Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 373.011

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ В ДЕРЖАВНИХ ШКОЛАХ США

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

ЛІТВІНОВ Олександр Іванович

Луганськ - 2000

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Хриков Євген

Миколаєвич, декан факультету післядипломної освіти ЛДПУ імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Ільченко Вера Романівна, завідувачка Лабораторії інтеґрації змісту шкільної освіти Інституту педагогіки АПН України (м. Полтава).

кандидат педагогічних наук, доцент, Міквабія

Едуард Гулійович, завідувач кафедри англійської мови Східноукраїнського державного університету (м. Луганськ)

Провідна установа:

Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України, кафедра історії педагогіки (м. Івано-Франківськ)

Захист відбудеться " 20 " жовтня 2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої ради

К 29.053.01 у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2

Автореферат розісланий " 19 " вересня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

школа американський двомовний етнічний

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. У державній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття" визначені шляхи реформування освіти, серед яких провідну роль має відігравати удосконалення змісту освіти, форм, методів і способів навчання. В умовах оновлення національної школи в Україні, активних пошуків шляхів і способів удосконалення змісту освіти особливе значення має аналіз сучасного стану закордонної школи й раціональне використання зарубіжного педагогічного досвіду.

Багато країн у сучасний період переживають культурне відродження кожної етнічної групи, повернення до історично самобутнього коріння, рідної мови, сплеск релігійної активності та появу нових моделей міжрасових і міжетнічних відносин.

Культурний простір країни визначається складними процесами національного культурогенезу, відчуває вплив різноманітних культурних запозичень, що можуть прискорити або уповільнити процеси розвитку культури загальнонаціональної та культури кожної окремої етнічної групи. Визначення переваг полікультурної освіти (далі ПКО), посилення культурної функції освіти потребує перебудови всього освітнього комплексу: підходів, напрямів, принципів, стратегій навчання.

Останнім часом в Україні спостерігається тенденція "вестернізації" (рух у напрямку до західної культури), яка неминуче впливає на зміст освіти в школах. З поширенням культурних контактів між країнами ця тенденція набуватиме більшої актуальності. Зближення української системи освіти зі світовими стандартами знаходить своє відображення у змінах, які відбуваються у змісті шкільної освіти. З цієї точки зору особливий інтерес представляють тенденції формування змісту освіти, теорії і практики полікультурної і двомовної освіти, виділення національно-етнічного аспекту в змісті освіти в державних школах США. Цим і визначається актуальність, наукове і практичне значення обраної теми дисертаційного дослідження.

Загальні питання змісту освіти в школах США досліджували американські вчені: С. Кларк, М.Лафлин, Д. Левін, М. Олсен, А. Орнстейн, Дж.Оукс, Дж. Спрінг, М. Хаас та інші. Проблеми полікультурної і двомовної освіти (далі ДО) в теорії і практиці розвитку системи освіти США розглядали провідні американські вчені: Дж. Бенкс (теорія і практика ПКО), К. Грант, К. Слитер (підходи до ПКО), Т. Ньєто, П. Фрайер (соціально-політичні аспекти ПКО), К. Кортес (вплив соціальних і культурних факторів на навчання мовних меншин), Дж. Камінс (різні аспекти ДО), Дж. Спрінг, М. Епл (практичні підходи до шкільної освіти) та інші. Точки зору названих учених на зміст освіти в школах США не завжди збігаються. Їхні ідеї по-різному реалізуються у практичній роботі американських шкіл.

У радянській та українській педагогічній науці проводилися дослідження окремих аспектів освіти в школах США: З. Малькова, Б. Вульфсон, Г. Воробйов (загальні питання освіти у США), М. Бургін, Г. Степенко, Ю.Мілов, О. Ляшенко (стандарти в системі освіти США), К. Волков (методологічні засади педагогіки США), Г. Дмитрієв (аналіз дидактичних концепцій у педагогіці США), О. Джуринський, Л. Булай (реформування школи США), І. Тараненко (шкільна освіта іспаномовних учнів у США), Р.Бєланова (естетичне виховання в школах США), Н. Чорна (дидактичні імітаційні ігри у школах США), М. Красовицький (моральне виховання учнів у школах США) та інші. У вітчизняній педагогіці тенденції формування змісту освіти, теорія ПКО і ДО у США, весь накопичений досвід ПКО не знайшли достатнього висвітлення. Усе вище викладене обумовило вибір теми дисертаційного дослідження "Сучасні тенденції формування змісту освіти в державних школах США".

Об'єктом дослідження є зміст освіти в середніх державних школах США.

Предметом дослідження є тенденції формування змісту освіти в середніх державних школах США.

Метою роботи є виявлення та аналіз головних тенденцій формування змісту освіти в школах США, обґрунтування можливості використання практичного американського досвіду в школах України.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:

- виділити чинники, які впливають на формування змісту освіти в сучасних державних школах США;

- дати характеристику змісту освіти в державних школах США та України;

- виділити особливості національно-етнічного аспекту в змісті освіти в школах США;

- дати характеристику полікультурних і двомовних програм у державних школах США.

Концептуальні положення дослідження:

- зміст освіти в державних школах США розглядається у взаємозв'язку з соціальними, політичними, культурними процесами, які відбуваються в американському суспільстві;

- виділення тенденцій формування змісту освіти в державних школах США передбачає розгляд американської освіти у певний період часу - останню третину ХХ століття;

- аналіз змісту освіти в державних школах США передбачає виділення прогресивних тенденцій його формування, таких, що вже утвердилися, і тих, що тільки намітилися;

- вивчення змісту освіти передбачає не тільки дослідження літературних джерел, а й спостереження за роботою американських шкіл, аналіз підручників і програм;

- аналіз змісту освіти в державних школах США має здійснюватися з урахуванням можливості використання його результатів у практичній діяльності загальноосвітніх шкіл в Україні.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є положення про соціальну обумовленість освіти (У. Гласер, В. Лутай, Е. Моносзон, Т.Ньєто); дидактичні положення про зміст освіти (К. Волков, Г. Дмитрієв, В. Ільченко, Б. Коротяєв, Ч. Купісевич, І. Лернер, В. Лєднєв, В. Оконь); системний, цілісний і культурологічний підходи (А. Дістервег, К. Бенет, П.Бурдьо, І. Кантор, Н.Кузьміна); положення про необхідність збагачення педагогічного досвіду на підставі об'єднання кращих зразків педагогічної теорії і практики різних країн з метою збереження загальнолюдських цінностей, ідеалів, прав (З. Малькова, У. Макі, В. Пилиповський, М. Сігуан, М. Фаєнова); положення про єдність загальнолюдського і національного у визначенні стратегії і змісту культурного розвитку учнів (К. Ашер, Г. Ленгард, В. Куза, В. Сильвестров); про розуміння значущості ПКО і ДО у світі (Дж.Бенкс, К. Грант, Дж. Камінс, К. Слітер).

У дисертації застосовано комплекс методів: історико-педагогічний, історіографічний і теоретичний аналіз закордонної і вітчизняної педагогічної літератури, науково-методичних матеріалів, дисертацій і монографій, періодичних видань, матеріалів конференцій і семінарів; спостереження за реальним педагогічним процесом у державних школах США, бесіди з американськими вчителями та учнями; аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація фактичного матеріалу.

Джерелознавчу базу дисертаційного дослідження складають акти, постанови й документи федерального уряду США, комісій з освіти штатів, монографії, наукові статті педагогів США з питань ПКО і ДО, навчально-методичні посібники, наукові праці, статті та дисертаційні дослідження вчених України й СНД з проблем освіти й культури, матеріали мережі Інтернет, підручники, навчальні програми і плани шкіл США (зокрема шкіл трьох ступенів - elementary, middle, high schools) м. Грін Бей, штат Вісконсин.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні провідних тенденцій формування змісту освіти в державних школах США; педагогічному аналізі теорії і практики полікультурної освіти в школах США та її найважливішої складової - двомовної освіти.

Теоретична значущість дослідження полягає в науковому осмисленні досягнень педагогічної думки США з точки зору культурних, національних і етнічних цінностей; у виявленні та характеристиці провідних концепцій полікультурної освіти й відповідних педагогічних технологій, які можуть бути запроваджені в школах України.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що головні її положення й висновки можуть бути застосовані при подальшій розробці концепції національного виховання та освіти, зокрема при створенні навчальних планів і програм шкіл України, підготовці навчально-методичних посібників для студентів педагогічних вузів.

Апробація і впровадження матеріалів і результатів дослідження здійснювались в доповідях і виступах на щорічних науково-практичних конференціях у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка у 1997-2000 роках, на Всеукраїнській (Луганськ, 1999) та регіональних (Кременець, 1999; Старобільськ, 2000) науково-практичних конференціях, на вчительській конференції (Wisconsin Education Association Council Convention) м. Мілуокі (США) і полікультурній конференції (Statewide Equity and Multicultural Education Convention) м. Еплтон (США) у 1999 році. Результати дослідження відображені в 8 публікаціях автора у наукових збірниках та збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації обумовлена логікою дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (256 найменувань), трьох додатків, двох таблиць. Основний текст дисертації викладено на 179 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь її розробки, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, зазначено концептуальні положення, розкрито джерелознавчу базу, подано відомості про апробацію одержаних результатів дослідження.

У першому розділі "Зміст освіти в державних школах США" розглядаються чинники, які обумовлюють функціонування сучасної державної школи США: філософський - філософські основи освіти (прагматизм, неопозитивізм, екзистенціалізм, реалізм, ідеалізм, неотомізм, біхевіоризм, персоналізм); теоретичний - концепції і теорії освіти (консерватизм, лібералізм, нейтральний зміст освіти, корективна (антропологічна) теорія); нормативний - постанови і програми уряду США, доповіді неурядових асоціацій з проблем освіти ("Нація у небезпеці", "Час для результатів", "Америка 2000: освітня стратегія", "Національні цілі в галузі освіти", "Цілі 2000" тощо); культурний, що включає нові культурні реалії у макро- і мікросередовищі, культурне оточення учнів, культурну та особисту ідентичність, культурні трансформації, культурну грамотність учнів, культурні цінності освіти.

Вплив філософських течій (прагматизму, біхевіоризму, раціоналізму, неотомізму, ідеалізму, реалізму та екзистенціалізму) на педагогіку США проявляється в різних формах і з різним ступенем інтенсивності. Це залежить від характеру філософської течії та її впливу на суспільну думку. Посилена увага педагогів до філософських засад освіти пов'язана з тим, що на сучасному етапі все більшої актуальності набуває проблема зв'язку методологічних концепцій освіти з практичними шляхами їх реалізації в школі.

У ході дослідження було виявлено, що цілі освіти в США мають три рівні: суспільний, шкільний або окружний, предметний. Мета освіти на суспільному рівні - виховання й навчання учнів - майбутніх гідних громадян країни, здатних примножити її потенціал і зберегти стабільність і спадковість інститутів влади. Мета освіти на шкільному та окружному рівні - підготовка учнів до успішного функціонування в суспільстві, формування готовності швидко й правильно приймати рішення в залежності від конкретної ситуації. Мета певної навчальної дисципліни - дати набір умінь, навичок та інформації, які можна буде використати в майбутньому.

Цілі освіти співвідносяться з принципами державної освіти в школах США, серед яких американські педагоги виділяють такі: 1) динамічний культурний розвиток; 2) гуманізацію освіти; 3) активність; 4) трудову орієнтацію школи; 5) самовизначеність особистості; 6) колективну спрямованість навчання; 7) демократизацію; 8) культуровідповідність освіти.

Проведений аналіз сучасної шкільної освіти показав, що для освіти США в 90-х роках характерні такі головні особливості:

- у навчальному плані робиться акцент на вивчення англійської мови, математики та основ природничих наук;

- комп'ютеризація суспільства впливає на шкільні програми й відображає ширше застосування сучасних інформаційних технологій;

- приватні підприємці виявляють більшу зацікавленість у стимулюванні шкільної реформи і створенні нових навчальних технологій;

- триває суперечка між федеральними й місцевими управліннями освіти щодо фінансування шкільних округів.

Особливості освіти США відбиваються у змісті шкільної освіти.

Зміст освіти визначається як педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, ціннісного відношення до світу, як система засад соціального досвіду, відображених у типах діяльності, втілених у навчальних дисциплінах і програмах (В. Краєвський).

При відборі змісту освіти в державних школах США враховуються особливості етнічних груп, кожна з яких робить свій внесок у формування соціального замовлення на всіх рівнях (окружному, штату, загальнонаціональному). Якщо рухатися від більш низького рівня освіти до більш високого, відбувається узагальнення соціальних потреб, які складаються на кожному окремому рівні. Таким чином, загальнонаціональне соціальне замовлення являє собою сукупність головних потреб суспільства в змісті освіти, які реалізуються в конкретних навчальних програмах і дисциплінах. Соціальне замовлення розраховане на більш тривалу перспективу, тому що враховує глобальні чинники всіх сфер функціонування суспільства. При складанні соціального й державного замовлення формується єдиний вектор розвитку змісту освіти.

Джерело формування змісту освіти становить соціальний досвід, типи діяльності людей, методи й засоби навчання, організаційні форми навчання, шкільні умови й можливості.

Під тенденціями формування змісту освіти ми розуміємо напрямки його розвитку, які обумовлюються впливом соціальних, культурних і наукових чинників. Тенденції мають проективний характер, визначають напрямки розвитку школи не тільки у зазначений період (остання третина ХХ століття), але й намічають подальші перспективи. Саме виділення провідних тенденцій формування змісту освіти дозволяє зіставити зміст освіти в школах США та України.

У ході дослідження було виявлено дев'ять тенденцій формування змісту освіти в школах США:

- першочерговий розвиток базової освіти, який передбачає повернення до старих, перевірених часом принципів освіти (моральних, естетичних, духовних), зосередження уваги на найважливіших уміннях і знаннях, які складають загальну грамотність та інтелектуальний потенціал учнів;

- системне реформування змісту освіти, яке відбувається на різних рівнях (федеральному, рівні штату, окружному і шкільному), стосується всіх сторін освітнього процесу: навчальних програм, планів, підручників, навчального матеріалу, видів робіт, методів тестування та оцінки його результатів;

- диференціація змісту освіти, яка передбачає викладання однієї дисципліни на трьох рівнях ("просунутому", середньому й низькому), наявність трьох відповідних варіантів навчальних програм, а також трьох профілів (академічного, професійного й загального), що дозволяє ефективніше використовувати навчальний час, розвивати індивідуальні здібності учнів;

- уведення стандартів у зміст освіти з базових умінь (читання, письма, говоріння, математичних обчислень, комп'ютерної грамотності), що порушує усталену американську традицію самостійності шкільних округів та індивідуалізму в освіті;

- комп'ютеризація змісту освіти, яка базується на використанні новітніх інформаційних технологій, мережі Інтернет та інших комп'ютерних мереж, які дають доступ до будь-якої несекретної інформації, на використанні комп'ютерів для вирішення математичних задач, демонстрації й моделювання біологічних, фізичних та інших процесів;

- гуманізація змісту освіти, яка передбачає оптимальне співвідношення гуманітарних і природничо-наукових дисциплін, наповнення математичних, природничо-наукових і біологічних курсів гуманітарною інформацією, роль якої є вирішальною у формуванні наукової картини світу;

- американоцентризм змісту освіти, який проявляється у всіх навчальних дисциплінах, передбачає детальне вивчення США в рамках різних предметів і фрагментарне вивчення всього світу, що призводить до звуження в учнів загальної картини світу;

- поступовий перехід від монокультурного до полікультурного змісту освіти, який передбачає опору на елементи багатьох культур, включення до навчальних планів і програм матеріалу з історії, мови, культури, епосу, мистецтва, побуту різних національних та етнічних груп, які мешкають у США, розвиток полікультурної грамотності й толерантності до всіх етнічних меншин;

- подальший розвиток двомовної освіти, яка передбачає опору на рідну мову учнів у початковій школі до того моменту, коли в них сформовані стійки навички в читанні та елементарні уявлення про граматичну систему мови, достатні для переходу до вивчення англійської мови.

Компаративний аналіз тенденцій формування освіти в школах США та їх прояву в школах України дозволив нам зробити такі висновки:

- звернення до пріоритету базової освіти в США набуло актуальності тільки в 60-х роках, у той час як в Україні базова освіта завжди була фундаментом для подальшого вдосконалення знань і навичок учнів;

- реформування змісту освіти в цих двох країнах має різне спрямування: у школах США - впровадження полікультурних матеріалів, у школах України - усунення застарілих ідеолоґічних і філософських положень, створення національної системи освіти;

- диференціація змісту освіти різниться за своїм обсягом: у школах США вона притаманна всім компонентам навчального плану і програмам, у школах України - полягає у створенні класів з поглибленим вивченням певного предмету, у введенні шкільного компоненту освіти;

- національна спрямованість змісту освіти різниться широтою охоплення навчальних дисциплін: у школах США охоплює всі предмети, а в школах України - переважно гуманітарні дисципліни;

- гуманізація змісту освіти в школах США та України збігається за своєю суттю, спрямованістю та обсягом;

- стандарти у змісті освіти у США є новим феноменом (з'явились у 90-х роках), тільки проходять період апробації, в Україні певні стандарти існували як сукупність норм і положень, які визначають державні вимоги до учнів на різних рівнях (початковому, базовому, повному загальноосвітньому), і тільки в 90-х роках розроблені державні стандарти освіти з окремих дисциплін;

- комп'ютеризація змісту освіти в школах США базується на використанні нових інформаційних технологій, сучасної комп'ютерної техніки, комп'ютерних мереж, в Україні ця тенденція тільки зароджується, не має достатнього матеріального й фінансового забезпечення.

Збіг і близькість деяких тенденцій формування змісту освіти в школах США та України свідчить про загальні тенденції, які є характерними для освіти в цих країнах, що підтверджує об'єктивність процесів, які відбуваються у зміні шкільної освіти.

У розділі подається ґрунтовний аналіз змісту головних навчальних дисциплін у школах США та України: англійської мови і літератури, іноземної мови, математики, природничих наук, суспільствознавства, образотворчого мистецтва, фізичного виховання, валеології. У змісті освіти в США на перший план виходить практична спрямованість, що виявляється у великій кількості елективних курсів (50-80), які представлені такими блоками: сільське господарство, образотворче мистецтво, бізнес і маркетинг, сімейне виховання, музика, фізична культура, англійська мова і література, суспільство, природничі науки, іноземні мови, технічна освіта. Вибір курсів обумовлений як інтересами учнів, так і необхідністю отримання певної кількості балів після їх закінчення (як умови одержання сертифікату). Полікультурні елементи змісту освіти присутні в усіх навчальних дисциплінах і більшості елективних курсів, що підтверджує слушність тенденції поступового переходу від монокультурного до полікультурного змісту освіти. Одна з найважливіших тенденцій з точки зору українського сьогодення - розвиток ПКО і ДО.

У другому розділі "Полікультурна освіта в державних школах США" проведено аналіз теоретичних засад ПКО і ДО; принципів, підходів, цілей і завдань ПКО і ДО; етапів розвитку полікультурного процесу; змісту освіти у полікультурних і двомовних програмах; навчальних планів шкіл, які використовуються у рамках ПКО; підручників; змісту освіти головних етнічних меншин; особливостей етнічних центризмів (євроцентризму, афроцентризму, латиноцентризму, індіаноценризму) в освіті США; впливу національних і культурних особливостей етнічних груп на зміст освіти їх представників у школах США.

Первісною метою ПКО було задоволення потреб тих учнів, більшість з яких належала до менш освіченої групи. У цей час виникла необхідність удосконалення навчальних планів, уведення в зміст навчання матеріалів, які відображають реальну історію, культуру й досвід учнів.

Термін "полікультурна освіта" з'явився в США на початку 70-х років. Американські вчені поряд з терміном ПКО можуть вживати такі поняття, як поліетнічна, полірасова, бікультурна, бірасова та етнічна освіта, які не є тотожними, що свідчить про наявність багатьох точок зору на конкретне наповнення ПКО.

Американські педагоги як принципи ПКО виділяють: 1) урахування загальнолюдських цінностей; 2) відображеність етнічної різноманітності в навчальних програмах; 3) збалансованість інформації про етнічні групи; 4) залученість усіх етнічних груп до освітнього процесу; 5) урахування унікальності кожного учня; 6) неупереджене ставлення вчителя до представників різних етнічних груп; 7) орієнтація на нормативну поведінку учнів.

Аналіз існуючих підходів до ПКО показав, що найбільш поширеними серед них є такі:

1. Навчання "виняткових" і культурно різних учнів. Даний підхід передбачає підготовку 12-класників до життя в суспільстві в рамках євроцентристської культури. Методи навчання співвідносять сутність запропонованого матеріалу з досвідом учнів і концентрують їх увагу на головних уміннях.

2. Підхід "людських стосунків" упроваджує позитивні та ефективні відносини в середовище расових і культурних груп, зміцнює самооцінку учнів, сприяє гармонії у школі й суспільстві. У межах цього підходу підкреслюється важливість національних свят і героїв, значущість творчості письменників, представників певної етнічної групи.

3. Підхід, спрямований на вивчення однієї групи, забезпечує соціальну справедливість, визнання та ідентифікацію етнічної групи. Даний підхід передбачає викладання матеріалу про певну етнічну групу окремо від іншого матеріалу або в окремих темах і курсах.

4. Полікультурний підхід є найпоширенішим, включає в себе всі позитивні наробки попередніх підходів. В його рамках головна увага зосереджується на цілях і завданнях освіти, таких проблемах, як цінність культурної різноманітності, громадянські права, соціальна справедливість і рівні можливості, об'єктивний розподіл влади серед представників етнічних груп. Усі зазначені підходи забезпечують теоретичну основу аналізу ПКО, впливають на цілі та завдання ПКО.

Викладені вище принципи по-різному реалізуються у підходах до ПКО, їх повністю застосовують тільки в полікультурному підході.

Аналіз змісту освіти в школах США і наукових праць американських педагогів дозволяє виділити цілі ПКО: 1) розвиток полікультурної компетенції учнів, що передбачає зміну орієнтації освіти з монокультурної на полікультурну; 2) збереження культурної ідентичності учнів; 3) розвиток національної свідомості учнів; 4) викорінення проявів расизму, забобонів і дискримінації у свідомості й поведінці учнів; 5) створення найбільш сприятливих умов для успішного навчання учнів, вихідців з етнічних меншин; 6) забезпечення рівних можливостей в освіті для всіх учнів.

Серед завдань ПКО ми виділяємо:

- створення сприятливих умов для розкриття культурного потенціалу учнів;

- поліпшення стосунків між учителями й учнями, представниками різних етнічних груп;

- зменшення впливу расових і етнічних стереотипів;

- виховання поваги до своєї культури й толерантності до інших культур.

Завдання ПКО неможливо реалізувати без проведення сучасних педагогічних досліджень у сфері ПКО, які базуються на ідеях свободи, справедливості, рівності, плюралізму, людської гідності; дають характеристику впливу і взаємодії складових раси, класу, статі; мають за мету сприяння повному розумінню індивідуальності учнів; враховують у перспективах розвитку освіти точку зору шкіл і громад.

ПКО - це, перш за все, антирасистська освіта. Несприйняття расизму і дискримінації є головним полікультурним постулатом. Одним з важливих завдань ПКО є створення належних умов для обговорення питань расизму і дискримінації в школі ("білі плями" в історії США, пов'язані з періодом рабства, громадянської війни, сегрегації в суспільстві).

Цінності, які пропагуються ПКО (солідарність, повага, співчуття) можливо прищепити учням, якщо вони будуть готові до співробітництва, комунікації і критичного аналізу.

Головним провідником ідеї ПКО в життя є вчитель. Повне сприйняття вчителем концепцій ПКО передбачає становлення його як полікультурної людини. Але в суспільстві, яке все ще вважає головною монокультурну модель, процес формування вчителів такого типу є дуже складним.

Розвиток ПКО - дуже тривалий процес, у ході якого поступово витісняється монокультурна модель освіти. На цьому шляху виникають деякі труднощі: недостатня кількість полікультурно орієнтованих навчальних програм і підручників, відсутність учителів, достатньо підготовлених до роботи у рамках полікультурних програм.

До потенційно негативних аспектів ПКО американські педагоги відносять наступне:

1. ПКО може нести руйнівний елемент, якщо буде підкреслювати сепаратизм і робити наголос на національних розбіжностях, що є неприйнятним у суспільстві, де етнічні групи взаємозалежні.

2. Реалізація деяких аспектів ПКО (таких як двомовна освіта) може ввійти в суперечність з конституційними вимогами про етнічну і расову десегрегацію.

3. ПКО може бути неправильно використана для закріплення другорядності освіти учнів з економічно відсталого середовища або етнічних меншин.

4. ПКО може спричинити фрагментацію шкільного навчального плану. Намагання розширити навчальний план з метою досягнення позитивних результатів у сфері культурного плюралізму може привести до того, що увага учнів буде відірвана від інших рівнозначних або більш важливих тем.

Незважаючи на ці потенційно негативні аспекти, педагоги США роблять систематичні кроки з тим, щоб гарантувати позитивні стосунки в групах і забезпечити більше освітніх можливостей для всіх груп учнів у поліетнічному суспільстві.

ПКО можна по-різному інтерпретувати, але її сутність при цьому не змінюється, вона базується на реальній ситуації в школах США, на її системному аналізі. ПКО в концепції широкої реформи дозволяє учням застосовувати альтернативні підходи до системи, в межах якої багато учнів не володіють достатнім обсягом знань з деяких дисциплін. ПКО створює більш насичене і продуктивне навчальне середовище, дозволяє усвідомити роль культури й мови в освіті, зробити методичні стратегії більш різноманітними.

Серед багатьох типів навчальних планів у США, які використовуються в рамках ПКО, американські педагоги виділяють:

- предметно-центристський (subject-centered) - план, орієнтований на концепції, правила і принципи навчальних дисциплін;

- предметно-ареальний (subject-area) - план, у якому кожна дисципліна розглядається як відокремлена інформація;

- переніалістський (perennialist) - план, заснований на переніалістській теорії, включає в себе читання, письмо, арифметику на початковому етапі, а також релігійне й моральне виховання;

- есенціалістський (essentialist) - навчальний план, який базується на есенціалістській теорії, виносить читання, письмо, арифметику на початковий етап та п'ять головних дисциплін: математику, точні науки, історію, англійську та іноземну мови - на середній етап;

- стрижневий (core) - план із загальними курсами для всіх учнів з наголосом на традиційних академічних дисциплінах;

- орієнтований на учня (student-centered) - план, який намагається задовольнити індивідуальні потреби школяра (розвиток досвіду і внутрішньої мотивації);

- діяльнісно-центристський (activity-centered) - план, який підкреслює значущість діяльності й досвіду учнів, заохочує їх результативну діяльність.

На відміну від перерахованих навчальних планів тільки полікультурний план дає можливість враховувати індивідуальні й міжгрупові стосунки в суспільстві загалом та їх вплив на певну етнічну групу і її представників.

Інформація про кожну етнічну групу (у США їх більш 120) не може бути включена до навчального плану, він містить у собі факти й дані про головні й малочисельні національні групи, якщо вони достатньо представлені у школі або в окрузі. Зміст навчальних дисциплін підкреслює, що жодна з етнічних груп не має монопольного права на людські здібності, талант, силу або слабкість, що кожна людина, до якої б національної групи вона не належала, заслуговує на позитивне до неї ставлення.

У другому розділі аналізується зміст освіти індіанців, афроамериканців, мексиканоамериканців, вихідців з Азії. Діти індіанців навчаються у трьох типах шкіл:

1) школах у районах зі змішаним населенням (у таких дітей мало шансів зберегти власну культуру);

2) школах біля резервацій (адміністрація шкіл демонструє тільки зовнішні атрибути індіанської культури: емблеми, лозунги, назва школи);

3) школах-інтернатах у резерваціях (у деяких з них англійська мова викладається як іноземна, один-два уроки на день вивчається дисципліна "Індіанська культура", традиційні індіанські ремесла).

Деякі громади намагаються відродити індіанські мови (навахо, хопі, оглала, чокто, якіма та інші), включаючи їх до шкільних програм як окремі дисципліни.

Найчисельнішою етнічною меншиною в США є афроамериканці. Більшість афроамериканських учнів навчаються у школах, розташованих у центрі великих міст США (вони можуть складати половину або дві третини класу). У таких школах викладається дисципліна "Афроамериканознавство", "Історія негрів", у рамках яких вивчається афроамериканська культура. Деякі афроамериканські педагоги (Дж. Солскен, У. Уільямс) виступають за вивчення в школі "блек інгліш" (сленгу афроамериканців, який суттєво відрізняється від стандартної англійської мови). Але більшість педагогів США не підтримують їхню точку зору.

Другою за чисельністю етно-національною меншиною в США є мексиканоамериканці. У таких школах поглиблено вивчається іспанська мова, історія, культура, традиції мексиканців. Повноцінна освіта учнів, які зовсім або на достатньому рівні не володіють англійською мовою, не можлива без двомовних освітніх програм. У США зростає кількість учнів з "обмеженими" знаннями англійської мови (зараз їх 2,6 мільйона).

Закон про рівні можливості в освіті 1974 року захистив мовні права учнів у США, для яких англійська мова не є рідною. Однією з причин появи ДО була боротьба з лінгвіцизмом. Лінгвіцизм (дискримінація за мовною приналежністю) досить розповсюджений в американському суспільстві. Цілі групи були позбавлені можливості використовувати свою рідну мову не тільки для постановки завдань у школі, але й у процесі соціальної комунікації. Протягом усієї історії США значна частина населення позбавлялась своїх мовних прав, починаючи з того, що чорношкірим рабам заборонялось спілкуватися рідною мовою, і закінчуючи законами "тільки англійська в школі", що були прийняті в багатьох штатах. Законодавче закріплення ДО як освіти учнів, що не володіють або погано володіють англійською мовою, затвердило її позиції в американській освітній системі.

Двомовна освіта - це частина ПКО, яка включає в себе застосування двох мов у певні моменти навчання. Таке широке тлумачення терміна не припускає вживання багатьох програм з різним ступенем застосування рідної мови учнів. Таку освіту американські педагоги іноді називають білінгвістичною або бікультурною.

У США існує багато інтерпретацій ДО в школі, які складають цілий спектр підходів від англійської як другої мови до розвинутих двомовних програм. Хоча програми англійської як другої мови іноді розглядаються як вид ДО, звичайно вони не вважаються частиною ДО, тому що рідна мова учнів у них не використовується.

Метою ДО є досягнення учнями високого рівня володіння англійською мовою. Така освіта спирається на знання школярів їхньої рідної мови, яка допоможе їм засвоїти нову інформацію.

Серед завдань ДО ми виділяємо: 1) побудову суспільства, компетентного у мовних аспектах свого розвитку; 2) усунення перешкод на шляху учнів до повного оволодіння англійською мовою; 3) досягнення полікультурної грамотності вчителів; 4) розширення зони вживання двомовних програм із залученням до них учнів з різним рівнем володіння англійською мовою; 5) акцентування уваги на політичних та економічних перевагах двомовної освіти.

ДО має кілька переваг у порівнянні з мономовною освітою: 1) двомовні програми можуть опосередковано вплинути на мотивацію учнів, знизити відсоток тих, хто залишає школу; 2) ДО пропагує і розвиває білінгвізм; 3) ДО підвищує соціальний статус етнічних меншин, їх позиції в суспільстві; 4) ДО сприяє збереженню і розвитку вмираючих мов малочисельних індіанських народів.

Найпоширенішою моделлю ДО є перехідна двомовна освіта. Учні отримують завдання на своїй рідній мові при вивченні англійської мови. Якщо вони готові до навчання за англомовними програмами, то переходять до нового ступеня навчання. Логічне обґрунтування цієї моделі базується на положенні, що спиратися на рідну мову необхідно тільки для переходу на англійську мову. Існують також інші моделі ДО: підтримуюча, розвиваюча, двобічна, занурююча. Різноманітні моделі ДО мають різні освітні цілі та способи практичної реалізації.

Євро-американська домінантна модель суспільства не сприяє розвитку ДО, провокує дебати про доцільність існування двомовних програм у школах. Американські дослідники виділяють ряд положень, які перешкоджають розвитку ДО:

1. Знання іншої мови не вважається цінністю, а лише найліпшим інструментом, який застосовують до того часу, поки учні не оволодіють "справжньою" мовою.

2. Багато батьків не бажають, щоб їх діти були залучені до двомовних програм або до тих програм, які ізолюють їх від інших учнів.

3. У школі двомовні програми можуть стати причиною додаткового навантаження двомовних учителів, число учнів у цих програмах коливається з року в рік.

4. Неможливо створити двомовну програму для кожної маленької групи, забезпечити її підручниками та вчителями. В одній школі можуть існувати 6-9 різних етнічних груп учнів, які недостатньо володіють англійською мовою, а в конкретній школі можуть функціонувати двомовні програми для 2-3 мовних меншин.

5. ДО може призвести до розподілу учнів на групи в рамках одного класу, що обумовить негативну реакцію з боку учнів, батьків і всієї школи.

Хоча ДО є важливою частиною сучасної освіти США протягом останніх 30 років, вона не втратить своє значення в майбутньому, тому що кількість учнів, які володіють англійською мовою не в повному обсязі, зростає.

ВИСНОВКИ

1. Державна школа є одним з компонентів американського суспільства, має з ним багато тісних зв'язків. Найбільш суттєві з них виконують роль чинників, які обумовлюють функціонування школи США. Для сучасного етапу розвитку американської школи характерна зміна співвідношення цих чинників. Якщо в минулому системоутворюючу роль в освіті виконували філософський і теоретичний чинники, то сьогодні головну роль відіграє нормативний чинник, підвищується роль культурного чинника.

2. В освіті США взаємодіють дві протилежні тенденції - з одного боку, широкий спектр філософських і теоретичних засад змісту освіти зумовлює його різноманітність, з іншого - підвищення ролі держави у формуванні змісту освіти призводить до його стандартизації. Характерною особливістю змісту освіти в школах США є його утилітарна спрямованість, підвищення ролі гуманітарної інформації в змісті освіти. Реалізації індивідуальних здібностей учнів сприяє наявність у програмах шкіл США трьох паралельних курсів - спрощеного, нормативного й поглибленого, а також великої кількості елективних курсів.

3. Зміст освіти знаходиться під впливом теорій, для яких характерна гіперболізація одних цілей (здобуття соціального досвіду, виділення головних ідей) і недооцінка або іґнорування інших (озброєння сучасною науковою інформацією, забезпечення пропорційності навчального матеріалу про світ у цілому і про рідну країну).

4. Поразка державної політики асиміляції етнічних груп є однією з причин зміни підходів до формування змісту освіти в школах США. Хоча більшості навчальних планів державних шкіл притаманний євроамериканізм, все більшого розповсюдження набувають полікультурні навчальні плани. В їх трактовці немає єдності, однак найбільшого поширення здобули "культурно загальний" підхід (озброєння учнів загальними для всіх національностей культурними основами) і "культурно специфічний" (концентрація уваги на особливостях американської культури).

5. За тридцятирічну історію поняття ПКО пройшло шлях від ототожнення його з одним із способів расового та етнічного примирення до більш широкого трактування. На сучасному етапі розвитку американської освіти ПКО розуміється як освіта, що базується на елементах усіх культур суспільства, при умові, що жодна з них не є домінантною. Хоча у більшості державних шкіл США ПКО має поверховий характер, поява даної прогресивної тенденції призвела до принципових змін у змісті освіти. Вона все більше орієнтується на різноманітність суспільних цінностей, етнічну, культурну, релігійну різноманітність і плюралізм.

6. Полікультурні і двомовні освітні програми передбачають кардинальні зміни в змісті освіти: уведення курсів з індіанознавства, афроамериканознавства, мексиканоамериканознавства; культури, музики і мистецтва різних етнічних груп; інтерпретацію історичних подій з точки зору етнічних груп, які брали в них участь; вивчення мови, фольклору, традицій етнічних меншин.

7. У 90-х роках відбувається лише апробація ПКО у США, розроблені підходи, навчальні плани, внесені зміни до підручників і хрестоматій. ПКО була реалізована в окремих школах (головним чином з більшістю учнів - вихідців з етнічних меншин). На практиці більшість педагогів США звужують поняття ПКО до расового, культурного, статевого або соціального аспекту.

8. Педагогічна цінність ПКО полягає у: 1) вихованні в учнів поваги до культурної спадщини власної етнічної групи; 2) розвитку полікультурної компетенції учнів; 3) вихованні толерантності до інших культур; 4) поліпшенні стосунків між представниками різних етнічних груп; 5) викоріненні расизму, забобонів, дискримінації; 6) розв'язанні міжнаціональних і міжетнічних конфліктів; 7) успішному навчанні учнів - вихідців з етнічних меншин; 8) забезпеченні рівних можливостей в освіті.

9. Розвиток двомовної освіти є однією з провідних тенденцій формування змісту освіти в державних школах США останньої третини ХХ століття. Однак серед теоретиків і практиків освіти немає одностайності у трактовці суті і значення даного явища. Уведення в зміст освіти двомовних програм є засобом підвищення успішності учнів, перехідним етапом до освіти англійською мовою, передумовою бікультурного розвитку учнів. Звуження трактування двомовної освіти, відсутність її загальноприйнятного розуміння знижує ефективність даного компонента змісту освіти, робить актуальною проблему розробки цілісності концепції змісту мовної освіти в школах США.

10. У зміст освіти в Україні, на нашу думку, доцільно включати новий матеріал, який сприятиме вихованню учнів у дусі толерантності до представників інших національних груп. Водночас традиційний навчальний матеріал не втрачає своєї важливості. Між традиційними і новими компонентами змісту освіти має бути встановлена динамічна рівновага. Характер модифікації змісту освіти і методів навчання обумовлений специфікою навчальної дисципліни. У школах України представлені полікультурні компоненти змісту освіти, це обумовлено традиціями у формуванні змісту освіти, що історично склалися.

11. В Україні ПКО може стати відповіддю на потреби всього багатонаціонального населення. При збереженні провідної ролі української культури слід розробити моделі освіти, які б задовольнили всі широко представлені національні групи. Головні концепції полікультурної і двомовної освіти можуть бути використані в школах України вже на сучасному етапі її розвитку, тому що у майбутньому в деяких класах значну частину учнів будуть складати представники етнічних меншин. ПКО доцільно впроваджувати поступово, долаючи інерцію мислення прихильників монокультурного підходу формування змісту освіти. Узявши за основу ідеї і теоретичний базис ПКО, можемо застосувати їх у школах України, розробивши спеціальні полікультурні програми та навчальні плани, які б враховували багатонаціональну специфіку шкіл України.

12. Становлення ефективної освіти, яка орієнтована на людину, в Україні можливе за умов поступального руху від монокультурної моделі освіти до полікультурної. На нашу думку, доцільно використовувати окремі аспекти ПКО (антидискримінаційний, заохочення критичного мислення, дотримання прав людини та інші), які органічно пов'язані між собою і мають єдину спрямованість, які сумісні з цілями й завданнями освіти в Україні і можуть застосовуватися в умовах шкіл конкретного регіону.

13. Неможливо скопіювати американську модель ПКО й намагатися використати її в школах України. Без урахування соціальної, культурної, ментальної й матеріальної специфіки України впровадження ПКО у школі не можливе. Навіть найсучасніший закордонний досвід не може бути механічно перенесеним в українську школу, він має бути сумісним зі специфічними умовами регіону і країни в цілому.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Проблема поликультурного образования в школах США // Вісн. Луган. держ. пед. ін-ту ім. Т.Г. Шевченка - Луганськ, 1997. - №2 - С. 20-24.

2. Антирасистский аспект поликультурного образования в школах США // Вісн. Луган. держ. пед. ін-ту ім. Т.Г. Шевченка - Луганськ, 1997. - №3 - С. 55-56.

3. Подходы к поликультурному образованию в государственных школах США // Гуманізація навчально-виховного процесу. Наук.-метод. збірник - Слов'янськ, 1999. - Вип V. - С. 167-173.

4. Вплив етнічних розбіжностей на успішність учнів у школах США // "Педагогічна наука - сучасній школі" Збір. наук.-прак. конф. - Кременець, 1999. - Ч. 1 - С. 93-97.

5. Реформування, як одна з провідних тенденцій формування змісту освіти в державних школах США // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка - Луганськ, 2000. - № 2. - С. 156-159.

6. Роль поликультурного образования в школах США // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка - Луганськ, 2000. - № 5. - С.76-80.

7. Сутність культурологічних основ освіти у школах США // Освіта на Луганщині. - Луганськ, 2000. - №1. - С. 94-99.

8. Деякі провідні тенденції формування змісту освіти в державних школах США та України і регіональний компонент освіти //"Духовний розвиток школярів в умовах регіонального культурно-освітнього простору" Тези регіон. наук.-прак. конф. - Луганськ-Старобільськ, 2000. - С. 27-31.

Літвінов О.І. Сучасні тенденції формування змісту освіти в державних школах США - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2000.

Досліджуються тенденції формування змісту освіти в державних школах США, головними з яких є поступовий перехід від монокультурної до полікультурної освіти та подальший розвиток двомовної освіти. Серед інших тенденцій ми виділяємо першочерговий розвиток базової освіти, системне реформування, диференціацію, комп'ютеризацію, гуманізацію, американоцентризм змісту освіти і введення стандартів у її зміст. Розглядаються теоретичні засади змісту освіти, зміст освіти головних етнічних груп. Дана загальна характеристика освіти у школах США, проведено аналіз головних навчальних дисциплін у школах США та України.

Ключові слова: тенденції, зміст освіти, полікультурна і двомовна освіта, учбова програма, етнічна група.

Литвинов А.И. Современные тенденции формирования содержания образования в государственных школах США - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2000.

Исследуются тенденции формирования содержания образования в государственных школах США, главными из которых являются переход от монокультурного к поликультурному образованию и дальнейшее развитие двуязычного образования.

В ходе исследования было выявлено девять тенденций формирования содержания образования в школах США:

- первоочередное развитие базового образования, которое предполагает возвращение к проверенным столетиями принципам образования;

- системное реформирование содержания образования, которое происходит на различных уровнях (федеральном, уровне штата, окружном и школьном), касается всех сторон образовательного процесса;

- дифференциация содержания образования, которая предполагает преподавание одного предмета на трех уровнях ("продвинутом", среднем и низком), наличие трех соответствующих вариантов учебной программы и трех профилей (академического, профессионального, общего);

- введение стандартов в содержание образования по базовым умениям, что нарушает уже устоявшуюся американскую традицию самостоятельности школьных округов и индивидуализма в образовании;

- компьютеризация содержания образования, предусматривающая прорыв в сфере информационных технологий и наличие сети Интернет, использование компьютера для решения математических задач, демонстрации и моделирования различных процессов;

- гуманизация содержания образования, предполагающая оптимальное соотношение гуманитарных и естественно-научных дисциплин, наполнение математических, естественно-научных и биологических курсов гуманитарной информацией;

- американоцентризм содержания образования, который проявляется во всех учебных дисциплинах, предусматривает детальное изучение США и фрагментарное изучение всего мира, который остается за рамками учебного процесса;

- поступательный переход от монокультурного к поликультурному содержанию образования, который предполагает опору на элементы многих культур, включение в учебные планы и программы материалов об истории, языке, культуре, эпосе, искусстве, быте и образе жизни различных национальных и этнических групп;

- дальнейшее развитие двуязычного образования, которое предусматривает опору на родной язык учащихся в начальной школе до того момента, когда у них вырабатываются устойчивые навыки в чтении и элементарные представления о грамматическом строе языка, достаточные для перехода к изучению английского языка.

Рассматриваются теоретические основы содержания образования, образование основных этнических групп. Дана общая характеристика образования в школах США и Украины, проведен анализ основных учебных дисциплин.

Ключевые слова: тенденции, содержание образования, поликультурное и двуязычное образование, учебная программа, этническая группа.

Litvinov A.I. Modern Tendencies of Educational Content Formation in State Schools of the USA - Manuscript.

Thesis for a Сandidate's degree on speciality 13. 00. 01 - general pedagogics and history of pedagogics. Lugansk Pedagogical State University named after Taras Shevchenko, Lugansk, 2000.

Tendencies of educational content formation in state schools, the major ones are gradual transition from monocultural to multicultural education and further development of bilingual educational content, are investigated. Among other tendencies we single out the development of basic education, systematic reform, differentiation, computerization, humanization, Americanization, standards of educational content in American schools. Theoretical basis of educational content in schools in the USA and Ukraine, education of the main ethnic groups is being researched. The general characteristic of American school education is given, the analysis of major school subjects is carried out.

Key words: tendencies, educational content, multicultural and bilingual education, school curriculum, ethnic group.

Размещено на Allbest.ru

...