Формування соціальної зрілості студентів економічного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

УДК 371.124

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

13.00.07 - теорія і методика виховання

МИХАЙЛОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент

Радул Валерій Вікторович,

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

завідуючий кафедрою педагогіки, м.Кіровоград.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Гончаренко Семен Устимович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України,

головний науковий співробітник, м.Київ;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Болгаріна Валентина Сергіївна,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідуюча лабораторією педагогічної соціології, м. Київ.

Провідна установа: Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг

Захист відбудеться 27 лютого 2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.445.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9 ).

Автореферат розісланий 25 січня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Розвиток українського суспільства вимагає не лише здійснення соціально-економічних реформ, а й внесення суттєвих корективів у підготовку майбутніх фахівців, які ці реформи будуть втілювати в життя. Сучасна система підготовки студентів-економістів, зокрема в технікумах, нині є лише фахово спрямованою, що певною мірою виправдано. Але виникає необхідність звернути увагу й на інший бік підготовки студентів-економістів - формування у них особистісних характеристик. Таким якісним утворенням особистості студентів економічного профілю може бути соціальна зрілість.

Під соціальною зрілістю розумітимемо якісний ступінь розвитку особистості в умовах конкретного соціального середовища, який забезпечує творче входження її в різні види культури й сприяє інтенсивному її соціально-професійному зростанню.

Необхідність формування соціально-професійних якостей майбутнього фахівця економічного профілю пояснюється зрослими вимогами як до його фахової підготовленості, так й загальними проблемами, що існують сьогодні в суспільно-гуманітарній сфері:

суттєве розширення меж вільного самовизначення та самореалізації особистості;

функціонування значної кількості нових суб'єктів культурно-ціннісної діяльності.

У цьому зв"язку вивчення соціальної зрілості студентів-економістів пояснюється цілеспрямованістю стимулювання їхнього професійного самовиховання, формування ініціативи, вироблення та розвитку особистісного стилю їхньої наступної професійної діяльності.

Теоретико-методологічною основою формування соціальної зрілості особистості студента економічного профілю виступає категорія цілісності, яку ми розглядаємо через взаємозв'язок його соціальної активності, соціального самовизначення та соціальної відповідальності.

Процес формування соціальної зрілості особистості повинен відображати як об'єктивні закономірності, властиві цьому процесу, так і способи їх поєднання з метою та завданнями виховання особистості студента. соціальний зрілість студент педагогічний

Провідним критерієм соціальної зрілості особистості студента економічного профілю ми виокремлюємо його соціальну активність.

Процес формування соціальної зрілості особистості вчителя детально досліджували Ю.П.Бардін, Є.І.Головаха, Р.Г.Гурова, Л.М.Дениско, М.П.Лебедик, В.В.Радул, Р.І.Хмелюк, П.М.Якобсон та інші.

Проблемами формування різних аспектів соціальної активності особистості займалися К.О.Абульханова-Славська, В.С.Бакіров, Т.О.Ільїна, Т.М.Мальковська, В.О.Сластенін, Н.В.Кічук та інші.

Такі дослідження окремих аспектів соціального самовизначення здійснювали В.Л.Лебедєва, В.А.Матусевич, Г.П.Ніков, В.Ф.Сафін та інші.

Дослідження соціальної відповідальності проводили Л.І.Грядунова, С.І.Дмитрієв, С.В.Куликівський, К.Муздибаєв, М.І.Сметанський та інші.

Аналіз сучасних досліджень свідчить, що вивчення проблеми соціально зрілої особистості через призму взаємовпливу зовнішніх та внутрішніх взаємодій у процесі її розвитку пов'язане з актуалізацією світоглядної проблематики. Від того, наскільки соціально зрілим буде майбутній фахівець - настільки він визначатиме свою професійну роль у контексті більш широких суспільних цілей. Якраз цим пояснюється актуальність теми дисертаційного дослідження "Формування соціальної зрілості студентів економічного профілю".

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка у процесі розробки теми "Соціальна зрілість особистості" (№ 021225416)

Об'єкт дослідження - процес формування соціальної зрілості студентів економічного профілю.

Предмет дослідження - педагогічні умови ефективного формування соціальної зрілості студентів економічного профілю.

Мета дослідження - виходячи із завдань підготовки сучасного фахівця економіста та особливостей процесу цілісного формування його особистості, запропонувати педагогічні умови ефективного впливу різних видів навчально-виховної діяльності на становлення вищих рівнів соціальної зрілості студентів економічного профілю.

В основу дослідження покладена гіпотеза: формування соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю буде ефективним, якщо дидактичною основою цього процесу виступить концепція, яка передбачає реалізацію таких умов:

актуалізацію потреби студентів до активної участі в різних видах додаткової позанавчальної пізнавальної діяльності;

організацію роботи в навчальному закладі, яка передбачає гармонійне включення студентів у різноманітні форми виробничої практики;

взаємозв'язок соціальної зрілості особистості студента та розвиток його професійної зорієнтованості.

Для досягнення мети дослідження й перевірки висунутої гіпотези сформульовані такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати й визначити сутність поняття "соціальна зрілість студента економічного профілю".

2. Виявити та реалізувати педагогічні умови ефективного формування соціальної зрілості студентів економічного профілю під час їхнього навчання в кооперативному технікумі.

3. Розробити критерії оцінювання рівня розвитку соціальної зрілості студентів економічного профілю у навчально-виховній діяльності та здійснити дослідно-експериментальну перевірку цих критеріїв.

4. Розробити та апробувати методичні рекомендації щодо формування соціальної зрілості студентів економічного профілю у навчально-виховній діяльності вищого навчального закладу 1-го рівня акредитації.

Методологічною основою дослідження є концепція соціальної, творчодіяльнісної сутності особистості, взаємозв'язку її соціального й професійного розвитку, положення філософської, психологічної та педагогічної науки про рушійні сили й закономірності людської діяльності. Важливим аспектом методологічного обгрунтування дослідження стали також положення соціальної та психолого-педагогічної думки стосовно творчості суб"єкта, а також концептуальні ідеї системного підходу до осмислення сутності соціальної зрілості та умов ефективного її формування.

Методи дослідження. У їхньому виборі знаходить відображення співвідношення загальнонаукових і спеціальних методів:

а) теоретичного рівня: аналіз і узагальнення наукової літератури з педагогіки, психології, філософії, побудова теоретичної моделі; синтез емпіричного матеріалу;

б) емпіричного рівня: діагностичні методи (анкетування, інтерв'ювання, бесіди, соціометричні методи); обсерваційні методи (пряме, побічне, введене спостереження, безпосереднє й опосередковане спостереження); прагностичні методи (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик, моделювання, екстраполяції, шкалування, ранжування тощо); експериментальні методи; праксиметричні методи (аналіз навчально-виховної діяльності, професіографічний аналіз).

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Кіровоградського кооперативного технікуму економіки та права ім.М.П.Сая. Для порівняння експериментальних діагностичних результатів частково використовувались результати, одержані в Полтавському кооперативному університеті.

Дослідження проводилося поетапно.

Перший етап (1994 - 1996 рр.). Визначалася наукова проблема, здійснювався аналіз наявного досвіду формування соціальної зрілості студентів в умовах кооперативного технікуму.

Другий етап (1996 - 1998 рр.) пов'язаний з аналізом спеціальних досліджень. На експериментальній базі дослідження проведена діагностика сформованості соціальної зрілості студентів економічного профілю. З'ясовані педагогічні умови ефективного формування соціальної зрілості студентів-економістів.

Третій етап (1999 - 2000 рр.). Експериментальна перевірка оптимальності системи роботи з ефективного формування соціальної зрілості студентів економічного профілю та апробація розроблених методичних рекомендацій.

Наукова новизна дослідження:

визначено сутність, зміст та структуру поняття соціальна зрілість особистості студентів економічного профілю;

встановлені закономірності формування соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю;

обгрунтовано педагогічні умови ефективного формування соціальної зрілості студентів економічного профілю.

обгрунтовано методику діагностики розвитку соціальної зрілості особистості студентів у конкретному навчальному закладі;

Теоретичне значення дослідження полягає у:

визначенні сутнісних характеристик соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю;

розробці критеріїв та рівнів соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю;

створенні технології формування соціальної зрілості студентів у вищому навчальному закладові.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що:

запропонована методика залучення студентів до різноманітних видів навчально-виховної діяльності дає змогу підвищувати ефективність формування соціальної зрілості студентів економічного профілю в умовах кооперативного технікуму;

розроблені конкретні методичні поради організаторам системи освіти, викладачам, студентським громадським організаціям з проблеми формування соціальної зрілості підростаючої особистості.

Вірогідність дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю вихідних позицій, застосуванням методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом експериментального матеріалу, репрезентативністю вибірки, результатами експериментальної роботи, можливістю відтворення експерименту, зіставленням отриманих даних з результатами інших досліджень.

Особистий внесок дисертанта полягає в обгрунтуванні концептуальних ідей про взаємозв'язок соціальних та професійних характеристик майбутнього фахівця; розробленні системи заходів, які доцільно застосовувати в організації навчально-виховного процесу для формування соціальної зрілості студентів.

На захист виносяться:

концепція формування соціальної зрілості студента економічного профілю в системі професійної підготовки, яка спрямована на його особистісне зростання;

зміст критеріїв та рівні вихованості соціальної зрілості студента економічного профілю;

результати дослідно-експериментальної роботи щодо особливостей розвитку соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю.

Апробація та впровадження результатів дослідження проводилися в процесі експериментальної роботи, яка здійснювалася особисто дослідником та за його сприяння - викладачами вищих навчальних закладів освіти 1-го рівня акредитації Кіровоградської області (довідка № 57 від 28 серпня 2000 р.).

Основні положення й результати дослідження висвітлювалися на наукових конференціях (Кіровоград, 1998, 1999; Київ, 1999; Полтава, 1999).

Результати дослідження обговорювалися на засіданнях циклових комісій Кіровоградського кооперативного технікуму економіки й права ім.М.П.Сая та на засіданнях і наукових конференціях кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Впровадження результатів дослідження проводилося у формі підготовки спеціальних рекомендацій з проблеми формування соціальної зрілості студентів навчальних закладів економічного профілю, розробки системи занять з їх методичним обгрунтуванням для викладачів та студентів Кіровоградського кооперативного технікуму економіки й права ім. М.П.Сая.

Публікації. Результати дослідження й висновки дисертації відображено в 7 публікаціях автора, з них 6 написано без співавторів, у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях, 2 публікації у збірниках матеріалів науково - практичних конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (217 найменувань), додатків (4 сторінки). Загальний обсяг дисертації 201 сторінка. Основний текст викладено на 177 сторінках, він містить 24 таблиці і 1 схему (на 19 стор.).

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовується актуальність теми й ступінь її дослідження, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання, формулюється гіпотеза, основні методологічні засади і методи дослідження, етапи його здійснення, визначається наукова новизна, теоретичне і практичне значення, вірогідність, апробація та впровадження результатів дослідження, особистий внесок здобувача. Окреслені етапи експериментальної частини дослідження, її база та публікації.

У першому розділі “Соціальна зрілість особистості студентів як дослідницька проблема” проаналізовано стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі і практиці роботи навчальних закладів, розроблено зміст критеріїв та рівні розвитку соціальної зрілості, подана методика діагностики цього поняття.

Показано, що соціальну зрілість гарантують певні якості особистості, які здійснюють дієвий вплив на саморегуляцію поведінки особистості.

У науковій літературі існують небагаточисленні підходи щодо визначення поняття соціальна зрілість. Але практично всі вони однозначно наголошують на обов'язковій наявності в кваліфікації поняття соціальна зрілість особистості такої ознаки, як міра перетворювальної діяльності людини, тобто йдеться про суб'єкт діяльності.

Так, зокрема, в соціологічній літературі зміст та структура поняття "соціальна зрілість особистості" визначається як "наявність стійких ціннісних орієнтацій" (О.Г.Харчев). Інші автори (С.Н.Іконникова та В.Г.Лисовський) пов'язують зрілість особистості з відповідальністю, готовністю до самостійної трудової діяльності. В основу цих та інших визначень покладена теза про те, що соціальну зрілість характеризують певні якості особистості, які здійснюють сильний вплив на саморегуляцію соціальної поведінки особистості. Це підтверджує фундаментальне дослідження В.О.Ядова, де він стверджує, що ціннісні орієнтації визначають вершину розробленої ним диспозиційної структури особистості .

Філософи, на відміну від соціологів, обов'язково акцентують увагу на характеристиках особистості, які виявляються в суспільно значущій діяльності людини. Так, Л.П.Буєва розглядає соціальну зрілість як здатність людини виконувати соціальні функції в суспільстві. Стосовно такої соціальної групи, як молодь, соціальну зрілість пов'язують з процесом перетворення людини із об'єкта в суб'єкт діяльності. В розділі також зазначено, що поступовий розвиток соціальної зрілості особистості досягається за рахунок відповідного поєднання провідних видів діяльності на певних вікових етапах.

Головною залежністю, де у найбільш узагальненій формі виявляється зрілість людини, є взаємозалежність свідомості та діяльності. У цьому зв'язку проблему соціального визрівання особистості практично всі дослідники суміжних з педагогікою наук розглядають у контексті аналізу процесу соціалізації людського індивіда.

У педагогічному аспекті зміст соціальної зрілості відтворює лише те, що фактично сформовано в людини як якості особистості, а також те, що із трансформованого ззовні у внутрішню структуру новоутворень особистості безпосередньо реалізується в його перетворювальній діяльності, спрямованій на вдосконалення певних видів діяльності та стосунків, які формують особистість та впливають на інших людей. Тому в педагогічному аналізі доцільно виходити з того, що не тільки діяльність формує соціальні якості вихованця, а й нагромаджуваний особистісний потенціал реалізується для вдосконалення цієї діяльності та суспільних відносин. Такий двобічний взаємозв'язок виступає ознакою соціальної зрілості особистості.

Розвиток соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю має тісний зв'язок із відповідним розвитком та розкриттям потенційних можливостей цієї особистості. Підвищується рівень її організації, особистість стає більш інтегрованою, зростає свідомість, тобто глибше розуміється соціальний зміст вчинків, їх моральне значення. Зростання рівня соціальної зрілості студентів корелюється із змінами структури ролей, цілей, які студенти ставлять перед собою в процесі підготовки до оволодіння професією.

Соціальна зрілість студента економічного профілю - це якісний ступінь розвитку його особистості в умовах конкретного соціального середовища, який забезпечує творче входження студента у різні види культури і сприяє його соціально-професійному зростанню. Чим активніше формується соціальна зрілість особистості студента, тим насиченішим стає його соціальний потенціал, а відповідно це сприяє й більш високому ступеню зрілості середовища його існування. Тобто в процесі розвитку освітнього середовища, його структури, соціальна зрілість як соціальне явище може перетворюватися в інтеграційну якість, узагальнену для аналізу соціальної зрілості особистості. Звідси випливає, що поняття соціальної зрілості особистості взаємозв'язане зі змістом зрілості середовища її існування, соціальної групи, й суспільства в цілому.

З'ясовуючи структуру та зміст критеріальних характеристик соціальної зрілості студентів економічного профілю, визначено функціонально-змістовне навантаження категорії "соціальна зрілість студентів-економістів", як системи вимог до її особистості.

На основі теоретичних узагальнень та в результаті експериментальної роботи нами обгрунтовано такі рівні формування соціальної зрілості особистості студента економічного профілю:

Перший рівень - формально-пізнавальний. Він пов"язаний з входженням студента в навчально-виховний процес навчального закладу, виконання ним обов'язків щодо навчання та ознайомлення із основами майбутньої професії. Цей рівень досягається, якщо в межі його інтервалу потрапляє хоч би одне із значень індексів - соціальної активності, соціального самовизначення та соціальної відповідальності. Числове значення цього рівня зумовлене проміжком від 1,1 до 3,0.

Другий рівень - усвідомлено-продуктивний. Визначається числовим інтервалом 3,1 - 4,0. Характеризується усвідомленням студентом покладеного на нього змісту спеціальності, яку він здобуває, виробленням професійно-прагматичного способу мислення, докладанням знань, спрямованих як на професійне, так і на особистісне вдосконалення.

Третій рівень - прагматично-реалізовуваний. Числовий проміжок 4,1 - 5,0. Студенти, які досягають цього рівня, демонструють наявність самовиявлення, творчої особистої реалізації, усвідомлюють можливі способи наступного професійного вдосконалення й мають програму їх реалізації.

У цьому розділі обгрунтовано методику вивчення та формування соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю. Для вивчення досвіду формування соціальної зрілості особистості студентів-економістів ми використовували аналіз частотних розподілів індексів соціальної зрілості та її складових залежно від впливу на її розвиток позанавчальної пізнавальної діяльності студентів, виробничої практики й удосконалення їх професійної зорієнтованості.

Вивчення соціальної зрілості грунтується на результатах аналізу залежності розвитку особистості студентів від реалізованих змісту та методів педагогічного впливу з урахуванням дії факторів соціального середовища.

У другому розділі “Педагогічні умови формування соціальної зрілості студентів економічного профілю“ обгрунтовані педагогічні умови ефективного формування соціальної зрілості студентів економічного профілю.

Дослідно-експериментальна робота показує наявність стійкої прямої та зворотної кореляції між підвищенням активності студента в позанавчальній пізнавальній діяльності та розвитком соціальної зрілості особистості студентів. Це забезпечується одночасним зростанням соціального самовизначення та соціальної активності студентів практично у всіх специфічних видах такої діяльності.

Становленню самоорганізованої, соціально зрілої особистості сприяють як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зовнішнє середовище впливає на розвиток здібностей до самоорганізації через мотиваційну сферу особистості. Також, самоорганізація особистості студента - це його здатність, що характеризується інтелектуально-вольовою спрямованістю й розвивається в діяльності.

Важливим показником творчо самоорганізованої особистості студента є здатність до застосування умінь та навичок, набутих в процесі виконання одного завдання щодо розв'язання іншого. Проявити активність у пізнавальній діяльності, творчо в ній самореалізуватися можна лише на основі усвідомлення своєї індивідуальності та вміння її реалізувати. Знайти відповідні засоби активності в змозі лише той соціально зрілий студент, який формує власну систему соціально-професійних цінностей.

Об'єктивна необхідність пізнавальної діяльності зумовлюється, з одного боку, складністю та різноманітністю поставлених завдань, а з іншого - тим, що ті студенти, які досягли рівня вияву творчої індивідуальності в пізнавальній діяльності, володіють здатністю ефективніше впливати на своїх товаришів по навчанню. Для студентів, які виявляють творчу пізнавальну активність, характерний індивідуальний стиль діяльності, що сприяє формуванню в навчанні і за його сприяння більш високого рівня соціальної зрілості особистості.

Для соціально зрілого студента зростання позанавчальної пізнавальної активності - це його своєрідназдатність, що дозволяє здійснювати зворотний вплив на оточення. Ця здатність знаходить вияв і в тому випадку, коли студент усвідомлює не тільки ту обставину, що зближує його з іншими студентами свого фаху, а й свою відмінність у творчому самовираженні в реалізації професійної мети. За такої умови майбутній фахівець у змозі сформувати власну позицію й постати перед колегами не як простий функціонер, а як соціально зріла особистість.

Встановлено, що найбільш ефективними видами діяльності, які інтенсивно впливають на формування соціальної зрілості студентів економічного профілю кооперативного технікуму в їх позанавчальній пізнавальній діяльності, є: участь у різних видах позанавчальної діяльності; самоосвіта; допомога товаришам в навчальній та іншій діяльності.

На основі одержаних результатів дослідно-експериментальної роботи встановлено, що: 1). студенти, які беруть активну участь у позанавчальній пізнавальній діяльності, характеризуються вищим рівнем соціальної зрілості особистості. Зростання значення індексу соціальної зрілості відбувається у них значно інтенсивніше порівняно із тими студентами, які не беруть активної участі в позанавчальній пізнавальній діяльності; 2). інтенсивність формування складових соціальної зрілості студентів експериментальної групи суттєво відрізняється від студентів контрольної групи. При цьому соціальна зрілість студентів-економістів ефективно формується засобами позанавчальної пізнавальної діяльності; 3). для студентів, які беруть активну участь у позанавчальній пізнавальній діяльності, інтенсивніше формується соціальна активність та соціальне самовизначення. Соціальна відповідальність формується практично однаково як у експериментальній, так і в контрольній групах студентів.

Обгрунтовано, що ще одним чинником інтенсивного розвитку соціальної зрілості студентів є їх робота щодо удосконалення їх власної професійної зорієнтованості. У дисертації ми розрізняємо поняття професійної орієнтації та професійної зорієнтованості. Як відомо, перше з цих понять вказує на визначеність суб"єкта стосовно оволодіння певною професією, а друге показує, як цей суб"єкт (за допомогою яких способів) оволодіває обраною професією.

Професійна зорієнтованість студентів економічного профілю - це вся сукупна діяльність учасників навчально-виховного процесу. Виступаючи формою взаємозв'язку між цими учасниками, така діяльність створює умови особистого задоволення, що може бути механізмом впливу на соціально зрілу особистість.

Практична самостійна діяльність майбутнього спеціаліста передусім забезпечується формуванням його інтелектуальної активності. Діяльність же майбутнього фахівця щодо засвоєння правил та норм взаємостосунків з соціальним оточенням сприяє формуванню соціальної зрілості особистості.

Завданнями розвитку професійної орієнтованості студентів є своєчасне виявлення їх здібностей, інтересів, нахилів і на цій основі розробка та впровадження у навчально-виховний процес ефективних умов для наступного розвитку соціальної зрілості студентів.

Здобуті в експерименті дані показують, що орієнтація студентів у сфері обраної професії характеризується не досить високим рівнем, не має достатньо соціального змісту.

При дослідженні цього аспекту встановлено, що в більшості студентів, які були залучені до дослідно-експериментальної частини дослідження, існує стриманість у їх діях як майбутніх фахівців. Лише 19% респондентів вважають цілеспрямовану роботу щодо професійної підготовки значно важливою, 7% взагалі не важливою, застосовувати свої здібності частково важливим - 8,3%, 8,7% - вказують на необхідність її удосконалення. 23% респондентів орієнтуються на службове зростання. Отже,тут не тільки відбивається негативний стереотип усвідомлення кар'єри, а й наявна пасивна установка на наступне вдосконалення як фахівця, творчу соціальну кар'єру в позитивному розумінні цього слова.

Професійна спрямованість охоплює такі компоненти: біологічний, психофізіологічний, освітній, особистісний. В своєму дослідженні ми віддавали перевагу освітньому та особистісному. Освітній компонент насамперед забезпечує реалізацію оволодіння студентом необхідними знаннями з фаху, а особистісний - виокремлює й формує такі властивості особистості студента, які визначають його загальний та соціальний рівні розвитку.

Професійна зорієнтованість студентів у процесі їх фахової підготовки містить загальний рівень освіченості, здатність та спроможність до роботи з іншими людьми, усвідомлення та аргументованість вибору конкретної спеціальності, професійну та особистісну інформованість, індивідуальну компетентність, мотиваційно-ціннісні орієнтації, загальноорганізаційні нахили та здібності.

Одним із основних завдань професійної зорієнтованості студентів економічного профілю є вияв та розвиток фахової спрямованості особистості, яка в свою чергу відображає інтерес та психологічну готовність особистості до професійної діяльності.

В дисертаційному дослідженні показано, що: 1).активна праця студентів щодо власної професійної зрієнтованості сприяє зростанню рівня соціальної зрілості своєї особистості. Зростання значення індексу соціальної зрілості відбувається в них значно швидше, ніж у студентів, які професійно не зорієнтовуються; 2).ступінь вияву соціального самовизначення для експериментальної та контрольної груп студентів істотно відрізняється, а ступінь вияву соціальної відповідальності для обох груп також однаковий; 3). соціальна активність та соціальна відповідальність студентів, (які професійно зорієнтовані, в умовах кооперативного технікуму) зростає за допомогою засобів професійного самовизначення, які входять до змісту соціального самовизначення студентів.

Ефективними видами діяльності, які впливають на формування соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю у процесі активізації їх професійної зорієнтованості, є: виконання громадських доручень; виконання норм праці; участь в обговоренні інформаційних новин радіопередач, книг; допомога товаришам в навчанні та іншій діяльності.

Доведено, що з метою формування соціальної зрілості особистості студентів кооперативного технікуму доцільно залучати їх до активної участі у виробничій практиці. Це сприяє не лише формуванню окремих навичок професійної діяльності, а також цілісному зростанню особистості за допомогою підвищення рівня її соціальної зрілості.

Соціальна зрілість особистості студента значною мірою залежить від його професійної спрямованості в різноманітних видах навчально-виховної діяльності за допомогою загальної ерудиції й високого рівня знань із спеціальних предметів. У процесі виробничої практики майбутній фахівець реалізує завдання щодо перевірки власної готовності до майбутньої самостійної професійної діяльності.

У ході виробничої практики створюються умови для синтезу теоретичних знань та практичних умінь. Це зумовлено тією обставиною, що в практичній діяльності фахівець економіст здійснює наступні види робіт: формальне виконання покладених обов'язків, організація та керівництво виробничим процесом, стратегічне планування та розробка шляхів реалізації обумовленої мети тощо. Ці види робіт виконуються на основі синтезу теоретичних знань про структуру, специфіку, особливості виробничого процесу. Такий синтез знань створює в студентів різнобічне уявлення про економічні явища. Поруч із застосуванням знань, набутих у період теоретичного навчання, в процесі виробничої практики студенти оволодівають також знаннями, джерелом яких є їх власна діяльність. Це знання з технологій, техніки поведінки фахівця, особливостей організації окремих форм та видів виробничих процесів.

Таким чином, зростання рівня соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю у ході реалізації виховної системи кооперативного технікуму доповнюється також й за допомогою участі студентів у виробничій практиці. Більш глибше занурення студента в проблеми та особливості професії, яку він здобуває, сприяє зростанню його активності в різних сферах, підвищує рівень соціальної зрілості особистості.

Результати проведеного дослідження свідчать, що: 1)активна участь студентів у виробничій практиці є ефективним фактором формування соціальної зрілості їх особистості; 2)ступінь соціального самовизначення в студентів обох вибіркових груп майже однаковий. Це засвідчує, що ця складова соціальної зрілості не вступила в логічну залежність із чинниками, які її формують; 3)вища соціальна активність спостерігається в студентів експериментальної групи, що зумовлено в першу чергу більшим розвитком соціальної відповідальності.

У висновках дисертації представлені результати теоретичного аналізу і дослідно - експериментальної роботи.

На основі аналізу існуючих підходів щодо трактування соціальної зрілості показано, що під цим новоутворенням студента економічного профілю слід розуміти якісний ступінь розвитку його особистості в умовах конкретного соціального середовища, який забезпечує творче входження студента в різні види соціокультурної ситуації і сприяє інтенсивному його соціально-професійному зростанню.

Розроблено зміст критеріїв оцінювання рівня розвитку соціальної зрілості майбутнього фахівця у запропонованих видах діяльності, які характеризують рівень сформованості соціальної особистісної його зрілості.

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу про те, що ефективність формування соціальної зрілості студентів-економістів відбувається за умов участі їх у: різних видах додаткової позанавчальної пізнавальної діяльності; роботі, спрямованій на виявлення зацікавленості різними формами виробничої практики, а також внаслідок зростання професійної зорієнтованості студентів.

Доведено, що соціальну зрілість гарантують певні якості особистості, які здійснюють суттєвий вплив на саморегуляцію поведінки особистості, а поступовий розвиток соціальної зрілості особистості досягається за рахунок відповідного поєднання провідних видів діяльності на нових вікових етапах.

Обгрунтовано, що розвиток соціальної зрілості особистості студента економічного профілю має тісний зв'язок із відповідним розвитком та розкриттям потенцій підростаючої особистості. Підвищується рівень її організації, глибше розуміється соціальний зміст вчинків, їх моральне значення. Зростання рівня соціальної зрілості студентів корелюється із змінами структури ролей, цілей, які студенти ставлять перед собою у процесі підготовки до оволодіння професією.

У педагогічному експерименті апробовані конкретні рекомендації щодо формування соціальної зрілості студентів економічного профілю у певних видах діяльності. Для їх реалізації керівникам навчальних закладів необхідно:

1)активно залучати студентів кооперативного технікуму до участі в різних видах позанавчальної пізнавальної діяльності, що забезпечує одночасне зростання їх соціального самовизначення та соціальної активності.

2)впроваджувати в практику роботи вищих навчальних закладів 1-го рівня акредитації економічного профілю ідею цілеспрямованої діяльності студентів щодо вдосконалення своєї професійної зорієнтованості, використовуючи потенціал набутого соціального досвіду.

3)організовувати навчально-виховний процес у кооперативному технікуму так, щоб він сприяв цілеспрямованому формуванню соціальної зрілості майбутнього фахівця у виробничій практиці як складовій частині навчально-виховного процесу. За такої умови індивідуальні форми теоретичної та практичної підготовки спрямовані на зростання рівня соціальної зрілості майбутнього фахівця.

Впровадження у практику роботи вищих навчальних закладів 1-го рівня акредитації результатів дослідження не вичерпує проблему, яка вимагає подальшого наукового осмислення.

Перспективу розвитку теми нашого дослідження ми вбачаємо у застосуванні соціальної зрілості як ефективного засобу інтенсифікації процесу фахової підготовки майбутніх спеціалістів.

Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях автора

1.Михайлов О.В. Соціальна зрілість особистості студентів-економістів - передумова їх економічного мислення // Наукові записки. - Випуск 21. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. - 150 с. - С. 77 - 81.

2.Михайлов О.В. Критерії соціальної зрілості студентів-економістів // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. - Ізмаїл, 2000. - Вип.8. - 203 с. - С. 67 - 72.

3.Михайлов О.В. Соціальна зрілість студентів економістів // Наукові записки. - Випуск ХХV. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград, Центрально-Українське видавництво, 2000. - 200 с. - С. 103 - 108.

4.Михайлов О.В. Розвиток соціальної зрілості студентів-економістів в позанавчальній пізнавальній діяльності // Наукові записки. - Випуск 28. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. - 168 с. - С. 109 - 112.

5.Михайлов О.В. Соціальна зрілість - особистісна ознака студента - економіста // Впровадження ідей В.О.Сухомлинського в практику сучасної школи. Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. 1999. - 100 с. -

6. Михайлов О.В. Актуальні проблеми формування особи юриста у вищих навчальних закладах (1 - 2 рівня акредитації) // Матеріали XXIV науково-методичної конференції "Соціальні та морально-психологічні важелі вдосконалення навчально-виховного процесу" (24 - 26 березня 1999 року). - Полтава, 2000. - 356 с. - С. 27 - 31.

7.Рева О.М., Михайлов О.В. Оцінка небезпечних властивостей поведінки, оперативного мислення та прийняття рішень у майбутніх юристів // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. - Київ, 1999. - № 4. - С. 193 - 197.

МИХАЙЛОВ О.В. Формування соціальної зрілості студентів економічного профілю. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2001 р.

Дисертація присвячена актуальній проблемі формування соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю. Обгрунтовано зміст, структуру та досліджено ефективні умови формування цього психологічного новоутворення. Доведено, що соціальна зрілість студента - це якісний ступінь розвитку його особистості в умовах конкретного соціального середовища, який забезпечує творче входження студента у різні види соціокультурної ситуації і сприяє його соціально-професійному зростанню. Зазначено, що поступовий розвиток соціальної зрілості особистості досягається за рахунок відповідного поєднання провідних видів діяльності на нових вікових етапах.

На основі теоретичних узагальнень та в результаті експериментальної роботи обгрунтовано та встановлено рівні формування соціальної зрілості особистості студента-економіста.

Встановлені найбільш ефективні види діяльності стосовно формування соціальної зрілості студентів економічного профілю в позанавчальній діяльності, в процесі активізації їхньої професійної зорієнтованості та в умовах виробничої практики.

Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованих умов формування соціальної зрілості студентів економічного профілю.

Ключові слова: соціальний розвиток, соціалізація, соціальна зрілість, формування, критерії, особистість, рівні, педагогічні умови.

МИХАЙЛОВ А.В. Формирование социальной зрелости студентов экономического профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук за специальностью 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2001 г.

Диссертация посвящена обоснованию содержания, структуры и исследованию эффективных условий формирования категории "социальная зрелость личности студентов экономического профиля ".

Доказано, что социальную зрелость обусловливают определенные качества личности, которые осуществляют действенное влияние на саморегуляцию поведения. Социальная зрелость студента экономического профиля - это качественная степень развития его личности в условиях конкретной социальной среды, которая обеспечивает творческое вхождение студента в различные виды социокультурной ситуации и содействует его социально-профессиональному возрастанию.

Изучение социальной зрелости личности в педагогическом исследовании вызвано, во-первых, потребностями поиска эффективных форм и методов воспитания во взаимодейтвии из самовоспитанием и действиями социальной среды в процессе подготовки специалистов. Во-вторых, значением для сравнительного анализа эффективности подготовки молодежи к жизни в разных учебных заведениях, где накапливается разный за своим потенциалом педагогический опыт. В-третьих, диагностика социальной зрелости студента на этапе его вузовской подготовки выступает формой обратной связи в управлении педагогическим процессом.

Обосновано, что в педагогическом понимании содержание социальной зрелости отображает лишь то, что фактически сформировано в человеке в виде качеств личности, а также то, что из трансформированного извне во внутреннюю структуру новообразования личности непосредственно реализуется в его преобразующей деятельности, нацеленной на усовершенствование видов деятельности и отношений, которые формируют личность.

На основании теоретических обобщений и в результате экспериментальной работы в диссертации обоснованы и установлены такие уровни формирования социальной зрелости личности студента экономического профиля: формально-познавательный; осознанно-продуктивный; прагматически-реализованый.

Относительно проблемы исследования преобразована методика изучения и формирования социальной зрелости личности студентов- экономистов. Для изучения опыта формирования социальной зрелости студентов использовался анализ частотных распределений индексов социальной зрелости и ее составных в зависимости от влияния на ее развитие внеучебной познавательной деятельности студентов, производственной практики и усовершенствования их профессиональной сориентированности.

Раскрыто, что источником развития личностных свойств и качеств студентов является усвоенный ими социальный опыт, накопленный предшествующими поколениями людей в процессе их познавательной, трудовой, социальной, моральной, эстетической, творческой деятельности.

Обосновано, что наиболее эффективными видами деятельности, которые адекватно влияют на формирование социальной зрелости студентов-экономистов кооперативного техникума в их внеучебной познавательной деятельности, являются: участие в разнообразных видах внеучебной деятельности, работа по самообразованию, помощь в учебе и другой деятельности товарищам.

Виды деятельности, эффективно влияющие на формирование социальной зрелости студентов в процессе активизации их профессиональной сориентированности: выполнение общественных поручений, норм труда, участие в обсуждении новостей прессы, радиопрограмм, книг, помощь в учебной и другой деятельности товарищам; формирование социальной зрелости студентов-экономистов в условиях производственной практики; работа по самообразованию; внеучебная деятельность.

Доказано, что развитие социальной зрелости личности студентов экономического профиля имеет тесную связь с соответствующим развитием и раскрытием потенций этой личности. Повышается уровень ее организации, личность становится более интегрированной, глубже понимается социальное содержание поступков, их нравственное значение. Возрастание уровня социальной зрелости студентов корелирует с изменениями структуры ролей, целей, которые студенты ставят для себя в процессе подготовки к овладению профессией.

Ключевые слова: социальное развитие, социализация, социальная зрелость, формирование, критерии, личность, уровни, педагогические условия.

O.V. Myhailov. The social maturity forming of the economic-profile students. Manuscript.

The thesis for the degree of Candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.07 - theory and methodology of upbringing. - Institute of the Problems of Upbringing, Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2001.

This thesis is devoted to the actual problem of the social maturity forming of the economic-profile students' personality. The content and the structure are grounded and the effective conditions of the category "social maturity of the economic-profile students' personality" forming are investigated. It is proved that the students social maturity is the qualitive level of his development under the conditions of the concrete social sphere, which provides the creative coming into the different kinds of culture and promotes his social-professional upbringing. It is indicated that the gradual development of the personality social maturity is reached by the corresponding unity of the basic kinds of activity of the new age stages.

On the basement of theoretical generalizations and as the result of the experimental work the levels of the social maturity forming of the economic-profile students' personality are grounded and named.

The most effective kinds of activity of social maturity forming of the economic-profile students in extra-curriculum activity, in the process of activization of their professional orientation and in manufacturing practice conditions are based by the investigatory-experimental method.

The Pedagogical experiment confirmed efficiency of the offered conditions of the social maturity forming of the students-economists.

Key word: social development, socialization, social maturity, forming, criteria, personality, level, pedagogical, conditions.

Размещено на Allbest.ru

...