Використання гри для формування англомовної лексичної компетенції в учнів 7 класу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Наш час характеризується пошуком нових форм, методів і прийомів навчання. Сучасна школа потребує таких методів навчання, які б допомогли якісно навчити, та першої чергу, розвинути потенціал особистості. Сучасне навчання спрямоване те що, щоб готувати учнів як пристосовуватися, а й активно освоювати ситуації соціальних змін.

Ці завдання можна вирішити з допомогою ігрових методів навчання. У грі здібності дитини виявляється повною мірою. Про навчальну функцію гри відомо вже давно. Використовуючи її як засіб навчання, відомі педагоги стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Ігрові форми роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності дітей.

Видатні діячі епохи Відродження (Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський та інші) приділяли велику увагу іграм саме під час вивчення іноземних мов. Але, незважаючи на очевидну доцільність, вони ще недостатньо широко використовуються в шкільній практиці. Гра - унікальний феномен загальнолюдської культури, її джерело і вершина. Ні в яких видах діяльності людина не демонструє такого самозабуття, виявлення своїх психофізіологічних, інтелектуальних здібностей, як у грі. Гра - регулятор усіх життєвих позицій дитини. Сам факт, що гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і надійному запам'ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов'язковою умовою активної участі, а в кожних випадках - обов'язковою умовою виграшу.

Гра як один з методів виховання цікавила багатьох відомих науковців.

К.Д. Ушинський радив включати елементи цікавості та гри у серйозну навчальну працю учнів, для того щоб процес пізнання був продуктивнішим. А В.О. Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку: «Гра - це величезне світле вікно, через яке духовний світ дитини вливається в життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, що розпалює вогонь кмітливості та допитливості». За допомогою гри розвивається інтерес до вивчення іноземної мови та відбувається перше зіткнення з мовним світом іншої країни. За допомогою гри легше зосередити увагу учнів, залучити їх до активної роботи. Як правило, збагачений ігровими моментами навчально-виховний процес активізує пізнавальні можливості учнів: гра захоплює, викликає бажання взяти дієву участь у ній і одночасно знімає психологічну напругу , що більшою чи меншою мірою супроводжує будь-яке навчальне навантаження. У грі всі рівні. Вона під силу навіть слабким учням. Більше того, слабкий в мовній підготовці учень може стати першим в грі: винахідливість та кмітливість тут виявляються інколи більш важливими, ніж знання предмету. Відчуття рівності, атмосфера захоплення і радості, відчуття здолання завдання - все це дає можливість дітям подолати сором'язливість, яка заважає вільному вживанню в мовленні слів іноземної мови і сприятливо відображається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом з цим виникає відчуття задоволення. Гру також розглядають як ситуативно-варіативну вправу, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах максимально наближених до реального мовного спілкування з властивими йому ознаками - емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного впливу.

Об'єктом дослідження є процес викладання англійської мови в основній школі (в 7 класі).

Предметом дослідження є гра як засіб навчання лексики в основній школі.

Мета дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні умов успішного використання ігор у навчанні лексики учнів основної школи.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

§ проаналізувати теоретико-методологічні засади лексичних ігор;

§ з'ясувати мету, цілі та завдання лексичних ігор на уроці іноземної мови;

§ розробити методичні рекомендації для вчителів щодо використання ігор на уроках іноземної мови;

Методи дослідження:

- аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження;

- узагальнення досвіду провідних педагогів, психологів і методистів.

Використати дане дослідження можна в практичній роботі педагога/вихователя в умовах школи.

1. Теоретичні основи формування мовної лексичної компетенції учнів основної школи

1.1 Вікові особливості учнів основної школи та їх роль при навчанні лексики

Підлітковий вік - складний відповідальний період становлення особистості, в якому формується соціальна спрямованість і моральна свідомість: моральні погляди, судження, оцінки, уявлення про норми поведінки, запозичені у дорослих. Шлях оволодіння ними відбувається через реальні стосунки, через оцінку їхньої діяльності дорослими.

Результативність навчально - виховної роботи вчителя іноземної мови значною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологічних особливостей своїх учнів. Над цим питанням працювали І.О. Зимня,

В.А. Артемов, Б.В. Бєляєв та інші. На основі їхніх робіт можна зробити висновок, що вік учнів з 10 до 14 років - це новий етап розвитку, де провідна роль належить спілкуванню з однолітками. Це складний перехід від дитинства до дорослості, коли виникає центральне психічне особистісне новоутворення - «почуття дорослості». У цьому віці головною цінністю є система відносин з однолітками і дорослими, наслідування свідомо або несвідомо певного ідеалу. Провідним видом діяльності є суспільно корисна діяльність, що включає трудову, суспільно-організаційну, художню та навчальну. У молодших підлітків з'являється «прагнення знати по-справжньому».

Учень повинен відчувати віру в свої здібності, радість за свої успіхи, бажання йти вперед. При невдачах необхідно допомогти школяреві осмислити їх, оцінити як тимчасові труднощі, які можна подолати, побачити шляхи свого подальшого просування й успіху.

Комунікативний підхід до навчання іноземних мов вимагає від учителя створення атмосфери співпраці з учнями, їх активної участі у процесі навчання на уроці, коли діти охоче висловлюють свої думки, роблять висновки та пропонують свої варіанти вирішення складних життєвих проблем. Навчальний матеріал на уроці має бути максимально наближеним до реального життя учнів, до проблем, що їх цікавлять, і види діяльності мають бути природними.

В підлітковому віці розвиток мови відбувається за рахунок розширення словникового запасу та засвоєння багатьох значень слів. Тому актуальним є використання на уроках іноземної мови різноманітних буквених ігор. Підліток підходить інтуїтивно до того, що мова, по суті, є знакового системою, тому дозволяє відображати навколишню дійсність і фіксувати певний погляд на світ. Саме в підлітковому віці учні розуміють, що розвиток мови визначає пізнавальний розвиток самої людини. В цей період формується теоретичне мислення, з'являється здатність встановлювати максимальну кількість розумових зв'язків у оточуючому світі, у системі історично обумовленої реальності людського існування. У підлітків з'являється прагнення до відчуття мови, вони підходять до розуміння того, що «слово» допомагає концентрувати думки, робить самосвідомість більш об'єктивною.

Зазнає якісних змін мотивація навчання. Навчальний процес ставить підвищені вимоги до уваги підлітків, вимагає як мимовільної, так і довільної уваги, сприяє зростанню обсягу уваги, вдосконаленню уміння розподіляти і переключати її.

Основним у мовному розвитку в учнів цього віку є вдосконалення уміння користуватися мовою як засобом спілкування. У здатності користуватися словом підлітки вбачають свою інтелектуальну силу, ознаку свого авторитету в колективі. У зв'язку з цим посилюється інтерес до оволодіння засобами виразного мовлення, до алегорій, крилатих виразів і метафор. Підлітки розуміють гумор, мовні засоби його вираження. Користуючись внутрішнім мовленням, вони шукають адекватні способи передачі своїх думок.

Ігрова діяльність зберігає своє значення, але набуває якісно іншого характеру за змістом і способами здійснення. Особливо захоплюють підлітків колективі ігри, адже для цього віку є характерним прагнення до спілкування з однолітками. Успіхи та помилки їх стають предметом жвавого обговорення та критичних зауважень. В іграх вони проявлять підвищену емоційність.

На середньому ступені навчання іноземної мови в учнів змінюється ставлення до предмету, що вивчається. У структурі мотивації обумовленими є зовнішні фактори. Г.В. Рогова та ін. виділяють вузько особистісні мотиви (діяльність заради оцінки чи іншої власної вигоди), негативні мотиви, пов'язані з усвідомленням учнем тих неприємностей, що його очікують, якщо він не буде сумлінно виконувати свої обов'язки. А оскільки ядром інтересу є внутрішні мотиви (комунікативно-пізнавальні, що виходять із самої діяльності з оволодіння іноземною мовою), то інтерес до предмета звужується. Це говорить про те, що наявність бажання вивчати іноземну мову ще не забезпечує саме по собі позитивну мотивацію. Вона повинна бути підкріплена інтересом учнів до виконання навчальної діяльності. Тому одне з головних завдань вчителя іноземної мови полягає в тому, щоб зберегти в учнів інтерес до предмета. Тут необхідно звернутися до психолого-педагогічних особливостей школярів даного віку.

У молодших підлітків активізується актуальна потреба в самоповазі, загальному позитивному ставленню до себе як особистості. Головним стає аналіз рис свого характеру і особливостей взаємин з іншими людьми. Прагнення розібратися в собі та своїх особливостях, бажання порівняти себе з іншими та оцінити їх якості породжують підвищену чутливість до оцінювання особистісних якостей, поведінки, ставлення до себе загалом. Це основна причина вразливості підлітка, його невмотивованих, безпідставних, із погляду дорослих, бурхливих реакцій на зауваження.

Таким чином, незважаючи на те, що провідною психологічною діяльністю молодших підлітків є навчально-пізнавальна діяльність та спілкування, навчальні ігри залишаються ефективним прийомом формування іншомовної комунікативної компетенції. При використанні ігор для вдосконалення лексичних навичок, слід брати до уваги такі вікові та індивідуально-психологічні особливості учнів: прагнення до самостійності, перевага наочно-образного мислення, розвиток механізму ймовірного прогнозування, підвищена сприйнятливість, розвиток пам'яті та уваги, цілеспрямованість, зростання самосвідомості та контролю за власною діяльністю.

1.2 Класифікації ігор

Ігри надзвичайно різноманітні за змістом, характером, організацією, тому точна їхня класифікація спричиняє багато труднощів, значною мірою вона є досить умовною.

Більшість дослідників вважають, що дидактичні ігри, які проводяться на уроках іноземної мови, можна диференціювати за такими показниками:

а) за змістом і цілями (мовні, мовленнєві);

б) за типом завдань (оперативні, тактичні, стратегічні);

в) за кількістю учасників (індивідуальні, парні, групові, фронтальні);

г) за рівнем складності (прості, складні, моноситуативні, поліситуативні);

д) за рівнем складності інтелектуальної діяльності (ігри на впізнавання, репродуктивні ігри, репродуктивно-варіативні, творчі ігри);

ж) за способом, характером, формою проведення (письмові, усні, рухливі, предметні, функціональні, рольові, імітаційні, ігри-змагання).

Окремо виділяти таку групу дидактичних ігор як «творчі ігри» певним чином проблематично, оскільки організація будь-якої гри вимагає творчого підходу як з боку вчителя, так і учнів. Проблема класифікації дидактичних ігор полягає ще й у тому, що одна і та ж гра може бути віднесена до кількох різних груп.

Найбільш загальною і точною класифікацією ігор є класифікація.

М.Ф. Строніна, який поділяє ігри відповідно до мовних навичок, формуванню яких вони сприяють, а саме на:

· фонетичні;

· лексичні;

· орфографічні;

· граматичні;

· мовленнєві.

Варто відзначити класифікацію О. Газмана, який розподіляє ігри на: рухомі, сюжетно-рольові, комп'ютерні, дидактичні, граматичні, фонетичні, «ігрові оболонки», навчальні, лексичні, ігри-конкурси, драматичні, рольові, буквені, орфографічні, ігри для роботи з алфавітом.

Серед такої різноманітності ігор особливе місце, на мою думку, займають буквені ігри . Під буквеними іграми розуміються своєрідні загадки, в яких потрібно відгадати слово або фразу, написані незвичним способом. Для відгадки необхідно провести комбінаторні перетворення з буквами -- змінити їх послідовність, розміщення відносно одна одної, порядок читання, додати або вилучити окремі букви. Такі розважальні ігри мають різні назви -- розважальні, інтелектуальні, словесні, тестові ігри, буквені задачі. Вони входять в розряд розважальної енігматики (ainigmatos (гр.) --загадка) або Language Puzzles.

Буквені ігри розширюють ерудицію, вчать працювати зі словником, дають можливість тренувати пам'ять, заглиблюватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають своєї розважальності. У ці ігри грають з метою змагання, групами, індивідуально, в письмовій чи усній формі, із застосуванням наочності (частіше образотворчої -- графічної, друкованої, символічної) або без неї.

Розглянемо буквені задачі.

Анаграма (англ. Anagram Game -- перестановка букв) -- це слово або словосполучення, утворене перестановкою букв, які складають інше слово чи словосполучення. Вона була відкрита у третьому столітті до н.е. грецьким граматистом і поетом Лікофроном. Приклади анаграми: колба -- бокал, карта-карат-катар. Існують фрази, що складаються з анаграм (блок анаграм). Приклади анаграм в англійській мові: team-meat-mate.

Паліндром (від гр. palendromeo -- біжу назад) -- слова, які читаються однаково зліва направо і справа наліво. Наприклад: піп, наган. Приклади паліндромів англійською мовою: dad, Anna, refer.

Метаграма (англ. doublet від гр. meta--між, після, через, gramma -- буква) -- загадка, в якій одна буква слова замінюється іншою. Складається ланцюжок метаграм, який з'єднує задані слова. Задані слова можуть також відгадуватися за ознаками, які сформульовані в римованому тексті, причому в змісті такого завдання вказані букви, зміна яких міняє смисл слова. Найбільш поширеною є метаграма із звичайним текстом, а не римованим. Винахідником метаграми вважається відомий англійський письменник Льюіс Керрол.

Найпростішим видом метаграми є гра, знайома з дитинства -- "зіпсований телефон" (Gossip), за правилами якої ведучий пошепки передає повідомлення першому гравцеві, а той передає його наступному по колу. Останній гравець голосно говорить, що він почув, і майже напевно це буде зовсім не те, що сказав ведучий першому гравцеві.

Друга група: головоломки (Puzzles).

На відміну від буквених задач, головоломки вводять елемент складності в розгадування задуманих слів. Це особливе розташування слів, які відгадуються, у вигляді квадрата, фігур, ланцюжка, драбини, або комбінація малюнків, знаків, умовних позначень і т.п. Суть операції в головоломках полягає у відгадуванні слів, фраз за умови їх правильного, відповідно задуманому, розташування відносно один одного (кросворди) або у відгадуванні намальованих чи зашифрованих слів або фраз (ребуси).

Кросворд (від англ. Cross-Word -- слова, які перехрещуються) -- гра, яка полягає в заповненні буквами рядів-клітинок, що перехрещуються так, щоб по горизонталі і вертикалі вийшли задані за значенням слова. Про популярність цієї гри говорить той факт, що у Великобританії проводяться чемпіонати на першість країни з розв'язання кросвордів, а також фіксуються рекорди по складанню кросвордів, що мають найбільшу кількість клітинок, виходять спеціальні видання. Автором першого кросворда є англієць Arthur Wynne, який опублікував свій кросворд 21 грудня 1913 року.

Чайнворд (від англ. chain -- ланцюжок, word -- слово) -- різновид кросворда, в якому слова розміщені одне за одним. Кінець попереднього слова є початком наступного. Слова, які потрібно вставити, можуть бути зашифровані малюнками, ребусами і т.п.

Файнворд (від англ. fine- точний, word -- слово) складається з декількох клітинок, заповнених буквами, - ключа до розгадки. З частини букв, розміщених у клітинках, складається якесь слово, сполучення слів або речення. Ключ служить для розгадування файнворда.

Ребус -- гра-загадка, в якій слово, що шукається, або фраза зображені комбінацією букв, фігур, знаків.

Арифмогриф (англ. Word Arithmetic -- від гр. arythmos -- число, rhythos -- загадка). Мета гри -- відгадування слів чи тексту, де букви зашифровані цифрами. Одна цифра замінює іншу в алфавіті від 0 до 9. Наприклад: слово PENCIL в цифровому зображенні читається як набір цифр 5432181, слово girl -- як 80114 і т.п.

Третя група: шаради (англ. Charade - загадка) -- гра, в якій загадане слово ділиться на частини, які являють собою окремі слова, що відгадуються за вказаними значеннями, а також загадка, що подається в образних сценах. Англійське слово CHARADE означає: акторська гра, до якої звертаються для зображення значення смислозначимих частин, з яких складається слово.

1.3 Функції, завдання і цілі лексичних ігор на уроці іноземної мови

Гра на уроці іноземної мови є формою навчання. Її основна функція - бути засобом навчання, розвитку і виховання. Вона забезпечує емоційний вплив на учнів, активізує резервні можливості особистості, полегшує опанування знаннями, уміннями та навичками, сприяє їх актуалізації, створює умови для активної розумової діяльності її учасників. На будь-якому етапі навчання гру можна застосувати з навчальною метою.

Соціально-психологічний вплив гри на учнів виявляється в подоланні боязні говорити іноземною мовою та в формуванні культури спілкування. Гра породжує інтерес до країни, мова якої вивчається; до читання зарубіжної преси та літератури. Вона формує здібності приймати самостійні рішення, оцінювати свої дії та дії інших, спонукає актуалізувати свої знання.

Педагогічний вплив навчальної гри виявляється у вихованні почуття колективізму та товариства, а також почуття особистої відповідальності перед колективом за успіх спільної справи. Навчальна гра впливає і на вчителя, сприяє розвитку його особистості як фахівця, примушує постійно працювати над собою, удосконалювати педагогічну майстерність.

Функції дидактичних ігор на уроках англійської мови.

Навчальна функція полягає в розвитку пам'яті, уваги, сприйняття інформації, розвитку загальноосвітніх умінь і навичок, а також вона сприяє розвитку навичок володіння іноземною мовою. Це означає, що гра - особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних і розумових сил, а також уміння ухвалити рішення (як зробити, що сказати, як виграти і т.д.). Бажання розв'язати ці питання загострює розумову діяльність учнів, тобто гра таїть у собі багаті навчальні можливості.

Виховна функція полягає у вихованні такої якості як уважне, гуманне відношення до партнера по грі; також розвивається почуття взаємодопомоги й взаємо підтримки. Учнем вводяться фрази-кліше мовного етикету для імпровізації мовного звернення один до одного іноземною мовою, що допомагає вихованню такої якості, як ввічливість.

Розважальна функція полягає в створенні сприятливої атмосфери на уроці, перетворенні уроку в цікаву й незвичайну подію, захоплюючу пригоду, а часом і в казковий світ.

Комунікативна функція полягає в створенні атмосфери іншомовного спілкування, об'єднанні колективу учнів, встановленні нових емоційно-комунікативних відносин, заснованих на спілкуванні іноземною мовою.

Релаксаційна функція - зняття емоційної напруги, викликаного навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні іноземній мові.

Психологічна функція полягає у формуванні навичок підготовки свого фізіологічного стану для більш ефективної діяльності, а також перебудови психіки для засвоєння більших обсягів інформації. Тут же варто відзначити, що здійснюється психологічний тренінг і психокорекція різних проявів особистості, здійснюваних в ігрових моделях, які можуть бути наближені до життєвих ситуацій (у цьому випадку мова може йти про рольову гру).

Розвиваюча функція спрямована на гармонійний розвиток особистісних якостей для активізації резервних можливостей особистості.

Гра сприяє виконанню важливих методичних завдань:

- створення психологічної готовності дітей до мовного спілкування;

- забезпечення природної необхідності багаторазового повторення учнем мовного матеріалу;

- тренування учнів у вигляді потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до непередбачуваних ситуацій спілкування взагалі.

У процесі дослідження гри різні методисти визначали її різноманітні цілі. Наприклад, Є.І. Пассов підкреслює шість головних цілей використання гри на уроках іноземної мови:

1) формування певних навичок;

2) розвиток певних умінь;

3) навчання умінню спілкуватись;

4) розвиток необхідних здібностей та психологічних функцій;

5) пізнання в сфері лінгвокраєзнавства та мови;

6) запамятовування мовного матеріалу;

Щодо лексичних ігор, то можна назвати такі основні цілі:

· Тренувати учнів у використанні лексики у ситуаціях наближених до реальності;

· Активізувати мовленнєву та розумову діяльність учнів;

· Розвивати мовленнєву реакцію учнів;

· Познайомити учнів зі співвідношенням слів;

2. Практичне використання ігрових форм роботи для формування англомовної лексичної компетенції в учнів 7-го класу

2.1 Атлас ігрових вправ

Лексичні ігри можна використовувати як на етапі введення лексичного матеріалу, так і на етапах його закріплення та активізації. Вони сприяють невимушеному багаторазовому повторенню слів певної теми і, тим самим, запам'ятовуванню їх. Адже просте повторення слів за вчителем є нудним та стомлюючим. Гра ж активізує процеси пам'яті учнів, їх розумову та мовленнєву активність, спрямовану на засвоєння нових лексичних одиниць, створює атмосферу суперництва та співпраці. Нижче подані зразки лексичних ігор, які можна використовувати на різних етапах засвоєння лексики.

· Гра «Скажи наступне слово».

Мета: засвоєння та повторення назв днів тижнів, місяців, дат, числівників.

Учитель називає день тижня, місяць, дату або числівник. Учні по черзі швидко називають наступний день, місяць, дату або числівник. За кожне правильне слово учень дістає очко.

Цю гру можна проводити на командну чи особисту першість.

· Гра «Лексичне лото «Bingo».

Мета: повторення лексики з будь-якої теми.

Учитель готує список слів з якої-небудь лексичної групи (назви тварин, магазинів, меблів, шкільного приладдя тощо). Кожний учень креслить на аркуші паперу квадрат, який ділить на 9 маленьких квадратів, у кожному з яких учні пишуть по одному слову із заданої групи.

На виконання цього завдання учням дається 3-5 хвилин, після чого вчитель голосно читає слова зі свого списку, викреслюючи прочитані. Учні викреслюють слова, які є у їхніх квадратах. У кого виходить три закреслені слова по вертикалі, горизонталі або діагоналі, той говорить: «Bingo». Цьому учню надається перше місце. А вчитель продовжує читати слова зі списку, щоб визначити друге і третє місце.

· Гра «Не збийся з ритму»

Мета: повторення слів до певної теми.

Учні сідають колом або півколом. Учитель розучує з ними такі дії: двічі стукнути долонями по столу, підняти руки і двічі плеснути в долоні, потім двічі ляснути пальцями. Ця послідовність дій повторюється кілька разів у чіткому ритмі. Коли учні засвоїли цю послідовність дій, учитель пояснює, що надалі вони виконуватимуть першу і другу дію всі разом, а під час третьої перший учень повинен сказати яке-небудь слово на задану тему. Зазначена послідовність дій виконується далі і вже другий учень має сказати яке-небудь слово, ляскаючи пальцями. Хто при цьому збивається з ритму, не може сказати або повторює вже сказане слово, вибуває з гри. В кінці гри у колі залишається лише один учень, який і стане переможцем.

· Гра «Земля, вода, повітря».

Мета: повторення назв речей, істот, розподіл їх за сферами існування.

Учні стають колом. Один із них кидає м'яч або м'яку іграшку іншому учневі і говорить яке-небудь одне слово: «earth», «air», «water». Учень, який спіймав м'яч, має швидко назвати річ або істоту, яка існує в цій сфері (наприклад: air - a bird, earth - a house, water - a ship), і кинути м'яч іншому учневі, сказавши знову одне з цих трьох слів.

Учень, який говорить неправильно, повторює сказане раніше слово або не може назвати ніякої речі чи істоти, вибуває з гри. Перемагає той, хто залишиться в грі до кінця.

· Гра «Клубок».

Мета: активізація лексики з певної теми, розвиток слухової пам'яті.

Учні сідають колом. Учитель починає розмову з будь-якої теми, наприклад «Покупки»: Yesterday I went shopping and bought some bread. Учень, який сидить зліва, повторює це речення і додає: Yesterday I went shopping and bought some bread and some meat. Третій повторює це речення і додає своє словосполучення. Хто не зможе відтворити попередніх речень або додати своє, вибуває з гри.

Таку гру можна проводити з будь-якої теми на різних етапах навчання.

· Гра «Що зникло?».

Мета: повторення слів до певної теми.

Учитель розкладає на столі вісім малюнків з тваринами або певними предметами, які важко запам'ятовуються дітьми. Потім пропонує учням закрити очі: Shut your eyes! Учитель в цей момент забирає один з малюнків і каже: Open your eyes! What is missing? Учні називають предмет, малюнок якого зник. Діти знову закривають очі і гра триває.

· Гра «Котра година?».

Мета: активізація лексики до теми «Час».

Учитель ділить клас на дві - три команди. На макеті годинника він ставить стрілки на певний час і звертається до першого гравця першої команди із запитанням: What's the time? За правильну відповідь команді зараховується двоє очок. Якщо замість першого учня відповідає інший з цієї команди, то зараховується одне очко. Далі вчитель міняє час на циферблаті, запитує про час у першого гравця другої команди, і гра триває. Протягом гри кожен учень має можливість сказати, котра година, і завоювати для своєї команди двоє очок.

· Гра «Хрестики - нулики».

Мета: активізація лексики з певної теми.

Учитель ділить клас на дві команди - «хрестики» і «нулики». На дошці зображено квадрат, який поділено на 9 менших квадратиків. В кожному квадраті написана назва теми-категорії, наприклад: animals, seasons, food, weather, professions, clothes і т. д. Кожна команда вибирає собі категорію, а вчитель читає запитання до цієї категорії. Якщо гравці відповідають на запитання, то вчитель замість категорії ставить значок команди, що дала відповідь: хрестик або нулик. Перемагає команда, що має три хрестика чи нулика підряд. Запитання можуть бути такі:

Animals: It lives in the forest; it's brown and fat and has a short tail. (A bear).

Seasons: Children don't go to school in … (Summer).

Food: What vegetables do you need to cook vegetable salad?

Weather: What can we see in the sky at day when there are no clouds? (The sun).

Professions: People of this profession sell things. (A seller) і т.д.

Гра «Заборонений числівник».

Мета: закріплення кількісних та порядкових числівників.

Вчитель ділить клас на дві команди. Він називає «заборонений» числівник - його не можна вимовляти. Учні хором чи індивідуально рахують, називаючи кількісні або порядкові числівники. Той, хто помиляється і вимовляє «заборонений» числівник, приносить своїй команді штрафне очко. Виграє команда, що отримала меншу кількість штрафних очок.

· Гра «Назви шосте слово».

Мета: закріплення та активізація лексики з певної теми.

Учні сідають в коло чи півколо. Учитель починає гру, називаючи п'ять відомих учням слів з певної теми, наприклад: п'ять видів спорту, професій, тварин тощо. Учень, на якого вказує вчитель, має швидко додати ще одне - шосте слово, не повторюючи вже названих слів. Якщо учень одразу ж називає «шосте» слово, то стає ведучим, якщо ж замешкається, то ведучий залишається той самий.

Приклад гри: cat, dog, monkey, rabbit, cow, …(pig).

· Гра «Раз - два».

Мета: закріплення та активізація лексики з певної теми.

Учні стають в коло. Учитель дає кожному учаснику «ім'я» - слово із вивченої лексики. Щоб діти запам'ятали ці «імена», кожен має ще раз по колу назвати себе новим іменем. Далі починається гра. Учні хором кажуть: One - two. Ведучий називає своє нове ім'я і нове ім'я будь-якого іншого учня. Знову хором: One - two. Учень, чиє ім'я було названо ведучим, називає своє нове ім'я і нове ім'я іншого гравця. Так гра триває, поки не будуть названі усі гравці. Приклад гри:

Хором: One - two

Учень: Bear, dog.

Хором: One - two

Учень: Dog, cat.

Гра проводиться у швидкому темпі. Якщо учень називає себе та іншого гравця не зразу або забуває імена учнів, він виходить з гри.

· Гра « Що зайве?».

Мета: активізація лексики з певної теми.

Гра проводиться з картками. Вчитель розміщує на дошці групами картки зі словами по чотири. Діти по черзі називають картку, яка не входить в ту чи іншу групу, і вчитель забирає її. Потім кожна з груп називається одним узагальнюючим словом. Для ускладнення завдання гру можна проводити без карток - усно.

Приклад гри:

Cow, horse, window, pig.

What doesn't belong?

“Window” doesn't belong.

Cows, horses, pigs are domestic animals.

· Гра «Підбери антонім».

Мета: розширення словникового запасу учнів.

Перед початком гри вчитель пояснює учням, що антоніми - це протилежні за значенням слова. Гру можна проводити з м'ячем. Учитель кидає учневі м'яч, називаючи певне слово, а учень має повернути м'яч, підібравши до нього антонім. Таку ж гру можна проводити на підбір синонімів або рим.

· Гра «Їстівне-неїстівне».

Мета: активізація лексики з різних тем.

Гра проводиться з м'ячем. Учитель або учень кидає м'яча іншому учневі, називаючи певне слово. Якщо слово означає їстівний предмет, дитина ловить м'яча, якщо ж неїстівний - відкидає його.

· Гра-кросворд на тему «Money».

Мета: ознайомлення учнів з лексикою з теми «Гроші», запам'ятовування графічного образу слова.

Опис: гра у вигляді поля з сітки 14 на 14 клітин, в кожній з яких написана буква алфавіту. Серед літер зашифровані слова з даної теми. Перед початком гри учні разом з учителем читають і перекладають слова з активного словника. Завдання учнів - самостійно відшукати серед літер дані слова, спираючись на список внизу сторінки.

Учні грають індивідуально або в парах (у даному випадку в гру привноситься азарт).

2.2 Методичні рекомендації для вчителів щодо використання ігрових форм роботи на уроках англійської мови у 7-му класі

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі в грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити її мету, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі в грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри -- зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо).

Успіх гри в навчальному процесі забезпечується також умінням вчителя визначити ступінь її необхідності на певному етапі навчання та переконанням, що учні обов'язково досягнуть позитивних результатів. Гра, яка відповідає віковим інтересам дітей, викликає в них позитивний настрій і стимулює готовність до іншомовної діяльності як до засобу проведення гри. Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи та урізноманітнюючи їх.

Слід пам'ятати, що дидактична гра - не самоціль на уроці, а засіб навчання і виховання. Гру не можна плутати з розвагою, не слід розглядати її і як діяльність, яка приносить задоволення заради задоволення. На дидактичну гру варто дивитися як на вид перетворювальної творчої діяльності у тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи. На уроці ми маємо справу з навчальними іграми, що на відміну від розважальних, мають специфічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявляти, однак ні в жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить дидактичний підтекст. Він повинен сміятися і радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням свою мету, то гра перетвориться у звичайну вправу. Для вчителя ж будь яка навчальна гра - це перш за все вправа.

ігровий соціальний англійський лексичний

Висновки

Гра, поряд з працею і навчанням, є одним із основних видів діяльності людини. Гра, як феномен культури, навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає змогу відпочити від напруженого навчання.

Намагаючись зробити урок більш успішним і продуктивним, треба підходити до нього з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Гра на уроці англійської мови створює атмосферу, сприятливу для спілкування, вона допомагає учням основної школи розкрити себе з різних сторін, посилює дух суперництва, додає азарту, захоплює та зацікавлює дітей, чим робить процес вивчення іноземної мови простішим і приємнішим.

Отже, аналіз історичних і сучасних педагогічних та методичних джерел, а також досвід сучасних видатних педагогів дають змогу зробити такі висновки: проведення уроків з використанням ігрового матеріалу активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності на уроках та пробуджує інтерес до вивчення англійської мови. Використання гри під час навчання іноземної мови сприяє мимовільному запамятовуванню мовного матеріалу й формуванню міцних навичок усного мовлення. Вона, з одного боку, сприяє активізації емоцій та емоційної памяті, з іншого містить необхідні для навчання одиниці монологічного та діалогічного мовлення. Гра може бути гарним матеріалом для введення, закріплення та подальшої активізації роботи учнів з навчальним матеріалом, але обовязково повинна бути невідємною частиною методичної організації навчального процесу.

Практична цінність даної роботи полягає в тому, що ці ігри можуть бути використані вчителями в процесі формування лексичної компетенції в учнів 7-го класу на уроках англійської мови.

Список використаної літератури

1. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам / В.А. Артемов - М.: Высшая школа, 1969. - 167с.

2. Беляев Б.В. Психологическая характеристика устной речи иностранного язика / Б.В. Беляев. // Методична мозаїка. - 2009. - №8. - 10с.

3. Близнюк О.І., Панова Л.С. Ігри у навчання іноземних мов. - К.: Освіта, 1997. - 64с.

4. Гашкова В.П. Ролевые игры и задания на уроках английского языка в 4 классе // Иностранные языки в школе. - 1985. - №1. - С.53-56.

5. Зимняя И.А. Психология обучения иностранному языку в школе / И.А. Зимняя. - М.: Просвещение, 1991. - 160с.

6. Карпова В.М. Використання буквених ігор в навчанні англійської мови // Іноземні мови. - 2008. - №4. - 36с.

Размещено на Allbest.ru

...