Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

УДК 378.148+371.388

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ-ЕЛЕКТРИКІВ В АГРОТЕХНІЧНОМУ КОЛЕДЖІ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

КОЛОДІЙЧУК ЛЮБОМИР СЕМЕНОВИЧ

Тернопіль - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник:

ОЛІЙНИК Павло Миколайович, доктор педагогічних наук, професор, Національний аграрний університет, кафедра методики навчання, завідувач.

Офіційні опоненти:

СМЕТАНСЬКИЙ Микола Іванович, доктор педагогічних наук, професор, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, кафедра педагогіки, завідувач;

СУШАНКО Віктор Володимирович, кандидат педагогічних наук, доцент, Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, науково-дослідна лабораторія проблем педагогіки вищої школи, завідувач.

Провідна установа: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, кафедра педагогіки, психології та методики викладання математики, Міністерство освіти і науки України, м. Чернігів.

Захист відбудеться ''22" вересня 2000 року о 12.00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 при Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2 Автореферат розісланий '' 21 '' серпня 2000 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Чайка.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Пріоритетним завданням вищих навчальних закладів ІІ рівня акредитації в час розбудови незалежної держави та переходу України до ринкових відносин є підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців. Розв'язання цього завдання потребує педагогічного обґрунтування змісту й технологій підготовки в агротехнічному коледжі молодших спеціалістів, які б володіли високим рівнем професійних знань, умінь і навичок, які здатні працювати в умовах постійного впровадження науково-технічних досягнень.

На сучасному етапі в системі освіти України проводяться значні реформування, спрямовані на досягнення рівня європейських взірців, відродження самобутнього національного характеру, на докорінне оновлення змісту, форм і методів навчання. На це звертається увага в Законі України "Про освіту", де визначено роль і місце освіти як основи інтелектуального, культурного та економічного розвитку суспільства й держави, поставлено завдання щодо її кадрового забезпечення. Тому особливого значення набуває забезпечення якості освітньої діяльності як необхідної умови підвищення ефективності підготовки спеціалістів для аграрного сектора економіки. В Указі Президента України "Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні" це завдання проголошено стратегічним напрямком розвитку вищої школи. Успішне розв'язання цієї проблеми залежить також від удосконалення електротехнічної підготовки кадрів для сільського господарства.

Як показує аналіз досвіду роботи агротехнічних коледжів, ефективне навчання є визначальним фактором професійної підготовки молодших спеціалістів сільського господарства. Але зміст і організація професійної підготовки кадрів для сільського господарства потребують оптимального науково-педагогічного обґрунтування нових технологій для підготовки спеціалістів на основі використання вітчизняного та зарубіжного досвіду. Проблемі навчання спеціалістів у коледжах присвячено багато досліджень. Зокрема, теоретико-методологічні питання підготовки спеціалістів висвітлено в працях Е. Джуринської, В. Кузнєцової, Л. Курилової, А. Лещинського, М. Махмутова, А. Огурцова. Історичні аспекти навчального процесу коледжів розкрито в публікаціях Ж. Верже, Е. Філіпової. Розробці нових педагогічних технологій присвячені роботи А. Алексюка, В. Беспалько, В. Козакова, П. Лузана, П. Москаленко, В. Оконь, П. Олійника, Л. Романишиної, А. Фурмана.

Слід підкреслити, що дослідники вивчають тільки загальні поняття діяльності коледжів, в основному педагогічних і технічних. Поза увагою залишається питання діяльності такого навчального закладу інноваційного типу, як агротехнічний коледж.

У процесі аналізу професійної діяльності молодших спеціалістів-електриків аграрного сектора та їхньої підготовки виявлено суперечності між: вимогами роботодавця до кваліфікованих спеціалістів та рівнем їхньої підготовки; об'ємом науково-технічної інформації та психолого-фізіологічними можливостями студентів; зростанням ступеня складності функціональних посадових обов'язків й недостатньою мобільністю змістових та організаційних компонентів у підготовці молодших спеціалістів зазначеної галузі.

Вивчення досвіду організації професійного навчання свідчить про його недостатню ефективність, що негативно позначається на якості підготовки молодших спеціалістів-електриків. Зокрема, не приділяється належної уваги розвиткові творчих здібностей студентів. Тому їхні уміння та навички мають фрагментарний характер, а навчальна діяльність, в основному, репродуктивний. Багато студентів мають належну загальноосвітню підготовку, але в процесі навчання недостатньо оволодівають професійними та соціально-виробничими вміннями. Через це збільшується період професійної адаптації спеціалістів на виробництві, що не тільки знижує продуктивність їхньої праці, але й призводить до втрати престижу електротехнічної спеціальності. Виникла необхідність оновлення навчального процесу вищої аграрної школи, його орієнтації на модель майбутньої професійної діяльності студентів, переходу від школи простого засвоєння знань до школи творчого формування вмінь і навичок, постійного педагогічного пошуку. Отже, подальше вдосконалення професійної підготовки студентів коледжів зі спеціальності "Електрифікація і автоматизація сільського господарства" є актуальною педагогічною проблемою.

Актуальність і недостатня дослідженість проблеми зумовили необхідність розробки комплексу методичного забезпечення профільних предметів, впровадження передових технологій, методів активізації навчання та проведення експериментальної апробації. Це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Професійна підготовка молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі". Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Національного Аграрного університету і є складовою комплексної теми "Дослідження впливу форм і методів активного навчання та передових педагогічних технологій у вищій школі на ефективність процесу навчання" (КП № 2.2).

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес в агротехнічному коледжі.

Предмет дослідження - педагогічні умови професійної підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі.

Мета дослідження - виявити педагогічні умови підвищення ефективності професійної підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що професійна підготовка молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі стане більш ефективною, якщо вона передбачає: створення моделі професійної підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі, яка включатиме теоретичний і практичний компоненти, емоційно-вольову сферу особистості, виробничі функції, основні напрямки трудової і творчої діяльності спеціаліста даного освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки; відповідність професійної моделі зі змістом навчання; впровадження у процес підготовки молодших спеціалістів-електриків технології модульного навчання; використання методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Відповідно до предмета, мети, гіпотези визначено основні завдання дослідження: - виявити особливості підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі;

науково обґрунтувати і побудувати професійну модель молодшого спеціаліста-електрика в агротехнічному коледжі;

створити згідно з моделлю молодшого спеціаліста-електрика навчальну програму з профільного предмета "Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок" для агротехнічних коледжів;

обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного впровадження модульного навчання у педагогічний процес агротехнічного коледжу.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання; основні принципи дидактики; основні закони діалектики; основні положення системного та діяльнісного підходів; оновлення форм організації навчально-виховного процесу на основі принципів демократизації, гуманізації, взаємозв'язку з освітою інших країн.

Для вирішення поставлених завдань, перевірки гіпотези використовувались такі методи наукового пошуку: теоретичні (аналіз постанов уряду, освітньо-професійних (навчальних) програм, теоретичне осмислення досвіду роботи викладачів, аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, синтез, порівняння, узагальнення); емпіричні (моделювання, спостереження, тестування, анкетування, бесіди, оцінювання (за рейтингом), зрізи знань, педагогічний експеримент).

Провідним методом був педагогічний експеримент, що охоплював констатуючий, творчо-пошуковий та формуючий етапи. Інтерпретація даних здійснювалась на основі використання методів математичної статистики (лінійна кореляція за Пірсоном, факторний аналіз, рангова кореляція за Спірменом) і подальшого якісного аналізу.

Організація та база експериментальних досліджень. Дослідження з проблем удосконалення професійної підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічних коледжах здійснювалось протягом 5 років (1994-1999 рр.). Цей період умовно можна поділити на три етапи.

На першому етапі (1994-1995 рр.) проводився аналіз вітчизняної та зарубіжної педагогічної, психологічної і науково-методичної літератури з питань підвищення ефективності професійної підготовки молодших спеціалістів-електриків у навчальних закладах І та ІІ рівнів акредитації, розроблялась методика дослідження, формувалась робоча гіпотеза та завдання, визначалися предмет і об'єкт дослідження, здійснювався вибір методів дослідження, проводився констатуючий експеримент.

На другому етапі (1995-1997 рр.) здійснювався перетворювальний (творчо-пошуковий) експеримент, під час якого відбувалася апробація експериментальної методики, спрямованої на перевірку вірогідності гіпотези дослідження. На третьому етапі (1997-1999 рр.) проводився формуючий експеримент щодо впровадження передових технологій навчання в комплексі з методичним забезпеченням; систематизувалися, порівнювалися і узагальнювалися результати, отримані в процесі дослідно-експериментальної роботи, сформулювалися загальні висновки дослідження, розроблялися методичні рекомендації. Для дослідно-експериментальної роботи було обрано Бережанський агротехнічний коледж Національного аграрного університету, Таращанський (Київської області) і Борщівський (Тернопільської області) агротехнічні коледжі.

Наукова новизна дослідження полягає:

вперше створено професійну модель молодшого спеціаліста-електрика, яка включає теоретичний і практичний компоненти, емоційно-вольову сферу особистості, виробничі функції, основні напрямки трудової і творчої діяльності спеціаліста даного освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки;

удосконалено зміст підготовки молодшого спеціаліста-електрика (створено згідно з моделлю навчальну програму профільної дисципліни "Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок" для студентів агротехнічних коледжів та технікумів);

визначено педагогічні умови ефективного впровадження модульного навчання у педагогічний процес агротехнічного коледжу, серед яких, найголовнішими є переструктурування змісту навчального матеріалу як сукупності змістових модулів; використання методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає у виявленні особливостей підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі, які включають цілеспрямовану орієнтацію студентів на агротехнічну діяльність спеціаліста-електрика, збалансованість загальнонаукової, загальнопрофесійної та спеціальної підготовки; у науковому обґрунтуванні умов підвищення ефективності підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі.

Практичне значення дослідження полягає у: розробці кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста-електрика, моделі, яка передбачає його цілеспрямовану і продуктивну підготовку; розробці і впровадженні навчальної програми із профільного предмета; створенні методичних рекомендацій з питань виконання курсового проекту і розробки тестів профільного предмета "Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок"; запровадженні у процес викладання профільних дисциплін методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, передових технологій навчання (модульно-рейтингова).

Результати дослідження впроваджено автором у навчально-виховний процес Бережанського агротехнічного коледжу (Довідка про впровадження №2/16 від 8.05.99р.), Таращанського агротехнічного коледжу (Акт про впровадження №7/660 від 26.11.98р.), Борщівського агротехнічного коледжу (Довідка про впровадження №125 від 7.06.99 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методичною обґрунтованістю вихідних позицій, застосуванням методів, адекватних меті та завданням дослідження, якісним та кількісним аналізом результатів дослідження, репрезентативністю вибірки, застосуванням методів математичної статистики для обробки кількісних результатів, статистичною значущістю емпіричного матеріалу.

Апробація та впровадження результатів дослідження проводились у виступах автора на засіданнях методичних об'єднань викладачів спеціальних предметів електротехнічного циклу Бережанського, Таращанського та Борщівського агротехнічних коледжів (1997-1999 рр.), на Всеукраїнському (республіканському) семінарі викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з предметів "Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок" і "Автоматизація технологічних процесів сільськогосподарського виробництва" (1997 р.), на науково-практичних конференціях НАУ (1999 р.).

Результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес агротехнічних коледжів України. Завідувачами відділень, методичних (циклових) комісій, методичних кабінетів агротехнічних коледжів використовується модель фахівця зі спеціальності "Електрифікація та автоматизація сільського господарства".

Методичні рекомендації, кодопосібники, навчальна програма з курсу "Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок" використовуються у вищих навчальних закладах України І-ІІ рівнів акредитації (Бережанський, Таращанський, Борщівський агротехнічні коледжі). Матеріали дослідження апробовано також у наукових збірниках, періодичних виданнях.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 7 одноосібних наукових працях. Серед них 5 статей (4 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України), 2 посібники з грифом Міністерства агропромислового комплексу України (для навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації). професійна модель електрик агротехнічний

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 7 додатків. Обсяг основного тексту дисертації 161 сторінка. Робота містить 8 таблиць на 8 сторінках, 8 рисунків на 11 сторінках. Список використаних джерел включає 206 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь дослідженості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження. Розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі дисертації "Особливості підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі" досліджено стан, особливості організаційно-педагогічної діяльності агротехнічних коледжів, проаналізовано концептуальні засади професійної підготовки молодших спеціалістів на сучасному етапі. Проблемам професійного навчання у вищій школі присвячено ряд наукових праць, проте в них не знайшли належного висвітлення особливості професійної підготовки молодших спеціалістів-електриків в агротехнічних коледжах. Це пояснюється тим, що в Україні до 1991 року таких навчальних закладів не було.

Наше дослідження показало, що виникнення й розвиток агротехнічних коледжів обумовлений багатьма чинниками: необхідністю інтеграції освіти у світовий освітній простір у зв'язку з міжнародною економічною інтеграцією; потребою в спеціалістах електротехнічного профілю у зв'язку з оновленням технічної бази виробництва, швидкою зміною технологій; потребою відбору в регіонах найбільш здібної молоді для навчання у вищій школі; потребою у спеціалістах, які могли б кваліфіковано працювати зразу ж після закінчення навчального закладу; потребою підняти престиж навчального закладу, зокрема сільськогосподарського типу.

Агротехнічні коледжі в Україні відкриваються на основі історично створених і пов'язаних між собою українських та зарубіжних навчально-виховних закладів. На наш погляд, коледж - це інтегрований навчальний заклад, в якому навчальний процес є ступеневим, забезпечує відповідний освітній чи освітньо-кваліфікаційний рівень випускника.

Пріоритетним у діяльності агротехнічного коледжу є: формування соціально зрілої, творчої особистості, підготовленої до самостійного здобування знань; набуття студентами знань, умінь та навичок за спеціальностями та напрямками підготовки, які б задовольняли потреби фахівця і роботодавця; виховання морально, психічно і фізично здорового контингенту майбутніх спеціалістів; виявлення найбільш здібної молоді, з метою створення умов для продовження навчання на наступних ступенях підготовки; організація та проведення наукових досліджень та експериментальної роботи; відродження національної духовності і залучення до її формування студентів, викладачів, батьків, громадськості. Як свідчать результати дослідження, деяким категоріям випускників агротехнічного коледжу достатньо мати знання в обсязі молодшого спеціаліста, в інших - виникає потреба у підвищенні рівня професійних знань і отриманні нових. Багатоступенева система освіти передбачає не тільки розмежування освітньої та професійної підготовки, але й наявність декількох ступенів навчання.

На нашу думку, особливої уваги заслуговує питання кількості ступенів. Чотирирічна підготовка молодшого спеціаліста-електрика з першого курсу здійснюється за спеціальною програмою (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурна модель освітньо-професійної підготовки фахівців в агротехнічному коледжі

Особливість підготовки спеціалістів у коледжі полягає в тому, що після першого курсу проводиться державна атестація за програмою середньої школи і видаються документи встановленого зразка (атестат зрілості). Крім цього, з першого курсу навчання в коледжі проводиться цілеспрямована орієнтація на агротехнічну діяльність молодшого спеціаліста-електрика. Це дозволяє з самого початку навчання забезпечити відповідний набір дисциплін та специфіку їх читання, а також сприяє кращій адаптації майбутнього випускника до професійної діяльності.

Слід підкреслити, що збільшення кількості завершених, підкріплених відповідними документами ступенів підготовки в системі аграрної освіти, робить її багатоваріативною і дає більше можливостей студенту для вибору відповідного рівня освіти, а також зміни вибраного шляху. Такі ступінчасті етапи зумовлюють близькі цілі (освітні та освітньо-кваліфікаційні), які психологічно полегшують процес навчання студента в коледжі.

Ступенева схема найбільш повно відповідає завданню підготовки спеціалістів. В одному навчальному закладі стало можливим готувати спеціалістів різної кваліфікації з відповідно різними витратами коштів та засобів на їх теоретичну та практичну підготовку. При цьому створюються умови для відбору та стимулювання зацікавленості здібних студентів продовжувати навчання, що забезпечує більш раціональне заповнення соціальних ніш.

Особливістю підготовки спеціалістів у коледжі є залучення студентів до науково-дослідницької роботи. Результати цієї діяльності перевіряються у виробництві на навчально-дослідницьких підприємствах. Крім цього, здійснюються заходи щодо впровадження результатів науково-технічного прогресу в агропромисловому комплексі. Нами було досліджено, що основними напрямками цієї роботи є: реальне проектування виробничого електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок; конструкторсько-технічні розробки; забезпечення надійності, лагодження, обслуговування та ремонт електрообладнання сільськогосподарських установок; раціональне використання електроенергії в сільському господарстві; автоматизація технологічних процесів тощо.

Особливе значення для ефективної підготовки молодшого спеціаліста має закріплення теоретичних знань на практиці ще в процесі вивчення навчальних предметів у коледжі. Важливо, що формування професійних навичок із різних робочих професій здійснюється шляхом виробництва корисної продукції. Під час навчальних занять силами студентів виготовляються електротехнічні прилади, виконується монтаж силових і освітлювальних електропроводок, електрообладнання, виконується технічне обслуговування і ремонт електродвигунів, пускозахисної апаратури та засобів автоматизації, розподільних пунктів і тощо. В агротехнічних коледжах разом із оволодінням професіями у студентів формуються навички виконання різних сільськогосподарських робіт, як правило, характерних для природної зони розміщення навчального закладу.

Слід відзначити, що половину навчального часу підготовки молодшого спеціаліста-електрика, згідно з планами коледжів, відводиться на навчальну, виробничу і переддипломну практики та практичні заняття. Зроблено це для забезпечення у випускників добротної практичної підготовки, щоб вони зуміли самостійно здійснювати технічне та сезонне обслуговування, поточний та капітальний ремонт електрообладнання агропідприємств і підприємств переробної промисловості, проектувати електрообладнання виробничих приміщень, працювати з персональним комп'ютером, а найголовніше - самостійно здобувати знання.

Якість навчання в коледжі підвищується внаслідок широкого використання сучасного навчально-технічного обладнання, функціонування інформаційної системи. Якість професійної підготовки фахівців для аграрного сектора економіки значною мірою залежить також від науково-педагогічних кадрів, які забезпечують функціонування навчального процесу.

У ході наукового пошуку нами виявлено найбільш істотні особливості в організації професійного навчання у коледжах, пов'язані зі специфікою електротехнічної галузі, майбутньої професійної діяльності, навчального процесу, проходження практик, якістю викладацького складу, контингентом студентів.

У другому розділі дисертації "Педагогічні умови підвищення ефективності навчально-виховного процесу в коледжі" проаналізовано недоліки традиційної (усталеної) системи навчання та визначені умови підвищення ефективності підготовки молодших спеціалістів-електриків.

Недостатній розвивальний вплив традиційної системи навчання на індивідуальність учасників навчального процесу спричинив її суттєві модифікації та створення сучасних розвивальних технологій (модульна, ігрова, проблемна), які забезпечують інтенсифікацію процесу навчання. Адже більшість студентів не може самостійно організувати свою навчальну діяльність. Саме тому активізовано пошук нових форм підготовки сільськогосподарських кадрів в агротехнічному коледжі. Це спричинило необхідність проведення експериментальної роботи, яка була спрямована на впровадження модульної технології навчання.

Ефективність роботи при цьому забезпечується внаслідок:

оновлення змісту навчальних предметів у системі підготовки спеціаліста через розробку програм з дисциплін електротехнічного циклу;

взаємозв'язку і взаємообумовленості модулів спільними термінами, законами, особливостями, що забезпечує наступність у вивченні матеріалу та сприяє кращому його засвоєнню;

рейтингового контролю знань, вмінь і навичок студентів за багатобальною шкалою;

використання методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, до яких ми відносимо: аналіз виробничих ситуацій, ігрове проектування, лабораторний метод, навчальну гру, методи наочності тощо.

Важливими етапами модульного навчання студентів в агротехнічному коледжі є:

- переструктурування змісту навчання як сукупності змістових модулів;

- розробка комплексів методичного забезпечення для кожного модуля (технологічне забезпечення навчального процесу);

вибір елементів дидактичної системи (принципи, зміст, форми, методи, засоби навчання).

У своїх дослідженнях ми виходили з того, що при навчанні за модульною технологією необхідно дотримуватись таких принципів:

системного підходу, який передбачає реалізацію процесу засвоєння знань як визначеної цілісності взаємопов'язаних елементів (сприймання - розуміння - запам'ятовування - узагальнення і систематизація застосування);

активної комунікації, що полягає в розробці методики проведення занять і заходів, які стимулювали б активність студентів (активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів);

модульності, що Орієнтується на організації засвоєння знань логічно завершеними частинами, структурованим змістом, цілісним навчальним процесом (змістовні і процесуальні складові) та дотриманням управлінських вимог до нього;

гуманізації, що передбачає діалогічні взаємовідносини, при яких студент стає суб'єктом педагогічного процесу;

індивідуалізації, що вимагає враховувати і розвивати індивідуальні особливості студентів для досягнення оптимальних професійних результатів;

аспектного підходу, який враховує роль спеціальності у професійній підготовці.

Як свідчать результати експериментальної роботи, модульна технологія навчання має ряд переваг над традиційною: сприяє систематичній роботі студентів, підвищує якість знань, допомагає уникнути нервово-психологічного перевантаження під час сесії, підвищує зацікавленість в одержанні знань, дозволяє точніше визначити рівень засвоєння знань студентів, сприяє індивідуалізації та диференціації процесу навчання, привчає до самостійної роботи студентів з навчальною та науковою літературою, формує вміння знаходити вихід з нестандартних виробничих ситуацій та створює сприятливі умови для формування творчої особистості.

Крім цього, модульна технологія дає можливість студентам брати участь у контролі знань унаслідок нарахування балів за всі види навчальної діяльності: тестування, розв'язування дидактичних кросвордів, заняття у предметному гуртку, виступи на науково-практичних конференціях, проведення навчальних ігор, виконання довгострокових завдань для написання рефератів, участь у "технічних боях".

У третьому розділі "Дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов підвищення ефективності навчально-виховного процесу в коледжі" обґрунтовано експериментальну методику, описано педагогічний експеримент і проаналізовано його результати.

Щоб вирішити питання вдосконалення змісту освіти, в нашому дослідженні зроблена спроба підійти до формулювання цілей професійної підготовки (моделі молодшого спеціаліста-електрика) з позицій рівнево-діяльнісної теорії навчання. Рівнево-діяльнісний підхід до розробки моделі спеціаліста, який ми запропонували під час дослідження, дозволяє більш конструктивно вирішити проблему критеріїв засвоєння знань, більш диференційовано підійти до кваліфікаційних вимог спеціаліста, що відповідає сучасній теорії контролю, оскільки конкретизується, які знання мають бути на рівнях ознайомлення (І рівень), репродукції (ІІ рівень), сформованості умінь та навичок (ІІІ рівень), творчості (ІV рівень). Модель спеціаліста, на наш погляд, має схематичний характер і повинна бути розгорнутим документом, який відображає структуру найбільш суттєвих складових частин особистості як носія професії.

Сукупність навчальних програм з профільних дисциплін дає цілісне уявлення про зміст підготовки молодших спеціалістів-електриків, а рівень розробки навчальних програм визначає якість цієї підготовки.

Проведений аналіз навчальних програм коледжів та технікумів дозволив зробити висновок про те, що курс даного предмета ("Електричне обладнання сільськогосподарських агрегатів та установок") характеризується певною фрагментарністю. Тому структурування навчального матеріалу за розділами (блоками): "Основи електроприводу"; "Електропривод машин, агрегатів і потокових ліній"; "Установки для електричного освітлення та опромінення"; "Електронагрівні та електротехнологічні установки" забезпечує його цілісність як освітньої системи. В основі такого структурування є логіка предмета, дидактичні принципи систематичності і послідовності.

Навчальна програма дає змогу сконструювати план кожної теми, що дозволяє викладачеві, який досконало володіє повним обсягом навчального матеріалу, вибрати оптимальне поєднання методів викладання, стимулювання і контролю. Адже навчальну дисципліну конструює її програма, яка фіксує її зміст, структуру, логіку викладу матеріалу, методи викладання.

Ми дослідили як впливає модульна технологія з використанням методів активізації навчально-пізнавальної діяльності на успішність студентів. Статистична обробка при альтернативних ознаках проводилась за допомогою тетрахоричного коефіцієнта спряженості (кореляції):

,

де A, B, C, D - окремі частоти системи чотирьох полів. Нульову гіпотезу ми перевіряли x²-тестом:

x²=N?Ф².

Для контролю знань, умінь та навичок у нашому дослідженні ми використали тести успішності, які носили прикладний характер і перевірили їх за об'єктивністю, надійністю, валідністю та діагностичною цінністю. За критичну величину коефіцієнта засвоєння знань ми брали Кз?0,7. Експерименти, які проводились зі студентами агротехнічних коледжів, підтверджують, що засвоєння навчальної інформації на 70 % дозволяє студентам переходити до наступного рівня (засвоєння) або до наступного модуля за модульного навчання.

Аналіз результатів досліджень показав: в експериментальних групах під час основного екзамену з дисципліни "Електричне обладнання сільськогосподарських агрегатів та установок" за ІІ і ІІІ рівнями виконали завдання 83,8 % студентів. Не було студентів, які не змогли б досягнути І рівня.

При роботі за передовими технологіями (модульна) основний екзамен III рівня склали 27,5 % студентів проти 15 %, ІІ рівня - 56,3 % проти 20 %. Це є свідченням позитивного впливу модульно-рейтингової технології з використанням методів активізації навчання (табл.1).

Зрізи знань, які були проведені згідно з відстроченим контролем, через 3 і 6 місяців дали результати, які подані графічно (рис. 2).

Таблиця 1. Результати рівневої підготовки студентів при роботі за модульною технологією

	ІІІ рівень (умінь та навичок)	ІІ рівень (репродуктивний)	І рівень (ознайомлення)
	Основний екзамен
	12 (15 %)	16 (20 %)	48 (60 %)
Контрольні групи	через 3 місяці
	8 (10 %)	12 (15 %)	52 (65 %)
	через 6 місяців
	6 (7,5 %)	13 (16,3 %)	51 (63,8 %)
	Основний екзамен
	22 (27,5 %)	45 (56,3 %)	13 (16,3 %)
Експериментальні групи	через 3 місяці
	20 (25 %)	46 (57,5 %)	14 (17,5 %)
	через 6 місяців
	19 (23,8 %)	45 (56,3 %)	16 (19,9 %)

Рис. 2. Поліноми рівнів засвоєння знань досліджуваних груп

Результати відстроченого контролю показали, що через 6 місяців проявили свої знання II і III рівнів 80,1 % студентів. Таким чином, результати педагогічного експерименту свідчать, що за всіма критеріями показники рівневої підготовки експериментальних груп виявилися вищими за показники контрольних груп. Це дає нам право стверджувати, що висунута гіпотеза доведена.

ВИСНОВКИ

На основі узагальнення результатів вивчення організаційно-педагогічних аспектів професійного навчання молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі сформульовано такі висновки:

Професійне навчання молодших спеціалістів-електриків в агротехнічних коледжах є однією із недостатньо розроблених проблем у педагогічній теорії. Це потребує спеціального теоретичного аналізу, виявлення особливостей підготовки, розробки науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо професійного навчання молодших спеціалістів-електриків. Особливо це стосується змісту і форм організації професійного навчання. Унаслідок цих та інших причин якість підготовки спеціалістів у коледжах, рівень їх професійної компетентності відстає від суспільних вимог, що постійно зростають.

За результатами дослідження встановлено, що розробка і впровадження в навчальний процес коледжу моделі молодшого спеціаліста-електрика сприяє оновленню змісту освіти та чіткому визначенню кінцевої мети його підготовки. За основу моделі ми поклали рівнево-діяльнісний підхід теорії навчання. Розробка моделі фахівця на цій основі дає можливість Орієнтовніше вивчати проблеми підготовки спеціалістів, оцінити якість роботи різних ланок вищого навчального закладу і побудувати модель як еталон, спираючись на який вища школа може забезпечити вдосконалення навчально-виховного процесу.

Розроблена модель молодшого спеціаліста може бути використана при коректуванні і складанні навчальних планів та програм підготовки фахівців - майбутніх професіоналів для ринкової економіки на рівні сучасних вимог, при викладанні предмета "Професійна орієнтація".

Теоретично обґрунтовано дієвість та доцільність впровадження навчальної програми (елемента дидактичної системи) з профільного предмета "Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок" (спеціальність 5.091902) на основі моделі спеціаліста, використовуючи теоретико-методологічний підхід до відбору змісту навчальної дисципліни. Проведені зрізи показали дещо вищий рівень засвоєння матеріалу: ІІІ рівень засвоєння знань показали 12 % студентів проти 10 %, ІІ рівень - 16 % проти 14,6 % студентів.

Проведене дослідження підтверджує висунуту гіпотезу, що професійна підготовка молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі стане більш ефективною за умов впровадження модульної технології. Основними педагогічними умовами ефективного впровадження модульного навчання є: переструктурування змісту навчального матеріалу як сукупності змістових модулів ("Основи електроприводу"; "Електропривод машин, агрегатів і потокових ліній"; "Установки для електричного освітлення та опромінення"); "Електронагрівні та електротехнологічні установки"; використання методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів (аналіз виробничих ситуацій, лабораторний, ігрове проектування, навчальна гра, наочність); чітке визначення якісних (рівні ознайомлення, репродуктивний, умінь та навичок) і кількісних (об'єм засвоєних знань, коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу, коефіцієнт міцності засвоєння знань, коефіцієнт кореляції) критеріїв оцінювання знань; розробка комплексу методичного забезпечення для кожного модуля (зміст, обладнання, методичні розробки, система тестових завдань, критерії оцінювання знань).

Наслідки основного екзамену показали, що 83,8 % студентів проявили свої знання на ІІ і ІІІ рівнях.

Проведене дослідження дозволило сформулювати методичні рекомендації з питань виконання курсового проекту та розробки тестів (на прикладі профільного предмета "Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок") і підтвердити їх ефективність.

Матеріали даного наукового дослідження характеризують завершений етап роботи, який, однак, не вичерпує всіх аспектів, пов'язаних з проблемою удосконалення підготовки фахівців сільськогосподарського профілю в коледжі. Потребують подальших досліджень особливості підготовки бакалаврів в агротехнічному коледжі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Колодійчук Л.С. Використання форм та методів активного навчання // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Вип.10. - Київ. - 1998 - С. 317-321.

2. Колодійчук Л.С. Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок. Спеціальність 5.091902. "Електрифікація і автоматизація сільського господарства". - Немішаєве.: НМЦ, 1997. - 43 слайди.

3. Колодійчук Л.С. Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок. / Програма для вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів за спеціальністю 5.091902. Немішаєве.: НМЦ, 1998. - 11 с.

4. Колодійчук Л.С. Методика розробки тестів з предмета "Електрообладнання сільськогосподарських агрегатів та установок" // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія: Педагогіка. - Тернопіль. - 1999. - №3. - С. 204-208.

5. Колодійчук Л.С. Проблеми методики підготовки фахівців в агротехнічних закладах другого рівня акредитації // Науковий вісник Національного аграрного університету. Вип.10. - Київ. - 1998. - С. 321-328.

6. Колодійчук Л.С. Шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів агротехнічного коледжу // Придніпровський науковий вісник. Вип.130(197). - Дніпропетровськ. - 1998. - С. 3-7.

7. Колодійчук Л.С. Особливості підготовки молодших спеціалістів електриків в агротехнічному коледжі // Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія: Наука і сучасність. Вип.2.4.І. - Київ. - 1999. - С. 81-90.

АНОТАЦІЇ

Колодійчук Л.С. Професійна підготовка молодших спеціалістів-електриків в агротехнічному коледжі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль, 2000.

Робота присвячена вивченню проблем підготовки молодших спеціалістів-аграріїв у коледжах. Досліджуються особливості електротехнічної підготовки молодших спеціалістів в агротехнічних коледжах.

Наукова новизна і теоретичне значення дисертації полягає у створенні професійної моделі молодшого спеціаліста-електрика та вимог до рівня професійних знань, умінь та навичок, необхідних спеціалістам даної кваліфікації, у вдосконаленні змісту професійної підготовки молодших спеціалістів-електриків. Встановлено, що впровадження модульно-рейтингової технології навчання та методів активізації навчання сприяє більш ефективній електротехнічній підготовці молодших спеціалістів-електриків.

Ключові слова: агротехнічний коледж, зміст, молодший спеціаліст-електрик, уміння, модель молодшого спеціаліста, навчальна програма, методи активізації навчання, модульна технологія навчання, тест.

Колодийчук Л.С. Профессиональная подготовка младших специалистов-электриков в агротехническом колледже. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Министерство образования и науки Украины, г. Тернополь, 2000.

Работа посвящена изучению проблем подготовки младших специалистов-аграриев в колледжах. Исследуются особенности электротехнической подготовки младших специалистов в агротехнических колледжах.

Научная новизна и теоретическая значимость диссертации заключаются в создании профессиональной модели младшего специалиста-электрика и требований к уровню профессиональных знаний, умений и навыков, необходимых специалистам данной квалификации, в усовершенствовании содержания профессиональной подготовки младших специалистов-электриков. Установлено, что внедрение модульно-рейтинговой технологии обучения и методов активизации обучения способствуют более эффективной электротехнической подготовке младших специалистов-электриков.

Ключевые слова: агротехнический колледж, содержание, младший специалист-электрик, умение, модель младшего специалиста, учебная программа, методы активизации обучения, модульная технология обучения, тест.

Kolodiuchuk L.S. Professional education of junior specialists-electricians in the Agritechnical College. - Manuscript.

A thesis for receiving the higher degree of candidate of pedagogical science of subject 13.00.04 - the theory and methods of professional education. - Ternopil State Pedagogical University, Ternopil, 2000.

This work is devoted to study of problems training of the junior specialists at the Agritechnical College. The investigation of special feature electrotechnical education of junior specialists in Agritechnical College.

Scientific novelty and theoretical importance of the dissertation consists of the development, structure of the professional activities junior specialist-electrician and demand to professional level of qualification. That helps into working up procedure of structuring educational subjects from electrotechnical discipline. The work consists of the introduction, three parts and conclusions to each part. In the urgency of the problem, defines the object, the aim, the hypothesis, tasks and methods of the investigation. Scientific novelty, the author's personal contribution, practical value, the ways of approbation and inculcation of the received results are reveiled here.

In the first part "The Peculiarities of the Preparation of Junior Specialists-Electricians at the Agritechnical College" are shown the principles of entering into the system of education and organizing-pedagogical activity of agritechnical colleges.

The second part "The Ways of Increasing the Effectiveness of the Educational Process at College" analyses the defects of the traditional system of education, shows the usage of up-to-date technologies and methods of activating the education.

The third part is devoted to experimental control over the ways of increasing the effectiveness of the educational process at college.

In conclusions, the results of the scientific research are displayed; general conclusions based upon the received results, are formulated. The author draws the prospects for further researches into the problem.

By means of investigative - experimental search the following ways of improving the Training of junior specialist - electricians of agricultural trend were revealed.

1. The introducing of the model of a junior specialist electrician.

2. The use of the author's educational program on the majoring subject "Electric equipment of agricultural aggregates and installations".

3. The introducing of the module - technology of studying together with the rating calculation of knowledge.

4. The use of the methods of activation of the students studying and cognitive activity.

The work that was following the given - above system showed then 83,8 % of students displayed their knowledge on 2 and 3 levels.

The materials of the given research do not fully exhaust all the aspects connected with the problem of perfection in the training of specialists of agricultural trend at college.

There is a need of further researches on peculiarities of training of bachelors at an agritechnical college.

Key words: agritechnical college, contents, junior specialist-electrician, ability, the model of junior specialist-electrician, educational program, methods of activating the education, modulus technology of studying, tests.

Размещено на Allbest.ru

...