Нестандартні форми і методи навчання образотворчому мистецтву

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни «Методика викладання образотворчого мистецтва»

за темою «Нестандартні форми і методи навчання образотворчому мистецтву»

Зміст

Вступ

1. Нестандартні форми організації навчальної діяльності з образотворчого мистецтва

1.1 Сучасні погляди на нестандартний урок

1.2 Бінарні уроки

1.3 дидактико-методичні можливості нестандартних уроків з образотворчого мистецтва

2. Експериментальна перевірка ефективності використання нестандартних форм організації навчальної діяльності з образотворчого мистецтва

2.1 Аналіз досвіду роботи учителів початкових класів з використання нестандартних уроків з образотворчого мистецтва

2.2 Організація та проведення експериментальної перевірки ефективності нестандартних уроків з образотворчого мистецтва у початковій школі

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Мета уроків образотворчого мистецтва учити дітей до спостереження за навколишньою дійсністю, розвивати найважливіше для художньої творчості - уміння бачити життя очима художника. Формування спостережливості, уваги до навколишньої дійсності освоєння художніх матеріалів - основні завдання цього уроку навчання.

Уроки образотворчого мистецтва повинні бути цікавими для дітей. На кожному уроці вчитель повинен вишукувати неординарні засоби і методи їх проведення. освітній початковий школа урок

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями.

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв'язання проблем, тому науковці і педагоги - практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання.

Очевидно, одним із можливих варіантів розв'язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків.

Нестандартний урок - таку назву отримало явище, що виникло як своєрідна реакція масової педагогічної практики 70 - х років ХХ сторіччя на втрату учнями інтересу до навчання. Первинне значення терміну - навчальне заняття, яке має нестандартну (невизначену) структуру.

Наразі змінено підхід до визначення структури в початковій школі. Дидактики наголошують на її багатоваріантному характері, пропонують розрізняти типові уроки та специфічні форми їх проведення. Визнання свободи вчителя в доборі форми уроку (звичайно з огляду на його мету, зміст, вікові особливості учнів) стимулює широке використання відомих форм та пошук нових. Ще один поштовх до пошуків у цьому напрямі - шестирічні першокласники, навчання яких вимагає гнучкості у використанні форм уроків.

Мета: теоретично обґрунтувати суть методів і форм роботи у початкових класах.

Об'єкт дослідження: методи і форми роботи в початковій школі.

Предмет дослідження: інноваційні технології і методи при вивченні тем у початкових класах.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини. При використанні нетрадиційних графічних технік підвищиться інтерес до уроків образотворчого мистецтва, збільшиться різноманітність і поліпшиться якість дитячих малюнків. Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням у більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:

Проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження й визначити особливості використання нестандартних підходів в освітньому процесі сучасної початкової школи.

Розкрити сутність сучасних поглядів на нестандартний урок та визначити основні його види.

Визначити особливості використання ігрових ситуацій під час вивчення образотворчого мистецтва у початкових класах.

Здійснити експериментальну перевірку впливу нестандартних уроків на успішність молодших школярів під час оволодіння основами образотворчої грамоти та розробити відповідний пакет документів для дослідження.

Для розв'язання поставлених у наукові роботі завдань та перевірки гіпотези було використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз, систематизація та узагальнення психолого-педагогічної та мистецької літератури, освітніх нормативних документів - для визначення понятійно-категоріального апарату дослідження; емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, аналіз продуктів діяльності, метод експертних оцінок - для діагностування рівнів сформованості мистецької компетентності молодших школярів; педагогічний експеримент з метою перевірки педагогічних умов формування вказаного виду компетентності.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось протягом 2012-2013 н.р. на базі ЗОШ № 5 міста Кіровська. Усього у дослідження взяли участь 35 учнів третього року навчання, 2 вчителя початкових класів.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків,списку використаних джерел та додатків.

1. Нестандартні форми проведення уроків образотворчого мистецтва

Існує кілька поглядів на нестандартний урок.

На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум'янцевої, суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню ( Антипова О, Рум'янцева., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку //Рад. Школа. - 1991. - № 1. - С. 65 - 69). Л. Лухтай називає нестандартним уроком, який не викладається ( повністю або частково ) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи ( Лухтай Л. нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. - № 3. - С. 31 - 35 ). Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов'язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності ( Печерська Е. Уроки різні та незвичайні //Рідна школа. - 1995. - № 4. - С. 62 - 65 ). О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, а найголовніше - завдяки відсутності штампів у педагогічній технології ( Митник О., Шпак В. Народження нестандартного уроку //Початкова школа. - 1997. - № 12. - С. 11 - 23 ).

Наразі можна нарахувати біля 50 нестандартних форм проведення упрів, які використовують вчителі у своїй роботі. Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Форми уроків, які застосовуються в сучасній школі, можна згрупувати так:

- бінарні уроки ( 2 - 4-й клас, двічі на семестр);

- віршовані ( римовані ) уроки (1 - 4-й клас, раз на місяць);

- інтегровані ( між предметні ) уроки ( 1 - 4-й клас, тричі на семестр);

- уроки - дискусії ( урок - діалог, урок диспут, урок - засідання, урок - круглий стіл, урок - прес-конференція, урок - семінар) ( 4-й клас, двічі - тричі на семестр);

- уроки - дослідження ( урок - знайомство, урок - панорама ідей, урок «Що? Де? Коли?») (3- 4-й клас, тричі на семестр );

- уроки звіти ( урок - аукціон, урок - захист, урок - композиція, урок - концерт, урок-презентація, урок - ярмарок, урок - екзамен) ( 1 - 4-й клас, 3 - 4 рази на семестр );

- уроки - змагання ( урок - конкурс, урок - турнір, урок - мозкова атака ) ( 1 - 4-й клас, 3 - 4 рази на семестр );

- уроки - мандрівки ( урок - екскурсія, урок - марафон, урок - подорож) ( 1 - 4-й клас, 3 - 4 рази на семестр );

- уроки - сюжетні замальовки ( урок - віночок, урок - казка, урок - картинна галерея, урок - фестиваль, урок - ранок) ( 1 - 4-й клас, двічі - тричі на рік ).

У запропонованій класифікації бінарні, віршовані та інтегровані уроки виділені окремо. Інші види зібрані за групами, що відрізняються характером реалізації творчого потенціалу вчителя й учнів.

1.1 Сучасні погляди на нестандартний урок

Використання цих форм уроків має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незміненою структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже - і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі початкової школи.

Розглянемо детальніше специфічні можливості кожного типу нестандартних уроків у початковій школі в реалізації цілей навчання та деякі методичні аспекти їх проведення.

1.2 Бінарні уроки

Бінарними ми називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі - предметними, кожний із яких проводить етап ( блок ) уроку стосовно того предмета, який викладає. Проведенню таких занять передують наступні етапи підготовки:

- ознайомлення вчителів - предметників з чинними програмами;

- знаходження суміжних тем у програмах з різних предметів:

- складання структури майбутнього уроку:

- написання спільного плану - конспекту.

Однак не треба плутати етапи - блоки бінарного уроку з «блочними» уроками В. Ф. Шаталова ( вчителя математики, досвід якого широко висвітлений у методичній літературі 80 - х років минулого століття ). Уроки цього творчого педагога мають на меті подати матеріал кількох тем блоками, фіксуючи його на схемах - опорах, що допомагає школярам, швидко осмислювати й запам'ятовувати формули, докази, а також виділяти головне, складати власні тези.

1.3 Дидактико-методичні можливості нестандартних уроків з образотворчого мистецтва

Використання зазначених вище форм уроків має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незміненою структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже - і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі початкової школи.

Розглянемо детальніше специфічні можливості кожного типу нестандартних уроків у початковій школі в реалізації цілей навчання та деякі методичні аспекти їх проведення.

Бінарними ми називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі - предметними, кожний із яких проводить етап ( блок ) уроку стосовно того предмета, який викладає. Проведенню таких занять передують наступні етапи підготовки:

- ознайомлення вчителів - предметників з чинними програмами;

- знаходження суміжних тем у програмах з різних предметів:

- складання структури майбутнього уроку:

- написання спільного плану - конспекту.

Однак не треба плутати етапи - блоки бінарного уроку з «блочними» уроками В. Ф. Шаталова ( вчителя математики, досвід якого широко висвітлений у методичній літературі 80 - х років минулого століття ). Уроки цього творчого педагога мають на меті подати матеріал кількох тем блоками, фіксуючи його на схемах - опорах, що допомагає школярам, швидко осмислювати й запам'ятовувати формули, докази, а також виділяти головне, складати власні тези.

Віршовані ( римовані ) уроки - це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення - римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими ( систематизуючими ), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.

Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують, увагу школярів, бо матеріал подається стисло - віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.

Пропонується використовувати римовані заняття раз на місяць. Спостереження показали, що після таких нестандартних уроків діти «грають у рими», а деякі, за свідченням батьків, пробують самі «складати» вірші. Ось скільки цінного у проведенні віршованих уроків і для школярів, і для вчителя!

Інтегровані уроки. У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея між предметної інтеграції.

Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.

Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О. Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених між предметних зв'язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань ( Савченко О.Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр - S, 1997. - С. 89 - 90 ).

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

- аналіз річного календарного планування;

- зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;

- визначення завдань уроку;

- «конструювання» уроку.

Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття, на нашу думку, є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.

Дидактичні особливості інтегрованих уроків чітко викладені в книзі О.Савченко «Дидактика початкової школи» (К.: Генеза, 1999).

Учитель С.Барсук (учасник творчої групи Л.Варзацької) наводить класифікацію інтегрованих уроків. На думку нашої колеги, інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:

1. Навчальних предметів, що інтегруються:

- урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом;

- урок рідної мови і мовлення з ознайомленням з навколишнім світом (природознавством);

- урок рідної мови і мовлення з художньою працею;

- урок рідної мови і мовлення з народознавством тощо;

2. Визначення мети уроку:

- урок з автономними цілями;

- урок з домінуючими та супровідними цілями;

3. місця проведення уроку:

- уроки, що проводяться у класній кімнаті;

- поза класом:

урок у залі, музеї, на виставці; урок творчості серед природи;

- комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною);

4.Тривалості уроку:

- академічний урок;

- спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки);

5. Кількості інтегрованих уроків:

- подвоєні ( інтегрування змісту двох навчальних предметів);

- потроєні ( інтегрування змісту трьох навчальних предметів).

У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та власний досвіт їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такої форми уроку.

Перший етап проведення інтегрованого уроку -організаційний.

Другий - ознайомлення з темою та метою. На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває двічі (втричі) довше. Саме тому, об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на Їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.

Цікаво, що характерною особливістю початкової школи більшості закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об'єднані в мистецтво мовлення; відомості з історії, географії, громадянського права - у суспільствознавство; відомості з фізики, хімії, астрономії - у природознавство (Колягин Ю., Алексеенко О. Интеграция школьного обучения //Начальная школа.-1990. - №9. - С. 28-29).

Варто наголосити, що методика проведення інтегрованого уроку вимагає від учителя високого професіоналізму та ерудиції. Якщо такі нестандартні уроки відбуваються систематично, це значно впливає на розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів. О.Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять . у звичайний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища» (Савченко О. Урок у початкових класах /Навчально-методичний посібник. - К.: Освіта. - 1993).

Уроки - змагання. Готуючись до уроку - змагання, учитель проводить таку роботу (п. 6, 7 розробляються всім класом):

1.Спостереження за учнями.

2. Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу.

3. Підготовка кількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для записування отриманих балів на дошці.

4.Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій.

5.Роз'яснення критеріїв оцінювання журі (артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору тощо).

6. Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обrpунтоване доповнення.

7. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів.

8. Розподіл учнів класу на команди.

Організовуючи учнів класу в команди, класовод враховує, щоб до них увійшли як хлопчики, так і дівчатка з різним рівнем розвитку, типом темпераменту та стилем навчання.

І. Мушак пропонує такі методи розподілу дітей на команди: за допомогою лічилочки; за інтересами; за кольором волосся; за першою буквою імені; за розрахунком на перший-п'ятий; за цифрами (геометричними фігурами, умовними позначками), намальованими на картках (Мушак І. Варіативність організаційних форм навчання молодших школярів //Початкова школа. -2001. - № 2 - С. 13-15). Діти в командах самостійно обирають своїх капітанів, учитель тільки тактовно спрямовує цей вибір. У ролі ведучого виступає класовод, якому допомагають консультанти. До складу журі запрошують адміністраторів, учителів - предметників старшої школи, шкільного психолога, лікаря, працівників їдальні тощо (відповідно до теми уроку-змагання).

Крім того, у складі журі можуть бути й учні середніх і старших класів.

Якщоце урок-конкурс, то журі обирають з учнів класу. В такомувипадку судді оцінюють і коментують якість виконавської діяльності своїх однокласників (декламування віршів, гра на музичному інструменті, спів, танок, театральне дійство). Учитель стежить за тим, щоб висловлювання школярів були об'єктивними. Бажано, щоб склад журі постійно змінювався.

Етапами уроку можуть бути складові частини телевізійного КВК (який, безсумнівно, діти неодноразово бачили на домашніх телеекранах, а хтось і разом з батьками обговорював передачу, що для багатьох дорослих стала улюбленою).

І.Вступне слово вчителя. Привітання. Оголошення теми, девізу уроку, порядку проведення змагання (правила поведінки й дисципліни під час заняття). Представлення команд, Їх капітанів, асистентів, консультантів та журі. Ознайомлення з проблемним питанням, відповідь на яке учні повинні дати наприкінці уроку.

ІІ. Розумова «розминка». Вона може проводитися в усній (кілька дидактичних ігор за темою уроку) чи письмовій формі (п'ятихвилинна самостійна робота школярів на аркушах паперу: наприклад, розв'язування прикладів, виконання граматичних завдань, музична чи літературна вікторина тощо).

ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Розв'язування задач різними способами, написання творів-мініатюр, складання кросвордів природознавчої тематики.

ІV. Конкурс капітанів. Виконання завдань підвищеної складності.

V. Конкурс творчих робіт (конкурс юних знавців музики, поезії, образотворчого мистецтва, кулінарії тощо).

VІ. Відповідь на проблемне запитання уроку. Має супроводжуватися обов'язковим наведенням прикладів чи доведенням правильності висловлених думок.

VІІ. Підсумкове слово журі. Підбиття підсумків змагання. Нагородження переможців. Члени журі тактовно висловлюють свої думки після кожного конкурсу, пам'ятаючи про виховання естетичного смаку учасників гри.

Важливо, щоб підсумком такого уроку стала не лише перемога однієї з команд, а й фіксування всіх складових, завдяки яким група здобула перемогу.

Отже, уроки-змагання дають змогу дітям працювати активно, зацікавлено: виконавці відчувають радість творчості, а їхні друзі-судді мають можливість проявити самостійність, продемонструвати вміння оцінювати почуте й обrpунтовано висловлюватися. При цьому навіть у найслабкішого учня формується почуття відповідальності за власні знання. Бажання не підвести однокласників спонукає дитину підвищувати свій рівень знань, тренувати навички та вміння, допомагає розкрити особисті здібності задля перемоги команди, до складу якої вона входить. Робота на кінцевий результат, на перемогу змушує школяра працювати самостійно, виробляє навички самоаналізу, формує точну самооцінку (Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідного ставлення школярів до учіння // Рідна школа. - 1999. - № 9. - С. 49-50).

Доцільно вчити дітей не тільки радіти успіхам (власним та однокласників), а й співчувати невдачам товаришів, робити все можливе для досягнення перемоги. Залучення дитини до спільної праці з ровесниками, на думку О.Митника та В.Шпак, допомагає їй відчути й зрозуміти необхідність дотримуватися загальноприйнятих норм і правил взаємодії, привчає підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі, сприяє розвитку комунікативних умінь (Митник 0., Шпак В. Народження нестандартного уроку //Початкова школа. - 1997.№ 12. - С. 11-23).

Отже, практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційних уроків. Тому науковці і педагоги-практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання.

Очевидно, одним із можливих варіантів розв'язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків які виконують самостійну художньо-творчу діяльність, мають можливість покращити успішність учнів, адже використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, стійкої позитивної мотивації учня до оволодіння мистецтвом

З огляду на вище зазначене, необхідності набуває застосування нестандартних форм роботи у процесі художньо-творчої діяльності учнів молодших класів.

2. Методика використання ігрових ситуацій під час вивчення образотворчого мистецтва у початкових классах та експериментальна перевірка впливу нестандартних форм роботи на успішність учнів

2.1 Аналіз досвіду роботи учителів початкових класів з використання нестандартних уроків з образотворчого мистецтва

Сучасна школа потребує ефективного вирішення проблеми організації творчої роботи молодших школярів, адже важливо, щоб навчальний процес став для дітей не тільки оволодінням знаннями, без яких вони не зможуть обійтися у повсякденному житті, але й викликав естетичне задоволення, палке бажання йти шляхом свого розвитку, долаючи складні ділянки у навчанні, обходячи невиразність та звичне ставлення до нього, знаходячи кожного разу щось нове, привабливе і цікаве у почутому, побаченому й пережитому.

Про необхідність стимулювання й розвитку творчих сил і можливостей учнів у навчальному процесі писали відомі українські педагоги А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський. У своїх науково-педагогічних пошуках вони прагнули визначити найважливіші шляхи залучення дітей до наукової, технічної, художньої творчості, вивчали можливості окремих навчальних дисциплін в організації творчої діяльності. Проблема творчості дітей та молоді є предметом цілеспрямованого наукового пошуку вчених у галузі філософії, культурології, естетики, психології та педагогіки. Так, філософські,культурологічні та естетичні аспекти зазначеної проблеми знайшли відображення в працях Є.Громова, В.Кутирьова. П.Лаврова, Б.Мейлаха та ін.; психологічні особливості творчого розвитку дітей різних вікових груп вивчали З.Богуславська, Л.Виготський, О.Запорожець, О.Леонтьєв, О.Лук, С.Рубінштейн; дидактичні умови розвитку творчих сил і можливостей дітей висвітлювали у своїх працях Ю.Бабанський, В.Буряк, Л.Кондрашова, І.Підласий, О.Савченко та ін.

Суттєвого значення у вирішенні проблеми розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва у школі набули праці, що стосуються художньо-естетичного виховання учнів різних вікових груп (Є.Антонович, Г.Біда, В.Бехтерев, Н.Вєтлугіна, Є.Ігнатьєв, І.Кабиш, В.Кіреєнко, Т.Комарова, Н.Сакуліна та ін.) та організації їх творчої роботи (І.Волков, Є.Ігнатьєв, Б.Неменський та ін.).

Водночас слід зазначити, що проблема організації творчої роботи учнів молодших класів на уроках образотворчого мистецтва залишається ще недостатньо висвітленою у науково-педагогічній літературі. В умовах шкільної практики спостерігаються протиріччя між метою і змістом навчання образотворчому мистецтву, між завданнями, які намагаються вирішувати вчителі на уроках образотворчого мистецтва, і методами розв'язання зазначеної проблеми. Дослідження стану шкільної практики засвідчило вагомі суперечності, які існують, за словами Б.Неменського, у викривленні уявлення багатьох учителів образотворчого мистецтва про зв'язок завдань класної та позакласної роботи.

Досвід педагогів-новаторів засвідчує, що на уроках образотворчого мистецтва у загальноосвітній школі потрібно формувати не професійні знання й навички, а забезпечувати загальний художній розвиток, пробуджувати в дітях внутрішню потребу малювати, спостерігати за оточуючим їх життям, осмислювати образи не тільки окремих предметів, але й свого внутрішнього світу. Незважаючи на це, творча робота молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва здійснюється переважно за допомогою традиційних методів навчання.

Нагальна потреба у вихованні творчих особистостей не може бути задоволена через відсутність теоретичних і практичних настанов з боку дидактичної науки. За цих обставин ми вважаємо доцільним розвиток цілісної творчої особистості в процесі занять образотворчим мистецтвом у початкових класах, що потребує визначення дидактичних умов, які б дозволяли послідовно і ефективно організовувати творчу роботу молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва.

2.2 Організація та проведення експериментальної перевірки ефективності нестандартних уроків з образотворчого мистецтва у початковій школі

Тема дослідження: Особливості проведення графічних робіт на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі.

Етапи експериментальної роботи:

1. Вивчення літератури за темою дослідження (листопад-грудень)

2. Розробка уроків з образотворчого мистецтва (грудень-січень)

3. Проведення експерименту (січень-лютий)

4. Анкетування учнів (лютий)

5. Аналіз результатів та формування висновків (березень-квітень)

Учасники експерименту: учні другого класу.

База експерименту: ЗОШ № 5

Терміни експерименту: з 14 січня по 11 лютого.

Оформлення результатів експериментальної роботи: ВКР.

3.1 Констатуючий експеримент

Мета: Виявити вихідний рівень сформованості в учнів навичок роботи графічними та живописними матеріалами.

Завдання: 1. Виявити знання про графіку як виді мистецтва, про графічних матеріалах і техніках і грунтографіі.

2. Вивчити практичні вміння і навички дітей роботи в олівці, кольорі.

Місце проведення: ЗОШ № 5

Дата проведення: 28 січня.

Учасники експерименту:

Бажуков Євген

Байманов Влад

Варлаков Максим

Коровіна Юля

Курова Любов

Маюров Андрій

Надікта Лілія

Осипов Євген

Порушено Олександр

Хайдукова Ірина

Яковлєв Данил

Методи: аналіз продуктів творчої діяльності, аналіз, синтез.

Опис проведення експерименту: Для того, щоб вивчити практичні вміння і навички дітей, а так само виявити знання про графіку як виді мистецтва, про графічних матеріалах і техніках, ми провели бесіду та уроки, де діти повинні були відбити в малюнках своє перевагу до графічного або мальовничому виконанню роботи за однією і тією ж темі. В результаті бесіди виявилося наступне: діти не мали уявлення про графік та особливості графічних малюнків. Проведені уроки показали, що графіка не викликала інтерес у дітей. Всі малюнки були виконані в кольорі. (Додаток № 3)

3.2 Формуючий експеримент

Мета: Виявити шляхи вдосконалення навичок виконання графічних робіт.

Завдання: спираючись на дані констатуючого експерименту, розробити систему конспектів формування знання та вміння у виконанні графічних робіт в нетрадиційних техніках.

Місце проведення: ЗОШ № 5

Дата проведення: 4 лютого.

Учасники проведення:

Бажуков Євген

Байманов Влад

Варлаков Максим

Коровіна Юля

Курова Любов

Маюров Андрій

Надікта Лілія

Осипов Євген

Порушено Олександр

Хайдукова Ірина

Яковлєв Данил

Розробка конспектів уроків з теми дослідження (додаток № 1)

Дата	Тема уроку	Прийоми, методи, засоби.
28.01	Бесіда про графік і грунтографіі.	Словесний.
04.02	«Зимові розваги». Підготовка грунту.	Практичний
11.02	«Зимові розваги». Робота над зображенням.	Практичний
11.02	Анкетування	Аналіз і синтез

Ми провели урок, на початку якого була проведена бесіда про графіку як виді мистецтва, щоб викликати інтерес був підготовлений наочний матеріал, ілюстрації, методичні малюнки. (Додаток № 2).

Ми провели систему уроків з тієї ж теми, але хлопцям було запропоновано виконати роботи в техніці грунтографіі. Щоб дітям було легше виконувати роботу, я показала методику малювання об'єктів композиції. Не дивлячись на те, що робота важка, діти працювали з інтересом, особливо їм сподобалася поява зображення по м'якому восковому грунту. Роботи вийшли виразні. В кінці роботи ми провели анкетування з метою виявлення інтересу до нового виду роботи. (Додаток № 4)

3.3 Контрольний експеримент

Мета: виявити підсумковий рівень сформованості знань про графічних матеріалах і різних техніках графічних робіт.

Завдання: порівняти і проаналізувати малюнки, отримані в результаті констатуючого та формуючого експериментів (Додаток 12)

Місце проведення: ЗОШ № 5

Дата проведення: 11 лютого.

Учасники експерименту:

Бажуков Євген

Байманов Влад

Варлаков Максим

Коровіна Юля

Курова Любов

Маюров Андрій

Надікта Лілія

Осипов Євген

Порушено Олександр

Хайдукова Ірина

Яковлєв Данил

Методи: Анкетування.

Порівняльний аналіз результатів: Порівнявши малюнки, отримані на уроках в результаті констатуючого і формуючого експериментів, і, провівши анкетування, ми прийшли до висновку про те, що наша гіпотеза знайшла підтвердження. При використанні нетрадиційної графічної техніки - грунтографіі малюнки були виконані якісно. (Додаток №)

Таким чином, виходячи з порівняльного аналізу результатів і висновків констатуючого, формуючого та контрольного експерименту, можна зробити загальний висновок: з молодшими школярами необхідно вести цілеспрямовану і систематичну роботу по знайомству з образотворчим мистецтвом, розвитку їхніх моральних якостей, естетичного сприйняття графіки та по культурному розвитку в цілому.

У результаті анкетування ми склали графіки і виявили наступне, що найскладнішим хлопці назвали побудова сюжету в олівці - 42%. При чому з цього важче було намалювати людини - 82%. На останнє питання, в якій техніці більше сподобалося працювати, вибрали роботу в техніці грунтографіі 82% школярів. Фарби ніхто не хотів використовувати, незважаючи на те, що в констатуючому експерименті виконали в кольорі всі роботи по запропонованій темі.

Висновок

Естетичне виховання дійсно займає важливе місце у всій системі навчально-виховного процесу, так як за ним стоїть не тільки розвиток естетичних якостей людини, але і всієї особистості в цілому: її духовних потреб, моральних ідеалів, особистих і суспільних уявлень, світогляду.

Всі ці якості в людині розвиваються під впливом різних

факторів. Виховне значення має і природа, і праця, і навколишня дійсність: побут, сім'я, міжособові стосунки, - все, що може бути прекрасним. Як основний носій прекрасного, мистецтво також є засобом естетичного виховання.

Естетика вивчає почуттєве пізнання навколишньої дійсності і має справу з її різними сторонами: з природою, суспільством, людиною та її діяльністю в життєвих різних сферах. Таким чином, естетика наука про сутність і законах естетичного пізнання та естетичної діяльності людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.

Естетичне виховання, цілеспрямований процес формування у людини естетичного ставлення до дійсності. Естетичний розвиток особистості починається в ранньому дитинстві.

Таким чином, молодший шкільний вік - це особливий вік для естетичного виховання, де головну роль в житті школяра відіграє вчитель. Користуючись цим, вмілі педагоги здатні не тільки засновувати міцний фундамент естетично розвинутої особистості, але і за допомогою естетичного виховання закласти справжній світогляд людини, адже саме в цьому віці формується ставлення дитини до світу і відбувається розвиток сутнісних естетичних якостей майбутньої особистості.

На сьогоднішній день графіка є універсальним видом образотворчого мистецтва. Таким чином, зв'язок графіки з сучасним життям, є створенням умов для виникнення все нових видів графічного мистецтва.

Малюнок - широко розповсюджений вид мистецтва і перший, з яким стикається людина у своєму естетичному досвіді. Малюнок відноситься до унікальної графіку тому, що кожен малюнок є єдиним у своєму роді Малюнок - основний вид графіки. Таким чином, малюнок, як і будь-яке інше мистецтво, створюється за допомогою особливої ??мови.

Гравюра - це один з видів графіки, що включає зображення, отримане в результаті відбитка на папері з друкарської форми - дошки з металу, дерева або лінолеуму з нанесеним на неї поглибленим малюнкам. Гравюра більш складний вид графіки, в порівнянні з малюнком.

Головні виразні засоби графіки - це лінія, штрих, контур, пляма і тон. Бере активну участь у створенні загального враження від твору графіки білий аркуш паперу.

Таким чином, графіка - прекрасна можливість експериментувати і шукати нові виражальні засоби.

В якій раз ми довели собі, що графіка як вид образотворчого мистецтва, вивчається в початкових класах. Познайомилися докладно з програмами: Кузіна В.С, Неменський Б.М, Шпікаловой Т.Я., вивчили види графічних робіт, виконуваних у кожній з програм.

Таким чином, знайомство дітей з графікою як видом мистецтва відкриває їм вікно у світ прекрасного і доброго.

Вплив естетичних явищ життя і мистецтва на особистість може проходити як цілеспрямовано, так і спонтанно. Аналізуючи літературу, ми зробили висновок, що мистецтво є основним засобом естетичного виховання.

Експериментальна робота показала, що і пізнавальний інтерес до мистецтва у молодших школярів досить великий, а наявність інтересу - це перше з умов успішного виховання. Крім того, матеріал з мистецтва володіє великим емоційним потенціалом. Саме сила емоційного впливу є шляхом проникнення в дитячу свідомість, і засобом формування естетичних якостей особистості.

Таким чином, наша гіпотеза, заявлена ??на початку роботи,

підтвердилася. Дійсно, при використанні нетрадиційних графічних технік у дітей підвищується інтерес до уроків образотворчого мистецтва, збільшується різноманітність і поліпшується якість дитячих виконаних робіт.

Висновки

Підсумовуючи сказане вище, можна зробити деякі висновки.

1. Отже, термін «нестандартний урок» дещо втратив своє первинне значення. Проте набув нового, бо конструювання «специфічних форм проведення уроків», безумовно, є свідченням спроби вчителя вийти за межі шаблону в побудові методичної структури заняття. Вийти за межі будь-чого можливо лише за умов осмислення принципів його побудови. . Таким чином, використання, а тим більше створення нестандартних форм уроків вчителями є виявом учительської творчості

2. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

3 Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об'єкти, які вивчаються на уроці.

4. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

5. Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять молодші школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

6. Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням у більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

Дослідження.

Коли я проходила переддипломну практику, то я переконалася, що використання нестандартних методів і форм роботи є ефективнішими за традиційні. Ці методи покращують процес засвоєння знань. Більшість вчителі ЗОШ № 5 віддають перевагу нетрадиційним методам і форми роботи на уроці. Класний керівник 3 - А класу Козік Валентина Степанівна говорить: « Нетрадиційні методи і форми роботи є кращими за традиційні. Ці уроки є ефективнішими, цікавішими, заохочують дітей до навчання. Ці уроки дають можливість учителю визначити рівень знань та індивідуальні можливості кожного учня. Уроки проведені у нестандартній формі викликають у дітей інтерес до навчання і бажання навчатися. Отож я вважаю, що краще використовувати нетрадиційні методи і форми роботи на уроці. З учнями свого класу я проводжу уроки у різних формах і використовую різні методи, тому, що така робота покращує процес засвоєння знань.»

Список використаних джерел

1. Нестандартні уроки в початковій школі Н. К. Редакція загально педагогічних газет, 2008. - с. 5-35

2. Нестандартні форми уроків//Початкове навчання і виховання - 2006. - №5(педагогічна академія Пані Софії)

3. Типи, жанри і структура уроків// Машан Л. М. Методика навчання мистецтва в початковій школі. - К. Ранок,2006. - с. 58 - 60.

4. Курінша В. І. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва//Початкове навчання і виховання - 2010. - №19-21. - с. 53-55

5. Юшкіна О. Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва//Початкова школа. - 2007. - №11. - с. 39-40

6. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва - БВПШ - 1999. -№21-22. - с. 44-46

7. Чорнобіль О. І. Малюємо казку. Урок казка в 1-му класі//БВПШ. - 2001. - №9. - с. 43-44

8. Казковий шлях. Урок казка у дружньому класі //БВПШ. - 2001. - №9 - с. 44-45

9. Декоративно ужиткове мистецтво України. Урок-подорож//БВПШ - 2011. - №9 - с. 45-47

10. Конструювання української дитячої іграшки. Урок-змагання//БВПШ - 2009. - №9. - с. 47-48

11. Шкарєбіна Г. Чарівні фарби. Урок-конкурс//Шкільний світ. - 2007. - №40. - Вкладка - с.9-12

Додаток 1

Тема: чарівні фарби

Мета : дати поняття про елементарні закони кольорознавчтва, про емоційно - виражальні можливості кольорів; учити виражати свої почуття, душевні переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного сприйняття навколишнього світу кольорів; збагачувати суб'єктивні світовідчуття через взаємозв'язок музичного, поетичного і візуального сприйняття;виховувати потребу у творчому самовираженні.

Тип уроку: інтегрований ( образотворче мистецтво, музика, література).

Форма проведення: урок - змагання.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: для вчителя - репродукції картин із методичного фонду, планшети, трикотажна торбинка, прості музичні інструменти; для учнів - мольберт, аркуші паперу, фарби, пензлі, склянки з водою.

Хід уроку

І. Організаційний моментКласи поділяються на дві команди: зліва - команда «Веселка»; справа - «Палітра». Учитель повідомляє про порядок проведення конкурсу, пояснює принципи його оцінювання.

Представляється журі конкурсу (це можуть бути старшокласники - учні художньої школи).

Чарівні фарби (легенда)

Один раз на сто років найдобріший із найдобріших дідів - Дід Мороз - у ніч під Новий рік приносить сім чарівних фарб. Цими фарбами можна намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш - малюй череду корів і потім паси їх. Хочеш - малюй пароплав і пливи на ньому . Або зореліт - і лети до зірок. А якщо необхідно тобі намалювати щось простіше, наприклад, стілець, будь ласка . Намалюй і сідай на нього. Чарівними фарбами можна намалювати що завгодно, навіть мило, і воно буде милитися. Тому Дід Мороз приносить Чарівні фарби найдобрішому з усіх найдобріших дітей.

І це зрозуміло . Якщо такі фарби потраплять у руки до злого хлопчика або злої дівчинки, вони можуть скоїти багато лиха. Прималюють людині другий ніс і буде людина двонога. Намалюють собаці роги, курці - вуса, а кішці - горб, і буде собака рогатою, курка - вусатою, а кішка - горбатою.

Тому Дід Мороз дуже довго перевіряє дітей, а потім уже вибирає, кому із них подарувати чарівні фарби.

Цього разу дід Мороз подарував їх одному дуже доброму хлопчику. Найдобрішому із найдобріших.

Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Малював для інших. Тому що він був найдобрішим із найдобріших хлопчиків. Він намалював бабусі теплу хустку, мамі - святкову сукню, а батькові - мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик намалював очі, а своїм товаришам - велику-превелику школу.

Він малював, не розгинаючись, увесь день і весь вечір . Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день . Він малював, бажаючи людям добра. Малював до того часу, поки не закінчилися фарби. Але .

Але ніхто не міг скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для миття підлоги, а сукня, намальована для матері, виявилася такою кособокою, яскравою і мішкуватою, що вона її не захотіла навіть приміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого нагадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити А школа, яку дуже ретельно малював хлопчик, вийшла такою потворною, що діти до неї боялися й близько підходити.

На вулиці з'явилися дерева, схожі на мітли. З'явилися коні з ногами із дроту, машини з кривими колесами, будинки з падаючими стінами, дахами набакир, шуби і пальта, у яких один рукав був коротший від іншого . З'явилися тисячі речей, якими не можна було скористатися. І люди злякалися:

- Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобріших хлопчиків?!

І хлопчик заплакав. йому захотілося зробити людей щасливими! Але він не вмів малювати і тільки дарма використав фарби.

Хлопчик плакав так голосно, що його почув найдобріший з усіх найдо6ріших дідусів - Дід

Мороз. Почув і повернувся до нього, і поклав перед хлопчиком нову коробку з фарбами:

- Тільки це, мій друже, звичайні фарби. Але вони можуть теж стати чарівними, якщо ти цього захочеш.

Так сказав дід Мороз і зник.

А хлопчик замислився: як же зробити, щоб звичайні фарби стали чарівними і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещастя? Він дістав пензля і почав малювати.

Хлопчик малював, не розгинаючись, весь день і увесь вечір. Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день. Малював доти, доки не закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.

Минув рік . Минуло два роки . Минуло багато-багато років. Хлопчик став дорослим, але, як і раніше, не розлучався з фарбами. Очі його стали зіркими, руки умілими, і тепер на його малюнках замість кривих будинків із падаючими стінами красувалися високі, світлі будівлі, а: замість суконь, схожих на мішки, - яскравий, святковий одяг.

Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він малював усе, що було навкруги, і те, чого ще ніхто ніколи не бачив: літаки, схожі на величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки, повітряні мости і палаци зі скла.

Люди зі здивуванням дивили ся на його малюнки, але ніхто не лякався. Навпаки, всі раділи й захоплювались.

- Які чудові картини! Які чарівні фарби! - говорили вони, хоч фарби були звичайнісінькі.

Картини і справді були такі гарні, що людям захотілося їх оживити. І ось настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі…

Так трапляється на білому світі. Так трапляється не тільки з фарбами, а й зі звичайною сокирою чи швейною голкою, і навіть з простою глиною. Так трапляється з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших чарівників - руки працелюбної, наполегливої людини.

- Діти, у вас удома у всіх є кольоровий телевізор. А хто бачив чорно - білий? Який цікавіше дивитися?

( Відповіді учнів. )

- А тепер уявіть собі, що всі кольори зникли з навколишнього світу і ми бачимо його тільки сіро - білим. Яка одноманітна, похмура і незвична картина виходить! Виявляється, дуже багато в нашому житті означає колір!

Маки червоні. Жовтий пісок.

Зблиснув на гілці зелений листок.

Жук фіолетовий гріє боки.

Синя хлюпоче ріка в береги.

Жовтогаряча кора у сосни.

Очі блакитні в шпака навесні.

Будь-який предмет має свій колір. Деякі об'єкти ми впізнаємо тільки завдяки кольору.

ІІ. Конкурс «Чарівні фарби»

Завдання 1. «Відгадай, що в торбинці»

На планшеті малюнок - три однакові кола. У трикотажній торбинці - три круглі предмети (яблуко, апельсин, помідор). Визначити на дотик, що це за предмети і що намальовано на аркуші паперу.

(Орієнтовані відповіді: яблуко, м'ячик, апельсин, маленька динька, помідор, грейпфрут.)

Учитель демонструє предмети , виймаючи їх із торбинки, і відкриває на малюнку верхні кружальця, під якими намальовані кольором ці ж предмети.

Висновок: три однакові за формою і розміром об'єкти можна, завдяки кольору, «перетворити» на оранжевий апельсин червоний помідор чи зелене яблуко.

- Через колір ми пізнаємо природу, що нас оточує. Завдяки йому ми знаємо, чи доспіли ягоди, або що вже настала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. У різний час доби залежно від кольору сонця змінюються відтінки неба, землі, води, дерев. Ранок - у блакитному серпанку, в світлих і ніжних тонах; день наповнюється різноманітністю соковитих, яскравих фарб; захід сонця забарвлює природу в пурпурові, малинові, оранжеві фарби; ніч приносить темні, сині, фіолетові, сірі, чорні кольори.

(Демонструються репродукції картин: В. Непийпиво «Ранкові хліба», О. Бородай «спалене листя», В. Чаус «вулиця Бродстейрса», П. Волик «Літня ніч».)

- Що ж таке колір? Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші - червоні, а треті - зелені? Щоб відповісти на це запитання, відгадайте загадку:

Що у світі най світліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок на стає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте… (Сонце.)

Виявляється, всьому причиною є сонце, його промені, які освітлюють усе на своєму шляху. У темряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око розрізняє тільки силуети предметів.

Які ж кольори нас оточують усі кольори діляться на дві групи: ахроматичні - чорний, білий усі сірі; та хроматичні - всі кольорові

Англійський фізик Ньютон зробив відкриття: сонячні промені, переломлюючись у краплях дощу, перетворюються на веселку. Учений розклав білий колір на сім кольорів спектра.

Завдання 2. «Намалюй веселку»

По одному учаснику від команди малюють веселку на окремих аркушах паперу. Мета завдання - перевірити знання учнів.

- Як підтвердження правильності результатів, розглянемо кольори, які ви використали:

Це - червоний, жар неначе.

Це - оранжевий, гарячий.

Жовтий - як пшениця в полі.

Мов трава - зелений колір.

Голубий - як у краплині.

А наступний колір - синій.

Синій колір - ніби річка,

Фіолетовий - як нічка.

А чи знаєте ви, що будь-який колір можна отримати при змішуванні всього трьох кольорів: червоного. синього, жовтого? Ці три кольори називаються основними. А ті, що утворюються при змішуванні основних кольорів, - похідними.

Усі кольори діляться на теплі й холодні. До теплих належить: червоні, жовті, оранжеві, зелені. Ці кольори нагадують нам сонце, вогонь, те, що в природі справді дає тепло. До холодних належить: синій, блакитний, фіолетовий, зелений (смарагдовий), синьо - зелений. Ці кольори нагадують лід, сніг воду.

Кожний колір може дати декілька відтінків при освітленні, затемнені чи змішувані фарб між собою.

Завдання 3. «Відремонтуй павучку будиночок»

Домалювати вічка павутини, яких не вистачає, застосовуючи спосіб змішування фарб для отримання відтінку потрібного кольору.

- коли художник створює свою картину, він використовує відповідну кольорову гаму, тобто поєднання кольорів - теплих, холодних чи тих та інших разом.

Ми кажемо: «Картину написано в теплій кольоровій гамі, чи в холодній чи в змішаній».

(Демонструються репродукції картин у різноманітній кольоровій гамі: П. Сезан «У лісі», Ю. Терентьєв «Місто сонця…», М. Андрущенко «На подвір'ї».»

- Багато кольоровість живої природи по-своєму радує нас у всі пори року. Кожній порі року відповідає певна палітра фарб, що поєднується одна з одною.

Хто вона, ота красуня в золотім намисті,

Що без пензля і без барв скрізь малює листя…( Осінь. )

Згадайте картини про природу, відтворені українськими поетами в чудових віршах. Подумайте, які фарби ви будете використовувати, створюючи ілюстрації до поетичних рядків, наприклад, таких:

...