Методика роботи з науково-художніми творами в початкових класах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Успішне навчання школярів неможливе без оволодіння раціональними прийомами роботи з книгою, що є основою для самостійного здобуття знань. Державною програмою освіти передбачається, що учень початкових класів повинен повноцінно сприймати художні і науково-пізнавальні тексти. Однак специфічні уміння, пов'язані зі сприйняттям пізнавальної літератури, на відміну від художньої, фактично відсутні у програмі класного читання. У позакласному читанні виділено роботу з науково-художніми творами і довідковою літературою, однак специфічні уміння не зазначені, подано лише зауваження загального плану щодо аналізу науково-художніх творів, який повинен враховувати нерозривний зв'язок художньої і пізнавальної основи.

У середній і старшій ланці, де вивчаються основи наук, кількість часу, відведеного на роботу з науковим текстом, істотно зростає, оскільки змінюється об'єкт читання, збільшується обсяг матеріалу, ускладнюється його структура. Водночас техніка читання учнів та уміння змістової переробки прочитаного залишаються практично незмінними (І.Т. Федоренко, М.І. Оморокова, І.А. Рапопорт, І.З. Постоловський, І.Ф. Неволін). Внаслідок цього, учні відчувають ряд труднощів, пов'язаних із якісним освоєнням навчального матеріалу за допомогою книги. Тільки 0,3 % учнів середньої школи володіють прийомами роботи з книгою (Г.Г. Граник, Л.А. Концева). Подібні труднощі спостерігаються й у студентів вузів (Н.Ф. Гурська, Н.А. Ликова, Н.В. Чепелєва).

Одна з основних причин такого стану полягає в тому, що різному матеріалу читання і різним цілям пізнання відповідають різні типи читання, які виражаються через специфічні структури навику читання як системи визначених прийомів, ефективних у кожному конкретномувипадку. А цілеспрямована, систематична робота з текстом у середній школі ведеться, головним чином, на уроках літератури, де вивчається власне художній твір методом літературознавчого аналізу. На інших предметних уроках від школярів вимагається уміння володіти “вивчаючим”, або “пізнавальним” способом читання: якісно вилучати інформацію з тексту, класифікувати, запам'ятовувати і відтворювати її. Учні, які не володіють прийомами роботи з науковим текстом, переносять основне навантаження на пам'ять або використовують прийоми, необхідні для вивчення художнього твору. Потрібна спеціальна робота зі сприймання наукового, навчального тексту для формування повноцінної навички читання.

Оскільки від учнів середньої школи вимагається якісне використання прийомів роботи з науковою, навчальною статтею, то основне навчання цих прийомів має закладатися і здійснюватися в початковій школі.

Основні підходи до освоєння наукової і художньої літератури в початковій школі як розрізнення логічного й естетичного способу читання для цілеспрямованого засвоєння ділової статті та художнього твору були започатковані в середині ХІХ століття К.Д.Ушинським і розвивалися його послідовниками. Становлення і розвиток у ХХ столітті науково-художньої дитячої книги, як найбільш доступної для дитини форми подачі інформації, як перехідного твору від художньої літератури до навчальної, науково-популярної, порушило питання про необхідність усвідомлення її як навчального матеріалу і введення у цій якості в навчальний процес у початковій школі. Вирішення методичного аспекту цієї проблеми стало метою дослідження.

Під науково-художнім твором розуміється різновид дитячої пізнавальної літератури, в якому пізнавальна інформація подається читачеві за допомогою сюжету і художнього образу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконане в руслі наукової проблеми “Формування пізнавальної активності у молодших школярів у навчальній і пізнавальній діяльності“, яка розробляється кафедрою методики початкового навчання Харківського державного педагогічного університата ім. Г.С. Сковороди (тема зареєстрована в НД центрі МО України 01.87. №0028338), пов'язане з завданнями, визначеними чинними програмами для середньої загальноосвітньої школи (1-4 (1-3) класи) та вимогами Державної національної Програми “Освіта” (Україна ХХІ століття).

Об'єктом дослідження є процес формування у молодших школярів умінь працювати з науково-художнім твором.

Предмет дослідження становить методика навчання молодших школярів читати науково-художні твори.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи навчання учнів початкових класів повноцінно працювати з науково-художнім твором.

При цьому ми виходили з гіпотези:

- ефективність навчання молодших школярів роботи з навчальним текстом підвищиться, якщо розробити методику навчання молодших школярів читати науково-художні твори як різновид науково-пізнавальних творів і ввести в навчальний процес систему вправ, спрямованих на поступове освоєння всіх сторін науково-художнього тексту, завдяки чому будуть забезпечені умови для поступового переходу до читання науково-популярної та навчальної літератури, і тоді на момент закінчення початкової школи учень буде володітиме елементарними прийомами роботи з різними видами літератури, що позитивно позначиться на загальнонавчальних уміннях.

Відповідно до мети дослідження і його гіпотези було поставлено такі завдання:

- виявити стан справ щодо використання науково-художніх і науково-популярних творів у практиці початкової школи;

- визначити психолого-педагогічні і методичні засади роботи з науково-художнім твором у молодших класах;

- простежити історико-методичний аспект розв`язання проблеми;

- виділити й обгрунтувати критерії відбору дитячих науково-художніх творів;

- здійснити відбір і систематизувати навчальний матеріал по класах;

- уточнити перелік знань та умінь, необхідних і достатніх для формування в учнів прийомів роботи з дитячим науково-художнім твором;

- розробити зміст і методику використання вправ поетапного освоєння науково-художніх творів у початковій школі;

- здійснити експериментальну перевірку ефективності запропонованої методики та її апробацію через створення системи варіативних матеріалів для шкіл з російською та українською мовами навчання.

Для реалізації поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження; вивчення досвіду вчителів; комплексне використання таких методів дослідження, як спостереження, бесіда, анкетування, аналіз дитячих робіт; узагальнення, аналіз і рейтинг розробленої системи вправ; педагогічний експеримент (пошуковий і формуючий); кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.

1. Психолого-педагогічні і літературознавчі засади роботи над науково-художніми творами

Визначаються наукові основи, які стали фундаментом створення методичної системи роботи над науково-художніми творами у початкових класах.

Російська дитяча науково-художня література бере свій початок від В.Ф. Одоєвського в ХІХ ст., її розквіт пов'язують з іменами В.В. Біанкі, Б.С. Житкова, Н.І. Сладкова, С.В. Сахарнова, Е.Ю. Шима та інші. Окремі науково-художні твори українських авторів зафіксовані на початку ХХ сторіччя (М.Ф. Комаров, С.Ф. Черкасенко, Б.Д. Грінченко, М.М. Загірня). У наш час до письменників, які представляють дитячу науково-художню книгу, літературознавці відносять О.Д. Іваненко, П.В. Утевську, В.С. Близнеця, В.С. Уткіна, Л.О. Сапожникова, Ю.С. Старостенка та інш.

У дисертаційній роботі простежено історико-методичний аспект розв'язання проблеми використання науково-художніх творів у практиці школи. Проаналізовано створені в Україні у ХХ столітті основні підручники з читання для початкової школи, щодо наявності в них науково-художніх творів і методичного апарату, який націлює вчителя на організацію роботи над текстом. Аналіз показав, що в книгах для читання спостерігається однобічний підхід до цього розділу літератури, добір творів не враховує жанрового розмаїття. Методична робота над такими творами акцентує увагу, головним чином, на художньому аспекті.

Аналіз сучасного кола дитячого читання показує, що існує значне жанрове, тематичне, авторське розмаїття науково-художніх творів. Цей різновид пізнавальної дитячої літератури своє основне, пізнавальне завдання реалізує за допомогою сюжету і художнього образу. При цьому в науково-художній літературі структурно зберігаються компоненти жанрової системи художньої літератури (вірші, оповідання, казки, казки-діалоги, повісті і романи).

Поєднуючи в собі наукове і художнє, науково-художні твори потребують особливої методичної роботи, яка має враховувати і художню форму, і пізнавальну інформацію. Однак, як показує опитування вчителів-практиків, більша частина респондентів помилково визначає науково-художні твори або як художні, або як науково-популярні, отже й обрані ними способи роботи будуть недостатні для повноцінного кваліфікованого опрацювання твору. На основі аналізу літературознавчої і методичної літератури було виділено робочі критерії, що дозволяють в умовах шкільної практики досить точно визначити конкретний науково-художній твір. Такими критеріями стали об'єктивні (пізнавальність твору як наявність конкретних предметних відомостей про навколишнє, сюжет, авторський задум) і суб'єктивні показники (думка літературознавчої критики, читацький досвід).

Аналіз психолого-педагогічної літератури доводить необхідність формування в учнів різних видів читання й здатності до швидкого переключення з одного на інший. Особливо важливим є вивчаюче, або пізнавальне читання, що містить поглиблене вивчення тексту в певному аспекті з пропуском усього, що не стосується обраної теми. Саме науково-художній твір у процесі навчальної діяльності дозволяє цей вид читання формувати, не порушуючи естетичного напрямку уроків читання.

Значну складність для сприймання молодших школярів становить пізнавальна сторона науково-художніх творів. Як показали дослідження Н.М. Дружиніної, М.Б. Шеломенцевої, праці психологів Н.Г. Морозової, Р.Д. Трігер, учні початкових класів без спеціальної підготовки найчастіше не усвідомлюють пізнавальний матеріал науково-художньої книги, проходять повз нього (до 75 %). Це пов`язано з особливостями подачі наукової інформації, що розосереджена по тексту. Тому методична робота має бути націленою на формування раціональних прийомів виділення з тексту пізнавальної інформації, її фіксації й усвідомлення поряд зі сприйняттям художньої сторони тексту.

Основний етап роботи з науково-художнім текстом припадає на вік 8-10 років, тому що це вік психологічної готовності дитини до сприймання наукової інформації. До цього ж часу учні відповідно до загальноприйнятої програми опановують основні прийоми сприймання художньої літератури, що дає змогу формувати продуктивний навик на основі усвідомлення і виділення художньої і пізнавальної сутності тексту.

Для повноцінного сприймання науково-художньої літератури необхідне поєднання таких умов:

- вибір тематики науково-художніх творів, програма роботи повинні відповідати спрямованості пізнавальних інтересів молодших школярів і враховувати їх поступову зміну;

- характер літературного матеріалу має враховувати психологічну структуру пізнавального інтересу дитини;

- жанрове розмаїття науково-художніх творів повинно бути подано поступово з урахуванням вікових можливостей, читацьких уподобань учнів і характеру вмінь, що відповідають сприйняттю кожного жанру.

2. Експериментальна перевірка методики роботи з науково-художнім текстом і книгою

Присвячений організації експериментально-дослідного навчання.

На основі психологічної періодизації взаємозалежності між технікою читання і розумінням смислу прочитаного, розробленої Т.Г. Єгоровим, було виділено три етапи освоєння науково-художньої літератури в початковій школі: підготовчий, основний і перехідний. Ці етапи характеризуються як рівнем загальночитацької підготовки, так і специфічними особливостями сприймання тексту. Найважливіша робота здійснюється на основному етапі, коли в учнів формуються прийоми роботи з науково-художньою літературою.

1-й етап - підготовчий.

На підготовчому етапі учні вводяться в специфічну систему одержання інформації. Матеріалом слугують художні твори з пізнавально-прагматичною структурою (переважно вірші, насичені словами-термінами). Це період знайомства з елементарними прийомами виділення текстової інформації. Саме в цей період починає створюватися база знань і умінь, що дозволяє поступово перейти до сприйняття більш складних способів подачі інформації.

Перший етап визначається загально читацькою підготовкою учнів, коли швидкість читання досягає 40-60 слів/хв і відбувається перехід від розуміння речення до фактичного розуміння тексту. Орієнтовні терміни: 2 півріччя 1-го класу (трирічна початкова школа) або 2-й клас (чотирирічна початкова школа).

2-й етап - основний.

На цьому етапі учні знайомляться з розмаїттям науково-художніх творів (жанровим, тематичним, авторським) і опановують основні прийоми роботи з науково-художнім твором.

Цей етап охоплює 2-й клас (трирічна початкова школа) або 3-й клас (чотирирічна початкова школа), коли техніка читання досягає більше 60 слів/хв уголос, із перевищенням темпу читання про себе на 20-30 слів, а навик читання в цілому дозволяє опановувати текст на смисловому рівні.

3-й етап - перехідний.

Тематика навчального матеріалу розширюється (техніка, географія тощо). Вводяться науково-популярні твори і прийоми освоєння їх, а також великі за обсягом науково-художні твори, де сюжет ускладнюється, стає багатоплановим. Збільшується обсяг інформації, яка повідомляється.

Перехідний етап обумовлений особливостями читацьких уподобань підлітків 10-11 років, підвищенням уваги до навчальної і ділової літератури та необхідністю формування навчальних умінь, які забезпечують якісний процес читання в середніх класах.

Орієнтовні терміни перехідного періоду: 3-й клас (трирічна початкова школа) або 4-й клас (чотирирічна початкова школа), де темп читання не менше 70-80 слів/хв, із перевищенням швидкості читання мовчки на 40 слів, і відбувається перехід до поглибленого розуміння прочитаного.

У дослідженні науково-художні твори подано в системі пізнавальної літератури. Принципи розподілу літературного матеріалу такі:

- принцип поступового ускладнення як художньої форми, так і способів подачі пізнавального матеріалу;

- принцип відповідності тематики і специфіки пізнавальних творів віковим потребам і пізнавальним запитам;

- принцип урахування рівня загальночитацької підготовки;

У процесі роботи передбачалося знайомство учнів з різними жанрами науково-художніх творів і формування специфічних умінь роботи з ними.

Відібрано й систематизовано текстові матеріали для забезпечення уроків читання українською та російською мовами. Науково-художня література для молодших школярів представлена у вигляді послідовності творів, жанрова структура яких поступово ускладнюється: вірші, оповідання, казки-діалоги, казки - неказки або наукові, пізнавальні казки, повісті.

Визначено необхідні уміння, яких повинні набути учні на кожному з етапів навчання: уміння виділяти в тексті слова-терміни, співвідносячи їх із зображенням через використання зорових опор у вигляді малюнків і слів; уміння знаходити в тексті відповідь на поставлене запитання; уміння виділяти основну інформацію; уміння сформулювати питання, на які відповідає твір.

Розроблено систему вправ, що передбачає розгляд як художньої, так і пізнавальної сторони текстів: робота над художньою стороною творів спрямована на усвідомлення сюжетної лінії, особливостей характерів героїв; робота над пізнавальною стороною пов`язана з розв`язанням питання “Що нового (про життя природи чи про техніку) ви дізналися з твору?” і побудована аналогічно до системи К.Д. Ушинського: від запам'ятовування слів-термінів у системі до складання розгорнутого визначення на основі прочитаного тексту й різновидів творчої діяльності.

Найефективнішим прийомом роботи над пізнавальною стороною науково-художнього твору було визнано прийом трансформації пізнавального матеріалу з художньої форми в наукову, у невеликий текст довідкового характеру на основі опор. “Змістові віхи”, “опорні пункти” синтезують у собі зміст окремих частин тексту, оскільки є носіями узагальненого змісту цих частин. Опорними пунктами може бути слово, словосполучення, група слів. Опорами можуть бути слова з тексту або спеціально дібрані в результаті розумової роботи. З формально-граматичної точки зору в науково-художньому тексті опорами повинні бути прикметники й іменники. Для різних функціональних стилів характерна своєрідність використання мовних засобів. Науковий і художній текст мають різні об'єктивні показники, ознаки, такі, як довжина речень, кількість складних і простих речень, і в тому числі переважання певних частин мови. За даними стилостатистичних досліджень, у художньому тексті, в порівнянні з науковим, превалюють дієслова, у науковому - прикметники й іменники. Невдалий вибір опорних віх веде до нерозуміння і забування того, що читається.

Для молодших школярів трансформація складається з трьох етапів: виділення змістових опор, їх фіксація і створення на їх основі тексту.

Змістова сторона виділення опор із тексту - послідовний пошук відповідей на питання:1) про кого або про що довідалися з твору? (персонажі твору); 2) що саме дізналися про нього або про неї (зовнішній вигляд, особливості життєдіяльності тощо). Частка самостійної роботи поступово збільшується: від практичного використання виділених учителем опор, зразка вчителя, до спільного виділення опор учителем і учнями, їх використання, до самостійного виділення і використання опор учнями.

Спосіб запису опор: стовпчики слів і картинки, стовпчики слів, таблиці, схеми.

Після аналітичної роботи створюється текст довідкового характеру на основі використання виділених слів-опор.

Види вправ-трансформацій:

- підстановка відсутніх відомостей у текст-шаблон;

- створення власного тексту за аналогією, за зразком;

- побудова тексту з використанням запитального плану.

Після усвідомлення учнями пізнавальної сторони для відновлення цілісності сприйняття твору необхідно знову звернутися до тексту для його відтворення з акцентом на розвиток творчого підходу: виразне перечитування, декламація, інсценування. Цей вид роботи часто ігнорується вчителями, які захоплюються реальною продуктивною роботою над інформацією науково-художнього твору. Це й спонукало виділити його в особливий вид вправ, який завершує і підсумовує роботу в цілому.

На основі розробленої системи вправ створено й апробовано навчальні посібники для початкової школи.

У навчальній діяльності молодших школярів було відзначено додаткові показники, що характеризують сформованість дії: швидкість виконання завдання; якість; вмотивованість дії; вміння розповісти, з яких дій складається прийом; перенос прийомів як на подібний матеріал іншої мови (української), так і матеріал з іншого навчального предмету (навчальна стаття з уроків природознавства). Ефективність методичної системи підтверджувалася зацікавленістю молодших школярів навчанням, поліпшенням техніки читання. Найбільший приріст темпу читання спостерігався у слабовстигаючих учнів. Зріс рівень читацької культури молодших школярів: розширився читацький кругозір (у порівнянні з контрольними класами більш ніж у 2 рази). 90% учнів записували не тільки прізвище, але й ім'я і по батькові письменника, не допускаючи при цьому орфографічних помилок. Це стало звичною формою запису.

Проведене дослідження дозволило визначити оптимальні умови досягнення максимальної результативності від упровадження в практику навчання розробленої системи вправ, як-от: систематичний характер роботи, поступовість і послідовність введення кожного з етапів.

Висновки

Робота з науково-художньою літературою в початковій школі дозволяє, з урахуванням вікових особливостей учнів, поетапно підвести їх до оволодіння основними уміннями роботи з навчальною літературою, забезпечити плавний перехід учнів від роботи з художньою літературою до опрацювання навчальної статті.

Продуктивність методики виявляється у збереженні тенденції збільшення показників в опануванні основних умінь, що характеризує здатність працювати з пізнавальними текстами і практичне оволодіння нею всіма учнями. Уміннями раціонального опрацювання навчальної статті, науково-художнього твору оволоділи від 83 % до 94 % учнів експериментальних класів, у той час як у контрольних - від 18 % до 30 %, тобто лише третина учнів. Система роботи з науково-художньою книгою впливає на більш ранній розвиток навику смислового читання у першокласників і на можливість формування поглибленого розуміння тексту під час самостійного читання у другокласників.

В основу методики покладено систему послідовної зміни жанрових різновидів, що представляють різні розділи дитячої літератури: вірш (художня література), пізнавальна казка (науково-художня література), стаття (науково-популярна література). Кожен із жанрових різновидів є провідним на певному етапі.

У ході дослідження встановлено, що найскладнішим для усвідомлення пізнавальної сторони твору є науково-художнє оповідання. Базуючись на літературознавчому аналізі цього жанру, можна констатувати, що, на відміну від пізнавальної казки, його характеризує нечітка розчленованість наукових і художніх відомостей, що викликає труднощі при осмисленні і виділенні опор. Ця обставина дозволила зробити припущення про можливість розвитку системи роботи з різними видами літературних текстів у початкових класах, зокрема використання науково-художнього оповідання як перехідної ланки до освоєння творів історичної тематики і наукової фантастики.

Простежено жорсткий взаємозв'язок між загальночитацькими навиками і формуванням спеціальних умінь. Якщо учні на першому етапі мають техніку читання понад 40-60 слова/хв, то цей етап може бути значно скорочений за обсягом. На 2 етапі перевищення темпу читання дає змогу скоротити період, але на основному етапі робити це недоцільно, а краще підсилити його роботою з науково-художнім оповіданням, яке, як показало дослідження, має свою специфіку, що позначається на формуванні навику і потребує особливої уваги. Економію у часі на перехідному етапі можна використовувати для зміцнення і розвитку основного навику роботи з науковим текстом на більшому діапазоні текстів (зокрема розширити тематику).

Зафіксовано, що формування навику роботи з науково-художньою літературою впливає на рівень аналітичних умінь. Це виявляється, зокрема, в тому, що учні опановують прийом самостійного упорядкування плану, який є одним із найскладніших умінь опрацювання художньої літератури.

Матеріали проведеного дослідження дозволяють висунути ряд питань, вирішення яких сприятиме розвиткові пропонованої системи:

- введення підготовчих вправ у розділі усного курсу, в період навчання грамоти;

- розробка інтенсивного курсу навчання, посилення, ущільнення вправ за рахунок більш раннього введення вправ аналітичного типу в класах, де учні мають високий рівень розвитку навичок читання;

- доповнення системи навчальними матеріалами (науково-художньою повістю і романом) для роботи на перехідному етапі;

- створення програм паралельного ведення системного читання і вивчення пізнавальної літератури російською та українською мовами у школах з російською мовою навчання.

педагогічний методичний творчій художній

Література

Основи роботи над науково-художнім твором в початкових класах. // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С.107-109.

Тенденции использования научно-художественной литературы в обучении чтению в начальных классах в Украине в историческом аспекте // Язык и литература в школе. Украинский вестник. - 1999г. - №3-4 - С.51-54.

Гра “Клуб мандрівників” і пізнавальна література // Початкова школа. - 1999. - №6. - С.33-34.-У співавт. ( І.А.Порохова). - 0,21 др.ар., авт. - 0,15 др.ар.

Навчаємо слухати, говорити, читати // Початкова школа. - 1994. - №6. - С.17-23. - У співавт. (О.В. Джежелей, О.М. Коваленко) - 0,9 др.ар., авт. - 0,3 др.ар.

Размещено на Allbest.ru