Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу

Горбатюк Р.М.

Постановка проблеми. Інтеграція в загальноукраїнський освітній простір ставить у центр вітчизняної педагогіки пріоритет людської особистості. XXI століття висуває до освіти нові вимоги. Провідні держави світу освоюють стратегію сталого людського розвитку. Людство помітно змінює орієнтації у бік демократії, піднесення авторитету особистості, її культури, толерантності й ринкових відносин, утверджує їх як важливі напрями нової світової динаміки. Життя в умовах демократії, ринку, новітніх інформаційних технологій стає невідворотною перспективою [1]. Тому проблема формування культури випускників педагогічних університетів стає досить актуальною в Україні.

Реформування вищої освіти згідно з положеннями Болонської декларації вимагає модернізації змісту підготовки майбутніх фахівців відповідно до сучасних світових вимог та введення загальноєвропейських механізмів оцінки і порівняння результатів навчання [2]. Гостра конкуренція на ринку високоякісних освітніх послуг посилює вимоги до формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін “культура”, звичайно, не є новим, і це поняття через свою багатозначність важко піддається визначенню. Своїм походженням воно зобов'язане латинському слову cultura (обробка, догляд, поліпшення). У такому значенні термін “культура” вживали Т. Мор, Фр. Бекон, Т. Гоббс, Б. Спіноза та ін. Згодом слово “культура” більше сприймалося у значенні просвіти, освіченості, вихованості людини. З'явилося поняття “гуманітарна культура”, “культура освіти”, “культура моральності” (І. Кант). Кожне з цих понять має певне визначення, структуру. Загальне ж поняття культури передбачає спосіб визначення сфери історичної активності людини та її діяльності, як суб'єкта історичного процесу [3].

Т. Парсонс [4, 126] розглядає культуру як головну силу, що зв'язує різні елементи соціального світу, або, за його термінологією, системи діяльності. Культура є посередником при взаємодії агентів і об'єднує особистість із соціальними системами.

Висвітленню проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних авторів: С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, Н.В. Кузьміної, О.М. Пєхоти, В.А. Семиченка, В.О. Сластьоніна та ін.

У науковій літературі тільки за останні роки з'явилися окремі роботи, в яких трактується поняття «професійна культура» та положення теорії професійно-педагогічної компетентності інженерів-педагогів (А.Т. Ашеров, І.Б. Васильєв, Е.Ф. Зеєр, О.Е. Коваленко, О.Т. Маленко, Н.Г. Ничкало, О.І. Щербак).

Постановка завдання. Метою статті є аналіз основних засад формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Виклад основного матеріалу. Професійна культура - це творче бачення та переосмислення проблем, які виникають за умов відсутності цієї культури. Тому, звісно, культура інженера-педагога передбачає наявність сучасного мислення, це, передусім, вміння правильно і глибоко мислити, самостійно аналізувати явища і процеси, бачити в них головне й особливе, відмовитися від штампів та інерції мислення. Таким чином, професійна культура інженера-педагога може бути визначена, по-перше, як засвоєння майбутнім фахівцем професійних знань і навичок, коли вони органічно поєднуються з сучасними освітніми технологіями та становлять його світогляд; по-друге, як здатність особистості до креативного мислення і постійного самовдосконалення, самоосвіти.

Підготовка майбутніх інженерів-педагогів передбачає засвоєння професійних знань, професійну компетентність, сформованість професійно значущих якостей, які необхідні для участі в професійній діяльності. Однак професійну культуру майбутніх фахівців, на нашу думку, ніяк не можна спрощувати до системи вузькопрофесійних знань, умінь і навичок. Це поняття є ширшим і включає в себе весь потенціал особистості. Визначаючи не лише пізнавальні інтереси студента, професійна культура обумовлює його світоглядні установки, ціннісні орієнтації, загальне життєве кредо. Таким чином, професійну культуру можна розглядати як інтегровану якість особистості.

Варто зазначити, що професійна культура інженера-педагога має різні рівні сформованості. Головний рівень можна умовно назвати як інформаційний. Крім того, розрізняють три блоки вимог до характеристики інженера-педагога:

Ш вимоги, як до особистості;

Ш вимоги, як до фахівця (має відповідні педагогічні і технічні знання);

Ш вимоги, як до професіонала (володіє сучасними освітніми технологіями).

Для того щоб синтезувати загальну схему процесу становлення професійної культури майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, проаналізуємо основні аспекти діяльності таких фахівців та їх взаємозв'язок на прикладі спеціальності „6.010104 Професійне навчання. Інженерна та комп'ютерна графіка”.

У структурному відношенні поняття професійної культури інженерів-педагогів повинно включати такі компоненти: професійну майстерність, технічне і педагогічне мислення, інформаційну підготовку, комунікабельність тощо. Проте, це тільки макрокомпоненти, які відображають загальний зміст професійної підготовки інженерів-педагогів і потребують внутрішнього наповнення відповідними дисциплінами. Специфіка підготовки інженера-педагога комп'ютерного профілю полягає в тому, що він повинен мати “… глибокі знання не тільки у сфері професійної діяльності, але й в галузі інформаційних технологій і комп'ютерної техніки” [5]. Таким чином, це розширює спектр дисциплін, які обов`язково мають включатися в навчальний план спеціальності „Професійне навчання. Інженерна та комп'ютерна графіка”, що забезпечить багатогранну підготовку інженера-педагога.

Розглянемо структурну схему фундаментальної й фахової підготовки бакалаврів за спеціальністю “Інженерна та комп'ютерна графіка” (рис.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. Структурна схема підготовки бакалаврів

На основі цієї схеми виявлені найбільш логічно важливі (продуктивні) навчальні компоненти формування професійної культури майбутніх фахівців, зокрема: технічна, інформаційно-графічна та комп'ютерна підготовка. В умовах інтенсивного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферу освіти, професійне становлення майбутнього інженера-педагога залежить від характеру (рівня) його активності в освоєнні інформаційно-освітнього простору: чим вищий рівень активності студента на всіх етапах професійної підготовки, тим більш високий ступінь професійного розвитку досягається, тим вищий рівень трансформації професійної освіти в самоосвіту, процесу актуалізації - в самоактуалізацію, розвитку - у саморозвиток.

Підготовка бакалаврів спеціальності „Професійне навчання. Інженерна та комп'ютерна графіка” передбачає вивчення близько 60-ти дисциплін, що призводить до роздрібненості знань, певної предметної тавтології та перевантаження студентів. Тому основною проблемою навчального плану при переході на Болонський процес є розробка оптимальних структурно-логічних схем навчального процесу. Основна суть змін, внесених до організації та змісту навчального процесу, полягає у структурованості та диференціюванні під кутом зору логічної наступності програми базової (рівень бакалавра) і повної (рівні спеціаліста і магістра) освіти; сформовано навчальні плани для спеціалістів і магістрів. На сьогодні навчальні плани інженерно-педагогічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ) відповідають Державним стандартам вищої освіти та Міністерства освіти і науки України.

Незважаючи на вищесказане, доцільно зробити певні зауваження відносно навчальних планів. Для педагогічного закладу не може бути випускним рівень бакалавра, оскільки базова освіта не дає можливості випускнику влаштуватися на робоче місце, тобто брати участь у конкурентній боротьбі на ринку педагогічної праці. Та й чотирирічне планування є невеликим терміном для підготовки інженера-педагога комп'ютерного профілю, який би володів високими теоретичними, практичними і методичними знаннями.

Вдосконалення фундаментальної й фахової підготовки є основною проблемою професорсько-викладацького складу інженерно-педагогічного факультету ТНПУ. Суть цієї проблеми зводиться до того, що викладач повинен більше давати студентам інформації про сучасні інформаційно-освітні технології, про закони і закономірності, тенденції й концепції розвитку, тобто узагальнювати матеріал, а не оперувати статистичними даними, які можуть бути допоміжними при характеристиці явища чи процесу. Це дасть можливість певною мірою скоротити кількість предметів, інтегрувати їх і змінити підходи до формування професійної культури майбутнього інженера-педагога комп'ютерного профілю. Ми повинні інтенсивно працювати над формою, поставивши її поперед змісту навчання.

Заслуговує на увагу інтеграція предметів. Так, у навчальному плані підготовки бакалавра зі спеціальності “Професійне навчання. Інженерна та комп'ютерна графіка” передбачено вивчення курсу “Технічна механіка”, у структуру якого входять такі предмети, як: “Опір матеріалів”, “Теоретична механіка” і “Теорія машин і механізмів”. Дисципліна “Гідравліка і теплотехніка” об'єднує два курси: “Гідравліка” і “Теплотехніка”. У наступному навчальному році ми плануємо включити в навчальний план інтегрований курс “Інженерна графіка”, у структуру якого ввійдуть нарисна геометрія, креслення, комп'ютерна графіка. Проте слід зауважити, що викладачі не завжди готові до об'єднання предметів, зменшення обсягів аудиторного навантаження й, відповідно, до зміни змісту інтегрованого курсу. Пошук нових підходів щодо структури навчального процесу дасть можливість оптимізувати навчальні плани з підготовки інженерів-педагогів і в такий спосіб зменшити аудиторне навантаження як на студента, так і на викладача. освіта болонський бакалавр інженерний

Важливим аспектом формування професійної культури майбутніх фахівців є використання нових освітніх технологій навчання в галузі інтерактивного спілкування викладача і студента. Саме індивідуальна робота зі студентом сприятиме розкриттю його творчого потенціалу, збільшить можливості самостійного поповнення знань, поглибить уміння працювати з науковим матеріалом, використовуючи сучасні освітні технології та відповідний інструментарій. Студенти не повинні самостійно опрацьовувати окремі теми навчального курсу чи цілі розділи програми, а знайомитись з літературою, яка розширюватиме їхні знання в тій чи іншій галузі й, відповідно, сприятиме кращому розумінню основних положень і процесів. Саме такий підхід допоможе отримати результати, які декларуються Болонською декларацією.

Постає проблема зміни психології студентів щодо навчання у вищих навчальних закладах, а викладачів - до використання сучасних педагогічних технологій, локальних середовищ і всесвітньої комп'ютерної мережі Internet. У цьому плані індивідуальний підхід до організації навчання і контролю знань студентів вимагає витрат часу та значних зусиль викладачів. Актуальним є скорочення аудиторного навантаження викладачів та розширення індивідуальної роботи зі студентами та контролю якості їх знань, одержаних самостійно. Отже, є необхідність зменшити кількість студентів, що припадає на одного викладача. Це автоматично призведе до збільшення ставок. Та чи ми готові до вирішення даного питання?

Заслуговує на увагу і проблема об'єму дисциплін, які треба засвоїти студентам, які здобувають ту чи іншу спеціальність. Мабуть, їм не потрібно повторно вивчати ті предмети, які мають загальнонауковий характер і вивчаються в середній школі. Спеціалізацію, на наш погляд, необхідно здійснювати за кафедрами, що дозволить скоротити кількість дисциплін, які вивчаються протягом семестру. Разом з тим було б краще організовувати науково-дослідну роботу студентів, залучаючи їх до кафедральної наукової тематики. Результатами такої роботи є підготовка курсових, дипломних і магістерських робіт, рефератів, виконання конкурсних наукових робіт, статей та іншої наукової продукції.

Навіть при реалізації зазначених напрямків, невідповідність з європейською освітою буде залишатися істотною, тому заходи щодо впровадження європейського досвіду мають бути системними і багатими за змістом, включати зміни у ВНЗ в організації навчання та науково-методичному забезпеченні.

Робота з удосконалення навчально-виховного процесу на інженерно-педагогічному факультеті спрямована на розвиток інженерно-педагогічної науки, збереження кращих національних освітніх традицій. Для впровадження цих напрямків необхідно використати існуючі ресурси та світові тенденції щодо оптимізації сучасної культури викладання та організації навчально-виховного процесу на факультеті. З цією метою кафедрою машинознавства та комп'ютерної інженерії, за якою закріплена спеціальність “Інженерна та комп'ютерна графіка”, було проведено декілька нарад та семінарів для викладачів щодо вивчення і впровадження принципів Болонського процесу.

Останнім часом активізувалась діяльність викладачів щодо розробки навчально-методичних комплексів. До їх складу входить навчальний план, модернізований відповідно до вимог кредитно-трансферної системи (ЕСТS). Саме кредитно-трансферну систему розглядаємо як засіб підвищення мобільності студентів при переході з однієї навчальної програми на іншу; робочі програми, в котрих міститься інформація про кількість кредитів, які відводяться на вивчення конкретної навчальної дисципліни з поділом на аудиторні заняття, індивідуальну та самостійну роботу; програми поділені на змістовні модулі, які містять лекційні і лабораторно-практичні теми; електронні навчально-методичні комплекси - тексти лекцій, розробки лабораторно-практичних занять, завдання для самостійного, поточного і підсумкового контролю та для індивідуальної навчально-дослідної роботи студентів, рекомендовану літературу тощо.

Окремим елементом входить в ЕСТS система оцінки якості знань студентів. У процесі підготовки інженерів-педагогів прийнято традиційну європейську стобальну шкалу, яка використовується в університеті. Розподіл та обґрунтування кількості балів по змістових модулях (табл.) і за кожною конкретною темою та видом діяльності сприяє систематичній праці студентів протягом семестру, а також формує серйозне ставлення до засвоєння знань.

Однією зі складових постійного вдосконалення навчального процесу є розробка викладачами інтерактивних електронних навчально-методичних комплексів з основних дисциплін бакалаврської підготовки. Усі вони повинні бути у вільному доступі в електронній мережі університету і широко використовуватися у навчальному процесі, як на лекційних та лабораторно-практичних заняттях, так і в організації індивідуальної та самостійної роботи студентів.

З метою оптимізації навчального процесу та ефективного використання сучасних інформаційних технологій в університеті відкрито кілька електронних читальних залів і аудиторій з можливим використанням мультимедійних технологій. Окремої уваги заслуговують курси для викладачів та магістрів за програмою «Intel - навчання для майбутнього». Остання передбачає навчання за проектною методикою на основі Державних стандартів освіти України, сприяє оптимізації викладання технічних і педагогічних дисциплін.

Таблиця

Структура навчальної дисципліни “Комп'ютерна графіка”

Невід'ємною частиною проблеми розширення інженерно-педагогічної підготовки та формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю є навчально-виробничі (технологічні, пропедевтичні та педагогічні) практики. Даному елементу підготовки у навчальному плані бакалаврської підготовки відводиться 32 кредити або майже 14% навчального навантаження. Навчально-практичні дослідження дають змогу закріпити теоретичний матеріал безпосередньо в реальних умовах, а здобуті навички використовувати в професійній діяльності. У цьому плані варто узагальнити набутий багаторічний досвід і накреслити подальшу програму його оптимізації.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Зазначені напрямки формування професійної культури майбутнього інженера-педагога комп'ютерного профілю - це лише окремі елементи, які повинні стати підґрунтям оволодіння знаннями й навичками організації навчально-виховного процесу на засадах Болонської декларації, яка, на відміну від традиційної організації освіти, орієнтується на розвиток особистості студентів.

Розробка оптимальної моделі підготовки майбутніх фахівців в контексті Болонської декларації та приведення у відповідність до європейських стандартів змісту і форми організації навчання є перспективою подальших пошуків і досліджень.

Література

1. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта України. №29. 18 липня 2001. С. 4-6.

2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, в.Д. Шинкарук, в.В. грубінко, і.І. бабин. тернопіль: вид-во тдпу імені В. Гнатюка, 2004. 147 с.

3. Іванова Т.В. Професійна культура вчителя: здобутки та перспективи // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми. Чернівці, 1996. С. 167-170.

4. Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. СПб.: Питер, 2002. 688 с.

5. Ашеров А.Т., Коваленко О.Е., Артюх С.Ф. Введення в спеціальність інженера-педагога комп'ютерного профілю: Навчальний посібник. Харків: Вид УІПА, 2005. 224 с.

Анотація

Горбатюк Р.М.

Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу

У представленій публікації здійснена спроба обґрунтувати особливості формування професійної культури інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Проаналізовано найбільш продуктивні навчальні компоненти фахової підготовки майбутніх фахівців. Пропонуються відповідні рекомендації з удосконалення організації навчально-виховного процесу на засадах Болонської декларації.

Аннотация

Горбатюк Р.М.

Основные направления формирования профессиональной культуры будущих инженеров-педагогов в контексте Болонского процесса

В представленной публикации осуществлена попытка обосновать особенности формирования профессиональной культуры инженеров-педагогов компьютерного профиля. Проанализированы наиболее производительные учебные компоненты профессиональной подготовки будущих специалистов. Предлагаются соответствующие рекомендации усовершенствования организации учебно-воспитательного процесса на принципах Болонской декларации.

Annotation

R. Gorbatyuk

Basic Directions of Forming Professional Culture of Future Engineers-Teachers in the Context of Bologna Process

The given publication tries to substantiate the formation peculiarities of computer science teacher- engineers' professional culture. The most productive teaching components for professional training of future specialists have been analysed. The corresponding recommendations of improving educational process organization after the Bologna Process principles are suggested.

Размещено на Allbest.ru