Висновки

Список використаних джерел

Кожна дитина дошкільного віку сприймає навколишній світ по-своєму. Цей вік називають віком "чомучок", тому що для малят світ - це загадка, таємниця, а їх допитливість вражає своєю нескінченністю. Щоденно дорослі чують від дітей численні запитання: "Як? Чому? Навіщо?"

Вихователь дошкільного навчального закладу знає, яку унікальну можливість в роботі з дошкільниками надає екскурсія. Адже вона сприяє оздоровленню малят, збагаченню їх знань про природу та різноманітні явища, проведенню дослідницької діяльності, де матеріал надає сама матінка-природа, а також сприяє розвитку уваги, пам'яті, уяви.

Актуальність. Зважаючи на те, що процес виховання дітей безперервний, перед вихователем відкриваються унікальні можливості для всебічного гармонійного розвитку особистості дитини, закладені в процесі освітньої роботи з дошкільниками в умовах екскурсії. А завдання дорослих - і вихователів, і батьків - полягає в тому, щоб не давати готову відповідь, допомогти дитині пізнати навколишній світ, зрозуміти, що всі явища можна вивчити, розгадати самостійно.

Організовуючи життєдіяльність дошкільників, вихователь перш за все повинен орієнтуватися на вимоги Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", де зазначено: "Життєдіяльність дитини - це різні аспекти її життя, форми активності, всі види діяльності, у яких проявляється її енергійність, життєва сила, прагнення заявити про себе іншим та самій собі. Дошкільник є суб'єктом пізнавальної, предметно-практичної та комунікативної діяльностей, завдяки чому задовольняє свої потреби у фізичному, психічному та соціальному зростанні. Як суб'єкт життєдіяльності він активно орієнтується в довкіллі, пристосовується й впливає на нього, розвивається, вчиться чинити опір зовнішнім негативним впливам"

Згадуючи слова В.О. Сухомлинського: "Дитина за своєю природою - допитливий дослідник, відкривач світу, тож нехай перед нею відкривається чудовий світ в живих фарбах, яскравих і тремтливих звуках, в казці, грі, творчості, красі", - можна зробити висновок про те, що саме екскурсія допоможе дитині пізнати світ у всій його красі.

Як свідчить аналіз наукових джерел, питанням організації екскурсій в ДНЗ приділяли велику увагу такі вчені, як В. Половцев, К. Ягодовський, Б. Райков, В. Герд, Л. Никоноц, І. Полянський та ін.; організація та проведенням фенологічних спостережень - Д. Кайгородоц Б. Райков, І. Полянський, М. Смирнов, Б. Всехсвятський, М. Щербиновський та ін.

Метою курсової роботи є проаналізувати значення екскурсій для успішного всебічного розвитку дошкільників.

Об'єктом курсового дослідження є виховний процес в ДНЗ.

Предметом дослідження є виховна роль екскурсій для дошкільнят.

Для реалізації мети курсової роботи були покладені такі завдання:

1) всебічно вивчити питання на основі літературних джерел;

2) розглянути поняття "екскурсія", її суть, структурні компоненти та організацію проведення;

3) визначити роль екскурсій для всебічного розвитку дошкільнят;

4) розробити екскурсію на тему: "Проїжджа частина дороги".

Структура курсової роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Робота представлена на 30 аркушах.

Розділ 1. Екскурсія як важлива форма проведення занять у ДНЗ

1.1 Аналіз літературних джерел

Екскурсії стали проникати у школу у другій половині ХІХ століття Щоправда тоді ще дивились на екскурсії як на корисну фізкультуру. Але вже на початку ХХ століття екскурсіям було надано значення як одній із форм викладання.

Узагалі останні роки ХІХ століття були роками бурхливого розвитку пропаганди не лише поглядів про потребу запровадження в дошкільну програму навчально-виховних екскурсій, а й активізації методів та форм їх проведення. Особливо обстоювався спосіб проведення занять за допомогою екскурсій. У посильній праці, у грі і забавах дошкільного віку виховували матеріалістичний світогляд.

Перед педагогами 90-х років постало питання, якими ж засобами ДНЗ може і повинен розкривати і закріпляти почуття любові дітей до природи і як спрямовувати його до діяльно-розумового життя. Цій меті, відповідає педагогічна преса того часу, може служити лише один засіб - екскурсія в природу під керівництвом вихователя; інакше кажучи, - заняття, які іноді треба організовувати серед тієї обстановки, що була первісною і природною школою для дітей. Справді, якщо в дошкільний період життя діти навчались у величезному класі природи несвідомо, відвідували цей клас без певної мети, без намічених питань, то тепер такі відвідування повинні відповідати певній меті за заздалегідь накресленим планом.

Великого навчального значення екскурсіям у природу надавав О.Герд. Ще у 1866 році він писав, що екскурсії повинні служити доповненням до уроку Він критикував вихователів, котрі проводили навчальні екскурсії у природу без раніше наміченої мети та плану та перетворювали їх цим безкорисні прогулянки. Він говорив: "Такі екскурсії завершуються звичайно нічим не обґрунтованим збором гербарного та колекційного матеріалу, який у кращому випадку оброблюється дітьми, але частіше всього викидається". О.Герд вважав, що будь-яка екскурсія повинна сприяти формуванню правильного погляду на природу, мати визначену навчально-виховну мету, проходити за чітким продуманим планом. Вона повинна передбачати самостійну роботу вихованців і, в кінцевому результаті, поглиблювати та розширювати знання, отриманні ними на заняттях. "Екскурсії повинні служити доповненням до занять, - писав О. Герд, - увага дітей повинна бути направлена головним чином на те, що вони не можуть спостерігати у дитячому садку. Екскурсії повинні показати дітям взаємні відносини царств природи та пов'язати набуті дітьми відомості по природничим наукам у єдине ціле [4, c.161].

За думкою О.Герда, без екскурсій у природу неможливо у повній мірі розкрити взаємозв'язок, який існує у природі, неможливо довести перевтілення організмів під впливом зовнішнього середовища та з'ясувати їх індивідуальний розвиток. Великого значення надавав О.Герд методиці проведення екскурсій. У методиці "Перші уроки мінералогії" О.Герд дав конкретні зразки правильно проведених екскурсій.

У методичних статтях відомого ідеаліста А. Любена знаходимо методичну вказівку про необхідність вивчення учнями рослин і тварин не лише на класних заняттях, але і на екскурсіях у природу. Однак ця цінна методична рекомендація була чисто декларативною. Великий обсяг навчального матеріалу у підручниках А. Любена, котрий мало відповідав віку учнів, завантажував дітей настільки, що для проведення екскурсій не залишалося часу.

Відомий послідовник методики А. Любена К. Сент - Ілер наполягав на необхідності проведення екскурсій, у яких, за його думкою, потрібно навчати дітей спостерігати за умовами життя організмів, за поведінкою комах, птахів та інших істот тваринного світу, а також збирати за вказівкою вчителя рослини, тварини, мінерали для гербарію та колекцій. Нескладна робота, яка проводиться у процесі екскурсій, повинна розвивати у дітей спостережливість, пам'ять та увагу У той же час ця робота є першою самостійною працею дітей, яка дає їм визначене задоволення. Діти "починають осмислювати, що в роботі та в навчанні можна знаходити задоволення". Окрім того, екскурсії в природу виховують у дітей естетичні почуття, діти не лише пізнають красоту лісів, полів, але непомітно відвикають "від усього сентиментального та видуманого" [4, с.138].

Перед екскурсією ставилося завдання збагатити свідомість дітей чуттєвими сприйманнями і на основі їх дати конкретне уявлення про об'єкти і явища природи. Знання, отримані на екскурсіях, виявлялися міцними і надовго запам'ятовувалися дітьми.

Для того, щоб виконати це завдання, природознавство в початковій школі повинно було насамперед давати конкретні знання про об'єкти та явища природи та на основі їх розкривати найпростіші, доступні розумінню дітей зв'язки між окремими явищами природи, показувати як людина опановує сили і багатства природи У початковій школі діти повинні насамперед здобути уявлення про звичайні предмети й явища навколишньої природи. Чим більше чітких уявлень набудуть діти в початковій школі, тим успішніше вони зможуть опанувати основи наук про природу в наступних класах. Уявлення про предмети і явища природи необхідні і для успішного вивчення мови: вони дають багатий, живий зміст слову і матеріал для різних вправ дітей для висловлювання своїх думок

Запровадження у навчальні заклади екскурсій тісно пов'язане з ім'ям професора Д. Кайгородова який був палким їх прихильником Д. Кайгородов вважав найідеальнішим таке навчання, коли учням показують усе у натурі, серед самої природи. Без широкого розвитку системи екскурсій, писав Д. Кайгородов у пояснювальній записці до своєї програми, не можна як слід навчитись відати природу. Програма Д. Кайгородова в основу проходження курсу клала екскурсії.

Отже, у поглядах на екскурсії, на початку ХХ століття було два напрями: екскурсія як випадкова прогулянка і екскурсія як основа викладання, як метод, якому приурочено все інше в навчанні. Обидва ці погляди свідчать про бурхливий розвиток ідей щодо змісту і методів викладання природознавства у шкільних закладах кінця ХІХ і початку ХХ століття, але жоден з них у наш час неприйнятий. Екскурсія як прогулянка завжди залишається тільки прогулянкою тому власне вона і не може мати будь - якого навчального значення. Погляд Д. Кайгородова на екскурсію як єдину основу викладання приваблює, але лише своєю зовнішністю, бо ж найкраще організована екскурсія, хоч би й неодноразова, не може бути єдиною формою викладання, бо не все те, що слід вивчити у школі, можна показати під час екскурсії [4, с.203].

Особлива увага приділялася виховній цінності екскурсій, їхня спрямованість розвиткові спостережливості, інтересу до вивчення природи, зміцненню свідомої дисципліни, виховання бережливого ставлення до природи, свідомого ставлення до цінності людської праці. Це обумовлено тим, що екскурсії відкривають великі можливості для розвитку естетичного почуття, виховують любов і живий інтерес до природи Екскурсії на природу пов'язані з перебуванням на свіжому повітрі й з рухами, що сприяє зміцненню здоров'я учнів.

1.2 Сутність екскурсії

Для того щоб екскурсія була цікавою для дитини, необхідно займати її різноманітною і корисною для її розвитку діяльністю. Одним із прийомів стимулювання дитячої активності є залучення різноманітних завдань, дидактичних вправ, дослідів з природним матеріалом. Вони короткотривалі й проводяться впродовж 3-4 хвилин. Залежно від спостережень такі завдання можна запропонувати дітям і на початку, і наприкінці екскурсії. Завдання повинні бути різноманітними, але доступними для виконання і зрозумілими кожній дитині. Необхідно подбати і про ігровий момент. Важливо під час виконання таких завдань дати можливість дітям пофантазувати ("На що схожий? Звідки взявся?"), проявити власний творчий пошук, стимулювати їх розумову і дослідницьку діяльність.

Посильні трудові дії

Під час виконання трудових дій важливо сформувати позитивне ставлення, повагу до праці дорослого, бажання залучатися до трудового процесу, проявляти ініціативу та самостійність.

Під час проведення прогулянок виконання трудових завдань триває 10-20 хвилин, тому дітям цікаво відчувати себе співучасниками захопливої справи. Слід пам'ятати, що для дітей виконання трудових дій - це трудомістка робота, яка вимагає багато терпіння, уваги, творчості дітей та педагога.

Прикладом навчання дітей трудовим діям може бути перенесення піску, води, збирання листя та гілочок, згрібання снігу лопатою, будівництво сніжних валів, будиночків тощо. Головне, щоб під час проведення такої роботи у дітей сформувалося уявлення про значущість власних зусиль для досягнення загального результату. Водночас важливо, щоб вихователь не розтягував час залучення дітей до тієї чи іншої трудової дії. Досягнутий спільними зусиллями бажаний результат підтримує впевненість дитини у власних силах та уміннях.

Таким чином, залучення дітей до виконання трудових доручень збагачує кожного з малят, бо вони вчаться поважати й цінувати працю інших людей, пізнають правила виконання трудових доручень, набувають навичок користування знаряддями праці.

Рухливі ігри та ігрові вправи

Гра для дітей дошкільного віку є провідною формою діяльності. Вихователеві слід пам'ятати, що головне завдання під час організації ігрової діяльності полягає в тому, щоб навчити дітей грати активно і самостійно використовувати рухливі ігри та вправи, що є основою початкового етапу формування гармонічно розвиненої особистості і містить в собі духовне багатство, моральну чистоту та фізичну досконалість. Добираючи рухливі ігри, необхідно пам'ятати про їх доступність для проведення самими дітьми під час прогулянок. Коли дошкільники організовують такі ігри, вихователь повинен поступово надавати можливість проводити ігри на прогулянці самостійно, особливо старшим дошкільникам. При цьому педагог знаходиться неподалік, щоб допомогти в разі необхідності. Для цього потрібно заздалегідь підготувати місце проведення гри, надати необхідний інвентар та підказати, яку гру доцільно провести. Для зручності можна використовувати циклограму рухливих ігор та при цьому залучати дітей до підготовки їх проведення. дошкільний екскурсія розвиток виховний

Самостійна діяльність

Самостійна ігрова діяльність дітей займає основну частину перебування дітей на свіжому повітрі під керівництвом вихователя. Під час самостійної діяльності дітей вихователь допомагає організовувати різноманітні рухливі ігри (за допомогою різних ігрових прийомів обирає ведучого, розподіляє дітей на команди, готує майданчик до проведення гри тощо). Вихователь може бути і ведучим, і учасником ігор. Важливо залучати дітей до використання під час самостійної діяльності різноманітного матеріалу: піску, будівельного та природного матеріалу, води, снігу тощо. Під час самостійних ігор дітей вихователь підтримує їх активність, ініціативу, радісний настрій, попереджує конфліктні ситуації, створюючи на прогулянці атмосферу доброзичливості і симпатії до однолітків.

Для ефективного проведення прогулянок вихователь повинен пам'ятати про значний вплив художнього слова: віршів, текстів для супроводу рухів, загадок, прислів'їв, приказок. Саме використання художнього слова під час прогулянок має особливе значення для розвитку дітей дошкільного віку та дає помітний ефект, знімаючи психологічну напругу, налаштовує на доброзичливе та позитивне ставлення до всього живого.

1.4 Організаційні умови ефективності проведення екскурсій в природу

2.1 Роль екскурсії у формуванні особистості дитини

Екскурсії - один з основних видів занять і особлива форма організації роботи щодо всебічного розвитку дітей, морально-патріотичному, естетичному вихованню, але в той же час одна з дуже трудомістких і складних форм навчання. Екскурсії є найбільш ефективним засобом комплексного впливу на формування особистості дитини. Пізнавальний інтерес, потреба отримувати нові знання формуються, якщо постійно дбати про розширення кругозору дитини - прогулянки, знайомства з пам'ятними місцями. Екскурсія як жива, безпосередня форма спілкування розвиває емоційну чуйність, закладає основи морального обличчя. Правильна організація спостережень сприяє формуванню таких важливих якостей дитини, як спостережливість і увагу, які сприяють збагаченню знань про навколишній світ [1, с.59].

Перевага, наприклад, екологічних екскурсій в тому, що вони дозволяють у природній обстановці познайомити дітей з об'єктами і явищами природи. На екскурсіях діти знайомляться з рослинами, тваринами і одночасно з умовами їх проживання, а це сприяє утворенню первинних уявлень про взаємозв'язки в природі. Екскурсії сприяють розвитку спостережливості, виникненню інтересу до природи, тобто пізнавального до неї відношення дітей. Велика роль екскурсії в естетичному вихованні дітей, формуванні у них естетичного ставлення до природних явищ і об'єктів. Краса оточуючого їх світу викликає глибокі переживання [7, с.41].

Про важливість залучення дитини до культури свого народу через екскурсії виховують повагу, гордість за землю, на якій живеш. Тому дітям необхідно знати і вивчати культуру своїх предків. Саме акцент на знання історії народу, його культури допоможе надалі з повагою і цікавістю ставитися до культурних традицій інших народів.

Велике значення мають сімейні екскурсії по району, місту чи селу, відвідування з батьками окремих підприємств та установ району і т.д. Підсумки таких екскурсій можуть бути виражені у фотовиставці, спільному з дитиною виступі або знятому фільмі. Не менш цікаво провести "міні-дослідження", наприклад, дослідження не історії міста взагалі, а історії вулиці (на якій знаходиться дитячий сад або живуть діти), або минулого будинку і доль його жителів, і т.д.

Основоположник російської педагогіки К.Д. Ушинський зазначав, що "для кожного конкретного віку дитини потрібно умовно" окреслити "той світ, який для нього особливо важливий в плані становлення базисних основ особистості" [10, с.88].

Діти шостого року життя відрізняються великими фізичними і психічними можливостями. Дошкільний вік - це найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, розвиваються уявлення про людину, суспільство, культуру. Дуже важливо прищепити дітям почуття любові і прихильності до природних і культурних цінностей рідного краю, так як саме на цій основі виховується патріотизм. З ранніх років у дітей формуються перші уявлення про навколишній світ, і відбувається це, перш за все, через ознайомлення з традиціями "своєї", соціального середовища - місцевими історико-культурними, національними, географічними, природними особливостями регіону. У цей період закладаються основи взаємодії з природою, суспільством, за допомогою дорослих дитина починає усвідомлювати її як загальну цінність для всіх людей. Характерною особливістю даного віку є розвиток пізнавальних і розумових психічних процесів: уваги, мислення, уяви, пам'яті, мови. Всі види екскурсій розвивають увагу дошкільнят, тому їхня психічна діяльність спрямовується і зосереджується на якомусь певному об'єкті чи явище. Завданням при проведенні екскурсій з дошкільнятами є направити і сконцентрувати їх увагу на конкретному досліджуваному або досліджуваному об'єкті.

Екскурсія для дітей - це форма навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати спостереження і зміни предметів, об'єктів і явищ в природних умовах [4, с.70].

Демократичний стиль спілкування з дітьми на екскурсії повинен бути замінений на більш довірчий, м'який, задушевний. Різкий окрик, крик, грубо зроблене зауваження руйнують емоційний стан дітей, що виникло від сприйняття природи [8].

У роботі з дітьми дошкільного віку використовується всі різновиди екскурсій, які спрямовані на виховання любові до природи і усвідомлене і дбайливе ставлення до неї. Найбільш ефективні такі форми роботи: як пішохідні прогулянки за територію дитячого садка (ділові, оздоровчі), цільові прогулянки по рідному місту, міні походи. Наприклад, поряд з нашим інститутом знаходяться 2 дитячих садка. Студенти факультету сервісу і туризму розробляють спеціально для дошкільнят екскурсії і знайомлять їх з історією селища електроізоляторів, з історією народного художнього промислу. У своїй роботі при підготовці таких екскурсій студенти використовують всі прийоми показу і розповіді, з урахуванням вікових особливостей дошкільників. Особливо цікаво проходять екскурсії по музеям народного художнього промислу, де дошкільнят знайомлять з історією музею, проводять майстер-клас, анімаційну програму. Занурюючи дитини в національний побут, ми створюємо природне середовище для оволодіння мовою рідного народу, його народними традиціями, укладом життя і, таким чином, формуємо любов до малої і великої Батьківщини. Людина повинна пишатися своєю Батьківщиною. Любов до Вітчизни необхідно закладати з самого раннього дитинства.

За кілька днів до екскурсії вихователь проводить з дітьми невелику бесіду, з тим щоб викликати в них інтерес до майбутнього заняття, оживити враження і уявлення, які можуть бути корисними в ході екскурсії, повідомляє її мету - діти повинні знати, куди і навіщо підуть, що побачать, що потрібно буде зібрати. Організаційна сторона екскурсії виражається в чіткому продуманому плані її організації. Екскурсовод заздалегідь відвідує місце екскурсії, продумує найбільш доцільний шлях прямування, розстановку дітей для спостереження. Необхідно також підготувати заздалегідь обладнання, яке знадобиться для екскурсії (наприклад, для екологічної екскурсії треба підготувати кошики для природного матеріалу, альбоми для замальовки і т.д.).

В основу розробки змісту ознайомлення дітей з рідним краєм екскурсовод спирається на конкретні принципи: енциклопедичність (відбір знань з різних областей дійсності), унікальність місця (вивчення природного, культурного, соціально-економічної унікальності краю), інтеграція знань (відбір знань для розуміння дітьми цілісної картини світу), єдність змісту і методів, динаміка спадкоємних зв'язків (зміна соціального досвіду дітей різного дошкільного віку), тематичність матеріалу. Ознайомлення з природою - це прекрасний урок розвитку дитячого розуму, почуттів, стимулювання творчості. Своєю незвичністю, новизною і розмаїтістю природа викликає у дітей здивування, радість і захоплення, бажання більше дізнатися, спонукати їх до передачі почуттів і думок. Діти із задоволенням спостерігають, зіставляють, порівнюють, роблять висновки, міркують, розповідають і описують елементарні явища природи. Спогади про прогулянки, екскурсії, діти передають у малюнках, в рухливих іграх, із задоволенням "перетворюються" в квіти, дерева, гриби, тварин, птахів.

Дітям дуже подобаються цільові екскурсії-прогулянки. Хоча вони короткочасні, епізодичні, але дуже різноманітні за тематикою: спостереження за особливостями погоди, за рослинами, тваринами в різні пори року. Поступово кордону спостережень розширюються - ділянка дитячого саду, знайома вулиця, озеро, поле і т.д. Повідомляються дітям не тільки перші знання про природу, але дається приклад елементарних оцінок спостережуваних явищ: "Виглянуло сонечко, і всім відразу стало весело, тільки бурульки заплакали - їм не хочеться танути...". Діти стають активніше брати участь у розмовах, проявляють активність, дають розгорнуті відповіді [6, с. 93]. Процес пізнання відбувається тільки коли дитина безпосередньо бачить, чує, відчуває навколишній світ. Це створює у нього більш яскраві, емоційно насичені, образи, що запам'ятовуються. Поступово від прогулянки до прогулянки, від екскурсії до екскурсії у дітей складається прекрасний зразок рідного краю, своєї Малої Батьківщини. Це і алея біля саду, і березова галявинка, і мальовнича стежка біля озера. Все це закладає перші основи патріотизму.

Саме в старшому дошкільному віці основним новоутворенням є формування внутрішніх етичних інстанцій, зародження своєрідного "контролера" дій, вчинків, досягнень, думок. Регулятивні механізми індивідуальної поведінки тісно пов'язані з механізмами соціального контролю та культурними стереотипами. Щоб знання норм не розходилося у дитини з їх реалізацією на практиці, ці норми повинні перетворитися у внутрішнє спонукання, мотив соціальної поведінки або раціональне прийняття дитиною норми як справедливою, необхідною, доцільною, корисною. Ефективним шляхом закріплення знань вважається включення емоційної сфери дитини в процеси сприйняття. "Жодна форма поведінки, - констатує Л.С. Виготський, - не є такою міцною, як та, що пов'язана з емоціями ".

Дослідження вчених, виконані в останні роки, переконливо показують, що на екскурсіях створюються сприятливі умови для всебічного розвитку дітей. Ознайомлення дошкільнят з навколишнім - перші кроки у пізнанні рідного краю, рідної природи, у розвитку дбайливого ставлення до неї, у вихованні любові до Батьківщини. Слід підкреслити, що для дитини дошкільного віку характерні короткочасність інтересів, нестійка увага, стомлюваність. Тому неодноразове звернення до однієї і тієї ж теми лише сприяє розвитку у дітей уваги і тривалому збереженню інтересу до однієї теми. Крім того, необхідно об'єднувати в одну тему заняття не тільки з рідної мови, але й по ознайомленню з природою, музикою, (наприклад, "Моє місто", "Столиця нашої Батьківщини - Київ") [9, 105].

Які відомості і поняття про рідне місто здатні засвоїти діти?

- Чотирирічна дитина повинна знати назву своєї вулиці і тієї, на якій знаходиться дитячий сад.

- Увагу старших дітей потрібно звернути на об'єкти, які розташовані на найближчих вулицях: школа, кінотеатр, пошта, аптека і т. д., розповісти про їх призначення, підкреслити, що все це створено для зручності людей.

- Діапазон об'єктів, з якими знайомлять старших дошкільнят, розширюється - це район і місто в цілому, його пам'ятки, історичні місця і пам'ятники. Дітям пояснюють, на честь кого вони споруджені. Старший дошкільник повинен знати назву свого міста, своєї вулиці, прилеглих до неї вулиць, а також на честь кого вони названі. Йому пояснюють, що у кожної людини є рідний дім і місто, де він народився і живе. Для цього необхідні екскурсії по місту, на природу, спостереження за працею дорослих, де кожна дитина починає усвідомлювати, що праця об'єднує людей, вимагає від них злагодженості, взаємодопомоги, знання своєї справи. І тут велике значення набуває знайомство дітей з народними промислами краю, народними умільцями [10, с.278].

Екскурсії мають величезне значення в справі освіти та виховання підростаючого покоління і є складовою частиною дошкільної роботи.

Особливо слід підкреслити значення екскурсійних програм у формуванні емоційної сфери дошкільників; почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисним суспільству. Екскурсії на природу, в музеї, виставкові зали, на виробництво вчать розуміти твори мистецтва, знаходити красу в буденних речах і явищах, відчувати красу людської праці [5, 65].

Таким чином, екскурсійна діяльність у єдності та взаємозв'язку здійснює освітню, виховну і морально-патріотичне, екологічне виховання. Враховуючи активно-рухову специфіку навчального пізнання на екскурсії, можна також говорити про її вплив на фізичний розвиток учнів. І саме екскурсійні заходи цьому сприяють. Роль екскурсій велика. Вони можуть дати підростаючому поколінню можливість для підвищення свого інтелектуального рівня, розвиток спостережливості, здатності сприймати красу навколишнього світу, тобто сприяють багатосторонньому розвитку особистості.

Розділ 3. Розробка екскурсії на тему "Проїжджа частина дороги"

Для виконання завдання по розробці екскурсії я керувалася у виборі теми екскурсії значущістю та актуальністю практичних навичок, які діти зможуть постійно використовувати у подальшому житті. Ситуація на дорогах в Україні така, що дітям необхідно знати правила вуличного руху майже на професіональному рівні, так як небезпека чекає їх не лише проїжджій частині, а й на зупинках та при переході через пішохідний перехід. Низька культура учасників дорожнього руху виносить дану проблематику на передній план.

Тема: Проїжджа частина дороги

Мета: закріплювати знання дітей про правила поведінки на вулиці, види транспорту, правила дорожнього руху; продовжувати роботу щодо попередження дитячого травматизму; розвивати увагу, виховувати дисциплінованість, культуру поведінки на вулиці.

Хід проведення екскурсії

Загадки

· Я не їм вівса, ні сіна, Дайте випити бензину - Всіх я коней обжену,

Куди хочеш, побіжу. (Автомобіль)

· Така я велика,

Що й кінця не маю;

Лежу собі тихо,

Нікого не займаю;

Тільки добрі люди

І день, і ніч топчуть груди. (Дорога)

Бесіда

— Яке наше місто - велике чи мале?

— Які види транспорту ви бачите на вулиці нашого міста?

— Як називається та частина вулиці, по якій рухається транспорт?

— Який рух у нашому місті? (Двосторонній, односторонній.)

— Як ви розумієте, що таке двосторонній рух?

— Хто такі пішоходи?

— Де повинні ходити пішоходи?

— Де пішоходам потрібно переходити вулицю?

— Які правила для пішоходів ви знаєте?

— Які сигнали світлофора ви знаєте?

— Що вони означають?

— Як перейти дорогу, де немає світлофора і пішохідної доріжки?

Три світла в світлофорі є, І кожне з них наказ дає. Червоне світло каже:

— Стій! А жовте:

— Ще не можна! Зелене каже:

— Їдь мерщій!

І слухається кожний.

Дидактична вправа "Червоний, жовтий, зелений"

Мета: розвивати уважність дітей та вміння діяти за знаками світлофора.

Хід гри

Діти - пішоходи, вихователь - світлофор. Вихователь показує дітям знаки світлофора, а діти діють за ними.

Рухлива гра "Пташки й автомобіль"

Мета: закріплювати вміння дітей бігати врозтіч, не наштовхуючись одне на одного; розвивати швидкість, вміння орієнтуватися в просторі.

Хід гри

"Пташки" сідають за накресленою лінією. На слова вихователя: "Ой, пташки прилетіли!" - "пташки" літають по всьому майданчику, хто куди хоче. На слова вихователя: "Пташки в гніздечка полетіли" або на гудок автомобіля - діти поспішають і сідають на свої місця.

Гра "Трактористи"

Мета: вправляти в умінні бігати четвірками, узгоджувати свої рухи з рухами товаришів та додержуватися порядку, розвивати увагу.

Хід гри. Дітей поділити на дві групи: одна група - "колгоспники-трактористи", друга - "трактори". Трактористи розташовуються в різних місцях майданчик, в своїх будинках. Друга сторона майданчика "колгоспний двір", там місця для тракторів. Для кожного тракториста є трактор - дві паралельно покладені палиці завтовшки 1 м, а перед ними фанерний кружок - кермо. Одна пара дітей стає з одного боку палиць, друга - з іншого. На слова вихователя: "В поле їхати нам час, приготуйте трактори!" - трактористи поспішають до тракторів. "Трактори" піднімають палиці, утворюється чотирикутник, всередину якого входить тракторист і бере в руки кермо. На слово: "Рушаймо!" - трактори один за одним виїжджають у поле. На слова "Час додому!" - трактористи ставлять трактори на місця. Ролі змінюються.

Індивідуальна робота

Мета: розвивати навички дітей стрибати на одній та на двох ногах, просуваючись вперед.

Творче завдання "Транспорт планети Марс"

Діти малюють крейдою на асфальті транспорт, який буває на іншій планеті. Потім розповідають про нього.

Трудова діяльність

Вихователь пропонує дітям підмести доріжки на майданчику.

Сюжетно-рольова гра "Шофери"

Мета: закріплювати знання дітей про працю шофера; розвивати пізнавальний інтерес; формувати позитивні взаємини між дітьми.

Ролі: шофери, батьки, діти.

Я вважаю, що дане заняття має дуже велике практичне значення для розвитку дошкільнят, адже дозволяє отримати в ігровій формі досвід про правила поведінки на вулиці, відомості про різні види транспорту, правила дорожнього руху. Ці знання дають можливість попередити дитячий травматизм під час переходу через дорогу та під час руху транспортних засобів, виховувати дисциплінованість, культуру поведінки на вулиці.

Одночасна активність всіх засобів сприйняття інформації та апеляція до особистісного досвіду кожної дитини дозволяє максимально ефективно засвоїти нову інформацію та побудувати нові асоціативні зв'язки.

Висновки

Аналіз літературних джерел та педагогічного досвіду дозволив мені зробити висновок, що проведення екскурсій має великий позитивний вплив на дошкільників, так як в процесі екскурсій закладається фундамент конкретних уявлень про навколишнє середовище. Діти знайомляться з усім багатством барв природи, звуками, запахами, з моральними рамками та соціальними правилами. Пізнання світу починається чуттєвим шляхом, за допомогою зору, слуху, дотику, нюху. Чим більше органів почуттів беруть участь у такому пізнанні, тим більше ознак і властивостей виділяє дитина в досліджуваному об'єкті, явищі. На екскурсіях дошкільнята отримують можливість безпосередньо знайомитися з властивостями і якостями предметів, явищ шляхом спостережень, в ході виконання завдань ігрового або практичного характеру. Таким чином здійснюється сенсорний розвиток, на основі якого виникають розумові процеси, уява, формуються естетичні почуття.

На екскурсіях дітей знайомлять не тільки з природою, але і з результатами творчої діяльності людини, що перетворює навколишній світ. А це сприяє розвитку поваги до творчої діяльності та бажання взяти в ній посильну участь, зміцнює почуття гордості за свою Батьківщину.

Також екскурсії сприяють формуванню моральних якостей. Можливість познайомитися з чимось новим, цікава пізнавальна і практична діяльність - все це викликає у дітей радісні переживання, об'єднує їх, благотворно позначається на розвитку колективних взаємин. Як і на інших заняттях, на екскурсії діють правила поведінки, підпорядкування яким дисциплінує її учасників. Виконання різних завдань розвиває почуття відповідальності за доручену роботу, вимагає узгоджених з товаришами дій, акуратності, точності, обережності. Педагог використовує як природні, так і спеціально створені ситуації для виховання у дошкільнят справедливості, доброзичливості, поваги один до одного. Він вчить помічати успіхи товаришів, радіти їм, співпереживати невдачам. Якщо група різновікова, то педагог спонукає старших вихованців проявляти турботу про тих, хто молодший (допомогти виконати завдання, пропустити вперед при спостереженні об'єктів). При поверненні в групу можна запропонувати старшим дітям, особливо хлопчикам, нести обладнання, а також зібраний матеріал.

Розумове і моральне виховання здійснюється у нерозривній єдності з естетичним розвитком. Велика кількість і різноманітність у природі квітів і відтінків, звуків, форм, ліній, їх поєднання, динамічність, мінливість, ритмічність викликають відповідні естетичні почуття і переживання. У комплексі виховно-освітніх завдань, які ставляться і реалізуються при підготовці та проведенні екскурсій, одна з центральних - навчити дітей бачити і розуміти красу природи, насолоджуватися нею, передавати свої враження в різних видах художньої діяльності (малюнок, слово, пісня і т. д.) Проте якість естетичних сприйняттів багато в чому залежить від керівництва цим процесом. Тому вихователь, обдумуючи хід майбутньої екскурсії, визначає, що саме в тому чи іншому об'єкті, явищі може викликати в дітей естетичні переживання. Наприклад, на зимовій екскурсії він привертає їх увагу до химерних форм заметів, струнким, як свічки, ялинам з ошатними шишками на верхівках, тонким і темним гілках беріз, що виділяється на тлі блискучого снігу, блакитного неба.

Активне включення розумової діяльності в процес естетичного сприйняття - передумова формування оціночних суджень, у яких виявляються спостережливість дитини, рівень сенсорної культури, мислення. При систематичному ознайомленні з природою діти вже в середній групі починають виділяти ті якості, властивості предметів, явищ (форма, колір, розташування в просторі), які, з їхньої точки зору, визначають красу спостережуваного.

Благотворно позначаються екскурсії в природу на фізичному розвитку дошкільників.

Пережиті дошкільнятами радість і задоволення від спілкування

Екскурсії представляють собою особливий вид занять з ознайомлення дітей зі світом за межами дошкільного закладу. Вони проводяться в середній, старшій і підготовчій до школи групах.

Планування екскурсій здійснюється з урахуванням сезонних змін і місцевих умов. Вихователь повинен забезпечити ознайомлення дітей з найбільш яскравими і цікавими об'єктами рослинного і тваринного світу, сезонними явищами, видами сільськогосподарської праці, характерними для даної місцевості.

Цілі екскурсії можуть бути різними. В одних випадках екскурсії проводяться для уточнення та узагальнення уявлень, отриманих раніше. В інших випадках екскурсії слугують початковому ознайомленню з навколишнім світом а вся подальша виховно-освітня робота спрямована на уточнення, розширення, конкретизацію, систематизацію та узагальнення отриманих знань.

Зміст екскурсій намічається таким чином, щоб підготувати дошкільнят до деяких узагальнень накопичених уявлень про тварин, рослини, сезонних явищах в живої та неживої природи, до утворення елементарних понять соціального середовища.

З метою розвитку спостережливості, допитливості, інтересу до світу рекомендується у зміст екскурсій включати такі знання та відомості, які активізують минулий досвід дітей, спонукають їх до порівняння, співставлення.

У старших групах слід включати матеріал, який не тільки доповнює раніше засвоєні знання, але і вступає у відоме протиріччя з ними.

При розробці змісту екскурсій необхідно виходити з програмних вимог та природного оточення. У кожному дошкільному закладі слід визначити об'єкти, ознайомлення з якими доцільно проводити з дітьми тієї чи іншої вікової групи, а також намітити обсяг знань, які повинні засвоїти діти. Виходячи з цих умов визначається перелік екскурсій, встановлюється їх послідовність і приблизні терміни проведення.