Дистанційне навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

ЗВІТ

з самостійної роботи

з дисципліни «Інформатика»

на тему: «Дистанційне навчання»

Виконала

студентка 1 курсу

Галиця О.І.

Науковий керівник

к. т. н., доцент Косинський В.І.

Київ 2013

Зміст

Вступ

Розділ I. Загальна характеристика дистанційного навчання

Розділ II. Сучасні тенденції впровадження й фінансування електронного навчання в Україні

Розділ III. Програмне забезпечення дистанційної освіти

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Ми живемо в епоху інформаційного суспільства. Тож не дивним є той факт, що нині практично всі аспекти життя сучасної людини зазнали суттєвих змін внаслідок впливу комп'ютерних та інформаційних технологій. Сфера освіти також не є винятком і на сьогоднішній день вона дуже тісно з ними пов'язана.

В процесі руху до постіндустріального суспільства в освіті стали застосовуватися такі поняття, як відкрита освіта, електронне навчання, віртуальна освіта, освіта без кордонів, а ідеї неперервної освіти дорослих, освіти інвалідів та інших верств населення, яким раніше за тими чи іншими причинами були недоступні шкільна, вища та професійна освіти, отримали широке розповсюдження і стали напрочуд актуальними на сьогодні завдяки новітнім технологіям. Сукупність всіх цих ідей та освітніх інновацій, будучи перенесеною в площину практичної реалізації, стала все частіше об'єднуватися одним терміном - дистанційне навчання (освіта), підкреслюючи таким чином одну їх спільну рису: можливість навчатися без безпосереднього контакту з викладачем.

Аспекти, в яких проблема розроблена. На сьогодні, накопиченим є значний досвід реалізації систем дистанційного навчання з використанням телекомунікаційних систем. Суттєве місце в них займають саме системи, які базуються на основі комп'ютерних мереж, системи безпосередньої телевізійної трансляції. Стратегічною метою розвитку дистанційної освіти в світі виступає ідея надання можливості суб'єктам навчання вивчити програми будь-якого коледжу або університету в будь-якому місті, такими чином значно розширюючи кордони освітнього процесу.

Поширення електронного навчання у світі та Україні є відповіддю на пропозиції сучасних технічних і технологічних інновацій для освітньої галузі. І хоча історія розвитку дистанційної освіти в Україні нараховує значно менше років, ніж у США чи Західній Європі, сьогодні можна достатньо впевнено стверджувати, що й на теренах нашої країни цій формі навчання належить майбутнє.

Розділ I. Загальна характеристика дистанційного навчання

Рівень розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій дозволяє сьогодні не тільки спілкуватися й обмінюватися інформацією незалежно від місця і часу перебування, але й інтегрувати отримані знання в єдиний інформаційно-освітній простір, доступний навчальним закладам будь-якого рівня й у будь-якій частині світу. У цьому контексті не можна не звернутися до поняття дистанційної освіти.

Слід зазначити, що єдиного визначення даної нетрадиційної форми навчання не існує. Наводиться велика кількість визначень поняття «дистанційне навчання», що відбиває розмаїття підходів до його розуміння Наприклад, дистанційне навчання -- це форма здобуття освіти поряд з очною та заочною, за якої в освітньому процесі використовуються кращі традиційні та інноваційні засоби, засоби та форми навчання, засновані на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях. Основу освітнього процесу при дистанційному навчанні складає цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота студента, що може навчатися у зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, маючи при собі комплект спеціальних засобів навчання і можливість контактувати з викладачем по телефону, за допомогою електронної та звичайної пошти, а також очно.

Дистанційне навчання, за визначенням А. А. Андрєєва,-- це синтетична, інтегральна, гуманістична форма навчання, що базується на використанні широкого спектру традиційних та нових інформаційних технологій і їхніх технічних засобів, що використовуються для доставки навчального матеріалу, його самостійного вивчення, організації діалогового обміну між викладачем та студентом, коли процес навчання некритичний до їхнього розташування в просторі й у часі, а також до конкретної освітньої установи.

Слід звернути увагу на визначення дистанційного навчання, дане А. В. Хуторським в авторефераті дисертації. Дистанційне навчання, на його погляд, не електронний варіант очного або заочного навчання, що адаптує традиційні форми занять та паперові засоби навчання в телекомунікаційні. Дистанційне навчання покликане вирішувати специфічні задачі стосовно розвитку творчої складової освіти й ускладнені для досягнення у звичайному навчанні:

? посилення активної ролі учня у власній освіті: у постановці освітньої мети, у виборі домінантних напрямків, форм і темпів навчання в різноманітних освітніх областях;

? різке збільшення обсягу доступних освітніх масивів, культурно-історичних досягнень людства, доступ до світових, культурних та наукових здобутків для дітей з будь-якого населеного пункту, де є телезв'язок;

? отримання можливості спілкування учня з педагогами-професіоналами, з ровесниками-однодумцями, консультування у фахівців високого рівня незалежно від їхнього місцепроживання;

? більш комфортні, порівняно з традиційними, умови для творчого самовираження учня, можливість демонстрації ними продуктів своєї творчої діяльності для всіх, широкі експертні можливості оцінки творчих досягнень та багато інших.

Що ж до переваг використання електронного навчання, то основними вважаються наступні:

скорочення прямих витрат з контактним навчанням;

вирішення проблем з навчанням географічно розподіленим персоналом,партнерами, клієнтами, тобто подолання відстані;

можливість навчатися у будь-який зручний час;

гарантування єдності навчального процесу для всіх учасників.

Тим не менш, існують і певні недоліки:

перш за все, це технічний аспект: курс дистанційного навчання вимагає хорошого технічного забезпечення: чим якіснішими будуть комп'ютер, мікрофон та веб-камера, тим якіснішими будуть online-уроки (ви будете краще чути і бачити вашого викладача). Проблема може виникати через неякісний Інтернет: якщо зв'язок раптом зникне, ваше заняття припиниться через технічні негаразди.

Обмеження інтерактивності навчання. Через відсутність безпосереднього контакту викладача із студентом, студент втрачає можливість поставити питання за пройденим матеріалом, уточнити деякі неточності. Звичайно, в даний момент є можливість зв'язку з викладачем (пошта, розмова по телефону, відеоконференція), але широкого розповсюдження в системах дистанційного навчання дана можливість використовується рідко.

Ну і звичайно, від учня, який займається дистанційно, вимагається високий рівень самоорганізації і відповідальності, певної мотивації.

Рис. 2 Системи управління навчанням

На сьогодні існують такі концепції електронного навчання.

Таблиця 1 Концепції електронного навчання

КОНЦЕПЦІЯ	КОМПОНЕНТИ	ЕЛЕМЕНТИ
Віртуальне навчання	Віртуальні лекції, конференції, семінари, курси, дебати	-
Інтегроване навчання	Оцінювання	тестування он-лайн
	Консультування он-лайн	час консультування, телеконсультування, інструктування он-лайн, підтримка он-лайн
	Комунікація / кооперація	робочі групи в он-лайн, спілкування он-лайн
	Самоосвіта	віртуальні лабораторії та симуляція, комп'ютерне / Інтернет-навчання, навчальні матеріали он-лайн, інформаційна система
Збагачене навчання	Інтерактивні завдання та вправи	-
	Електронні тексти
	Презентаційні слайди
	Візуалізація	Інтерактивна: анімація, симуляція. Динамічна: фільм, відео, анімація.
		Статична: тексти, таблиці, ілюстрації, діаграми, карти

Однією з досить важливіших і суттєвих особливостей електронного навчання є те, що його можна проводити у двох режимах: синхронному й асинхронному.

Синхронним називають режим навчання, за якого учасники навчального процесу (студент-викладач, студент-студент) працюють одночасно. Прикладом синхронного режиму інформаційної взаємодії є телефонна розмова. При синхронному навчанні учасники одночасно перебувають на лінії зв'язку, тому такий режим взаємодії часто називають режимом on-line. Найпоширенішим способом проведення навчання у синхронному режимі є відеоконференція.

Асинхронним називають режим навчання, при якому робота викладача й студента може відбуватися в різний час. Студент працює з навчальними матеріалами й проходить тестування рівня знань у будь-який зручний для нього час, а викладач може аналізувати результати роботи студента в інший час. Оскільки при цьому учасники навчального процесу не перебувають у прямому комунікаційному зв'язку, такий режим називають off-line.

Дистанційна форма навчання найбільше відповідає сучасному рівню розвитку суспільства. На відміну від класичних форм здобуття освіти дистанційне навчання здійснюється з використанням всіх новітніх технічних досягнень у сфері телекомунікаційних технологій та мережі Інтернет. Системи віддаленого навчання дозволяють навчати як школярів , студентів, так і працюючих людей без відриву від виробництва.

У даний час дистанційна система навчання являє собою готовий програмний продукт, який можна купити і встановити , так як і, наприклад, пакет MS Office. Ознайомившись з інструкцією до використання або пройшовши короткий курс навчання, Ви зможете самостійно створювати свої курси.

Розділ II. Сучасні тенденції впровадження й фінансування електронного навчання в Україні

Інтеграція України у всесвітню економічну спільноту обумовила необхідність зближення якості та рівня освіти нашої країни та провідних країн світу, які останнім часом модернізують свої системи освіти, а соціально-політичні зміни, що відбуваються у цих країнах, визначають нові цілі та завдання національних систем освіти. У даному контексті пріоритетного значення набуває пошук нових форм та методів професійної підготовки фахівців з урахуванням всесвітнього педагогічного досвіду.

Аналізуючи особливості і принципи побудови систем дистанційного навчання, екс-міністр освіти і науки України, президент АПН України, академік НАН України В.Г. Кремень зазначив, що дистанційне навчання -- це інструмент розв'язання сучасних завдань модернізації освіти.[6, с.9] Наукове дослідження дидактичних особливостей дистанційної форми навчання набуває додаткової значущості з огляду на той чинник, що прогрес інформаційних технологій випереджає розробку дидактичних засад застосування означених технологій в освітній сфері. Таким чином, визначення і обґрунтування системи даних принципів дистанційного навчання дозволить привести дидактичну теорію у відповідність до освітніх реалій нового інформаційно-освітнього середовища із його технологічно обґрунтованим прагненням створити майбутньому фахівцеві умови, які сприяють доступу людини до професійно значущої інформації в різні періоди життя, причому неодноразово і не тільки після завершення середнього навчального закладу.

Процес становлення «нової» освіти в Україні та її фінансування знаходяться на недостатньо розвиненому рівні, що викликає полеміку в наукових колах з приводу механізму впровадження електронного навчання, забезпечення інформаційно-матеріальною базою та підтримкою з боку державних структур.



Рис. 1 Загальні суми інвестицій в 2011 році у проекти, пов'язані із навчанням

дистанційний навчання електронний

Як видно з рисунку загальні суми інвестицій припадають здебільшого на галузь мобільних додатків, веб-сервісів та онлайн-освіту, але вони, на жаль, є недостатніми для швидкого розвитку електронної освіти в нашій країні.

Наразі створення працездатної мережі дистанційного навчання відповідає довгостроковим державним планам. З метою якісної організації навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання створено Інститут дистанційного навчання (далі - ІДН), на який покладено виконання функцій головного та базового центру системи дистанційного навчання.

Для створення й підтримання електронного навчання, - по-перше, потрібно створити інфраструктуру в закладах. Це не лише комп'ютерна мережа, Інтернет, а й ліцензійне програмне забезпечення,сервер й фахівець з інформатизації. По-друге, необхідна бібліотека електронних об'єктів. Її створенням можуть займатися видавництва та їх автори. По-третє,процес інформатизації повинен бути підкріплений кваліфікацією викладачів.

Навіть більшість українських видавництв готові створювати електронні бібліотеки, оскільки рентабельність паперових книг зменшується, але для їх впровадження потрібні надійні механізми електронної системи захисту авторських прав.

У ВНЗ можливості використання технологій електронної освіти стосуються проведення віртуальних лекції, он-лайн-семінарів,індивідуальних консультацій, здійснення обміном інформацією тощо. Так,наприклад, студент може віртуально побувати на лекції чи консультації навіть з іншого міста маючи ноутбук, комунікатор або навіть мобільний телефон з доступом до Інтернету. Впровадження сучасних технологій особливо актуально для людей з обмеженими можливостями здоров'я, оскільки вони можуть дивитися відео-трансляцію занять й бути віртуально присутнім на лекціях.

Та, зазвичай, вищі учбові заклади не охоче діляться освітніми ресурсами в Internet з спільнотою, оскільки розглядають свої курси як специфічну інтелектуальну власність.

Існує ряд переконливих факторів, які виправдовують фінансування вузів електронного навчання. Серед головних можна відмітити:

- фіксація, збереження унікальних знань і традицій наукової школи в електронному вигляді;

- забезпечення захисту інвестицій вузу в освітній і науковий контент;

- автоматизація процесів проміжного контролю знань;

- покращення сприйняття матеріалу за допомогою медійних компонентів.

Впровадження електронного навчання вимагає використання багатьох ресурсів, наприклад таких, як створення єдиної університетської мережі, розвитку технологічної інфраструктури, оволодіння новими інструментами та технологіями тощо.

В цілому, введення електронного навчання у вищу освіту за міркуваннями наукової спільноти повинно розвиватися у двох паралельних напрямках, які взаємодіють між собою: з одного боку, безпосередньо в університетах, а з іншого - за допомогою державних програм.

В силу широкого спектру напрямів підготовки, спеціальностей та спеціалізацій, організаційно_правових і господарських особливостей діяльності у ВНЗ використовується дуже багато різних програмних продуктів системного і прикладного характеру як власної розробки, так і сторонніх розробників. Ці продукти в той чи інший спосіб задіяні у забезпеченні навчального процесу, наукової, проектно_технічної, організаційної, фінансової та іншої діяльності, а також забезпеченні мережевої взаємодії комп'ютерів і доступу до комунікаційних мереж.

У даному аналітичному огляді вирішено приділити увагу лише тим програмним продуктам, що стосуються забезпечення навчального процесу.

Їх умовно можна розділити на три основні групи:

Програмні засоби, що використовуються для організації і керування навчальним процесом (умовна назва - Система "Деканат").

Програмні засоби, що використовуються для забезпечення навчального процесу дистанційної форми навчання або її елементів (умовна назва - Система ДН). Програмні засоби, що використовуються для контролю знань та оцінювання успішності навчання (умовна назва - Система тестування). На діаграмі 1 показано відносний склад ВНЗ (у розрізі регіонів), що використовують для організації і керування навчальним процесом програмні засоби. Результати вираховувалися як відношення кількості тих ВНЗ, що мають такі засоби, до загальної кількості ВНЗ, які взяли участь в анкетуванні.

На діаграмі 2 показано, що переважна кількість ВНЗ, які використовують системи керування навчальним процесом, мають власні програмні розробки (19%), решта ВНЗ використовують програми сторонніх виробників.



Діаграма 1

Джерело: Державний служба статистики

Діаграма 2

Джерело: Державний служба статистики

У той же час (див. діаграму 3), власну платформу дистанційного навчання використовують лише 9% ВНЗ, більшість з них використовують платформи ДН визнаних виробників, а саме:

35% ВНЗ використовують платформу з відкритими кодами Moodle,

6% ВНЗ - систему дистанційного навчання “ПРОМЕТЕЙ”,

решта використовує 20 програмних продуктів інших виробників.

Діаграма 3

Джерело: Державний служба статистики

Дещо більший розкид спостерігається при аналізі даних стосовно використання у ВНЗ програмного забезпечення для систем тестування (див. діаграму 4). Так, наявність таких систем зазначили 63% ВНЗ, із них 19% - власного розроблення, 22% ВНЗ використовують платформу Moodle, 4% - платформу "Прометей", решта ВНЗ використовує 26 програм інших виробників.

Зазначені результати свідчать про те, що програмне забезпечення, яке використовується у сфері дистанційного навчання, представлене досить широким спектром програмних продуктів, які, у більшості своїй, не є сумісними між собою як на технологічному, так і на інформаційному рівні. Тому, у разі їх подальшого використання, буде важко, забезпечити обмін між ВНЗ уже напрацьованими інформаційними ресурсами, а тим більше - створити спільний уніфікований доступ до цих ресурсів.



Діаграма 4

Джерело: Державний служба статистики

Що ж стосується Київського національно університету ім. Т. Шевченка, то це один із основних осередків впровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес. Зокрема «Університет онлайн» - перший в Україні проект масових онлайн курсів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Нова ініціатива університету надасть вільний і абсолютно безкоштовний доступ до кращих навчальних можливостей всім бажаючим в Україні і закордоном.

Кожен курс проекту «Університет онлайн» складається з відеолекцій провідних викладачів КНУ ім. Тараса Шевченка, інтерактивних тестів, що дозволяють закріпити отримані знання, а також форуму, на якому студенти можуть задати питання викладачу та спілкуватися один з одним. Все, що знадобиться для участі в такому курсі, - комп'ютер та наявність доступу до мережі Інтернет.

Розділ III. Програмне забезпечення дистанційної освіти

Коротка характеристика найпоширеніших систем управління навчальними ресурсами:

1. Moodle (модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке може використовуватися як платформа для електронного, в тому числі дистанційного навчання. Moodle -- це безкоштовна, відкрита (Open Sourse) система управління навчанням. Вона реалізує філософію «педагогіки соціального колективізму та орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання. Moodle перекладена на десятки мов, в числі й на українську. Система використовується у 175 країнах світу.

Щодо функціональності даної системи, то Moodle має широкий набір функціональності притаманний платформам електронних систем навчання, системам управління курсами (CMS), системам управління навчанням (LMS) або віртуальним навчальним середовищам (VLE). Moodle -- це безкоштовний веб-застосунок, що надає можливість викладачам створювати ефективні сайти для онлайн-навчання. Moodle можна використовувати як в навчанні школярів, студентів, так і при підвищенні кваліфікації, бізнес-навчанні.

2. ATutor є веб-орієнтованою системою керування навчанням (Learning Management System, LMS). Програмний продукт є простим у встановленні, налаштуванні та підтримці для системних адміністраторів; викладачі (інструктори) можуть досить легко створювати та переносити навчальні матеріали та запускати свої онлайн-курси. А оскільки система є модульна, тобто складається з окремих функціональних одиниць -- модулів, то вона відкрита для модернізації і розширення функціональних можливостей.

Табл. 1 Безкоштовні системи дистанційного навчання

Назва системи	Офіційний сайт
Acollab	http://www.atutor.ca/acollab/
ATutor	http://www.atutor.ca
Claroline	http://www.claroline.net
Colloquia	http://www.colloquia.net/
COSE	http://www.staffs.ac.uk/COSE/
DodeboLMS	http://www.docebolms.org
Dokeos	http://www.dokeos.com
ELEDGE	http://eledge.sourceforge.net/
Ganesha	http://www.anemalab.org/ganesha/
ILIAS	http://www.ilias.de/ios/index-e.html#ilias
LAMS	http://www.lamscommunity.org
LON-CAPA	http://www.lon-capa.org/
LRN	http://dotlrn.org
MOODLE	http://www.moodle.org
OLAT	http://www.olat.org
OpenACS	http://openacs.org
OpenCartable	http://www.opencartable.org/
OpenLMS	http://openlms.sourceforge.net
SAKAI	http://www.sakaiproject.org/
The Manhattan Virtual Classroom	http://manhattan.sourceforge.net

Більшість систем такого класу містять в певній мірі необхідні засоби організації комп'ютерного навчального процесу. У табл. 2 представлено порівняльний аналіз декількох систем управління навчальними ресурсами.

Табл. 2 Порівняльний аналіз декількох систем управління навчальними ресурсами

Система Засоби	ATutor	Claroline	Dokeos	LAMS	Moodle	OLAT	OpenACS	Sakai
Рейтинг системи	5	4	4	6	1	6	3	2
Поточна версія	1.6.3 (2009)	1.9.2 (2009)	1.8.6.1 (2009)	2.3.2 (2009)	1.9.6 (2009)	6.2.1 (2009)	5.5.1 (2009)	2.6.1 (2009)
Голосування	+	-	-	+	+	-	+	+
Опитування	+	-	-	+	+	+	+	+
Анкета	+	-	-	+	+	+	-	+
Урок	-	+	+	+	+	-	-	+
Відеоконференція	-	-	-	+	+	-	-	-
Форум	+	+	+	+	+	+	+	+
Чат	+	+	+	+	+	+	+	+
Глосарій	-	-	-	-	+	+	+	+
Wiki	-	-	+	+	+	+	+	+
Комунікатор (внутрішня система обміну повідомленнями)	+	-	-	+	+	+	-	-
Електронна пошта	+	+	+	-	+	+	+	+
Спілкування між студентами IMS	-	-	-	+	+	+	-	-
Обмін файлами	+	+	+	+	+	+	+	+
Система тестування	+ (3)	+	+	+	+ (6)	+	+	+
Підтримка зовнішніх тестів	-	-	-	-	+	+	-	+
Управління навчальним курсом	+	+	+	+	+	+	+	+
Організація різних способів представлення навчального матеріалу		+	+	+	+
Організація різних форм діяльності студентів		+	+	+	+	+
Планування (календар)	-	+	+	-	+	+	+	+
Віртуальна дошка	+	-	+	-	-	-	+	+
Пошук	+	-	-	-	+	+	+	-
Робота з групами	-	+	+	+	+	+	-	+
Допомога	+	+	-	+	+	+	-	+
Портфоліо			-	-	+	-	-	+
Система звітності	Слабо розвинена	Середньо розвинена	Середньо розвинена	Слабо розвинена	Розвинена, постійно розвивається	Слабо розвинена	Слабо розвинена	Розвинена, постійно розвивається
Обмеження на кількість слухачів	Немає	20000	1200000 чоловік	Немає	Немає	>700	Немає	200000
Засоби розробки курсу	+	+	+	+	+	+	+	+
Мова програмування	PHP	PHP	PHP	Java	PHP	Java	Tcl	Java
Платформа	Windows, Linux, Unix, MacOS	Windows, Linux, Unix, MacOS	Windows, Linux, Unix, MacOS	Windows, MacOS	Windows, Linux, Unix, MacOS	Linux, Unix	Windows, Linux, Unix, MacOS	Window s, Linux, Unix, MacOS
Багатомовність (підтримка кількості мов)	Так, >50	Так, 37	Так, 39	Так, 19	Так, 70	Так, 16	Ні	Так, 29
СУБД	MySQL	MySQL	MySQL	MySQL	MySQL	MySQL	MySQL	MySQL, Oracle, hsqldb
Відповідність із стандартом scorm	+	+	+	-	+	+	-	+
Ліцензія	GNU/GPL	GNU/GPL	GNU/GPL	GNU/GPL	GNU/GPL	Apache	GNU/GPL	Apache 2.0 варіанту

Джерело: Ковальська К.Р. Добір комп'ютерного програмного забезпечення дистанційного навчання.[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em13/content/09kkrtif.html

Висновок

Отже, дистанційне навчання (distance education), як інновація з'явилося на українському ринку навчальних послуг порівняно нещодавно і масового впровадження ще не зазнало. Тим не менш, в Україні існують всі передумови для розвитку дистанційного навчання і це є досить перспективна галузь на освітянській ниві нашої країни.

Як підсумок, хотілося б зауважити, що всі форми і заходи, що їх вимагає якісне дистанційне навчання, можуть бути розроблені та застосовані у традиційному навчанні, тобто існує можливість підвищення якості традиційного навчання за рахунок інтеграції в його технології здобутків та знахідок такої ефективної розвиненої технології, як дистанційна. На мою думку, дистанційне навчання надає більшу свободу і гнучкість, ніж заняття в реальній аудиторії. Однак дистанційне навчання - це перш за все освіта для особистого персонального і професійного росту.

Отже, система дистанційного навчання дозволяє:

організовувати додаткову систему підтримки освітнього процесу.

організовувати навчання та проводити тестування кваліфікаційних знань персоналу та шукачів на роботу в корпоративних центрах, комерційних організаціях.

проводити дистанційне навчання , коли учні фізично віддалені від центру навчання, підписані на певний набір предметів / курсів , отримують методичні вказівки та консультації викладачів , виконують певний набір тестових завдань.

управління навчальним процесом в освітніх центрах , на курсах і у вузах, тестування і навчання, покращення якості освіти, збільшення числа одночасно учнів слухачів.

Список використаної літератури

1. Сучасні інформаційні технології: навч. посіб. / В.І. Косинський, О.Ф. Швець. - 2-ге вид., виправл. - К.: Знання, 2012. - 318 с.

2. Комп'ютерні технології в освіті: навч. посіб. / Ю.С. Жарких, С.В. Лисоченко, Б.Б.Сусь, О.В.Третяк. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. - 239с.

3. Олійник О.В. Дистанційне навчання у світі та можливості впроваження в Україні // Управління школою. - 2004. - Груд. - (№34). - С. 14-16.

4. Шуневич Б. Періоди розвитку дистанційного навчання // Педагогіка і психологія проф. освіти. - 2003. - №4. - С.191-200.

5. Матвієнко О.В. Створення моделі спеціаліста на засадах теорії освітньої інноватики // Педагогіка і психологія - 2004. - №3. - С. 44-52.

6. Кремень В.Г. Дистанційна освіта -- перспективний шлях розв'язання сучасних проблем розвитку професійної освіти // Вісник академії дистанційної освіти. - 2003. - № 1. - С. 9.

7. Курява Т.Д., Залевська Н. Дистанційне навчання учнів // Управління школою. - 2004. - січ. - №3. - С. 29-30.

8. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інноваційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти - Вінниця: ООО "Планер", 2005. - 366 с.

9. Вільям Дж. Хассон, Елен К. Ватермен Критерії якості дистанційної освіти // Вища школа. - 2004. - №1. - С.92-99.

10. Малюкова І.Г., Радченко В.М. Аналітичний огляд «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті України: поточний стан, проблеми і перспективи розвитку». [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http://uiite.kpi.ua/ua/about-uniite/public/singlerecord.html?tx_wfqbe_pil[id]=17

Додаток

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

25.04.2013 № 466 Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

30 квітня 2013 р.

за № 703/23235

Про затвердження Положення про дистанційне навчання

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки

№ 660 від 01.06.2013}

Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту», статті 12 Закону України «Про професійно-технічну освіту», статті 42 Закону України «Про вищу освіту», з метою навчально-методичного, науково-методичного, інформаційного забезпечення організації навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про дистанційне навчання, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 21 січня 2004 року № 40 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 квітня 2004 року за № 464/9063.

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

3.1. Здійснювати організаційне та науково-методичне забезпечення впровадження дистанційного навчання.

3.2. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Департаментам загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О. В.), професійно-технічної освіти (Супрун В. В.), вищої освіти (Коровайченко Ю. М.) забезпечити впровадження дистанційної форми навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти.

5. Департаменту управління справами (Запольська Н. М.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

7. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Суліму Є. М.

Міністр Д.В. Табачник

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти

і науки України

25.04.2013 № 466

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

30 квітня 2013 р.

за № 703/23235

ПОЛОЖЕННЯ

про дистанційне навчання

І. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає основні засади організації та запровадження дистанційного навчання.

1.2. Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

1.3. Це Положення поширюється на дистанційне навчання у:

загальноосвітніх навчальних закладах (далі - ЗНЗ);

професійно-технічних навчальних закладах (далі - ПТНЗ);

вищих навчальних закладах (далі - ВНЗ);

закладах післядипломної освіти або структурних підрозділах вищих навчальних закладів, наукових і освітньо-наукових установ, що здійснюють післядипломну освіту (далі - ЗПО).

1.4. Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу у навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників.

1.5. Завданням дистанційного навчання є забезпечення громадянам можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти та професійної кваліфікації, підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання відповідно до їх здібностей.

1.6. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються у таких значеннях:

асинхронний режим - взаємодія між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо;

веб-ресурси навчальних дисциплін (програм), у тому числі дистанційні курси, - систематизоване зібрання інформації та засобів навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних дисциплін (програм), яке доступне через Інтернет (локальну мережу) за допомогою веб-браузера та/або інших доступних користувачеві програмних засобів;

веб-середовище дистанційного навчання - системно організована сукупність веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), програмного забезпечення управління веб-ресурсами, засобів взаємодії суб'єктів дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням;

дистанційна форма навчання - форма організації навчального процесу у закладах освіти (ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ), яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень;

інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання - технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів (електронних ресурсів) навчальних дисциплін (програм), а також забезпечення організації і супроводу навчального процесу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та засобів інформаційно-комунікаційного зв'язку, у тому числі Інтернету;

психолого-педагогічні технології дистанційного навчання - система засобів, прийомів, кроків, послідовне здійснення яких забезпечує виконання завдань навчання, виховання і розвитку особистості;

синхронний режим - взаємодія між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі тощо);

система управління веб-ресурсами навчальних дисциплін (програм) - програмне забезпечення для створення, збереження, накопичення та передачі веб-ресурсів, а також для забезпечення авторизованого доступу суб'єктів дистанційного навчання до цих веб-ресурсів;

система управління дистанційним навчанням - програмне забезпечення, призначене для організації навчального процесу та контролю за навчанням через Інтернет та/або локальну мережу;

суб'єкти дистанційного навчання - особи, які навчаються (учень, вихованець, студент, слухач), та особи, які забезпечують навчальний процес за дистанційною формою навчання (педагогічні та науково-педагогічні працівники, методисти тощо);

технології дистанційного навчання - комплекс освітніх технологій, включаючи психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні, що надають можливість реалізувати процес дистанційного навчання у навчальних закладах та наукових установах.

ІІ. Реалізація дистанційного навчання

2.1. Дистанційне навчання реалізовується шляхом:

застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;

використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.

2.2. Запровадження дистанційної форми навчання у ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО можливе за погодженням з МОН України.

2.3. Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації (післядипломна освіта) кадрів за дистанційною формою навчання здійснюються у ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ за ліцензованими, акредитованими (атестованими) напрямами підготовки (спеціальностями).

2.4. У ЗНЗ навчально-виховний процес за дистанційною формою організовується відповідно до робочих навчальних планів за умови їх адаптації до дистанційної форми навчання.

2.5. Строк навчання студентів, слухачів, учнів за дистанційною формою встановлюється ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ і має бути не меншим, ніж за денною формою за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, напрямами підготовки та спеціальностями.

2.6. Кількість студентів, слухачів, учнів ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, що навчаються за дистанційною формою, визначається відповідно до рішення вченої ради ВНЗ (ЗПО), педагогічної ради ПТНЗ в межах ліцензованого обсягу підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації, спеціалізації) за заочною формою навчання та/або в межах ліцензованого обсягу підготовки до вступу у вищий навчальний заклад, підготовки іноземців.

При цьому норматив чисельності студентів та слухачів, що навчаються у ВНЗ, ЗПО за дистанційною формою, повинен становити не менше одного викладача на вісімнадцять студентів (слухачів).

{Пункт 2.6 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 660 від 01.06.2013}

2.7. Веб-ресурси, що використовуються у ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ для забезпечення навчального процесу за дистанційною формою навчання, мають проходити процедуру перевірки у даному ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ. Перевірка веб-ресурсів здійснюється цим навчальним закладом.

2.8. Для впровадження навчання за дистанційною формою навчальні заклади можуть створювати центри дистанційного навчання як їх відокремлені структурні підрозділи.

2.9. Технології дистанційного навчання під час організації та забезпечення денної, вечірньої, заочної, індивідуальної та екстернатної форм навчання можуть використовуватись у ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ за наявності у них відповідного кадрового та системотехнічного забезпечення.

2.10. Рішення щодо використання технологій дистанційного навчання у навчальному процесі ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО приймається вченою (педагогічною) радою навчального закладу.

ІІІ. Особливості організації навчального процесу за дистанційною формою навчання

3.1. Навчальний процес за дистанційною формою навчання здійснюється у таких формах: самостійна робота; навчальні заняття; практична підготовка (у ВНЗ); професійно-практична підготовка (у ПТНЗ); контрольні заходи. Основною формою організації навчального процесу за дистанційною формою є самостійна робота.

3.2. Основними видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є: лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші.

3.3. Лекція, консультація, семінар проводяться зі студентами (учнями, слухачами) дистанційно у синхронному або асинхронному режимі відповідно до навчального плану.

3.4. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб'єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі.

3.5. Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних (контрольних) робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

3.6. Лабораторне заняття проводиться очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях або дистанційно з використанням відповідних віртуальних тренажерів і лабораторій.

3.7. До інших видів навчальних занять при здійсненні навчального процесу можуть відноситись ділові ігри, виконання проектів у групах тощо. Ці види навчальних занять можуть проводитись очно або дистанційно у синхронному або асинхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

3.8. Практична підготовка студентів (учнів, слухачів), які навчаються за дистанційною формою навчання, проводиться за окремо затвердженою навчальним закладом програмою.

3.9. Контрольні заходи з навчальної дисципліни (предмета) при здійсненні підготовки фахівців за дистанційною формою навчання у ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО включають проміжний (тематичний, модульний), підсумковий та інші визначені ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО контролі знань, умінь та навичок, набутих студентом, учнем (вихованцем), слухачем у процесі навчання.

Усі контрольні заходи у ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО можуть здійснюватись відповідно до рішення навчального закладу дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеоконференц-зв'язку за умови забезпечення аутентифікації того, хто навчається, або очно.

3.10. Державна атестація при підготовці фахівців за дистанційною формою навчання здійснюється згідно з статтею 7 Закону України «Про вищу освіту».

3.11. Державна кваліфікаційна атестація при підготовці кваліфікованих робітничих кадрів за дистанційною формою навчання здійснюється відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти України від 31 грудня 1998 року № 201/469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 1999 року за № 124/3417.

3.12. Державна підсумкова атестація учнів (вихованців) здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2008 року № 94 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 21 грудня 2009 року № 1151), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2008 року за № 151/14842.

ІV. Особливості організації навчального (навчально-виховного) процесу з використанням технологій дистанційного навчання

4.1. У ЗНЗ використання технологій дистанційного навчання зорієнтоване насамперед на такі категорії учнів (вихованців):

особи з особливими потребами;

обдаровані діти та молодь, які спроможні самостійно або прискорено опанувати навчальні програми;

особи, які проживають у географічно віддалених і важкодоступних до ЗНЗ населених пунктах;

учні вечірніх шкіл, які за умовами праці перебувають тривалий час за межами населеного пункту, де розташований ЗНЗ, та учні, які за сімейними обставинами (декретна відпустка тощо) не можуть систематично відвідувати школу;

особи, які бажають отримати додаткові знання паралельно з навчанням у школі;

особи, які готуються до вступу до ВНЗ;

громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном.

4.2. Технології дистанційного навчання можуть використовуватись ЗНЗ при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину; вивченні додаткових (факультативних) предметів; навчанні учнів під час хвороби; виконанні науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук України; участі у дистанційних олімпіадах, конкурсах; отриманні консультацій тощо.

4.3. Перелік предметів чи тем навчальних програм, видів навчальних занять, які здійснюються за технологіями дистанційного навчання, визначаються ЗНЗ за погодженням із законними представниками учня (вихованця).

4.4. У ПТНЗ технології дистанційного навчання можуть використовуватись при організації навчального процесу за програмами первинної професійної підготовки, перепідготовки або підвищення робітничої кваліфікації, а також за навчальними програмами з навчальних предметів та професійно-теоретичної підготовки.

4.5. Професійно-практична підготовка здійснюється за дистанційною формою та/або очно у вигляді виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві та в сфері послуг або із використанням технологій дистанційного навчання за наявності відповідних веб-ресурсів і можливостей доступу до них.

4.6. Навчання осіб із особливими потребами (у тому числі з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, психічними розладами) передбачає залучення додаткових технологій дистанційного навчання при здійсненні всіх видів підготовки, включаючи професійно-практичну, з урахуванням особливостей розвитку учнів (вихованців).

4.7. У ВНЗ (ЗПО) при організації навчального процесу за будь-якою формою навчання технології дистанційного навчання можуть використовуватись для методичного та дидактичного забезпечення самостійної роботи, контрольних заходів, а також при здійсненні навчальних занять.

V. Забезпечення дистанційного навчання

5.1. Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання включає:

методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання педагогічно-психологічних та інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання;

критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання;

змістовне, дидактичне та методичне наповнення веб-ресурсів (дистанційних курсів) навчального плану/навчальної програми підготовки.

5.2. Педагогічні, науково-педагогічні працівники та методисти навчальних закладів, в яких організована дистанційна форма навчання, повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо організації та володіння технологіями дистанційного навчання (не рідше одного разу на 5 років та обсягом не менше 108 академічних годин). Кваліфікація працівників, які підвищували свою кваліфікацію, має бути підтверджена документом про підвищення кваліфікації за тематикою дистанційного навчання.

5.3. Системотехнічне забезпечення дистанційного навчання включає:

апаратні засоби (персональні комп'ютери, мережеве обладнання, джерела безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц-зв'язку тощо), що забезпечують розроблення і використання веб-ресурсів навчального призначення, управління навчальним процесом та необхідні види навчальної взаємодії між суб'єктами дистанційного навчання у синхронному і асинхронному режимах;

інформаційно-комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю каналів, що надає всім суб'єктам дистанційного навчання навчального закладу цілодобовий доступ до веб-ресурсів і веб-сервісів для реалізації навчального процесу у синхронному та асинхронному режимах;

програмне забезпечення загального та спеціального призначення (у тому числі для осіб з особливими потребами), яке має бути ліцензійним або побудованим на програмних продуктах з відкритими кодами;

веб-ресурси навчальних дисциплін (програм), що необхідні для забезпечення дистанційного навчання, можуть містити:

методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо;

документи планування навчального процесу (навчальні програми, навчально-тематичні плани, розклади занять);

відео- та аудіозаписи лекцій, семінарів тощо;

мультимедійні лекційні матеріали;

термінологічні словники;

практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

віртуальні лабораторні роботи із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

віртуальні тренажери із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування із автоматизованою перевіркою результатів, тестування із перевіркою викладачем;

ділові ігри із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

електронні бібліотеки чи посилання на них;

бібліографії;

дистанційний курс, що об'єднує зазначені вище веб-ресурси навчальної дисципліни (програми) єдиним педагогічним сценарієм;

інші ресурси навчального призначення.

Перелік веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), необхідних для забезпечення дистанційного навчання, визначається навчальним закладом залежно від профілю навчальної дисципліни.

Для забезпечення дистанційного навчання учнів, вихованців, студентів, слухачів навчальний заклад може створювати власні веб-ресурси або використовувати інші веб-ресурси, що підлягають перевірці у цьому навчальному закладі.

Директор департаменту Ю.М. Коровайченко вищої освіти

Размещено на Allbest.ru

...