Використання альтернативних занять з фізкультури з дітьми старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

В останнє десятиліття у всьому світі намітилася тенденція до погіршення здоров'я дитячого населення. Екологічні проблеми, різні негативні побутові фактори, хімічні добавки в продуктах харчування, неякісна вода, роздратування в суспільстві, пов'язані з незадовільним економічним становищем, - лише деякі фактори, агресивно впливають на здоров'я дошкільника. Від стану здоров'я дітей багато в чому залежить благополуччя суспільства. Фізичне здоров'я - основна умова духовного і морального розвитку людини. У дошкільному віці закладається фундамент здоров'я: відбувається дозрівання і вдосконалення життєвих систем і функцій організму, розвиваються його адаптаційні можливості, підвищується його стійкість до зовнішніх впливів, формується постава, проявляються фізичні якості, звички, виробляються вольові риси характеру, без яких неможливий здоровий спосіб життя.

Фізична культура охоплює ті сторони життя і виховання, які мають вирішальне значення для нормального фізичного розвитку рухової сфери людини. Тому вкрай важливо правильно організувати роботу в цьому напрямку саме в дошкільному віці, що дозволить організму накопичити сили і забезпечить надалі не тільки повноцінне фізичне, а й різнобічний розвиток особистості. Фізкультурні заняття як основна форма роботи з фізкультури зайняла важливе місце в ДНЗ, яка вирішує цілий комплекс оздоровчих, освітніх і виховних завдань. Актуальність проблеми використання альтернативних фізкультурних занять нетрадиційної спрямованості, які враховують особливості мотивів і потреб старших дошкільнят, набуває особливої гостроти для ДНЗ. Дошкільна установа, як перша ланка безперервної здоров'язберігаючої освіти, передбачає вибір альтернативних форм і методів організації навчально-виховного процесу щодо збереження та зміцнення здоров'я дітей. Розвиток дітей тісно пов'язане зі здоров'ям: тільки здорова дитина може правильно, повноцінно розвиватися. Багато педагогів творчо підходять до організації фізкультурних занять, придумують цікаві форми їх проведення, зміст, методи і прийоми, цим самим вони забезпечують формування міцного, стійкого інтересу до фізкультури у дітей, потреби займатися нею.

Необхідно розвивати фізичну культуру дошкільника, передбачаючи в першу чергу, формування ставлення до рухово-активної діяльності, інтересу і потреби у фізичному самовдосконаленні, отримання задоволення від ігор, вправ, від занять.

Від стану здоров'я дітей багато в чому залежить благополуччя суспільства, а формування здорового способу життя має починатися вже в дитячому саду. Саме тут відбувається вибір альтернативних форм і методів організації навчально-виховного процесу. Будувати його необхідно на загально педагогічних принципах: науковості та доступності, безперервності та практичної цілеспрямованості, динамічності та відкритості.

Вперше проблеми альтернативної освіти були підняті Відкритим Авторським Інститутом Альтернативного Освіти імені Януша Корчака, але стосувалися вони освіти школярів. У той же час, мало хто стане зараз заперечувати, що підвищення ефективності фізичного виховання дошкільнят - найважливіше завдання сучасного суспільства. Вирішити це завдання намагалися і намагаються багато вчених і педагоги пошуком альтернативних підходів до фізичного виховання в дошкільних установах.

1. Здоров'я як індивідуальна та суспільна цінність

Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Це досягається шляхом розвитку валеологічної освіти, повноцінного медичного обслуговування, оптимізації режиму життя дітей, навчально-виховного процесу, створення екологічно сприятливого життєвого простору, використання засобів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи.

Фізичне виховання як невід'ємна складова освітнього процесу в навчальних закладах забезпечує можливість набуття кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, про шляхи і методи протидії хворобам.

У період перебудови освіти в Україні фізичне виховання дітей є важливим напрямком у роботі педагогів дошкільних навчальних закладів. Основним його завданням є реалізація мети суспільства щодо формування всебічно розвиненої особистості.

Основою характеристики особистості є такі ознаки:

· гармонійний розвиток (досягнення оптимального рівня інтелектуального, фізичного, морально-емоційного, трудового і художньо-естетичного розвитку в їхньому взаємозв'язку);

· соціальна активність (світогляд людини, її ставлення до суспільства, природи, до себе);

· готовність до високопродуктивної праці та захисту Батьківщини (обсяг і рівень знань, умінь і навичок, функціональна та фізична готовність до праці й військової справи).

Рухи як засіб фізичного виховання, за твердженням вчених Е. Вільчковського, Т. Дмитренко, Г. Шалигіної та інших, є біологічною потребою організму дитини від народження до 18-22 років, природною необхідністю у розвитку організму: дихальної, серцево-судинної, нервової систем, опорно-рухового апарату та ін.

Розвиток органів і систем всього організму дає дітям можливість фізично підготуватися до якісного життя, професійної діяльності та захисту Батьківщини. Без рухів і рухової діяльності неможливе їхнє (дітей) повноцінне життя, нормальний фізичний розвиток. Тільки в період оволодіння різноманітними рухами вдосконалюються психомоторні та вегетативні функції, поліпшується якість рухової діяльності, розвиваються фізичні можливості малюків.

Здоров'я дітей Ї найцінніше надбання кожного цивілізованого суспільства, що створює фізичну, інтелектуальну, духовну і соціальну основу держави.

Існує близько двохсот різних понять про здоров'я. Однак педагогу в роботі з дітьми бажано керуватися науково-енциклопедичними поняттями і відомостями про здоров'я.

Фізичне здоров'я дитини -- це такий стан її організму, коли показники основних фізіологічних систем перебувають у межах норми й адекватно змінюються в процесі її взаємодії з навколишнім середовищем, гармонійна взаємодія всіх органів і систем, їхня динамічна врівноваженість із навколишнім світом.

Показниками фізичного здоров'я є:

o нормальний і високий морфолого-фізіологічний рівень дітей (нормальне функціонування всіх органів і систем організму, їхні зріст і розвиток), що виявляється та підтверджується віковими антропометричними і біометричними показниками (ростом, вагою, обсягом грудної клітки, роботою серця, диханням, опорно-руховим апаратом, поставою, станом шкіри, гостротою зору, слуху, нюху, смаку);

o відсутність хвороб або їх мінімальна тривалість, великий інтервал між хворобами (2-3 дні на рік).

Психічне здоров'я Ї це внутрішньо системна основа соціальної поведінки, яка відображає стан мозку, коли його вищі відділи забезпечують активну інтелектуальну, емоційну і свідомо вольову взаємодію з навколишнім середовищем.

Основними показниками психічного здоров'я дітей є достатній або високий рівень розвитку психічних процесів: уважність, активність, цупкість і обсяг пам'яті; наявність якостей розуму, розвинуте мовлення, доброзичливість, радість.

Психічно здоровим дітям притаманна творчість у конкретній сфері, повага до себе й інших людей, демократичність у взаємовідносинах, відмова від лицемірства і маніпулювання людьми.

Духовне здоров'я дитини Ї це його усвідомлення взаємозв'язку "Я" - частина природи і суспільства, прояв морально-вольових рис характеру в справах, спрямованих на творіння, віра у вищі духовні цінності (Бога, добро, любов, здоров'я), відповідальність перед іншими, безкорисливість.

Показниками духовного здоров'я дітей є радісне світосприймання, чистота помислів і спонукань, культура мовлення, поведінки, культура здоров'я; наявність морально-етичних якостей.

Соціальне здоров'я визначає здатність дитини контактувати з людьми, однолітками в різних життєвих ситуаціях.

Показниками соціально здорових дітей є достатнє й урівноважене спілкування з рідними, з однолітками, молодшими дітьми та іншими людьми старшими за віком і за соціальним статусом. Швидка адаптація до фізичного і суспільного середовища, спрямованість на суспільно корисну справу, культура споживання, альтруїзм.

Осмислення понять, пов'язаних зі здоров'ям дітей, дає можливість визначити важливість умов життя в дошкільному навчальному закладі та родині. Формування, збереження, зміцнення, відновлення здоров'я дітей здійснюється за допомогою різних як сучасних, так і давніх технологій. Їх використання вимагає від педагога:

· точних знань про вплив оздоровчих технологій як на організм дитини в цілому, так і на конкретні органи зокрема;обліку загального стану здоров'я кожного вихованця, його психофізіологічних особливостей у процесі навчання;

· почуття міри ("Не нашкодь!");

· використання лише тих технологій, що відповідають віковим особливостям дітей;

· використання оздоровчих засобів у системі фізичного виховання дітей.

Численними дослідженнями вчених (О. Аксьонової, Є. Аркіна, Є. Вавілової, Е. Вайнруба, Т. Глушанок, Л. Волкова, Л. Гримака, Н. Денисенко, Ю. Змановського, В. Сухарєва та ін.) встановлено беззаперечний вплив рухів на здоров'я дитини. Активна рухова діяльність сприяє активізації всіх головних функцій організму: дихальної, серцево-судинної, нервової тощо. М'язова діяльність забезпечує обмін речовин в організмі, а розвиток опорно-рухового апарату, поліпшує координацію рухів, формування правильної постави. Кістки малюків міцніють і швидко ростуть у довжину та ширину. Міцнішають зв'язки. Мускулатура тулуба, спини, живота, рук, ніг утворює міцний м'язовий корсет, який забезпечує дитині гарну поставу.

Різноманітні рухи позитивно впливають на формування та удосконалення всіх органів і систем. Враховуючи те, що органи та фізіологічні системи дошкільнят ще не такі досконалі та морфолого-фізіологічно зрілі, як у дорослих, і мають певні анатомо-фізіологічні особливості, можна стверджувати, що для дитячого організму рухи і рухова діяльність Ї основа успішного розвитку.

Турбота про особисте тіло була завжди притаманна людині. Так, першочергова роль надавалася фізичному розвитку людей у давній Спарті. Діалектична єдність тіла та духу була відображена у висловах, наприклад, давніх: "У здоровому тілі - здоровий дух".

2. Альтернативні форми роботи в умовах дошкільного закладу

Погіршення стану здоров'я дітей дошкільного віку є великою проблемою для держави, і вона опікується цим. Про це свідчать не тільки низка Законів України та державних програм: "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про охорону дитинства", "Освіта", "Діти України", Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, але й проведення конференцій, засідань, круглих столів, присвячених покращенню здоров'я дітей-дошкільників. Крім держави, питання здоров'я дітей дошкільного віку хвилює педагогів, психологів, практиків, які активно шукають ефективні шляхи його покращення та зміцнення. Із цією метою розробляються нові технології фізичного виховання, які спрямовані на покращення фізичного розвитку та зміцнення дитячого здоров'я.

Більшість вчених вважають, що в роботі зі старшими дошкільниками бажано використовувати такі форми альтернативних фізкультурних занять у дошкільних установах:

1) ігрові заняття, побудовані на основі ігор та ігор-естафет з включенням ігор. Доцільно використовувати для зняття напруги після занять з підвищеною інтелектуальним навантаженням, для закріплення рухів в нових умовах, для забезпечення позитивних емоцій, Вступна частина такого заняття може бути недовгою, т. к. підготовку організму до навантажень продовжить гра малої або середньої рухливості. В основну частину можуть бути включені ігри високої рухливості, що удосконалюють види рухів. Заключна частина такого заняття повинна забезпечити зниження навантаження.

2) заняття-тренування або тренувальні заняття - це серія занять з навчання спортивних ігор з елементами легкої атлетики; закріплення певних видів рухів. Воно забезпечує можливість багаторазово повторити рух, потренуватися в техніці його виконання. Традиційна структура може бути дещо порушена за рахунок виключення загально розвиваючих вправ і збільшення часу роботи над основними рухами, елементами спортивних ігор при обов'язковому забезпеченні розумної й правильної фізіологічної навантаження.

3) заняття, побудоване на одному русі, як варіант тренувального заняття. Структура його побудови аналогічна попередньому, але для вправ в основних рухах відбирається тільки один з видів (наприклад, лазіння), діти вправляються у різних його видах: повзанні по лавці, лазінні по гімнастичній стінці, пролазювання в обруч і т.д. При плануванні такого заняття важливо продумати послідовність вправ, щоб чергувати навантаження на різні групи м'язів. Тому в вступній частини і рухливій грі цей вид руху краще не використовувати.

4) кругове тренування - принцип організації такого заняття досить простий: вступна і заключна частини проводяться в традиційній формі. У час, відведений для загально розвиваючих вправ та основних рухів, організовується кругове тренування. Для цього слід підготувати декілька груп з однаковим спортивним інвентарем у кожній, щоб діти однієї групи могли вправлятися на них одночасно, і розташувати їх по колу. Наприклад: для групи дітей у 20 чоловік потрібно підготувати 5 груп предметів: скакалки, м'ячі, прольоти гімнастичної драбини, лавки, фітболи - по 4 кожного виду, і розташувати їх в послідовності, що забезпечує тренування різних груп м'язів. Кожна дитина встає до якого-небудь посібника і вправляється на ньому 2 хвилини. Потім за сигналом педагога діти переходять по колу до наступного посібника і так далі, поки не замкнеться коло. Залежно від ступеня навантаження отриманої на круговій тренуванні, вибирається рухлива гра. Такий спосіб дозволяє забезпечити високу моторну щільність заняття, дає дітям проявити творчу ініціативу, придумуючи способи виконання вправи.

5) сюжетно-ігрові заняття - побудоване на казковій або реальній основі. Беручи за основу класичну структуру заняття, зміст рухової діяльності узгоджується з сюжетом. Тематика таких занять повинна відповідати віковим можливостям дітей, враховуючи їх рівень: репортаж зі стадіону, цирк, поїздка на дачу, казкові сюжети і т.д. Такі заняття поєднуються із завданнями з навчання спортивного орієнтування, розвитку мови і т.д.

6) заняття на спортивних комплексах і тренажерах. Такі заняття допомагають досягти потрібного оздоровчого ефекту за порівняно невеликий період часу. Оздоровча техніка допомагає вирішити і проблему дефіциту простору, оскільки легко вміщається навіть у невеликому просторі;

7) заняття, побудовані на танцювальному матеріалі, на музично-ритмічних рухах Ї подобаються дітям, застосовуються для успішного створення бадьорого настрою у дітей. Вступна частина складається з різних видів ходьби і бігу під музичний супровід, виконання танцювальних рухів. Загально-розвиваючі вправи проводяться у вигляді ритмічної гімнастики. Після неї можна запропонувати дітям музичні ігри і танці. Ці заняття проводяться не менше двох разів на місяць. Вони служать своєрідним звітом про проведену роботу з навчання дітей музично-ритмічним рухам;

8) заняття на вільну творчість. На таких заняттях треба вміти не тільки виявити цікавість, а й уміти у вільній рухової діяльності використовувати отриманий руховий досвід, тобто весь час перебувати у творчому пошуку;

9) заняття з серії «Дбаю про своє здоров'я» проводяться не менше 3-4 разів на місяць. На цих заняттях діти вчаться прийомам розслаблення, аутотренінгу, самомасажу, розминці в ліжку.

10) заняття з елементами психогимнастики - це спеціальний вид заняття (етюди, вправи, ігри), спрямовані на розвиток і корекцію пізнавальної та емоційно-особистісної сфери психіки дитини. Між тілом і психікою людини, її свідомістю існують вельми складні взаємозв'язки. Враховуючи це, фізичні вправи можна використовувати не тільки для фізичного вдосконалення, а й для розвитку пам'яті, уваги, волі, уяви, розвитку творчих здібностей. Також включені такі нетрадиційні методи, як вступна медитація, спонтанний танець, релаксація. Вони допомагають створити на заняттях позитивний емоційний настрій, усунути замкнутість, зняти втому. З їх допомогою у дітей розвиваються навички концентрації, пластику, координація рухів. Вправи супроводжуються різними текстами, що допомагають дітям краще уявити той чи інший образ, увійти до нього.

11) з елементами Хатха-йоги - основу занять склали комплекси фізичних вправ з елементами Хатха-йоги. Для проведення таких занять підбираються найдоступніші йогівські пози. Проведення таких занять просто необхідно для повного гармонійного розвитку дошкільників, тому що більшість вправ Хатха-йоги природні, фізіологічні. Вони копіюють пози тварин, птахів, певні положення людей, предмети. Багато пози названі їх іменами. Знайомі образи кішки, лева, риби, лелеки, дерева і т.д. допомагають дітям краще уявити ту чи іншу позу, будять фантазію й уяву. Завдяки цьому діти краще запам'ятовують вправи і легше їх освоюють.

Для забезпечення диференційованого підходу до дітей при навчанні та закріпленні основних рухів можна використовувати в старшій групі такі заняття:

1) заняття за картками. Після проведення вступної частини і загально розвиваючих вправ кожна дитина отримує картку, на якій у вигляді піктограм зображені основні рухи, в яких потрібно повправлятися даній дитини, і вказана послідовність виконання вправ. За сигналом педагога діти вправляються в першому, зображеному на картці вигляді руху, через 2 хвилини переходять до наступного і т.д. На індивідуальних картках може бути зображений і предмет, з яким треба повправлятися дитині. Це дозволяє запропонувати окремим дітям виконати вправи з гімнастичною палицею для профілактики порушення постави, з гантелями для розвитку сили, дівчаткам - з стрічками, хлопчикам з фітболами, або вибрати фізкультурний снаряд за бажанням. Крім того, таке заняття добре використовувати в роботі зі слабочуючими дітьми, за рахунок карток діти чітко розуміють завдання, яке перед ними стоїть.

2) заняття з одним посібником цікаво вже тим, що на такому занятті у педагога є можливість продемонструвати дітям різноманіття способів використання будь-якого спортивного предмета в різних видах діяльності (стрибках, бігу, метанні, лазінні, рівновазі). Воно включає в себе різноманітні вправи, що забезпечує розвиток фізичних якостей, рухових умінь, робить позитивний вплив на різні види м'язів і сприяє уяві, фантазії, діти вчаться використовувати один предмет у різних ситуаціях. Наприклад: заняття з обручем.

Вступна частина - біг з обруча в обруч, ходьба приставним кроком боком по обручу, стрибки з обруча в обруч.

Загально-розвиваючі вправи - з обручем.

Основні рухи - в обруч різними способами, біг змійкою між ними.

Рухливі і малорухливі ігри підбираються також з використанням обруча.

3) інтегроване заняття. Інтеграція - процес зближення і зв'язку наук. Оскільки в ДОУ проводиться багато інтелектуальних занять, іноді можна проводити інтегровані заняття. «Фізкультура - математика» або «Фізкультура - конструювання». Важливо те, що такі заняття не повинні бути частими, і повинні бути дуже добре продумані вихователем і інструктором. В основному таке заняття можна провести на закріплення матеріалу.

4) діагностичне або контрольне заняття може бути побудовано у вигляді прийому до школи космонавтів, спортивну школу, для чого діти проходять як би перевірку на силу, витривалість, вміння виконувати основні рухи. Діагностику також можна провести в грі «Вертушка». Кожна дитина або група дітей отримують подорожній лист за типом заняття по картках, на якому вказані рух та порядок їх виконання. На станціях їх чекають експерти (вихователь, інструктор), які фіксують результати виконання вправи. Такий прийом у проведенні діагностики дуже ефективний.

5) заняття-походи Ї це тривала спортивна ходьба за заданим маршрутом. Ці заняття дозволяють дітям зміцнити своє здоров'я, так як ходьба і біг - універсальні види руху, при яких працюють всі групи м'язів. Відстань, яку діти проходять під час походу - від 1,5 до 3 км, час безперервного руху - від 15 до 25 хвилин, тривалість проміжного привалу - 5-10 хв., Великий привал, на якому організовуються ігри, змагання та відпочинок перед зворотною дорогою - 30-40 хвилин. Вирушаючи в міні-похід з деякими його атрибутами (рюкзак, фляжка з водою), першу частину шляху і після привіту діти проходять дещо повільніше. Щоб ввести організм у режим навантаження, темп ходьби може бути дещо збільшений, але необхідно суворо стежити за станом дітей. Перед привалом темп також знижується. Попереду йдуть менш підготовлені діти, в кінці колони - фізично міцніші, щоб колона не розтягувати.

6) заняття з елементами спортивного орієнтування - проводяться на ділянці дитячого саду. Перед заняттям 2 команди отримують маршрутні листи. На них схематично зображено ділянку, де буде проходити заняття і шлях прямування команд. Після невеликої розминки команди вирушають в дорогу у супроводі вихователя і долають різні перешкоди: перелазять через бар'єри або пролазять крізь них, лазять по гімнастичній драбині, йдуть по колоді і т.д. Закінчують маршрут обидві команди в одному місці, де їх чекає лист або казковий персонаж з пропозицією пограти, провести естафету і т.д.

Ця різноманітність, у проведенні фізкультурних занять допомагає педагогу розвинути в дітях інтерес до фізкультури, підвищити рухову активність дітей і моторну щільність занять.

Виробляючи навички володіння основними рухами і виконання фізичних вправ, відбувається знайомство дітей з фізичними, фізіологічними процесами людини під час занять фізкультурою (будова тіла, м'язів, правильної постави, ролі хребта в організмі, роботі серця, про роль режиму дня, про правильне харчування). Крім того, про правила поведінки, допомоги при травмах (удари, порізи, обмороження і т.д.) - все це для усвідомленого ставлення до фізкультурних занять.

При підборі таких занять вихователю необхідно враховувати:

* завдання,

* зміст,

* місце і умови проведення заняття,

* фізичну підготовленість дітей,

* ступінь володіння ними певними видами рухів,

* індивідуальні особливості

* інтерес дітей.

Широко використовується нетрадиційне фізкультурне обладнання:

- тунель для прокочування м'яча та різноманітних підлізань;

- багатофункціональні мішені для розвитку влучності та окоміру;

- куби для ігрових вправ на розвиток координації рухів, швидкої реакції та спритності;

- кільцекиди;

- м'ячі фітбол;

- степ-платформи;

- різнокольорові сліди;

- жорсткі килимки;

- триенгли;

- "парашути";

- природний матеріал для виконання загально розвиваючих вправ, що стимулює біологічно активні точки;

- яскраво оформлені предмети та інвентар для виконання загально розвиваючих вправ та ін.

Зміст занять підбирається відповідно до поставлених програмних завдань. Чергування вправ різного характеру та інтенсивності з періодами відпочинку при використанні різних способів організації дітей (фронтальної, групової, індивідуальної), одночасного або почергового виконання вправ забезпечує моторну щільність занять приблизно на 60-80 %. Застосовуючи різні прийоми керівництва діяльністю дітей на заняттях, вихователь постійно піклується про те, щоб всі діти були на них активні, проявляли ініціативу та навички самоорганізації.

дошкільний пріоритетний відповідальний

Список використаної літератури

1. Глазырина Л.Д. Физкультура дошкольникам старшего возраста. М., 2000.

2. Голицына Н.С. Нетрадиционные занятия физкультурой в образовательном учреждении. Москва - Скрипторий 2006 г.

3. Голомидова С.Е. Физкультура, нестандартные занятия. Волгоград издательско-торговый дом «Корифей» 2005 г.

4. Денисенко Н.Ф. Управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. - Запоріжжя ЛІПС, 2001.

5. Державна Національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.).-Київ: Райдуга, 1994

6. Закони України: «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства».-Київ, 2001.

7. Єфименко Н.Є. Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. М., 1999.

8. Лесгафт П.Ф. Руководство по физическому образованию детей школьного возраста. Избр. пед. соч. т. 2, М., 1952.

9. Лескова Г.П. Роль умственной деятельности в освоении детьми физических упражнений (Педагогическая практика студентов по курсу «Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста»). М., 1984.

10. Осокина Т.И. Физическая культура в детском саду. - М., Просвещение, 1986. - 304с.

11. Программа воспитания и обучения в детском саду / Под редакцией Васильевой М.А. Москва - Мозаика - Синтез 2005 г.

12. Степаненкова Е.Я. Теорія і методика фізичного виховання та розвитку дитини. М., 2001.

Размещено на Allbest.ru