклади випускники комерційних училищ користувалися правами випускників реальних училищ, а дівчата (при вступі в університети) - правами випускниць жіночих гімназій імператриці Марії. Також вихованцям Конотопського комерційного училища було дозволено вступати до університетів при умові здачі іспиту з латинської мови за програмою восьмикласної чоловічої гімназії [7: 7].

У названих училищах викладалися такі загальноосвітні предмети: Закон Божий, російська мова і словесність, каліграфія, німецька і французька мови, історія, географія, природознавство, алгебра, геометрія, фізика, малювання, креслення, гімнастика та спеціальні: комерційна кореспонденція на російській та іноземній мовах, політична економія, законознавство (торгівельне та промислове), хімія і товарознавство з технологією, бухгалтерія, а також проводилися в лабораторії практичні заняття з хімії та товарознавства. За додаткову плату учні могли вивчати необов'язкові дисципліни: історію торгівлі, англійську, латинську мови, співи, стенографію, музику, танці [8: 3].

Найбільш поширеними підручниками, що використовувалися в цих закладах були: Д. Соколов "Старий заповіт" для першого та "Новий заповіт" для другого класів; О. Малінін, К. Буренін "Задачник з арифметики"; О. Кисельов "Систематичний курс арифметики"; О.П. Кисельов "Елементарна алгебра", "Елементарна геометрія", "Елементарна фізика"; К. Краєвич "Підручник фізики"; З. Вулих "Короткий курс елементарної геометрії"; М. Рибкін "Збірник геометричних задач на віднімання"; С. Реформаторський "Підручник неорганічної хімії"; С. Ковалевський, Р. Пономарьов "Елементарні відомості з хімії"; Є. Сіверс "Лекції по загальному рахівництву. Елементарний курс"; М. Лунський "Підручник комерційної арифметики" [3].

Комерційні навчальні заклади Чернігівської губернії мали належне навчально-методичне забезпечення: при закладах обов'язково були бібліотека, фізичний кабінет, лабораторія для практичних занять з хімії і товарознавства, музей зразкових товарів. Наприклад, бібліотека торгової школи складалася із навчальної літератури російською та іноземною мовою, друкованих видань, наочних посібників з географії, історії, геометрії і нараховувала 332 назв у 602 томах [6: арк. 15]. Книжковий фонд фундаментальної і учнівської бібліотеки Ніжинського комерційного училища нараховував 861 томів книг [3: арк. 6].

Проте і в цих навчальних закладах відчувалася нестача посібників із спеціальних дисциплін. Так, у Ніжинському училищі недостатньо було лабораторних приладів, яких було всього на 183 руб 68 коп. [1: арк. 6], а в торговій школі - колекції з товарознавства [6: арк. 15].

Через незадовільну попередню освітню підготовку учнів, котрі вступали до Чернігівської торгової школи, поширеним явищем у закладі була їх плинність та невстигання. Невстигаючих вихованців залишали на повторний курс та залучали до додаткових занять упродовж канікул. Так, у 1904 р. у Чернігівській торговій школі із 135 учнів вибуло 25 осіб, причому найбільше з підготовчого класу - 13 [6: арк. 61]. На повторний курс було залишено 24 учня (18%) [6: спр. 19, арк. 8].

Комерційні навчальні заклади були забезпечені кваліфікованими педагогічними кадрами. Підготовлені викладачі працювали у Чернігівській торговій школі, інспектором якої був К.Д. Пухтинський (закінчив Глухівський учительський інститут) [6: спр. 16, с. 3-4]. Їх річна заробітна плата складала 1400-1900 руб. і залежала від тижневого навантаження, що складало 22-25 годин. Наприклад, штатний викладач торгової школи М.Ф. Мглинський отримував заробітну плату в розмірі 1600 руб., з них 600 руб. - за основні 12 годин, 680 руб. - за додаткові 13 годин, 300 руб. - квартирні [6: арк. 5]. Але зустрічалися й випадки недобросовісного ставлення викладачів до виконання своїх обов'язків. Наприклад, А. Вікторов, штатний викладач з природознавства і географії Ніжинського комерційного училища, на уроках не виконував навчальних програм, не готувався до уроків і педагогічною радою йому було зроблено попередження [3: арк. 79]. До педагогічних колективів комерційних закладів входив також лікар, який викладав гігієну та проводив медичні огляди вихованців.

Основною формою навчання був урок (45-50 хвилин). Наприклад, у Чернігівській торговій школі тривалість уроків була 55 хвилин, останнього - 50 хв., перерва тривала 10-30 хв. [6: арк. 19]. У навчальному процесі комерційних училищ широко застосовувалися навчальні практичні роботи і екскурсії. З метою "поднятия умственного и нравственного уровня учащихся" у торговій школі проводилися читання з різних навчальних дисциплін [6: арк. 7]. Важливі питання навчально-виховного процесу обговорювалися на педагогічних радах училищ: затвердження навчального розкладу, програм, підручників, проведення іспитів. Також створювалися предметні комісії, що об'єднували учителів одного або спорідненого фаху. Так, у Ніжинському комерційному училищі були створені такі предметні комісії: з математики і природничої історії, нових мов, російської мови, словесності й історії, Закону Божого і графічних мистецтв, спеціальних предметів, класних наглядачів [3: спр. 12, арк. 4]. На їх засіданнях розглядалися питання методики викладання предметів, методів навчання і виховання.

Слід відзначити організацію виховного процесу у Чернігівській торговій школі. Хоча інколи хлопці порушували дисципліну - билися, чіплялися до дівчат на вулиці, але в цілому поведінка вихованців була задовільною. Це пояснювалося, як зазначалося у звіті школи за 1903-1904 навчальний рік, "нравственным воздействием учащих на учащихся, признанием в учениках человеческой личности, тесным сближением школы с семьей… нет формализма, мелочной придирчивости, полное изгнание таких методов воспитания как грубое обращение, постановка в угол, удаление из класса, оставление без обедов, запирание в карцер" [6: арк. 18]. Два викладача школи виконували обов'язки класних наглядачів: спостерігали за поведінкою, навчальними успіхами учнів в школі та станом їх здоров'я, відвідуванням уроків. Також вони відвідували вихованців на учнівських квартирах, спілкувалися з їх батьками, слідкували за санітарним порядком в класах, відвідували уроки та контролювали обсяг домашніх завдань [6: спр. 5, арк. 10].

Отже, у кінці ХІХ - на початку ХХ століття у Чернігівській губернії сформувалася система комерційної освіти. Слід відзначити, що у деяких комерційних закладах з'явилися мішані класи, де навчалися і дівчата. Головну роль у створені цих навчальних закладів відігравали приватні особи, міська громадськість, місцеві органи влади (міські управи, земства), що надавали посильну допомогу у їх відкритті. Наявність паралельних і підготовчих класів у комерційних навчальних закладах свідчать, що їх мережа була недостатньою і не задовольняла потреби населення Чернігівської губернії в отриманні комерційної освіти. Невирішеною проблемою закладів було відсутність пансіонів та гуртожитків при них, що було перешкодою в отриманні освіти для дітей немісцевого населення. Через існування в комерційних училищах високої плати за навчання та вступного грошового внеску вони були недоступними для дітей з нижчих прошарків населення - зберігся характер станової замкнутості цих закладах.

Разом із тим, комерційні училища, торгові школи були прогресивними навчальними закладами: мали належну матеріально-технічну, навчально-методичну базу, кваліфікований викладацький склад та забезпечували профілізацію загальноосвітньої підготовки учнівства Чернігівської губернії.

виховний процес навчання комерційний заклад

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.Морозова Г. Освіта євреїв у Чернігівській губернії в останній третині XIX - на початку XX століть // Сіверянський літопис. - 2001. - № 1. - С. 44-55.

2.Половець В. Чернігівська губернія у другій половині ХІХ - на поч. ХХ століть. Соціально-економічний аспект // Сіверянський літопис. - 2002. - № 6. - С. 80-83.

3.Відділ Державного архіву Чернігівської області (далі - ДАЧО) у м. Ніжині. - Ф. 1236. - Оп. 1. - Спр.2. - Арк. 8 зв.

4.Устав Конотопського Общества распространения комерческого образования. - Конотоп, 1904. - 16 с.

5.Устав Нежинского Общества распространения комерческого образования. - Нежин, - 1910. - 12 с.

6.ДАЧО. - Ф. 758. - Оп. 1. - Спр. 16. - Арк. 2.

7.Устав Нежинского комерческого училища. - Нежин, 1910. - 19с.

8.Устав Конотопского восьмикласного комерческого училища. - Конотоп, 1911. - 20 с.

9.Устав Черниговской городской трехкласной школы. - Чернигов, 1912. - 12 с.

Размещено на Allbest.ru