Використання електронно-обчислювальних машин на практичних заняттях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання електронно-обчислювальних машин на практичних заняттях

На кожному кроці життєдіяльності людини виникає потреба в постановці і розв'язанні найрізноманітніших задач. Наявність вмінь самостійної постановки проблем та їх розв'язання є дуже важливими в житті кожної людини. Велике значення в цьому відіграють фізичні задачі, при розв'язуванні яких учні мають можливість усвідомити, зрозуміти і закріпити фізичний зміст явищ та понять, зв'язків та закономірностей, розвивати творчі можливості.

Під фізичною задачею в навчальній практиці розуміють деяку проблему, яка в загальному випадку розв'язується за допомогою логічних розумових висновків, математичних дій і експериментів на основі законів і методів фізики.

В методичній літературі прийнято таку загальну класифікацію фізичних задач:

1. Якісні задачі або задачі-запитання, для розв'язання яких не потрібні обчислення. Якісні задачі - це задачі, розв'язання яких ґрунтується на всебічному аналізі фізичних явищ та логічних висновках, зроблених внаслідок такого аналізу. Для розв'язування таких задач треба добре розбиратись у взаємозв'язках явищ, вміти застосовувати різні прийоми самостійної роботи.

Метою розв'язування якісних задач є виявлення стану знань учнів в будь-який момент навчання, а це - необхідна умова для оптимальної організації навчального процесу[27, 214].

Виявити вміння учнів, аналізувати фізичні явища, встановлювати причинні зв'язки між ними і робити правильні висновки допомагає аналіз змісту та хід розв'язування якісних задач, також він сприяє поглибленню і закріпленню знань, розвиває логічне і фізичне мислення, допомагає набувати вміння застосовувати теоретичні положення для пояснення фізичних явищ. Правильне розв'язання якісної задачі свідчить про осмислене і глибоке знання відповідного матеріалу.

Розв'язування якісних задач можна практикувати не тільки для перевірки і обміну знань, але і для повторення вивченого, для забезпечення зв'язку навчання з життям.

Якісні задачі з практичним змістом прищеплюють учням практичні вміння і навички, дають можливість застосувати теоретичні знання на практиці. навчання електронний обчислювальний знання

2. Розрахункові задачі - найпоширеніший тип задач, що посідають домінуюче місце в усіх збірниках, також вони найчастіше зустрічаються в контрольних роботах та екзаменаційних завданнях.

3. Графічні задачі, що є продуктом синтезу якісних і розрахункових задач. Такі задачі рідше зустрічаються в навчальній практиці, однак вважається, що їх розв'язування становить більшу методичну цінність.

4. Експериментальні задачі - вони займають найвищий ступінь з усіх зазначених задач. Такі задачі часто виходять за межі навчальної діяльності і пов'язані з активною та творчою діяльністю учня, студента, працівника та дослідника. Часто ці задачі поділяють на дослідницькі (перевірка закономірностей) і конструкторські (розробка конструкцій приладу, установки чи пристрою).

Мета експериментальних задач - виробити в учнів важливу психічну установку: знання потрібні для того, щоб застосовувати їх на практиці.

В основу експериментальних задач покладено конкретні випадки прояву загальних фізичних законів, де у кожній задачі фізична суть превалює над математичною. Такі задачі збуджують інтерес до науки, виховують у учнів творчу ініціативу, розвивають здібності, формують експериментальні уміння та навички. При контролі знань доцільно розв'язувати комбіновані задачі, що вимагають знань з різних розділів предмету [27, 214].

Провідні методисти вважають, що на практичному занятті з фізики робота учнів повинна бути суто індивідуальною і потребує великої самостійної праці. Також слід пам'ятати, що для розв'язування однієї і тієї ж задачі різним учням потрібний різний час, тобто слід враховувати індивідуальні особливості учнів.

У процесі навчально-пізнавальної діяльності учень повинен не просто засвоювати запропонований вчителем матеріал, а й пізнавати світ, самостійно шукати і знаходити відповіді, вміти застосовувати здобуті знання в реальному житті. Тому вчитель має перетворити традиційне навчання на процес розв'язування цікавих навчальних проблем [28, 17].

В умовах комп'ютеризації навчання, управління розв'язуванням творчих задач можна покласти на ЕОМ, що забезпечуватиме необхідну учням індивідуальну допомогу. Використання персональних комп'ютерів дозволяє забезпечити регулювання темпу практичного освоєння навчального матеріалу в залежності від індивідуальних можливостей учня. До того ж комп'ютер дає можливість учневі змінювати рівень складності задач, ознайомитися з теоретичним матеріалом, а також скористатися підказкою.

Ефективність розв'язування творчих задач можна підвищити за рахунок активізації зорового сприйняття інформації. ЕОМ з якісним графічним екраном та системою мультимедіа надає принципово нові можливості у відтворення реальної картини фізичних процесів.

Поява ЕОМ дала можливість розв'язувати задачі набагато складнішого рівня, а також такі задачі, що аналітичним шляхом не розв'язуються або процес відшукання розв'язку є дуже складним.

Під час розв'язування задач можна використовувати віртуальний фізичний експеримент. Інтерактивне моделювання явища описаного в задачі, може бути проведене, як на початковому етапі розв'язування у зв'язку з побудовою ідеальної моделі, так і на завершальному - для перевірки істинності отриманих результатів шляхом їх зіставлення з результатами автоматизованого розрахунку.

Важливо те, що самостійне інтерактивне моделювання явища, описаного в задачах, під час їх розв'язування учнями позитивно впливає не лише на розвиток інтересу до фізики та інформатики, а й відтворює гносеологічний цикл у повному обсязі [31]. Таким чином учень засвоює методологічні знання мимовільно, і в подальшому структура їх власного мислення набуває ознак структури науково-теоретичного мислення [30].

Звісно ефективність використання комп'ютерних програм залежить від параметрів конкретної ЕОМ, рівня психолого-педагогічного забезпечення педагогічних програмних засобів (ППЗ), а також обсягу навчального матеріалу закладеного розробниками в ППЗ комп'ютерні програми можна поділити на такі види: навчальні, дослідницькі, конструкторські та творчі.

Комп'ютерна система для практичних занять може бути сконфігурована в локальну аудиторну мережу, набір незалежних комп'ютерів з ідентичним програмним забезпеченням. При обмеженості матеріальних можливостей можуть бути використані і один-два комп'ютери для кращих учнів [26, 109].

Размещено на Allbest.ru