Проблема підготовки майбутніх учителів до статевого виховання учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

ГЛАВАЦЬКА Ольга Леонідівна

УДК 378.044

ПРОБЛЕМА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

13.00.04 -- теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Тернопіль -- 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Кравець Володимир Петрович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лисенко Неллі Василівна, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, кафедра теорії та методики дошкільного виховання, завідувач; кандидат психологічних наук, доцент Говорун Тамара Василівна, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра педагогіки та психології, доцент.

Провідна установа: Херсонський державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Херсон.

Захист відбудеться 5 травня 2000 року о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий 4 квітня 2000 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Чайка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціально-економічна криза, яку переживає Українська держава, боляче позначилась на функціонуванні інституту сім'ї. Серед негативних тенденцій у сфері сімейних стосунків домінують такі: зниження кількості шлюбів, поширення нетрадиційних форм організації співжиття, зменшення народжуваності, перетворення сім'ї з середньодітної на однодітну, автономізація сім'ї у вирішенні матеріально-побутових проблем, перебудова та адаптація сімейних ролей до статевого рівноправ'я, взаємозамінності чоловіка і жінки в розподілі всіх домашніх справ тощо.

Одне з чільних місць у процесі статевого виховання учнів відводиться школі. Проте сучасний стан підготовки учнівської молоді до сімейного життя характеризується низкою суттєвих недоліків: випускники шкіл мають недостатній рівень статевої поінформованості, необізнані з питаннями сексуальної культури, не розуміють психологічних особливостей статей, психології інтимних взаємин, небезпеки непланової вагітності тощо.

Актуальність підготовки молоді до сімейного життя визначається в численних психолого-педагогічних дослідженнях. Процес такої підготовки розглядається передусім через систему діяльності вчителя, шкільного психолога в аспекті впливу на статеву свідомість (М.Й.Боришевський, В.О.Васютинський, Т.В.Говорун); через формування культури сексуальної поведінки (Т.В.Говорун, Т.С.Гурлєва, Л.І.Мороз, О.М.Шарган); через адаптацію до реалізації функцій сім'ї (Т.В.Буленко, В.І.Зацепін, З.Г.Кісарчук, І.О.Трухін, Р.П.Федоренко). Формування в молоді моральних основ сімейного життя порушувались М.В.Вовчик-Блакитною, Л.Я.Верб, Н.С.Верещагіною, Є.Ф.Ільяною, В.Г.Карпиковим, С.В.Ковальовим, Т.В.Кравченко, М.Ф.Кунцом, Д.В.Луциком, В.І.Макаровим, Н.І. Новиковою, В.Л.Поплужним; етнокультурних засад -- М.Г.Стельмаховичем, Г.Г.Сутріною, В.Г.Постовим, Т.Г.Тюриною; соматикогігієнічних основ -- Д.М.Ісаєвим, В.Є.Каганом, Д.В.Колесовим, А.Г.Хрипковою, І.Ф.Юндою. Водночас недостатньо вивчені аспекти педагогічного керівництва процесом статевого виховання учнів.

Особливу роль у підготовці випускників шкіл до шлюбу та створення сім'ї повинні виконувати вчителі загальноосвітніх шкіл. А це означає, що підготовка майбутніх учителів у педагогічних закладах освіти до статевого виховання учнів є нагальною проблемою. Вона актуалізується й іншими чинниками: негативним досвідом життєдіяльності дітей у батьківській сім'ї, спотвореними установками соціуму щодо родинного життя, низьким рівнем статевого виховання в школі. Теоретична нерозробленість змісту і методів підготовки учнів до сімейного життя призводить до нівелювання проблематики сім'ї, культури подружніх стосунків у виховній роботі з молоддю. На сучасному етапі завдання щодо статевого виховання учнів школою практично не розв'язані, що насамперед пояснюється недостатньою підготовленістю вчителя до такої роботи.

За останні десятиліття спостерігається активний науково-педагогічний пошук і розробка окремих питань професійної підготовки студентів (дослідження А. П. Акимової, Л. Г. Ахтарисової, М. М. Бойчевої, В. В. Васенко, Н. З. Єловоїа, Л. В. Заремби, Т. О. Зотєєвої, В. М. Рязанцевої, С. І. Ткачова, Н. Д. Хмель, Т. С. Яценко). Наукові основи професійно-педагогічної освіти і формування особистості сучасного вчителя висвітлені в працях О. О. Абдуліної, Ю. П. Азарова, С. І. Архангельського, І. А. Зязюна, В. А. Крутецького, Н.Г. Ничкало, О. Г. Мороза та ін.

Незважаючи на висвітлення в наукових публікаціях результатів емпіричних досліджень, теоретичних підходів до професійної підготовки майбутніх учителів, загальнопедагогічна підготовка до статевого виховання учнів не отримала достатньо глибокого теоретичного обґрунтування. Автори окремих дисертацій (В. О. Бойко, М. Г. Вієвська, М. І. Гей, Є. М. Черепова) розглядали лише певні напрями цієї роботи, проте підготовка майбутнього вчителя до статевого виховання учнів не стала ще предметом спеціального дослідження.

Загалом об'єктивна необхідність підготовки молоді до життя і діяльності в умовах демократичного суспільства, суперечність між реальним та необхідним рівнем статевої культури молоді, між реальним рівнем підготовки вчителів і сучасними вимогами щодо реалізації завдань статевого виховання, а також недостатня теоретична і практична розробка проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлений напрям досліджень є складовою частиною комплексу програм науково-дослідної діяльності Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Вибраний напрям роботи має зв'язок із науковими програмами кафедри педагогіки. Дисертаційне дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи проблемної наукової групи і включене до загально кафедральної теми “Молода сім'я” (протокол № 5 від 10.11.1994 р.).

Об'єкт дослідження -- підготовка майбутніх учителів до виховної діяльності з учнями загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження -- процес підготовки студентів вищих закладів педагогічної освіти до статевого виховання учнів.

Мета дослідження -- розробити систему підготовки майбутніх учителів до статевого виховання учнів.

В основу дослідження покладено гіпотезу: підготовка майбутніх учителів до статевого виховання учнів здійснюватиметься ефективніше, якщо в процесі їх навчання у вищому педагогічному закладі освіти буде забезпечено: формування особистої установки вчителя на важливість роботи зі статевого виховання учнів; системний підхід до формування знань, умінь та навичок студентів зі статевого виховання учнів.

Досягнення основної мети дослідження забезпечується розв'язанням таких конкретних завдань:

Вивчити досвід статевого виховання учнів у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці.

Розробити структурну модель підготовки студентів до статевого виховання учнів.

Визначити сутність, зміст, структурні компоненти професійної готовності студентів, розробити критерії готовності майбутніх учителів до цієї діяльності.

Апробувати зміст, основні шляхи та форми реалізації моделі професійної підготовки майбутніх учителів до статевого виховання учнів.

Розробити методичні рекомендації з підготовки студентів до статевого виховання учнів в умовах навчально-виховного процесу вищого педагогічного закладу освіти.

З метою перевірки висунутої гіпотези та реалізації поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду навчально-виховного процесу у педагогічних закладах; педагогічне спостереження (пряме й опосередковане); вивчення документальних джерел: архівних матеріалів, державних документів у галузі вищої освіти, аналіз навчальних планів, програм, підручників; анкетування, інтерв'ювання студентів та учнів, бесіди (з керівниками шкіл, учителями, студентами); порівняння результатів діяльності студентів (щоденники спостережень, звіти за результатами педагогічної практики) у процесі констатуючого та формуючого експерименту; математична обробка дослідних даних.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання, філософські положення про взаємозв'язок і взаємообумовленість явищ та процесів, про перехід кількісних змін у якісні; положення про науковий підхід до аналізу процесу педагогічних явищ, про єдність логічного та історичного; про провідну роль діяльності у формуванні особистості, про єдність свідомості і діяльності, а також нормативні документи України з питань освіти і виховання; фундаментальні дослідження проблеми становлення особистості майбутнього вчителя.

Достовірність та обґрунтованість одержаних результатів забезпечена застосуванням взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних поставленій меті; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних; використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягають у тому, що:

1) створено структурну модель підготовки студентів до роботи зі статевого виховання учнів у школі;

2) розкрито основні компоненти та критерії діагностування рівнів сформованості професійної готовності студентів педагогічного закладу освіти до статевого виховання учнівської молоді;

удосконалено зміст та методику підготовки майбутніх учителів до здійснення статевого виховання школярів.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що запропоновану модель підготовки майбутніх учителів до статевого виховання учнів у школі можна впровадити у практику навчально-виховного процесу педагогічних закладів освіти. Розроблений зміст статево освітніх програм для учнів може бути використаний інститутами післядипломної освіти для підвищення кваліфікації вчителів; удосконалення навчально-виховного процесу в школі; для організації педагогічного всеобучу батьків, а також при створенні навчальних підручників та методичних посібників. Запропоновані форми проведення занять зі спецкурсу та розроблена тематика дослідницької роботи студентів сприятимуть підвищенню ефективності їх підготовки до статевого виховання учнів.

Дисертація є особистим внеском здобувача у вирішенні проблем підготовки майбутніх учителів до статевого виховання учнів та розробки моделі такої підготовки.

Апробація та впровадження результатів дослідження в практику здійснювалися шляхом публікацій, у доповідях на науково-практичних конференціях, у виступах перед учителями, батьками, студентами й учнями. Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, на звітних наукових конференціях Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1994--1997 рр.), на міжнародній конференції “Психологічна служба школи: минуле, сучасне, майбутнє” у м. Тернополі (1996 р.), на засіданнях обласного управління з питань молодіжної політики у м. Тернополі (1996 р.), на педагогічних радах ЗОШ №12, 16, 24 м. Тернополя (1996 р.). Матеріали дослідження, основні його положення були використані при викладанні нормативних дисциплін, а також спецкурсу.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 праць: 6 статей і тези.

База дослідження. Дослідна робота проводилась у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка та в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова. У формуючому експерименті брали участь студенти фізико-математичного, історичного, філологічного факультетів та факультету фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, педагогічного та фізико-математичного факультетів Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, вчителі, класні керівники, учні та батьки учнів загальноосвітніх шкіл № 6, 8, 9, 12, 16, 18, 22, 24 м. Тернополя. Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Роботу викладено на 150 сторінках машинопису з використанням 35 таблиць, 10 рисунків, 176 найменувань джерел літератури та 17 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання та гіпотезу. Розкрито наукову, теоретичну та практичну цінність роботи. Наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Підготовка майбутніх учителів до статевого виховання учнів як актуальна соціально-педагогічна проблема” проаналізовані творчі здобутки вітчизняних і зарубіжних педагогів, досвід роботи освітніх закладів та сучасний стан проблеми в Україні; описана педагогічна система підготовки студентів до статевого виховання учнів; розкрита психолого-педагогічна сутність професійної готовності вчителя до досліджуваної діяльності, представлені критерії та рівні цієї готовності.

Історико-теоретичний підхід до проблеми підготовки вчительства до статевоосвітньої роботи дав змогу визначити джерелознавчу базу дослідження, представити аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних педагогів із даного питання.

Підготовка студентів до статевого виховання учнів розглядалась нами як складна система, яка функціонує відповідно до цілей та принципів підготовки спеціалістів. Її ефективність найперше залежить від потреб, які висуває соціальна дійсність до змісту статевого виховання, вмінь та навичок учителя реалізовувати його завдання.

Підготовка студентів до статевого виховання учнів здійснювалася поетапно, відповідно з періодами навчання. Перший етап (I--II курси) забезпечував оволодіння навичками організації відповідної роботи з учнями, формування у студентів професійної зацікавленості, сприяв усвідомленню суспільної необхідності статевого виховання.

Другий етап (III курс) будувався таким чином, щоб засвоєні на попередніх курсах знання стали основою розуміння соціально-психологічних механізмів розвитку статевої свідомості дитини. Форми та методи навчання спрямовувались на теоретичний пошук моделей статевовиховної роботи, перевірку їх дієвості під час спостереження за педагогічним процесом у школах.

Заключний етап (IV--V курси) був спрямований на практичне втілення отриманих знань, на самоутвердження й самореалізацію майбутнього вчителя в активній педагогічній діяльності упродовж практики, коли узагальнювалася і проходила перевірку цілісна система організації процесу статевого виховання учнів.

У розділі аналізується також робота вчителів і батьків зі статевого виховання (дослідженням охоплено 160 класних керівників, 130 батьків, 280 вчителів різних спеціальностей м. Тернополя). Причини недостатнього його запровадження передусім криються в побоюванні дорослих інформувати дітей про сексуальні стосунки, методи контрацепції (через упередженість, що подібні питання розбудять сексуальний інтерес та стимулюватимуть статеву активність). Згідно з отриманими даними, 57% класних керівників старших класів не обговорюють зі своїми вихованцями телепередачі, газетні статті, книги та художні фільми з проблем сексуальної поведінки, шлюбно-сімейних стосунків, виховання дітей у сім'ї.

Навчально-виховна робота в багатьох школах має “безстатевий” характер. Про це свідчать також результати анонімного опитування вчителів: 67% шкільних педагогів не готують дівчат до виконання материнських ролей, а хлопців -- до батьківських. 68,3% вчителів взагалі не проводять ніяких виховних заходів зі статевого виховання учнів; 54% вчителів-предметників не торкаються теми статі та сексуальності, не використовують дидактичні матеріали уроків для їхнього висвітлення.

Частина педагогів (25%) і батьків старшокласників (6%) переконані, що питаннями статевого виховання має займатись сім'я. При цьому більшість опитаних батьків (58%) заявляє, що не знають, як знайомити дітей із таємницями статі, відчувають сором'язливість та недостатній рівень сексологічних знань.

На констатуючому етапі дослідження було виявлено, що переважна більшість вчителів, батьків та студентів виявляє інтерес до проблеми статевого виховання і вважає, що в школі потрібно проводити відповідні навчально-виховні заходи для учнів. На думку 71% вчителів, для такої роботи необхідна спеціальна підготовка в педагогічних закладах освіти.

Наше опитування охоплювало також 412 студентів II-V курсів Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Як свідчать результати анкетування, випускники педагогічних закладів переважно не мають систематичної підготовки з питань статевого виховання та підготовки учнів до шлюбно-сімейних стосунків. 62% майбутніх учителів назвали головною причиною відсутності статевого виховання дітей у школі, відсутність у них спеціальних знань, умінь та навичок. При цьому 91% студентів переконані, що під час навчання у педагогічних закладах освіти вони не отримують достатньої теоретичної та практичної підготовки до роботи в школі з даного виду діяльності. Про це свідчить той факт, що 84% студентів не могли назвати мети чи завдань статевого виховання дітей, а 92% випускників педагогічних закладів освіти не володіють методикою організації та проведення будь-яких позакласних форм роботи зі статевого виховання. 21,8% студентів проводили роботу з батьками в основному з питань навчання та поведінки учнів, і майже ніхто -- з питань статевого виховання. На основі аналізу змісту навчальних планів і програм, підручників з психолого-педагогічних дисциплін ми дійшли висновку, що вони недостатньо спрямовані на підготовку студентів до статевовиховної діяльності. Внаслідок цього випускники педагогічних закладів освіти не володіють системою знань, умінь та навичок зі статевого виховання учнів. Враховуючи актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення для системи підготовки педагогів, ми розробили структурну модель підготовки майбутніх учителів до даної діяльності.

Запропонована структурна модель підготовки студентів до статевого виховання учнів дає змогу простежити зв'язки її різних компонентів (рис. 1). Професійна готовність учителя до статевовиховної діяльності представлена нами у вигляді складної структури, що включає психологічну готовність, теоретичну і практичну підготовку. Названі компоненти пов'язані між собою цілями, завданнями і принципами підготовки спеціалістів. Функції системи поділені на дві групи (за основу бралися дослідження О.О.Абдуліної): внутрішні (навчальна, розвиваюча і виховна) і зовнішні (інтегруюча). Освітня функція полягає в опануванні студентами фундаментальних знань основ педагогічної теорії і шкільної практики з питань статевого виховання, у формуванні в них системи професійно-педагогічних знань, умінь і навичок. Розвиваюча функція відображає вплив педагогічних здібностей на розвиток професійно спрямованого мислення майбутніх учителів, формування творчого підходу до педагогічної діяльності зі статевого виховання молоді. Виховна функція полягає в тому, що процес оволодіння професійно-педагогічними знаннями і вміннями органічно поєднаний із розвитком особистості, формуванням професійних якостей. Інтегруюча функція в системі підготовки до статевого виховання учнів визначає професійно-педагогічну спрямованість усього навчально-виховного процесу. Вона об'єктивно відображає взаємозв'язок педагогічних дисциплін з психологією, віковою фізіологією і шкільною гігієною, а також з дисциплінами суспільного і спеціального циклів.

Для виявлення особливостей професійної готовності студентів до роботи з учнями проводилося опитування, яким було охоплено 350 студентів-випускників різних факультетів Тернопільського педуніверситету.

Психологічна готовність розглядалась як комплекс компонентів: цільового, емоційно-вольового, мотиваційного, інтелектуального і морального. На наш погляд, психологічна готовність є визначальною і має прояв в особистісній установці на здійснення цієї роботи, вмінні подолати своєрідний психологічний бар'єр. З'ясувалося, що 61% студентів психологічно не готові до такої роботи: відчувають нерішучість, закомплексованість, сором'язливість при обговоренні питань статі, шлюбу і сім'ї.

Важливою передумовою теоретичної підготовки є формування в учителів стійкого інтересу до змісту навчальної та виховної діяльності, прагнення оволодіти методами впливу на статеву свідомість учнів. Згідно з отриманими даними, 51% студентів теоретично не підготовлені до такої роботи. Про це свідчать результати опитування, індивідуальних бесід, виконання ними контрольних завдань.

В основу діагностики практичної підготовки студентів була покладена оцінка їх педагогічних умінь, здатності використовувати відомі та нові технології виховання учнів. Встановлено, що низький рівень практичної підготовки до статевовиховної діяльності засвідчили 76% опитаних студентів випускних курсів. Характерно, що майже 92% студентів під час педагогічної практики не проводять виховної роботи з учнями з проблем статевого виховання.

При визначенні рівнів сформованості професійної готовності студентів до статевого виховання учнів ми враховували особистісний і діяльнісний критерії. Особистісний -- це сформованість комплексу особистісних якостей, які ґрунтуються на професійній придатності до педагогічної діяльності (професійна емпатійність, емоційна стабільність, організаційні здібності, комунікативна культура та інші). Діяльнісний -- це самостійність виконання практичних завдань, результативність і належний рівень проведення відповідних виховних заходів, уміння здійснювати їх аналіз, забезпечувати статеву просвіту батьків та учнів, прогнозувати наслідки статевовиховної роботи; популяризувати статевоосвітні знання серед населення. Результати констатуючого експерименту, проведеного з використанням методу експертних оцінок і методики визначення середніх значень, а також методу виявлення відсоткових відношень, дали змогу виділити три рівні професійної готовності студентів до здійснення статевого виховання учнів: достатній, середній та низький.

Для студентів першої групи характерним є позитивне ставлення до роботи зi статевого виховання учнів, розуміння її суспільної значущості та свідоме виконання свого професійного обов'язку. Їм притаманне вiдповiдальне ставлення до засвоєння загально-педагогiчних i спеціальних знань i умінь, необхідних для успішного виконання даної дiяльностi. Студентів другої групи відрізняло нейтральне ставлення до органiзацiї роботи зi статевого виховання. У них недостатньо розвинені вміння з органiзацiї процесу самовиховання, контролю за рівнем статевого виховання i просвіти учнів. Такі студенти відчували труднощі в роботі з батьками. Студентам третьої групи властиве негативне ставлення до роботи зi статевого виховання учнів. Рівень знань з проблеми можна визначити як частковий, поверхневий. Студенти не прагнули до збагачення теоретичним матеріалом. Представники цієї групи не вирішували спеціальних завдань, не брали участі в науково-дослiднiй роботі.

Оцінювання рівнів професійної готовності за методикою М. І. Грабаря на констатуючому етапі дослідження показало, що студенти експериментальних (170 осіб) і контрольних (166 осіб) груп мають практично однаковий рівень сформованості вмінь здійснювати статеве виховання учнів. Переважна більшість студентів контрольних і експериментальних груп (62,7% і 60,6% відповідно) характеризується низьким рівнем сформованості професійної готовності; 32,5% і 33,5% студентів знаходяться на середньому рівні, і лише 4,8% і 15,9% -- на достатньому. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що проблема підготовки студентів до статевого виховання учнів потребує цілеспрямованої та систематичної роботи під час навчання у педагогічних закладах освіти.

У другому розділі “Система підготовки майбутніх учителів до статевого виховання в умовах вищих педагогічних закладів освіти” представлено результати формуючого експерименту щодо підготовки майбутніх учителів до означеного виду професійно-педагогічної праці, визначаються зміст, організаційні форми та прийоми навчання студентів, оцінюється їхня ефективність.

Упродовж дослідження визначались потенційні можливості дисциплін психолого-педагогічного циклу в оволодінні студентами необхідною сумою знань, умінь та навичок статевої просвіти, розвитку в них свідомого ставлення до статевовиховної роботи.

Важливу роль у процесі теоретичної та практичної підготовки студентів до статевого виховання учнів у формуючому експерименті відіграв спецкурс “Етика та психологія сімейного життя”. Розробка його змісту сприяла формуванню у студентів системи знань з основ статевого розвитку, сексуальної поведінки та культури учнів різних вікових груп. Значна увага в програмі спецкурсу приділена проблемі шлюбно-сімейних стосунків, а також механізмам педагогічної взаємодії у системі “учитель -- учень”, “учитель -- батьківська сім'я учня” тощо.

Під час проведення практичних занять інтенсивно використовувались евристичні методи навчання, рольова перспектива, моделювання різних життєвих ситуацій (кожен студент мав змогу обрати роль учителя чи учня, “розіграти” сценарії навчально-виховного процесу). Це сприяло результативності навчально-виховної роботи, формуванню професійної готовності студентів, інтересу до проблем статі та сім'ї. Як засвідчують дані формуючого експерименту, студенти високо оцінили значення спецкурсу. Критерієм діагностування ефективності впливу спецкурсу “Етики та психології сімейного життя” на підготовку до статевовиховної роботи був індекс “задоволеності”. Відповіді студентів засвідчили, що змістом спецкурсу задоволені 50% опитуваних (від загальної кількості 170 осіб, що брали участь у формуючому експерименті), цілком задоволені -- 41,7%, не задоволені -- 1,8%, дуже не задоволені -- 1,1%, з невизначеним ставленням -- 5,4% студентів.

Для підвищення якості підготовки студентів до статевого виховання в межах формуючого експерименту ми організували наукову проблемну групу “Проблеми статі та сексуальності”. Результати наукових пошуків студенти демонстрували на науково-практичних конференціях, у постійно діючому університетському лекторії “Молода сім'я”, тематичних вікторинах, на читацьких конференціях, вечорах, у позанавчальний час. Самостійна науково-дослідна діяльність успішно впливала на професійну підготовку студентів, поглиблювала їхні знання та вміння в позаурочний час.

Підготовка майбутніх учителів до статевого виховання учнів передбачала активізацію взаємозв'язку процесів навчання та самоосвіти студентства. Важлива роль відводилася написанню студентських реферативних та курсових робіт, веденню індивідуальних педагогічних словників та щоденників самоосвіти з найменш вивчених проблем статі та сексуальності.

Моніторингу особистісного зростання студентів слугували цілеспрямовані спостереження за їхньою діяльністю під час аудиторних занять та педагогічної практики, анкетування (індивідуальні та групові), бесіди, експертні оцінки.

Як засвідчують результати формуючого експерименту, педагогічна практика значною мірою сприяла усвідомленню студентами суспільної значущості статевовиховної діяльності, сприяла формуванню статевої культури самих студентів. Виявлено, що в 62% студентів експериментальних груп значно змінилось оцінне ставлення до проблеми протягом усього навчально-виховного процесу. У контрольних групах ця кількість становила лише 38%. Отже, такими, що не визначилися в проблемах статевої культури, залишилося більше половини випускників педвузу. При порівнянні поетапного індексу “задоволеності” студентів своєю підготовкою до статевоосвітньої діяльності з І по V курс навчання в експериментальних та контрольних групах виявилося, що індекс “задоволеності” останніх нижчий.

Для оцінки ефективності проведеного експерименту з підготовки студентів до статевого виховання учнів застосовувались узагальнені рівні сформованості професійної готовності. Зазначимо, що оцінка готовності студентів до статевого виховання учнів підраховувалась сумуванням балів з кожного із 8 завдань, які передбачали знання основних методів, форм, змісту виховної діяльності. При цьому враховувалось середнє значення бальних оцінок вербальної та реальної поведінки за формулою:

де x_n-- бальна оцінка вербальної поведінки (наявність знань про дану роботу), y_n-- бальна оцінка реальної поведінки (вияв знань у конкретних діях), n -- кількість завдань. Оцінка вербальної та реальної поведінки здійснювалася за трибальною шкалою (достатній рівень, середній та низький). До достатнього рівня готовності студентів до статевого виховання учнів ми віднесли всіх із середньою бальною оцінкою x = 2,25, до середнього -- 1,5 = x < 2,25 і до низького -- x < 1,5. Достовірність одержаних даних перевірялась шляхом визначення x2. Таким чином були виділені три групи випускників за рівнем готовності до статевого виховання учнів (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості професійної готовності студентів до статевого виховання учнів

Так, 39,4% студентів експериментальних груп мали достатній рівень професійної готовності. У контрольних групах кількість студентів з достатнім рівнем була лише 24,1%. Щодо низького рівня, то він становив 5,3% в експериментальних групах, а в контрольних групах -- 22,9%. Порівняльний аналіз представлених даних дає підстави констатувати ефективність запропонованої системи підготовки майбутніх учителів до статевого виховання учнів.

На основі отриманих даних можна стверджувати, що проведена експериментальна робота також позитивно вплинула на формування у студентів педагогічних вмінь роботи з батьками. Порівняння результатів констатуючого і формуючого експериментів дозволяє дійти висновку про підвищення рівня сформованості професійних умінь та навичок. Результати діагностичних зрізів сформованості професійної готовності студентів до роботи з батьками зі статевого виховання дітей на початку та наприкінці експерименту наочно представлені на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості професійної готовності студентів до роботи з батьками зі статевого виховання дітей

У висновках дисертації представлені основні результати дослідження:

Кризовий стан шлюбно-сімейних стосунків, зміна життєвих цінностей і стандартів статеворольової поведінки негативно позначились на готовності молоді до шлюбу та створення сім'ї. Статеве виховання учнівської молоді залишилось осторонь навчального процесу в школі. Зміст, форми та методи підготовки вчителів до статевого виховання учнів не відповідають вимогам сьогодення, а відтак не забезпечують формування людини, здатної створити щасливу сім'ю.

У дослідженні виявлено низьку ефективність роботи сучасної школи зі статевого виховання учнів без відповідного кваліфікованого педагогічного забезпечення. Низький рівень педагогічної культури батьків у сфері статевого виховання актуалізує потребу цілеспрямованої підготовки вчительських кадрів до статевоосвітньої діяльності. Значні резерви школи щодо статевого виховання учнівської молоді залишаються нереалізованими через недостатність підготовки майбутніх учителів до відповідної роботи з дітьми в урочний та позаурочний час.

Досліджено, що типові труднощі на шляху реалізації вчителями завдань статевого виховання школярів стосуються змісту, форм та методів статевоосвітньої роботи. Учитель залишається необізнаним з питань психології статі та статевого розвитку дитини, сексуальної поведінки, слабко володіє методами впливу на статеву свідомість вихованців.

1. Встановлено той факт, що переважна більшість випускників педагогічних закладів освіти знаходиться на низькому рівні професійної готовності до статевого виховання учнів. Досягти суттєвих змін можна за умови належної підготовки майбутніх учителів, на основі врахування традиції вітчизняної педагогічної освіти та кращого зарубіжного досвіду. Запропонована схема формування професійної готовності майбутнього вчителя до реалізації завдань статевого виховання, в основу якої покладений розвиток психологічної готовності, теоретичної та практичної підготовки. Покомпонентний її аналіз дозволив визначити зміст педагогічної підготовки з погляду структурних компонентів, окреслити місце та значення статевоосвітніх знань у цілісному формуванні професійної готовності.

2. Створено модель підготовки майбутніх учителів до статевого виховання школярів, яка мала комплексну структуру і передбачала теоретичну розробку наукової проблеми; організацію поетапного навчання студентів у педагогічних закладах освіти з використанням педагогічних інновацій.

3. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено систему підготовки студентів до статевого виховання учнів. Вона передбачала такі основні види діяльності студентів педагогічного закладу освіти: навчальну, науково-дослідну, поза навчальну роботу та педагогічну практику. Системний підхід забезпечує поетапність засвоєння статевоосвітніх знань, дає змогу свідомо планувати, організовувати, корегувати та контролювати процес професійної підготовки майбутніх учителів.

4. Встановлено, що високий рівень професійної готовності майбутніх учителів до реалізації завдань статевого виховання школярів визначається вдосконаленням змісту навчальних програм (насамперед предметів психолого-педагогічного циклу), а також шляхом запровадження спеціального курсу (“Етика і психологія сімейного життя”), використанням нових освітніх технологій навчання, конкретизацією змістової частини педагогічної практики студентів через постановку проблемних завдань, зорієнтованих на організацію статевого виховання школярів.

5. Розроблено й апробовано навчальну програму спецкурсу “Етика і психологія сімейного життя”. Структурно-логічний аналіз його змісту засвідчив великі можливості в оволодінні студентами статевоосвітніми знаннями і психолого-педагогічними вміннями. Дослідження підтвердило, що використання ефективних методів навчання, а також нетрадиційних форм роботи (рольові ігри, моделювання) мають позитивний вплив на формування професійної готовності вчителів до статевого виховання учнів. Ефективність розробленої системи підготовки студентів підтверджується перевіркою емпіричних даних методами математичної статистики.

6. Порівняльний аналіз результатів констатуючого і формуючого експерименту засвідчив значне підвищення рівня професійної готовності вчителів до організації статевого виховання дітей та співпраці з батьками з окреслених питань. Проведене дослідження не претендує на вичерпний аналіз усіх аспектів проблеми підготовки студентів до статевого виховання учнів. Її складність, багатогранність і надзвичайна актуальність вимагає подальшого поглиблення змісту, вивчення зв'язку компонентів системи, вдосконалення засобів формування у студентів професійно необхідних якостей, розширення можливостей практичної роботи майбутнього вчителя в умовах навчання в педагогічному закладі освіти.

Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у таких публікаціях:

Взаємодія вчителів і шкільних психологів з питань статевого виховання учнів // Матеріали міжнародної конференції “Психологічна служба школи: минуле, сучасне, майбутнє”. -- Тернопіль, 1996.-- C. 194-195. (0,1 др. арк.)

Підготовка студентів до статевого виховання учнів як актуальна соціально-педагогічна проблема // Вісник наукових досліджень. --1996.-- № 8.-- С. 53-64. (0,5 др. арк.)

Педагогічні проблеми статевого виховання молодших школярів //Початкова школа. -- 1997. -- № 5. -- С. 43-44. (0,1 др. арк.)

Підготовка майбутніх вчителів до статевого виховання учнів // Рідна школа. -- 1997. -- № 10. -- С. 78-79. (0,1 др. арк.)

Проблема статевого виховання учнів у сфері шкільництва // Освітянин.-- 1996. -- № 5-6-7.-- С. 23-25. (0,1 др. арк.)

Статеве виховання в сім'ї, або вічні проблеми батьків і дітей // Сім'я. -- 1997. -- № 3. -- С. 6-7. (0,1 др. арк.)

Підготовка майбутнього вчителя до роботи зі статевого виховання учнів та формування майбутнього сім'янина // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 3: Педагогіка і психологія. -- 1997. -- № 1. -- С. 62-64. (0,1 др. арк.)

Главацька О. Л.

статеве виховання учень педагогіка

Проблема підготовки майбутніх учителів до статевого виховання. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 -- теорія та методика професійної освіти. -- Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль, 2000 р.

У дисертації висвітлено питання підготовки майбутнього вчителя до організації в школі процесу статевого виховання учнів. Аналізуються творчі здобутки вітчизняних та зарубіжних педагогів, досвід практичної роботи з питань підготовки вчителя до статевоосвітньої діяльності, сучасний розвиток проблеми в Україні. Обґрунтовано сутність, зміст та структурні компоненти професійної готовності вчителя до статевого виховання школярів; узагальнено експериментальну програму підготовки студентів до статевого виховання учнів. Встановлено високу ефективність розробленого автором спецкурсу, який значною мірою підвищує якість підготовки майбутніх учителів до статевого виховання. Запропоновано систему підготовки студентів до організації в школі статевоосвітньої та статевовиховної діяльності.

Ключові слова: підготовка майбутнього вчителя, статеве виховання та статева просвіта, професійна готовність, педагогічна система, педагогічний всеобуч.

Главацкая О. Л.

Проблема подготовки будущего учителя к половому воспитанию учащихся. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 -- теория и методика профессионального образования. -- Тернопольський государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Министерство образования и науки Украины, г. Тернополь, 2000 г.

Диссертация посвящена вопросам подготовки будущего учителя к организации и проведению в школе полового воспитания учащихся, необходимость, которой обусловливается как социально-экономическими реалиями современной жизни, так и процессами, происходящими в молодежной среде.

В первом разделе “Подготовка учителя к работе по половому воспитанию учащихся как актуальная социально-педагогическая проблема” анализируются творческие достижения отечественных и зарубежных педагогов, опыт работы зарубежных стран по вопросам подготовки учителя к половому воспитанию учащихся. В диссертации раскрыто современное состояние проблемы, а именно: уровень половой просвещенности учащихся, проведение полового воспитания в школе и в родительской семье, подготовленность учителей и родителей к этому виду деятельности, а также подготовка студентов высших учебных заведений к половому воспитанию учеников.

В диссертации последовательно отстаивается положение о том, что большинство вопросов, связанных с половым просвещением и воспитательной деятельностью, педагогические учебные заведения способны решить полностью, поскольку в процессе учебно-воспитательной деятельности возможно целенаправленное, систематическое влияние на личность студента по формированию знаний, умений и навыков к данной работе. Педагогически направленная организация учебно-воспитательной работы активизирует развитие познавательной активности и самостоятельной деятельности. Результаты деятельности студентов можно анализировать, описывать, обобщать, что позволяет диагностировать уровни развития формирования знаний, учений и навыков.

Разработана структурная модель подготовки будущих учителей к половому просвещению и половому воспитанию учащихся в школе. Проанализировано содержание и структурные компоненты профессиональной готовности учителя к данной работе.

Во втором разделе “Система подготовки учителя к половому воспитанию учащихся в условиях педагогического учебного заведения” представлены результаты апробации разработанной системы подготовки будущих учителей к организации в школе полового воспитания учащихся, которая предусматривает наполнение новым содержанием учебной, научно-исследовательской, внеучебной работы и педагогической практики студентов.

В диссертационном исследовании обобщены содержание, формы и методы организации подготовки студентов к половому воспитанию учащихся. Разработана и апробирована учебная программа специального курса “Этика и психология семейной жизни”, направленного на обогащение студентов знаниями психологии пола и сексуальности. Установлена высокая эффективность спецкурса, который предлагает использование активных форм и методов учебной деятельности, что в значительной мере повышает качество подготовки будущих студентов к полопросветительной работе. Проведен всесторонний анализ психолого-педагогических дисциплин, других нормативных академических курсов с точки зрения потенциальных возможностей обогащения информацией о поле и сексуальности.

Материалы исследования могут быть использованы в практической работе педагогических учебных заведений, на курсах повышения квалификации учителей, в процессе организации педагогического просвещения родителей, а также подготовки учебников и методических пособий для высшего педагогического образования.

Ключевые слова: подготовка будущего учителя, половое воспитание и половое просвещение, профессиональная готовность, педагогическая система, педагогическое просвещение.

Hlavatska O.L.

Future teachers training for child sex education. -- Manuscript.

This is for a candidate degree in the field of pedagogical sciences, specialty 13.00.04. -- Theory and methodic professional education. -- Ternopil State Pedagogical University, Ternopil, 2000.

The dissertation is devoted to the problem of teacher's training in organizing and conducting child sex education. It is based on the analysis of creative achievements of both domestic and foreign scientists, other countries' experience in the sphere of teachers' training for sex education and current development of this issue in Ukraine.

The dissertation presents the grounds for the contents and structural components of professional readiness for children sex education. Efficiency of a special course designed for significantly improving sex educational training for beginning teachers, which comprises thoroughly developed preparation system.

Key words: teachers training, sex education, professional readiness, pedagogical system.

Размещено на Allbest.ru