Значення здорового способу життя для правильного психоемоційного виховання підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення здорового способу життя для правильного психоемоційного виховання підлітків

Здоров'я є інтегральною характеристикою особистості і визначає якість життя. Сьогодні в Україні фіксують високий рівень захворюваності населення, особливо серед дітей і підлітків. Зокрема, за період навчання у школі кількість здорових дітей з першого до одинадцятого класу зменшується у 3-4 рази [ Гончаренко М.С. Валеологические аспекты духовности. - Харьков, 2007. - 400., с. 2]. Тому збереження і зміцнення здоров'я дітей, формування духовних потреб і навичок здорового способу життя є пріоритетними напрямами розвитку суспільства і надзвичайно важливим для їх виховання як повноправного члена сучасного суспільства. Крім того, в наш час активно вивчається проблема психоемоційного стану підлітків, що виражається в процесах пристосування до умов оточуючого середовища, адже дезадаптивність не зводиться лише до емоційного феномену, а відображається в мотиваційних, вольових, характерологічних компонентах особистості [ Луцик Д. Все починається з сім'ї. - Дрогобич: Коло, 2004. - 140с., с. 128].

Протягом останнього часу спостерігається тенденція до значного зростання кількості нервових розладів та розладів психіки і поведінки в неповнолітніх. Тому їх адаптація до змін навколишнього середовища набуває все більшого значення для сучасної науки. Досить часто неповнолітні стикаються з рядом проблем, що пов'язані з недостатньою психологічною готовністю до тих чи інших подій, з руйнуванням роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій, втрати роками закріплених взаємин з колективом та формуванням нових навичок, а також з невмінням здійснювати психологічну саморегуляцію власної діяльності та поведінки [ Логвин М.М. Духовна безпека населення - як складова його фізичного і психічного здоров'я // Безпека життєдіяльності. - 2006. - № 4. - C.21-26. , с. 35].

Психоемоційний стан - один з можливих режимів життєдіяльності людини, на фізіологічному рівні відрізняється визначеними енергетичними характеристиками, а на психологічному рівні - системою психологічних фільтрів, що забезпечують специфічне сприйняття зовнішнього світу. Вони є одночасно як зрізами динаміки особистості, так і інтегральними реакціями особистості, обумовленими її відносинами, поведінковими потребами, цілями активності й адаптивності в оточуючому середовищі. Психологічна адаптація розуміється як один із провідних чинників і як необхідна умова соціалізації [ Поташнюк Р.З. Соціально-екологічна сутність здоров'я / Р.З. Поташнюк. - Луцьк: 1995. - 92 с., с. 43].

Поєднання зниження м'язової навантаження з наростанням інтенсивності нервово-психічної діяльності сприяє погіршенню працездатності та навчання, зниженню стійкості до простудних захворювань, збільшенню рівня захворюваності. Зниження рухової активності в першу чергу позначається на прояві порушень з боку нервової, серцево-судинної систем, органів дихання, системи травлення.

Тому важливіше місце в науковій організації правильного психоемоційного виховання неповнолітніх займає формування здорового способу життя, яке повинно відбуватись згідно основним принципам педагогічної освіти і бути невід'ємним компонентом фізичної культури студентської молоді.

Поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідношеннях тріади: здоров'я - здоровий спосіб життя - культура здоров'я.

Здоров'я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я - це стан повного фізичного, душевного (духовного) та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад. Тому здоров'я розглядається не лише як ресурс, а як мета життя. За Національною програмою «Діти України» визначено чотири аспекти здоров'я: фізичне, психічне, духовне, соціальне. Поняття «здоров'я» нерозривно пов'язане з поняттям «здоровий спосіб життя» як сценарій життєдіяльності, спрямованої на збереження та поліпшення здоров'я людей [ Логвин М.М. Духовна безпека населення - як складова його фізичного і психічного здоров'я // Безпека життєдіяльності. - 2006. - № 4. - C.21-26. , с. 25].

Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров'я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров'я, і характеризується високим рівнем культури поведінки щодо власного здоров'я та здоров'я оточення.

Формування здорового способу життя є за своєю сутністю системоутворювальним проектом, який спрямований на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовно-морального стану людини.

Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього потрібні знання основних положень фізіології, психології людини, соціології, інших суміжних дисциплін, що в сукупності дозволять реалізувати необхідні технології, які зберігають, зміцнюють, здоров'я, формують свідоме ставлення до власного здоров'я і проявляються у відповідних позитивних учинках і діях [ Поташнюк Р.З. Соціально-екологічна сутність здоров'я / Р.З. Поташнюк. - Луцьк: 1995. - 92 с. , с. 25].

Молодь називає здоров'я своєю цінністю, проте тільки третина молоді вважає, що вона добре піклується про своє здоров'я і до найефективніших заходів для підтримання здорового способу життя відносить активний відпочинок на природі, оптимальний режим праці та відпочинку та відмову від вживання міцного алкоголю. Молодь неоднаково реагує на проблеми зі здоров'ям і ставиться до їх вирішення, тобто рівень усвідомлення цінності здоров'я, відповідальності за його збереження та ступінь життєзбережувальної активності істотно відрізняються.

Сповідування здорового способу життя та підтримка здоров'я на належному рівні є, в першу чергу, особистою відповідальністю для кожної людини, але саме держава суттєво впливає на створення необхідних умов та надання різносторонньої підтримки.

Діяльність із формування здорового способу життя неповнолітніх в Україні здійснюється через ряд установ, закладів та організацій. До їх переліку входять:

- навчальні заклади (програмні та факультативні освітні курси);

- позашкільні заклади;

- центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- оздоровчі та медичні установи;

- клуби за місцем проживання;

- програми та проекти громадських організацій;

- інформаційні заходи через ЗМІ тощо [ Державний стандарт базової i повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти i науки України. - 2004. - № 1. -C. 30-65. , с. 30].

Здоровий спосіб життя - це спосіб життя, оснований на принципах раціональної організованості, активності, праці, загартовує і захищає від несприятливої дії навколишнього середовища і дозволяє до глибокої старості зберігати етичне, психічне і фізичне здоров'я. Здоровий спосіб життя вимагає дотримання таких настанов:

– ознайомлення з науково-медичною літературою з цих питань;

– чергування праці та відпочинку;

– відмову від шкідливих звичок;

– самостійні заняття спортом і фізичною культурою;

– дотримання режиму дня і рухового режиму;

– використання різних засобів фізичного виховання, спорту і туризму в повсякденному житті;

– перебування певний час на свіжому повітрі [ Гончаренко М.С. Валеологические аспекты духовности. - Харьков, 2007. - 400., с. 41].

Можна виділити деякі базові компоненти, на основі яких і будується ведення здорового способу життя неповнолітніх. До них відносяться:

1. Раціональне харчування.

2. Фізична активність.

3. Загальна гігієна організму.

4. Загартовування.

5. Відмова від шкідливих звичок (попередження шкідливих звичок).

Раціональне харчування. Даний компонент розглядається як один з найважливіших критеріїв здорового способу життя, і в книгах, присвячених даному питанню, він піддається найбільш ретельному дослідженню. Адже безсумнівно те, що харчування виконує одну з найголовніших функцій у забезпеченні життєдіяльності людського організму. Нераціональне ж харчування істотно покращить ризик виникнення захворювань, які можуть навіть призвести до смертельного результату (наприклад, зайве накопичення холестерину, що міститься в жирних продуктах, викликає атеросклероз).

Щоденний раціон неповнолітньої людини повинен бути строго збалансований. Він повинен містити в достатній кількості і оптимальному співвідношенні всі необхідні організму речовини. А для цього йому потрібно бути різноманітним. У нього повинні входити продукти самих різних груп: зернові, стручкові плоди, продукти тваринного походження (нежирні), овочі і фрукти. підліток психоемоційний здоровий загартовування

Загальна гігієна організму. Гігієна організму пов'язана, перш за все, з підтриманням чистоти шкірного покриву. Проблема чистоти шкірного покриву досить актуальна для людини, так як: приблизно 2,5 млн. потових і сальних залоз виділяють близько 0,5 л поту і близько 20 г сала на добу, в поверхневих шарах шкіри йде безперервне оновлення клітин, на брудній шкірі можуть матися шкідливі для здоров'я людини мікроорганізми. При забрудненні шкіри засмічуються вивідні протоки потових залоз, і порушується здатність організму до терморегуляції. На брудній шкірі легко розвиваються грибкові захворювання, лікування яких вимагає багато часу. Природно, що всі ці факти переконують нас у необхідності підтримання чистоти тіла [ Ткаченко Л. Демографiчну кризу можна подолати, якщо … // Освiта України. - 2005. - № 10 (4 лютого). - С.10., с. 10].

Загартовування. Це досить широке поняття також входить в загальну концепцію здорового способу життя. Раніше під загартовуванням розуміли насамперед або навіть виключно звикання організму до холоду. Зараз це поняття тлумачать ширше - загартовування означає зміцнення опірності організму до будь-яких чинників зовнішнього середовища, що викликає стан стресу, тобто напругу. До таких факторів належать низька і висока температура повітря, надмірно знижена або підвищена вологість, різкі зміни атмосферного тиску і т.д. Однак найбільш важливим залишається все ж загартовування до надмірного охолодження, а іноді й до перегрівання.

Відмова від шкідливих звичок. Школяр, що йде вулицею з пляшкою пива чи сигаретою в руках - картина, яка нині мало кого дивує. За кількістю неповнолітніх курців та пияк Україна посідає одне з перших місць у Європі. І наслідки нездорового способу життя підлітків та молоді даються взнаки вже нині. Перш за все необхідно зазначити, що в ідеальному випадку здоровий спосіб життя передбачає не відмову від шкідливих звичок, а початкову їх відсутність, що особливо актуальне для неповнолітніх. Якщо ж з якихось причин вони вже є унеповнолітнього, то необхідно вжити всіх заходів, щоб звільнити даного індивіда від настільки згубних для нього самого пристрастей.

До шкідливих звичок перш за все відносять вживання неповнолітніми алкоголю, тютюнопаління, причому куріння представляється як більш поширена звичка, а отже і як більше зло для неповнолітньої людини. Куріння наражає на небезпеку багато життєво важливі органи. Курці ризикують отримати легеневі захворювання, а також піддаються підвищеної небезпеки ішемічної хвороби серця та інсульту. Сигарети прискорюють звуження артерій, зменшують вміст кисню в крові на цілих 15%, а, отже, створюють перевантаження всієї серцево-судинної системи. Не менш шкідливий для організму неповнолітніх і алкоголь.

Рівень освіти багатьох розвинених країн світу підтверджує, що одним із важливих факторів, який значно впливає на показники здоров'я є фізична культура і спорт. Тобто, система освіти і виховання може суттєво впливати на спосіб життя та стан здоров'я молодої людини. В практичній діяльності вітчизняних навчальних закладів ключову роль у розвитку негативних тенденцій зниження рівня здоров'я молоді відіграє відсутність культури, недооцінка цінності здоров'я та ведення здорового способу життя. Проблеми формування здорового способу життя студентів у нових соціально-економічних умовах в Україні набувають особливої актуальності. Перш за все, це пов'язане з несприятливими екологічними обставинами, неправильним способом життя, постійними стресами та іншими факторами. Концепція державної фізкультурно-спортивної політики полягає у переході від формальної погоні за масовістю - до рекреаційно-оздоровчого та профілактичного ефекту, утвердженню здорового способу життя. На відміну існуючих підходів, в основу системи фізичного виховання необхідно покласти не стільки прагнення досягти певних характеристик фізичного розвитку та фізичної підготовленості молодої людини, скільки переорієнтацію на профілактику захворювань і реабілітацію після них, подовження життя та активне довголіття.

Охорона здоров'я в усьому світі, в тому числі і в Україні, прагне розвивати, охороняти та зміцнювати людське здоров'я. Цьому сприяє профілактичний характер сучасної медицини, розсповсюдженість кваліфікованого безкоштовного лікування, загальнодоступність медицини, широка мережа лікувально-профілактичних закладів (санаторіїв, профілакторіїв тощо). Особливе місце у системі охорони здоров'я належить фізичній культурі та спорту, а отже, і фізичному вихованню.

Фізична культура - частина загальної культури суспільства, одна з сфер соціальної діяльності, спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних здібностей людини. Основні показники стану фізичної культури в суспільстві - рівень здоров'я і фізичного розвитку людей, ступінь використання фізичної культури у сфері виховання та освіти, у виробництві, побуті, спортивні досягнення. Фізична культура займає провідну роль в дотриманні здорового способу життя. Для нормального функціонування організму підлітка необхідна певна кількість рухової активності, яка втілюється у фізичних вправах. Регулярні фізичні навантаження приводять організм у стан тренованості, в основі якого лежить процес адаптації, тобто пристосування функцій різних органів до нових умов їх діяльності. Численні дослідження свідчать про корисний вплив регулярних занять фізичними вправами на здоров'я і фізичний стан людини будь-якого віку. У різні вікові періоди ці заняття мають різні цілі. У підлітковому віці роки заняття особливо важливі: вони спрямовані на вдосконалення фізичної підготовленості, фізичного розвитку і фізичної працездатності, профілактику захворювань, які можуть розвинутися в старшому віці [ Формування навичок здорового способу життя в дітей i підлітків / Н.Ю. Максимова та ін. - K.: Нікоцентр, 2001. - 264 c. , с. 109].

Фізичне виховання - це органічна частина загального процесу виховання, соціально-педагогічний процес, спрямований на зміцнення здоров'я, гармонійний розвиток форм і функцій людського організму. Основні засоби фізичного виховання - виконання фізичних вправ, загартування організму, гігієна праці та побуту [ Щедрина A. Г. Онтогенез и теория здоровья / A. Г. Щедрина. - Новосибирск: Наука, 1989. - 173 с., с. 102].

На відміну від охорони здоров'я, фізична культура не має чітко визначеної області дії, вона призначена для всебічного розвитку людського тіла і духу. Кажучи спрощено, якщо охорона здоров'я бореться з наслідками негативних процесів, то фізична культура їй попереджає, допомагає їх уникнути.

Здоровий спосіб життя є не лише невід'ємною складовою частиною фізичного здоров'я людини, але й складовою найпроблематичнішою: те, чи дотримуватися засад здорового способу життя, чи ні - завжди залежить від більш чи менш свідомого вибору людини. Головними «ворогами» здорового способу життя неповнолітніх також можна назвати культурні забобони, деякі соціальні чинники (недостатня матеріальна забезпеченість батьків тощо), а також так звані «шкідливі звички», які мають одночасно психологічну, культурну і соціальну природу. Фізичне виховання неповнолітніх покликане послабити та нейтралізувати дію цих негативних факторів, які щороку призводять до зростання смертності та погіршення загального стану здоров'я населення України.

Отож, здоровий спосіб життя неповнолітніх - це сукупність профілактичних заходів, спрямованих на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організму і поліпшення загального самопочуття. Ведення здорового способу життя неповнолітніми передбачає не хаотичне використання різних методик, але і застосування індивідуального, ретельно підібраного плану. План цей повинен враховувати фізіологічні і психологічні особливості конкретної неповнолітньої людини. Здоровий спосіб життя не передбачає якусь спеціальну фізичну підготовку неповнолітнього, його принципи розраховані на використання їх звичайною людиною з метою підтримки працездатності та нормалізації життєдіяльності організму.

Размещено на Allbest.ru