Вища освіта у Німеччині. Порівняльна характеристика з українською вищою освітою

Спрямування політики держави у Німеччині на вдосконалення і збільшення кількості вищих навчальних закладів. Особливості організації навчального процесу у вищій школі. Порівняльна характеристика освіти в Німеччині і Україні. Болонський процес в Німеччині.

Рубрика Педагогика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 27.03.2014
Размер файла 81,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра українознавства, культури та документознавства

Реферат

«Педагогіка вищої школи» на тему:

«Вища освіта у Німеччині. Порівняльна характеристика з українською вищою освітою»

студента групи 502 мМЕ денної форми навчання

Головка Євгена Івановича,

Перевірила: к.п.н., доц.

Неділько-Жданова О.Г.

Полтава 2014

Зміст

Вступ

1. Університети країн

2. Навчальний процес

3. Умови вступу

4. Порівняльна характеристика освіти в Німеччині і Україні

Висновок

Додаток 1

Додаток 2

Список використаної літератури

Вступ

Німеччина вважається серцем Європи і не тільки через географічне розташу-вання, але й тому, що це справжній осередок наукових розробок та батьківщина видатних людей, яких вона подарувала світові. Кант, Ейнштейн, Бетховен, Бах, Гете - це далеко не весь перелік тих, хто прославив країну далеко за її межами. На світо-вій арені Німеччина займає провідне місце поміж найстабільніших країн, крім того вона є одним з найактивніших членів Європейського Союзу.

Політика держави дозволяє якомога щільніше поєднати процес навчання та нау-кових досліджень, адже в країні важливими осередками новітніх розробок є вузи.

Потужна науково-технічна база завжди була основним козирем німецьких вузів. Тому Німеччину по праву називають країною вузів та вчених і мислителів. Витоки такого твердження беруть початок з глибокої давнини. Ще в період Середньовіччя сюди стікалося студентство до університетів Гейдельберга, Кельна чи Грайфсвальда зі всієї Європи. До речі, Гейдельберзький університет, заснований у 1386 році на кшталт паризької Сорбонни, функціонує й понині та є найпрестижнішою школою юриспруденції у Європі.

Вже на початку XX століття третина Нобелівських лауреатів була вихованцями німецьких вузів. Їх революційні відкриття змінили світ. Саме німецькі науковці відкрили туберкульозну паличку та рентгенівське випромінювання і подарували світові теорію відносності.

Сучасна Німеччина підтримує репутацію країни з потужним науково-дослід-ницьким потенціалом. До того ж неабиякою перевагою держави є те, що її гнучка політика всіляко заохочує науковців та талановитих студентів зі всього світу вступати до лав одного зі своїх вузів, причому у більшості випадків безкоштовно.

1. Університети країн

На сьогоднішній день вища школа України налічує 966 учбових закладів I - IV рівнів акредитації, з яких 670, - училища, технікуми, коледжі, академії і інститути і 339 - університети. (82 вузи мають статус національних.) Із загальної кількості 240 ВНЗ - III - IV рівня акредитації усіх форм власності та підпорядкувань. Якщо орієнтуватися на європейський досвід - це невиправдано багато.

В Німеччині ж не така велика кількість вузів, навіть враховуючи 82-мільйонне населення. До того, політика країни спрямована на вдосконалення та збільшення кількості ВНЗ. Це пов'язано з тим, що Німеччина - країна з обмеженими ресурсами і основою економічної стабільності для неї є висококласні фахівці, тому сфері освіти приділяється величезна увага: постійно збільшуються асигнування на навчання, відкриваються нові вузи, з'являються нові навчальні профілі, процес навчання усе більше орієнтується на роботу зі спеціальності. Федерація й землі досить зацікавлені в тому, щоб у німецьких вузах вчилися іноземці. Але не дивлячись на це в країні вищих учбових закладів менше, ніж в Україні. Всього в Німеччині 383 вузів, з них 103 університетів й 176 вузів прикладних наук. Значна кількість вузів - державні й субсидіюються урядом. Приватних вузів порівняно небагато - 69.

2. Навчальний процес

Навчальний рік у німецьких вузах розділений на 2 семестри; зимовий і літній. Оскільки розпочати навчання в німецькому вузі можна з будь-якого семестру (зимового -- з вересня-жовтня, літнього -- з березня-квітня), є два терміни прийому документів; на зимовий семестр треба зареєструватися до 15 липня, на літній -- до 15 січня.

Навчання в будь-якому німецькому вузі поділяється на базовий курс (Grundstudium) І наступний професійний курс (Hauptstudium), кожен тривалістю мінімум 4 семестри. Перший затверджується здачею проміжних іспитів (Zwischenprьfung) або переддипломного іспиту (Diplom-Vorpruefung). У цей період навчальний план має включати 20 і більше годин занять у тиждень з обов'язкових предметів і семінари (кількість обов'язкових годин може змінюватися в залежності від факультету). У завершальний період навчання з'являється більше предметів на вибір.

У навчальному процесі застосовують різні види занять: лекції, семінари, контрольні роботи, практичні заняття та екскурсії. Під час семінарів, контрольних і практик вимагаються усні чи письмові роботи, за які студент отримує курсовий сертифікат, необхідний як під час заключного іспиту, так і під час переходу на наступний рівень навчання. Він є головним засобом контролю якості навчання упродовж навчального року. Розширюється залучення старших студентів до різного виду тьюторської роботи з молодшими студентами (оплачуваної).

Дані про успішність заносяться в аналог нашої залікової книжки (Scheine). Тривалість навчання у вузі -- від 8 до 12 семестрів. По закінченні навчання в залежності від спеціальності і типу вузу здається або дипломний іспит (Diplom), або іспит на ступінь магістра (МА), або державний іспит (Staatexmen). Знання студентів оцінюється за 6-бальною системою: дуже добре (1); добре (2); задовільно (3); достатньо (4); недостатньо (5); незадовільно (6).

Існує чотири категорії викладачів: професор, асистент, науковий працівник і викладач спеціальних дисциплін (іноземних мов, спорту тощо). Функції перших двох виконують доктори, але професор повинен мати чималий досвід і обирається за національним конкурсом. Науковий працівник мусить мати вищу освіту, виконувати наукові дослідження і проводити практичні заняття зі студентами. Увесь викладацький склад має статус державних службовців. Викладачі університетів витрачають на наукову роботу приблизно 1/3 робочого часу, їхні колеги з вищих фахових шкіл мають удвічі вище тижневе лекційне навантаження, тому на дослідження у них залишається менше можливостей.

Як і в Україні, у Німеччині прийнято видавати диплом про вищу освіту. Його одержують випускники більшості математичних, природничих, економічних і соціально-наукових факультетів. Найбільш розповсюджений ступінь, присуджуваний після закінчення навчання на гуманітарних факультетах -- магістр.

Випускники університетів мають право продовжити наукову діяльність в аспірантурі (докторантурі) і по закінченні захистити дисертацію. Після закінчення аспірантури можна отримати ступінь Ph (Доктор).

Навчальний процес в Україні у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах:

- лекція;

- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

- консультація.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

Лекція - основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.

Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - текстах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговоренням за участю студентів, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

3. Умови вступу

Основні типи ВНЗ в Німеччині

У Німеччині існують 6 основних типів вищих навчальних закладів:

Університети (Universitaeten, Uni)

Класичні університети як і раніше є стовпом німецької вищої освіти. Тут не тільки навчають, а й проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Технічні університети (Technische Universitaeten, TU)

Головний акцент в цих університетах робиться на вивченні точних та інженерних наук. Хоча можуть викладатися і ряд гуманітарних дисциплін.

Університети прикладних наук (Fachhochschulen, FH)

Даний тип університетів дає більш прикладна освіта і за більш короткий термін, ніж класичні університети. Через практичної спрямованості навчання велика увага приділяється стажуванню за фахом.

Творчі вузи (Musik - und Kunsthochschulen)

У даних вузах навчають майбутніх художників, дизайнерів, архітекторів, музикантів, працівників медіа - індустрії та інших представників творчих професій. Основний акцент робиться на навчанні конкретним професійним навичкам.

Спеціальні вузи

До спеціальних належать вузи з вузькою спеціалізацією, такі, як педагогічні, медичні, ветеринарні та інші подібні вузи.

Недержавні, приватні вузи (Private Hochschulen)

До цієї категорії відносяться приватні вузи з державною акредитацією. Вартість навчання тут вище, ніж у державних вузах і складає близько від 1,500 до 4,000 євро за семестр, пропонується більше програм англійською мовою і пред'являються більш жорсткі вимоги при вступі.

Вимоги

Вимоги до знання мови

Навчання в німецьких вузах для іноземців передбачає здачу тесту на знання німецької мови. В основному, приймаються результати здачі тестів Deutsche Sprachprьfung fьr den Hochschulzugang auslдndischer Studienbewerber (DSH) або Test Deutsch als Fremdsprache (TestDaF). DSH можна здати тільки в Німеччині, а TestDaF - практично скрізь.

Вимоги до документів

Щодо переліку та порядку оформлення документів необхідно цікавитися на сайті обраного університету. У стандартний перелік документів, незалежно від програми навчання, як правило, входить наступне:

· нотаріально завірені копії документів про освіту та їх нотаріально завірений переклад на німецьку (англійська) мова;

· транскрипт з оцінками;

· мотиваційний лист англійською або німецькою мовою;

· рекомендаційні листи;

· автобіографія (CV);

· сертифікат про володіння мовою навчання (англійською або німецькою).

Вимоги для вступу в бакалавріат

Для вступу до бакалаврату університету в Німеччині необхідно:

· Мати атестат про повну загальну середню освіту і як мінімум 2 роки навчання в акредитованому вузі в своїй країні.

Інший варіант - після середньої школи або після першого курсу вузу здати предметний тест, який називається Feststellungsprьfung. Після здачі тесту, кандидату видається сертифікат, який дозволяє вступити до деяких німецькі вузи. Для здачі зазначеного тесту слід зареєструватися на підготовчі курси в коледжі при університеті, які називаються Studienkollegs.de.

Підготовка триває 1 рік і складається з курсу німецької мови і 5-7 профільних предметів залежно від того, на яку спеціальність в університет студент збирається подавати після закінчення коледжу.

Для вступу на підготовчі курси необхідно вже володіти німецькою мовою на рівні не нижче B2 згідно Європейської шкалою мовних компетенцій. Навчання в коледжі безкоштовне, необхідно оплачувати лише семестровий збір від 30 до 200 євро і медстраховку - 20-70 євро на місяць.

· Здати тест на знання німецької мови. Тест на знання німецької мови здавати не потрібно, якщо зданий предметний тест Feststellungsprьfung або планується навчання на міжнародній програмі, де навчання ведеться англійською мовою. У цьому випадку, доведеться здавати TOEFL або IELTS;

· Здати спеціалізований тест. Як правило, потрібно при вступі на спеціальності, пов'язані з декоративним мистецтвом, дизайном, музикою або спортом або тест на оцінку загальних академічних здібностей, наприклад, TestAs.

Вимоги для вступу до магістратури або докторантуру.

Для вступу до магістратури або докторантуру в Німеччині необхідно:

· мати диплом про вищу освіту, еквівалентний диплому бакалавра або магістра. Водночас, перед подачею документів рекомендується заздалегідь зв'язатися з секретаріатом факультету обраного університету для з'ясування, чи буде визнана ваша кваліфікація достатньою для вступу на післядипломну програму;

· здати тест на знання мови, німецької або англійської залежно від програми;

· знайти наукового керівника в цікавому німецькому вузі. Це стосується тих, хто збирається вступати до докторантури. Джерелом для пошуку наукового керівника можуть бути контакти викладача у вашому вузі, публікації в наукових журналах та інше.

Також можна скористатися пошуком в базі PhD програм на сайті Research Explorer, який містить докладний опис досліджень і проектів, якими в даний час займаються університети Німеччини, а також відповідні посилання та контакти.

Після того, як ви визначитеся з німецьким університетом, необхідно зв'язатися з деканом обраного факультету і направити разом із супровідним листом короткий опис вашої пропозиції з тематики дослідження (Research Proposal), опис вашого попереднього досвіду досліджень і резюме.

Позитивна оцінка академічних досягнень і досвіду кандидата приймальною комісією факультету має головне значення при прийнятті рішення про зарахування кандидата в докторантуру німецького університету.

У деяких випадках, кандидат може бути зарахований за умови виконання певних умов у ході навчання (наприклад, складання мовного іспиту або предметних тестів).

Процедура подачі документів

Для початку слід вибрати німецький вуз і програму навчання. Для цього можна скористатися Cайт Німецької служби академічних обмінів (ДААД) або іншим офіційним сайтом hochschulkompass.de. Далі можна приступити до подачі документів в обраний вуз.

Абітурієнти, які не є громадянами країн ЄС, Ліхтенштейну, Ісландії та Норвегії можуть подавати документи безпосередньо в університет або через онлайн -систему uni.assist.de.

Рекомендується звернутися в міжнародний відділ або приймальної комісії цікавить вас університету для уточнення Cпособ та порядку подання документів.

Перед подачею документів слід перевірити, чи знаходиться спеціальність, яку планується отримати, в національному переліку квотуємих дисциплін. У Німеччині існують дві категорії спеціальностей: квотної на рівні країни (Numerus Clausus) і квотної на рівні вузів.

У переліку спеціальностей, квотуємих на рівні країни знаходяться спеціальності, на вивчення яких існує великий попит, тобто бажаючих більше, ніж німецькі університети здатні зарахувати. Актуальний перелік квотуємих спеціальностей можна знайти на сайті Агентства вищої освіти.

Національні квоти розподіляються серед абітурієнтів згідно з їх середнім балом в шкільному атестаті. Також враховується, скільки часу абітурієнт знаходиться в черзі на надання квоти.

Рішення про зарахування на спеціальності, що не квотуються на національному рівні, приймаються на рівні самих вузів.

Подати ж заявку на PhD програму можна з сайту ДААД.

Дати подання документів у ВНЗ Німеччини.

Існують дві важливі дати: 15 січня і 15 липня. Якщо вчитися в Німеччині планується почати в жовтні, документи слід подавати в період з початку червня до 15 липня.

Якщо до навчання планується приступити в квітні, подавати документи потрібно в період з початку грудня до 15 січня.

Пошук фінансування

Як правило, плата за навчання в державних німецьких вузах цілком доступна в порівнянні з іншими країнами північної Європи - в середньому близько 500-750 євро в семестр, а в некторих землях Німеччини можна одержати вищу освіту безкоштовно.

В останньому випадку оплачуються тільки медстраховка - приблизно 40-65 євро на місяць - і семестрові внески - ще 30-200 євро на семестр. Тому фінансові кошти насамперед необхідні на покриття витрат на проживання та харчування.

Хоча мінімальний прожитковий мінімум становить 659 євро на місяць, реальні витрати сильно залежать від регіону проживання: найдорожчий варіант - велике місто на заході, найдешевший - невелике містечко на сході.

Якщо говорити про гранти на навчання в Німеччині, то самі університети їх не присуджують - це прерогатива різних державних і приватних фонді, більшість з них орієнтовані на аспірантів та молодих вчених у віці до 35-40 років. Грантів на навчання на бакалавра в Німеччині мало. Головним джерелом отримання фінансування для громадян республік колишнього Радянського Союзу є стипендіальні програми ДААД.

Додатковим джерелом коштів може бути підробіток під час навчання. За новими правилами іноземним студентам дозволяється підробляти в Німеччині до 120 днів у році.

Отримання візи

Для в'їзду і перебування в Німеччині більше 3- х місяців необхідно отримати національну візу. З переліком документів, необхідних для оформлення студентської візи, можна ознайомитися на сайті Посольства ФРН в РФ. Детальніше про візовий регулюванні можна дізнатися на сайті Міністерства закордонних справ ФРН.

Однією з вимог отримання студентської візи, є надання докази про наявність достатніх коштів на покриття витрат, пов'язаних з навчанням і проживанням у Німеччині. В даний час необхідно показати можливість забезпечити не менш 7,908 євро на рік або 659 євро на місяць.

Існують різні способи підтвердження наявності коштів. Ось найбільш загальноприйняті з них:

· документи, що підтверджують прибуток спонсорів навчання в Німеччині, наприклад, батьків студента. Це можуть бути оригінали податкових декларацій за останні 2-3 роки, укладення сертифікованого аудитора, документ про наявність банківського вкладу з необхідною сумою на рахунку і т.д;

· фінансова гарантія постійного резидента Німеччини;

· банківська гарантія;

· офіційний лист грантодателя;

· документ про наявність коштів на заблокованому банківському рахунку в німецькому банку. Перекладені грошові кошти на даному рахунку стануть доступні тільки після вашого прибуття до Німеччини. Відкрити його можна, наприклад, в Deutsche Bank.

Про це більш докладно можна прочитати на сайті посольства ФРН в розділі консульських питань.

Квартирне питання

Недороге студентське житло в Німеччині користується, як і скрізь, великим попитом, тому не дивно, що воно розлітається як гарячі пиріжки.

У разі виникнення труднощів у пошуку житла, слід зв'язатися з міжнародним відділом приймаючого вузу в Німеччині або представництвом ДААД в країні студента.

У Німеччині існує кілька основних варіантів для проживання студентів:

Гуртожиток

Кімната в гуртожитку - це найдешевший варіант проживання. У середньому, вона обходиться 130-260 євро на місяць. У гуртожитку також можна орендувати апартаменти з окремою маленькою кухнею та санвузлом, але коштувати це буде дорожче.

Місце в гуртожитку не надається автоматично. Для цього необхідно самостійно подати заявку в Товариство сприяння учням вузів, studentenwerke.de.

На цьому сайті можна заповнити заявку і стати в чергу. Зробити це слід якомога раніше, відразу після отримання запрошення з університету, оскільки конкуренція за житло в гуртожитку досить висока.

Cтуденська коммуналка

Німецькі студенти часто спільно орендують велику приватну квартиру, де кожен має свою окрему кімнату, а ванна і кухня знаходиться в загальному користуванні. Вартість оренди квартири, комунальних послуг та доступу до Інтернету розподіляється між усіма квартиронаймачами.

Кімната тут обійдеться дорожче, ніж в гуртожитку і складе приблизно 300 євро на місяць. Даний тип житла в Німеччині називають Wohngemeinschaften "(WGs).

Оголошення про оренду WG можна подивитися на сайтах www.wg - gesucht.de, www.studenten - wg.de, www.studentenwohnung.de, або www.zwischenmiete.de. Після прибуття до Німеччини можна також побачити оголошення на інформаційній дошці в самому вузі.

Окрема квартира

Оренда окремої квартири обійдеться в 400-600 євро на місяць. Вони здаються як з меблями, так і без меблів. Існує два види ренти - Kaltmiete («холодна плата» або базова рента), до якої не входять комунальні послуги, і Warmmiete (« тепла плата»), вже з урахуванням комунальних послуг.

Тому якщо студент побачить недороге пропозицію, але там буде зазначено «Kaltmiete», краще заздалегідь уточнити у господарів, скільки доведеться викласти за комунальні послуги та інші послуги, такі як домашній телефон, Інтернет або страховка, які разом можуть складати до 50 % вартості базової ренти.

Необхідно також врахувати, що більшість господарів квартир вимагають для в'їзду заставу в розмірі 1-2 місячної ренти та документ, що підтверджує платоспроможність квартиронаймача. Оголошення про здачу квартир публікуються на сайтах www.immonet.de, www.immobilienscout24.de, www.immowelt.de і www.wg - gesucht.de.

Медична страховка

Всі студенти (як німецькі, так і іноземні) у Німеччині, як правило, отримують поліс обов'язкового медичного страхування. Коштує він менше 50 євро на місяць. За цим полісом учні Вузів можуть відвідувати лікарів, при необхідності - проходити лікування в стаціонарних умовах, а також при подачі відповідної заявки - безкоштовно отримувати медикаменти.

Довідку (копію поліса) про наявність медичної страховки необхідно надати до ВНЗ в комплекті з іншими документами на зарахування. Без цього документа зарахування не проводиться.

Іноземні студенти, які не мають необхідної страховки у себе на батьківщині, зобов'язані укласти її в Німеччині. Інформацію та формуляри можна отримати в будь-якій касі обов'язкового медичного страхування, а консультацію з цього питання - у Відділі міжнародних зв'язків Вузу. До закінчення 14 -го семестру навчання (або досягнення 30 -річного віку) студенти отримують пільгову страховку.

Особи, які проходять підготовчі курси, особи, які навчаються на мовних курсах, а також абітурієнти у віці старше 30 -ти років не користуються правом на отримання поліса в касах обов'язкового медичного страхування. Вони повинні укладати приватну медичну страховку. Без документів, що підтверджують наявність дійсної в Німеччині медичної страховки, Відомство у справах іноземних громадян (Auslanderamt) дозвіл на перебування в країні не видає. Для осіб, які не користуються правом укладання обов'язкової медичної страховки, Товариство взаємодопомоги студентів уклало з приватними страховими компаніями угоду про надання пільгових тарифів. У цьому випадку приватна страховка коштує також близько 50 євро на місяць. Інформацію про неї можна отримати в Товаристві взаємодопомоги студентів (Studentenwerke).

Наші співвітчизники на рівні з представниками інших національностей можуть дозволити собі отримати вищу освіту в Німеччині, але для цього необхідно дотримати ряд формальностей:

Найнеобхіднішим документом є свідоцтво або атестат про середню освіту. На жаль, вітчизняний атестат не відповідає європейському рівню освіти. Тут не йдеться про якість освіти, просто на території Європи в багатьох країнах середня освіта триває 13 років, а у нас всього лише 11. Тому для вступу до університетів Німеччини необхідно пройти адаптаційний курс, який триває, як правило, не менше 2 -х років. Протягом курсу майбутні студенти вивчає поглиблено німецьку мову, а також безліч основних профільних предметів. По закінченні адаптаційного курсу і після здачі відповідних іспитів студенти автоматично зараховуються до вищого навчального закладу. Однак наявність двох курсів вищої освіти в одному з державних вищих навчальних закладів дозволяє або перевестися, або вступити до університетів Німеччини без проходження адаптаційного курсу.

Другим обов'язковою умовою є знання німецької мови, бажано підтверджене відповідним міжнародним сертифікатом, за відсутності якого майбутні абітурієнти проходять перед надходженням відповідний тест, який підтверджує знання мови.

Необхідно пам'ятати, що від інших європейських країн Німеччина відрізняється дуже скрупульозним дотриманням формальностей. Дати, установлені для подання документів, не можуть бути зрушені і документи, подані невчасно, не розглядаються зовсім.

Навчальних семестрів, як правило, два: літній і зимовий. До 15 липня можна подати заяву на літній семестр, до 15 січня - на зимовий. Крім атестата про середню освіту, надається виписка, в якій вказується список предметів, яких абітурієнт навчався в середній школі з оцінками за кожен з них. Ще німці вимагають автобіографію і лист чи прохання про зарахування на навчання з переліком причин, по яких ви хотіли б отримати освіту саме в цьому навчальному закладі. Всі документи повинні бути перекладені на німецьку мову, легалізовані і з них повинні бути зроблені копії, які в основному і надаються.

4. Порівняльна характеристика освіти в Німеччині і Україні

Україна посідає 46 місце зі 133 країн світу за якістю освіти. Такими є результати дослідження Всесвітнього економічного фонду за минулий рік. Згідно з цим звітом, за якістю професійної підготовки студентів, українські вузи є найкращими серед держав СНД, проте "пасуть задніх" у порівнянні з вищими навчальними закладами провідних держав світу.

Велика кількість дрібних ВНЗ, низька кваліфікація викладачів, відсутність у студентів мотивації до навчання, хабарництво - це, на думку західних освітян, основні проблеми, які роблять українську освіту неконкурентоспроможною.

Проблема української вищої освіти - це засилля малих вишів, які не відповідають своєму високому статусу і не можуть готувати кваліфікованих фахівців, вважає Френсіс Кернкрос, ректор коледжу Екзетер Оксфордського університету. За даними Міністерства науки та освіти, в Україні зараз нараховується 350 вищих навчальних закладів, і, вітчизняні чиновники також вважають, що цю кількість необхідно скоротити як мінімум втричі. Ще одна проблема, яка відсуває українські виші на "освітянські задвірки" - це сама якість навчального процесу та кваліфікація викладачів. На думку Френсіс Кернкрос, викладачі українських університетів не бажають займатися самоосвітою, зокрема, не читають сучасної іноземної літератури зі свого фаху, студенти ж - не гребують списуванням. "В українських ВНЗ занадто багато випадків, коли студенти дозволяють собі списувати на екзаменах. В Німеччині за такі речі відраховують. В Україні ж можливо взяти мобільний телефон на пару, або просто навіть здати чужу роботу замість своєї! Виходить, тут списування це просто-таки принцип університетського життя. Українці мають зрозуміти - навчання в університеті робить вас багатшими, це досвід. Спершу ви вкладаєте гроші у навчання, а потім ці гроші дуже швидко повертаються до вас у вигляді хорошої зарплати. Українці мають звикнути до думки, що освіта - це дорога справа".

Як це не парадоксально, хоч Україна має слабкі вузи, та натомість - сильних студентів. А конкурентоздатність випускників українських вузів - це, насамперед, наслідок їхнього стихійного виживання, вважає ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. "Що позитивного роблять українські університети? Вони дають свободу для ініціативних, найкращих студентів. Їхні вимоги не дуже жорсткі, тож студенти можуть більше часу приділити тому, що, вони вважають, буде корисним для них, щоб розвиватися. Мотивація в українських студентів страшенно висока, а логіка у них така: якщо вони собі самі не допоможуть, то їм ніхто не допоможе. І ця конкурентоспроможність українських студентів стосується і їх присутності на українському ринку праці, і їх навчанню в західних університетах.

В Україні можна перерахувати з десяток вузів, які дають ґрунтовні знання, стверджує заступник міністра науки на освіти Максим Стріха. Проблема в іншому - через те, що Україна не залучена в європейський і світовий освітні процеси, то й дипломи українських вузів суттєвої ваги не мають. "Ми суттєво програвали, навіть інформаційно. Про таку державу як Україна, двадцять років тому, взагалі не йшлося. Відтак до нас, відповідно, ставились як до чогось такого, чого немає на карті. А щодо студентів, то в будь-якому навчанні, студент є найактивнішою фігурою. І навіть в найкращому університеті, якщо студент не хотітиме здобути знання, він їх не здобуде".

Українські вузи не посідають провідних місць в авторитетних рейтингах вищих навчальних закладів світу. За одним із них, який склала Національна Рада наукових досліджень Іспанії, з-поміж 8 тисяч світових вузів Київський національний університет імені Шевченка опинився лише у другій тисячі. А от університети Німеччини потрапили в почесну "першу тисячу". Вчитися в німецьких вузах було престижно і за радянських часів.

переваги:

· прекрасна інфраструктура німецьких вузів;

· відносно ліберальна процедура вступу;

· відсутність будь-якої плати за навчання;

· можливість вибору будь-якої комбінації курсів на свій розсуд: стандартних програм в німецьких вузах не існує, а відвідування занять необов'язково;

· можливість пройти практику під час навчання у вузі і зібрати рекомендації фірм до отримання диплома;

· державна підтримка студентства.

недоліки:

· вузи перевантажені студентами;

· відносно дороге житло;

· повна свобода і самостійність студентів: випробування сили волі;

· тривалий університетський цикл.

Диплом, отриманий в Німеччині, яка є членом ЄС і слідує Болонському процесу в організації вищої освіти, відповідає міжнародним стандартам і відкриває дорогу до подальшої освіти та перспективної кар'єри в будь-якому куточку Європи чи світу.

Дипломи українських вишів все ж котуються закордонними компаніями. Існує певний список найкращих університетів України з кожного профілю - і коли міжнародні фірми обирають собі стажерів без досвіду роботи, в першу чергу вони дивляться на диплом, стверджує рекрутер міжнародної компанії з підбору персоналу Ганна Журавльова. Однак, українські вузи, а найперше це стосується гуманітарних та економічних факультетів, готують "спеціалістів широкого профілю". І якщо студент протягом навчання не замислювався на тим, аби отримати вузькофахові навички (а не бути просто юристом, філологом чи економістом), то у такому випадку роботу йому буде знайти важко. "Треба одразу, з першого-другого курсу вибудовувати, для себе план. Необов'язково одразу іти й працювати, але розуміти, ким ти хочеш бути, і, наприклад, перший-третій курси працювати в університеті, а потім, на четвертому - п'ятому застосовувати знання на практиці, а поки ти практикуєшся, можна й зрозуміти, ким би ти хотів бути", - говорить фахівець із підбору персоналу.

Висновок

Таким чином, сьогодні Німеччина є прикладом успішної та ефективної модернізації та інтернаціоналізації вищої освіти, які підвищують конкурентні переваги класичної традиційної німецької системи освіти і сприяють загальному соціально-економічному благополуччю цієї європейської країни.

За тривалий період становлення німецької нації вища освіта Німеччини переживали часи злетів і падінь. На її стан впливали і гуманістичні ідеї видатних німецьких мислителів, і прагматизм науково-технічного прогресу, і згубна ідеологія нацизму. Представник німецької нації ввібрав в себе практично всі переваги й недоліки класичного жителя Західної Європи.Німецька нація дала світові цілу плеяду видатних вчених, філософів, мислителів, державних діячів. Це не є випадковим: Отто фон Бісмарк свого часу говорив, що Німеччина своєю могутністю і славою зобов'язана в першу чергу своїй освіті.Національною особливістю освіти в Німеччині завжди було виховання високоморальної особистості. Пріоритети надавались не навчанню, а моральному становленню і вдосконаленню особистості в процесі виховання в традиціях гуманістичної етики.

Ідеалом німецької системи освіти була особистість, наділена такими рисами: самовизначенням, доброзичливістю, справедливістю, вольовими зусиллями, внутрішньою свободою вибору, самостійністю, вмінням розрізняти добро і зло, поважати порядок, правила, закони, дисципліну, підкорятися нормам, які існують в суспільстві, усвідомленням обов'язку перед іншими, державою, суспільством.Криза, яку переживає сьогодні вища освіта Німеччини, пов'язана як із зовнішніми (економічними, соціально-політичними), так і з внутрішніми (психологічними) чинниками. Фіхте вважав, що шлях до морального відродження Німеччини пролягає через сферу морального виховання, головне в якому не накопичення знань, а розвиток розуму, ініціативності, самостійності і формування характеру високоморальної особистості. Звернення до здобутків німецької класичної філософії, відродження гуманістичних принципів, втілення в життя теоретичних положень видатних німецьких психологів, є, на наш погляд, тим шляхом виходу з кризи вищої освіти не лише в Німеччині, а й по всій Європі, який намагаються знайти сьогодні провідні освітяни, педагоги, психологи, державні діячі.

Я вважаю здобути якісну освіту в Україні можна. На мою думку, важливо поєднати теорію з практичними навичками. "Я гадаю, що десь з другого курсу вже потрібно плідно працювати на своє майбутнє. Адже після випуску з університету можна залишитися, як у старій казці, біля розбитого корита".

Germany passes through the field of moral education, above which no accumulation of knowledge and the development of mind, initiative, independence and the formation of highly moral character of the individual. Appeal to the achievements of German classical philosophy, renaissance humanist principles, implementation of theoretical positions of prominent German psychologist, is, in our opinion, the way out of the crisis of higher education not only in Germany but all over Europe who are trying to find today 's leading educators, teachers, psychologists, public figures.

I think to get a quality education in Ukraine is impossible. In my opinion, it is important to combine theory with practical skills. " I think that somewhere in the second year are required to work productively on their future. Fact, after graduation you can stay as the old tale, with nothing."

Додаток 1

Терміни болонського процесу

освіта навчальний німеччина болонський

1. Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем вищої освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Офіційною датою початку процесу прийнято вважати 19 червня 1999, коли була підписана Болонська декларація.

2. European Credit Transfer and Accumulation System (Європейська система переведення і накопичення кредитів) - загальноєвропейська система обліку навчальної роботи студентів.

3. Кредитно- модульна система організації навчального процеса (КМСОНП) - це модель організації навчального процеса, яка грунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

4. Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального НАВАНТАЖЕННЯ необхідного для засвоєння змістовіх модулів або блоку змістових модулів;

5. Модуль - це задокументована завершена частина освітньо - професійної програми (навчальної дисципліни, практики, ДЕРЖАВНОЇ атестації), шо реалізується відповідними формами навчального процесу;

6. Змістовний модуль - це система навчальних ЕЛЕМЕНТІВ, шо поєднана за ознакою відповідності ПЄВНЄВ в навчальному об'єктові.

7. Залікомва книмжка -- документ, у якому містяться записи про здачу студентом заліків, іспитів, захисту курсових і дипломних робіт, виробничої та педагогічної практики.

8. Колоквіум (лат. colloquium) - форма перевірки та оцінювання знань учнів у системі освіти, переважно в вузах. Як правило, являє собою проведений з ініціативи викладача проміжний міні-екзамен в середині семестру, який має на меті зменшити список тем, що виносяться на основний іспит, і оцінити поточний рівень знань студентів.

9. Іспит (лат. examen; латинське слово, що позначало, насамперед, язичок, стрілку у ваг, потім, в переносному значенні, оцінку, випробування) - найбільш поширена оцінка знань людини. Відмінною рисою іспитів є те, що вони проводяться рідко, між екзаменаційними сесіями не буває менше двох місяців.

10. Курсова робота - завдання, яке виконується студентами вищих та середньо-спеціальних навчальних закладів у певний термін і за певними вимогами. Часто курсові роботи виконують з предметів, які є основними за фахом.

Додаток 2

Будучи одним з ініціаторів і активних учасників процесу європейської інтеграції в галузі освіти, починаючи з 1999 р., Німеччина досить обережно реформує свою систему вищої освіти, прагнучи зберегти свої освітні традиції.

Ряд поправок до Закону про вищу освіту 1998р. закріпили мінімум необхідних вимог для реалізації Болонської декларації, надавши їм статус доповнюючих національну освітню систему. Тим самим вузам Німеччини було надано право вибору підготовки студентів, як за класичним, так і за новим європейським варіантом підготовки бакалаврів та магістрів. Для другого варіанту законодавством передбачено нові механізми акредитації програм і курсів, а також нова система оцінки якості освіти.

Сьогодні в Німеччині вже розробляються і впроваджуються навчальні програми, орієнтовані на отримання ступенів бакалавра та магістра. У літньому семестрі 2002 р. у вузах Німеччини завершилося 5444 бакалаврських та 367 магістерських курсів. Робоча група Європейської комісії, Ради Європи, ЮНЕСКО, Конференція німецьких ректорів (HRK) створили «Німецьке додаток до диплома». Поряд з ним дійсною є європейська версія Додатку до диплома.

Для оцінки якості і забезпечення стандартів нових навчальних курсів і присуджуються ступенів бакалавра та магістра в Німеччині створюється міжінституційна система забезпечення якості, яка доповнює вузівські системи управління якістю освіти.

В рамках цієї системи Конференція міністрів освіти і культури та Конференція ректорів університетів затвердили акредитаційну систему, що об'єднує Центральну акредитаційнумежземельну раду і різні агентства для незалежної оцінки змісту та якості нових навчальних курсів. Німеччина також включена в процес взаємодії з мережею європейських агентств оцінки якості освіти.

Законодавчьо закріплені ініціативи знайшли підтримку з боку федерального уряду та урядів земель, виражену у розробці та реалізації пілотних програм і проектів, спрямованих на структурну підтримку реформ.

Для підтримки запровадження двоступеневої системи було проведено кілька спеціальних програм: пілотна програма «Орієнтація навчальних програм на міжнародні стандарти», «Майстер +» - програма, що дозволяє легко увійти в систему вищої освіти Німеччини іноземним студентам, Програма двосторонньої інтеграції двоступеневих досліджуваних програм.

У вересні 2000 р. Конференція міністрів освіти і культури прийняла основні критерії для введення кредитної системи та модульного принципу навчання, а з 1 жовтня 2001 р. федеральний уряд і уряди земель підтримали новий пілотний проект «Розвиток системи кредитів у закладах вищої освіти», в який включилися тринадцять земель з 33 проектами. Проект спрямований на забезпечення порівнянних стандартів для розподілу кредитів за модулями основній (обов'язковій) програми навчання, введення адаптованої системи - для екзаменаторів та впровадження кредитної системи в навчальний та екзаменаційний процес. Розвитку кредитної системи сприяла підтримка Групи розвитку, що складається з представників федерального уряду, урядів земель, зовнішніх експертів від Конференції ректорів, Німецької служби академічних обмінів (DAAD), Центрального агентства розвитку та акредитації в Ганновері (ZEVA). Протягом 2000-2001 рр.. 185 вузів Німеччини адаптували європейську систему перезарахування одиниць (ECTS) по 1340 дисциплін (в бакалаврських, магістерських і традиційно вивчаються курсах).

Для сприяння мобільності студентів і викладачів незалежна комісія у вересні 2001 р. підготувала для Федерального міністерства закордонних справ спеціальну доповідь з питань міграції до Німеччини, основні положення якого були включені до Федерального урядовий імміграційний білль.

Для поліпшення становища іноземних студентів, викладачів і дослідників в Німеччині робиться ряд заходів, покликаних адаптувати іноземців до німецьких умов освіти: вводяться спеціальні служби для реєстрації іноземців, комплексні служби по соціальному забезпеченню в німецьких університетах, організовуються безкоштовні курси німецької мови і т.д. У 2000 р. Конференція ректорів схвалила тест «TestDaF» (німецька як іноземна), що дозволяє іноземцям оцінити свій рівень знання німецької мови.

Німеччина бере активну участь у комплексних програмах та проектах міжвузівського міжнародного співробітництва, таких, наприклад, як: Міжнародний проект Юнітек, організуючий стажування студентів інженерних спеціальностей у Швейцарії, Іспанії, Голландії, Італії, Великобританії, установа Центральної наукової «Міжнародної школи передових технологій» (ISAT) при Кайзерівсько університеті, створення консорціуму співпраці з вищої освіти Веймарського університету з вузами США, Голландії та Італії, а також низці інших проектів.

Список використаної літератури

1. Афанасьев А.Н. Болонский процесс в Германии // Высшее образование сегодня. 2003. № 5.

2. Гречникова И.Ю. Обзор образовательной системы Германии // http://liber.rsuh.ru/Conf/Region2002/grechnikova.htm.

3. Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация//Зеркало недели. - № 48(473). -13-19 декабря 2003.

4. Приложение «Обзор систем высшего образования стран ОЭСР». Центр ОЭСР. ВШЭ, 2004.

5. Statistisches Bundesamt: Buildung im Zahlenspiegel, Stuttgart 2001

6. Tauch Christian. Accreditation: a Change of Paradigm in German Higher Education // EAIE Forum. 2000. Vol. 2. -No. 1. -P.12-14 {Акредитація: зміна парадигми у німецькій вищій освіті}.

7. www.bmbf.de/.

8. www.daad.ru.

9. www.eurodice.org/eurybase/ (The Eurydice information network on education in Europe).

10. www.geducation.hotbox.ru.

11. www.germany-edu.by.ru.

12. www.ibe.unesco.org/International/Databanks/Dossiers/pgermany.htm.

13. www.liber.rsuh.ru/Conf/Region2002/grechnikova.htm.

14. www.ostriv.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=396&Itemid=1101.

15. www.s-osvita.com.ua/content/view/578/153/.

16. www.vstrechauk.v-teme.com/products.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Загальна характеристика та особливості трьох основних систем освіти, що використовуються в сучасній Німеччині: шкільна, професійна та вища. Схема на напрямки взаємодії між системами. Умови присвоєння звання доктора наук. Вдосконалення української освіти.

    презентация [558,2 K], добавлен 14.05.2014

  • Переваги вищої освіти в Німеччині. Вимоги до володіння мовою. Безкоштовність, доступність, відсутність вступних іспитів, перспективність, якість та академічна свобода. Витрати на навчання та проживання в Німеччині. Проживання в студентській комуналці.

    презентация [235,2 K], добавлен 21.11.2014

  • Основні положення організації системи освіти у вищій школі на принципах Болонського процесу. Необхідність трансформації існуючої в Україні системи вищої освіти до європейських вимог, упровадження нових підходів та технологій навчально-виховного процесу.

    реферат [16,8 K], добавлен 02.11.2011

  • Вивчення особливостей системи вищої освіти, яка може бути унітарною або бінарною, однорівневою або дворівневою. Вчені ступені у Великобританії та Німеччині. Вимоги вступу до ВНЗ, особливості навчального процесу. Роль Болонського процесу для систем освіти.

    реферат [30,6 K], добавлен 15.12.2012

  • Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.

    реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011

  • Можливості і переваги навчання у Німеччині. Підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови в контексті євроінтеграції. Проблеми забезпечення освітою дітей-біженців та емігрантів. Принципи толерантності, мирного співіснування та міжкультурного виховання.

    реферат [27,2 K], добавлен 08.09.2014

  • Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.

    курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009

  • Професійна підготовка фахівців як процес "виробництва" інтелектуального продукту. Шляхи удосконалення організації навчання у вищих навчальних закладах. Аналіз модульно-розвиваючих програм навчання у контексті європейської інтеграції в Болонський процес.

    статья [13,3 K], добавлен 14.05.2011

  • Витоки вищої освіти в Україні, історія її формування. Чотири рівні акредитації, встановлені Законом України "Про освіту". Тенденції зміни кількості ВУЗів та студентів на сучасному етапі. Територіальний розподіл кількості вищих навчальних закладів.

    презентация [617,7 K], добавлен 04.11.2013

  • Особливості системи освіти Німеччини: початкової, середньої, вищої. Повноваження держави і федеральних земель у розвитку і регулюванні освіти. Шкала оцінювання учнів та студентів. Болонський процес у гімназіях та університетах. Реформи освітньої системи.

    презентация [708,5 K], добавлен 24.05.2016

  • Якісні і кількісні характеристики вищих навчальних закладів у Норвегії, порівняння з Україною. Ступенева система освітньо-кваліфікаційних рівнів. Перелік спеціальностей і кваліфікацій підготовки фахівців з вищою освітою. Аналіз Болонської системи освіти.

    контрольная работа [590,0 K], добавлен 15.02.2012

  • Аналіз системи управління вищою освітою в Україні. Основні завдання Міністерства освіти і науки України: сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, здійснення державного інспектування. Характеристика системи стандартів вищої освіти.

    реферат [49,1 K], добавлен 30.09.2012

  • Вища освіта: структура та зміст. Соціально-педагогічні умови якісної освіти в Україні. Види навчальних закладів. Моделі освіти, характеристика, принципи та загальні закономірності педагогічного процесу. Організація та прогнозування освітньої галузі.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 05.07.2009

  • Вища освіта в Україні. Ступеневість вищої освіти. Роль виховного процесу у вищих навчальних закладах. Схема "фотографування" навчального процесу під час проведення заняття. Аналіз виховної роботи в Нововелідницькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

    отчет по практике [1,0 M], добавлен 20.05.2015

  • Комплексне поєднання різних ступенів, від дошкільних закладах до вищої освіти, в існуючій системі освіти в Естонії. Дозвіл на проживання для навчання. Стипендії на навчання в навчальних закладах. Порівняльна характеристика освіти в Естонії й Україні.

    реферат [20,4 K], добавлен 09.11.2010

  • Дослідження національної специфіки та особливостей сучасної системи французької освіти. Перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх. Характеристика видів вищих навчальних закладів України. Доступ громадян до вищої освіти.

    реферат [31,2 K], добавлен 29.11.2012

  • Вища освіта на Україні та Болонський процес. Започаткування Болонського процесу. Запровадження кредитної системи. Переспективи для студентів. Відмінність української вищої освіти від європейської.

    реферат [17,2 K], добавлен 22.07.2007

  • Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.

    реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Оцінювання вищої освіти в контексті приєднання України до Болонського процесу. Реформування освітньої системи в Україні. Самостійна робота як системоутворюючий елемент навчальної діяльності студентів. Ліцензування та акредитація навчальних закладів.

    доклад [30,3 K], добавлен 06.05.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.