Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі

Размещено на http://allbest.ru

КУРСОВА РОБОТА

з методики викладання української мови:

Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі



ЗМІСТ

Вступ

І. Основна частина

1. Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

2. Вимоги програми з читання для учнів початкової школи

ІІ. Практична частина

1. Розробка уроку читання для 2 класу на тему: Українська народна казка "Лисичка та журавель"

2. Розробка уроку читання для 3 класу на тему: "Друкар книг, перед тим не бачених"

3. Розробка уроку читання для 4 класу на тему: Поезія, що стала піснею. Т. Г. Шевченко „Реве та стогне Дніпр широкий”, В. Скомаровський "Кобзарі"

Висновок

Список використаної літератури.



ВСТУП

Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві, протистояти негативним обставинам, знаходити позитивні виходи зі складних життєвих ситуацій, вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини, яка творчо мислить, не знаходить повного відображення у шкільній практиці. Тому виховання творчої особистості, людини з творчим мисленням має особливу актуальність.

Я обрала цю тему тому, що літературна освіта школярів яку вони здобувають на уроках читання у початковій школі відіграє надзвичайну роль у формуванні особистості дітей. Головна мета шкільної літературної освіти -- навчити учнів самостійно поціновувати твори, визначати в літературному потоці ті з них, що є вартісними в естетичному плані. Опираючись на свій досвід, я можу сказати що виховне та навчальне значення художнє слово матиме тільки тоді, коли педагогічно правильно буде організовано сам урок читання, дібрані ефективні засоби, методи та прийоми навчання і виховання. При цьому учитель завжди повинен прагнути до поглиблення своїх знань, удосконалення умінь та навичок, до самоосвіти. Отже, ще й бажання більш детально поглибити свої знання, удосконалити уміння спонукало мене до вибору даної теми курсової роботи.

У процесі модернізації початкової освіти, запровадження в ній компетентнісного підходу відбувається методологічна перебудова навчального процесу на принципах гуманізації та демократизації, спрямування його на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них основних компетенцій.

Вагома роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра належить навчальному предмету “Читання”, який є складовою освітньої галузі “Мови і літератури”. Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів із дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської та тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей, що передбачає формування у молодших школярів літературознавчої компетенції як основи літературного розвитку

Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту в школі, покликані на кращих зразках красного письменства сформувати особистість творчу, вільну, духовно багату, самостійно мислячу, із широким світоглядом, зі стійкими моральними принципами.

Основне завдання сучасної літературної освіти - це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

Читання - один із основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів, важливий засіб формування творчої особистості.

Навчальний предмет „Читання” - потужний засіб виховного і розвивального впливу на особистість дитини. Він залучає молодших школярів до скарбниці духовності: культури, літературних надбань українського народу та народів світу, сприяє моральному, етичному та естетичному розвитку. Поряд із цим на всіх уроках читання відбувається систематична, комплексна робота з формування в учнів усіх складових повноцінної читацької навички, уміння працювати з текстом, з розвитку зв'язного мовлення.

Відповідно до мети і завдань курсу „Читання” виокремлено змістові лінії Державного стандарту з читання: коло читання, розвиток навички читання, літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично), розвиток навичок самостійно працювати з книжкою, розвиток творчої діяльності школярів на основі прочитаного, що здійснюється завдяки умінню вносити доповнення і зміни до тексту, створювати свої варіанти розвитку сюжету твору, різні види творчого переказу, відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником; стимулювання самовираження особистості дитини у літературній творчості реалізується умінням складати твори-мініатюри, художні описи за спостереженнями в природі, на основі побаченого, загадки, лічилки, казки, вірші, художні оповідання тощо, колективно та індивідуально інсценізувати художні твори, життєві ситуації.

Методична реалізація змісту курсу „Читання” потребує гнучкого підходу до визначення мети, структури уроків, добору методів і прийомів організації читацької діяльності молодших школярів. Урізноманітнення змісту та форм навчального матеріалу підвищує ефективність навчання, а також сприяє вихованню творчої особистості. Учень щоденно повинен спостерігати творче ставлення з боку вчителя. За цієї умови він буде постійно навчатися творчості, в нього сформується особисте ставлення до знань, він прагнутиме самостійності в оцінюванні фактів життя й морально-етичних цінностей, вчитиметься відстоювати свою позицію.

Актуальність і нагальна потреба в розробленні ефективної літературної освіти на уроках читання у початковій школі зумовили вибір теми: „Літературна освіта на уроках читання у початковій школі”.

Об'єкт дослідження - уроки читання у початковій школі.

Предмет - педагогічні умови здійснення літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Мета дослідження - дослідити педагогічні умови здійснення літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Виходячи з визначення мети даної роботи, ставимо перед собою завдання дослідження, які необхідно виконати:

- здійснити наукове обґрунтування літературної освіти на уроках читання у початковій школі;

- вивчити закономірності формування дитини-читача в сучасній початковій школі;

- визначити педагогічні умови літературної освіти на пропедевтичному етапі;

- проаналізувати методичну реалізацію змістового компонента літературної освіти молодших школяров;

- з'ясувати умови формування читацького кругозору учнів початкових класів.

Методи дослідження: теоретичні: теоретичний аналіз проблеми на підставі вивчення педагогічної літератури, директивних матеріалів органів освіти, навчальних планів і програм, досвіду роботи вчителів шкіл; емпіричні: моделювання комплексу умов, форм і методів підвищення ефективності літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Для того, щоб обґрунтувати актуальність обраної теми, було проаналізовано державні нормативні документи, у яких йде мова про літературну освіту у такій послідовності:

· Конституція України;

· Закон України „Про освіту”;

· Національна доктрина розвитку освіти (Указ Президента України).

· Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України);

· Концепція літературної освіти (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України);

Актуальність обраної теми полягає у тому, що за новою структурою народної освіти, навчання здійснюється з 6 років й відпрацьована методика у трирічній початковій школі не є ефективною і тому важливим є модернізація початкової освіти, зокрема, літературної освіти на уроках читання у початковій школі.



Конституція України

У статті 10. зазначається: „Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.

У статті 11. сказано: „Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України”.

У статті 12. стверджується: „Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави”.

У ІІ розділі Конституції України про „Права, свободи та обов'язки людини і громадянина”, а саме в ст. 23 сказано „Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості”.

Закон України „Про освіту”

У Преамбулі Закону України „Про освіту” зазначається:

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

У Статті 6. сказано, що основними принципами освіти в Україні серед інших є: рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями.

Національна доктрина розвитку освіти

Національна доктрина розвитку освіти (далі - Національна доктрина) визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.

Таким чином, „мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти”.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; розширення україномовного освітнього простору;

Держава повинна забезпечувати:

виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;

збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;

виховання людини демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу.

У розділі ІІІ про національний характер освіти і національне виховання стверджується, що освіта має гуманістичний характер і грунтується на культурно-історичних цінностях Українського народу, його традиціях і духовності. Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури Українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.

Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України)

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: освіта література читання школяр

- формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

- ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

- формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;

- розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

- формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

- розвиток творчої літературної діяльності школярів;

- виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.

Концепція літературної освіти (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України)

Вивчення літератури в 11-річній школі має забезпечити розв'язання таких завдань:

- прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні;

- підвищення рівня загальної культури школярів;

- формування у дітей стійкого інтересу до читання, естетичного смаку учнів, здатності розрізняти й оцінювати художні явища, протистояти низьковартісній масовій культурі;

- розкриття учням різноманітних функцій літератури - пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної;

- оволодіння змістом художніх творів, усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку національних культур;

- засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в Україні та в інших країнах;

- розуміння школярами літератури як мистецтва слова і як складової духовної культури людства;

- формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення;

- розвиток естетичних емоцій та почуттів, зв'язного мовлення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки;

- сприяння моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення.

Структура літературної освіти відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап літературної освіти: (дитячий садок) - початкова школа (1-4 класи).



І. Основна частина

1. Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

Окремі аспекти порушеної проблеми розвитку читацьких інтересів школярів відображені в наукових працях М. Вашуленка, Л. Виготського, Н. Волошиної, Т. Донченко, О. Савченко, Н. Скрипченко, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін. У роботах цих авторів читання розглядається як засіб активізації пізнання учнів, обґрунтовуються основні вимоги до читання як одного з видів мовленнєвої діяльності, визначається роль виразного читання, позакласного читання у розвитку інтересу до книги, читацької самостійності, розкриваються особливості сприймання прочитаного тексту, шляхи виховання юних читачів і т. ін.

Читацький інтерес - форма вияву пізнавальної потреби, що спрямовує особистість на усвідомлення цілей читання (як одного з видів мовленнєвої діяльності), а це, у свою чергу, сприяє ознайомленню з новими для учня художніми чи науковими книгами, спонукає до свідомої діяльності з книжковою продукцією. З огляду на сказане, читацький інтерес - важливий чинник формування духовно багатої мовної особистості.

Інтерес до читання, з одного боку, є складним психічним утворенням, що характеризується ситуативною чи стійкою мотивацією, скерованістю уваги, емоційно-пізнавальною активністю, а з іншого - формою вияву задоволення читацькою діяльністю.

Логічно серед показників читацьких інтересів у школярів можна виділити наявність внутрішніх мотивів, які спонукають учня до читання літератури, потреб і здібностей читати книжки за власними уподобаннями, уважне й зацікавлене ставлення до книжкової продукції, знання крилатих висловів, широкий читацький кругозір.

Я вважаю, що поняття «інтерес» є основною умовою розвитку людини, складним комплексом психічних процесів (емоційних та інтелектуальних), які спонукають її до свідомої діяльності. Ураховуючи це, у виробленні читацьких інтересів на заняттях з мови потрібно спиратися на модель особистісно орієнтованих технологій, спрямованих на розвиток не лише логічного мислення (лівої півкулі головного мозку), а й образного (правої півкулі головного мозку), власне, такий двопівкульний підхід до навчання української мови використовується в практиці нечасто, відтак учні не читають книжок (особливо класичну літературу), не можуть повною мірою адекватно сприйняти підтекстову інформацію художніх фрагментів, це, у свою чергу, є однією з причин того, що багато школярів виявляють пізнавальну інертність, байдужість, мають недостатній рівень мовленнєвого розвитку, відчувають труднощі у висловленні власної думки, у творчому вживанні мовних засобів залежно від типу, стилю мовлення.

Цілісний підхід до розвитку читацьких інтересів передбачає комплексний вплив на взаємопов'язані психічні процеси учня (мислення, мовлення, сприймання, пам'ять, увагу, уявлення) за допомогою мистецтва слова. Такий шлях потребує опори на зв'язок свідомого та інтуїтивного в навчанні, викликає бажання пізнати нову інформацію, активізує мовленнєво-мислительну діяльність, розвиває чуття мови, стилю, що так необхідно для становлення мовної особистості.

Велика роль в організації розвитку читацьких інтересів у підростаючого покоління відводиться професіоналізму, методично-технологічній майстерності вчителя-словесника. Його завдання - зробити читання улюбленим заняттям учнів. Для розв'язання цього завдання потрібно спиратися на такі положення:

- успіх у формуванні інтересу до читання значною мірою залежить від реалізації мовно-літературних зв'язків на аспектних уроках мови та від міжпредметної інтеграції на заняттях з розвитку зв'язного мовлення;

- існує пряма залежність між начитаністю учня і рівнем його інтелектуального та духовного розвитку; задоволення читацької цікавості

викликає нові інтереси до читання книжок відповідно веде до розширення кола пізнавальних, емоційних потреб та більш високого рівня навчально-предметної діяльності;

- шлях до формування стійкого, ініціативного інтересу до читання лежить через пробудження епізодичного, ситуативного інтересу до книжки в процесі навчання мови;

- без розуміння змісту тексту не може бути інтересу до читання (сприймання тексту з формально-граматичного погляду веде за собою однобічний розвиток мовленнєво-мислительної діяльності), відповідно в роботі з текстом важливо застосовувати дидактичну стратегію «від змісту - до форми», що ґрунтується на прийнятому в сучасному мовознавстві положенні про «примат мовного змісту над формою»; при цьому тематика текстового дидактичного матеріалу має викликати зацікавленість у школярів;

- дидактичний матеріал для аспектних уроків мови та уроків з розвитку мовлення має утверджувати загальнолюдські і національні цінності, відображати історико-культурний досвід рідного народу та людства в цілому, носити розвивальний характер, що сприяє активізації мовленнєво-мислительної діяльності учнів;

- з'ясування рівня читацьких інтересів передусім визначається їх тематично-змістовим характером і значущістю для учнів; характер читацьких інтересів впливає на розвиток цілеспрямованої читацької активності учнів, пізнання навколишнього світу, сприяє збагаченню не лише активного і пасивного словника учнів, а й життєвого досвіду.

Аналіз переддипломної практики свідчить про те, що реалізація зовнішніх і внутрішніх резервів розвитку читацьких інтересів учнів забезпечується такими лінгводидактичними умовами:

- поетапне формування інтересу до книжки з урахуванням принципів доступності, наступності і послідовності в процесі навчання мови;

- використання в шкільному курсі мови художніх літературних джерел як дієвого засобу підвищення інтересу до книжки;

- застосування в рамках шкільної мовної освіти різних видів навчально-пізнавальної діяльності, спрямованих на вироблення читацьких інтересів учнів;

- створення емоційного підтексту уроків шляхом використання поряд із художніми текстами інших видів мистецтв, цікавих матеріалів (коротких довідок) про їхніх авторів;

- використання шкільним мовником елементів випереджувального навчання, пов'язаного з формуванням як ситуативного, так і стійкого інтересу до читання;

- поєднання системно-описового, функціонально-стилістичного, комунікативно-діяльнісного підходів до аналізу дидактичного тексту в навчанні української мови;

- застосування різних педагогічних технологій (ігрового, інтегрованого, кооперованого, проектного, інформаційно-комп'ютерного навчання та ін.) на основі координації традиційних та інноваційних методів навчання з метою зацікавити учнів до читання;

- заохочення дітей шляхом визнання й озвучення вчителем їхніх успіхів у читанні, роботі з книжкою.

Потрібно особливо підкреслити, що ефективність вироблення читацьких інтересів зумовлюється комплексним підходом до створення зазначених умов.

Урахування вищеназваних положень та умов ставить перед шкільним мовником серйозні вимоги до організації навчального процесу:

- індивідуальний підхід до формування читацьких інтересів учнів, з'ясування ставлення дітей до книжки, вивчення особливостей їхніх читацьких художніх та наукових потреб (широти читацького кругозору);

- володіння вчителем технікою виразного читання та вироблення в учнів навичок виразного читання;

- добір високохудожніх текстів як джерела пізнавальної інформації та естетичної насолоди для аналітичної роботи;

- розроблення принципів і критеріїв відбору книжок для читання в різних класах початкової школи;

- розроблення внутрішньопредметних технологій, спрямованих на вироблення інтересу до книжки у контексті рідномовної освіти;

- запровадження системного підходу до організації роботи над розвитком читацьких інтересів учнів;

- урахування на заняттях з мови різновидів та рівнів сприймання школярами тексту;

- формування в дітей особистісного ставлення до прочитаного;

- забезпечення контролю за читацькою діяльністю учнів.

Як уже зазначено, успіх у формуванні зацікавленості до читання певною мірою визначається використанням сукупності навчальних технологій. Для їх проектування велике теоретичне та практичне значення має педагогічний досвід В. Сухомлинського. Педагог-гуманіст довів, що характер навчання учнів залежить від рівня їхньої начитаності. Учений-практик образно пояснював: «Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається копітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей - працю, гру, спілкування з природою, музику, творчість». По суті, йдеться про технологію інтегрованого навчання, хоч педагог і не називав цього терміну, широко вживаного в наш час.

Система роботи з книжкою в Павлиській школі включала вивчення читацьких інтересів учнів (за допомогою спостереження, бесід, аналізу читацьких формулярів, читацьких автобіографій) з подальшим їх розвитком шляхом використання таких форм і методів: організація свята книжки і рідного слова, літературних виставок, створення Кімнати казки; читання вголос як спосіб прилучення учнів до книжки, перегляд і коментування ілюстрацій до книжки, художня розповідь, складання учнями відгуків, анотацій на прочитані книжки та ін. В. Сухомлинський радив пробуджувати в учнів інтерес до читання наукової літератури шляхом вкраплення в навчальних процес позапрограмної інформації.

Нині життя вимагає не лише пошуку окремих методів для посилення в учнів інтересу до читання, а й інтенсивного розроблення та впровадження відповідних ефективних технологій.

З метою вивчення читацьких інтересів молодших школярів та їх батьків, рівня їх читацької культури, місця книги в їхньому житті, виявлення впливу школи на розвиток читацької самостійності учнів молодшого шкільного віку доцільно використовувати бесіди, анкети, експерименту, спостереження тощо.

Результати досліджень науковців свідчать про те, що лише частина дітей (38%) читає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, що викликають особливий інтерес, залишаються казки (2-3 кл.), оповідання (4 кл.). Менше молодші школярі захоплюються поезією, низьким виявився інтерес до науково-пізнавальної літератури. Тривогу викликає те, що значна частина учнів на запитання "Чим ти любиш займатися у вільний час?" відповідала: "Дивитись телевізор", причому перегляд телепередач займає в середньому 2-2,5 години в день. 25% опитуваних учнів у вільний час "гуляють".

У значної частини школярів (23%) відсутня елементарна бібліографічна грамотність. Цей недолік проявився в неуважності до авторів прочитаних творів, у неточності передачі назви книги, в невмінні самостійно вибрати книгу за її основними ознаками. Оскільки чітка система читання відсутня, багато учнів при виборі літератури для позакласного читання керується випадковими порадами або вибирає навмання книгу. Так, за порадою вчителя вибирають книги лише 33% опитаних, за порадою бібліотекаря - 21%. Судження школярів про прочитану книгу часто виявляються стандартними, позбавленими почуття, особистісного ставлення. Відставання емоційності, культури почуттів від рівня інтелектуального розвитку проявляються досить часто у процесі опитування. Тим часом відомо, що знання, не зігріті почуттям, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями й на духовність особистості не впливають. Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.

Анкетування, проведене серед батьків, на жаль, теж не залишає оптимістичного враження, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книги, перші читацькі навички закладаються саме в сім'ї, вони не надають серйозного значення розвитку дитини таким могутнім засобом впливу, як книга. Нерідко, перевіряючи щоденник, навіть сумлінні батьки не цікавляться тим, що читає син чи донька, чи є дитина читачем бібліотеки. Предметом нашого дослідження стало й те, що і як читають самі батьки. В результаті опитувань виявилось, що лише 39% опитаних читають регулярно, решта - від випадку до випадку або зовсім не читають. 77% опитаних читають в основному пригодницькі та детективні твори; українська та зарубіжна класика, а також сучасні твори з глибокою соціальною тематикою поступаються розважальним жанрам. Зрозуміло, що невміння дорослих по-справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книгу для читання - це багато в чому результат слабкого керівництва читанням у дитячі та юнацькі роки. З другого боку, за таких умов учителям важко зараз сподіватися на реальну допомогу батьків у справі формування читацької самостійності школярів.Звичайно, в ситуації, що склалася, є свої об'єктивні причини. У тих складних економічних умовах, у яких знаходиться наша держава, батькам часто не до читання. Однак навіть незначний вільний час, який мають дорослі, часто витрачається непродуктивно. У книги, яка довго була основним джерелом інформації та популярним засобом дозвілля, з'явились могутні суперники. Ними стали телебачення, відео. Біля телевізора проводять більшу частину вільного часу батьки, тут же й діти, часто без розбору, дивляться всі передачі підряд.

Так книга поволі відсувається на задній план... Тим часом постійне спілкування з книгою є не тільки благородною звичкою, що відрізняє культурну людину, але й гострою соціальною необхідністю, що диктується самим життям. Ніякий навчальний заклад не в змозі дати всеохоплюючих знань. Одержані в школі чи іншому навчальному закладі знання з часом задавнюються й мають бути оновленими найбільшою мірою за допомогою книги. Крім того, будучи могутнім засобом виховання, література розкриває складний світ явищ і людських почуттів, збагачує досвідом минулого, сприяє розвиткові високих духовних якостей. Начитана людина, як правило, виділяється багатством і мови, і мислення.

На наше переконання, втрату зв'язків із книгою в ранньому віці неможливо компенсувати в майбутньому. Маленький читач лише вступає в життя, у нього ще немає життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповідь на свої незліченні "чому?". Книги, прочитані в дитинстві, часто запам'ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки.

Ось чому важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Саме дорослі повинні свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитині інтерес до читання, починаючи з сім'ї, дитячого садка, молодших класів. Сучасні психолого-педагогічні дослідження підтверджують особливе значення ранніх періодів дитинства для формування людини. Психологічні новоутворення, що виникають на ранніх вікових ступенях, мають непересічне значення для всестороннього розвитку індивіда, вносять особливий, неповторний вклад у формування людської особистості.

Вирішальне значення для успішного розвитку інтересу учнів до творів словесного мистецтва має постановка викладання літератури як шкільного предмета, успішного засвоєння навчального матеріалу. Чим повніше засвоює школяр історико- і теоретико-літературні відомості, передбачені програмою, чим сформованіші вміння аналітико-синтетичної роботи, чим краще розвинена здатність сприймати зразки словесного мистецтва в єдності змісту й форми, співпереживати з героями, пройматися їх настроями й інтересами, прагненнями, усвідомлювати авторську оцінку зображеного, тим ширші будуть читацькі інтереси й запити в майбутньому, що в свою чергу сприяє розвитку духовної сфери людини.

Для успішного формування пізнавального інтересу необхідно використовувати різноманітні методичні прийоми як на самому уроці, так і під час підготовки до нього.

2. Вимоги програми з читання для учнів початкової школи

Котрий раз я опираюсь на свою практику, проаналізувавши проведену роботу я можу сказати, що уроки читання в початкових класах поєднують мету і засоби навчання, виховання та розвиток учнів.

На уроках читання вирішуються як спільні із загальноосвітньою школою завдання, так і специфічні, корекційні завдання навчання дітей. Важливими завданнями уроків читання у молодших класах є :

- подолання недоліків у розвитку мовлення учнів;

- формування у дітей фонематичного сприймання, звукового аналізу й синтезу;

- формування, закріплення та поступове вдосконалення навичок свідомого, правильного, біглого й виразного читання вголос та мовчки;

- уточнення і збагачення словникового запасу шляхом розширення й диференціації безпосередніх вражень і уявлень, отриманих при читанні;

- формування вмінь повноцінно сприймати літературний твір в його емоційній, образній і логічній єдностях, подолання недоліків у розвитку емоційно-вольової сфери дітей;

- розвиток моральних та естетичних уявлень і відчуттів, художнього смаку, творчої й відтворюючої уяви, корекція особистісного розвитку дитини;

- формування мовленнєвих умінь та навичок, знань про рідну мову;

- розвиток і поглиблення початкових знань та уявлень дітей про навколишній світ, збагачення їхнього чуттєвого досвіду;

- розвиток пізнавальної активності, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного:

- прищеплення інтересу до книги, до самостійного читання:

- ознайомлення учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрових форм.

Коло читання молодших школярів охоплює доступні для їхнього сприймання твори з кращих надбань української та зарубіжної літератур.

Твори усної народної творчості - малі фольклорні форми: загадки, прислів'я, приказки, скоромовки, ігровий фольклор, легенди, казки, сміховинки, лічилки.

Літературні казки українських та зарубіжних авторів.

Твори українських письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання.

Твори сучасної дитячої вітчизняної та зарубіжної літератури.

Дитяча періодика: газети і журнали.

Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.

Як показує практика, вчитель повинен навчити дітей не тільки прочитати але й проаналізувати прочитане при цьому учні повинні свідомо користуватися найпростішими літературознавчими термінами (без визначення понять), наприклад, казка, оповідання, загадка, заголовок твору тощо, практично розрізняти твори за окремими жанровими ознаками, розрізняти народну і літературну казки, називати основних персонажів літературного твору, складати усну розповідь про героя твору, від імені героя. Уміти встановлювати послідовні часові, причиново-наслідкові та смислові зв'язки частин тексту.

Засвоєння школярами літературних норм, їхньої жанрової специфіки організовується з урахуванням пізнавальних можливостей дітей. Так, учні 1-х та2-х класів ознайомлюються з найпростішими жанровими особливостями казки на матеріалі казок про тварин, оскільки вони є найпростішими для сприймання і розуміння порівняно з іншими видами. Героїко-фантастичні казки, легенди доцільно починати вивчати з 3 класу. Лірична поезія доступніша учням 4-х класів.

Систематична робота з аналізу текстів спрямована на формування готовності до самостійного розуміння прочитаного, що у сукупності з удосконаленням швидкості та правильності читання сприяє зміцненню навички читання у молодших школярів.

Розвиток навичок самостійного читання передбачає формування в учнів уміння розрізняти дитячі видання (книжка, газета, журнал, словник), користуватися довідковою літературою; дитячими енциклопедіями, словниками. Стимулювання інтересу до періодичної преси має спонукати учнів до систематичного використання здобутих знань в урочній і позаурочній діяльності. Школярі повинні вміти орієнтуватися в підручнику: за змістом, самостійно користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника, орієнтуватися у поняттях „абзац”, „підзаголовок”, „ілюстрація”, ”виноска”, „параграф”.

Прийоми самостійного осмислення змісту незнайомого тексту включають уміння виділяти в тексті складні для розуміння слова, з'ясовувати їхнє значення, ставити різного виду запитання до тексту, користуватися додатковою інформацією (ілюстрацією, схемою, таблицею, запитаннями, завданнями), знаходити в тексті ключові (опорні) слова, важливі для розуміння змісту, розрізнювати пряме і переносне значення слів, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки.

Розвиток усвідомленості читання, розуміння прочитаного безпосередньо зв'язаний з роботою над розумінням лексики творів для читання, через яку розкривається фактичний зміст тексту та його смисл.

Залучення до літературного мистецтва на уроках читання сприяє емоційному та особистісному розвитку дітей, створює умови для посильної творчої діяльності.

Учні повинні навчитися вносити доповнення і зміни до тексту, працювати з деформованим текстом, створювати свої варіанти розвитку сюжету твору, різні види творчого переказу, відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником. Програмою передбачається складання творів-мініатюр, художніх описів за спостереженнями у природі, на основі побаченого, колективна та індивідуальна інсценізація художніх творів, життєвих ситуацій.

Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів на уроках продовжується на матеріалі позакласного читання.

Позакласне читання є складовою частиною читання і розвитку мовлення. Завдання позакласного читання: ознайомити учнів з різноманітною дитячою літературою; сформувати зацікавлення до книжки та позитивне ставлення до самостійного читання; розвивати в учнів уміння повноцінно сприймати, усвідомлювати та відтворювати зміст прочитаних творів, висловлювати своє ставлення до прочитаного; поступово нагромаджуватиоь та поглиблювати бібліотечно-бібліографічні знання; формувати в учнів доступні морально-етичні уявлення.

Для позакласного читання слід рекомендувати такі твори, зміст яких сприяв би формуванню в учнів найважливіших загальнолюдських цінностей, наштовхував їх на роздуми, оцінювання своїх і чужих вчинків, осмислення життя взагалі.



ІІ. Практична частина

1. Розробка уроку читання для 2 класу на тему: Українська народна казка „Лисичка та журавель

Мета: вчити виразно інтонувати казку, правильно читати в особах; формувати навички аналізу художнього твору; вдосконалювати навички свідомого, правильного, біглого й виразного читання вголос та мовчки; розкривати бачення на мотиви вчинків дійових осіб, риси їх характерів; розвивати зв'язне мовлення учнів, критичне мислення; збагачувати словниковий запас; сприяти вихованню почуття дружби, доброзичливого ставлення до людей.

Обладнання: таблиці для читання, макет казкового журналу «Як посолиш, так і їстимеш», трикутники, кружечки (сині, жовті, червоні), картки із завданнями для роботи в групах, малюнки тварин, картки з літерами шифрограми, ілюстрації до казки «Лисичка та Журавель».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаійний момент.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас.

Біля парти станем чемно -

Хай мине час недаремно.

Будемо уважні і старанні всі,

Сядемо рівненько на місця свої.

- Позначте настрій, з яким ви розпочинаєте урок. Поставте позначку у відповідне віконце в першій колонці. (Кожен отримує власну карточку де робить відмітку)



	На початку уроку	На кінець уроку

- Щоб до кінця уроку ваш настрій став ще кращим, давайте налаштуємося на плідну працю.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів.

1. Бесіда.

- Казок чимало є на світі - і веселих, і сумних. А чи зможемо прожити ми без них?

- Із перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої. Казки нам читали бабусі та мами, із задоволенням ви дивитеся їх по телевізору.

- Діти, чи любите ви читати казки? Назвіть свої улюблені казки.

- А від якого слова утворилося слово казка? (від слова казати).

- Доберіть споріднені слова до слова казати (казкар, казковий, казка).

- Хто такий казкар? (людина, яка складає казки).

- А що може бути казковим? (герой, вечір, свято, подарунок, пісня).

- А яке це казкове? (дуже гарне, про яке людина може тільки мріяти).

- А що таке казка? (це оповідання про незвичайні, часом фантастичні події).

- Чим казка відрізняється від оповідання? (в казці відбуваються події, яких не може бути в житті).

- Так, ця виставка книжок складається із ваших улюблених казок.

2. Гра «Впізнай героя»

- На наш урок я запросила гостей - казкових героїв.

- Ваше завдання назвати героя і сказати з якої він казки.

(Використовую інтерактивну дошку з ілюстраціями казкових героїв)



Слайд 1

Слайд 2

Слайд 3

Слайд 4



Слайд 5

3. Перевірка домашнього завдання.

- Діти, пригадайте казку та назвіть героя, про якого можна сказати: «на язиці медок, а на думці льодок»? («Лисиця та їжак», лисиця.)

- Як характеризує цей вислів лисичку?

- Прочитайте виразно казку «Лисиця та їжак». Яке закінчення ви придумали до казки? ( Діти читають і розповідають кінець казки).

- Надзвичайно цікаво! Ви справилися із завданням.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми, мети уроку.

- Сьогодні до нас на урок завітала чудова гостя. А ім'я її ви дізнаєтеся, коли складете слово з цих букв: К К З А А

(На дошці роздруківки літер слова «казка» в хаотичній послідовності)

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

- Діти, зверніть увагу на дошку. Як ви розумієте ці слова?

«Як посолиш, так і їстимеш»

- А як ви гадаєте, чому цей вираз написано на дошці? Так, це тема нашого уроку. А як називається казка і хто її герої ви здогадаєтесь згодом.

ІV. Фізкультхвилинка

Ми з-за парт мерщій встаєм,

Лінькам волі не даєм.

Руки вгору, руки вбоки

І зроби 4 кроки.

Думки наші прилетіли,

Ми за парти тихо сіли.

V. Первинне сприйняття і усвідомлення матеріалу.

- Щоб дізнатися казку, яку будемо читати, розгадайте шифрограму.

На дошці в один ряд виставлені картки з літерами, нижче під кожною літерою - номер. Треба розставити літери по порядку, тоді дізнаєтесь назву казки.

А А А И И У Е Л Л С Ч К Т Ж Р В Ь

7 9 13 2 4 11 15 1 16 3 5 6 8 10 12 14 17

(«Лисичка та Журавель»)

- Яку казку ми сьогодні будемо читати? ( «Лисичка та Журавель»)

- Чудово! Це і є «секретне меню».

- І так, відкриваємо 3 сторінку «Салат читачів».

1. Читання скоромовки.

- Один з наших героїв пропонує скоромовку про себе.

На болоті журавель цілий день збирав щавель.

Назбирав собі на борщ, та якраз вперіщив дощ.

- Діти, спочатку прочитайте скоромовку в мене на «буксирі» повільно, а потім швидко і дуже швидко. А потім прочитайте здивовано, сумно, радісно.

2. Словотворча вправа.

За зразком утворіть слова: їжак - їжаченята, вовк - вовченята, жаба - …, миша - …, заєць - …, кабан - …, лисиця - …, ведмідь - ….

- Пригадайте, у яких казках ви зустрічали цих тварин?

3. .Словникова робота.

- Ми повинні попрацювати зі словами, що зустрічатимуться в казці «Лисичка та Журавель».

а) Знайти пояснення до кожного слова і позначити в кружечку відповідну цифру.



1) призволяйся 2) приятелі 3) страва 4) нюшити 5) запросини 6) розгнівалася	нюхати розсердилася пригощайся друзі їжа гостини

б) Дібрати близькі за значенням слова до даних слів:

приятелювати - … дружити, товаришувати

припрошувати - … пригощати, призволяти

пісним голосом - … невеселим

встромлює голову - … хоче просунути

облизня спіймала - … нічого не отримала

не погордуй - … не відмовляйся від їжі

- Готуємося до правильного виразного читання вголос.

в) Прочитати слова, зосереджуючи очі на лінії (разом; один учень у зворотному напрямку).

Дуже добре ви попрацювали!

4. Читання казки вчителем.

- Куди запрошували лисичка та журавель один одного? (на гостини)

5. Самостійне читання казки учнями.

- Прочитайте уважно і скажіть, які страви готували приятелі один одному? Чому саме ці страви?

6. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- А тепер я перевірю, як уважно ви слухали казку. Прошу, дайте відповіді на такі питання.

- Підберіть близьке за значенням слово до слова призволяйся (їж, пригощайся).

- Чому розсердилася Лисичка на Журавля?(бо думала, що гарно поїсть).

- Як ви розумієте цей вислів «не йде голова»? (не заходить).

- Як Журавель називає Лисичку? (кумонько, любонько, люба моя).

- Як ці слова називаються? (слова - звертання).

7. Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

- Зачитайте, як лисичка запрошувала журавля до себе в гості?

- Як припрошувала? Прочитайте.

- Яку посудину вибрала лисичка для частування гостя? Як ви думаєте, чому?

- Уявіть себе на місці журавлика, як він почувався в гостях у лисички? (Ображено, негостинно)

- Як відреагував журавлик на лисиччине частування? Прочитайте.

- Прочитайте, яку посудину обрав журавлик? Чому?

- Як відреагувала лисичка на журавлине частування? Прочитайте.

- Чому вона не змогла приховати свого обурення?

- Чи приятелюють від того часу лисичка з журавлем? Чому?

- Від чого застерігає народ у цій казці?

8. Поділ казки на частини.

- На скільки частин можна поділити казку? (На дві частини)

- Дайте назву кожній з частин. (1 частина «На запросинах у лисички»,

2 частина «Журавлева гостинність»)

9. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».

- Діти, об'єднайтеся у дві групи за кольором геометричних фігур. 1 група повинна створити «асоціативний кущ» до образу лисички, 2 група - до образу журавля, використовуючи слова:

нещирість, підступність, винахідливість, доброта, довірливість, щирість, хитрість, улесливість, чемність, ввічливість.

«Асоціативний кущ» до образу лисички.

«Асоціативний кущ» до образу журавля.

4. Розвиток швидкості читання.

Гра «Закінчи речення»

Учитель читає початок речення, а учні шукають його і дочитують до кінця.

Гра «Рибалочка»

Учитель читає речення, допускає помилки (змінює закінчення, замінює слова), учні знаходять і називають їх.

5. Виразне читання казки учнями в особах.

- Діти, спробуйте за допомогою інтонації передати характери героїв казки «Лисичка та Журавель».

VІ. Систематизація і узагальнення знань, умінь та навичок учнів.

1. Читання казки в особах.

2. Робота в групах.

- Діти, об'єднайтеся в 3 групи за кольором фігур.

Завдання 1 групі.

- Розгляньте малюнки на дошці. Виберіть ті речення з тексту, які відповідають малюнкам.

( Використання інтерактивної дошки)

Завдання 2 групі.

- Придумайте продовження казки «Лисичка та Журавель - друзі».

Завдання 3 групі.

- Складіть прислів'я і подумайте, яке з них може бути заголовком до нашої казки.

(Дітям пропонуються картки з буквами)

а) зіДру напізються в дібі. ( Друзі пізнаються в біді.)

б) труПодись, габіпой а діто жев діайбо. (Потрудись, побігай, а тоді вже обідай.)

в) кЯ сополиш, кат і тиїсмеш. (Як посолиш, так і їстимеш.)

- Молодці! Дякую за роботу в групах.

Отже, прислів'я: «Як посолиш, так і їстимеш» може бути заголовком до казки «Лисичка та Журавель». Як ви будете ставитись до людей, так і вони вам відплатять, бо недарма народ помітив: як посолиш їжу, таку й їстимеш. Таким мудрим народним висловом називається і наш казковий журнал.

VІІ. Підсумок уроку.

1. Інтерактивна вправа «Мікрофон». Продовжіть думку:

На уроці: я вчився…

я дізнався…

я зрозумів…

я хотіла б…

VІІІ. Домашнє завдання.

Дослівно переказувати казку від імені журавля чи лисички.

2. Розробка уроку читання для 3 класу на тему: „Друкар книг, перед тим не бачених”

Мета: вчити складати розповідь за малюнком; вчити виділяти головні думки та їх відтворювати; формувати мовленнєві уміння та навички; вдосконалювати навички свідомого, правильного, біглого й виразного читання вголос та мовчки; розвивати уміння обговорювати прочитане; сприяти вихованню шанобливого ставлення до книг, інтересу до історії свого народу.

Обладнання: картки для словникової роботи, ілюстраційний матеріал (виставка книжок „Друкар книг, перед тим не бачених” (за О. Єфімовим); „Школа Володимира Великого” (за А. Лотоцьким).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаійний момент.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас.

Біля парти станем чемно -

Хай мине час недаремно.

Будемо уважні і старанні всі,

Сядемо рівненько на місця свої.

ІІ. Актуалізація знань, умінь і навичок

1. Евристична бесіда

- Який розділ ми опрацьовуємо?

- Хто допоможе дітям здобути знання?

- І де вони одержують нові знання? (Відповіді дітей.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Оголошення теми й мети уроку

- Розвиток шкільництва безпосередньо був пов'язаний із книгодрукуванням. Адже без книжок школи не існувало б. Ось чому разом із навчальними закладами створювались друкарні.

Одначе перша українська друкарня з'явилася набагато раніше у столиці Польського королівства. А про першого українського майстра друкуми дізнаємось, коли прочитаємо оповідання О. Єфімова „Друкар книг, перед тим не бачених”.

IV. Первинне сприйняття твору „Друкар книг, перед тим не бачених”

1. Читання слів «Хвиля».

Діти читають спочатку верхнє слово, потім -- те, що під ним, і так продовжують:

Друкаршрифтпрес

Рамкааркушнапис

2. Словникова робота.

„Апостол” - церковна книга, що містить розповіді про апостолів -- учнів Ісуса Христа.

3. Читання твору учнями вголос «ланцюжком».

4. Перевірка первинного сприймання. Бесіда

...