Каліграфічні хвилинки у початкових класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Розвиток каліграфічних умінь і навичок як проблема початкової школи

2. Важливість набуття каліграфічних умінь і навичок для мовленнєвого розвитку школяра

Вступ

каліграфія початковий клас

На нинішньому етапі розбудови держави українська мова набула державотворчого статусу, займає важливу роль і місце в структурі мовної освіти та життєвої необхідності досконалого оволодіння нею усіма громадянами України. Державна мова покликана розв'язувати проблеми освіти, розвитку та виховання підростаючого покоління.

Мета навчання української мови полягає у створенні умов для формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє виражальними засобами рідної мови, усіма її видами, типами, стилями, жанрами акумульованими в ній духовними скарбами.

Зазначена мета охоплює три найважливіші загально дидактичні завдання: навчальне, виховне і розливальне. Навчальне завдання, зокрема, передбачає ряд завдань мовної освіти молодших школярів, серед яких: засвоєння основних усних і писемних норм української літературної мови, її виражальних, лексико-фразеологічних, граматичних, стилістичних засобів.

Зміст мовної освіти поділяється на культурологічну, комунікативну, лінгвістичну змістові лінії. Так, лінгвістична лінія ознайомлює з основами мовної системи, формує і удосконалює практичні вміння і навички володіння усною та писемними формами української літературної мови.

Як бачимо, одним із основних завдань початкового етапу навчання української мови є володіння учнями писемним мовленням.

Культура писемного мовлення передбачає грамотне, правильне висловлення думки за допомогою графічних знаків - літер (на письмі), охайне, чисте, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил письму.

Підготовка до письма починається вже в першому класі у підготовчому періоді навчання грамоти. Так, на кінець підготовчого періоду програмою ставиться ряд вимог до початкових умінь учнів, серед яких є наступна вимога: правильно сидіти, тримати ручку під час письма, рухати руку вздовж рядка, орієнтуватися на сторінці зошита, зображувати і розташовувати у робочому рядку елементи букв.

Робота над формуванням та розвитком культури писемного мовлення здійснюється і у наступних класах.

Проблемою методики навчання дітей письму є об'єктом дослідження сучасних науковців: Ушинський К.Д., Корф М.О., Сухомлинський В.О., Рождественський Н.С., Вашуленко М.С., Савченко О.Я., Шкуратяна Н.Г., Білик О.П., Головащук С.І., Воскресенська Н.О., Горбачук В.Т., Кравчук Д.М., Паламарчук В.І. тощо.

Як бачимо, даній проблемі приділяється велика увага, оскільки вона є досить актуальною на сучасному етапі здійснення мовної освіти підростаючого покоління. Тому тема дослідження: „ Каліграфічні хвилинки у початкових классах ”.

Об'єкт дослідження є багатогранним. В цілому - це процес формування та розвитку культури писемного мовлення учнів в умовах кабінетної системи.

Предметом дослідження є формування навичок каліграфічного письма в учнів 3 - 4- их класів.

Мета дослідження - узагальнити, систематизувати та удосконалити теоретичні засади методики навчання письма та ефективність проведення каліграфічних хвилинок у початкових класах.

В залежності від теми, мети ставимо такі завдання:

- проаналізувати вимоги програми до оволодіння навичками письма молодшими школярами;

- визначити основні аспекти та умови якісного навчання письма учнів початкових класів;

- дослідити ефективність проведення каліграфічних хвилинок на різних етапах уроку.

В процесі написання наукової роботи плануємо використати такі методи науково-педагогічного дослідження: вивчення та опрацювання наукових джерел, узагальнення, систематизація, вивчення шкільної документації, педагогічне спостереження, аналіз результатів діяльності учня і теоретичні методи.

Дана курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та використаної літератури.

1. Розвиток каліграфічних умінь і навичок як проблема початкової школи

Уміння писати гарним почерком, тобто графічні навички кожного із нас формуються в процесі навчання і стають непомітними, механічними. Хіба ми думаємо, як переставляти ноги, коли йдемо? А коли пишемо, хіба міркуємо над тим, що букви складаються з окремих елементів, а поєднання їх у слові є нижнім, верхнім і середнім? Справді, почерк -- це надзвичайно стійке, індивідуальне уміння. Додамо: також важливе уміння. Він багато чого розповість тим, хто уважний до нього. За почерком впізнають людину, тобто написані літери розкажуть, що цей твір може належати тільки, наприклад, відомому поетові В.Сосюрі чи славнозвісній поетесі Ліні Костенко. Так, культура писемного мовлення передбачає грамотне, правильне висловлення думки за допомогою графічних знаків -- літер (на письмі). Охайне , чисте, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил, письмо. Формуючи культуру писемного мовлення, вчитель одночасно сприяє виробленню в учнів таких якостей особистості, як охайність, дисциплінованість, витримка, старанність, відповідальність, що, у свою чергу, підвищує моральність майбутнього громадянина країни. Тому слід формувати в учнів навички грамотного, каліграфічного письма, чіткого і правильного почерку. [ Наумчук, с. 11]

Оволодіння каліграфічним письмом, уміння писати на класній дошці і в зошитах є, безперечно, одним з найголовніших завдань, що покликане формувати вчителя. В противному разі, якість уроків письма в період навчання грамоти, проведених не кваліфіковано, без урахування науково обґрунтованого досвіду педагогів-майстрів нашої школи, піддається, ясна річ, сумніву. Отже, навчаючи дітей каліграфічного письма, вчитель мусить постійно прагнути до виконання різних видів завдань:

1) знаходити основний рядок, верхню та нижню, похилу, міжрядкову лінії;

зіставляти й порівнювати письмо великих і малих букв, знаходити спільне й відмінне у рукописних буквах;

навчити писати букви простих і складних накреслень;

списувати з друкованого та рукописного текстів тощо.

Звичайно, у тих, хто навчається каліграфії, необхідно сформувати навички правильного, розбірливого, красивого почерку, бо від цього певною мірою залежать подальші успіхи в навчанні.

До завдання навчання каліграфічного письма поряд з виробленням правильного почерку входить також прищеплення учням орфографічних навичок, адже відомо, що рівень орфографічної грамотності учнів пов'язаний з графічними навичками: чим старанніше і краще дитина пише, тим, як правило, вища її грамотність. Щоб методично правильно проводити уроки письма в період навчання грамоти, а також навчати учнів каліграфічного письма на уроках фонетики, граматики, правопису і розвитку мовлення, вчитель повинен досконало знати методику викладання каліграфії. Зміст занять з каліграфії визначається програмою школи та темою й метою уроку.

Привчаючись правильно і красиво оформляти письмові роботи, той, хто навчається каліграфії, переносить ці навички на оформлення будь-яких робіт, над якими йому доведеться працювати в своєму житті. [Кирей, 65-66]

2. Важливість набуття каліграфічних умінь і навичок для мовленнєвого розвитку школяра

Навичка письма - дуже складна. Вона вимагає великого напруження фізичних і емоційних (духовних) сил дитини. Навчаючись писати, першокласник має оволодіти трьома основними групами навичок письма:

технічними - уміння правильно користуватись письмовим приладдям, координувати рухи руки, дотримуватись гігієнічних правил письма;

графічними -- правильно зображувати букви (нахил, висота, ширина), поєднувати букви у складі, слові, рівномірно розміщувати слова в рядку;

орфографічними - визначати звуковий і буквений склад слів, написання яких збігається з вимовою.

Вони успішно формуються тоді, коли дотримуватись таких психолого-педагогічних вимог:

1) реалізація принципів доступності, науковості, наочності, систематичності та ін.;

2) забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку;

3) врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, здійснення диференційованого та індивідуального підходів у процесі навчання письма;

4) забезпечення сприятливого психологічного клімату на уроці (спокійна обстановка, доброзичливість, врівноваженість, уміння своєчасно допомогти учневі);

5) дотримання гігієнічних вимог. [Кирей, 66]

У І класі навичка письма формується одночасно з навичкою читання. Однак, у силу об'єктивних причин, здебільшого пов'язаних з психофізіологічними можливостями учнів, навичка письма відстає від навички читання. З тим, щоб певною мірою досягти синхронності розвитку цих важливих навичок, з боку вчителя повинен здійснюватись щоденний контроль та надаватись індивідуальна допомога кожному учневі щодо становлення навичок письма.

Навчання письма в сучасній школі спирається на «Зошит для письма» з друкованою основою, який складається з трьох частин: добукварної, букварної та післябукварної.

У добукварній частині зошита подається матеріал для підготовчих вправ з письма: письмо ліній, елементів, робота в контурних малюнках, штрихування, вписування елементів, розфарбовування, схеми речень, звукової та складової будови слова та ін..

У букварній і післябукварній частинах містяться зразки написання букв, зразки з'єднань, написані пунктирними лініями (крапочками), букви для обведення, незаповнені рядки для самостійного письма, ілюстративний матеріал (предметні, сюжетні малюнки, завершені і незавершені схеми речень, звукоскладової будови слова, друковані букви, склади, слова, речення).

«Зошит для письма» дає можливість виконувати таку роботу: звукоскладовий аналіз слів, аналіз речень, порівняння накреслень друкованих і рукописних букв, вправи на читання складів, слів, речень друкованим і рукописним шрифтом, порівняння накреслень букв, малювання, розфарбовування, списування. [Коваль, с. 49-50]

На початковому етапі формування в першокласників графічних навичок письма за наявності різних зошитів учитель має надавати перевагу зошитам, у яких горизонтальні лінії робочого рядка різної інтенсивності з основними лініями таких кольорів: фіолетового, блакитного, сірого. [ Наумчук, с. 12]

Добукварний (підготовчий) період -- дуже важливий у навчанні грамоти. Одним із його основних завдань є підготовка руки дитини до письма. Для цього упродовж місяця проводяться спеціальні уроки, на яких здійснюється загальна підготовка руки і ока дитини до письма за системою підготовчих вправ, що вміщені в зошитах з друкованою основою.

У процесі виконання цих вправ учні вчаться правильно сидіти за партою під час письма, належним чином тримати олівець, ручку в руці, зошит на парті, орієнтуватись у сітці зошита (знаходити основний рядок і додаткові лінії); обводити контури малюнків, фігур за трафаретами; заштриховувати контурні малюнки різноспрямованими лініями, розфарбовувати малюнки, продовжувати розпочаті орнаменти, узори; складати їх з різних графічних елементів; писати лінії, подібні до елементів літер: прямі з верхнім і нижнім закругленням, верхньою і нижньою петлею, овали, півовали. Під час письма вчителю необхідно стежити за дотриманням гігієнічних і технічних правил.

Згідно принципів звукового аналітико-синтетичного методу дотримується єдність письма і читання. Це значить, що письмо не відривається від читання, а йде паралельно з ним. Відтак аналітико-синтетична робота над реченням, словом, складом, звуком, їх моделюванням, елементами граматики, словотвору, орфографії, лексикології, розпочата на уроках читання, продовжується на уроках письма. Матеріал «Зошита для письма» створює великі можливості для організації такої роботи.

Навичка письма формується значно довше, ніж навичка читання. Виконуючи відповідні дії під час письма, дитина затрачає багато фізичних і духовних сил, боляче переживає труднощі і невдачі. Тому окремі завдання на уроці варто подавати в ігровій формі, створювати цікаві і навчальні ситуації, значну увагу приділяти індивідуальній роботі. Учителю необхідно підходити до дітей, заохочувати їх, підказувати, а інколи і допомагати писати, взявши руку дитини в свою.

На уроці має панувати доброзичлива морально-психологічна атмосфера. [Коваль, с.24]

Таким чином, у добукварний період учні вже одержують деякі навички з письма основних елементів букви, підготовлюють себе до письма в цілому.

У букварний період навчання грамоти види і прийоми роботи підпорядковуються головному завданню уроку письма - навчити правильно, каліграфічно писати всі букви, поєднувати їх з іншими в процесі написання складів, слів, речень.

Як відомо, графічні навички потребують оволодіння першокласниками цілого ряду усвідомлених дій, щоб правильно зобразити елемент букви, саму букву, поєднати її з іншими. Тому так важливо, щоб учитель володів прийомами навчання писати нову букву. Подані прийоми і форми роботи дають можливість вибирати ті, які найбільш ефективні для даного уроку, спрямовані на розвиток оптичного (об'ємного) «бачення» графічного знака та відтворення його, засвоєння форми букви, вміння орієнтуватись у сітці зошита, коригувати рухи руки, знаходити помилки і виправляти їх. [Коваль,с.40]

Навчання письма в період оволодіння грамотою здійснюється такими методами: лінійний, копіювальний, тактовий (або ритмічний), аналітико-синтетичний і генетичний.

Лінійний метод передбачає використання зошитів з графічною сіткою. Він полегшує учням засвоєння правильного написання букв, встановлення нахилу, а також визначає їх висоту. Відповідно до вимог навчання графіки письма учні першого класу оволодівають письмом у дві горизонтальні рядкові лінії з різними контрольними похилими, що знаходяться під кутом 65° зліва направо.

Тактовий (або ритмічний) метод широко застосовується упродовж навчання письма в початкових класах.

К.Д. Ушинський писав: «Такт для руки, яка пише, означає те саме, що й для танцюючої ноги. Точний розмір у русі -- ось і вся таємниця гарного і швидкого письма. Подивіться на руку доброго писаря, і вам спаде на думку вправна нога, що танцює на паркеті: в обох рухах основа одна й та сама -- такт».

Спостерігаючи за тим, як пишуть учні 1 -го класу, можна помітити, що одні учні виробляють звичку писати дуже повільно, інші - надмірно швидко. Щоб привчити дітей до поступового переходу від повільного письма до більш прискореного, застосовується письмо під такт. Цей метод полегшує вчителеві проведення уроку з усім класом і виробляє в учнів навички однакової швидкості письма.

Письмо під лічбу допомагає учням установити постійний ритм рухів пальців, необхідний для написання цілого ряду букв чи слів. Воно запобігає також поривчастим і поспішним рухам руки, що є причиною неохайного і брудного письма.

Аналітико-синтетичний метод застосовується в школі під час навчання за букварем. За цим методом навчання письма проходить у тій послідовності, яка подається у букварі для навчання читати, а не за порядком складності написання букв, оскільки навчання читання і письма відбувається одночасно.

Цей метод передбачає показ конкретної букви, її аналіз і синтез (при точних словесних поясненнях, звідки починати кожну частину, як поєднувати частини в букві). Письмо букв чергується з письмом складів, слів, словосполучень, невеличких речень.

Генетичний метод включає попереднє письмо елементів букв. Діти засвоюють написання букв не в порядку алфавіту, а в порядку нарощування труднощів при їх написанні. Навчання будується на основі приєднання нових елементів до вже відомих і раніше засвоєних. Букви пишуться по групах. [Коваль, с.50-51]

Копіювальний метод відіграє певну роль у навчанні дітей 6 -- річного віку. Їм набагато важче, ніж 7 -- річним, оволодівати руховими навичками, оскільки дрібні м'язи руки перебувають у стані розвитку, у них повільніше відбувається усвідомлення, перекодування одиниць мови в графічні знаки. У зв'язку з цим використовуються зошити з друкованою основою для письма в підготовчих класах, а пізніше -- в перших. Спочатку учні наводять надруковані пунктиром лінії підготовчих вправ, елементи букви, цілі букви, а потім виконують їх самостійно, зіставляючи надруковане з написаним. [Р.о., Люль Л.С., с. 61-62]

Основне завдання післябукварного періоду -- удосконалення вміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції. На уроках письма вдосконалюються графічні вміння і навички: закріплюються вміння писати малі та великі букви, склади, слова з ними. Практикуються такі види письма, як списування з рукописного і друкованого шрифтів, з різними завданнями -- логічним, граматико-орфографічмим: диктати букв, складів, слів, коротких речень; письмо по пам'яті, за схемою, творче письмо. [Коваль, с.56]

Безумовно, писати красиво і грамотно хочуть усі діти, але для цього необхідно багато працювати. Лише система тренувальних вправ і постійна увага до цього питання з боку вчителя можуть вирішити проблему каліграфічного письма. [Кирей, 96]

Використовуючи найрізноманітніші методичні прийоми написання підготовчих вправ різного характеру, елементів букв, учитель повинен виконати одне з програмних завдань -- прищепити учням навички правильного і свідомого письма. Однак, щоб запобігти перевтоми дітей, слід на всіх уроках проводити фізкультхвилинки. [Кирей, 67]

У процесі роботи з першокласниками вчитель бачить, що одні учні оволодівають графікою письма швидко й успішно, без великих зусиль з боку вчителя, інші, навпаки, потребують до себе особливої уваги і додаткового часу до занять. Тому перед вчителем, який навчає першокласників письма, постає питання про те, як організувати заняття на уроці з цілим класом, враховуючи індивідуальні особливості кожного учня, як залучити до продуктивної праці всіх учнів одночасно.

Перед написанням літери слід проводити додаткові вправи:

1. Розгляд демонстраційної картки.

Спочатку розглядається друкована буква. Діти згадують, який звук та букву вони вчили на уроці читання. Порівнюється друковану літеру з рукописною: подібні (неподібні), чим відрізняються.

Аналіз будови букви з переліком її елементів.

Засвоєння конфігурації букви, прийоми навчання каліграфічному письму:

а) писання букви на дошці з поясненням послідовності зображення елементів, або «пиши так, як я»;

б) писання учнями букви «в повітрі» з орієнтацією на показ учителя;

в) обведення букви тупим кінцем ручки;

г) обведення букви на планшеті;

д) обведення букви, виготовленої з цупкого паперу,

є) «мокре письмо» (позитивне: сохне швидко, тому наступному учневі нізвідки, «списати», якщо неправильно написана буква» то учень не дуже засмучується, бо швидко висохне. Це допомагає подолати страх);

ж) письмо «сухим пером» (не торкаючись ручкою сухої букви, обводимо її контур);

з) прийом калькування. Це письмо за допомогою накладання кальки на зразок, поданий у зошиті За зразком учень пише на кальці, прикладає кальку до чистого аркуша паперу і знову питає на ній букву. Знімає кальку і на місці видавленого в зошиті пише букву. Отже, одну й ту ж букву учень пише тричі. Учень запам'ятовує конфігурацію, грунтовніше усвідомлює методику написання букви, але на цей прийом витрачається багато часу;

і) письмо за контуром, або копіювальне.

4. Коментоване написання букви біля дошки. Можна викликати кількох учнів, порівнювати їх записи. Це активізує роботу всього класу і одночасно сприяє запобіганню помилок, спонукає дітей до свідомого засвоєння нового матеріалу.

Письмо під такт (рахунок).

Вправи з письма (письмо букви):

-- написання літери пунктирними зразками у зошиті (на друкованій основі);

-- написання трьох літер (самостійно); аналіз помилок;

-- дописування рядка літер;

-- написання другого рядка букви (письмо під такт).

Наступний етап у навчанні каліграфії -- написання складів та буквосполучень. Послідовність проведення роботи:

Склад повторюється хором.

Визначаються звуки певного складу.

Називаємо букви по порядку для запису складу.

4. Запис складів і перевірка їх шляхом перечитування.

Щоб правильно записати склад, слід знати етапи роботи над поєднанням:

1) Зорове сприймання (учитель пише на дошці, учні спостерігають і відтворюють запис у зошитах).

2) Асоціативне порівняння.

Знаходження знайомих поєднань у складах, буквосполученнях та словах. Є три типи поєднань: верхнє («вії ляльки»); середнє («подали один одному руки»); нижнє („хвиля", „виставили ногу в танці").

Запис з друкованого тексту і запис під диктовку (коментування поєднань).

Самостійна робота учнів -- знаходження помилок у сусіда.

Не менш важливий етап роботи -- написання слів. Методика запису слів вміщує:

Назву слова.

Поділ його на склади (назвати 1-й, 2-й,...)

Запис слова на дошці й в зошитах.

Звірка написаного.

Над словом можна виконувати різні види роботи.

Коли учні навчилися писати слова, можна переходити до написання речень. Над реченням можна провести таку роботу:

Склади речення за схемою.

Скласти із слів речення.

Робота з деформованим текстом (з перестановкою літер).

5. Діти закривають очі. Учитель пише мокрим пензлем на дошці. Діти швидко читають і відтворюють прочитане.

Важлива роль відводиться у початковій ланці списуванню з рукописного й друкованого шрифтів, запису букв, складів і слів під диктовку.

Під час списування учні можуть напівголосно проговорювати звуки, які вони позначають буквами. Це проговорювання має носити складовий характер.

Учні, які пишуть без помилок, можуть з дозволу вчителя писати без проговорювання. [Р.о., ЛюльЛ.С, с. 61-62]

На уроках грамоти існують такі види списування:

1. Просте списування. Воно сприяє закріпленню конфігурації букв(списування з друкованого тексту), зіставленню прописної букви з друкованою, порівнюванню їх при письмі (списування з рукописного тексту).

2. Списування з завданням. Для такого виду списування можна пропонувати різні завдання; а) списати і підкреслити велику букву; б) списати, поставити наголос; в) списати, підкреслити наголошений склад; г) списати, підкреслити букви, які позначають голосні звуки, тощо.

3. Творче списування. Цей вид списування вимагає значних розумових зусиль, бо дитині треба не тільки виконати завдання, а й необхідно подумати, як його виконати: а) списати і вставити пропущені букви, підкреслити їх; б) дописати речення, закінчуючи його своїми словами; в) поставити слова в потрібному порядку, щоб одержати речення, записати його.

Такі види списування розвивають увагу дітей, їхнє мислення і мовлення, урізноманітнюють роботу учня на уроці та покращують грамотність школярів. [Кирей, с,98]

Учителеві слід навчити учнів записувати букви, склади, слова під диктовку. Ці фонетико -- графічні диктанти можуть бути за формою проведення попереджувальні, пояснювальні, контрольні.

Основними об'єктами контролю у 1 класі мають стати уміння, які викладені у програмі з навчання грамоти. Контроль відбувається поточний та підсумковий. Поточний контроль може бути у формі усного опитування (наприклад, пояснити відмінність, подібних за формою літер, розповісти правило посадки за партою) чи письмового виконання певного завдання (наприклад, поєднати великі літери з малими, списати з друкованих складів), а також у формі спостереження за процесом письма учня (наприклад, за поставою, рухом руки у рядку).

Щоденному контролю підлягає дотримання дітьми гігієнічних правил письма формування уміння рухати руку впоперек і упродовж рядка, якість ведення зошита.

На уроках письма у 1 класі одночасно з графічною навичкою реалізується перше практичне ознайомлення з елементами орфографії та пунктуації, знання яких мають контролюватись протягам букварного періоду. Підсумковий контроль умінь та навичок відбувається двічі на рік. У кінці І семестру пропонується списування речення (рукописного) з 3-4 слів, враховуючи прийменники або двох словосполучень, у кінці року пропонується друкований текст для списування, з 12-15 знайомих дітям слів (враховуючи прийменники). При перевірці тексту до уваги беруться такі чинники: пропорційність, нахил, поєднання літер, а також пропуск, заміна, перестановка букв, позначення на письмі початку та кінця речення. Перевірка швидкості письма у 1 класі не є обов'язковою. Орієнтовно вона може бути 10-15 зн./хв. [Наумчук, с. 41-42]

Размещено на Allbest.ru