Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу

Іщенко Тетяна Дем'янівна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному аграрному університеті

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

ДЬОМІН Анатолій Іванович,

Національний аграрний університет

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор кафедри

педагогіки Київського державного лінгвістичного університету

ГАЛУЗИНСЬКИЙ Володимир Михайлович

кандидат педагогічних наук

РЯБЕЦЬ Володимир Іванович

Таращанський агротехнічний коледж Міністерства аграрної політики України, директор

Провідна установа: Подільська державна агротехнічна академія Міністерства аграрної політики України (м. Кам'янець Подільський)

Захист відбудеться 26 грудня 2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.004.11 в Національному аграрному університеті за адресою: м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: Київ-41, вул.. Героїв Оборони, 11.

Автореферат розіслано 22 листопада 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П.Г. Лузан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Перехід до ринкових відносин, формування багатоукладної економіки в агропромисловому комплексі та розвиток різних форм господарювання вимагають відповідного кадрового забезпечення й істотних змін у підходах до підготовки фахівців для роботи в цих умовах. Особливо ця проблема загострюється при розробці та прийнятті державних стандартів освіти ускладненнями, які виникають у процесі розв'язання нових теоретичних і практичних завдань, потребами реформування освіти загалом.

У Законі України "Про професійно-технічну освіту" (1998 р.) обумовлено, що в сучасних соціально-економічних і політичних умовах виникає потреба у застосуванні нових підходів управління навчально-виховними закладами, пошуку ефективних форм організації навчання, наповненні навчання змістом, який би відповідав вимогам ринкової економіки, а також створенні умов до безперервної освіти. Суть основних суперечностей, що виникають при розв'язанні зазначених проблем для аграрної освіти, полягають у необхідності удосконалення організації навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу та інертності до змін в існуючій системі, невідповідності між зростаючою потребою фахівців, які змогли б "включитись" у виробництво і відсутністю наукового обгрунтування щодо удосконалення організації навчання у системі безперервної аграрної освіти. Недооцінка аграрної освіти як специфічної галузі в цілісній системі безперервної освіти зумовлює негативний вплив на відродження українського села, перспективи його соціально-економічного розвитку.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що окремих аспектів цієї проблеми вчені торкались у своїх дослідженнях, зокрема аналізу соціально-педагогічних проблем безперервної освіти (Батишев С.Я., Владиславлєв А.В, Галузинський В.М., Коваль Л.Г., Майборода В.К., Мороз О.Г., Ничкало Н.Г., Олійник П.М. та ін.).

Становлення та розвиток професійно-технічної освіти вивчали Батишев С.Я., Веселов А.М., Лікарчук І.Л., Михайловська Н.В., Пузанов М.Ф та ін.; дослідження проблем управління фаховою освітою - Афанасьєв В.Г., Бокарєв В.А., Бутівщенко С.В., Лікарчук І.Л., Лігоцький А.О., Ничкало Н.Г., Степанов О. та ін.; удосконаленням навчання фахівців займались Дьомін А.І., Зайчук В.О., Лузан П.Г., Ничкало Н.Г., Рябець В.І., Смущенко В., Ткачов Є., та ін. Результати їх наукових надбань стосовно професійного навчання в системі безперервної освіти ми враховували в процесі дослідження.

Вивчення теорії і практичного досвіду організації навчання фахівців у системі безперервної освіти агропромислового комплексу за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями дало змогу виявити ряд проблем, які вимагають вирішення в нашій країні. У числі цих проблем особливо виділяються такі:

- недостатній рівень науково-педагогічного обгрунтування фахового навчання і потреба подальшого удосконалення форм і методів його організації в сучасних умовах;

- стандартність змісту фахової освіти і шляхи його доведення до адекватності специфічних вимог виробництва агропромислового комплексу до професійної підготовки;

- створення навчально-виробничої бази, яка дозволила б призупинити погіршення практичної підготовки фахівців за відсутності бюджетних асигнувань навчальних закладів;

- неспроможність фахівців, які вийшли з навчального закладу, повноцінно включатись у процес виробництва без тривалого періоду адаптації;

- неспівпадання оцінок знань майбутніх фахівців у навчальних закладах і реальних показників ефективності їхньої роботи на виробництві.

Разом з тим варто зазначити певні зміни, які, на нашу думку, в перспективі мають дати позитивні результати в аграрній освіті:

- створено Програму розвитку аграрної освіти на період до 2000 року, а в подальшому до 2004 року, яка спрямована на комплексне вирішення питань комплектування сільськогосподарських підприємств різних форм власності висококваліфікованими фахівцями, спроможними забезпечити радикальні зміни у розвитку агропромислового комплексу;

- в аграрній освіті мають місце пошуки нових форм організації навчання, застосування нових педагогічних технологій;

- аграрна освіта робить перші кроки до інтеграції в міжнародну систему освіти;

- надана можливість викладачам з багатьох аграрних закладів освіти виїжджати до інших країн (США, Австрію, Англію, Бельгію, Німеччину, Францію та інші) для вивчення досвіду кращих освітніх закладів зарубіжжя.

Однак, теоретичні та методичні проблеми удосконалення організації навчання фахівців у системі безперервної аграрної освіти, в тім числі застосування дуальної системи навчання, досліджені недостатньо. У педагогічній літературі також недостатньо приділено уваги дослідженню педагогічних умов організації фахового навчання в системі агропромислового комплексу.

Враховуючи соціально-педагогічну актуальність і недостатню дослідженість згаданих проблем темою дисертаційного дослідження, ми обрали "Педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу". Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки і психології Національного аграрного університету.

Наукове завдання полягає в аналізі організації фахового навчання в системах безперервної освіти розвинених країн близького і далекого зарубіжжя, виявленні та науковому обґрунтуванні педагогічних умов організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу України та дослідженні реалізації цих умов з урахуванням сучасного соціально-економічного середовища.

Мета дослідження: визначити, теоретично обгрунтувати педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу, розробити та експериментально дослідити підходи їх реалізації.

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес в аграрних закладах освіти.

Предмет дослідження: організація фахового навчання в аграрному технікумі та навчально-курсовому комбінаті як складових ланках системи безперервної освіти агропромислового комплексу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що нові підходи в організації фахового навчання в аграрному технікумі та навчально-курсовому комбінаті стануть більш ефективними в системі безперервної освіти АПК на засадах:

- виявлення і теоретичного обгрунтування педагогічних умов організації фахового навчання в системі безперервної освіти АПК;

- виявлення та запровадження продуктивних підходів у реалізації педагогічних умов організації фахового навчання;

- забезпечення (поряд з оволодінням професійними уміннями і навичками) формування навчально-пізнавальних умінь і навичок, які удосконалюють готовність майбутніх фахівців до самоосвіти, до навчання в системі безперервної освіти АПК.

Відповідно до мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми у педагогічній теорії та практиці підготовки фахівців сільського господарства в Україні та зарубіжжі.

2. Визначити та теоретично обгрунтувати педагогічні умови організації фахового навчання в аграрних закладах системи безперервної освіти АПК.

3. Обгрунтувати підходи в реалізації виявлених педагогічних умов фахового навчання.

4. Розробити навчально-методичний комплекс для фахового навчання за дуальною системою.

5. Експериментально перевірити педагогічну ефективність реалізації педагогічних умов фахового навчання в системі безперервної освіти АПК на прикладі підготовки фермерів і трактористів-машиністів.

Методологічну основу дослідження становлять теорія пізнання, теорія управління, психолого-педагогічні теорії організації навчання, методологічні положення, що містяться у Законі України "Про освіту", державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття), Програмах розвитку аграрної освіти на період до 2000 та 2004 років.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, що належать до:

- соціально-педагогічних проблем безперервної освіти (Батишев С.Я., Владиславлєв А.В., Галузинський В.М., Коваль Л.Г., Майборода В.К., Ничкало Н.Г., Олійник П.М. та ін.);

- зародження, розвитку та управління професійною освітою (Афанасьєв В.Г., Бокарєв В.А., Лігоцький А.О., Лікарчук І.Л., Ничкало Н.Г., Пузанов М.Ф. та ін.);

- удосконалення навчання фахівців (Дьомін А.І., Зайчук В.О., Лузан П.Г., Ничкало Н.Г., Рябець В.І., Смущенко В., Цибульська Г.М. та ін.).

Основна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі Маслівського технікуму, Кримського навчально-курсового комбінату та педагогічного факультету Національного аграрного університету.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань поетапно використовувались такі методи теоретичного і емпіричного дослідження:

- перший етап: 1994-1995 рр. - пошук та аналіз педагогічних, філософських, психологічних, соціологічних, управлінських джерел за темою дисертаційного дослідження.

- другий етап: 1996-1997 рр. - вивчення та аналіз стану проблеми в теорії та практиці фахової підготовки, аналіз навчальних програм, підручників, періодичних видань та вивчення педагогічних підходів в аспекті безперервної освіти; виявлення педагогічних умов, що сприяють прояву системоутворювальних факторів ефективного фахового навчання, розробка методики педагогічного експерименту із застосуванням методів анкетування, спостереження, тестування, бесід, пробних робіт.

- третій етап: 1998-1999 рр. - розробка змісту експериментальної програми, експериментальна перевірка ефективності реалізації виявлених педагогічних умов фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу. Закінчення педагогічного експерименту, обробка та узагальнення результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обгрунтуванні дидактичних аспектів підвищення ефективності організації фахового навчання в навчальних аграрних закладах в умовах реформування сільськогосподарського виробництва; вперше виявлено комплекс педагогічних умов організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу; удосконалено теоретичну модель дуальної форми навчання для підготовки фахівців аграріїв; встановлено суперечності між навчальною діяльністю та професійною, дістали подальший розвиток підходи щодо поліпшення адаптації майбутнього фахівця до умов виробництва.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що відслідковано тенденцію розвитку безперервної аграрної освіти в ретроспективному аспекті; виконано теоретико-методологічне обгрунтування педагогічних умов організації фахового навчання в системі безперервної освіти АПК; обгрунтовано підходи до реалізації виявлених педагогічних умов; розкрито в теоретичному аспекті основи формування здатності майбутніх фахівців до самоосвіти та готовності їх до навчання в системі безперервної освіти. Уточнені педагогічні поняття "фахова освіта", "безперервна освіта".

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено:

- навчально-тематичні плани та програми підготовки механізаторських кадрів за дуальною системою навчання (для використання в аграрних закладах системи професійної освіти);

- на основі аналізу досвіду попередніх років і вивчення нових тенденцій розвитку фахової освіти в Україні визначені конкретні шляхи реалізації загальних положень Програми розвитку аграрної освіти на період до 2010 року щодо впровадження нових підходів у визначенні змісту та організаційних форм підготовки кадрів для агропромислового виробництва.

Обгрунтованість та вірогідність отриманих результатів забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету та завданням дослідження.

Особистий внесок автора: автором особисто проаналізовано сучасний стан сільськогосподарського виробництва; стан фахової підготовки в Україні та зарубіжжі; розроблено теоретичні основи удосконалення організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу, визначено педагогічні умови організації фахового навчання; розроблено і впроваджено навчально-виробничий комплекс організації навчання за дуальною системою.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом їх опублікування у наукових та науково-методичних виданнях, експериментальному впровадженні у системі безперервної аграрної освіти. Матеріали досліджень доповідалися та обговорювалися на засіданнях та методичних семінарах кафедри педагогіки (Національний аграрний університет), Міжнародній науково-методичній конференції "Ступенева система вищої аграрної освіти: концепція, актуальні проблеми та механізм впровадження" (м. Київ, 16-17 жовтня 1997 р.), Науково-методичному семінарі з вдосконалення фахової практичної підготовки (Хорол, Мирогоща, Суми 1999 р.), практичному семінарі в Німеччині (червень 1999 р.), виступах на науково-технічній раді Мінагропрому України (м. Київ, 1999 р., 2000 р.) та засіданнях ради директорів професійних закладів аграрної освіти (березень, липень 1999 р.), на засіданні Вченої ради Подільської державної агротехнічної академії (серпень 1998 р.), при читанні лекцій викладачам і студентам.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося в Кримському навчально-курсовому комбінаті та Маслівському технікумі, технікумах та навчально-курсових комбінатах Мінагрополітики України через ознайомлення педагогічних колективів з методикою організації навчання за дуальною системою, а також в опрацюванні нормативної документації в процесі реалізації Програм розвитку аграрної освіти на період до 2000 та 2004 років.

Результати досліджень використовувались у процесі розробки навчальних планів та програм професійного навчання, а також освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів.

На захист виносяться:

1. Результати аналізу надбань в теорії та практиці підготовки фахівців сільськогосподарського виробництва в Україні та зарубіжжі.

2. Науково обґрунтовані педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної аграрної освіти.

3. Навчально-методичний комплекс, що відображає специфіку організації фахового навчання за удосконаленою дуальною системою.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 12 публікаціях, у тім числі: 1 монографія, 3 статті у провідних наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація обсягом 195 сторінок машинописного тексту складається з вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (217 найменувань), 8 таблиць, 11 рисунків, 21 додатка на 32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано доцільність обраної теми, визначено наукове завдання, об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість отриманих результатів, висвітлено напрями впровадження та апробації результатів експериментального дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.

Перший розділ дисертації - "Аналіз стану організації фахового навчання в системі безперервної освіти" - присвячено ретроспективному огляду і аналізу сучасного стану професійної освіти в Україні і за кордоном, освітленню розвитку безперервної освіти в агропромисловому комплексі.

Однією із складових безперервної освіти фахівців агропромислового комплексу є професійно-технічна освіта.

На основі виконаного ретроспективного аналізу розвитку фахової підготовки кадрів для сільського господарства України встановлено, що навчальні заклади професійно-технічної освіти всіх типів, що існували в Україні до початку другої половини ХХ ст., були тупіковими. Вони, як правило, давали відповідну вимогам свого часу практичну підготовку і загально-освітню в межах засвоєння практичних навичок. Рівень загальноосвітньої підготовки фахівців ще не забезпечував наступність і безперервність їх освіти.

З 1969 р. строк навчання в усіх професійно-технічних училищах було збільшено з 1-2 років до 3-4 років, що забезпечило отримання професійної і загальної середньої освіти. Випускники ПТУ і СПТУ отримали можливість продовжити навчання у вищих навчальних закладах. В цих умовах стали реальними наступність і безперервність освіти. Однією з важливих проблем стала проблема вирішення оптимального співвідношення часу між теоретичними дисциплінами загальноосвітнього, загальнотехнічного і професійного циклів та виробничої практики. Ця проблема залишається актуальною і зараз.

Розроблена структура ступеневої освіти в Україні дає підстави для розвитку безперервної освіти, у тім числі і аграрної, яка може бути реалізована із забезпеченням наступності в навчальних планах і типових програмах аграрних закладів освіти всіх рівнів акредитації.

Розвиток професійної освіти в розвинених країнах близького і далекого зарубіжжя досліджувався на прикладі освітніх систем Росії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Великобританії, Японії, Нідерландів, Південної Кореї, ФРН.

При вдосконаленні вітчизняної професійно-технічної освіти доцільно, на нашу думку, врахувати досвід організації профорієнтаційної роботи у Франції, елітарної системи у Великобританії, практичної спрямованості в Німеччині, широкої розгалуженості і багатоступеневості в Сполучених Штатах Америки, виховання загальнолюдських якостей в Японії та державної уваги до ПТО у Південній Кореї.

В агропромисловому комплексі до безперервної освіти готує не тільки загальноосвітня школа. Таку функцію виконують навчально-курсові комбінати, технікуми і коледжі, інститути (академії, університети). В означених навчальних закладах молоді люди набувають фахової освіти і водночас вже тут в їх підготовці повинні закладатися засади для успішного включення майбутніх фахівців у безперервну освіту. Безперервна освіта для фахівців, підготовлених у навчально-курсових комбінатах, профтехучилищах, технікумах, коледжах полягає не тільки у навчанні в наступних вищих закладах освіти, але й в самоосвіті.

Результати досліджень дають підстави стверджувати:

- у безперервному навчанні фахівців агропромислового комплексу ключове місце посідає самоосвіта, за допомогою якої фахівець може вчасно орієнтуватися в обставинах виробничої праці і передбачати своє місце у цих обставинах на майбутнє;

- підготовка до самоосвіти має здійснюватися в процесі навчання у навчально-курсових комбінатах, технікумах, коледжах і доцільно, щоб така підготовка здійснювалася в професійно-технічних училищах Міністерства освіти.

Отже, однією з провідних функцій навчально-курсових комбінатів, технікумів, коледжів є озброєння майбутніх фахівців уміннями пізнання об'єктів нової сільськогосподарської техніки і виробничих технологій в міру їх появи в Україні. У цьому напрямі ми й зосередили наше дослідження. Вважаємо за потрібне зауважити, що без прищеплення відповідних умінь та навичок, які створюють основу для успішної пізнавальної діяльності у всьому новому, що стосується своєї галузі виробництва, не може бути сформоване почуття прагнення фахівця до участі у безперервній освіті взагалі, а тим більше - до самоосвіти.

У роботі використовувалися терміни "фахове навчання" і "фахова освіта" для професій, спеціальностей і кваліфікацій в межах навчальних закладів для підготовки робітничих професій, у тім числі й у вищих закладах освіти І і П рівнів акредитації. На підставі проведених досліджень поняття "фахове навчання" в системі безперервної освіти АПК ми розглядали як процес здобуття та удосконалення професійних знань, умінь і навичок кваліфікованого робітника сільськогосподарського профілю.

У педагогічній літературі в однаковій мірі має місце вжиток термінів "безперервна" і "неперервна" освіта. У своїй роботі ми зупинилися на назві "безперервна освіта", "безперервне навчання" з тієї причини, що в більшості праць з проблеми переважає саме така назва. На основі аналізу підходів до визначення змісту поняття "безперервна освіта" різних авторів ми прийняли таке визначення: безперервна освіта - це послідовний і взаємопов'язаний процес засвоєння знань, умінь і навичок в діючій системі закладів, установ освіти та самоосвіти протягом всього життя.

В дослідженні нами здійснено спробу з'ясувати актуальність проблеми безперервної фахової освіти, розкрити її історичні, соціальні і педагогічні засади як педагогічної системи.

Принципова відмінність традиційної освіти від безперервної в АПК полягає в тому, що перша виступає як категорія наслідування для наступного використання, а друга - як категорія наслідування для змін, вдосконалення і розвитку заради наступного використання в оновлених умовах діяльності, що диктуються динамікою розвитку економіки, умов життя, суспільства загалом. Необхідної відповідності можна досягти на основі перетворення традиційної освіти у безперервну.

Центральне місце у теорії безперервної освіти посідає розвиток особистості людини як субєкта діяльності і спілкування, моралі і культури. Постійний розвиток особистості в інтересах самої людини і суспільства є метою безперервної освіти.

Систему безперервної аграрної освіти створено для розвитку творчого потенціалу особистості, що включає окремі підсистеми, внутрішні проблеми яких вирішуються не ізольовано, а у взаємозв'язку з цілісною системою освіти в Україні, тісно пов'язаною з соціально-економічним розвитком держави.

Система безперервної освіти АПК - це послідовний і взаємопов'язаний процес засвоєння фахових знань, умінь, навичок в діючій системі аграрних закладів і установ освіти та самоосвіти, які забезпечують можливість навчання за різними освітніми та освітньо-кваліфікаційним рівнями залежно від особистих запитів майбутніх і тих, хто вже ствердвся, фахівців-аграрників. У цьому розумінні система безперервної освіти АПК та її ланки вимагатимуть досконалої організації та управління.

Процес безперервної освіти - це послідовна заміна періодів (етапів), кожен з яких повинен розвивати знання, здобуті людиною на попередніх етапах навчання, а з другого боку - закладати засади для освіти на дальших ступенях.

Модель структури безперервної аграрної освіти, її ступеневість подано на рис. 1. Безперервність аграрної освіти бере початок ще зі школи за допомогою аграрної профорієнтації. І далі на всіх освітньо-кваліфікаційних та наукових рівнях особистість має можливість подальшого навчання, у тім числі самоосвіти, тобто перебувати в безперервному навчанні, підвищенні свого професійного та інтелектуального рівня.

Єдність безперервної освіти як системи забезпечується як загальною для всіх її складових цільовою спрямованістю до розвитку особистості, так і встановленням взаємодій її складових компонентів, координацією освітніх процесів за спрямованістю і призначенням. При цьому фактором, що створює єдину та цілісну систему, служить усвідомлена суспільством необхідність у постійному і різнобічному розвитку особистості.

У другому розділі - "Обґрунтування педагогічних умов організації фахового навчання та їх реалізація" внаслідок теоретичних досліджень та за результатами вивчення практичного досвіду навчальних закладів України і зарубіжжя ми виявили і теоретично обгрунтували основні педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної освіти АПК. До цих умов належать:

- удосконалення управління професійним навчанням у системі безперервної освіти АПК відповідно до нових суспільно-економічних умов, що виникли в Україні;

- забезпечення професійної компетентності викладачів;

- систематичне підкріплення у курсантів та студентів мотивації до грунтовного оволодіння професійними знаннями і навичками;

- запровадження діяльнісного підходу у формуванні інтересу майбутніх фахівців до роботи за професією;

- кооперування навчально-виховної та виробничої діяльності у підготовці майбутніх фахівців АПК;

- організація об'єктивного визначення якості професійної підготовки випускників закладів освіти АПК;

- відновлення систематичної роботи з підвищення професійної кваліфікації педагогічного складу закладів освіти і виробничників в обласних (регіональних) навчальних центрах, училищах, вищих навчальних закладах АПК.

Ці педагогічні умови взаємопов'язані між собою як елемент цілісної системи. Як показали результати наших досліджень їх реалізація забезпечує належну ефективність фахового навчання, дозволяє разом з оволодінням професією здобути підготовку для професійного удосконалення в системі безперервної освіти АПК, у тім числі шляхом самоосвіти.

В дисертації кожна з перелічених умов докладно обгрунтована. Наприклад, однією із суттєвих педагогічних умов організації фахового навчання є удосконалення управління професійним навчанням в системі безперервної освіти. Ми розглядаємо удосконалення управління як процес підвищення ефективності в реалізації системи засобів впливу на педагогічний колектив та курсантів, студентів з метою розв'язання завдань формування особистості, здатної плідно працювати в сучасних умовах сільськогосподарського виробництва. В такому аспекті ми обгрунтовували цю умову.

Реалізація комплексу педагогічних умов була організована шляхом застосування дуальної системи навчання, доопрацьованої з урахуванням наших умов.

Було проведено ряд досліджень для вивчення ефективності застосування дуальної системи навчання в аграрних навчальних закладах за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: кваліфікованого робітника і молодшого спеціаліста.

Принципову модель запровадженої нами дуальної системи навчання подано у вигляді порівняльної таблиці, де співставлено принципові підходи до організації фахового навчання: традиційно існуючого в пересічних сучасних навчальних закладах країни і організованого нами за дуальною системою.

Ефективність реалізації комплексу педагогічних умов ми перевірили методом формуючого експерименту. Відповідно до поставлених завдань проведення експерименту нами було проаналізовано ряд спеціальностей і професій аграрного напряму, де особливо відчутна на виробництві недостатність професійної підготовки випускників за нині діючими технологіями навчання. Було визначено, що найбільш вразлива, на наш погляд, підготовка фахівців за спеціальностями "Організація і технологія ведення фермерського господарства" (фермери) та трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва.

У формуючому педагогічному експерименті з підготовки фермерів на базі Маслівського технікуму брало участь 42 студенти. Експериментальна група - 18 чол., контрольна - 24 чол. Групи формувалися рівнозначні: за успішністю, досвідом роботи, віком.

Основні особливості застосування дуальної системи в наших умовах полягають у тому, що по-перше, для навчально-виробничої праці використовується час, передбачений навчальним планом на технологічну практику. По-друге, студенти працюють на виробництві як робітники-початківці, а не практиканти. По-третє, технологічна практика традиційно проводиться, як правило, безперервно, протягом часу, відведеного навчальним планом. Застосовуючи дуальну систему, ми навчально-виробничу працю робітників-початківців організовували поетапно. І-й етап проводився протягом 2 тижнів до початку вивчення технологічних дисциплін. Праця робітником-початківцем за цей час озброює студента практично чуттєвим досвідом у процесі оволодіння практично виробничими знаннями, уміннями і навичками. Після цього студенти в технікумі вивчали технологічні дисципліни, їх практично чуттєвий досвід, набуті пізнавальні вміння сприяли глибшому розумінню навчального матеріалу, якість оволодіння теоретичними знаннями значно підвищилася. В експериментальних групах студенти мали середній бал успішності вищий, ніж у контрольних (відповідно 4,2 і 4,0) (див. табл. 1). В експериментальних групах студентів, що навчалися на 4-5, було 61,1%, а в контрольних групах - 50% .

Таблиця 1

Середній бал підготовки фахівців із спеціальності “Організація і технологія ведення фермерського господарства”

	Практика навчальна (ознайомча)	Випускний іспит з технологічної практики	Технологія рослинництва	С.-г. машини	Економіка організації	Державний іспит
Експериментальна група	4,3	4,4	4,1	4,1	4,2	4,3
Контрольна група	4,3	4,1	3,9	3,9	4,0	4,1

Другий і наступні етапи організовувалися після вивчення технологічних дисциплін. Навчально-виробнича праця студентів як робітників-початківців на цих етапах значно жвавішала. Так здійснювався системно-технологічний підхід до фахового навчання. Роботи виконувалися на високому рівні усвідомлення теоретичних засад, більш продумано і досконало, із застосуванням елементів творчого підходу.

Роботи, які виконувалися студентом протягом дня, докладно описувалися в щоденнику. Кожний запис закінчувався аналізом і висновком. Такий спосіб сприяв грунтовнішому і всебічному осмисленню виконаної за день роботи у теоретичному і практичному плані, створював підгрунтя для вдумливого підходу до виробничої праці.

По-четверте, введено два іспити робітникам-початківцям. Перший іспит - проміжний - введено для мотивування сумлінного відношення до опанування практичних умінь і навичок як основи практично чуттєвого досвіду на першому етапі навчально-виробничої праці. Цей іспит проводився у фермерському господарстві після закінчення першого етапу. Іспит проводив фермер, у господарстві якого виконувалася навчально-виробнича праця. Він перевіряв результати оволодіння робітниками-початківцями (студентами) уміннями розв'язувати проблеми практичного характеру, практичними уміннями виконувати технологічні операції.

Значно кращі результати показала експериментальна група під час рішення виробничо-технологічних ситуацій - 4, 44 бала, в той час, як у студентів контрольної групи цей результат був 3,62 бала за п'ятибальною системою (табл. 1).

Після закінчення останнього етапу проводився випускний іспит. Результати випускних іспитів за технологічну практику у студентів експериментальної групи складали 4,4 бала, а у контрольній - 4,1 бала (табл. 1). Цей показник підтверджує, що якість практичних знань умінь і навичок у студентів експериментальної групи виявилася значно вищого рівня.

Реалізація виявлених педагогічних умов забезпечувалась у поєднанні із застосуванням дуальної системи навчання, доопрацьованої відповідно до обставин нашого життя. Така організація фахового навчання створювала сприятливі умови інтеграції теоретичних і практичних (на рівні виробничих) знань, умінь і навичок студентів, внаслідок чого забезпечувалася підготовка їх здатності до самоосвіти, підвищення рівня своєї кваліфікації в системі безперервної освіти.

Теоретичне навчання в дуальній системі будувалося за певними блоками навчальних дисциплін. У програмах всіх технологічних дисциплін обовязково передбачались економічні поняття, розрахунки ефективності техніки, технології.

В Кримському навчальному комбінаті ми виконували експериментальне дослідження під час навчання тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва за дуальною системою.

Робота тракториста-машиніста має такий дуже важливий аспект. Зараз на поля нашої країни надходить нова сільськогосподарська техніка, яку потрібно освоювати нашим фахівцям, повноцінно використовувати у виробничій діяльності. Тракторист-машиніст має отримати таку підготовку, яка дала б йому можливість вивчати нову техніку, технологію, оволодівати знаннями працювати з нею. Для забезпечення такої підготовки у навчальному закладі майбутній тракторист-машиніст як і майбутній фермер повинен мати можливість оволодіти відповідними пізнавальними уміннями та навичками, які є в основі формування здатності до самоосвіти за фахом, готовності до підвищення кваліфікації у системі безперервної освіти.

Пізнавальні уміння і навички, необхідні для досконалого вивчення студентами і курсантами нової для них сільськогосподарської техніки ми, за методикою А.І. Дьоміна, поділяємо залежно від участі у пізнавальній роботі задіяних механізмів процесу сприймання інформації - чуттєвого і понятійного.

Пізнавальні уміння і навички нижчого порядку:

- уміння і навички трансформування в своїх уявленнях плоского рисунка в об'ємний вид зображеного на ньому об'єкта;

- уміння і навички за видимою частиною предмета (деталі) "дорисувати" його до повного виду в своєму уявленні;

- уміння і навички уявляти контури кожної деталі та її з'єднань у системі ліній, що зображують інші деталі на рисунках навчального посібника;

- уміння і навички уявляти взаємне розміщення і переміщення в просторі основних деталей об'єктів, що вивчаються.

Пізнавальні уміння і навички перехідного порядку:

- уміння і навички читати символьні позначення на схемах та користуватися ними при вивченні матеріалу і рішенні інших пізнавальних завдань;

- уміння і навички технічних диференціювань, тобто уміння і навички бачити, відрізняти і виділяти суттєве в об'єктах, що вивчаються;

Пізнавальні уміння і навички вищого порядку:

- уміння і навички оперувати технічними термінами;

- уміння і навички застосовувати опорні поняття з внутріпредметних та міжпредметних зв'язків у пізнавальній діяльності;

- уміння відтворювати свої знання в логічній послідовності і взаємозв'язку;

- уміння використовувати свої знання для оволодіння новими знаннями.

Пізнавальні уміння і навички самостійного вдосконалення своєї фахової підготовки:

- уміння користуватися в роботі системою пізнавальних умінь нижчого, перехідного і вищого порядків для розкриття і обгрунтування нових явищ, процесів, предметів;

- уміння користуватися системою пізнавальних умінь і навичок нижчого, перехідного і вищого порядків у творчо-пошуковій роботі.

У нашому дослідженні шляхом запровадження дуальної системи навчання задіяні в експериментальних групах саме такі умови, за яких формується система пізнавальних умінь і навичок самостійного удосконалення своєї фахової підготовки, і разом з тим набувається готовність майбутніх фахівців до підвищення кваліфікації у системі безперервної освіти.

Навчання за дуальною системою для професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва впроваджувалося у Кримському навчально-курсовому комбінаті. Для цього було розроблено експериментальний навчальний план та програму, орієнтовний розклад занять, пакет контрольних завдань, визначено господарства, де проводився експеримент.

В експерименті з підготовки трактористів-машиністів за дуальною системою брали участь 39 студентів. Експериментальна група - 17 чол., контрольна - 22 чол. Групи формувалися за рівними ознаками успішності, віковим цензом. досвідом роботи. Виробниче навчання в експериментальній і контрольній групах проходило в Білогорському і Сімферопольському районах в однакових територіальних умовах Кримської області.

Особливістю нашої експериментальної програми було і те, що лабораторно-практичні заняття проводилися тільки з предмета "Трактори і комбайни". Це зумовлювалося, перш за все, тим, що знання з вищезгаданого предмета посідають важливе місце в кваліфікаційній характеристиці тракториста-машиніста. Будову і принцип роботи трактора і комбайна вивчають в лабораторних умовах під керівництвом викладача, а під час навчально-трудової діяльності відпрацьовуються уміння і навички праці із сільськогосподарською технікою в умовах виробництва під керівництвом досвідченого фахівця господарства. Поряд з оволодінням професійними уміннями особливу увагу приділяли формуванню пізнавальних умінь і навичок. За програмою виробничого навчання здійснювалося виконання робіт слюсаря з ремонту тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, освоєння операцій технічного обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин; підготовку до роботи машинно-тракторних агрегатів і виконання різних видів сільськогосподарських робіт. Організація навчання за дуальною системою з потижневим чергуванням теоретичного і виробничого навчання давала можливість опанувати різносезонні види робіт, які виконуються у господарстві.

Результати рішення виробничо-технологічних ситуацій курсантами досліджуваних груп в Кримському навчально-курсовому комбінаті

Завершальним етапом навчання на виробництві було складання кваліфікаційного іспиту, на якому перевірялися теоретичні знання та виконувалася кваліфікаційна (пробна) робота.

Аналіз результатів кваліфікаційних іспитів у експериментальних та контрольних групах дав підставу зробити висновок, що за дуальної системи навчання значно ефективніші наслідки у виконанні практичних робіт, відчувається фахово-аналітичний підхід до виконання технологічних операцій. Середній бал кваліфікаційного іспиту з будови та експлуатації тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин в експериментальній групі вищий і становив 4,17, а у контрольній - 3,86 (табл. 4).

Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать, що суттєве значення у фаховій підготовці кадрів для агропромислового комплексу за реалізації виявлених нами педагогічних умов має педагогічно обгрунтоване планування теоретичного і виробничого навчання. Підтвердилася досконалість запропонованої програми підготовки трактористів-машиністів, розробленої нами, яка дає змогу враховувати специфіку конкретного виробництва, регіональні особливості вирощування сільськогосподарських культур, а також мати суттєву практичну підготовку, що дуже важливо для фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів - кваліфікований робітник та молодший спеціаліст.

Результати проведеного експерименту фахового навчання із спеціальностей “Організація і технологія ведення фермерського господарства” і “Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва” за дуальною системою свідчать про ефективність цієї системи в реалізації визначених педагогічних умов організації фахового навчання в системі безперервної освіти.

За результатами дослідження розроблено "Методичні рекомендації застосування дуальної системи професійного навчання в навчальних закладах агропромислового комплексу".

ВИСНОВКИ

Основні результати дослідження педагогічних умов організації навчання фахівців у системі безперервної освіти агропромислового комплексу відображені у наступних положеннях:

1. Актуальність проблеми удосконалення організації навчання фахівців у системі безперервної освіти агропромислового комплексу визначається суперечностями, які мають місце між навчанням та професійною діяльністю на виробництві і ще не дістали належної уваги у наукових дослідженнях.

Науковий аналіз зазначеної проблеми дозволив визначити основне спрямування розвитку фахової підготовки кадрів агропромислового комплексу, яку доцільно реалізовувати з урахуванням:

а) позитивного історичного досвіду підготовки фахівців-аграрників в Україні і за кордоном та нинішніх вимог, що ставить агропромисловий комплекс до якості підготовки робітників та фахівців;

б) систематизації безперервної аграрної освіти як цілісного інтегрованого комплексу, шляхів, способів, можливостей надбання фахової компетентності, збагачення культури особистості в мережі закладів освіти і процесі самоосвіти;

в) надбань з розробки методичного комплексу, необхідного при організації навчання за дуальною системою як одною з ефективних технологій фахового навчання.

2. На основі структурно-системного підходу в дослідженні визначено основні педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу. До цих умов належать:

- удосконалення управління професійним навчанням у системі безперервної освіти АПК відповідно до нових суспільно-економічних умов, що виникли в Україні;

- забезпечення професійної компетентності викладачів;

- систематичне підкріплення у курсантів та студентів мотивації до грунтовного оволодіння професійними знаннями і навичками;

- запровадження діяльнісного підходу у формуванні інтересу майбутніх фахівців до роботи за професією;

- кооперування навчально-виховної та виробничої діяльності у підготовці майбутніх фахівців АПК;

- організація об'єктивного визначення якості професійної підготовки випускників закладів освіти АПК;

- відновлення систематичної роботи з підвищення професійної кваліфікації педагогічного складу закладів освіти і виробничників в обласних (регіональних) навчальних центрах, училищах, вищих навчальних закладах АПК.

3. Удосконалено дуальну систему і опрацьовано схему її функціонування як інтегруючу модель фахового навчання в аграрному закладі освіти і на виробництві, де передбачається формування майбутнього фахівця таким чином, щоб випускник якнайбільше адаптувався до праці на виробництві в процесі навчання. Результати експериментального дослідження підтвердили ефективність її застосування в умовах України.

4. Успіх теоретичної і практичної підготовки фахівців у системі безперервної освіти агропромислового комплексу багато в чому залежить від ефективності і впливу управлінських засад на процес формування особистості. Тому в основу управлінської діяльності в закладах аграрної освіти покладаються загальні принципи наукового управління з обов'язковою умовою, що в процесі їх реалізації враховується специфіка педагогічної і сільськогосподарської праці.

5. Теоретично обгрунтовано доцільність системно-технологічного підходу до фахового навчання в системі безперервної аграрної освіти, який дозволяє гнучко реалізовувати педагогічні умови організації навчання фахівців з урахуванням особливостей регіональних місцевих вимог, надає фаховій підготовці практичного спрямування. Системно-технологічний (виробничий) підхід до організації практичної підготовки майбутніх фахівців орієнтує на поступове трансформування теоретичної навчальної діяльності у фахову, коли підходи до організації навчання знаходять своє втілення у відповідних формах і методах навчання. У запропонованій технології дуального навчання передбачається участь студентів (курсантів) як виробничників у сільськогосподарських роботах, що сприяє ефективнішому оволодінню фаховими знаннями та уміннями.

6. Результати експериментального дослідження підтверджують, що навчання за розробленою нами системою, в якій реалізуються виявлені педагогічні умови організації фахового навчання, піднімає ефективність фахової підготовки як в теоретичному, так і практичному плані.

7. Фахівець, підготовлений за розробленою нами технологією, практично адаптований до виробничих умов. Він вміє самостійно приймати технологічні рішення, професійно реагувати на ті чи інші неполадки техніки. Це вагомі фактори, які підтверджують наукову обгрунтованість ідеї, що фахова підготовка в аграрних закладах освіти стає продуктивнішою за реалізації комплексу виявлених нами педагогічних умов у навчальному процесі. дуальна фахівець сільське господарство

8. Теоретично обгрунтовано цілісне уявлення про фахову підготовку як важливу, основоположну ланку в системі безперервного навчання агропромислового комплексу, яка створює надійне підґрунтя для компетентного орієнтування майбутнього фахівця у швидкозмінних умовах сучасного сільськогосподарського виробництва. Розроблено відповідний навчально-методичний комплекс для фахового навчання.

9. Запропоноване і теоретично обгрунтоване нами введення в практику фахового навчання формування системи пізнавальних умінь і навичок надає майбутнім фахівцям готовності оволодівати новою технікою і новими технологіями сільськогосподарського виробництва та створює основу у формуванні здатності до самоосвіти за фахом, підвищення кваліфікації в системі безперервної освіти агропромислового комплексу.

Проведене дослідження характеризує завершений етап, який звичайно не вичерпує всіх питань, проблем фахової підготовки в агропромисловому комплексі. Це й рівень організації практичної підготовки та визначення якості теоретичних знань і професійних навичок, узгодженість змісту навчання за різних ступенів освіти та інші. Питання удосконалення фахової підготовки дуже об'ємні, тому в роботі розглянуто тільки їх певну частину, передбачену завданнями нашого дослідження.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Іщенко Т.Д. Фахове навчання в системі безперервної аграрної освіти: Монографія / К.: Аграр. освіта, 2000. - 242 с.

2. Іщенко Т.Д. Навчальний план та програми для підготовки трактористів-машиністів категорії А,С (дуальна форма навчання) / Наукметодцентр аграрної освіти. - К., 1998. - 72 с.

3. Іщенко Т.Д. Залежність розвитку професійно-технічної освіти від економіки суспільства // Наук. вісник НАУ. - 1999. - № 19. - С. 299-303.

4. Іщенко Т.Д. Педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної освіти АПК та шляхи їх реалізації // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. - К.: Наукметодцентр вищої освіти, 2000. - Вип. 27. - 216 с.

5. Хоменко М.П., Іщенко Т.Д. Навчально-практичні центри: стан і перспективи // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. - К.: Наукметодцентр вищої освіти, 2000. - Вип. 25. - С.37-43. (Автором розглянуто методику створення практичних центрів, визначено передумови для їх функціонування).

6. Дацишин А.В., Ищенко Т.Д. Аграрное образование на Украине: состояние и проблемы // Вестник международной академии наук высшей школы. - М.: Гос. УНЦ "Колледж" СТУ. - 1998. - № 3. - С. 60-64. (Автором визначено проблеми аграрної освіти).

7. Гаврилюк Г.Р., Вознюк Л.Ф., Живолуп Г.І., Мартишко В.М., Миропольський О.М., Ямков О.В., Іщенко Т.Д., Шквира З.А. Підготовка до роботи машинно-тракторних агрегатів та виконання механізованих робіт: Посібник для навчальної практики. - К.: Аграрна освіта, 2000. - 67 с. (Автором запропоновано методику навчальної практики в сучасних умовах).

8. Нагірний Ю.П., Бендера І.М., Іщенко Т.Д. Принципи формування освітньо-кваліфікаційних рівнів і змісту фахової підготовки інженерно-технічних кадрів // Тр. Міжнар. наук.-метод. конф. "Ступенева система вищої аграрної освіти: концепція, актуальні проблеми та механізм запровадження". - К.: Вид-во НАУ, 1997. - С. 56-59.

9. Хоменко М.П., Іщенко Т.Д. Українська аграрна освіта: без практики і не туди і не сюди // Пропозиція. - 1999. - № 2. - С. 12-14. (Автором обгрунтовано роль дуального навчання в практичній підготовці).

10. Іщенко Т.Д. Кадри: компетентність, професіоналізм // АПК наука, техніка, практика. - 1990. - № 7. - С. 8-10.

11. Іщенко Т.Д. Всеобуч без відриву від виробництва // Механізація сільського господарства. - 1987. - № 2. - С. 5.

12. Хоменко М.П., Іщенко Т.Д. Навчально-практичні центри - необхідна реальність // Наук. вісник НАУ. - 2000. - Вип. 24. - С. 321-326. (Автором обгрунтовано необхідність навчально-практичних центрів, практика їх створення).

АНОТАЦІЯ

Іщенко Т.Д. Педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання з галузей знань (сільськогосподарських). - Національний аграрний університет, Київ, 2000.

У дисертації визначено і теоретично обгрунтовано педагогічні умови організації навчання фахівців у системі безперервної освіти агропромислового комплексу та експериментально досліджено підходи їх реалізації. Розроблено навчально-методичний комплекс для фахового навчання за дуальною системою. Експериментально перевірено педагогічну ефективність реалізації педагогічних умов фахового навчання в системі безперервної освіти АПК на прикладі підготовки фермерів і трактористів-машиністів. Розроблено експериментальний навчально-тематичний план та програму навчання трактористів-машиністів категорії А, С за дуальною формою навчання та методичні рекомендації застосування дуальної системи професійного навчання в навчальних закладах агропромислового комплексу.

Ключові слова: фахове навчання, безперервна освіта, педагогічні умови організації навчання, дуальна система навчання.

Ищенко Т.Д. Педагогические условия организации профессионального обучения в системе непрерывного образования агропромышленного комплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности - 13.00.02 - теория и методика обучения в отраслях знаний (сельскохозяйственных). - Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Исследование посвящено определению, теоретическому обоснованию педагогических условий организации профессионального обучения в системе непрерывного образования агропромышленного комплекса, раскрыты его исторические, социальные и педагогические принципы.

В диссертации в ретроспективном аспекте проанализировано состояние проблемы развития непрерывного аграрного образования в Украине и за рубежом.

Теоретически обоснованы педагогические условия профессионального обучения в аграрных учебных заведениях системы непрерывного образования, сделан вывод о том, что структура ступенчатого образования в Украине дает основания для обеспечения непрерывного образования, в том числе и аграрного. Рыночные экономические отношения в аграрном секторе значительно ускорили темпы освоения средств и методов общественного производства, формы его организации, содержание и условия труда. Эти обстоятельства обуславливают объективную необходимость в постоянном обновлении знаний, необходимость поддерживать на нужном уровне выполнение определенных функций, оперативно реагировать на изменения в технической, экономической и социальной политике на селе, что обуславливает необходимость непрерывного образования. Непрерывное образование как педагогическая система должно способствовать разностороннему развитию личности и изменяться в зависимости от образовательных потребностей общества. Непрерывное аграрное образование как функциональная система является целостной сетью путей, способов, возможностей достижения социальной зрелости, профессиональной компетентности, обогащения культуры личности в сети учебных заведений и в процессе самообразования.

...