Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

УДК 378

Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Столяревська Алла Леонідівна

Харків 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди Міністерства освіти України.

Захист відбудеться “_3_”__лютого____1999 р. о _13_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди за адресою: 310168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд.__.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди за адресою: 310168, м. Харків, вул. Блюхера, 2.

Автореферат розісланий “_2_”__січня_____1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.О.Дмитренко

культура вчитель навчання

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ І СТУПІНЬ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ. Процеси становлення світового інформаційного співтовариства обумовили необхідність вирішення завдань, спрямованих на подальше вдосконалення системи освіти, що є основою відродження інтелектуального і духовного потенціалу народу, умовою виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень. Державна національна програма “Освіта (Україна XXI століття)” визначила провідні напрями розвитку системи освіти: впровадження у навчальний процес прогресивних наукових концепцій, сучасних педагогічних технологій і науково-методичних досягнень, підвищення професійного і загальноосвітнього рівня нової ґенерації педагогічних кадрів. Одним із способів реалізації програми вдосконалення системи освіти є випереджальний характер її розвитку, уважне ставлення держави до освіти, до формування знань, інтелекту, культури кожного члена суспільства.

Розвиток сучасного суспільства супроводжується зростанням значущості інформаційної складової в усіх сферах життя, проникненням інформаційних ідей, засобів і технологій у виробництво, інфраструктуру, побут і суспільну психологію. Інформаційні технології проникли практично в кожну з галузей людської діяльності, навіть у культуру і мистецтво. Об'єкти культурної спадщини, які завжди були недосяжними для формалізації, зараз відтворюються в електронному вигляді, і це забезпечує якість, довговічність та ефективність їх зберігання. Поширення телекомунікаційних засобів дає можливість швидкого доступу до інформаційних ресурсів, накопичених людством. Разом з тим, не кожна людина реалізує можливості, які надаються інформаційними технологіями, і усвідомлює їх цінність. Необхідність орієнтації людини на використання інформаційних технологій сучасного рівня передбачає нові потреби людського суспільства в освіті: стає важливим засвоювати знання про основи інформаційного обміну, способи накопичення, зберігання, поширювання знань, засоби комунікації; набувати вміння відбору життєво важливої інформації та навички її цілеспрямованого використання. Такі знання, уміння, навички є сутністю інформаційної культури.

Інформаційна культура - це особливий аспект соціального життя. Вона виступає як предмет, засіб і результат соціальної активності людини, впливає на характер і ефективність її практичної діяльності.

Інформаційна культура є багатофункціональною. Її загальними функціями виступають: регулятивна - інформаційна культура суттєво впливає на хід інформаційної діяльності, пізнавальна - інформаційна культура безпосередньо пов'язана з навчальною і дослідницькою діяльністю людини, комунікативна - інформаційна культура є невід'ємним компонентом взаємозв'язку людей, виховна - інформаційна культура сприяє освоєнню людиною всієї культури, оволодінню всіма інтелектуальними багатствами.

У психолого-педагогічних дослідженнях протягом останніх років розглядаються різноманітні аспекти формування інформаційної культури людини. Безпосередньо питанню сутності інформаційної культури приділяється увага в роботах С.Г.Антонової, В.О.Виноградова, А.О.Вітухновської, А.П.Єршова, В.А.Кайміна, В.З.Когана, В.Ю.Мілітарьова, Ю.А.Первина, В.М.Розина, Л.В.Скворцова, В.Ф.Cyxiної, І.М.Яглома. Інформаційна культура, як показали С.Г.Антонова, А.О.Вітухновська, А.П.Єршов, Ю.А.Первин, В.Ф.Сухіна, є важливим фактором розвитку кожної людини. Становлення інформаційної культури відбувається в процесі навчання і професійної діяльності через їх інформаційний компонент. Аспект формування всебічно розвиненої, гармонійної особистості в умовах інформаційного суспільства піднімався в роботах Б.С.Гершунського, В.І.Громики, Л.Б.Ітельсона, В.Я.Ляудис, Є.І.Машбиця, В.М.Монахова, П.І.Підкасистого, Н.Ф.Тализіної, O.K.Тихомирова. Впливу нових інформаційних технологій на зміст навчання присвячені роботи Л.І.Білоусової, Д.Х.Джонасена, О.М.Довгялла, А.П.Єршова, М.П.Лапчика, С.С.Лаврова, О.Ю.Уварова. Проблеми формування предметних комп'ютерних середовищ i педагогічних програмних засобів розглядаються у роботах П.Л.Брусиловського, О.Г.Гейна, Н.Л.Луніної, В.О.Петрушина, С.А.Ракова, І.В.Синельник. Застосування у навчанні ідей i засобів штучного інтелекту щодо формування інформаційної культури людини обґрунтовано в роботах О.М.Довгялла, М.І.Жалдака, Г.С.Поспєлова, Д.О.Поспєлова, Ю.С.Рамського.

Завдання формування інформаційної культури підростаючого покоління, що житиме у XXI столітті, є надзвичайно важливим. У відповідності до концепції інформатизації освіти, випускник загальноосвітньої школи має бути теоретично і практично готовим до активного застосування у своїй діяльності нових інформаційних технологій, освоєння інфраструктури інформаційного суспільства. Основи інформаційної культури закладаються при вивченні курсу інформатики, який має важливе світоглядне значення, бо дає уявлення про інформаційні системи і процеси, порушує широке коло проблем від аналітико-синтетичної обробки інформації до формування ноосфери. У процесі вивчення курсу інформатики формуються розуміння важливості ефективного використання інформації для особистості і суспільства, навички застосування електронної інформації, що сприяє зростанню інформаційної культури суспільства. Така провідна роль курсу інформатики змушує особливо уважно ставитися до підготовки майбутнього вчителя інформатики, до формування його особистої інформаційної культури.

Разом з тим, питання, пов'язані з аналізом формування інформаційної культури майбутнього вчителя, не були об'єктом спеціального дослідження, що й зумовило вибір теми: “Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики”. На нашу думку, ці питання є актуальними не тільки з точки зору вдосконалення фахової підготовки - вони розкривають сутність інформаційного компонента у загальній культурі вчителя.

ОБ'ЄКТ дослідження - інформаційна культура студентів педагогічних вузів.

ПРЕДМЕТ дослідження - формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики.

МЕТА дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичні засоби формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики.

У відповідності з об'єктом, предметом та метою дослідження було висунуто наукову гіпотезу: рівень інформаційної культури майбутніх учителів інформатики підвищиться, якщо в курс інформатики включити теми “Автоматизація інтелектуальної діяльності”, “Експертні системи в навчанні”, “Розробка навчаючих програм”, пов'язані з інтеграцією комп'ютера у професійну діяльність учителя, і забезпечити вивчення цих тем спеціально розробленими дидактичними засобами.

Мета та гіпотеза дослідження зумовили такі ЗАВДАННЯ:

На основі аналізу джерел з філософії, культурології, педагогіки, психології, інформатики розкрити сутність інформаційної культури.

Виявити компоненти інформаційної культури і дослідити їх формування при вивченні курсу інформатики.

Розробити та експериментально перевірити дидактичні засоби, орієнтовані на формування інформаційної культури майбутнього вчителя з урахуванням специфіки його професійної діяльності.

МЕТОДОЛОГІЧНОЮ ОСНОВОЮ дослідження є загальна теорія культури (Е.О.Баллер, Ю.Р.Вишневський, В.Є.Давидович, Ю.А.Жданов, С.М.Іконникова, М.С.Каган, Л.Н.Коган, А.Моль, Д.В.Ольшанський, Дж.Раду), теорія пізнання, теоретичні положення психологічної науки про єдність свідомості i діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.), принцип діяльнісного підходу в навчанні (Ю.К.Бабанський, П.Я.Гальперін, І.Я.Лернер, Н.Ф.Тализіна, Ж.Піаже).

Завдання, що вирішуються в роботі, визначили вибір МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ: аналіз науково-методичної, психолого-педагогічної i філософської літератури з теми дослідження, шкільних програм i планів, дидактичних засобів навчання інформатиці, узагальнення досвіду використання комп'ютерів у навчальному процесі; спостереження, бесіди, аналіз контрольних робіт студентів; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), обробка його результатів за допомогою засобів математичної статистики.

НАУКОВА НОВИЗНА І ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ дослідження полягають у тому, що розкрито сутність інформаційної культури, визначено її компоненти, розроблено дидактичні засоби, які забезпечують уведення в курс інформатики тем, пов'язаних з інтеграцією комп'ютера у професійну діяльність учителя, і сприяють підвищенню рівня інформаційної культури студентів педагогічного вузу.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані вчителями загальноосвітніх навчальних закладів при викладанні інформатики. За результатами дослідження у 1997 році видано два навчальних посібники для студентів педагогічних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх шкіл.

ОСОБИСТИМ ВНЕСКОМ дисертанта є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка дидактичних засобів формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики.

ДОСТОВІРНІСТЬ ТА ОБҐРУНТОВАНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ дослідження забезпечуються відповідністю засобів дослідження до предмета, мети i завдань роботи та репрезентативністю матеріалів, необхідних для якісного аналізу результатів експериментальної роботи.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ такі положення:

1. Розкриття сутності інформаційної культури.

2. Обґрунтування компонентів інформаційної культури студентів педагогічних вузів - майбутніх учителів інформатики.

3. Дидактичні засоби, використання яких сприяє підвищенню рівня інформаційної культури студентів.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ І ВПРОВАДЖЕННЯ результатів дослідження. Основні положення i результати дослідження доповідалися й отримали схвалення на всеукраїнських, міжрегіональних та міжнародних семінарах i конференціях (Донецьк-1993; Львів-1992, 1994; EWHCI'95, Москва, МЦНТІ-1995; Харків-1994, 1995, 1996, 1998; Суми-1995; Харків - Мішкольц - 1995, 1996, 1997, 1998), на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри інформатики Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в публікаціях, загальний обсяг яких складає 17 друкованих аркушів.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку основної використаної літератури (257). Зміст викладено на 151 сторінці тексту, 29 таблицях, 16 ілюстраціях.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, а також методологічні, теоретичні основи та методи роботи; розкрито її наукову новизну й теоретичне значення, особистий внесок дисертанта, достовірність та обґрунтованість результатів, шляхи їx впровадження у практику; сформульовано положення, що виносяться на захист.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ “ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ” присвячено розкриттю сутності інформаційної культури, визначенню її компонентів, дослідженню формування інформаційної культури майбутнього вчителя інформатики у процесі вивчення дисципліни “Інформатика”, обґрунтуванню доцільності введення у курс інформатики тем, пов'язаних з інтеграцією комп'ютера у професійну діяльність учителя.

На основі налізу літературних джерел зроблено висновок, що явище культури є складним і багатостороннім. Цим зумовлено існування різних підходів і теоретичних концепцій у дослідженні культури і, як наслідок, різних тлумачень поняття культури. Останнім часом спостерігається перехід до визначення поняття культури на підставі уявлень про діяльність людини, пов'язану з виробництвом, зберіганням, розповсюдженням і споживанням цінностей, запропонованих прийнятою у суспільстві системою соціальних інститутів. Культура є невід'ємною складовою людської діяльності. Інформатизація, як соціальне та історичне явище, сприяє становленню в людській культурі винятково значущого компонента - інформаційної культури.

Під інформаційною культурою, перш за все, розуміється рівень розвитку інформаційних зв'язків у суспільстві і характеристика інформаційної діяльності людей. Інформаційна культура також трактується як єдність інформаційної спроможності і творчої інформаційної діяльності, що реалізуються в інформаційній взаємодії суб'єктів у процесі створення, зберігання, перетворення, передавання, сприймання і використання інформації в суспільстві. У сучасних словниках інформаційна культура визначається як рівень інформатизації, ступінь його освоєння і якість використання людиною, а також як опанування засобів інформатики. У роботі прийняте таке визначення інформаційної культури: інформаційна культура - це сукупність знань про основні способи подання знань, даних та інформації разом з уміннями застосувати їх на практиці для вирішення і постановки змістовних задач. Визначено й обґрунтовано п'ять компонентів сформованості інформаційної культури студентів педагогічного вузу, майбутніх учителів інформатики: знання про пристрої і принципи функціонування комп'ютера (1); навички грамотної постановки задач для їх розв'язання за допомогою комп'ютера (2); вміння формалізованого опису поставлених задач (3); уміння побудови алгоритмів розв'язання задач за їх математичними моделями (4); навички використання прикладних систем для вирішення практичних задач (5). Ці компоненти носять інтегрований характер - кожний з них вимагає наявності певних знань, умінь i навичок.

Детальний аналіз кожного з компонентів інформаційної культури дав можливість провести дослідження їх формування в процесі вивчення курсу інформатики та обґрунтувати доцільність включення в курс інформатики тем “Автоматизація інтелектуальної діяльності”, “Експертні системи в навчанні”, “Розробка навчаючих програм”, що орієнтовані на використання комп'ютера у майбутній професійній діяльності вчителя інформатики і сприяють підвищенню інформаційної культури студентів. Вони забезпечують розгляд у курсі інформатики таких взаємопов'язаних питань, як розв'язання задач, управління базами знань, побудова інтелектуального інтерфейсу, інтелектуальне програмування, розкриття сутності досліджень у галузі штучного інтелекту.

Впровадження вказаних тем у навчальний процес передбачало розробку відповідних дидактичних засобів: програм вивчення тем, навчальних посібників, програмних засобів, завдань для самостійної роботи студентів, тематики курсових і дипломних робіт.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ” викладено методику педагогічного експерименту, наведено його результати та подано їх аналіз.

Педагогічний експеримент проводився у два етапи (констатуючий і формуючий) у п'яти групах студентів фізико-математичного факультету Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. На початку проведення експериментальної роботи було обрано три експериментальні (Е) i три контрольні групи (К) з однаковою загальною кількостю учасників - 56 студентів. Експеримент охопив уciх студентів одного курсу спеціальностей “математика - інформатика”, “фізика - інформатика”.

Метою констатуючого експерименту було дослідження формування компонентів інформаційної культури студентів, майбутніх учителів інформатики, при вивченні базового курсу інформатики і виявлення початкового рівня їх інформаційної культури.

Під час етапу констатуючого експерименту в студентських групах проводилися контрольні роботи: шість поточних контрольних робіт (О1-О6) i одна підсумкова (О7 - зріз знань). Було проаналізовано результати їх написання. Отримані дані наведено у табл. 1.

Для перевірки нульової гіпотези про наявність відмінності в рівні знань студентів експериментальної і контрольної груп використовувався критерій. Значення статистичного критерію визначено за формулою, запропонованою М.І.Грабарем і К.О.Краснянською. Значення, яке ми спостерігали (табл. 1, останній рядок), дорівнює 3,29, що менше критичного значення 7,815, і це дає підставу для прийняття альтернативної гіпотези про те, що немає відмінностей у рівні знань студентів в експериментальній і контрольній групах.

Таблиця 1 Результати обробки даних констатуючого експерименту

Додатково було перевірено ступінь кореляції між результатами контрольних робіт етапу констатуючого експерименту і виявлено тісний зв'язок між знаннями, уміннями, навичками, що були отримані при вивченні базового курсу інформатики, і результатами підсумкової контрольної роботи.

Дані констатуючого експерименту дозволили виявити початковий рівень сформованості інформаційної культури студентів (табл. 2).

Таблиця 2 Рівень сформованості інформаційної культури (констатуючий експеримент)

Рівень сформованості інформаційної культури (на етапах констатуючого і формуючого експерименту) розпізнавався за допомогою критеріїв оперативності i гнучкості отриманих знань. Оперативність знань передбачає готовність і уміння студентів застосовувати їх у подібних і варіативних ситуаціях. Гнучкість знань виявляється в швидкості знаходження варіативних способів їх застосування при зміні ситуації. При виборі критеріїв ми виходили з того, що оперативність та гнучкість знань забезпечують їх актуалізацію в умовах швидкого змінювання апаратних та програмних засобів інформаційних технологій.

Отримані у ході констатуючого експерименту дані показали, що наявність кожного компонента інформаційної культури студентів недостатньо забезпечується базовим курсом інформатики. Це виявилося при оцінюванні підходу до розв'язання конкретної практичної задачі: уміння з'ясувати зміст умови задачі, робити висновки з умови, обирати найкращі способи подання даних, проектувати сценарій роботи з комп'ютером; навички конструювання алгоритму, одержання часткового або загального розв'язання задачі, оцінювання розв'язання, узагальнення задачі. Наведемо результати аналізу оперативності та гнучкості знань студентів із зазначенням у дужках кількості учасників експерименту, що виявили відповідну якість знань. Про готовність студентів застосувати знання, які були ними отримані раніше, тобто про оперативність цих знань, свідчать: уміння самостійно переносити знання і вміння в нову ситуацію (Е-53, К-51), уміння бачити нову проблему в традиційній ситуації (Е-19, К-21), уміння виділяти альтернативні варіанти вирішення проблеми (Е-23, К-23), уміння комбінувати раніше відомі способи вирішення проблеми у новий спосіб (Е-23, К-23). Про гнучкість свідчать: уміння бачити нову функцію знайомого об'єкта (Е-19, К-13), уміння створювати оригінальні способи вирішення при відомих інших (Е-5, К-5). Встановлено, що менш 50% від загальної кількості студентів (Е-47%, К-46%) виявили якості знань, що досліджувалися, і це дає підставу для висновку про недостатнє формування компонентів 2, 3, 5 інформаційної культури.

Таким чином, на етапі констатуючого експерименту підтверджено висновок про недостатність формування інформаційної культури студентів. На цьому етапі також було здійснено розробку дидактичних засобів, які призначені для впровадження в курс інформатики додаткових тем “Автоматизація інтелектуальної діяльності”, “Експертні системи в навчанні”, “Розробка навчаючих програм”, орієн-тованих на інтеграцію комп'ютера в структуру професійної діяльності педагога.

Формуючий експеримент проводився з метою виявлення впливу вивчення цих тем на інформаційну культуру майбутнього вчителя.

На етапі формуючого експерименту в експериментальних групах було проведено чотири поточні контрольні роботи (М1-М4) i одна підсумкова (М5 - зріз знань) в експериментальних і контрольних групах. Результати контрольної роботи М5 наведено в табл. 3.

Таблиця 3 Результати обробки даних формуючого експерименту

Наведені дані свідчать про позитивний вплив вивчення зазначених вище тем на якість знань з інформатики студентів експериментальної групи.

Підраховано кореляцію між контрольними роботами другого етапу для експериментальної групи. Це дозволило зробити такий висновок: на результати підсумкової контрольної роботи формуючого експерименту вплинули знання, уміння, навички, що були отримані при вивченні тем “Автоматизація інтелектуальної діяльності”, “Експертні системи в навчанні”, “Розробка навчаючих програм”.

Слід відзначити зростання кількості правильно виконаних практичних завдань в експериментальній групі: Е-81% проти Е-73% на початку формуючого експерименту (а у контрольній групі: К-67% проти К-73%).

Наведемо результати аналізу оперативності та гнучкості знань студентів. Про оперативність та гнучкість знань свідчать: уміння самостійно переносити знання і вміння в нову ситуацію (Е-54, К-55), уміння бачити нову проблему в традиційній ситуації (Е-30, К-23), уміння виділяти альтернативні варіанти вирішення проблеми (Е-27, К-20), уміння комбінувати раніше відомі способи вирішення проблеми в новий спосіб (Е-30, К-25), уміння бачити нову функцію знайомого об'єкта (Е-22, К-16), уміння створювати оригінальні способи вирішення при відомих інших (Е-9, К-5). Встановлено зростання кількості студентів експериментальних груп, що виявили оперативність і гнучкість знань при виконанні завдань підсумкової контрольної роботи (Е - 55% проти Е - 47% і К - 47% проти К - 46% у констатуючому експерименті), і це свідчить про сформованість таких компонентів інформаційної культури майбутнього вчителя, як навички грамотної постановки задач для їх розв'язання за допомогою комп'ютера, вміння формалізованого опису поставлених задач, навички використання прикладних систем для вирішення практичних задач.

На рівень сформованості інформаційної культури вказують дані табл. 4.

Таблиця 4 Рівень сформованості інформаційної культури (формуючий експеримент)

Результати експериментальної роботи статистично підтверджують позитивний вплив вивчення вказаних тем курсу з використанням розроблених дидактичних засобів на формування інформаційної культури студентів.

Порівняльну характеристику рівня сформованості інформаційної культури студентів на початку (1) і в кінці (2) експерименту подано на рис. 1.

Рис. 1 Сформованість компонентів інформаційної культури

Таким чином, у ході теоретико-експериментального дослідження було вирішено вci поставлені задачі та підтверджено наукову гіпотезу. Отримані результати дозволяють зробити відповідні висновки.

ВИСНОВКИ

1. На ocновi аналізу літератури з філософії, культурології, педагогіки, психології, інформатики розкрито сутність інформаційної культури. Показано, що в інформаційному суспільстві у людини формується новий аспект культури - інформаційна культура як сукупність знань про основні засоби подання знань, даних та інформації і вмінь застосовувати їх у практичній діяльності для вирішення й постановки змістовних задач.

2. Виявлено компоненти інформаційної культури: навички грамотної постановки задач для їх розв'язання за допомогою комп'ютера, вміння формалізованого опису задач, уміння побудови алгоритмів розв'язання задач за їх математичними моделями, знання про пристрої і принципи дії комп'ютера, навички використання прикладних систем для вирішення практичних задач. Ці компоненти мають інтегрований характер. Формування кожного з них передбачає наявність певної сукупності знань, умінь, навичок.

3. На основі аналізу формування окремих компонентів при вивченні курсу інформатики було доведено, що базовий курс інформатики недостатньо забезпечує формування таких компонентів інформаційної культури майбутнього вчителя інформатики, як навички грамотної постановки задач для їх розв'язання за допомогою комп'ютера, вміння формалізованого опису задач, навички використання прикладних систем для вирішення практичних задач.

4. Обґрунтовано доцільність уведення в курс інформатики тем, що орієнтовані на інтеграцію комп'ютера в структуру інтелектуальної і, зокрема, професійної діяльності педагога: “Автоматизація інтелектуальної діяльності”, “Експертні системи в навчанні”, “Розробка навчаючих програм”.

5. Розроблено дидактичні засоби, які призначені для впровадження цих тем у практику навчання: програми вивчення тем, навчальні посібники, програмні засоби, завдання для самостійної роботи студентів, теми курсових і дипломних робіт.

6. Експериментально доведено доцільність впровадження у навчання вказаних тем з використанням розроблених дидактичних засобів та їх позитивний вплив на формування інформаційної культури майбутніх педагогів.

7. Розроблені дидактичні засоби мають самостійне значення і можуть бути використані вчителями загальноосвітніх навчальних закладів при викладанні інформатики.

Виконане дослідження не охоплює всіх аспектів, пов'язаних з формуванням інформаційної культури студентів педагогічного вузу. Одним з найбільш актуальних шляхів подальшого дослідження є визначення тих компонентів інформаційної культури, які пов'язані із застосуванням комунікаційних технологій, та розробка ефективних дидактичних засобів, що сприяють формуванню цих компонентів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Мова Пролог та програмування експертних систем. Навчальний посібник. - Київ, - 1997. - 86 с.

2. Средства и методы обработки разнотипной информации (36 уроков по Microsoft Office). Учебное пособие. - Киев, 1997. - 178 с. (у співавторстві з Л.І.Білоусовою, В.А.Карповою, А.І.Прокопенком, авторських 103 стор.).

3. Использование базы знаний в реализации интеллектуального интерфейса с базами данных // Проблемы бионики. - Харьков: ХИРЭ. - 1987. - Вып. 38. - С. 25-32.

4. Выполнение поиска по взаимосвязанным документам базы данных в системе интеллектуального интерфейса // АСУ и приборы автоматики. - Харьков: ХИРЭ. - 1987. - Вып. 83. - С. 70-73.

5. О поддержании целостности в базах данных для СУБД типа dBase // Программные средства и их применение в научной работе и обучении. Сб. научных трудов Харьковского государственного университета. - Харьков: ХГУ. - 1993. - С. 37-43 (у співавторстві з О.М.Мельник, авторських 4 стор.).

6. Вивчення теми “Посилочні типи даних мови Паскаль” на прикладі утворення системи баз знань // Інформаційно-методичний вісник. - Харків, 1995. - Вип. 7. - С. 132-142.

7. Разработка подсистемы логического вывода для экспертной системы на Паскале // Материалы международной научно-технической конференции “Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье”. - Харьков: ХГПУ, 1995. - С. 125.

8. Про засоби підготовки даних для експертної системи // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Роль вузів у вирішенні проблем безперервної освіти та виховання особистості (від шкільної до післядипломної)”. - Том 1. Актуальні проблеми безперервної освіти. - Київ, 1995. - С. 235.

9.  Создание дружественного интерфейса для пакета прикладных программ “Методы вычислений” // “Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів”. Науково-методичний збірник матеріалів 2-ої міжнародної науково-методичної конференції. - Суми, 1995. - С. 75. (у спів-авторстві з О.В.Свиридовою, авторських 0,5 стор.).

10. Средства и методы формирования информационной культуры студентов // Сб. научных трудов международной научно-практической конференции “Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье”. - Харьков: ХГПУ, 1996. - С. 110-111.

11. Introduction of information technologies into education process // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України. Зб. статей. - Одеса: Інститут змісту і методів навчання Міністерства освіти України, 1997. - С. 57-58.

12. Семантическое развитие оси: данные, информация, знание // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье. Сб. научных трудов ХГПУ. - Харьков: ХГПУ, 1997. - Вып. 5. В пяти частях. - Ч. 5.- С. 379-380 (у співавторстві з Л.І.Білоусовою, авторських 1 стор.).

13. Человеческий фактор компьютерных применений в образовании // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье. Сб. научных трудов ХГПУ. - Харьков: ХГПУ, 1997. - Вып. 5. В пяти частях. - Ч. 5. - С. 463-465.

14. Системы гипермедиа в образовании // Сб. научных трудов. Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - Харьков: ХГПУ, 1998. - Вып. 11. - С. 101-104.

15. Интеграция компьютера как инструмента в структуру человеческой деятельности // Сб. научных трудов. Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - Харьков: ХГПУ, 1998. - Вып. 14. - С. 177-179.

16. Обучение навигации в CD-мирах // Сб. научных трудов. - Харьков: ХГПУ, 1998. - Вып. 6. - Ч. 4. - С. 473-475.

17. Основные аспекты естественноязыкового интерфейса пользователя-непрофессионала с базой данных // ХГУ, 1986. Деп. в ИНИОН АН СССР № 28031 от 27.01.86. (у співавторстві з В.К.Воїновим, І.В.Литвиненко, В.І.Шлейніковим, авторських 2 стор.)

Размещено на Allbest.ru