Формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

УДК 371. 04

Формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Романишин Ігор Михайлович

Тернопіль 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальної та соціальної педагогіки Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, Міністерство освіти України моральний виховання підліток мікросоціум

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Орбан Лідія Ернестівна, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри соціальної і педагогічної психології

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна, Ізмаїльський державний педагогічний інститут, завідувач кафедри педагогіки і методики початкового навчання, декан факультету підготовки вчителів початкових класів

кандидат педагогічних наук, доцент Карпенчук Світлана Григорівна, Рівненський державний гуманітарний університет, докторант

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Житомир

Захист відбудеться "25" листопада 1999 р. о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м.Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м.Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2).

Автореферат розісланий "24" жовтня 1999 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Наумчук М.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Динамічний розвиток будь-якого суспільства, незалежно від його соціальної системи, відбувається у процесі трансформації, модернізації, збагачення новими поколіннями успадкованих від своїх попередників соціальних і моральних цінностей, традицій. Тому проблема морального виховання підростаючого покоління є однією з найдавніших проблем людства і водночас залишається й надалі актуальною. На часі спостерігається її загострення (зростання підліткової злочинності, алкоголізм, наркоманія, проституція і т.і.), спричинене соціально-економічною та педагогічною ситуацією, що склалися на даний час в Україні.

Моральні відносини, що грунтуються на гуманізмі, національній свідомості, патріотизмі, любові до праці, відіграють значну роль у регулюванні поведінки людей у суспільстві в період його переходу до демократичного і ринкового управління державою. Характерним при цьому є єдність дій економіки, політики, моралі, культури в загальному процесі становлення особистості.

Процес морального розвитку на різних вікових етапах має свої специфічні особливості. Підлітки є важливою соціально-демографічною групою. Їх поведінка зумовлена роллю в суспільстві, соціальним статусом, віком. Інтенсивне формування вищих психічних функцій, особистісних властивостей робить даний вік одночасно і складним, і найбільш придатним для накопичення морального досвіду.

Актуальність проблеми дослідження зумовлена об'єктивно існуючою потребою в інтеграції виховних можливостей провідних соціальних інститутів з метою вдосконалення шляхів формування моральних відносин підлітків і відсутністю в наш час науково обґрунтованого алгоритму продуктивного вирішення завдань морального виховання в умовах мікросоціуму; у висококваліфікованих спеціалістах (соціальних педагогах, учителях, вихователях, практичних психологах), які працюють з підлітками, і недостатнім рівнем їх професіоналізму в практичній діяльності; у вивченні педагогічних механізмів формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму і недостатнім висвітленням даного питання в сучасній вітчизняній педагогіці.

Вирішення накреслених проблем потребує врахування у системі сучасного морального виховання психолого-педагогічної специфіки різнопланового за змістом, характером і якістю впливу інформації на особистість, росту морально-психологічних вимог до неї з боку соціального оточення підкоряти свої власні інтереси суспільним, поглиблення потреби особистості самореалізувати свої здібності, самоутвердитися.

Аналіз педагогічної, соціологічної та психологічної літератури (М.Аплетаєв, М.Боришевський, В.Бутенко, П.Джанелідзе, Х. Еванс, О.Іващенко, Н.Кічук, В.Костів, В.Лісовський, І.Мар'єнко, К.Мяло, Л.Орбан, Ж.Піаже, О.Рега, Л.Синютка, В.Струманський, Г.Філіпчук, М.Фіцула, В.Хрущ, А.Харчев, Н.Щуркова та ін.) свідчить, з одного боку, про наполегливі пошуки вчених, а з іншого, про те, що ними вивчаються тільки окремі аспекти проблеми. Тому дане дисертаційне дослідження є логічним продовженням досягнутого в галузі педагогіки морального виховання і з'ясовує: що являє собою моральне виховання як цілісна система, яким є його зміст в умовах мікросоціуму.

Негативні явища в соціально-економічному розвитку держави торкнулися як моральних відносин, що склалися в суспільстві, так і відносин, в які вступає окрема людина. Подолання цих явищ значною мірою залежить від наукового обґрунтування процесу морального виховання людей, особливо молоді, його результативності. У підході до процесу морального виховання вихідним має стати положення про формування розвинутої особистості на основі усвідомлених нею принципів загальнолюдської моралі: поваги, справедливості, гуманізму та інших чеснот, які проголошуються Державною програмою "Освіта" (Україна XXI століття), відображені у Концепції національного виховання, а також у Державній національній програмі "Діти України". Тому теоретична і методична розробка даної проблеми набуває сьогодні важливого практичного значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану наукової роботи кафедри загальної та соціальної педагогіки Прикарпатського університету імені В. Стефаника (протокол №6 від 20.02.97р.).

Об'єктом дослідження є моральні відносини підлітків як аспект моральної вихованості особистості.

Предмет дослідження: вплив мікросоціуму на процес формування моральних відносин підлітків.

Мета дослідження: теоретично-експериментальне обґрунтування формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму, виявлення педагогічних умов, що забезпечують його ефективність.

Гіпотеза дослідження: формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму буде ефективним, якщо воно обумовлене їх індивідуальними властивостями (комунікативні вміння; сформованість інтегрованої моральної риси "гуманність"; здатність регулювати свої вчинки та поведінку, враховувати наслідки своєї діяльності, протидіяти аморальним явищам); залежить від процесуально-методичного забезпечення системи уроків, організації позаурочної різнопланової діяльності школярів у мікрогрупах і реалізовується шляхом педагогізації та психологізації сімейних відносин, розширення морального шкільного середовища, спільного виховного впливу сім'ї, школи та потенціалу мікрогруп.

У відповідності з поставленою метою вирішувалися такі завдання дослідження: 1) провести теоретичний аналіз проблеми морального виховання підлітків, розширити та поглибити його зміст шляхом вивчення структурних компонентів, засобів і адекватних механізмів процесу формування моральних відносин; 2) виявити особливості формування моральних відносин у підлітковому віці; 3) з'ясувати своєрідність впливу мікросоціуму на процес формування моральних відносин підлітків; 4) визначити та експериментально обґрунтувати педагогічні умови оптимізації процесу формування моральних відносин підлітків у мікросоціуму.

Теоретично-методологічну основу дослідження становлять філософські положення про мораль як форму суспільної свідомості, визнання її індивідуально-особистісної та соціальної детермінації, єдність свідомості та діяльності, принципи системності, зв'язку теорії та практики, концепція демократизації суспільства, національного самовідродження, ідеї гуманізму. Орієнтирами досліджуваної проблеми стали загальнопсихологічні теорії ставлення, спілкування, діяльності (О.Бодальов, Л. Божович, Б. Зибковець, О. Киричук, В. Мясіщев, Л.Орлова, С. Рубінштейн, Н. Щуркова та ін.), набуття досвіду поведінки в суспільстві (А. Бандура, В. Мішель), розвитку через пізнання (Л.Колберг, Ж.Піаже), теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю.Бабанський, М.Поташник), загальнотеоретичні дидактичні основи визначення змісту (Г.Ващенко, І. Лернер, М. Скаткін, М. Фіцула та ін.).

У процесі дослідження були використані такі методи: аналіз, інтерпретація та узагальнення даних теоретичного та емпіричного дослідження (анкетування, інтерв'ю, групові та індивідуальні бесіди, спостереження, конструювання завдань, проблемних ситуацій, тестування, аналіз результатів діяльності); психолого-педагогічний експеримент; прогностичний і статистичний метод кореляційного аналізу.

Експериментальною базою дослідження були міські та сільські загальноосвітні школи Івано-Франківської та Львівської областей. Дослідження проводилось за участю 257 учнів, 95 їх батьків, 377 вчителів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у подальшому розвитку педагогіки морального виховання, у з'ясуванні особливостей формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму, у виявленні педагогічних умов оптимізації процесу формування моральних відносин підлітків у мікросоціуму та у розкритті його потенційних можливостей.

Теоретичну значущість дослідження становить розширення та поглиблення уявлень про процес формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму, з'ясування сфери ціннісних орієнтацій сучасного підлітка, моделювання процесу формування моральних відносин учнів у мікросоціумі, здійснення якісного аналізу його динаміки та змісту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені в дисертації, знайшли і можуть знайти подальше застосування при вирішенні актуальних завдань морального виховання особистості в умовах мікросоціуму, підвищення психолого-педагогічного рівня батьків і етично-професійної підготовки вчителів, збагачення виховного потенціалу основних інститутів виховання, прискорення соціалізації підростаючого покоління.

Результати дослідження використовуються педагогами загальноосвітньої школи-ліцею №23, ЗОШ №11 м. Івано-Франківська (довідки №2085 від 24.06.99р.; №150 від 16.06.99р.), ЗОШ №2 м. Болехова Івано-Франківської області (довідка №150 від 19.05.99р.) у навчально-виховній роботі з підлітками, співробітництві з батьками щодо гуманізації їх відносин у середовищі школи, сім'ї, мікрогруп на дозвіллі, а також у навчальному процесі Прикарпатського університету імені В. Стефаника (довідка №08-01-182 від 30.06.99р.).

Вірогідність результатів і основних висновків дисертаційного дослідження забезпечується теоретико-методологічним обгрунтуванням вихідних позицій, репрезентативністю вибірки респондентів, адекватністю використаних методів об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом здобутого експериментального матеріалу, позитивними змінами у відносинах учнів експериментальних груп.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені на нараді працівників освіти м. Болехова (26.08.97р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Лінгво-методичні аспекти викладання іноземних мов" (15-17.09.97р., м. Івано-Франківськ), на звітно-наукових конференціях кафедр Прикарпатського університету ім. В.Стефаника (19-21.03.97р., 6-8.04.99р.), на засіданні колегії управління освіти Івано-Франківської облдержадміністрації (26.03.99р.), на нараді керівників навчальних закладів обласного підпорядкування (16.04.99р., м.Івано-Франківськ).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у восьми статтях автора (4 - у збірниках наукових праць, 3 - у наукових журналах, 1 - у матеріалах конференції).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (235 позицій), 8 додатків. Загальний обсяг дисертації - 245 сторінок, з них: основна частина - 160 сторінок, список використаних джерел - 19 сторінок, додатки - 66 сторінок. Дисертація містить 9 таблиць і 14 рисунків.

Основний зміст роботи

У першому розділі - "Теоретичні аспекти формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму" - проаналізовані сучасні вітчизняні та зарубіжні концепції морального виховання особистості, розкриті зміст, засоби, механізми та особливості процесу формування моральних відносин підлітків. Аналіз літератури з означеної проблеми виявив, що у вітчизняній теорії морального виховання основне місце займає "концепція ставлень особистості". Проведений аналіз основних положень даної концепції (Т.Афоніна, В.Білоусова, О.Бодальов, Л.Божович, Д.Водзінський, І.Зайцева, О.Леонтьєв, В.Мясіщев С.Рубінштейн, О.Сидельковський, Н.Щуркова та ін.) дає підставу вважати її методологічною основою у вивченні процесу формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму.

Питання морального виховання особистості в зарубіжній теорії виховання активно розглядається через призму її соціалізації. Моделі соціалізації та проблеми, пов'язані з ними, вивчаються на Заході традиційно в руслі психології, соціології й антропології (Г.Дюркгейм, Л.Елкін, Ч.Кулі, М.Мід, Г.Уайт, З.Фрейд), соціолінгвістики (Б.Бернстайн, Д.Макінтайр, А.Моррісон, Е.Сепір, Б.Уорф). Труднощі у взаємовідносинах між підлітками та дорослими, шляхи їх подолання, соціалізацію підлітків розкривають "фокальна теорія розвитку підлітка", педагогічні теоретичні концепції "неформальної культури американської середньої школи" (Дж.Коулмен), "молодих людей" (Б.Шугерман). В окремих теоріях виховання моральності особистості мета морального виховання зводиться до формування раціональних суджень (А.Харріс); вихованість особи визначається її поведінкою (М.Уорнок); відстоюється провідна роль емоцій у структурі моралі (П.Херст); моральна вихованість особи зводиться до суми актів її поведінки (Д.Еммет, Дж.Скотт); розглядається питання змісту морального виховання як проголошення принципу справедливості, рівності (Дж.Уілсон).

У 70-х, 80-х і на початку 90-х років XX століття на перший план виходить процес інтерналізації - перетворення моральних норм, існуючих у суспільстві, у власну потребу особистості (Р.Алперт, Дж.Аронфрід, А.Бласі, Л.Боуем, Л.Рау, Р.Сірс, В.Скотт), зокрема "теорія набуття досвіду поведінки в суспільстві" (А.Бандура, В.Мішель) і "теорія розвитку через пізнання" (Л.Колберг, Ж.Піаже), за якою моральний розвиток особи проходить ряд етапів. Дана теорія знайшла своє підтвердження в працях Дж.Гіббса, А.Колбі, М.Лібермана, М.Нісана, Л.Уокера.

Моральні відносини - широке педагогічне поняття. Воно включає в себе моральні ставлення, моральну діяльність і спілкування між суб'єктами взаємин, тому логічним буде розширення змісту морального виховання до формування моральних відносин особистості.

Формування моральних відносин проходить у мікросоціумі - найближчому моральному середовищі, яке розкриває сукупність суспільних і психологічних умов життєдіяльності підлітка Це - системний процес, структурними компонентами якого виступають: а) інтегровані суб'єкти виховної взаємодії (батьки, інші дорослі члени сім'ї, вихователі, вчителі, однолітки); б) інтелектуальні джерела виховного впливу (національна та загальнолюдська культура, моральні цінності, якості); в) Конституція (держава і закони), події та факти сучасної дійсності (М.Красовицький); г) фактори становлення та розвитку моральних відносин: приклад поведінки, моральне ставлення, власні дії суб'єкта взаємин, коректуючі впливи середовища на суб'єкт (Д. Грішин, Т.Фролова, Н.Щуркова); д) умови позасімейного та позашкільного впливу (суспільні відносини, масова культура, засоби інформації, підліткова субкультура, діяльність на дозвіллі).

Процес формування моральних відносин у мікросоціумі носить етапний характер, механізм якого передбачає виникнення поведінкового уявлення про суспільні відносини, практичну дію (вчинок-звичка-поведінка), регульовану оточенням, які переводять моральні знання в переконання (усвідомлення результатів власних дій) і визначають моральну спрямованість особистості (створення суб'єктивної моделі відносин, самостійного наміру наслідувати її).

Реалізація процесу формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму передбачає з'ясування динаміки змін, які відбуваються в моральному світі сучасних підлітків, особливостей і суперечностей їх морального розвитку. Так, підлітковий етап характеризується змінами провідних потреб, зумовлених психофізіологічними особливостями та соціально-психологічними утвореннями - самоствердження, самовизначення, індивідуальність, почуття дорослості (Л.Божович, М.Вінн, В.Зельцер, О.Киричук, І.Кон, Л.Орбан, В.Роменець, Л.Синютка, Д.Фельдштейн та ін.).

Визначальними в моральному спрямуванні підлітка є тенденції особистісного становлення, розвитку потребно-мотиваційної сфери, серед яких - необхідність розширення соціально-моральних зв'язків із дорослими та ровесниками. Важливим фактором формування моральних взаємин із оточуючими виступає оцінка підлітка дорослими, товаришами, їх ставлення до нього, орієнтації референтної групи. Несхвальна оцінка підлітка оточуючими, його нездатність морально визнаним чином самореалізуватися, довести свою дорослість, негативний вплив об'єктивних умов його розвитку та становлення (нові ринкові економічні відносини, підвищений рівень інформованості, сексуальна революція, руйнування ціннісних сімейних традицій, занепад культурно-побутової сфери) спричиняють замкнутість підлітка, нігілізм чи агресивність, відкидання ним моральних норм.

У цілому, процес формування моральних відносин в умовах мікросоціуму розглядається як сукупність закономірностей та послідовних дій, спрямованих на розвиток моральності особистості: її моральної свідомості, переконань, ставлень, поведінки. Побудова даного педагогічного процесу проходить із урахуванням індивідуальних (фізіологічних, психологічних, особистісних) особливостей і закономірностей у розвитку кожного підлітка - його інтересів, нахилів, поглядів, здібностей, стану здоров'я, культури навчальної діяльності та гуманних взаємин, на основі особистісно-діяльнісного підходу, який реалізується комплексно у найближчому мікросоціумі підлітка за умови співпраці всіх учасників виховної взаємодії.

У другому розділі - "Педагогічна характеристика мікросоціуму" - розкриті особливості, виховні впливи та потенціал найближчого соціуму підлітків - сім'ї, школи, мікрогруп у формуванні їх моральних відносин.

Опираючись на праці Д.Водзінського, Т.Мальковської, Л.Новікової, Л.Орбан, Ф.Філіпова та ін., поняття "мікросоціум" розглядається нами широко: до нього входять ставлення до суб'єктів взаємин, а на їх основі спілкування та спільна діяльність підлітків і дорослих, членів шкільного колективу, ровесників, матеріалізований простір, який оточує підлітка й рішуче впливає на його моральне становлення.

Результати досліджень і праці вітчизняних науковців (М.Боришевський, В.Бутенко, В.Заслуженюк, Д.Ісаєв, В.Каган, Т.Кириленко, І.Кон, В. Кравець, В.Семиченко, В.Тарасенко, В.Титаренко та ін.) свідчать про важливість і значущість сім'ї у загальному розвитку та моральному становленні дитини. Серед факторів та умов позитивного впливу сім'ї на формування моральних відносин підлітків зазначеними авторами вважаються: а) культура спілкування між дорослими та дітьми, основана на повазі, стриманості, любові, баченні в дитині особистості; б) культура взаємин між дорослими членами сім'ї (почуття кохання, вірність, повага, довіра, відповідальність); в) узгодженість і єдність вимог дорослих щодо форм і методів виховного впливу на підлітка; г) зацікавлення батьків дозвіллям дитини.

Результати досліджень і праці вітчизняних науковців (М.Боришевський, В.Бутенко, В.Заслуженюк, Д.Ісаєв, В.Каган, Т.Кириленко, І.Кон, В. Кравець, В.Семиченко, В.Тарасенко, В.Титаренко та ін.) свідчать про важливість і значущість сім'ї у загальному розвитку та моральному становленні дитини. Серед факторів та умов позитивного впливу сім'ї на формування моральних відносин підлітків зазначеними авторами називаються: а) культура спілкування між дорослими та дітьми, основана на повазі, стриманості, любові, баченні в дитині особистості; б) культура взаємин між дорослими членами сім'ї (почуття кохання, вірність, повага, довіра, відповідальність); в) узгодженість і єдність вимог дорослих щодо форм і методів виховного впливу на підлітка; г) зацікавлення батьків дозвіллям дитини.

Але, як показують результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених (Ю.Афанасьєв, Дж.Байярд, Р.Байярд, Д.Виготський, Т.Гаврилова, Х.Джинотт, Н.Дубінін, І.Єлісєєва, О.Кір'янова, С.Ковальов, Г.Міньковський, В.Москаленко, Н.Попов, В.Солодніков, М.Стельмахович, М.Ферро та ін.), і дані, одержані в ході нашого дослідження, сучасна сім'я зазнає значних труднощів у підготовці дітей до активного життя в суспільстві. Їх спричиняють такі негативні фактори: а) економічна скрута в державі, що сприяє кризі часу, відведеного батьками для виховання своїх дітей (за нашими даними, більше двох годин на день вихованню дітей приділяють 31,6% батьків, дві і менше години - 21,5%, майже не приділяють - 5,3%; не визначилися - 41,6%); б) нерозвинутість спеціальних комунікативних умінь батьків, покликаних урегульовувати конфліктні ситуації у взаєминах між членами сім'ї (14,8% батьків фізично карають своїх дітей, тільки 62,3% намагаються зрозуміти проблему і вирішити її, а решта - не докладають жодних зусиль для цього); в) надмірна опіка, домінування батьків над підлітками незалежно від потреби, або ж, навпаки, повна індиферентність у їх вихованні (як наслідок, тільки 31,5% підлітків хотіли б повторити в своїй майбутній сім'ї характер відносин, який склався в сім'ї їх батьків, 59% - вважають, що батьки їх розуміють); г) низький рівень психолого-педагогічної підготовки батьків до виховної діяльності (94,7% батьків у вихованні дітей опираються на “власний досвід”, поряд з цим, тільки кожен п'ятий з них черпає педагогічні знання з наукової літератури, кожен шостий - опирається на народні традиції та звичаї); д) перевага у вихованні в підлітках батьками особистісних цінностей над національно-соціальними (так, 8,4% батьків над усе прагнуть, щоб їх діти були відомими та шанованими людьми, 20% - хорошими спеціалістами, 35,8% - матеріально забезпеченими та незалежними (кожна); водночас, тільки 38,9% респондентів виховують у своїх дітях працелюбність, 26,3% - порядність, 20% - повагу до людей, 14,7% - відповідальність, 9,5% - справедливість, 6,3% - повагу до знань, 5,3% - духовність, 2,1% - патріотизм, 1,1% - дисциплінованість).1 )

Шкільне середовище також відображає соціальне довкілля і сприяє формуванню моральних відносин підлітків. У педагогічних працях Д.Водзінського, В.Караковського, Б.Кіндратюка, О.Михайлової та ін. піднімаються питання створення морального шкільного соціуму з метою виховання, що здійснюється через організацію діяльності всіх членів шкільного колективу. Основними інтегрованими суб'єктами формування моральних відносин підлітків у шкільному середовищі є педагогічний і учнівський колективи, їх громадські організації.

Створення морального середовища школи відбувається протягом певного часу під впливом наступних факторів: традиційні відносини, що складаються в шкільному колективі; соціально-комунікативна діяльність, міжсуб'єктна взаємодія вихованців і виховників; виховна діяльність, змістом якої є пізнавальна, трудова, громадсько-корисна, художньо-естетична, спортивно-оздоровча діяльність; моральне усвідомлення учнями своєї поведінки (І.Бех, В.Блюмкін, Є.Бондаревська, О.Дробницький, Б.Зибковець, А.Зосімовський, С. Карпенчук, О.Киричук, М.Красовицький, Г.Курган, Л.Орлова, Л.Рувінський та ін.).

У створеному моральному мікросоціумі, зокрема мікросоціумі школи, система зовнішньої регуляції моральних норм, цінностей і відносин переходить у систему внутрішньої саморегуляції (І.Гоян, В.Ілійчук). У зв'язку з цим, важливе значення мають соціально-економічні, духовно-культурні, історичні чинники існування мікросоціуму, а також освітній, педагогічний і методичний рівень учителів і класних керівників, демократизація і гуманізація всієї навчально-виховної системи (Б.Грицюк, О.Савченко, Р.Скульський, М.Стельмахович, Б.Ступарик, В.Струманський, І.Трухін та ін.).

Роль мікрогруп у процесі організації дозвілля, в загальному та моральному розвитку особистості в цілому та формуванні її моральних відносин зокрема - незаперечна. Проблеми структури, змісту, культури дозвілля висвітлені в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів, соціологів і психологів (І.Андрухів, Б.Брилін, Г.Буданова, Л.Гордін, Р.Данней, К.Дженкінз, Г.Євтеєва, С.Литвин-Кіндратюк, В.Лісовський, Ф.Махов, В.Оржеховська, Б.Шерман та ін.).

Одним із основних факторів формування моральних відносин підлітків у мікрогрупах у процесі дозвілля є соціокультурна діяльність батьків і дітей, яка, за нашими даними, є взаємозалежною. Так, доля культурних цінностей, які найбільше розвивають духовність особистості, є низькою (займається технічною та художньою творчістю, інтелектуально-пізнавальними видами занять 6,3% дорослих, 5,8% підлітків); читає літературу (спеціальну, художню, пресу) відповідно 28,4% батьків і 26,1% дітей; відвідує кінотеатри, театри, виставки, активно відпочиває 24,5% дорослих і 33,7% дітей; відпочиває поза сім'єю (в основному, спілкування з друзями) 33,3% батьків і 52,5% дітей; дивиться телевізор 55,8% дорослих і 54,9% підлітків. У той же час, 12% дітей і 3% батьків не мають чіткого режиму дня, мало відпочивають.

Наступним фактором процесу формування моральних відносин підлітків виступає неформальне спілкування з однолітками, яке сприяє їх самоствердженню, самореалізації, визнанню. Так, членами політичних, релігійних організацій є від 0,4 до 6% підлітків; спортивно-оздоровчих товариств, музичних груп - від 1,1% до 6%; неформальних організацій (філософсько-етнічних) - від 0,4 до 5,8%; заперечує своє членство у будь-якій молодіжній організації - від 42 до 92,6% підлітків. Водночас, 57% дітей відзначили гарні і 27% задовільні стосунки з друзями у вуличних компаніях. Значна їх частина перебуває під впливом референтних груп, які часто несуть негативний заряд (прояви алкоголізму, наркоманії, проституції, злочинності). Це провокує підлітків на аморальні вчинки, є причиною дисгармонії в стосунках із оточуючими людьми.

Ефективність процесу формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму, за нашими даними, залежить від виховного потенціалу їх найближчого оточення, спрямування зусиль батьків, учителів і громадськості на вивчення впливів останніх на дітей, залучення здорової частини неформальних об'єднань, вуличних груп до діяльності шкільного чи класного колективів, молодіжних організацій, нейтралізацію окремих впливів антисоціальних груп шляхом оздоровлення стосунків між самими підлітками, на створення в реальному житті ситуацій, коли гідність виступає регулятором поведінки та прояву кращих якостей.

У третьому розділі - "Експериментальне забезпечення процесу формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму" - розкриті зміст і методика його реалізації в процесі навчання, організації позаурочної діяльності учнів у мікрогрупах, специфіка підготовки шкільного педагога та батьків для здійснення поставленого завдання.

На першому етапі експерименту проведено аналіз емпіричного матеріалу щодо з'ясування рівня узагальнення моральних орієнтацій 257 підлітків загальноосвітніх шкіл Івано-Франківської та Львівської областей. Він показав, що вони (орієнтації) базуються на пріоритетних якостях особистості: чесність, справедливість, доброта, любов до людей, чуйність та ін.. Поряд з цим, рангування якостей, які підлітки цінують і зневажають, виявило певну безсистемність (ними недостатньо чітко визначена значущість таких якостей, як відповідальність, працелюбність, гуманність, стриманість, гостро не засуджуються зверхність, злостивість, цинізм та ін.), залежність їх моральних орієнтацій від цінностей, які культивуються сім'єю, школою, громадськими об'єднаннями на дозвіллі та від організації морального виховання в системі уроків.

У наступних двох етапах експерименту (констатуючого та формуючого) задіяно 229 учнів 5-11-х класів.

Результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотетичне припущення про те, що сприятливі умови оптимізації процесу формування моральних відносин підлітків залежать від їх комунікативних умінь (поєднання особистих і колективних інтересів, безкорислива допомога, вміння вислухати точку зору співрозмовника), сформованості інтегрованої моральної риси "гуманність", здатності регулювати свої вчинки та поведінку, враховувати наслідки своєї діяльності, протидіяти аморальним явищам.

На основі результатів першого та другого етапів дослідження спроектований і проведений формуючий експеримент: у процесі навчання, організації позаурочної діяльності підлітків у мікрогрупах.

Формування моральних відносин у навчальній діяльності проходило на уроках англійської мови в 9-х класах (аспект “Домашнє читання”). Воно реалізовувалось на етичному матеріалі п'єс американських авторів1) і передбачало змістову, процесуальну і методичну розробку системи уроків (проведений цикл уроків у 4 контрольних і 5 експериментальних групах - 43 і 66 чоловік), педагогічно зумовлене спрямування мети, завдань і механізмів їх реалізації, закладених у тематичному плані та програмі стимулювання позаурочної активності підлітків на дозвіллі.

Організація позаурочної активності підлітків у мікрогрупах передбачала їх різнопланову діяльність: навчально-пізнавальну, суспільно-організаторську, спортивно-оздоровчу, за інтересами. Загалом, у роботі гуртків, клубів, спортивних секцій, дитячо-юнацьких організацій взяло активну участь 120 учнів 5-11-х класів.

Успіх формуючого експерименту, значною мірою, залежав від умілої організації й керування навчально-виховним процесом класного керівника, вчителя-предметника, керівників гуртків, клубів, спортивних секцій тощо (виконання ними ряду соціальних ролей: менеджер, модель, наставник, по-радник, соціальний працівник, друг та ін.), вміння реалізувати свій професіоналізм з метою корекції негативних вчинків, поведінки учнів, виховання в них любові до розумової та фізичної праці, формування високих національних почуттів і моральних якостей громадянина. Підвищити свій морально-професійний рівень учитель, вихователь може шляхом поглиблення знань психолого-фізіологічних особливостей підлітків, набуття досвіду гуманного спілкування з дітьми, індивідуального підходу до вихованців у процесі їх розвитку; діагностування рівня моральності підлітків і, на основі одержаних результатів, планування та включення дітей у виховну діяльність, яка сприяє формуванню їх моральних відносин; постійного співробітництва з батьками.

Педагогічно-обгрунтована робота з батьківською громадськістю проводилась трьома шляхами: педагогізація та психологізація всіх сімейних і позасімейних відносин; розширення морального шкільного середовища; організація сімейного дозвілля. Поряд із іншими формами роботи з батьками (індивідуальні бесіди, спільне обговорення підлітками та їх батьками п'єс, участь у шкільних справах, організація дозвілля) найефективнішими виявилися батьківські збори (їх відвідали 71,6% батьків) і психолого-педагогічні консультації (62,8% батьків, включених у цю форму роботи, підтвердили її ефективність і доцільність).

Організований спільний виховний вплив сім'ї, школи і потенціал мікрогруп сприяли формуванню моральних відносин підлітків, зростанню їх активності у різноплановій діяльності на дозвіллі. Порівняльний аналіз результатів на заключному етапі формуючого експерименту вказує на суттєві кількісні та якісні зміни за відповідними параметрами (табл.1, рис.2), що підтверджує ефективність запропонованого педагогічного забезпечення процесу формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму.

Результати експериментальної роботи

Динаміка формування умінь і відносин підлітків у процесі навчання

Висновки

1. Проведений теоретичний аналіз проблеми морального виховання підлітків виявив необхідність інтеграції наукових знань про окремі її аспекти в єдину систему, виведення науково-обгрунтованого алгоритму продуктивного вирішення її завдань, особливо в умовах мікросоціуму. Шляхом введення поняття "формування моральних відносин", вивчення його структурних компонентів, засобів і адекватних механізмів розширено зміст морального виховання. Він полягає у формуванні моральних відносин особистості в її діяльності, спілкуванні з іншими суб'єктами на всіх етапах свого вікового розвитку, в різноманітних сферах активного життя.

2. Виявлено, що формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму зумовлюється на сучасному етапі рядом особливостей: психофізіологічними потребами віку (самоствердження, самореалізація та ін.); зростанням суперечностей між поколіннями; руйнуванням традиційних сімейно-родинних відносин; орієнтацією на новий стиль життя; погіршенням стану "маргінальної людини"; ускладненням психосоціальної адаптації до нових економічних умов; актуалізацією потреби творчого пошуку нових шляхів виходу із кризи; розширенням границь включення нового покоління в конструктивні суспільні перетворення; орієнтацією на суб'єкт-суб'єктну основу, на якій протікає взаємодія і спілкування між особистостями.

3. 3'ясовано своєрідність впливу мікросоціуму на процес формування моральних відносин підлітків, яка полягає у врахуванні характеру взаємовідносин особи з оточуючими людьми в мікросоціумі сім'ї, школи (класу), мікрогрупах у процесі дозвілля, встановлення особливого морального клімату, який характеризується відвертістю, доброзичливістю, толерантністю, взаємною довірою та повагою.

4. Визначені й експериментально обгрунтовані педагогічні умови оптимізації процесу формування моральних відносин підлітків у мікро-соціумі, пов'язані, перш за все, з демократизацією і гуманізацією середовища, яке оточує підлітків, збагаченням соціалізуючих функцій усіх суспільних інститутів, програмуванням наукового управління процесом становлення моральності особистості, визнанням пріоритетності морального змісту всієї людської життєдіяльності та ін.

5. Запропоноване педагогічне забезпечення процесу формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму може слугувати науковим обгрунтуванням для розробки рекомендацій, діагностичних методик учителям, соціальним педагогам, вихователям.

Результати дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми морального становлення особистості. Подальшу перспективу досліджень даної проблеми вбачаємо у вивченні процесів взаємовідносин і спілкування підлітків в інших напрямках системи національного виховання підростаючого покоління.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Романишин І.М. Виховний потенціал дозвілля у формуванні моральних відносин підлітків // Науково-методичний вісник "Джерела". - Івано-Франківськ, 1999. - №1-2 .- С.96-100.

2. Романишин І.М. Роль шкільного середовища у формуванні моральних взаємин підростаючого покоління // Науково-методичний часопис для освітян "Обрії". - Івано-Франківськ, 1999.-№ 1(8).-С.43-46.

3. Романишин І.М. Особливості підготовки шкільного педагога до формування моральних відносин підлітків //Науково-методичний вісник "Джерела". - Івано-Франківськ , 1998.-№3-4.-С.69-72.

4. Романишин І.М. Особливості формування моральних відносин у підлітковому віці (на матеріалі експериментального дослідження) // Зб. наук. пр.: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во "Плай" Прикарпатського ун-ту, 1998.-Вип.2.- Ч.1.- С. 145-152.

5. Романишин І.М. Моральні відносини як зміст морального виховання (теоретичний аспект аналізу) // Зб. наук. пр.: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во "Плай" Прикарпатського ун-ту, 1998. - Вип.2. - Ч.2. - С. 83-91.

6. Романишин І.М. Моральне виховання в сім'ї як аспект процесу соціалізації підростаючого покоління // Зб. наук. пр.: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во "Плай" Прикарпатського ун-ту, 1996. - Вип.1. - Ч.1. - С. 99-105.

7. Романишин І.М. Основні фактори формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму // Зб. наук. пр.: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во "Плай" Прикарпатського ун-ту, 1996. - Вип.1. - Ч.2. - С. 139-145.

8. Романишин І.М. Формування моральних відносин підлітків у навчальному процесі (на матеріалі уроку англійської мови у 9-у класі) // Лінгво-методичні аспекти викладання іноземних мов: Збірник статей і доповідей Міжвузівської науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ, 15-17 вересня 1997 р. Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. Кафедра англійської філології. - Коломия: Вік, 1997. - С. 58-63.

Анотації

Романишин І.М. Формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. - Прикарпатський університет імені В.Стефаника; Івано-Франківськ, 1999.

Дисертація присвячена вивченню процесу формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму - сім'ї, школи, мікрогрупах у процесі організації дозвілля. Визначені структурні компоненти (інтегровані суб'єкти виховної взаємодії, інтелектуальні джерела виховного впливу, Конституція, події та факти сучасної дійсності), фактори (приклад поведінки, моральне ставлення, власні дії суб'єкта взаємин, коректуючі впливи середовища на суб'єкт), етапи (поведінкове уявлення про суспільні відносини, дія (вчинок-звичка-поведінка) як наслідок усвідомлення суспільних відносин, усвідомлення результатів власних дій - моральне переконання, створення суб'єктивної моделі відносин: самостійний намір наслідувати її), засоби та механізми реалізації процесу; проаналізований вплив мікросоціуму на даний процес й експериментально обгрунтовані педагогічні умови його оптимізації.

Ключові слова: мікросоціум, моральні відносини, педагогічні умови, структурні компоненти, оптимізація.

Романишин И.М. Формирование нравственных отношений подростков в условиях микросоциума.- Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. - Прикарпатский университет имени В.Стефаника, Ивано-Франковск, 1999.

Диссертация посвящена изучению процесса формирования нравственных отношений подростков в условиях микросоциума - семьи, школы, микрогруппах в процессе организации досуга.

В теоретической части работы проанализированы теоретические аспекты формирования нравственных отношений подростков в условиях микросоциума, современные отечественные и зарубежные концепции и теории нравственного воспитания личности: "концепция отношений" (Л.Божович, В.Мясищев, Н.Щуркова), социопсихологические, социологические, социолингвистические теории (Б.Бернстайн, Г.Дюркгейм, Э.Сепир, З.Фрейд), "фокальная теория развития подростка", "неформальной культуры американской средней школы" (Дж.Коулмен), "концепция молодых людей" (Б.Шугермен), "теория приобретения опыта поведения в обществе" (А.Бандура), "теория развития через познание" (Л.Колберг, Ж.Пиаже) и др.

Теоретически смоделирован этапный процесс формирования нравственных отношений (Л.Коулберг, Н.Щуркова), механизм которого предусматривает: появление у человека понятия об общественных отношениях; практическое действие (поступок-привычка-поведение), регулируемое средой, которые переводят приобретенные нравственные знания в убеждения и определяют направленность его последующей деятельности при учете влияния национальной и общечеловеческой культуры и традиций, законов страны, факторов становления и развития нравственных взаимодействий: примера поведения, отношения к субъекту, собственной деятельности личности, корректирующего влияния среды на субъект (Д.Гришин, Т.Фролова, Н.Щуркова), условий внесемейного и внешкольного влияния на подростка, индивидуальных (физиологических, психологических, личностных) особенностей и закономерностей его развития.

Дана педагогическая характеристика микросоциума. В частности, раскрыто понятие “микросоциум”, определены факторы и условия положительного (культура общения между взрослыми и подростками, между самими взрослыми; наличие традиционных отношений в школьном коллективе; социально-коммуникативная деятельность и взаимодействие воспитуемых и воспитателей; нравственная (познавательная, трудовая, общественно-полезная, эстетическая, спортивно-оздоровительная) деятельность в школе; совместная социокультурная деятельность взрослых и детей на досуге; высокий образовательный, педагогический и методический уровень учителей, классных руководителей; готовность родителей к воспитанию детей; демократизация и гуманизация всей системы воспитания и образования) и отрицательного (экономический кризис, способствующий браку времени, отведенного взрослыми на воспитание своих детей; неразвитость их специальных коммуникативных навыков и поведения с детьми в конфликтных ситуациях; чрезмерная опека, доминирование взрослых над детьми, или же полная индиферентность в их воспитании; культивирование взрослыми в детях преобладания личностных ценностей над национально-социальными и др.) влияния семьи, школы, микрогрупп в процессе досуговой деятельности на формирование нравственных отношений подростков.

В экспериментальной части диссертации раскрыты содержание и методика реализации процесса формирования нравственных отношений подростков в процессе обучения (в системе уроков английского языка) и организации разноплановой деятельности подростков в микрогруппах на досуге, специфика подготовки школьного педагога и родителей по реализации поставленного задания. В частности, дан анализ начального, констатирующего и формирующего этапов эксперимента. Его результаты подтвердили положение о том, что уровень нравственных отношений подростков зависит от их коммуникативных навыков, обладания нравственным качеством "гуманность", способности регулировать свои поступки и поведение, учитывать последствия своей деятельности, умения противостоять аморальным явлениям.

Реализации эксперимента способствовали педагогически обусловленные цель, задачи и механизмы, заложенные в тематическом плане процесса обучения и программе стимулирования досуговой деятельности подростков, четкая организация и руководство процессом классным руководителем и учителем-предметником, уровень их нравственной зрелости, совместно-проведенная работа исследователя, воспитателей, учителей и родителей: педагогизация и психологизация всех семейных и внесемейных отношений, расширение нравственной школьной среды, организация досуга семьи.

Ключевые слова: микросоциум, нравственные отношения, педагогические условия, структурные компоненты, оптимизация.

Romanyshyn I.M. The formation of juveniles' moral relationships in the condition of microsocial environment. - Manuscript. Thesis for a candidate's degree by speciality 13.00.01 - Theory and History of Pedagogy. - Precarpathian University named after V.Stephanyk; Ivano-Frankivsk, 1999.

The dissertation is devoted to studying the process of juveniles' moral relationships formation in microsocial environment - family, school, microgroups in the process of leisure. Structural components (integrated individuals of the educational interaction, intellectual sources of the educational influence, the Constitution, events and facts of nowaday reality), factors (behavioural example, moral attitude, interaction individual's personal actions, environment's corrective influences on the individual), stages (behavioural idea of social relationships, action (deed-habit-conduct) as a result of social relations' realization, realization of the personal actions' results - moral persuasion, creation of the individual relation model: independent intention to follow it), means and mechanisms of the process are defined; the influence of micro-social environment on this process is analysed, and the pedagogical conditions of its optimization are well grounded.

Key words: microsocial environment, moral relationships, pedagogical conditions, structural components, optimization.

Размещено на Allbest.ru