Екологічне виховання молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічне виховання молоді

В умовах сьогодення екологічна культура є запорукою розвитку і збереження людини та суспільства в цілому, необхідним елементом відродження нашої держави. Саме тому формування екологічної свідомості особистості, її гармонійних відносин з природою є пріоритетними напрямками виховання підростаючого покоління. Гострота сучасних екологічних проблем поставила перед суспільством важливе завдання - виховати молодь, здатну по-новому вирішувати питання охорони, перетворення та раціонального використання природи. Велика роль у розв'язанні цих завдань відводиться позашкільним закладам освіти, зокрема еколого-натуралістичним центрам учнівської молоді. Позашкільна освіта, розрахована на цілеспрямовану і талановиту молодь, веде постійний пошук змісту, засобів і методів ефективного, екологічного виховання, де пріоритет віддається безпосередньому спілкуванню з природою. Тому одним з провідних напрямків діяльності позашкільних навчальних закладів екологічного спрямування є організація літньої польової практики для учнів старших класів. Безпосередня практична діяльність школярів у природі при необмежених в часі й просторі можливостях створює сприятливі умови для значного і стабільного формування екологічної культури (її інтелектуального, ціннісно-мотиваційного та діяльнісного компоненту) школяра, тобто формує новий тип мислення і дій щодо навколишнього середовища. В зв'язку з цим засвоєння учнями природничих знань набуває реального сенсу в повному розумінні цього слова, стає засобом досягнення мети екологічного виховання [4]. В умовах роботи позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування, пошуково-дослідницька діяльність виконує низку важливих функцій, а саме: створення позитивної мотивації до наук природного циклу, цілеспрямованої самоосвітньої діяльності; поглиблення та посилення дієвості знань з природознавства, біології, географії, хімії, фізики, народознавства; розвиток інтелектуальної сфери особистості; формування вмінь і навичок дослідницької діяльності (пошукової, дослідно-експериментальної); розвиток пізнавальної активності та самостійності в навчально-творчій діяльності. [1; с. 62] Польова практика - це нова форма роботи з дітьми в природному середовищі. Тематичні екскурсії, комплексні екологічні експедиції дозволяють лише частково розв'язати проблеми практичного вивчення тваринного та рослинного світу. Основною метою польової практики на природно-заповідних територіях є передусім ознайомлення та детальне вивчення природного стану навколишнього середовища району практики, закріплення i поглиблення знань про навколишнє середовище, а також про окремі об'єкти та компоненти (ґрунти, рослинно-тваринний світ, водойми тощо) території, підбір та оволодіння найдоцільнішими методами досліджень, формування природоохоронних понять, відповідальності за збереження природи. [5; с. 315-316] виховання екологічний натуралістичний

Основні завдання екологічних практик: - навчити молодь давати оцінку техногенному навантаженню на ту чи іншу територію; - вміти аналізувати закономірність негативних факторів на існування та розвиток домінантних видів флори і фауни; - робити аналіз причин зникнення та захворювання окремих видів рослин i тварин; - виховування любові до природи рідного краю; - закріплення теоретичних знань, набутих під час занять гуртків; - оволодіння методами польових досліджень; - вивчення фауни оточуючої місцевості; - проведення самостійних спостережень за живими об'єктами; - виконання дослідницьких робіт за завданням учених, спеціалістів сільського та лісового господарства; - виявлення рідкісних видів тварин та їх охорона. Все це повинно бути покладено в основу складання проектів зі збереження, відновлення i забезпечення сталого розвитку даної місцевості. Польова екологічна практика має бути спрямована на виконання як освітянського, так i виховного навантаження. Психологічно воно може включати такі три найголовніші аспекти: ознайомлення, спостереження i оволодіння ситуацією. Для різних вікових категорій дітей на конкретних прикладах демонструється стан біоценозу i розглядаються елементи ретроспективного аналізу. Поряд з цим звертається увага на природоохоронні заходи, які вже застосовуються, а також розвиток галузей народного господарства відповідно до норм соціального замовлення. Перед проведенням практики, крім вирішення цілої низки організаційних питань, керівнику бажано побувати на місці її проведення. Якщо це виявиться неможливим, необхідно детально ознайомитися з природними умовами та тваринним і рослинним світом даної місцевості за літературними джерелами, музейними колекціями тощо, скласти детальний план проведення практики та підготувати все необхідне для роботи обладнання. При цьому треба враховувати, що під час практики учні мають ознайомитися з усім розмаїттям тваринного світу даної місцевості. [5] Проведення польової екологічної практики поділяється на три основні етапи: підготовчий, польовий та звітний. Підготовку до польової практики (кepiвник разом з гуртківцями) починають з вибору місця проведення. Умовами визначення місця проведення практики можна вважати комплекс запиту навчальних або виробничих установ, стан природничого середовища та його окремих компонентів. Цьому передує вивчення картографічних, літературних, архівних i фондових матеріалів. На особливу увагу заслуговують ті види рослин i тварин, які занесені до Червоної книги. Подальший етап підготовки передбачає нанесення на топографічні карти маршрутів екскурсій під час практики або контури районів досліджень. За результатами підготовчих poбiт складається детальна програма, в якій теоретично обґрунтовуються завдання з вивчення окремих об'єктів або біоценозів, за якими будуть самостійно спостерігати учні. Завдання польового етапу практики - показати, які саме параметри того чи іншого об'єкту вивчаються. Розпочинаються екскурсії з рекогносційних маршрутів, які виконують наукові керівники практики разом з учнями. На цих маршрутах визначають найбільш цікаві зупинки, де можна не лише ознайомитися з тим чи іншим об'єктом, a i відмінити його демонстрацію, вивчення, бо при детальному огляді виявляється, що він не несе тієї інформації, на яку розраховували під час підготовки. Під час проведення екскурсійної діяльності бажано, щоб окремі найбільш цікаві об'єкти мали своїх двійників, за рахунок чого на одному з них керівник показує приклад детального його вивчення, а на іншому, подібному, учні мають самі визначатися i вміти характеризувати його сучасний стан. Результати своїх спостережень вони заносять до щоденника, а місце його розташування певними умовними позначками - на карту. Підсумком польової практики є складання заліків з тих предметів, які вивчалися протягом періоду практики.

Форми звітності наступні: - щоденник екскурсій (звіти про кожну з екскурсій, де детально описуються всі маршрути); - флористичний зошит (опис рослин за певною схемою); - морфологічний гербарій (види коренів, типи кореневих систем, види листків, форми листкових пластинок, жилкування, листкорозміщення, види суцвіть, віночка, плодів); - екологічний гербарій (екологічні групи рослин по відношенню до світла, вологи, температури, ґрунтів, життєві форми рослин); - колекція комах однієї з родин, яка вивчалась протягом практики. [3] Зміна одного виду діяльності іншим, підкріплення їх теорією забезпечує гармонійний розвиток школяра. Виховується особистість, яка усвідомлює свої вчинки і може передбачати їх наслідки, як любить і цінує природу і ніколи не зашкодить їй. Тільки демократизація навчання, наочність і цікавість можуть дати повноцінну освіту і виховання. Тільки при точному дотриманні таких умов можна уникнути формалізму. Саме на таких засадах і працюють педагоги нашого позашкільного навчального закладу. [2; с.84]

Список використаної літератури

1. Дослідницька робота школярів з біології: Навчально-методичний посібник/ За заг. ред. к. б. н. С.М. Панченка, Л.В. Тихоненко. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2008. - 368 с.

2. Еколого-натуралістична творчість. Наук.-метод. вісник №3 - К., НЕНЦ, 2002 - 256 с.

3. Методичні матеріали ВЗБШ. Молода наукова зміна. Матеріали науково-практичної конференції "Сучасні проблеми біології"/ Під редакцією В.В. Вербицького. - К., СМП "АВЕРС", 2003 - 220 с.)

4. Методика викладання біології. Навчально-польовий практикум/ За ред. проф. М.В. Гриньової. - Полтава: АСМІ, 2003. - 188 с.

5. Основи еколого-натуралістичної освіти: Науково-методичний посібник. - К., 2005. - 490 с.

Размещено на Allbest.ru