Використання художнього твору в допомогу вихователю для розвитку мовлення дитини дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Консультація для вихователів

на тему: "Використання художнього твору в допомогу вихователю для розвитку мовлення дитини дошкільного віку"

Підготував та провів:

вихователь-методист

Сизова Л.Є.

07.11.2013

Вступ

Освіта - процес долучення людини до культури - неможлива без знаходження та реалізацією особистістю свого смислу в цій культурі і свого місця в соціумі. тож сенс освіти виявляється в утворенні смислів, у знаходженні й розкритті, виявленні людиною себе і свого місця серед інших.

Як справедливо зазначають філософи Володимир Біблер, Борис Гершунський, Сергій Курганов та інші, в сучасних умовах слід переорієнтувати стандарт освіти з безособистісної форми узагальненості в особистісну культуру того, хто навчається, для набуття якої життєво необхідними є власний досвід, пізнання, передусім самопізнання й розуміння, а значить - оволодіння тими знаннями, які мають бути засвоєні у процесі пізнання. Необхідна смислова координата для висвітлення життєвого простору й життєвого часу дітей на вихователя як безпосередніх учасників освітнього процесу. Саме таку смислову координату може задавати художній текст, книжка, які мають неперевершені можливості щодо розвитку самопізнання й розуміння, виявлення людиною/ дитиною власних смислів.

Проте якщо вихователь не утруднює себе запитаннями: "Що саме, яку життєво необхідну інформацію я хочу, щоб діти винесли з конкретного тексту, що важливе для особистісного зростання кожен з них відкриє?", формальне читання тексту не матиме істотного виховного й розвивального впливу. Цей вплив не відбудеться і в тому разі, якщо не надати дітям можливості через власний практично-чуттєвий досвід проникнути у змістові та ідейні глибини тексту. Втім, за умови правильно організованої взаємодії на основі літературного тексту педагог має можливість не лише передати дітям певні знання, а й пробудити почуття, переживання, допомогти їм визначити значимі для себе смисли, набути важливого досвіду.

Особливості сприймання й привласнення дошкільниками змісту й ідеї художнього твору

Вплив сучасного медіапростору, в якому телевізор, Інтернет займають ключові позиції, на особливості художньо-естетичного сприймання сучасною дитиною літературного твору виявляється у проявах так званого "кліпового мислення". (кліпове мислення - від англ. кліп - нарізка, відрізок - за допомогою цього терміна позначають світогляд, складений мозаїчно з нескінченної кількості фактів, образів, подій).

Людина з "кліповим мисленням" утруднюється, а часто й просто не в змозі аналізувати будь-яку ситуацію, адже її образ не затримується в думці надовго, майже надовго, майже одразу зникає, а його місце посідає новий образ. педагоги останнім часом мають можливість засвідчити: те що дитина прочитала вчора, вже сьогодні вона не в змозі відтворити, а іноді - й пригадати. текстоцентричний художній літературне дошкільник

Основним рецептом для подолання недоліків "кліпового мислення" такі науковці, як Микола Азарьонок, Федір Гиренок, Тетяна Семеновська, Елвін Тоффлер, Костянтин Фрумкін, називають вправи на зосередження, занурення дитини в процес реалізації певного навчального завдання, стимулювання аналітичних дій тощо. це повною мірою забезпечує технологія організації освітнього процесу на основі текстоцентризму. Що менша дитина за віком, то важливішим для її зростання як особистості є власний практично-чуттєвий досвід. Історія освіти людства визначила найефективнішим способом навчання саме активне навчання, тобто включення особистості в процес це відображено і в народній мудрості: "Слухаю - забуваю, дивлюсь - пам'ятаю довго, дію - розумію". Отже, не пасивне сприймання, а урізноманітнення способів проживання сприйнятого забезпечить набуття дитиною емоційно-чуттєвого досвіду.

Сукупності програмних навчальних завдань замало. Знання має "працювати" на певну ідею, слугувати їй. Отже, осмислення педагогом багатовекторної сутності художнього тексту може привести до загального смислоутворючого ефекту, сприятиме не лише розвитку мислення, а й емоційно-чуттєвої сфери.

Художнє слово чинить вагомий вплив на свідомість, почуття, моральність людини, залучаючи її до діалогу з автором, героями твору, із самою культурою. Вагомими чинниками щодо цього стають:

· Правильний добір літературних творів;

· Осучаснення способів їх використання в освітньому процесі;

· Розвиток культурологічної компетентності педагогів.

Текстоцентричний підхід до організації освітньої роботи з літературним твором

Проілюструємо розвивально-виховні можливості організації освітньої роботи з літературним твором протягом тижня на основі текстоцентричного підходу. Зауважимо, що засобом і способом планування є інтелектуальна карта - схема радіальної організації, в якій:

· У ближньому, внутрішньому (змістовому) колі розміщуються змістові аспекти літературного твору та пов'язані з цим дидактичні й виховні завдання;

· У зовнішньому (методичному) колі вказано, за допомогою яких засобів і методів можна реалізувати визначений зміст.

Інтелектуальна карта забезпечує вихователю цілісне бачення й підказую логіку здійснення освітньої роботи. Розглянемо планування на основі казки українського дитячого письменника Михайла Пляцковського "Як Крячик свою тінь загубив".

Які ж змістові лінії можна виокремити в цьому тексті? Унаочнити їх у взаємозв'язку дасть змогу інтелектуальна карта.

Теми днів за казкою Михайла Пляцковського "Як Крячик свою тінь загубив"

Знайомство. Так, першою може бути тема "знайомство", що містить значну кількість важливих складових, осмислення яких позитивно вплине на соціокультурний, мовленнєвий розвиток, допоможе засвоїти правила етикету тощо. Так, читанню казки може передувати розмова про те, для чого люди знайомляться з іншими людьми, живими істотами, яким чином можна (і треба) знайомитися (з дорослими, однолітками, собачкою чи кішкою тощо). Мовленнєвий етикет знайомства у розмаїтті варіацій - не менш важлива тема для розмови в першій частині заняття. До речі, "тренувальні" вправи можна застосовувати протягом дня вже після читання казки.

Зверніть увагу! Тема знайомства має стати провідною в бесіді за змістом казки після її прочитання. Вихователь за допомогою запитань має уточнити розуміння дітьми теми, сюжету, допомогти охарактеризувати персонажів. Тема дня має зайняти центральне місце в обговоренні та у формуванні відповідних умінь.

Не менш важливий аспект обговорення - як себе представити, презентувати, відрекомендувати, що про себе можна (і треба) розповісти під час знайомства. Із тексту казки діти можуть виокремити й проаналізувати дії казкових персонажів, їхню поведінку у відповідній ситуації. Розігрування діалогів, мовленнєвих ситуацій у формі театралізованих ігор, драматизації, режисерської гри з іграшками дадуть змогу дітям закріпити необхідні вміння.

Імена. Може бути доречним, привернути увагу дітей до того, що є важливим під час знайомства - імена тих, хто знайомиться. Адже нерідко імена говорять самі за себе.

Наприклад, символічним є імена персонажів казки: Мармеладик - тому, що любить солодощі; Фью і Крячик - тому, що саме такі звуки видають тварини: курча й каченя.

Лексичні вправи про імена на занятті та протягом дня дадуть змогу дітям усвідомити, що ім'я може сказати багато чого про свого носія, зокрема про:

· вік - Іван Петрович, або Іванко, Іванчик;

· стать - Маринка, або Микола;

· ставлення до людини (ніжне, суворе, сердите) - Грицик, Грицько, Григорій;

· особливості зовнішності або передбачень - Білянчик, Пончик, Жердина.

Управляння в доборі імен-прізвиськ для кішки чи собаки, називання повного імені своїх батьків, вигадування "доброго" прізвиська товаришу з огляду на його особливості дадуть дітям змогу замислитися про роль імені людини. До того ж у межах проживання першого напряму опрацювання тексту казки можна запропонувати створити наочні образи казкових героїв - їх можна намалювати (домалювати за поданими елементами/шаблонами), виліпити чи зобразити у вигляді аплікації; створити ігрове поле й за допомогою театру іграшок розіграти окремі фрагменти казки. Малюванню чи ліпленню можуть передувати ігрові вправи зі створення образів персонажів, як от: козеня, курча, каченя, сонечко, за допомогою жестів, рухів, міміки, звуків.

Тварини. Адже герої казки - свійські тварини. За потреби казку на занятті можна прочитати повторно, а можна опрацювати її вибірково. Скажімо дати дітям змогу, відповідаючи на запитання, пригадати основні події казки. Після закріплення змісту можна спрямувати увагу дітей на закріплення попередньо сформованих знань й уявлень про тварин (свійські і дикі, дорослі й дитинчат), їхні зовнішні особливості й можливості: пригадати, хто які звуки видає, що споживає, що потребує для життя тощо. Розмову доцільно побудувати так, щоб дати дітям змогу проговорити все, що їм було відомо про тварин - персонажів казки - до читання, потім визначити, як збагатилися їхні уявлення завдяки казці, і що ще вони хотіли б дізнатися про цих тварин. Активізації сенсорно-пізнавального та мовленнєвого розвитку дітей сприятимуть такі методи роботи, як от:

· відгадування загадок;

· словесний опис героїв казки за уявленнями дітей;

· вправи на основі коректурної таблиці;

· імітаційні вправи, завдання на порівняння тощо.

Із метою реалізації логіко-математичного змісту можна запропонувати дітям змоделювати за допомогою геометричних фігур описану в казці ситуацію, провести для дітей слуховий диктант на закріплення просторових умінь та порядкової лічби тощо.

Сонечко. Домінантним напрямом роботи в середу, й темою дня може бути дослідно-експериментальна робота "Сонечко", яке разом з іншими персонажами казки є дійовою особою. Цього дня актуалізуємо природничий напрям. Звертаючись разом із дітьми до тексту (за потреби можна вибірково зачитати саме ту його частину, в якій з'являється та зникає тінь), можна зіставити ці обставини з актуальними погодними умовами. У цьому разі можна поспостерігати з дітьми за тим, які тіні утворюються у різні години дня люди, дерева, кущі, предмети тощо. Уточнювальна бесіда дасть змогу систематизувати набуті уявлення, точніше усвідомити, що ж відбулося в казці та чому. Якщо день похмурий, можна створити тінь штучно, за допомогою лампи. Добре, якщо діти унаочнять, замалюють результати своїх спостережень, оперуючи з допомогою вихователя словами: вище-нижче, світлотінь, коротше - довше. Особливі можливості для проведення дослідної роботи надає тіньовий театр. Добре якщо художньо-предметна діяльність будь-якого змісту також відображатиме набуті дітьми уявлення про світло і тінь за допомогою відтінків кольору. Доречно обговорити у психологічній розмові з дітьми дружніх стосунків, чи можливі вони, наприклад, із тінню.

Запитання для бесіди можуть бути наприклад такі:

Чому Крячик обрав другом тінь, а не живих істот, що його привабило?

Чи є озанкою дружби нездатність заперечити, сказати правду, можливо й неприємну?

На які дружні вчинки не здатна тінь або будь-який інший предмет чи явище?

Мовленнєва вправа "Але" допоможе дітям у формулюванні думки, переконання, що з'являються.

Наприклад: "Мені подобається іграшковий ведмедик, тому що…, але…", "Мені цікаво з конструктором, тому що…, але лише з другом я…".

Психологічні етюди цього дня доречні для з'ясування того, що сонячним і похмурим може бути не лише день, а й настрій, рух, колір і навіть слово.

Страх. Четвертого дня домінантними напрямами можуть бути соціально-моральний і мовленнєвий. У результаті проведеної роботи дітям усе очевиднішими стають не лише дії персонажів, події казки в їх логічній послідовності, а й почуття героїв.

Тема "Страх" - надзвичайно важлива для обговорення і проживання її дітьми. Пригадати сюжетний момент, коли Крячик упав із кручі й дуже перелякався, запанікував, можна, переглянувши однойменний мультфільм. У цьому разі діти матимуть змогу не лише уявити, а й побачити, як виявлявся страх маленького каченяти. У процесі полілогу доречно обговорити можливі причини переживання страху, звернутися до особистого досвіду дітей, визначити позитивні й негативні риси страху, коли він може бути корисним, а - коли навпаки. Психологічні вправи дадуть змогу дітям уявно увійти в цей стан і вийти з нього. Важливо обговорити моменти переживання цього почуття в незнайомій ситуації, коли страх почасти заважає зрозуміти, до кого і як треба звернутися по допомогу, як заспокоїти свій страх і заспокоїти когось у ситуації паніки, які знайти для цього слова.

Мовленнєва вправа "Заспокой Крячика", розігрування діалогів "допоможіть мені", розігрування психологічних етюдів, зокрема й за текстом казки, дасть змогу дітям увійти у стан переживань і ліпше відчути свою здатність приймати правильне рішення.

Переключити увагу дітей з паніки на конструктивні дії можна за допомогою моделювання сюжетного моменту "Крячик у ямі" і мозкового штурму щодо способів його визволення з неї, враховуючи можливість курчатка і козеня, ведмедя, дитини, пташки (якими засобами можна скористатися, до кого звернутися по допомогу, які слова знайти для втішання того, хто постраждав). Добре, якщо вихователь стимулюватиме розігрування дітьми в ігровій або театральній діяльності схожих за змістом ситуацій. Доречною також може бути пропозиція пригадати свій страх або уявити страх Крячика й намалювати його за допомогою кольорових олівців.

Дружба. Активне сприймання й проживання дітьми казкових подій протягом чотирьох днів, що не є відірваним від їхнього реального життя, підготує дітей до осмислення головної теми "Дружба" (домінанта - соціально-моральний напрям). Проведено етичні бесіди можуть передувати індивідуальні розмови про відносини між дітьми, кого і чому вони вважають своїми друзями. У ході бесіди про закони дружби можна використати численний ілюстративний матеріал. Доречними будуть лексичні вправи "Продовж речення", "Встав пропущене слово", обміркування змісту прислів'їв і приказок на тему дружби. Добре, якщо вихователь допоможе дітям сформулювати закони дружби і навіть символічно їх позначити, а потім розмістити у групі на видному місці.

Зауважимо, що слова залишаться словами, якщо не створити проблемну ситуацію, яка спонукала б дітей до вияву дружніх стосунків.

Наприкінці кожного дня і тижня вихователю слід організувати підсумкову бесіду, про те яких важливих життєвих правил навчила дітей казка Михайла Пляцковського, спонукати дітей проговорити, що цікавого вони дізналися, що відбулось за тиждень.

Робота зі словом. Протягом усього часу взаємодії з казкою можна допомогти дітям запам'ятати надруковані слова, не навчаючи їх спеціально читати ці слова. Поступово збагачуючи словник, діти принагідно освоюватимуть нові слова: Крячик, Фью, Мармеладик, сонечко, тінь, дружба, тварини, яма, страх. Ці слова у друкованому вигляді, скажімо на картках, вихователь поступово розміщує перед очима дітей. Можна ілюструвати ці слова за допомогою створених дітьми зображень персонажів казки. Протягом тижня педагог неодноразово звертається до цих слів, застосовує численну кількість вправ та завдань, даючи змогу дітям їх запам'ятати. Таким чином словник, створений на основі літературного твору, цілеспрямовано актуалізується протягом усього тижня у різний спосіб, що надзвичайно важливо для збагачення мовлення дітей.

Резюмуючи опис технології організації освітньої роботи на основі текстоцентризму, ще раз підкреслимо, що переваги її полягають у можливості занурити дітей у сприймання і прийняття ідей літературного твору, допомогти їм у виявлені власних смислів і набуття життєвого досвіду через осмислення дій персонажів в описаних подіях. Апробування описаної технології уже відбулося в окремих дошкільних закладах Луганщини, Донеччини і Рівненщини, підтвердивши свою високу ефективність. Нині Н. Гавриш та І. Кіндрат створили посібник, що містить подібні за змістом літературних і народних творів.

Використані джерела

1. Стаття Н. Гавриш у журналі "Вихователь-методист" №6/2013 р.

2. Методичний конструктор "Пізнаємо світ" автори Н. Гавриш, І.Р. Кіндрат.

Размещено на Allbest.ru