Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Людина і комп'ютеризація

Курсова робота з педагогіки

Литвиненко Вікторії Олександрівни

студентки 43-ої групи

факультету педагогіки та психології

Галузі знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта

Спеціалізація: дошкільне виховання

денна форма навчання

Кіровоград-2013

Зміст

Вступ

Розділ І.Особливості використання комп'ютера у початковій школі та його роль у засвоєнні навчального матеріалу молодшими школярами

1.1 Основні проблеми використання комп'ютера у навчанні молодших школярів

1.2 Способи використання комп'ютера у навчально-виховній діяльності вчителя початкових класів

1.3 Вплив комп'ютера на психічне і фізичне здоров'я дитини. Проблеми та шляхи їх вирішення

1.4 Значення технічних засобів при вивченні курсу «Я і Україна» в початковій школі

Розділ ІІ. Методика використання комп'ютера на уроках курсу «Я і Україна»

2.1 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для уроків курсу «Я і Україна»

2.2 Опис комп'ютерних програм для розробки дидактичних засобів

2.3 Аналіз та результати експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність дослідження. Однією з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодні перед педагогічною наукою та шкільною практикою, є не вирішені до кінця завдання створення та запровадження в навчальних закладах таких технологій навчання, які забезпечили б інтенсивне оволодіння учнями міцними знаннями, уміннями і навичками, компетенціями та сприяли б якісному системному засвоєнню змісту навчання. Науковці і педагоги-практики на сучасному етапі розвитку педагогічної науки докладають чимало зусиль для вирішення цієї проблеми. Одним із пріоритетних напрямків є застосування технічних засобів навчання (ТЗН) в навчальному процесі.

На сьогоднішній день вивчення курсу «Я і Україна», що включає в себе два предмети «Природознавство» та «Громадянська освіта» (у 3-4 класах, за програмою 2005 року) не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов'язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя.

Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках курсу «Я і Україна» необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

Проте багато вчителів не обтяжують себе у використанні наочних і технічних засобів. Деякі з них просто бояться їх використовувати або не знають, як вони працюють. Тому вчителі вирішують взагалі з ними не зв'язуватися. У цих випадках дитина погано засвоює матеріал, втрачає інтерес до предмета. Існує й інша проблема, коли вчителі занадто захоплюються використанням наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення. Також переобтяження засобами навчання відволікає дітей від пізнання головного в темі, розсіює їхню увагу.

У процесі навчання технічні засоби дуже важливі, тому що їх використання забезпечує спільну діяльність різних аналізаторів дитини.

Таким чином, актуальність і недостатність вивчення проблеми використання технічних засобів навчання (зокрема комп'ютера, як одного з видів ТЗН) на уроках природознавства та громадянської освіти, об'єктивна необхідність підвищення якості знань учнів зумовили вибір теми курсової роботи: «Людина і комп'ютеризація».

В своїй роботі ми відштовхувались від досліджень вчених щодо застосування технічних засобів навчання: Ю.К. Бабанський, Є.Л. Белкін, У.П. Беспалько, І.І. Дрига, Г.М. Коджасапірова, В.П. Городенко, І.Л. Степанов.

Разом з тим, сьогодні інформатика розглядається як важливіший компонент загальної освіти, що відіграє велику роль у розв'язанні пріоритетних завдань навчання та виховання - у формуванні цілісного світогляду, картини світу, навчальних та комунікативних навичок, основних психічних якостей учнів.

Широке застосування комп'ютерних технологій в освіті поступово але досить впевнено стає найважливішою деталлю навчально-виховного процесу школи.

Об'єктом роботи є освітній процес початкової школи з використанням нових інформаційних технологій (НІТ).

Предмет - використання комп'ютера в початковій школі, зокрема на уроках курсу «Я і Україна».

Мета роботи - встановити шляхи використання комп'ютера в роботі вчителя початкових класів.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та пропозицій, списку літератури та додатків, які підтверджують положення про те, що застосування ТЗН в навчально-виховному процесі є невід'ємною складовою цілісного уявлення молодших школярів з предметів «Я і Україна» та «Громадянська освіта».

Розділ І. Особливості використання комп'ютера у початковій школі та його роль у засвоєнні навчального матеріалу молодшими школярами

1.1 Основні проблеми використання комп'ютера у навчанні молодших школярів

Модернізація шкільної освітньої системи передбачає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи велику роль інформатизації освіти, в тому числі використанню комп'ютерних та комунікаційних технологій.

Назвемо фактори, які можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій (НІТ) в початковій школі:

- великі дидактичні можливості комп'ютера;

- наявність у продажу різноманітних програмних продуктів для школи;

- введення в навчальні плани багатьох шкіл пропедевтичного курсу інформатики (і розвиток на основі цього комп'ютерної грамотності школярів), а з новим Державним стандартом - введення інформатики як основного предмета інваріантної складової з 2 класу;

- реалізація різних програм, які стимулюють формування інформаційної культури школярів і учителів;

- наявність у багатьох сім'ях комп'ютерів, що сприяє формуванню у дітей готовності (психологічної, мотиваційної, практичної) до використання комп'ютера при вивченні різних навчальних предметів.

Проте, в наш час склалась досить суперечлива ситуація: незважаючи на ці позитивні фактори, комп'ютер в навчально-виховному процесі початкової школи, на жаль, використовується рідко, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючись, як правило, інших етапів навчання. Основними причинами цього можна вважати недостатній рівень фінансування загальноосвітньої школи, нестача на ринку пропозиції педагогічних програмних засобів (ППЗ), які б відповідали дидактичним вимогам, відсутність методичних розробок з використання комп'ютера в цілому (і конкретних програм навчального призначення зокрема), а головне - недостатній рівень інформаційної компетентності більшості вчителів початкової школи. Це підтверджує багато проведених досліджень, зроблених у цій галузі.

Зважаючи на ці дослідження, на нашу думку, потребують вирішення наступні завдання:

- обґрунтування доцільності і місця застосування комп'ютера в системі інших засобів навчання;

- проектування технології процесу підготовки до навчання з використанням комп'ютера;

- проектування технології власне процесу навчання з використанням комп'ютера;

- обґрунтування ролі вчителя на етапі підготовки до навчання з використанням комп'ютера та в організації самих комп'ютерних уроків;

- обґрунтування ролі різноманітних видів програмних засобів навчального призначення в навчально-виховному процесі початкової школи.

Використання комп'ютера як засобу навчання в навчально-виховному процесі початкової школи тягне за собою зміну і інших елементів педагогічної технології (процесу навчання, організації навчання, засобів навчання). Це, на наш погляд, припускає вирішення декількох груп проблем: загальнодидактичних, методичних, так званих інформаційних (які відносяться до комп'ютера, як до засобу навчання), професійних і організаційних, кожна з яких, в свою чергу, передбачає вирішення відповідних теоретичних і практичних завдань. Розглянемо всю сукупність цих проблем.

1. Загальнодидактичні проблеми:

- визначення ролі (місця) комп'ютера в методичній (дидактичній, педагогічній) системі серед інших використовуваних засобів навчання;

- визначення умов, в яких може бути здійснений педагогічний процес з використанням комп'ютера.

2. Професійна проблема: забезпечення достатнього для підготовки проведення комп'ютерних уроків рівня інформаційної компетентності вчителів. Достатній рівень компетентності вчителя дозволяє йому вирішити необхідні організаційно-методичні проблеми.

3. Організаційно-методичні проблеми:

- врахування специфіки змісту навчального предмета;

- врахування особливостей методичної системи, яка використовується при вивченні предмету (конкретного розділу, теми, етапу);

- обґрунтування доцільності використання комп'ютера;

- обґрунтування дидактичних і технічних вимог до ППЗ;

- виявлення, експертиза та відбір ППЗ;

- проектування ППЗ, систем комп'ютерних завдань (СКЗ) чи електронного дидактичного матеріалу (ЕДМ);

- визначення розробника ППЗ, СКЗ чи ЕДМ чи самостійна розробка;

- впровадження програмного продукту в технологію навчання предметів.

4. Інформаційні проблеми:

- визначення науково обґрунтованих психолого-педагогічних і методичних вимог до ППЗ, які необхідні для їх ефективного використання в навчанні4

- формування системи таких завдань з кожного навчального предмету з урахуванням різноманітних навчальних програм навчання;

- забезпечення доступності ППЗ для вчителів (наявність єдиної бази даних ППЗ);

- розробка ППЗ.

Всі ці проблеми конкретизуються в поетапному процесі, який наочно можна уявити у вигляді схеми алгоритму, який описує технологію підготовки вчителя до проведення уроків з використанням комп'ютера (див. Додаток А).

Глобальне їх вирішення потребує спеціальних досліджень із залученням спеціалістів з різних галузей: методистів, спеціалістів у галузі інформаційних технологій, програмістів, вчителів, дизайнерів, організаторів і інших. А на практиці найчастіше учитель, який не має відповідної підготовки і можливостей, необхідних для вирішення цих проблем, залишається з ними один на один.

1.2 Способи використання комп'ютера у навчально-виховній діяльності вчителя початкових класів

Щоб проаналізувати можливості комп'ютера в навчально-виховному процесі курсу «Я і Україна» ми звернулися до основних завдань ППЗ (прикладного програмного забезпечення) для початкової школи.

За цілями і завданнями навчальні комп'ютерні програми поділяються на:

ілюстраційні;

консультуючі;

програми-тренажери;

програми навчального контролю;

операційні середовища тощо.

Одні з них призначені для закріплення знань і вмінь, інші орієнтовані на засвоєння нових понять. Є навчальні програми, які дозволяють учневі стати безпосередніми учасником відкриттів, композитором або художником.

Більшими можливостями володіють програми, які реалізують проблемне навчання. Особливо корисні програми, що моделюють і аналізують конкретні ситуації.

Нерідко в одній програмі з'єднуються кілька режимів (навчання, тренування, контролю). Таким чином, комп'ютер у навчальному процесі виконує кілька функцій: служить засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня й надає йому нові пізнавальні можливості.

Ігрові програми сприяють формуванню мотивації навчання, стимулюють ініціативу й творче мислення, розвивають уміння спільно діяти, підкоряти своїм інтересам. Гра дозволяє вийти за рамки певного навчального предмета, спонукуючи учнів до здобутку знань у суміжних областях і практичній діяльності.

В педагогічному процесі вибір способу використання комп'ютера прямо залежить від дидактичного завдання. Основні аспекти, якими треба керуватися під час аналізу та застосування комп'ютерних засобів:

Психологічний - як вплине це застосування на мотивацію навчання, на ставлення до предмета, підвищить чи понизить інтерес до нього, чи не виникне в учнів зневір'я у власні сили через важкі, незрозуміло сформульовані або нетрадиційні вимоги, запропоновані машиною.

Педагогічний - наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу й сприяє виробленню правильних уявлень про навколишній світ.

Методичний - чи сприяє застосування комп'ютера кращому засвоєнню матеріалу, чи виправданий вибір пропонованих учневі завдань, чи правильно методично подається матеріал тощо.

Організаційний - чи раціонально сплановані уроки із застосуванням комп'ютера й нових інформаційних технологій (НІТ).

Комп'ютери в навчанні варто використовувати тільки тоді, коли вони забезпечують одержання знань, які неможливо або досить складно отримати за умови безкомп'ютерного навчання. Але дуже важливо навчання будувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що тільки він відповідає за наслідки ухваленого рішення. Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо наприкінці уроку знищуються плоди їхньої праці, тому необхідно використати виконану ними роботу на уроках при створенні програмних продуктів або розробці методичних матеріалів.

Найціннішими в навчальному процесі виявляються програмні засоби без однозначної логіки дій, твердих приписань, що надають учневі волю вибору того чи іншого способу вивчення матеріалу, раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги при виникненні труднощів.

Із всіх видів технічних засобів навчання (ТЗН), що застосовуюьться сьогодні, тільки комп'ютер вирішує такі проблеми, як:

адаптивність навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей учнів);

одночасна робота групи користувачів;

інтерактивність (взаємодія ТЗН й учня, що імітує певною мірою природне спілкування).

Комп'ютеризовані навчальні матеріали (навчальні комп'ютерні програми) здатні повніше й глибше адаптуватися до індивідуальних особливостей учнів.

Це обумовлено специфікою комп'ютера як нового виду ТЗН, що полягає в наступному:

значний обсяг пам'яті сучасних комп'ютерів;

висока швидкодія комп'ютера (сотні тисяч операцій у секунду);

здатність аналізувати відповіді й запитання учнів;

адаптивність;

можливість в автоматичному режимі проводити багатофакторний збір і аналіз статистичної інформації про роботу класу.

При цьому комп'ютер здатний фіксувати досить велику кількість параметрів:

час, витрачений учнями на роботу з програмою, або вправою;

кількість правильних і неправильних відповідей та їх систематизація.

Такі дані допомагають учневі внести корективи у свою навчальну діяльність, а вчителю - виробити індивідуальний підхід як до окремого учня, так і до групи в цілому.

Проблема включення комп'ютера в процес навчання пов'язана не тільки з матеріальними можливостями тієї або іншої освітньої установи, але й з вирішенням питання про вік, з якого дитина починає освоювати комп'ютер, вплив комп'ютера на здоров'я дитини тощо.

Серед програм для дітей, які спрямовані на розвиток, можна виділити кілька програмно-методичних комплексів. Найцікавішими на даний час для нас є інтегровані пакети «Роботландія» й «КіД» (Комп'ютер і діти). Коротко проаналізуємо їх можливості.

Система “Роботландія” орієнтована на дітей молодшої вікової групи (початкова школа). Діти вчаться керувати універсальним роботом, розвиваючи алгоритмічне мислення й виробляючи найпростіші вміння й навички роботи з комп'ютером. Роботландия оснащена методичними матеріалами для вчителя. Друга система - “КіД”, містить у собі ігри, що навчають та розвивають. Зміст ігор полягає в тому, щоб навчити дітей алфавіту, лічбі, найпростішим математичним операціям, природознавству тощо.

Іншими програмними додатками для дітей початкової школи є сучасні вітчизняні програмні продукти «Сходинки до інформатики» та «Кроки до інформатики» суть яких полягає в першу чергу у розвитку дитини, навчанню працювати з комп'ютером для здобуття нових знань. Разом з тим обидва продукти мітять частину завдань спрямованих на конкретні предмети: математики, українську мову, природознавство, громадянську освіту.

Найперспективнішим, на нашу думку. в наш час залишається ППЗ «Природознавство. 3 клас» та «Природознавство. 4 клас» програмні продукти, затверджені Міністерством освіти і науки України для використання в навчальних закладах. Коротко проаналізуємо їх зміст (див. додаток Б).

Ці програми повністю інтегровані до чинної програми з природознавства. Містять тематичну складову (основний зміст уроків, практичних робіт, питань контролю тощо), додатковий матеріал (тематичні додатки до кожної теми, цікаві відомості та ін.), словничок термінів, список використаної літератури.

Використовуючи цей вид ППЗ вчителю достатньо керувати заняттям не відходячи від комп'ютера. Разом з тим є можливість вчителю самому надавати коментарі чи взагалі змінити вид діяльності або компонент уроку.

Широке застосування в процесі навчання можуть мати графічні можливості комп'ютера. Створені комп'ютерами зображення й мультиплікація використаються в кінофільмах, телешоу, рекламі, іграх. Презентаційна графіка (створені вчителем комп'ютерні презентації на сьогоднішній час отримали широкого розповсюдження) не обмежена у своїх можливостях: об'єкти графіки можуть з'являтися й зникати, міняти кольори, напрямок руху, перетворюватися в інші об'єкти й т.п. Всі ці можливості комп'ютерної графіки дозволяють використати ПК на уроках різноманітного спрямування.

1.3 Вплив комп'ютера на психічне і фізичне здоров'я дитини. Проблеми та шляхи їх вирішення

Працюючи над темою «Людина і комп'ютеризація» неможливо оминути проблеми здоров'я учнів, пов'язані з використанням комп'ютера як у повсякденному житті, так і в навчально-виховному процесі початкової школи зокрема.

Будь-яка система навчання припускає наявність як позитивних, так і негативних моментів. Під час обговорення будь-якої системи розвивального і випереджаючого навчання звичайно вказують, розвиток яких саме здібностей забезпечує ця система. Однак, на тому, чого дана система не може розвинути, розвитку чого перешкоджає акцентувати увагу не прийнято. Зараз помічається тенденція переходу до більш ранніх термінів вивчення ряду предметів. Так, у багатьох школах вивчення інформатики починається вже у початкових класах. В деяких школах практикується навчання за допомогою комп'ютера. Даний розділ роботи покликаний привернути увагу як до позитивних, так і негативних моментів введення інформатики в початкову школу.

Використання комп'ютера в початковій школі припускає в основному орієнтування на ігрові форми, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру. Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Але комп'ютерне орієнтовані ігрова і навчальна діяльності мають деяку специфіку.

Ставши частиною процесу навчання, інформатизація привносить свої вимоги до засобів отримання й обробки інформації. Зокрема, діалог з комп'ютером має на увазі значну формалізацію прямого і зворотного зв'язків. Таким чином, стимулюються види діяльності, найбільш «зручні» для формалізації. Відомо, що розвиток засобів діяльності, характерних для лівої півкулі мозку, пригноблює «правопівкульні» засоби обробки інформації. Високий ступінь формалізації суперечить наочно-образному мисленню, характерному для молодших школярів.

Існує напрямок, пов'язаний з комп'ютерними технологіями навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, їх аналіз показує, що для вирішення відповідних дидактичних задач ними передбачається включення в навчальні програми елементів гри або побудова навчання на основі гри. У таких випадках особливого значення набуває використання мультимедіа технологій.

У процесі проектування та створення навчальних програм потрібно дотримуватись психологічних принципів взаємодії людини і комп'ютера: достатність допомоги без надмірності, адекватність, умотивованість, відсутність зайвої категоричності і т.д. Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під час розробки комп'ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись таких принципів:

* гуманістичність;

* функціональність;

* мотиваційна віднесеність;

* когнітивне наповнення;

* емоційна включеність;

* контрольованість;

* прозорість;

* відповідність дій і результату.

Застосування комп'ютерних навчальних систем повинно доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання.

За даними психологів у молодшому шкільному віці навчальна активність є провідним видом діяльності. Перевага інформаційних технологій у навчальних програмах зводить нанівець процес навчання, тому що діти воліють звертати увагу на ігрові комп'ютерні елементи замість смислових аспектів. Будь-яка усвідомлена діяльність спрямована на результат, а емоційний стан обумовлений то тривогою з приводу труднощів задач, що виникають, то релаксацією після їхнього успішного вирішення. Перекручування цільової спрямованості приводить до наростання напруженості та тривоги. За даними міждисциплінарних досліджень психічного здоров'я учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл, проведених у 1993 -- 1998 pp., у 65-90% дітей виявлені різного виду відхилення у нервово-психічному і мовному розвитку. Дослідники це пов'язують з гіперінформацією, з наростаючою роллю соціального стресу, що призводить до таких розладів як: емоційна нестійкість, підвищена збудливість, тривога, напруженість, конфліктність і агресивність дітей, зниження здатності до навчання.

Безумовно, стани стресу і хронічної тривожності не тільки знижують результати навчання та навчальної діяльності в цілому, але й впливають на розвиток і протікання когнітивних процесів, що викликає затримку в розвитку дитини, впливає на формування його індивідуального стилю діяльності.

Будь-яка навчальна програма повинна керувати процесом навчання не тільки за результатами набуття знань, але й за особливостями стану функціональної системи і впливу на неї всіма каналами, з обліком не тільки сенсорної, але й моторної активації. Але, якщо в процесі навчання висуваються вимоги, що перевищують здібності функціональної системи учня, відбувається її пригноблення.

Як показує світовий досвід, інформатизація все більш активно впливає на формування психічних процесів. Заняття на комп'ютерах безумовно мають і позитивний ефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість і уяву. У дітей, захоплених комп'ютерами, більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку. У таких дітей у той же час, як правило, більш низькі показники інтересів у гуманітарній області (музика, мистецтво, література), діти також менше читають і майструють.

У той же час часто спостерігається більш адаптивне соціальне поводження в порівнянні з однолітками в тих, хто приділяє достатньо часу заняттям на комп'ютері. У першу чергу, це справедливо для молодших школярів. Більш висока соціальна адаптивність дітей у цьому віці, в першу чергу, пов'язана з ростом MA (Mental Age) -- ментального віку. Експериментальним шляхом установлено, що в дошкільників і молодших школярів, що систематично займаються на комп'ютерах, МА трохи вищий, ніж в однолітків.

Поряд з позитивними аспектами використання комп'ютерів у навчанні молодших школярів є й негативні фактори.

З'являється велика кількість повідомлень про небезпечний вплив комп'ютера в цілому і комп'ютерних ігор, зокрема, на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп'ютером -- це свого роду залежність, що виражається в таких психопатологічних симптомах, як нездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги над навколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження кола інтересів, прагнення до створення власного світу, відхід від реальності і т.д. Негативну картину доповнюють соматичні порушення -- зниження гостроти зору, швидка стомлюваність та ін. Наведені вище думки знаходять підтримку й у науковому співтоваристві.

Сьогодні існують гігієнічні норми з експлуатації комп'ютерів, причому для дітей, молодших 12 років, цими нормами передбачено не більше 10 хвилин безперервної роботи на комп'ютері. На жаль, далеко не завжди ці норми строго дотримуються в навчальному процесі. Сучасні комп'ютерні системи навіть у більшій мірі, ніж кіно й телебачення, можуть бути джерелом розваги, реклами, включаючи і небажані для педагогів і батьків напрямки (наприклад, віртуальне насильство, порнографія і т.д.). Тривожним сигналом є усе більше; поширення ігор агресивного змісту. Причому дослідження проблеми медіа освіти у СІЛА показали, що ігри з агресивним змістом здатні стимулювати агресивність, але тільки у дітей молодшого шкільного віку (6-10 років). Тобто діти піддаються найбільшій небезпеці негативних впливів у той період, коли кора головного мозку ще не цілком; сформована й основні функції несе підкірка.

Крім того, слід зазначити феномен анімізації, що в умовах інформатизації суспільства набуває; визначену специфіку: перестають бути строго дихотомічними поняття «живий» і «неживий». Діти вводять параметр «немов живий», аргументуючи його застосовність тим, що комп'ютери нібито здатні мислити і діяти, але вони не є цілком самостійними (вимагають розпорядження конкретних дій).

Часто анімізація комп'ютера є сигналом про дискомфорт у спілкуванні, про присутність елементів деперсоніфікації.

Феномени персоніфікації і деперсоніфікації, наддовіра комп'ютерним даним, феномени анімізму, аутизму і т.д. свідчать про формування неусвідомлених тенденцій до уподібнення свого внутрішнього світу комп'ютерам.

Системи віртуальної реальності дозволяють моделювання, програвання і своєрідне «проживання» різних ситуацій, що сприяє розвитку уяви, пізнавальних потреб, самоактуалізації. Разом з тим, виникає можливість відходу від труднощів і проблем навколишньої дійсності в модельований віртуальний світ, що може стимулювати аутизацію дитини. Найуразливіші до негативних впливів такого роду діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Заміна реального досвіду практичних дій символізацією, оперуванням знаковими моделями заважає повноцінному психічному розвитку дитини.

Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності і появі нових форм діяльності. Крім того, непрямий вплив виявляється і на не-комп'ютеризовані види діяльності, і на особистість у цілому. Були проаналізовані твори дітей на тему «Школа майбутнього». Одержані дані показали, що в останні роки все більша кількість школярів виключає зі школи майбутнього педагогів, заміняючи їх доброзичливими і цілком підлеглими їхній волі комп'ютерами і роботами. Це свідчить про те, що є небезпека втрати навичок живого спілкування. У живому діалозі змістове навантаження несуть не тільки слова і зорові образи, але й жести, міміка, емоційне забарвлення реплік й інші невербальні елементи. Вищесказане не применшує достоїнств нових засобів оперування інформацією, але не слід зневажати досвідом традиційних форм спілкування й оперування живим знанням.

Ми розглядали вплив комп'ютеризації навчання на психіку дитини та її загальний фізичний розвиток. Особливістю розвитку дитячої психіки є потреба у відновленні і самовідновленні, що виступає у двох тісно пов'язаних суперечливих формах. Перша форма виявляється як прагнення до яскравих незвичайних вражень, що не вкладаються в систему колишнього досвіду дитини. Це призводить до порушення упорядкованості певної частини психічних утворень, до посилення пошукової активності. Друга форма виражається в подоланні невизначеності, у зростанні упорядкованості і стійкості психічних утворень, але вже на новому рівні. Ця тенденція стимулює відновлення з прагненням до стабільності. У ході різних форм діяльності у дитини з'являються безліч точок зародження і росту нових психічних утворень. Інтенсифікація інформаційних навантажень, упровадження нових форм і методів викладання і ряд інших факторів робить актуальною проблему створення системи заходів охорони психічного здоров'я учнів.

Таким чином, важко говорити про однозначно позитивний вплив комп'ютеризації початкової школи, тому що наведені дані не дозволяють вважати збалансованими її позитивні та негативні ефекти.

Передбачення і подолання вищенаведених факторів вчителем можливе лише через помірковане використання комп'ютера в навчально-виховному процесі, аналіз і використання вже розроблених форм застосування НІТ, що пройшли певну апробацію на практиці.

1.4 Значення технічних засобів при вивченні курсу «Я і Україна» в початковій школі

Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує технічні засоби навчання. За допомогою інтерактивної дошки або комп'ютера, вчитель має можливість демонструвати учням картини, таблиці, схеми, кінофільми навчальні передачі тощо.

Потреба в демонструванні графічних наочних посібників зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні. Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, супроводжувані поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети і явища навколишнього середовища.

Роботу з електронними картинами або таблицями можна проводити на різних етапах уроку. Слід пам'ятати, що пасивне поверхневе розглядання картини або таблиці учнями не дасть позитивних наслідків ні в навчанні, ні у вихованні.

Відомо, що кольорові картини і таблиці аналізуються здебільшого від загального до окремого. Робота з таблицями із застосуванням інших наочних посібників розкриває типові ознаки пір року, формує поняття сезонних змін, що відбуваються в природі, найпростіших природних взаємозв'язків.

Великий навчальний і виховний ефект дає демонстрування на уроках «Я і Україна» навчальних кінофільмів, які завжди широко використовують у початковій школі. Велике методичне значення їх полягає в тому, що вони не тільки дають натуральне зображення предметів і явищ, а й показують їх у русі. За допомогою кінофільму діти дістають реальне уявлення про предмети і явища, яких вони не можуть спостерігати безпосередньо. Демонструванням кінофільму забезпечується ознайомлення з найскладнішими технологічними процесами і процесами, що відбуваються в природі за дуже короткий час. Навчальні кінофільми унаочнюють взаємозв'язок рослин і тварин з навколишньою природою і між собою. Доступно для дітей кінофільми показують технологічні процеси того або іншого виробництва, знайомлять з трудовою діяльністю людей.

Кінофільми мають велике виховне значення: більш повно, ніж інші наочні посібники, показують багатства і красу природи нашої країни, що розширює кругозір учнів, викликає почуття гордості за Батьківщину. Показане у фільмі і осмислене учнями формує в них основи матеріалістичного світогляду. Завдяки художній виразності фільми сприяють розвиткові естетичних почуттів у дітей.

Демонстрування фільму поєднують з іншими наочними посібниками. Тому під чає уроку показують або тільки фрагмент фільму, або одну частину і, як виняток, дві.

На уроках природознавства дедалі ширше використовують навчальні телевізійні передачі. Телефільм, дає змогу знайомити дітей з процесами або явищами, які важко або зовсім неможливо спостерігати.

Ефективність від навчальної телепередачі залежить від уміння вчителя зробити її такою, щоб вона була складовою частиною уроку, відповідала його темі, доповнювала зміст уроку. На початку уроку (телепередачі) вчитель називає тему і мету його, проводить коротку бесіду, мета якої - активізувати сприймання в учнів. Після телепередачі (тривалість 15-20 хв.) учитель також проводить бесіду, під час якої з'ясовує, що і як учні засвоїли. При потребі використовують й інші види унаочнення.

Використовують екранні наочні посібники як при повторенні й закріпленні, так і при вивченні нового матеріалу. Методика роботи з ними, як і з іншими наочними посібниками, передбачає актуалізацію знань застосуванням цілеспрямованої короткої бесіди і постановкою проблемних запитань, які активізують сприймання змісту. Наприклад, вивчаючи тему «Океани Землі. Північний Льодовитий океан», для актуалізації знань учитель ставить ряд запитань: чому буває день і ніч? яка тривалість дня і ночі влітку та взимку біля Північного полюса? чи може бути на Північному полюсі влітку жарка погода, коли сонце 3-4 місяці не заходить за горизонт? чому ви так думаєте? Покажіть на карті Північний Льодовитий океан; покажіть Північний полюс.

Щоб загострити увагу учнів, учитель ставить кілька запитань, на які вони повинні відповісти після перегляду матеріалу, демонстрованого екранними засобами. Наприклад: яка зима і літо в Арктиці? які тварини живуть у Північному Льодовитому океані? як вони пристосовані до життя в суворих умовах? що таке пташині базари?

У процесі демонстрування кінофільму, коли диктор пояснює те або інше явище, учитель (без пояснень) показує його на екрані указкою і тільки інколи робить короткі зауваження або пропозиції. Щоб дати можливість учням повністю зосередити, свою увагу на змісті фільму, не варто відволікати їх у цей час запитаннями або поясненнями. Роботу з фільмом під час уроку обов'язково поєднують з використанням інших наочних посібників (натуральних, картин, таблиць, роздавальних карток та ін.). Таке поєднання дає змогу загострити увагу учнів на певному об'єкті, проявити характерні ознаки його, встановити його місце серед інших предметів і явищ природи, з'ясувати пристосування його до умов існування або причину виникнення. Наприкінці уроку проводять бесіду, щоб виявити ступінь засвоєння знань учнів, наприклад: що таке Арктика? чому Арктика впливає на погоду всієї нашої країни? чому крига не розтає протягом усього року? яка зима в Арктиці? яке літо? чому літо холодне і коротке? чому там влітку протягом тривалого полярного дня крига не розтає? які тварини живуть в Арктиці? як моржі пристосовані до життя в крижаній воді?

Отже, для активізації розумової діяльності учнів учитель повинен підібрати відповідні екранні засоби, визначити час демонстрування їх, підібрати інші засоби унаочнення, продумати різноманітні методи використання їх. Використання екранних засобів на уроках повторення дає змогу відновити в пам'яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення. Уміле використання на уроках екранних засобів навчання в поєднанні з іншими видами унаочнення дає змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання. Використання екранних засобів навчання потребує від учителя ретельної підготовки до уроку. Вчитель намічає мету уроку і для досягнення її добирає потрібні екранні засоби. Слід зазначити, що при вивченні нового матеріалу краще використовувати кінофільм, а при повторенні - діафільм.

Вибравши потрібні екранні наочні посібники, учитель повинен спочатку сам переглянути їх і ознайомитися із змістом, визначити час демонстрування на уроці, продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після перегляду.

Отже, сучасні комп'ютерні засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами.

Розділ 2. Методика використання комп'ютера на уроках курсу «Я і Україна»

2.1 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для уроків курсу «Я і Україна»

Саме собою зрозуміло, що становлення і успішний розвиток інформаційного суспільства неможливі без поліпшення якості освіти кожної особи і, як наслідок, поліпшення якості освіти всього суспільства.

Не маючи загального формального визначення терміну «якість» в контексті освіти, вважаємо, що можна включити в це поняття такі здібності людини, як його здатність орієнтуватися в різних областях науки і техніки; здатність оволодіння навичками, відповідними вимогам новітніх технологій і ринку; здібностями до самоосвіти і постійного культурного та професійного вдосконалення.

Таким чином, якість освіти визначається можливостями людини відповісти на заклики сучасного світу, а наукові знання і професіоналізм як продукт якісної освіти повинні забезпечити успішну участь людини у розвитку суспільства.

На наш погляд, в процесі підвищення якості освіти можуть бути виділені необхідні і достатні умови досягнення цієї кінцевої найважливішої мети освіти.

До необхідних умов слід віднести такі компоненти освіти, як добре обладнані класи і лекційні аудиторії, високопрофесійні адміністратори, висококваліфікований вчительський склад, доступ вчителів і учнів до якісних підручників, методичної і професійної літератури, а також до сучасної навчальної інформації.

Достатні умови мають безпосереднє відношення до здатності кожної окремо взятої людини перетворювати одержані знання і навички в освіту, тобто в персоніфіковану систему етичних, культурних і професійних цінностей, а також до здатності застосовувати цю систему в різних областях духовної і практичної діяльності людини.

Та унікальна роль, яку грають інформаційні і комунікаційні технології в підвищенні якості освіти, заснована на їх здатності ефективно сприяти забезпеченню як необхідних, так і достатніх умов для отримання якісної освіти. Перш за все, сучасний рівень розвитку інформаційних і комунікаційних технологій значно розширює можливості доступу до освітньої і професійної інформації для вчителів і учнів, покращує керування освітньою установою, підвищує ефективність його і освітньої системи в цілому, спрощує інтеграцію національної системи освіти в світову, значною мірою сприяє доступу до міжнародних джерел інформації у області освіти, науки і культури.

В той же час варто згадати, що нинішній рівень розвитку інформаційних і комунікаційних технологій дозволяє успішно застосовувати їх в освіті з метою розвитку творчого потенціалу людини за допомогою ефективнішої організації пізнавальної діяльності в ході навчального процесу на основі такої найважливішої дидактичної властивості комп'ютера, як індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмних засобів і динамічної адаптивності навчальних програм.

Більше того, нові інформаційні і комунікаційні технології викликали серйозні зміни і в технології отримання знання, перетворення знання в освіту і його застосування на практиці. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології забезпечують учня великою кількістю носіїв інформації, такими, наприклад, як:

· відеозображення,

· складні структури системи знань і їх комбінації, які можна одержати через Інтернет або інші комп'ютерні мережі тощо.

Інформаційні і комунікаційні технології значно розширюють можливості зорового сприйняття, зокрема сприйняття невидимого, в зміненому колірному спектрі і формах. Вони стають інструментальною основою нового напряму, що швидко розвивається, в мистецтві -- екранного мистецтва, яке робить доступним мільйонам людей у всіх куточках Землі шедеври світової культури. Об'єднання загалом тематичному плані не тільки барвистих зображень творів архітектури, скульптури і живопису, але і супровід цих зображень багатоаспектною текстовою інформацією, музичними творами надає сильну емоційну дію на учня, розвиває його художній смак і одночасно дає можливість отримання знань в області культури, мистецтва, історії розвитку людства. Тут, нам здається, доречно привести слова Оскара Уайльда: «Благо, дароване нам мистецтвом, полягає не в тому, чому ми від нього навчаємося, а в тому, якими ми завдяки йому стаємо».

В той же час ми повинні приймати до уваги той факт, що паралельно з навчанням як прожилкою підготовки в кіберпросторі розвивається лінія кіберпростору, як освітнього середовища.

Після основоположних робіт Л.С. Виготського, Ж. Піаже, Дж. Брунера стало звичним говорити про інтеріоризацію фізичних об'єктів, в процесі якої ми будуємо їх «психічні» еквіваленти у формі концептуальних моделей, а потім використовуємо останні для того, щоб конструювати з їх допомогою різні версії нашої внутрішньої реальності або реальностей, що переживаються віртуально.

Таким чином, інформаційні і комунікаційні технології не просто підвищують роботу інтелекту: вони визначають нове вимірювання в свідомості людини, формують систему нової загальносвітової культури і відкривають нові прекрасні перспективи їх використання для підвищення якості освіти.

Потрібно відзначити, що якщо перший підхід до вивчення взаємин людини і навколишнього середовища вироблявся впродовж багатьох століть еволюції людства, то другий підхід привніс вражаючі зміни в людську свідомість всього за декілька десятиліть. Ми можемо тільки здогадуватися, яка природа цих змін, який масштаб їх дій і наслідків в майбутньому.

Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Я і Україна» в початковій школі визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп'ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалізації процесу навчання.

Сучасні інформаційні технології здатні моделювати тривимірні віртуальні об'єкти, які, практично, не поступаються за своїми візуальним властивостям їх реальним прототипам. Технологія мультимедіа створює динамічний видовищний сюжет, на розвиток якого може впливати вчитель. Поєднання пізнавального і емоційного процесу може вирішувати ряд проблем, пов'язаних з вивченням курсу «Природознавства».

У цю систему повинні входити програмно-методичне забезпечення і засоби навчання, що функціонують на базі ПК, а також традиційні. Необхідність цього обумовлена спрощенням і здешевленням системи засобів навчання і специфічними функціями звичайних технічних засобів, які неможливо і недоцільно передати комп'ютеру з психолого-педагогічної точки зору.

Засвоєння інформації, формування необхідних знань при будь-якій формі навчання завжди пов'язане з психоемоційним навантаженням. Рівень її компенсації, і, отже, результативність процесу навчання визначається досвідом вчителя і стилем його роботи, а також використовуваними педагогічними прийомами.

Ефективність процесу навчання природознавству можна підвищити за рахунок певного зсуву існуючого акценту освітньої технології з логічно-знакових форм передачі інформації на асоціативні, природніші для сприйняття людським мозком. Наявність додаткового взаємозв'язку між елементами інформації, що проходять різними каналами або в різних режимах, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Орієнтація тільки на логічно-знакову систему представлення інформації вимагає інтенсивної роботи певних ділянок однієї з півкуль мозку для передачі і обробки виникаючих образів знаків.

Логічний взаємозв'язок, що реалізовується, направлений на створення умов періодичного перемикання типів сприймання інформації, максимальної активізації підсвідомого рівня її засвоєння.

Зважаючи на сказане вище, в програмах для курсу «Природознавства» необхідно використовувати в поєднанні з ігровими програмами, стимулюючими досягнення навчальної мети також і контролюючі програми, що моделюють природні процеси та явища і т.д.

Функціональне призначення програмного забезпечення полягає в представленні навчальної інформації і направленні навчання з урахуванням індивідуальних можливостей учня.

Однак, комп'ютер слід розглядати скоріше як елемент системи засобів навчання.

При розробці і використанні програмних засобів в навчальних цілях виникає необхідність в створенні комп'ютерних навчально-методичних і інструктивних матеріалів. У них повинні бути включені:

· програмні засоби навчального призначення;

· інструкції для користувача;

· методичні рекомендації з використання програмних засобів для вчителя;

· методичні рекомендації для учня.

До автоматизованих засобів навчання необхідно висунути наступні вимоги:

ь з одного боку, інструментальні програмні засоби повинні бути орієнтовані на широке коло користувачів, що мають спеціальну підготовку, так і непідготовлених;

ь з іншої -- програмна реалізація повинна надавати можливість варіювати дидактичні моделі керування навчальним процесом;

ь система повинна бути оснащена ефективним зворотнім зв'язком, тобто адекватно реагувати на всі дії учня.

Використання програмних засобів дозволить формувати і корегувати навчальний план залежно від особливостей і вимог, що пред'являються індивідуально до кожного учня з урахуванням рівня його знань.

Програмне забезпечення дає можливість будувати навчальний процес залежно від індивідуальних адаптаційних властивостей учнів. Все це дозволяє зробити навчальний процес більш керованим і дає можливість варіювати дидактичні моделі управління процесом навчання.

комп'ютер вчитель початковий дидактичний

2.2 Опис комп'ютерних програм для розробки дидактичних засобів

Прикладні програми - це програми, які автоматизують процеси розв'язування задач з різних сфер практичної діяльності людей. їх є дуже багато. Це програми для опрацювання інформації виробничого, бухгалтерського, офісного чи іншого характеру. Виокремимо такі види програм:

o для опрацювання текстів (текстові редактори);

o для створення графічних образів (графічні редактори);

o для роботи з електронними таблицями;

o для створення і опрацювання інформації в базах даних;

o для підтримки функціонування комп'ютерних мереж;

o для автоматизації математичних обчислень.

Програмне забезпечення буває у вигляді окремих програм для певного виду роботи (наприклад, для редагування текстів чи опрацювання баз даних) або у вигляді інтегрованих систем - програмних комплексів, які забезпечують декілька видів діяльності. За допомогою інтегрованої системи можна написати листа, реферат, оформити звіт, виконати обчислення засобами електронної таблиці, знайти інформацію в базі даних, доповнити звіт графіками чи діаграмами та переслати його замовнику робіт через комп'ютерну мережу.

Прикладами таких систем є: Symphony, Smartware, Microsoft Works, Microsoft Office для Windows, Star Office для Linux.

Інтегрована система складається з таких основних компонентів:

1) редактора текстів;

2) електронної таблиці;

3) системи керування базами даних;

4) засобів телекомунікацій.

У них поєднані можливості роботи з текстовою, числовою та графічною інформацією, тобто з даними різних форматів.

Текстові редактори і видавничі системи. Ще не так давно, під час підготовки листа, реферату чи твору, після змін у тексті доводилося не раз переписувати його. Сьогодні, використовуючи комп'ютер і текстові редактори, можна обійтися без ручки, гумки та витрачання паперу. Звичне уявлення про стіл журналіста, письменника чи інженера, завалений паперами, відживає. Тепер на їхньому письмовому столі стоїть комп'ютер.

Текстові редактори призначені для опрацювання текстів. За допомогою комп'ютера користувач створює тексти, редагує їх, форматує, зберігає і пересилає на відстань. У текст можна внести доповнення, вставити або викинути літеру чи абзац і записати його в пам'ять. І так - багато разів. Процес унесення змін у текст називається редагуванням. Текстові можна надати бажаного вигляду, наприклад, як ось у цій книжці. Це називається форматуванням тексту. Текст (незалежно від змісту) і відповідний файл, що опрацьовується текстовим редактором, прийнято називати документом.

Зручність і ефективність застосування комп'ютерів для опрацювання текстів, оформлення звітів, статей, книжок, листів та інших документів зумовили створення великої кількості текстових редакторів різної складності та призначення.

Є декілька десятків текстових редакторів. Найпоширеніші такі: WordPerfekt, Microsoft Word, WordStar, XyWrite тощо. Популярними також є редактори «Лексикон», «Твір», LaTeX.

Один з найпростіших - текстовий редактор «Лексикон» призначений для створення й опрацювання документів українською, російською чи англійською та іншими мовами. Можна вносити зміни у документ, автоматично формувати абзаци, заголовки, зміст, розбивати текст на сторінки, переносити фрагменти тексту з одного місця в інше.

Редактор LaTeX зручний для роботи з математичними формулами і підготовки до друку наукових статей та книжок.

Універсальними є редактори WordPerfekt та Microsoft Word.

Перерахуємо основні дії, які можна виконати за допомогою текстового редактора:

¦ створити текст, використовуючи різні гарнітури шрифтів;

¦ задати розміри і вигляд символів (товсті, підкреслені, курсив);

¦ задати потрібне розташування елементів тексту на сторінці;

¦ вилучити частину тексту, перенести текст в інше місце або в інший документ за допомогою буфера обміну;

¦ замінити у документі одні літери, слова чи фрази іншими;

¦ пронумерувати сторінки документа і скласти зміст;

¦ усунути граматичні та синтаксичні помилки;

¦ видрукувати текст;

¦ зробити текст, наприклад, таким, як у будь-якій книжці.

Для підготовки рекламних листівок, оформлення журналів і книжок використовують спеціальні видавничі системи. Вони дають змогу підготувати і якісно видрукувати на лазерних принтерах або вивести на фотонабірні автомати складні документи. Видавнича система PageMaker зручна у роботі з невеликим обсягом матеріалів (до тисячі сторінок), ілюстраціями, графіками, діаграмами. Системи Ventura Publisher та Corel Ventura використовують для підготовки великих документів, наприклад, багатотомних видань. За допомогою видавничої системи можна:

¦ виконувати всі дії, характерні для текстового редактора, тобто текст можна зробити таким, як у книжці;

¦ регулювати густину символів у рядку (у поліграфії це називається тренінгом);

¦ плавно регулювати густину рядків на сторінці, тобто відстань між рядками, що називається інтерліньяжем;

¦ враховувати ширину символів у попарних комбінаціях кернінг;

¦ регулювати ширину і висоту символів;

¦ створювати колонтитули, примітки, зміст книжки;

¦ автоматизовувати процес форматування і переформатовувати абзаци за допомогою стилів;

¦ друкувати сторінки не підряд, а у певній прийнятій у поліграфії послідовності, що називається створенням буклету;

¦ вставляти в текст картинки та інші об'єкти, обкладати їх текстом тощо. Програми-редактори автоматизують роботу з текстами. Сучасні

...