Формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський ДЕРЖАВНИЙ педагогічний

університет (м. одеса) ім. К.Д. Ушинського

Дяченко Василь Іванович

УДК 378.9+378.144

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ УСТАЛЕНОСТІ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ СИСТЕМИ МВС

Спеціальність: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Одеса - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Яворська Галина Харлампіївна,

Одеський інститут внутрішніх справ,

доцент кафедри цивільного та трудового права

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України,

Синьов Віктор Миколайович,

Київський інститут внутрішніх справ,

начальник кафедри соціальної педагогіки

- кандидат педагогічних наук

Корнещук Вікторія Вікторівна,

Одеський інститут Сухопутних військ,

старший викладач кафедри вищої математики

Провідна установа - Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, кафедра професійної майстерності і освітніх технологій, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль

Захист відбудеться “12” квітня 2000 р. о 09 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26

Автореферат розісланий “11” березня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Трифонова О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Однією з умов подальшої демократизації суспільства і створення правової держави є реформування діяльності правоохоронних органів, які від імені держави реалізують відповідні функції, підвищення престижу цієї роботи та рівня майстерності кадрів, призначених запобігати, розкривати та розслідувати злочини, забезпечувати законність, стояти на варті громадського порядку. Відтак, безсумнівною є важливість науково-обгрунтованого підходу як до добору, фахового та посадового визначення, так і до професійної підготовки фахівців правоохоронних органів.

Вимоги до підготовки професіоналів системи МВС якісно змінюються: вищі заклади освіти покликані не тільки дати визначену програмами суму знань майбутньому офіцеру міліції, але й навчити його мислити творчо, нестандартно, приймати швидкі та єдино правильні рішення часом у складних, екстремальних ситуаціях, наполегливо долати труднощі та тимчасові невдачі у службовій діяльності. У зв'язку з цим, необхідно радикально змінити систему підготовки офіцерського складу органів внутрішніх справ, адже саме у процесі навчання у вищому закладі освіти закладаються основи професійної майстерності майбутнього офіцера міліції.

Швидкий ріст професійної майстерності забезпечується не тільки наявністю професійних здібностей, але й професійною усталеністю до діяльності органів внутрішніх справ, що виступає однією з важливих її характеристик.

Проблема формування професійної усталеності фахівців різних професій не є новою в педагогіці. Зокрема, досить глибоко досліджена професійна усталеність учителя (Борисова Л.Г., Дімура І.Н., Дурай-Новако- ва К.М., Каргієва З.К., Курлянд З.Н., Хмелюк Р.І. та ін.).

Окремі сторони професійної усталеності діяльності вчителя відображено у працях А.А.Деркач, Л.А.Шубіної (стан напруженості в педагогічній практиці студентів), Г.О.Павлюк (критерії психологічної готовності студентів до педагогічної праці), Т.В.Осадчої (зв'язок між рівнями сформованості професійної усталеності студентів і оволодіння ними прийомами педагогічної техніки), Е.А.Гришина (зв'язок між швидкістю реакції в педагогічних ситуаціях та успішністю в педагогічній діяльності), Е.М.Ковальчук (формування професійної усталеності учнів середніх професійно-технічних училищ).

Проблема професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ висвітлена недостатньо, хоча і забезпечує продуктивність його діяльності.

У зарубіжній літературі низка праць присвячена проблемі професійної придатності до служби в поліції. Так, у роботах Я. Вествуда, Дж.Вогна, Г.Каца, Х.Морріса, Дж.Страттона, Р.Таннехілла розкрито систему підбору кадрів до поліцейських органів.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що успішність діяльності співробітника органів внутрішніх справ передусім залежить від його професійної усталеності. Саме ця усталеність дозволяє швидко орієнтуватися в умовах сучасного життя, що постійно змінюються, приймати оптимальні рішення у складних ситуаціях, зберігати витримку і самовладання.

Протиріччя, що існує між зростаючими вимогами до особистості співробітника органів внутрішніх справ і недостатньо високим рівнем його професійної усталеності, визначило тему дослідження: “Формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах Комплексних програм: боротьби зі злочинністю на 1995-2000 рр., затвердженої Указом Президента України; вдосконалення роботи з кадрами і підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр.; кадрового забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, внутрішніх військ МВС України на 1996-2000 рр., затверджених Міністерством внутрішніх справ України.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка співробітника органів внутрішніх справ.

Предмет дослідження - процес формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи Міністерства внутрішніх справ на заняттях з вогневої підготовки.

Мета дослідження - визначити педагогічні умови, що забезпечують формування професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ, розробити та апробувати методику формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи Міністерства внутрішніх справ.

Завдання дослідження:

- уточнити і науково обґрунтувати сутність і структуру професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ;

- визначити критерії, показники і рівні професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ;

- виявити та експериментально обґрунтувати ефективні умови цілеспрямованого формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС;

- вивчити і встановити взаємозв'язки ознак професійної усталеності міліціонера;

- розробити і апробувати експериментальну методику формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС.

Гіпотеза дослідження: формування професійної усталеності до правоохоронної діяльності буде ефективним, якщо забезпечити поетапне формування професійної усталеності (адаптаційний, продуктивний і репродуктивний етапи) та адекватні педагогічні умови, що впливають на її формування: поглиблення змістового компонента навчального заняття з вогневої підготовки; диференційований підхід до навчання курсантів; емоційна регуляція діяльності курсантів; оволодіння курсантами оцінним компонентом та адекватним застосуванням його в напружених ситуаціях.

Методологічними засадами дослідження стали філософські положення про взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивних факторів у процесі формування особистості, що є рушійною силою будь-якого руху і розвитку.

Теоретичними засадами дослідження були наукові теорії педагогічної освіти (Кузьміна Н.В., Курлянд З.Н., Сластьонін В.О., Хмелюк Р.І., Щерба- ков О.І. та ін.), психологічної теорії особистості (Ананьєв Б.Г., Дж.Брунер, Виготський Л.С., Платонов К.К. та ін.), єдиної функціональної системи діяльності (Анохін П.К. та ін.), теорії здібностей (Дружинін В.Н., Ломов Б.Ф., Теплов Б.М., Шадриков В.Д. та ін.).

Методи дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, узагальнення науково-теоретичних та дослідницьких даних, вивчення та аналіз досвіду навчально-виховної роботи вищого закладу освіти, аналіз документації, узагальнення передового досвіду педагогічної практики; емпіричні методи (анкетування, спостереження, бесіди, вивчення практичної діяльності курсантів і міліціонерів, самооцінка, експертні оцінки, метод незалежних характеристик, бланкові методики, програмовані засоби психофізіологічного тестування, стандартизовані та модифіковані опитувальники), педагогічний експеримент, моделювання педагогічних ситуацій, методи математичної статистики.

Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (1994-1996 рр.) вивчалася та аналізувалася філософська, психолого-педагогічна, науково-методична література з проблеми дослідження, визначалися особливості формування професійної усталеності курсантів до службової діяльності в навчальному процесі вищих закладів освіти системи МВС, аналізувалися труднощі і протиріччя, що виникали у процесі становлення міліціонера-професіонала, розроблялася методологія і методика дослідження, визначався вихідний рівень професійної усталеності в курсантів, співробітників системи Міністерства внутрішніх справ, їхня задоволеність діяльністю.

На другому етапі (1996-1998 рр.) проводився формуючий експеримент, у процесі якого на основі критеріїв і показників оцінки професійної усталеності експериментально перевірялися психолого-педагогічні умови процесу формування професійної усталеності співробітників органів внутрішніх справ, що були виявлені в результаті теоретичного дослідження.

На третьому етапі (1998-1999 рр.) визначалася ефективність розробленої методики організації процесу формування професійної усталеності курсантів, узагальнювали експериментальні дані, здійснювалася апробація отриманих результатів.

Наукова новизна дослідження: конкретизовано та науково обґрунтовано сутність і структуру поняття “професійна усталеність співробітника органів внутрішніх справ”; визначено критерії оцінки усталеності; розроблено і експериментально апробовано методику цілеспрямованого формування професійної усталеності курсантів у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти системи Міністерства внутрішніх справ; встановлено взаємозв'язки і взаємозалежності між ознаками професійної усталеності до правоохоронної діяльності.

Теоретична значущість дослідження: розкрито специфічні сторони процесу формування професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ на заняттях з вогневої підготовки; теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного формування професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ.

Практична значущість дослідження полягає в розробці методики практичної реалізації поетапного процесу формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС на заняттях із дисциплін бойового циклу, що може слугувати еталоном формування професійної усталеності у процесі вивчення інших спеціальних дисциплін вищих закладів освіти системи МВС.

Особистий внесок автора полягає у визначенні психолого-педагогічних умов раціональної організації процесу формування професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ, у розробці методики формування професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ на заняттях з вогневої підготовки.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на 6-ій Всеукраїнській науково-методичній конференції (Одеса, 1998), щорічній науково-методичній конференції Одеського інституту Сухопутних військ (Одеса, 1998), засіданнях кафедри спеціальної тактики і фізичної підготовки, міжкафедральних нарадах і методичних семінарах Одеського інституту внутрішніх справ, обговорювалися на семінарах молодих учених Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського впродовж 1995-1999 років. Навчально-методичні розробки, що були виконані за результатами дослідження, застосовувалися в теоретичній та практичній підготовці курсантів і слухачів Одеського інституту внутрішніх справ (довідка № 632 від 18 жовтня 1999 року) та Одеського інституту Сухопутних військ (довідка № 6/267 від 24 листопада 1999 року).

Основні положення й результати дослідження відображено в 9 публікаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації 230 сторінок машинописного тексту, із них 176 сторінок основного тексту. В роботі вміщено 19 таблиць, 2 малюнки, 1 схема. До списку використаних джерел увійшло 219 назв, із них 5 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, методи наукового пошуку, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження, викладено методологічні та теоретичні засади, етапи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичне обгрунтування процесу формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС” досліджено стан вивчення проблеми професійної усталеності в літературі, розкрито сутність, структуру та ознаки професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ, особливості формування професійної усталеності курсантів вищих навчальних закладів закритого типу і місце професійної усталеності у службовій діяльності органів внутрішніх справ.

За своїм характером правоохоронна діяльність завжди емоційно напружена. В умовах такої діяльності міліціонери (особливо курсанти-стажисти і молоді офіцери) зазнають значних труднощів, що пов'язані з умінням орієнтуватися у швидкоплинних умовах сучасного життя, знаходити оптимальні рішення у складних, нестандартних ситуаціях з урахуванням вікових, статевих, професійних та індивідуальних особливостей громадян і зберігати при цьому витримку і самовладання, тобто володіти професійною усталеністю.

Феномен “професійна усталеність” був введений К.К.Платоновим. Автор розглядав це поняття як властивість особистості, в якій проявляється інтенсивність, дієвість професійної спрямованості, якщо професійна діяльність є для людини значущою. У вітчизняній науковій літературі Л.І.Божович було вперше поставлено завдання необхідності дослідження усталеності особистості. Невдовзі з`явилися праці, присвячені професійній усталеності молодих робітників (Скородумов М.М., Чугунова Е.С.). Тісно пов'язані з професійною усталеністю поняття емоційної (Зільберман П.Б., Маріщук В.Л., Рейковський Я.) та моральної усталеності (Чудновський В.Е.), стресові ситуації та адаптація до них (Волков І.П., Горбов Ф.Д., Лазарус Р., Левітов М.Д., Леонтьєв О.М., Ломов Б.Ф., Лурія О.Р., Мерлін В.С., Наєнко Н.І., Овчиннікова О.В., Петровський А.В., Суворова В.В., Теплов Б.М.), усталеність в умовах сенсорної ізоляції (Душков Б.А.), психологічна стійкість в умовах екстремальних швидкоплинних ситуацій (Дяченко М.І., Мазуров С.І.), теорія установки (Узнадзе Д.М.).

Проблему психологічної підготовки людини до космічних польотів, що тісно пов'язана з професійною усталеністю, досліджувала низка вчених (Береговий Г.Т., Лебедєв В.І., Леонов О.А.). Предметом дослідження Ф.П. Космолінського був рівень емоційних реакцій пілотів при виконанні складних льотних завдань. Усталеність до перешкод як одну з особистісних основ стану готовності до діяльності в екстремальних умовах досліджував Н.П.Казаченко. В.Д.Небиліцин вивчав витривалість екстремальної напруги і перенапруги, реакцію на непередбачені подразники, усталеність до дії факторів зовнішнього середовища. Н.Є.Мажар визначив поняття “професійна усталеність” особи як одну із сторін усталеності особистості, а також її складові.

Низка авторів (Кузьміна Н.В., Сластьонін В.О., Щербаков В.О.) дійшли висновку, що передумовою усталеності педагогічної діяльності є готовність до цієї діяльності. Дослідження формування професійної готовності студентів до педагогічної діяльності проведено К.М.Дурай-Новаковою.

Низка дослідників української школи вивчали професійну адаптацію випускника вищого педагогічного закладу (Мороз О.Г.), формування готовності студентів педагогічного вищого навчального закладу до виконавчо-мовленнєвої діяльності (Капська А.І.), теоретичні засади виховання морально-психологічної готовності майбутніх учителів до професійної діяльності (Кондрашова Л.В.), педагогічні засади міжпредметного підходу в професійній підготовці вчителя (Єрьомкін А.І.).

З.Н.Курлянд науково обгрунтувала і охарактеризувала фактори, що впливають на формування професійної усталеності вчителя.

Під професійною усталеністю співробітника органів внутрішніх справ ми розуміємо складну інтегративну якість, що забезпечує разом зі спеціальними здібностями швидке становлення співробітника органів внутрішніх справ як майстра своєї справи; синтез властивостей і якостей його особистості, що дає можливість упевнено, самостійно, без емоційного напруження виконувати свою професійну діяльність у різних, часом непередбачуваних умовах упродовж усієї професійної діяльності з мінімальними помилками. Професійна усталеність у міліцейській діяльності передбачає здатність співробітника органів внутрішніх справ не відхилятися від своїх особистісних установок, поглядів і переконань під час різноманітних впливів у процесі цієї діяльності. За критерії сформованості професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ було взято ознаки цієї усталеності, а всередині кожного критерію виділено показники професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ.

З-поміж них:

- упевненість у собі як співробітникові органів внутрішніх справ: зовнішній прояв дискомфорту в напруженій ситуації, якість спілкування, прояв справедливості;

- уміння не показувати емоційну напруженість, страх перед оточуючими громадянами: врівноваженість; витриманість; зовнішній спокій без вияву перенапруження, негативного настрою чи нетерпіння;

- уміння регулювати свої емоційні стани: зберігати ясність свідомості та мислення за будь-яких обставин; правильно діяти в різних станах (гнів, горе, радість, пригніченість); керування своїми почуттями в різних емоційних станах;

- наявність вольових якостей: цілеспрямованість, рішучість, самовладання.

- швидкість реакції на поведінку оточуючих та окремих правопорушників: норматив №2 для ПМ (неповне розбирання пістолета Макарова), норматив №3 для ПМ (збирання пістолета Макарова після неповного розбирання), норматив №4 для ПМ (підготовка до стрільби стоячи та проведення пострілу (швидкісна стрільба));

- уміння приймати правильні рішення в напружених ситуаціях: адекватно діяти в непередбачених обставинах; правомірно діяти в напружених ситуаціях; кількість і якість влучень у мішень в умовах ситуаційно-рольових ігор;

- професійна спрямованість співробітника органів внутрішніх справ: дисциплінованість, беззаперечне виконання вимог Присяги, статутів, наказів; ставлення до необхідності нести службу у вихідні та святкові дні, вночі, більше 8-ми годин на добу, до інших труднощів у міліцейській службі; ставлення до особливих прав, переваг і пільг співробітника органів внутрішніх справ перед іншими громадянами;

- знання і вміння співробітника органів внутрішніх справ: вогнева та фізична підготовка; основи професійної педагогіки і психології; спеціальні предмети (оперативно-розшукова діяльність, адміністративне право, криміналістика);

- задоволеність діяльністю: рівень задоволеності від своєї службової діяльності, характер емоцій під час службової діяльності, задоволеність заохоченнями за службову діяльність;

- нормальна втомлюваність: самопочуття, активність, настрій.

Відповідно до розроблених критеріїв і ознак було визначено і охарактеризовано рівні професійної усталеності (високий, середній, низький).

У другому розділі “Формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС у процесі вогневої підготовки” подано зміст та напрямки дослідно-експериментальної роботи, описано реалізацію запропонованих педагогічних умов, проаналізовано вплив кожної із означених педагогічних умов на ефективність процесу формування професійної усталеності курсантів, представлено методику діагностики рівнів професійної усталеності співробітників органів внутрішніх справ.

Для діагностики професійної усталеності курсантів було розроблено анкети, тести, карти спостережень та запропонована шкала оцінок, за допомогою яких визначався рівень професійної усталеності курсантів.

Дослідно-експериментальна робота з формування професійної усталеності проводилася з 1996 до 1999 року. Загалом масив досліджуваних склав 426 курсантів та 47 офіцерів міліції. У формуючому експерименті брали участь 132 курсанти.

Експеримент проводився в Одеському інституті внутрішніх справ на факультетах №1 (територіальна міліція), №2 (транспортна міліція) у процесі вогневої підготовки.

Діагностика рівнів професійної усталеності проводилася під час рольової гри, де використовувалися ситуації із застосуванням вогнепальної зброї, під час проходження курсантами стажування. Експертами виступали викладачі-предметники, методисти інституту, наставники, курсанти.

Основними методами були: метод спостережень (просте та комплексне), опитування, бесіда, експертні оцінки, аналіз документації, бланкові методики, програмовані засоби психофізіологічного тестування (тест “САН”), стандартизовані та модифіковані опитувальники (Г.Айзенка, Ч.Спілбергера). На основі трьох факторів опитувальника Р.Кеттела (емоційна усталеність, фактор Q3 (спонтанний-який контролює себе), ригідність) та опитувальника НПУ (нервово-психологічна усталеність) були складені анкети.

Реалізація означених у гіпотезі умов (поглиблення змістового компонента навчального заняття з вогневої підготовки; диференційований підхід до навчання курсантів; емоційна регуляція діяльності курсантів; оволодіння курсантами оцінним компонентом та адекватним застосуванням його в напружених ситуаціях) і етапів (адаптаційний, продуктивний і репродуктивний) визначила напрям формуючого експерименту.

Поглиблення змістового компонента навчальних занять з вогневої підготовки означає: підвищення їх ефективності, дієвості, щільності, а також навчання саме тому, що необхідно для практичної діяльності органів внутрішніх справ.

Під час формування професійної усталеності курсантів диференціювалися, вивчалися та враховувалися їхні психологічні та типологічні відмінності як представників різних соціальних, етнічних, вікових та інших груп. Найбільш ефективно цей процес протікав, коли враховувались індивідуальні особливості курсантів, тому завдання, які вони отримували, диференціювалися за рівнем сформованості вище означених ознак професійної усталеності, тобто другою умовою формування професійної усталеності курсантів вищого закладу освіти системи Міністерства внутрішніх справ виступив диференційований підхід до навчання курсантів.

Оскільки правоохоронна діяльність є емоційно напруженою, то вміння співробітника органів внутрішніх справ регулювати свої стани вважається дуже важливим. Проведене анкетування курсантів випускного 4-го курсу Одеського інституту внутрішніх справ показало, що 29% не знають, які якості, властивості особистості забезпечують їхню професійну усталеність, решта назвала одну-дві властивості; 58% курсантів важко визначити, які якості та властивості, необхідні для успішної діяльності співробітника органів внутрішніх справ, їм притаманні; у третини майбутніх правоохоронців професійне самовиховання відсутнє. Емоційну регуляцію у професійній діяльності співробітника органів внутрішніх справ курсанти-респонденти називали однією з перших, коли йшлося про труднощі, які виникали під час стажування в практичних органах. Вона охоплює професійний та психофізіологічний тренінги. Завдання професійного тренінгу полягало у формуванні вміння приймати правильні рішення в незвичних, непередбачуваних ситуаціях, швидко реагувати на поведінку оточуючих і окремих громадян. Психофізіологічний тренінг був спрямований на самовиховання вміння володіти собою, оволодіння прийомами саморегуляції. Завданнями тренінгу були: формування емоційного стану активної, життєрадісної, оптимістичної професійної діяльності, емоційного контакту з об'єктами діяльності; психологічний настрій на службу у важкій, нестандартній ситуації.

Наступною умовою формування професійної усталеності курсантів вищого закладу освіти системи Міністерства внутрішніх справ виступило оволодіння курсантами оцінним компонентом та адекватним застосуванням його в напружених ситуаціях, що включає: об'єктивність в оцінках та рішеннях; психологічну оцінку дій та подій, які спостерігають; прогностичну оцінку розвитку ситуації; вміння діагностувати стан людей; оцінку наслідків рішень та дій, що приймаються; своєчасність і правомірність рішень та дій, що приймаються. Особливо важливі ці вміння під час дій співробітника органів внутрішніх справ у нестандартних ситуаціях.

Для реалізації означених умов було розроблено експериментальну методику формування професійної усталеності, яка охоплювала три послідовні етапи.

Адаптаційний етап - це процес входження, звикання, що протікає в перші роки перебування абітурієнта у вищому навчальному закладі “закритого” типу. Особливої значущості набуває адаптація для процесу формування професійної усталеності курсантів у перші місяці навчання. Відтак, завданням цього етапу було: прищепити та зміцнити в курсантів повагу до міліцейської служби, гордість за причетність до армії правоохоронців, тобто сформувати показники такої ознаки професійної усталеності, як професійна спрямованість, і деяких інших ознак професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ.

На першому етапі формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС реалізовувався диференційований підхід до навчання курсантів, як умова формування професійної усталеності.

Насамперед було вивчено особові справи курсантів та інші документи задля врахування в подальшій навчально-виховній роботі їхніх індивідуально-психологічних особливостей: спрямованість особистості, тип темпераменту, стереотип поведінки, що склався, домінуючі психологічні якості, психічні стани особистості тощо. Водночас було встановлено контакт з батьками курсантів.

Курсантів знайомили з навчальним закладом, його історією, Правилами внутрішнього розпорядку, специфікою навчального закладу та міліцейської служби. На заняттях з навчального предмета “Статути Збройних сил та органів внутрішніх справ України” курсанти вивчали Присягу співробітника органів внутрішніх справ, положення та вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, стройового статуту Збройних сил України, статуту внутрішньої служби Збройних сил України і статуту гарнізонної та вартової служби Збройних сил України.

Теоретичний законодавчий матеріал супроводжувався відео- та кінодемонстрацією професійних дій працівників органів внутрішніх справ у напружених ситуаціях, зокрема з використанням вогнепальної зброї. Спостерігаючи за діями співробітників органів внутрішніх справ, курсанти аналізували, оцінювали професійний досвід правоохоронців.

Одним з методів формування ознак професійної усталеності в курсантів на заняттях з вогневої підготовки виступив аудіотренінг. Курсанти на перших заняттях прослуховували запис пострілів із стрілецької зброї на магнітній плівці. Досить швидко формувалася психологічна усталеність курсантів до звукошумових перешкод, чого і вимагає Курс стрільб із стрілецької зброї для рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (1997 рік).

У процесі формування усталеності до правоохоронної діяльності використовувалися елементи тренінгу артистичних здібностей, що також є необхідними у службовій діяльності ОВС. Це такі завдання: за допомогою міміки і жестів показати фрагмент міліцейських буднів таким чином, щоб інші впізнали ситуацію (тренінг виразності та міміки), рухами і жестами відтворити прохання “начальнику” відпустити раніше зі служби (тренінг пластики), організувати екскурсію “Музей на столі” (тренінг професійної уяви) тощо.

Широко використовувалися дискусії за “круглим столом”. На обговорення учасників виносилися актуальні проблеми правоохоронної діяльності, зокрема дозвіл користування вогнепальною зброєю для всіх верств населення тощо.

Виправдала себе практика організації зустрічей з випускниками інституту, ветеранами та практичними співробітниками органів внутрішніх справ, залучення їх для проведення окремих занять, демонстрація ними практичного досвіду, особливо в напружених ситуаціях під час службової діяльності ОВС.

Другий етап процесу формування професійної усталеності курсантів - продуктивний. Його метою було: формування професійної усталеності курсантів до майбутньої службової діяльності. На цьому етапі реалізовувалися такі умови, як поглиблення змістового компонента навчального заняття з вогневої підготовки; емоційна регуляція діяльності курсантів та оволодіння курсантами оцінним компонентом і адекватним застосуванням його в напружених ситуаціях.

Провідним методом на цьому етапі був тренінг з вирішення типових професійних завдань на основі взаємозв'язку теорії і практики з поступовим збільшенням ступеня складності та використанням реальних проблемних ситуацій практичної спрямованості. Виконання професійних завдань, з одного боку, поглиблювало та систематизувало знання курсантів, а з іншого сприяло формуванню у них як професійних здібностей, так і окремих ознак професійної усталеності. Курсантів навчали давати юридичну оцінку суспільним явищам, визначати правильність дій в означених ситуаціях, формували у них професійно-оцінні судження.

Задля професійних завдань використовувалася серія ігрових методів. Ситуаційно-рольові ігри передбачали закріплення вмінь і навичок застосування курсантами вогнепальної зброї: курсанти розігрували різні ситуації, виконували ролі правопорушників, співробітників органів внутрішніх справ, перехожих, родичів правопорушників тощо. Інша група курсантів виконувала ролі суддів, оцінювала дії “міліціонера”, “правопорушника”, “перехожого”, “очевидця” тощо. При цьому у них формувалися такі якості, як урівноваженість, самовладання, винахідливість, зацікавленість майбутньою службою та інші показники професійної усталеності.

В ході ситуаційно-рольових ігор відпрацьовувалися окремі елементи поведінки співробітника органів внутрішніх справ: подати команду, підготувати зброю, відрекомендуватися. В процесі рольових ігор курсанти виконували низку завдань типу: затримання правопорушника, застосування зброї на знешкодження, розв'язання професійних завдань у стрілецькому тирі з бойовою стрільбою. При цьому, виконання складних ситуацій із застосуванням вогнепальної зброї мало систематизований характер і було спрямоване на оволодіння курсантами комплексу прийомів психологічного впливу на особу правопорушника, вмінням володіти вогнепальною зброєю та вибирати найбільш вдалу позицію, навичками спілкування, взаємодії, а також уміннями регулювати свої емоційні стани, володіти своїм голосом, мімікою, жестами.

На заняттях з вогневої підготовки використовувався метод аварійних ситуацій. Це прийоми і засоби, що моделювали діяльність органів внутрішніх справ у складних умовах (відмови та поломки технічних пристроїв і озброєння, наприклад, пістолета).

У позанавчальній виховній роботі курсанти залучалися до участі в секції кульової стрільби, спортивних змаганнях з кульової стрільби, що мало чітко визначений зв'язок з практичною діяльністю особового складу підрозділів органів внутрішніх справ і було спрямовано на підготовку співробітників органів внутрішніх справ до дій у напружених ситуаціях.

Ефективним методом закріплення і активізації набутих професійних знань, умінь і навичок виступив Міліцейський Клуб Веселих і Кмітливих (КВК). Завдання і зміст КВК змінювалися щорічно, вони передбачали моделювання професійних ситуацій, зрозуміло, в гумористичній формі, давали можливість розповісти про службу в міліції і проблеми адаптації молодих співробітників органів внутрішніх справ, передбачали розв'язання складної професійної ситуації, яку розігрували.

Не менший ефект у формуванні ознак професійної усталеності та зацікавленість викликало проведення професійних “Брейн-рингів” за умови, що “каверзні” запитання команди готували самостійно заздалегідь і давали викладачу на перевірку з точною вказівкою джерела інформації. Підготовка до “Брейн-рингів” учила курсантів самостійно поглиблювати знання, а елемент змагання, бажання перемогти виступали позитивним стимулом у цій роботі.

Задля формування професійної усталеності курсантів до майбутньої діяльності були використані вікторини із спеціальних навчальних предметів кафедри, зокрема вікторина з бойової і фізичної підготовки, під час проведення якої курсанти змагалися у виконанні нормативів вогневої та фізичної підготовки (розбирання і збирання навчальної зброї, метання ножа на точність, прийоми самозахисту, обеззброєння та обшуку злочинця), а також з цивільної оборони (одягання протигазу, загальновійськового захисного костюму та зняття його), розгадували професійні кросворди та розв'язували спеціальні завдання (наприклад, білети з правил дорожнього руху).

Одним із методів формування професійної усталеності в курсантів виступали щорічні змагання “Ну-мо, хлопці!” та “Ну-мо, дівчата!”. До програми включалися найрізноманітніші завдання, в тому числі - спеціальні. Наприклад, нормативи з вогневої підготовки: для хлопців - розбирання і збирання учбового автомата Калашнікова, для дівчат - розбирання і збирання учбового пістолета Макарова на швидкість із зав'язаними очима.

Якісно новий (репродуктивний) етап формування професійної усталеності здійснювався під час стажування курсантів (ІІІ-ІV курси) у правоохоронних органах. Його метою було: випробувати сформовану професійну усталеність в умовах стажування у практичних органах внутрішніх справ та підвищити рівень цієї усталеності. На цьому етапі реалізовувалися такі означені нами умови формування усталеності, як емоційна регуляція службової діяльності курсантів під час стажування та оволодіння курсантами оцінним компонентом і адекватним застосуванням його в напружених ситуаціях.

Ще під час безвідривного вечірнього стажування щодо виконання функцій патрульно-постової служби на вулицях міста курсанти одержували завдання спостерігати напружені ситуації, пов'язані з використанням вогнепальної зброї з наступним їх аналізом. У спеціальному щоденнику стажування курсанти письмово аналізували напружені ситуації, пропонували свої варіанти їх розв'язання, оцінювали дії співробітників органів внутрішніх справ (або свої дії) у цих ситуаціях.

Передвипускне стажування у практичних органах (ІV курс) відбувалося в умовах, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності курсантів. Це здійснювало суттєвий вплив не тільки на процес формування окремих професійних умінь і навичок, але й на формування професійної усталеності майбутніх офіцерів міліції в цілому.

Під час діагностики професійної усталеності курсантів оцінка кожної з ознак здійснювалася методом експертної оцінки за чотирибальною системою:

4 бали - ознака виражена дуже сильно,

3 бали - ознака виражена в достатній мірі,

2 бали - ознака виражена слабо,

1 бал - ознака виражена надзвичайно слабо.

Виводився середній бал із сумарної оцінки, що служив показником рівня професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ (курсанта) у правоохоронній діяльності. В зв'язку з тим, що середній бал виводили з точністю до десятих, то межі розподілу професійної усталеності за рівнями були прийняті такі:

від 4,0 до 3,0 бала - високий рівень;

від 2,9 до 2,1 бала - середній рівень;

від 2,0 до 1,0 бала - низький рівень.

Наприкінці дослідно-експериментальної роботи було проведено повторний зріз ефективності навчання в контрольних та експериментальних групах за аналогічними констатуючому зрізу критеріями та показниками. Порівняльні дані ефективності процесу формування професійної усталеності курсантів (у %) до дослідно-експериментальної роботи та після неї подано в таблиці (див. таблицю).

Таблиця

Порівняльні дані рівнів професійної усталеності курсантів до правоохоронної діяльності

Кількість курсантів у %

На початок експериментальної роботи

По завершенню експериментальної роботи

Експеримен-тальні взводи

Контрольні взводи

Експеримен-тальні взводи

Контрольні взводи

Р і в н і

в

с

н

в

с

н

в

с

н

в

с

н

0

13,4

86,6

0

16,5

83,5

43,1

37,8

19,1

20,6

36,6

42,8

в - високий рівень,

с - середній рівень,

н - низький рівень.

Результати аналізу засвідчили, що у формуванні рівнів професійної усталеності курсантів контрольних і експериментальних взводів відбулися певні позитивні зміни. Так, у експериментальних взводах, де було реалізовано експериментальну методику, якість професійної усталеності значно зросла. Якщо на констатуючому етапі високий рівень був відсутній, то за результатами контрольного зрізу до високого рівня піднялося 43,1%, (у контрольних взводах - 20,6%). На середньому рівні стало: в експериментальних взводах - 37,8% (до навчання було 13,4%), у контрольних - 36,6% (було - 16,5%). На низькому рівні сформованості професійної усталеності залишилося лише 19,1% курсантів в експериментальних взводах. У контрольних групах на низькому рівні ще перебувала значна кількість курсантів (42,8%).

Одержані експериментальні дані засвідчують правомірність висунутої гіпотези дослідження. Результати проведеного дослідження дали підставу сформулювати висновки, головні з них такі:

1. Професійна усталеність співробітника органів внутрішніх справ - це синтез властивостей і якостей особистості міліціонера, що дає можливість упевнено, самостійно, без емоційного напруження виконувати свою професійну діяльність у різних, часом непередбачуваних умовах упродовж всієї професійної діяльності з мінімальними помилками.

2. Професійна усталеність співробітника органів внутрішніх справ - це сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених ознак, яка охоплює: впевненість у собі як співробітникові органів внутрішніх справ; уміння стримувати емоційну напруженість і страх перед оточуючими громадянами, (правопорушниками); регулювати свої емоційні стани; наявність вольових якостей;

швидкість реакції на поведінку оточуючих та окремих правопорушників; уміння приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях; професійна спрямованість; задоволеність діяльністю; нормальна втомлюваність.

3. У результаті проведеного дослідження було розроблено і апробовано методику поетапного процесу формування професійної усталеності курсантів вищого закладу освіти системи Міністерства внутрішніх справ. Адаптаційний етап - це процес звикання, пристосування, який протікає в перші роки перебування абітурієнта у вищому навчальному закладі “закритого” типу. Одним з найбільш важливих завдань на першому етапі формування професійної усталеності було формування в першокурсників професійно-правоохоронної спрямованості і, зокрема такого її показника, як стійкий інтерес до професії міліціонера, а також прагнення до оволодіння спеціальними, юридичними, криміналістичними та іншими знаннями, прищеплення любові та пошани до нелегкої професії співробітника органів внутрішніх справ. Другий етап - продуктивний - передбачав заняття з вогневої підготовки. Метою цього етапу було: сформувати основи професійної усталеності в курсантів до майбутньої службової діяльності та домогтися підвищення рівня цієї усталеності. Третій, репродуктивний етап формування професійної усталеності мав за мету: випробувати сформовану професійну усталеність курсантів за умов практичної служби органів внутрішніх справ під час стажування та підвищити рівень цієї усталеності.

Домінуючими педагогічними умовами стали: диференційований підхід до навчання курсантів; поглиблення змістового компонента навчального заняття з вогневої підготовки; емоційна регуляція діяльності курсантів; оволодіння курсантами оцінним компонентом та адекватним застосуванням його в напружених ситуаціях.

У процесі експерименту було встановлено взаємопов'язані, взаємозалежні та взаємообумовлені зв'язки між ознаками професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ, підтверджені даними кореляційного аналізу. Було встановлено, що позитивні значення коефіцієнта кореляції більші табличного (для 0,01) в усіх, (за винятком двох із 45 зв'язків) випадках, тобто кореляція між досліджуваними явищами є статистично значущою, суттєвою, реальною. Кореляційна залежність означених ознак професійної усталеності вказує на правильний вибір показників цих ознак.

Індекс та коефіцієнт задоволеності в експериментальних взводах виявився набагато вищим, ніж у контрольних, що засвідчує ефективність застосованої методики формування професійної усталеності в курсантів на заняттях з вогневої підготовки.

Здійснене дослідження не претендує на повноту висвітлення всіх сторін процесу формування професійної усталеності курсантів до правоохоронної діяльності. Складність проблеми диктує необхідність подальшого вивчення її в таких напрямках, як: визначення факторів і їх впливу на формування професійної усталеності курсантів до майбутньої службової діяльності; підготовка курсантів і жінок-курсанток до дій в екстремальних умовах.

Зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Вогнева підготовка курсантів вузу МВС як професійна необхідність // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №2. - С. 191-195.

2. Професійна усталеність у діяльності органів внутрішніх справ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №3. - С. 186-190.

3. Методика діагностики професійної усталеності співробітника ОВС // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №4. - С. 179-184.

4. Теоретичні засади професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ // Наука і освіта. -1998. - №4-5. - С. 10-13.

5. Фактори підвищення ефективності процесу формування професійної усталеності у курсантів вузу системи МВС // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - 1998. - Вип. 10-11. - С. 108-113.

6. Професійна усталеність органів внутрішніх справ // Матеріали VI Всеукраїнської науково-методичної конференції "Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України" (Одеса, 8-10 вересня 1998 р.). - Одеса, 1998. - С. 58-60.

7. Вогнева підготовка курсантів як навчальна дисципліна // Матеріали щорічної науково-методичної конференції "Шляхи активізації пізнавальної діяльності тих, хто навчається, в процесі підготовки військових фахівців" (Одеський інститут Сухопутних військ) - Одеса, 1998. - С. 65-67.

8. Підготовка курсантів вузу системи МВС до дій в екстремальних ситуаціях як компонент професійної усталеності // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. -1999. - №2. - С. 198-203.

9. Яворська Г.Х., Дяченко В.І. Професійна усталеність і готовність курсантів до дій у напружених ситуаціях. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - № 3. -С. І89-І95.

анотація

Дяченко В.І. Формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи МВС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського, Одеса, 2000.

У дисертації досліджується проблема професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ, визначено та науково обгрунтовано сутність поняття, структуру та ознаки цієї усталеності. Теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано психолого-педагогічні умови ефективного формування професійної усталеності курсантів на заняттях з вогневої підготовки: поглиблення змістового компонента навчального заняття; диференційований підхід до навчання курсантів; емоційна регуляція діяльності курсантів; оволодіння курсантами оцінним компонентом та адекватним застосуванням його в напружених ситуаціях.

Ключові слова: професійна усталеність співробітника органів внутрішніх справ, професійна діяльність, напружена ситуація, вогнева підготовка.

Дьяченко В.И. Формирование профессиональной устойчивости курсантов высших учебных заведений системы МВД. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования- Южно-Украинский государственный педагогический университет (г. Одесса) им. К.Д.Ушинского, Одесса, 2000.

В диссертации исследуется проблема профессиональной устойчивости, в частности сотрудника органов внутренних дел, пути, методы и условия её формирования.

В первом разделе исследовано состояние разработки проблемы профессиональной устойчивости в психолого-педагогической литературе, раскрываются сущность, структура и признаки профессиональной устойчивости сотрудника органов внутренних дел, особенности формирования профессиональной устойчивости у курсантов учебных заведений закрытого типа. Установлено место профессиональной устойчивости в служебной деятельности органов внутренних дел. Раскрыта взаимосвязь профессиональной устойчивости с профессиональным мастерством, способностями, профессиональной готовностью, установкой, направленностью. Разработаны и охарактеризованы критерии оценки формирования профессиональной устойчивости курсантов высших учебных заведений системы Министерства внутренних дел.

Отмечено, что по своему характеру правоохранительная деятельность всегда эмоционально напряжена. В условиях такой деятельности милиционеры (в особенности курсанты-стажеры и молодые офицеры) испытывают значительные трудности, которые связаны с умением ориентироваться в быстротечных условиях современной жизни, находить оптимальные решения в сложных, нестандартных ситуациях, учитывать возрастные, половые, профессиональные и индивидуальные особенности окружающих и сохранять при этом выдержку и самообладание, то есть обладать профессиональной устойчивостью.

Быстрый рост профессионального мастерства обеспечивается не только наличием профессиональных способностей, но и профессиональной устойчивостью деятельности органов внутренних дел, которая выступает одной из важных ее характеристик. Стихийное формирование профессиональной устойчивости сотрудников органов внутренних дел не дает возможности большинству милиционеров достичь достаточно высоких уровней ее развития, и, в конечном результате, достичь высот профессионального мастерства.

Во втором разделе диссертации представлены этапы и методы опытно-экспериментальной работы. Теоретически обоснованы психолого-педагогические условия эффективного формирования профессиональной устойчивости будущего офицера милиции: углубление содержательного компонента учебного занятия; дифференцированный подход к обучению курсантов; эмоциональная регуляция деятельности курсантов; овладение курсантами оценочным компонентом и целесообразным применением его в напряженных ситуациях.

Описано реализацию предложенных педагогических условий и проанализировано влияние каждой из них на эффективность процесса формирования профессиональной устойчивости курсантов.

Разработана методика формирования профессиональной устойчивости будущих офицеров милиции в виде поэтапного процесса формирования её с использованием таких способов как решение специальных профессиональных (ситуационных) задач, игровое моделирование, юридический кроссворд, курсантский Клуб Веселых и Находчивых, профессиональный “Брейн-ринг”, соревнования “Ну-ка, парни!” и “Ну-ка, девушки!”, викторины по предметам боевой подготовки, дискуссии за “круглым столом”, встречи с ветеранами правоохранительной системы, с практическими сотрудниками органов внутренних дел, что позволило преподавателям вуза целенаправленно руководить процессом формирования профессионально-специальной устойчивости.

Показана методика диагностики уровней профессиональной устойчивости сотрудников органов внутренних дел. Исследования проводились на семинарах, практических занятиях, во время стажировки курсантов в практических органах внутренних дел.

Основные методы, которые использовались во время диагностики, - метод наблюдений (простое и комплексное), опрашивание, беседа, анкетирование, экспертные оценки, анализ документации, бланковые методики, программированные способы психофизиологического тестирования (тест “САН”), стандартизированные и модифицированные опросники (Г.Айзенка, Ч.Спилбергера).

В выводах диссертационного исследования отмечается, что в условиях обучения в высших учебных заведениях системы Министерства органов внутренних дел есть возможность осуществлять работу по целенаправленному формированию у курсантов профессиональной устойчивости к правоохранительной деятельности, в частности на занятиях по огневой подготовке.

Проведенное исследование подтвердило выдвинутую гипотезу исследования.

Ключевые слова: профессиональная устойчивость сотрудника органов внутренних дел, профессиональная деятельность, напряженная ситуация, огневая подготовка.

усталеність професійний курсант вогневий

Dyachenko V.I. Professional stability formation of the cadets in high educational establishments of the Ministry of Internal Affairs-Manuscript.

Thesis of obtaining candidate degree of pedagogical science, speciality -13.00.04 - Theory and methodology of professional education. -South-Ukrainian teachers' training University (Odessa) n.a. Ushinskiy K.D, Odessa, 2000.

The problem of professional stability of law enforcement agencies members is investigated in the thesis. Evaluation criteria of professional stability formation of cadets in high educational establishments of the MIA is worked out and characterized.

Psychological - pedagogical conditions of effective professional stability formation of the future militia officer are theoretically grounded and experimentally approved, such as deepening contents component of training lesson, differentiational approach to training, emotional regulation of cadets' activity, mastering of evaluation criteria by cadets and usage of it in tens situations.

Key words: professional stability of law enforcement staff members, professional activity, tense situation, differentiational approach to training.

Размещено на Allbest.ru

...