Використання логічних схем-конспектів як засіб підвищення ефективності вивчення зарубіжної літератури (10-11 кл.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки АПН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.02 -- теорія та методика навчання зарубіжної літератури

Використання логічних схем-конспектів як засіб підвищення ефективності вивчення зарубіжної літератури (10-11 кл.)

Матюшкіна Тетяна Павлівна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка, Міністерство освіти і науки України

Науковий консультант - кандидат педагогічних наук, доцент Мірошниченко Леся Федорівна, Національний педагогічний університет імeні М.П. Драгоманова, завідувач кафедри методики викладання російської мови та світової літератури

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Булаховська Юлія Леонідівна, Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України, провідний науковий співробітник-консультант;

кандидат педагогічних наук, Удовиченко Лариса Миколаївна, Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри української літератури;

Провідна установа - Ніжинський державний педагогічний університет ім. М. Гоголя, кафедра світової літератури, Міністерство освіти і науки України, м. Ніжин

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бондаренко Н.В.

Анотація

логічний конспект навчальний

Матюшкіна Т.П. Використання логічних схем-конспектів як засіб підвищення ефективності вивчення зарубіжної літератури (10-11 кл.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання зарубіжної літератури. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001.

У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено і експериментально перевірено методику використання логічних схем-конспектів (ЛСК) на уроках зарубіжної літератури у 10-11-х класах загальноосвітньої школи. Розглянуто методологічні засади використання наочності нового типу у навчанні. Розкрито теоретичні основи систематизації, структурування та кодування навчального матеріалу за допомогою знаків-символів. Зроблено аналіз стану практичного вирішення досліджуваного питання у програмах, підручниках, навчальних посібниках, методичних доробках вчителів-філологів. Обґрунтовано актуальність проблеми застосування схематичної наочності на уроках зарубіжної літератури. Розроблено класифікацію логічних схем-конспектів та систему авторських ЛСК, складених за авторською технологією. Запропоновано методику варіативного використання (ЛСК) на різних етапах вивчення художнього твору. Доведено доцільність використання ЛСК, робота з якими на уроці сприяє підвищенню ефективності вивчення зарубіжної літератури.

Ключові слова: схема, конспект, структурування, систематизація, кодування, знак-символ, аналіз, синтез, вербальна і зорова пам'ять, асоціативні зв'язки.

Аннотация

Матюшкина Т.П. Использование логических схем-конспектов как средство повышения эффективности изучения зарубежной литературы (10-11 кл.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика изучения зарубежной литературы. Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2001.

В диссертации теоретически обоснована, разработана и экспериментально проверена методика использования логических схем-конспектов (ЛСК) на уроках зарубежной литературы в 10-11-х классах общеобразовательной школы, рассмотрены методологические принципы использования наглядности нового типа в обучении. Раскрыты теоретические основы структурирования, систематизации и кодирования учебного материала при помощи знаков-символов. Произведен анализ состояния практического решения исследуемого вопроса в программах, учебниках, учебных пособиях, методических разработках учителей-филологов. Обоснована актуальность проблемы использования схематической наглядности на уроках зарубежной литературы. Дана классификация и разработана система авторских логических схем-конспектов на основе авторской технологии составления ЛСК. Предложена методика их вариативного использования на разных этапах изучения художественного произведения. Доказана целесообразность использования ЛСК, работа с которыми на уроке способствует повышению эффективности изучения зарубежной литературы.

Значительное место в работе уделено освещению следующих вопросов: основные принципы структурирования, систематизации и кодирования учебного материала при помощи знаков-символов; технологические операции при составлении логической схемы-конспекта, классификация логических схем-конспектов для определения их функционального поля и оперативной лексики; этапы работы с логической схемой-конспектом (подготовительный этап; этап реализации; заключительный этап). Этап реализации раскрывается вариантами использования оригинальных и трафаретных логических схем-конспектов, составленных на материале произведений, которые изучаются в соответствии с учебными программами по зарубежной литературе в 10-11-х классах общеобразовательной школы. Методика использования логических схем-конспектов дается по схеме: класс; тема урока; тип ЛСК; название ЛСК; цель использования; этап изучения художественного произведения; учебная ситуация; вариант работы; технологический и методический комментарии, которые ориентируют учителя в структуре схемы, объясняют логику размещения информационных блоков, выбор знаков-символов для замещения понятийной и тезисной информации, содержит рекомендации по практическому использованию логических схем-конспектов в изучении отдельных произведений зарубежной литературы.

Установлено, что экспериментальная методика существенно повышает продуктивность мыслительной деятельности старшеклассников, уровень их знаний, умений выполнять различные умственные операции (анализ, синтез, сравнение, обобщение). Работа с логическими схемами-конспектами способствует лучшему восприятию, пониманию и запоминанию учебного материала, развитию абстрактного, логического мышления, ассоциативной памяти.

Применение экспериментальной методики дает возможность осуществить принципиально новые подходы к анализу художественного произведения. При помощи знаков-символов на ЛСК фиксируются ключевые данные, добытые в ходе размышлений. Включение в работу зрительных рецепторов одновременно с вербальным восприятием учебного материала дает наибольший эффект понимания и запоминания сложных связей и зависимостей, облегчает поиск аргументов и иллюстраций для обоснования собственных суждений и выводов учащихся, а также процесс воспроизведения приобретенных ранее знаний.

Материалы диссертации дают теоретико-методические основания для совершенствования программ, учебников, пособий по зарубежной литературе.

Основные результаты исследования могут быть использованы для усовершенствования методики преподавания зарубежной литературы в школе.

Ключевые слова: схема, конспект, структурирование, систематизация, кодирование, знак-символ, анализ, синтез, абстрактное мышление, вербальная и зрительная память, ассоциативные связи.

Annotation

Matyushkina T.P. Usage of Logical Scheme-Synopses as a Means of Increasing Efficiency in Foreign Literature Learning (The 10th-11th grades). - Manuscript.

Dissertation for a Degree of Candidate of Pedagogical Sciences in Speciality 13.00.02 - Theory and methods of teaching foreign literature - Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences in Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation research theoretically grounded and experimentally Investigated method of logical Scheme-Synopses (LSS) usage at foreign literature lessons in the 10th - 11th grades of general secondary school.

New types of visual aids of teaching strategies were considered over too.

Theoretical basis was laid down for the teaching materials to be systemized, structurally organized and encoded with sign-symbols. The problem of putting the LSS study into practice when comprised in syllaby, textbooks and teaching materials for language teachers was analyzed.

Timeliness of Schematic visual aids usage in foreign literature teaching has been grounded.

The classification of LSS on the basis of the author's technology has been developed.

Methods of alternative LSS usage on stages of work studies are suggested.

The research proves the expediency of LSS usage. While being used at literature lessons it promotes the improvement of theoretical knowledge and practical skills of senior school-students.

Key words: synopsis, structural division, systematization, encoding, sign-symbol, verbal and visual memory, associative tier, scheme, analysis, synthesis.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) визначено стратегічні завдання, які полягають у формуванні освіченої, творчої особистості, становленні її фізичного і морального здоров'я, наданні пріоритетності розвитку людини, відтворенні і трансляції культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків. Чільне місце у вирішенні цих завдань відводиться літературній освіті учнів, зокрема новій навчальній дисципліні, запровадженій у середній школі, - “Зарубіжній літературі”.

На уроках літератури закладаються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири. Вивчення літератури сприяє формуванню громадянськи зрілої, активної, творчої особистості. Учитель-словесник покликаний допомогти учням збагнути духовний світ різних народів, вчити їх визначати національну своєрідність та загальнолюдську цінність вершинних творів світової літератури, виховувати повагу до високих духовних надбань людства та українського народу зокрема, прищеплювати навички культури читання.

Одним із ефективних шляхів досягнення цієї мети є реалізація одного із важливих дидактичних принципів навчальної діяльності - наочності навчання; удосконалення різновиду наочних засобів навчання - логічних схем-конспектів; розширення функціонального поля логічних схем-конспектів у вивченні літератури.

На наукових конференціях, на сторінках фахових періодичних видань неодноразово порушувались питання методики викладання курсу “Зарубіжна література”, зокрема, ефективності поєднання слова і наочності у вивченні літератури (вирішенні проблеми аналізу художнього твору, опануванні біографії письменника, питань теорії та історії літератури). Проблема використання традиційної наочності на уроках літератури висвітлювалась у працях Л. Якушиної, З. Старкової, В. Гречинської, Є. Глущенко, А. Коржупової та інших. Але меншою мірою в методиці викладання літератури йшлося про застосування наочності у вигляді схем. У працях методистів М. Рибникової, В. Голубкова, М. Кудряшова, З. Рез лише згадується про доцільність використання наочних засобів на уроках літератури, зокрема, таблиць і схем. У роботах О. Бандури, О. Лук'янової, С. Лук'янова, С. Мещерякової, Я. Теміз відомості з теорії літератури систематизовано і представлено у схемах і таблицях. Поради щодо цього містить посібник для учнів 10-го класу І. Фогельсона. Цим поки що обмежується наукове висвітлення проблеми.

Наочність у вигляді схем сьогодні використовується вчителями-практиками здебільшого для фіксації зв'язків і залежностей в ході аналізу художнього твору, у вивченні питань історії й теорії літератури. Брак методичних матеріалів призводить до створення та використання схем з порушенням логіки розбору художнього твору.

Аналіз педагогічної практики свідчить про нагальну потребу розробки технології складання та методики використання наочності у вигляді схем на уроках літератури.

Отже, актуальність досліджень з означеної проблеми зумовлюється потребами самого життя. Шкільна практика потребує вирішення технологічних питань, що дасть змогу уникати помилок у розробці схематичної наочності (логічних схем-конспектів). Виникла необхідність розробити методику використання логічних схем-конспектів, яка розкрила б можливості їх варіативного застосування на уроках літератури, дидактичного матеріалу - системи логічних схем-конспектів до творів зарубіжної літератури, що вивчаються у 10-11 класах загальноосвітньої школи, класифікувати логічні схеми-конспекти (далі ЛСК) для визначення їх функцій та оперативної лексики для опису методики їх використання.

Окремі аспекти проблеми використання наочності у навчанні перебували у колі наукових інтересів багатьох вчених. Науковим грунтом дисертаційного дослідження стали праці вчених-філософів Арістотеля, Сократа, Декарта, Ж. Руссо; психологів Л. Виготського, П. Гальперіна, Л. Зельманової, Д. Богоявленського, Н. Менчинської, В. Давидова, З. Калмикової, Ю. Гільбуха та інших; дидактів Ю. Бабанського, М. Скаткіна, Л. Занкова, І. Лернера, В. Онищук; педагогів Я. Коменського, І. Песталоцці, К. Ушинського, А. Макаренка та інших; літературознавців Ю. Булаховської, Т. Денисової, Д. Затонського, Ю. Лотмана, Д. Наливайка, О. Чиркова, К. Шахової; методистів В. Стоюніна, З. Рез, В. Водовозова, В. Острогорського, М. Рибникової, В. Голубкова, М. Кудряшова, Л. Мірошниченко та інших, у яких йдеться про ефективні шляхи пізнання дійсності, засоби розвитку всіх видів мислення за допомогою абстрактної наочності, різні способи структурування навчального матеріалу для ефективнішого сприйняття його, засвоєння та запам'ятовування, здійснення нових підходів до аналізу художнього твору.

Значний внесок у методику використання наочності у вигляді схем на уроках вивчення навчальних дисциплін зробили науковці Л. Нечепоренко, Н. Силич, М. Винокур, О. Скуратович (природничі дисципліни), Л. Дашко, Л. Зельманова, Г. Іваницька, (російська мова), М. Девдера, В. Паламарчук, В. Пономаренко (українська мова), Ю. Лотман, І. Фогельсон (російська література). Їхніми зусиллями визначені роль схематичної наочності у навчанні, функції, прийоми використання, зразки схематичної наочності, досліджена результативність навчання з використанням зорових опор.

Проблема, означена у дисертаційному дослідженні, залишалася поза увагою вчених-методистів у зв'язку із специфічністю предмета, пов'язаною з його емоційно-естетичним змістом, вивчати який мовою графічних схем видавалося неможливим. Тому в програмах і підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, обійдено увагою проблему, порушену в дисертаційному дослідженні. Водночас, на початку 90-х років ця проблема стала предметом всебічного обговорення вчителями-практиками. Більшість з них визнала доцільність використання схематичної наочності у вивченні літератури (О. Любимов, А. Жукова, Л. Гордєєва, О. Первак, В. Лазарева та інші). На сторінках фахових видань все частіше з'являються розробки уроків з використанням схематичної наочності вчених-філологів (О. Ніколенко, Є. Волощук, М. Ципле та інші), в яких пропонується використовувати наочність у вигляді схем не тільки у вивченні питань теорії літератури, а й на всіх етапах вивчення художнього твору, в означенні головних віх життя і творчості письменника тощо. Однак брак фундаментального дослідження з проблеми використання наочності у вигляді схем на уроках літератури, недостатня розробленість проблеми в методиці викладання літератури викликає значні труднощі в шкільній практиці.

Таким чином, вибір теми дослідження зумовлений, з одного боку, її дидактичною значущістю, з іншого - недостатнім опрацюванням проблеми використання схематичної наочності у вивченні літератури в методичному і практичному аспектах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до тематичного плану наукових досліджень Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка “Теоретичні та методичні основи удосконалення навчання і виховання у галузі загальної середньої освіти”.

Об'єктом дослідження є процес вивчення зарубіжної літератури у 10-11-х класах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - зміст, методи, прийоми, види і форми навчальної діяльності, пов'язані з використанням логічних схем-конспектів і спрямовані на підвищення ефективності вивчення зарубіжної літератури.

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику використання логічних схем-конспектів.

В основу дослідження покладено гіпотезу: ефективність вивчення літератури підвищиться, якщо в процесі її викладання використовувати логічні схеми-конспекти як зорові опори з метою упорядкування навчальної інформації, оптимізації і інтенсифікації навчального процесу, набуття учнями вмінь і навичок здійснювати різні розумові операції, розвитку логічного, абстрактного, аналітичного, асоціативного мислення, міцнішого засвоєння знань з історії й теорії літератури.

Мета і гіпотеза дослідження потребували розв'язання таких завдань:

здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми і вивчити її стан у практиці викладання літератури;

розробити систему логічних схем-конспектів, технологію їх складання та методику використання;

перевірити на практиці ефективність запропонованої методики.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові положення діалектичної теорії пізнання про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ дійсності, розуміння емпіричних і теоретичних рівнів пізнання; психолого-педагогічні розвідки про механізми засвоєння знань та особливості навчальної діяльності старшокласників; методичні дослідження з проблеми використання наочності у навчанні, літературознавчі студії у галузі зарубіжної літератури.

Для вирішення поставлених завдань використовувались різні методи наукового пошуку:

1. Теоретичні: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду, аналіз навчальних програм, шкільних підручників.

2. Емпіричні: констатуючий зріз, формуючий експеримент, спостереження та аналіз уроків, бесіди з учителями і учнями (групові, індивідуальні), анкетування вчителів і учнів, аналіз стенограм уроків, усних і письмових робіт учнів, кількісний і якісний аналіз результатів зрізових робіт та експериментального навчання із застосуванням методів математичної статистики.

Робота над дисертацією проводилась упродовж трьох етапів.

На першому етапі (1996-1997) визначались об'єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза дослідження, вивчалась психолого-педагогічна і методична література з досліджуваної проблеми.

Другий етап (1997-1998) було присвячено проведенню констатуючого зрізу, аналізу його результатів, підготовці його матеріалів для здійснення формуючого експерименту, розробці системи логічних схем-конспектів, теоретично обґрунтованої методики їх варіативного використання, технології виготовлення схематичної наочності.

На третьому етапі (1998-1999) проводилось експериментальне навчання у 10-11-х класах середньої школи з метою перевірки запропонованої методики, осмислювались його результати.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в методичній науці вивчено проблему використання наочності у вигляді схем у викладанні зарубіжної літератури. Вперше розроблено методику варіативного використання логічних схем-конспектів на всіх етапах вивчення художнього твору, запровадження якої сприятиме розвитку розумової діяльності учнів, кращому сприйняттю, розумінню та запам'ятовуванню навчального матеріалу, удосконаленню шляхів аналізу художнього твору. Розкрито потенційні можливості цієї методики, виявлено умови її реалізації. Представлено систему оригінальних і трафаретних логічних схем-конспектів. Розроблено технологію їх виготовлення, що дасть змогу вчителям-практикам самостійно складати схеми та залучати до цієї роботи учнів. Подано класифікацію логічних схем-конспектів для визначення їх функцій та оперативної лексики.

Теоретичне значення дослідження полягає у психолого-педагогічному, дидактичному обґрунтуванні доцільності використання наочності у вигляді схем у вивченні зарубіжної літератури; у визначенні методичних підходів до її використання на всіх етапах вивчення художнього твору; у доведенні ефективності запропонованої методики; у створенні окремого розділу (“Використання схематичної наочності у вивченні зарубіжної літератури”) в курсі методики викладання зарубіжної літератури; у введенні в теорію і практику викладання курсу методики зарубіжної літератури понять “логічна схема-конспект”, ”кодування навчального матеріалу”, “знак-символ”, “структурування”, “систематизація”, “зорова опора” тощо.

Практичне значення дослідження визначається його спрямованістю на підвищення ефективності викладання літератури у 10-11-х класах загальноосвітньої школи. Матеріали дослідження можуть бути використані в процесі розробки навчальних програм і підручників, у практиці викладання літератури в школі, у вузівському курсі “Методика викладання літератури”.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, кількісним і якісним аналізом результатів, одержаних унаслідок застосування методів теоретичного й експериментального пошуку, які взаємно доповнюють один одного.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися на базі ряду шкіл Чернігівської, Київської, Тернопільської областей. Основні положення дисертації викладені у виступах на звітних конференціях Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка (1998-2000), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях (м. Тернопіль, 1999; м. Чернігів, 1999).

За матеріалами дослідження видано 2 брошури та опубліковано 12 статей у фахових журналах та збірниках наукових праць.

2. Структура та основний зміст дисертації

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації - 191 стор., з них - основного змісту - 162 стор., у тексті - 59 схем, 11 таблиць, 1 діаграма. Список використаних джерел містить 340 найменувань.

У вступі подано обґрунтування актуальності проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та гіпотезу дослідження, охарактеризовано методи та етапи експериментально-дослідницької роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі - “Науково-теоретичні основи використання схематичної наочності як засобу навчання і розвитку” - розглядаються психолого-педагогічні та методичні засади використання наочності у вигляді схем у навчанні, аналізуються результати практичного вирішення досліджуваного питання у програмах, підручниках, шкільній практиці.

У дисертації наголошується, що ефективним засобом навчальної діяльності є використання наочності у поєднанні із словесним методами навчання. Історію питання складають окремі положення праць видатних педагогів Я. Коменського, І. Песталоцці, за якими функції наочності зводились до суто ілюстративної. Великий внесок у розвиток теорії і практики наочного навчання зробили К. Ушинський, В. Водовозов, Н. Бунаков, В. Вахтьоров та інші вчені-дидакти дореволюційної школи, але й тут ішлося про традиційне використання наочності як ілюстрації того чи іншого поняття, явища тощо.

Більш системно історія питання розкрита за часів пожовтневої школи, коли був започаткований принцип наочності як один із провідних принципів навчання, подана класифікація навчальних посібників, які розподілялись на натуральні, опосередковано-образні і схематичні. Реалізація принципу наочності полягала у залученні учнів до активної роботи із засобами наочності, а не обмежувалась пасивним спостереженням, що сприяло розвиткові здатності учнів до абстрактного мислення, до вироблення самостійних логічних висновків і узагальнень. Ефективність застосування наочності пов'язувалася з умовою її поєднання зі словом (М. Павлій).

Наочність у вигляді схем використовувалась і вчителями-словесниками, але проблема ця не знайшла свого відображення у працях вчених-педагогів та методистів, що ускладнило розв'язання порушеної у дисертації проблеми. Провідною ж думкою сучасних вчених-педагогів, які розглядали у своїх працях досліджувану проблему, є така: використання наочних методів навчання - не тільки джерело знань предмета чи явища, але й важливий засіб розвитку розумової діяльності учнів (Ю. Бабанський, В. Давидов, Л. Занков, І. Лернер, Л. Нечепоренко, В. Онищук та інші).

Дослідження, спостереження, експерименти в галузі педагогічної психології підтверджують гіпотезу наукового дослідження про ефективність поєднання вербальних і наочних засобів навчання, що знайшло відображення у працях вчених-психологів Ю. Гільбуха, Д. Богоявленського, Н. Менчинської, З. Калмикової, Т. Терехової, П. Зінченко та інших.

Аналіз методичної літератури засвідчує, що проблема використання схематичної наочності ґрунтовніше розроблена в методиці викладання предметів природничого циклу (Л. Нечепоренко, Н. Силич, М. Винокур, О. Скуратович), російської та української мов (В. Корсаков, В. Пономаренко).

Практичне вирішення проблеми у викладанні літератури зумовили праці О. Бандури та С. Лук'янова, О. Лук'янової, С. Мещерякової, Я. Теміз, у яких представлено навчальний матеріал з теорії літератури у схемах і таблицях; І. Фогельсона, які містять консультації щодо складання зорових опор за творами художньої літератури.

Теоретично питання технології складання та методики використання схематичної наочності не розроблені в методиці викладання літератури.

Аналіз стану порушеної проблеми в шкільній практиці дає підстави стверджувати:

1. Більшість учителів усвідомлює важливість проблеми використання наочності у вивченні літератури, схематичної наочності як її різновиду, застосування якої дає змогу зекономити й чітко розподілити навчальний час, зосередитись на головному, найбільш значущому, дати напрямок логічному ланцюжку міркувань. Вбачають у роботі зі схемою можливість сприяти розвиткові абстрактного, логічного, асоціативного мислення учнів, умінь і навичок систематизувати та узагальнювати вивчене. Серед причин, які перешкоджають впровадженню цього засобу навчання, вчителі виділяють такі:

брак технології складання зорових опор;

нерозробленість методики варіативного використання схематичної наочності на уроках літератури.

2. Школярі-старшокласники виявляють певний інтерес до вивчення літератури за допомогою схематичної наочності. Більшість учнів вважає доцільним використання схем, які складаються на уроці за їх участю і потребують консультацій щодо складання та використання зорових опор.

Другий розділ - “Використання логічних схем-конспектів як різновиду схематичної наочності у процесі вивчення зарубіжної літератури” - має суто практичне спрямування. В ньому розкрито основні принципи структурування, систематизації та кодування навчального матеріалу за допомогою знаків-сигналів. Визначено функції структурування навчального матеріалу, які відіграють важливу дидактичну роль. Доведено, що структурований навчальний матеріал шляхом здійснення різних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) приводиться у певну систему; розташований у певній послідовності за допомогою знаків-сигналів (символічних, графічних, візерункових, словесних) може бути представлений у вигляді зорової опори, яка сприяє осягненню структури цілого, усвідомленню зв'язків і залежностей його структурних елементів. Подано розроблені автором дослідження технологія складання логічних схем-конспектів, яка ґрунтується на наукових засадах, та методика використання розроблених автором оригінальних і трафаретних ЛСК. Запропоновано їх класифікацію за засобом зображення; за призначенням; за змістом зображеного; за обсягом зображеного; за етапами вивчення художнього твору. Класифікація логічних схем-конспектів подається з метою створення чіткого уявлення про інформаційно-ілюстративне поле цього різновиду схематичної наочності, визначення кола оперативної лексики, необхідної для опису методики використання ЛСК на уроках зарубіжної літератури. Розкрито етапи роботи з ЛСК, а саме: підготовчий, який вимагає виконання таких операцій як визначення мети використання та змісту ЛСК; розробки логічних схем-конспектів за авторською технологією; визначення навчальної ситуації із застосуванням ЛСК у загальній структурі уроку; розробки системи завдань, які мають виконуватися з опорою на ЛСК. Пропонується орієнтовний зміст ЛСК відповідно до етапів вивчення художнього твору, що на підготовчому етапі має полегшити роботу вчителя в доборі матеріалу до створення ЛСК і визначенні етапу вивчення художнього твору, де буде застосована ЛСК. На етапі реалізації ЛСК пропонуються варіанти використання оригінальних і трафаретних логічних схем-конспектів. Наводяться приклади виконання практичних завдань із використанням трафаретних ЛСК на матеріалі творів зарубіжної літератури, що вивчаються в 10-11-х класах загальноосвітньої школи. Методика використання розроблених автором дослідження оригінальних ЛСК подається за схемою: клас; тема уроку; тип ЛСК (за класифікацією); назва ЛСК; мета використання; етап вивчення художнього твору; навчальна ситуація; варіант роботи на етапі реалізації ЛСК (відповідно до визначених етапів роботи з ЛСК); технологічний та методичний коментар. Методичний коментар доповнюється системою завдань, які мають бути виконані з опорою на ЛСК. На заключному етапі роботи з ЛСК виконуються творчі завдання, залікові та контрольні роботи, орієнтовний перелік яких подається в описі попереднього етапу.

Ефективність розробленої автором дослідження методики використання логічних схем-конспектів як різновиду схематичної наочності у викладанні зарубіжної літератури вивчалась в ході експерименту. На підготовчому етапі був проведений констатуючий зріз. Для проведення обирались школи різного типу, що допомогло зробити достовірні висновки і узагальнення. Одержані в процесі емпіричного дослідження дані дали змогу дійти висновку, що у шкільній практиці виникла необхідність в розробці технології складання графічних схем та методики їх використання для розвитку вмінь і навичок учнів виконувати розумові операції аналітичного характеру.

Формуючий експеримент складався з трьох етапів:

підготовчого, у процесі якого планувалася і організовувалася експериментальна робота;

основного, коли перевірялася гіпотеза, проходила апробацію запропонована методика, коригувалися її положення;

контрольного, в ході якого проводилась контрольна перевірка, аналізувалися кількісні та якісні результати експерименту.

На третьому етапі формуючого експерименту підбивались підсумки дослідного навчання на основі аналізу результатів анкетування та бесід з учителями та учнями, письмових відповідей на запитання і творчих робіт учнів.

У процесі відбору контрольних і експериментальних класів враховувалося, щоб їх інтелектуальний потенціал був приблизно однаковим. Передбачалося, що в контрольних класах школярі навчатимуться за традиційною методикою, а в експериментальних - на базі створених автором дослідження методичних посібників, якими забезпечувалися всі учителі. Наочними посібниками забезпечувались і вчителі, і учні. Для вчителів-учасників експерименту були проведені факультативні заняття з проблеми “Використання логічних схем-конспектів як засіб підвищення ефективності вивчення зарубіжної літератури”. Було розроблено програму дослідного навчання та визначено хід її реалізації. Вибір для дослідного навчання учнів 10-11-х класів обумовлений даними вікової психології:

в учнів цієї вікової групи найбільш розвинуте абстрактне мислення, налаштоване на сприйняття будь-яких знаків-сигналів, представлених на схемі, та здатність проводити різні розумові операції за їх допомогою;

це сприятливіший період щодо розвитку навичок структурування, систематизації та узагальнення навчального матеріалу;

саме у старшокласників через перевантаження навчальних програм виникає проблема часових затрат на їх засвоєння, яка певною мірою може бути вирішена шляхом використання логічних схем-конспектів;

в учнів 10-11-х класів зростає зацікавленість дослідницькою роботою, в основі якої самостійні пошуки відповідей на проблемні запитання, формуються навички самостійної роботи з науковою літературою, виробляються уміння висловлювати власні судження, робити висновки, чому мають сприяти навички складання ЛСК та роботи з ними.

Для проведення дослідного навчання було окреслено коло таких умов:

1. У процесі експерименту використовувались спеціально дібрані завдання, спрямовані на вивчення матеріалу з опорою на ЛСК.

2. В контрольному і експериментальному класах мав працювати один і той же вчитель.

3. Експериментальна робота проводилась упродовж вивчення всього курсу “Зарубіжна література” у 10-11-х класах.

4. Контроль за ходом формування умінь і навичок роботи з художнім текстом за допомогою ЛСК здійснювався шляхом виконання спеціально розроблених завдань (усних і письмових).

В ході експериментального навчання вчителі використовували оригінальні й трафаретні ЛСК, представлені в дослідженні, які застосовувались на всіх етапах вивчення художнього твору в різних навчальних ситуаціях за запропонованою автором методикою, ефективність якої визначалась такими критеріями:

Учні повинні знати:

- історію та теорію літератури у логічному співвідношенні будь-якого абстрактного цілого до його структурних елементів.

Учні повинні вміти:

структурувати, систематизувати та узагальнювати навчальний матеріал, розвиваючи ці уміння на складанні зорових опор;

аналізувати художній твір, встановлюючи зв'язки і залежності за допомогою графічного малюнка для підтвердження правомірності обраного шляху міркувань у пошуках відповіді на запитання, розвиваючи при цьому абстрактно-теоретичне мислення;

відновлювати за допомогою зорової опори раніше здобуті способом асоціативного мислення знання.

Аналіз діагностичних контрольних робіт показав кращі результати в експериментальних класах. По-перше, контрольні роботи на “5” і “4” написали 54,4% учнів, на “3” - 45,6% учнів. Учні експериментальних класів значно краще впоралися із завданнями аналітичного характеру, показали свідоме засвоєння теоретичного матеріалу, вміння виділяти головне, узагальнювати вивчене. По-друге, виконання творчих робіт (твір-роздум; порівняльна характеристика героїв; зв'язне висловлювання власного судження тощо), засвідчили вміння учнів змістовно, логічно й аргументовано висловлювати думку. Щодо контрольних класів, то результати у них виявились значно нижчими, а саме: завдання на “4” і “5” виконали лише 42,8% учнів.

Для ілюстрації результатів контрольного зрізу відповіді учнів розподілені відповідно до рівня знань. У діагностичній таблиці результатів контрольного зрізу подаються кількісні показники трьох груп учнів. До першої групи були віднесені учні, що показали низький рівень знань (відповіді стандартні, недостатньо аргументовані). До другої групи увійшли учні, які показали середній рівень знань (відповіді індивідуальні, логічні, але недостатньо аргументовані). До третьої групи увійшли учні, що продемонстрували високий рівень знань (відповіді індивідуальні, логічні, аргументовані).

Експериментом було охоплено 578 учнів 10-11-х класів (289 учнів контрольних класів, 289 учнів експериментальних класів). На діагностичній таблиці результатів контрольного зрізу показано розподіл відповідей учнів за рівнем знань під час виконання завдань на виявлення їх практичних умінь і навичок виконувати різні розумові операції в ході вивчення біографії письменника, питань теорії літератури, аналізу художнього тексту. Діаграма рівнів знань і умінь учнів 10-11-х класів служить яскравою ілюстрацією переваг експериментального вивчення літератури з використанням ЛСК, що дає більший відсоток якості знань учнів (різниця складає 11.6%).

Таким чином, результати контрольного зрізу підтвердили гіпотезу дослідження. Дійсно, ефективність навчання значно зростає завдяки застосуванню зорових опор (ЛСК) за методикою автора дослідження. Дані експерименту свідчать про якісні зміни у вміннях і здібностях учнів аналізувати літературне явище, знаходити в навчальному матеріалі головне, найбільш значуще, структурувати та систематизувати навчальний матеріал, проводячи різні розумові операції (встановлення зв'язків, залежностей, знаходження структурних елементів абстрактного цілого, розкладання абстрактного цілого на структурні елементи для глибшого проникнення в сутність художнього твору, осягнення його ідейно-тематичного змісту та проблематики).

Хід і результати дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. В ході дисертаційного дослідження виявлено закономірності, які ґрунтуються на досягненнях психолого-педагогічної думки у вивченні проблеми підвищення ефективності навчання засобами наочності.

2. У дисертаційному дослідженні розкрито нові шляхи реалізації принципу наочності у вивченні зарубіжної літератури шляхом використання зорових опор (ЛСК).

3. Виходячи з того, що ЛСК як різновид схематичної наочності виконує багатофункціональну роль у навчанні (сприяє одержанню нових знань; є засобом пошуку істини шляхом проб і помилок; засобом узагальнення знань, їх міцного засвоєння, активізації розумової діяльності учнів, стимуляції їхньої навчально-пізнавальної діяльності у вирішенні проблемних питань; є засобом формування умінь і навичок структурування та систематизації навчального матеріалу, що значно підвищує ступінь готовності учнів до самоосвіти; засобом ілюстрації навчального матеріалу), автором дослідження створена й експериментально перевірена методика варіативного використання ЛСК, застосування якої дає змогу підвищити ефективність вивчення зарубіжної літератури у 10-11-х класах загальноосвітньої школи.

4. Результати експерименту свідчать про доцільність використання ЛСК на всіх етапах вивчення художнього твору.

5. Застосування логічних схем-конспектів дає змогу удосконалити вивчення художнього твору на етапі аналізу. Фіксація визначальних віх за допомогою знаків-сигналів на ЛСК в ході аналітичних операцій дає змогу дотримуватись логіки аналізу художнього твору, ефективніше реалізувати евристичний метод у вивченні зарубіжної літератури. Доцільним є використання ЛСК у процесі компаративного аналізу художнього твору. Зображення спільного і відмінного на схемі при зіставленні двох і більше творів значно полегшує пошук аргументів та ілюстрацій на підтвердження загальних висновків.

6. Робота з ЛСК (із зображенням структури твору, композиційних особливостей, розвитку сюжетної дії, системи образів, еволюції характеру героя, конфлікту твору у розвитку, причинно-наслідкових зв'язків між подіями і вчинками героя тощо) значно економить навчальний час для детальнішого опрацювання художніх особливостей твору.

7. Використання ЛСК - засіб урізноманітнення подання навчального матеріалу для зменшення втомлюваності учнів.

8. Система ЛСК є цікавим дидактичним матеріалом для організації самостійної роботи учнів.

9. Оригінальні ЛСК концептуального змісту (розроблені до одного твору з врахуванням його специфіки) можуть слугувати структурним каркасом уроку або системи уроків, оскільки окреслюють коло питань, які мають бути розглянуті протягом одного уроку або вивчення теми в цілому.

10. Експериментально доведено, що використання ЛСК сприяє міцному засвоєнню навчального матеріалу.

11. Розроблена технологія складання, система ЛСК для вивчення творів зарубіжної літератури за програмою 10-11-х класів, методика їх використання дає учителю-словеснику теоретичний і практичний матеріал для самостійного виготовлення схематичної наочності, а також використання ЛСК, розроблених автором дослідження (за умови погодження вчителя з варіантом тлумачення художнього твору) за пропонованою ним методикою.

12. Експериментально доведено доцільність варіативного використання ЛСК відповідно до рівня складності навчального матеріалу та рівня знань учнів.

13. Робота з наочністю є важливим інструментом під час розкодування будь-якої образно представленої інформації, залучає учнів до активної діяльності.

14. Основні положення дисертації можуть бути використані в процесі створення шкільних підручників, для вдосконалення методики вивчення зарубіжної літератури у школах різних типів, технікумах, вузах.

15. Дані, одержані в результаті експериментально-дослідної апробації запропонованої методики, переконують в її ефективності, що свідчить про вірогідність висунутої гіпотези.

У роботі не ставилося завдання охопити всі можливі аспекти досліджуваної проблеми. Перспективи подальшої роботи вбачаються в уточненні обсягу навчального матеріалу, представленого у закодованому вигляді на схемі, кількісному і якісному розширенні реєстру знаків-сигналів; у розробці комплектів схем до одного і того ж твору, варіантів схем до використання на етапі аналізу художнього твору відповідно до варіантів його тлумачення літературознавцями; у розширенні вікових груп; у вдосконаленні методів і прийомів роботи учнів із зоровими опорами у вигляді схем; у підготовці до видання у кольорі логічних схем-конспектів для користування учнями на уроках зарубіжної літератури.

Основні публікації

1. Логічні схеми-конспекти: Матеріали до вивчення зарубіжної літератури. - Чернігів: ЧОІПКППО, 1995. - 55 с.

2. Використання логічних схем-конспектів на уроках зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. - Чернігів: ЧОІПКППО, 1999.-64 с.

3. Формуючи читацькі вміння : Логічна схема-конспект як засіб аналізу художнього твору, осягнення характеру героя // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 1996.-№ 5.-С. 22-24.

4. Формуючи читацькі вміння: Логічна схема-конспект на уроці вивчення роману Г. Флобера “Пані Боварі”// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-1996.-№ 7.-С. 37-38.

5. Відродження і порятунок: Вивчення роману Генріха Сенкевича “Хрестоносці” з використанням логічної схеми-конспекту (ЛСК) // зарубіжна література в навчальних закладах. - 1997.-№ 7.-С. 20-21.

6. Формуючи читацькі вміння: Логічна схема-конспект як засіб аналізу художнього твору, осягнення характеру героя (Бальзак “Гобсек”) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 1997.-№ 8.-С. 46-48.

7. “Брехт - найбільший драматург ХХ століття” // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1997.-№ 12.-С. 21-24.

8. Чужий серед чужих. Повість Альбера Камю “Сторонній”.11 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1998-№ 4.-С. 17-19.

9. Портрет-совість: Вивчення роману О. Уайльда “Портрет Доріана Грея” з використанням логічної схеми-конспекту // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-1999.-№ 2.-С. 17-18.

10. Шлях до сина: Уроки за оповіданням Д. Олдріджа “Останній дюйм” // Зарубіжна література.-1999.-№ 12.-С. 8.

11. Використання логічної схеми-конспекту на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах.-1999.-№ 8.-С. 7-11.

12. “Почути і побачити - не одне й те саме”: До проблеми використання схематичної наочності на уроках зарубіжної літератури.-1999.-№ 11.-С. 2-6.

13. Використання схематичної наочності на уроках літератури: В зб.: Українська мова і література в школі. - Чернігів:ЧОІПКППО, 2000.-С. 81-86.

14. Використання ЛСК під час вивчення роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” // Українська література в загальноосвітній школі.-2000.-№ 5.-С. 19-22.

Размещено на Allbest.ru

...