Музично-естетичне виховання старшокласників

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

(на матеріалі сучасної популярної естрадної музики)

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання музики і музичного виховання

МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Виконала: Сапожнік Ольга Василівна

Київ - 2001

АНОТАЦІЯ

Сапожнік О.В. Музично-естетичне виховання старшокласників (на матеріалі сучасної популярної естрадної музики).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання музики і музичного виховання. - Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2001.

У дисертації розглядається проблема музично-естетичного виховання учнівської молоді у процесі опанування сучасної популярної естрадної музики. Здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, охарактеризовано сутність, зміст й визначено структурні компоненти музично-естетичного виховання учнівської молоді в системі середніх загальноосвітніх навчальних закладів різного типу (когнітивно-пізнавальний, емоційно-почуттєвий, ціннісно-орієнтаційний, оцінювально-інтерпретаційний, творчо-синтезуючий).

Розкрито історико-теоретичні аспекти розвитку української популярної естрадної музики з позицій мистецьких традицій і новацій, науково окреслено термінологічне поле стосовно визначення дефініції «сучасна популярна естрадна музика».

Експериментально підтверджено ефективність методики музично-естетичного виховання старшокласників на основі впровадження у навчально-виховний процес авторської програми «Сучасна популярна естрадна музика», комплексу інноваційних, модифікаційних та варіативних методів і організаційних форм педагогічного впливу, що сприяло розвитку естетосфери старшокласників (естетичної свідомості, емоційно-почуттєвої складової та художньо-творчої діяльності).

Доведено важливість одержаних дисертантом результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії та практики.

Ключові слова: музично-естетичне виховання, старшокласники, естетосфера, сучасна популярна естрадна музика, компонентна структура, методика.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. «Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті» визначає пріоритетність естетичного виховання молоді на засадах провідних принципів демократизації та гуманітаризації, відкритості гуманістично-плюралістичних позицій, національної спрямованості навчання і виховання. У цьому контексті особливого значення набуває вирішення проблеми музично-естетичного виховання молодого покоління при опануванні сучасної популярної естрадної музики, оскільки трансформаційні зміни, що відбуваються у сучасному соціокультурному просторі, зумовили споживання широкого пласта цього виду мистецтва - найпопулярнішого у молодіжному середовищі.

Виховання потребує особливої організації спілкування молоді з сучасною музичною культурою, і воно виходить далеко за рамки загальноосвітнього процесу. Це особливо актуально сьогодні, коли проблеми виховання учнівської молоді, її соціальної адаптованості й, водночас, виходу на можливості перетворювальної діяльності набувають особливого значення у зв'язку з формуванням соціально відповідальної та естетично вихованої особистості. Виховна криза ще більше загострюється наявністю суперечностей між процесом самовиховання особистості і системою авторитарних впливів, націлених на єдині стандарти; потребами творчого розвитку і зниженням загальної культури молоді; наявністю у неї інтелектуальних потенцій та їх незатребуваністю суспільством; необхідністю створення інноваційної школи, яка має бути осередком розвитку демократії, особистісної свободи і відповідальності, діалогу і співробітництва, та консерватизмом змісту традиційних форм і методів виховання. Вирішити виокремлені протиріччя можливо, осмислюючи педагогічний феномен музично-естетичного виховання, що має орієнтувати на формування творчої соціально цінної особистості.

На даному етапі очевидним є зростання впливу популярного естрадного музичного мистецтва на особистість, зокрема, на її естетичну свідомість, емоційно-почуттєву сферу, творчий потенціал, адже, як свідчать соціологічні дослідження в цій галузі А.Г. Болгарського, Б.А. Бриліна, В.І. Дряпіки, І.Я. Климук, О.М. Семашка, саме сучасна популярна естрадна музика, випереджаючи інші види музичного мистецтва, стає пануючою формою дозвілля учнів старшого шкільного віку, їх самовияву у молодіжному середовищі.

Сучасна популярна естрадна музика безпосередньо впливає на становлення й розвиток світоглядних, ціннісно-орієнтаційних, соціально-культурних позицій юнацтва у сфері його життєдіяльності; вона є найпопулярнішим і найдоступнішим засобом музично-естетичного виховання старшокласників і має найбільш високий рейтинг серед учнівської молоді, оскільки демократичний характер її функціонування в молодіжному середовищі актуалізує і визначає розвиток естетосфери молодої людини, особливо в період ранньої юності.

Характер досліджуваної проблеми визначив коло актуальних наукових праць, предметом яких є виявлення особливостей педагогічного впливу сучасної популярної естрадної музики на естетичний розвиток особистості.

Популярна естрадна музика досліджувалась з позицій філософського, соціально-естетичного та психолого-педагогічного аналізу функціонування масової музики в соціокультурному середовищі (А.О. Васюріна, Л.Л. Григолія, Л.Л. Мальцев); формування музичної культури особистості засобами музики масових жанрів (Н.В. Коваленко, Г.Ю. Шестаков, Г.В. Шостак); музично-творчого розвитку учнів різних вікових категорій у сучасних формах дозвілля (Б.А. Брилін, І.М. Назаренко, В.І. Петрушин); музичної моди в естетичному вихованні старшокласників (І.Я. Климук); підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів (В.І. Березан); формування естетичного інтересу учнів на заняттях у вокально-інструментальних ансамблях (А.Г. Болгарський), художніх ціннісних орієнтацій молоді (В.І. Дряпіка); готовності студентів до естетичної оцінки популярної естрадної музики (О.Ф. Оленін); морального виховання учнів (Н.А. Кутова); естетичного виховання старшокласників засобами ліричної музики (В.П. Рева); соціальної функції рок-музики в молодіжному середовищі (Є.В. Овчинніков, М.Д. Саркітов, А.К. Троїцький); соціокультурної та музикознавчої інтерпретації джазу (В.М. Олендарьов, В.І. Романко), авторської пісні (О.О. Різник) в музичній культурі України.

Проте, специфіка музично-естетичного виховання старшокласників у навчально-виховному процесі на матеріалі сучасної популярної естрадної музики в системі загальноосвітніх навчальних закладів не стала предметом дослідження.

Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що в структурі середньої шкільної освіти музично-естетичне виховання старшокласників зорієнтоване, в основному, на позашкільну роботу, оскільки навчальними планами в змісті шкільного компонента не передбачено дисципліни «Музика», в єдиній навчальній програмі з естетичного виховання старшокласників «Художня культура» обмежено діапазон вивчення творів української популярної естрадної музики в контексті існування світової музичної культури даного напряму. Актуальними проблемами для сучасної школи є нерозробленість навчальних програм на рівні Міністерства освіти і науки України, науково-теоретичної бази даних з історії розвитку зарубіжної популярної естрадної музики та національного її пласта; незадовільний стан науково-технічного забезпечення навчально-виховного процесу; потреба в укомплектованих аудіовізуальних носіях та записах оцінно-естетичних зразків музичних різновидів популярної естрадної музики; проблематичність культурного релятиву вчителів мистецьких дисциплін середньої загальноосвітньої школи.

Здійснений аналіз наукової літератури показав, що потребує уточнення понятійно-категоріальний апарат стосовно визначення поняття «сучасна популярна естрадна музика», оскільки в науковій та мистецтвознавчій літературі терміни «сучасна музика», «легкожанрова музика», «легка музика», «популярна музика», «поп-музика», «музика масових жанрів», «молодіжна музика» використовуються для позначення принципово різних явищ, що підтверджено багатозначністю, суперечливістю тлумачення їх розбіжностей у термінологічному полі. Також постає потреба конкретизації жанрового різновиду, стильових особливостей, модифікаційних форм побутування українського пласта сучасної популярної естрадної музики.

Актуальність дослідження визначається і загальним зниженням інтересу старшокласників до теоретичного осмислення сучасної популярної естрадної музики в естетичній реальності, абсолютизацією поклоніння мінливій «модній» музиці, зростанням ролі примітивізму, буденності, шаблонності мислення в орієнтації на естетичні цінності музичної культури, що унеможливлює якісне перетворення естетичних музичних цінностей у внутрішню особистісну смако-стильову композиційну форму як сутнісне вираження творчого начала особистості. Це зумовило вибір теми дослідження: «Музично-естетичне виховання старшокласників (на матеріалі сучасної популярної естрадної музики)».

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до основних напрямів досліджень, передбачених у планах наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв, і має зв'язок з науковою концептуальною програмою «Актуальні проблеми теорії музики і музичного виховання».

Дисертаційне дослідження є частиною навчальної комплексної програми «Музично-естетичний розвиток школярів засобами мистецтва» кафедри естетичного виховання Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (довідка № 145 від 25.05. 2001 року).

Об'єкт дослідження - система музично-естетичного виховання старшокласників сучасної загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - процес музично-естетичного виховання учнів старшого шкільного віку на матеріалі сучасної популярної естрадної музики.

Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці ефективності методики музично-естетичного виховання старшокласників засобами сучасної популярної естрадної музики.

Реалізація даної мети дослідження передбачала вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:

1. Аналіз наукових джерел з питань музично-естетичного виховання старшокласників з урахуванням сучасних освітньо-виховних концепцій у психолого-педагогічній науці.

2. Теоретичне обґрунтування сутності й змісту музично-естетичного виховання учнівської молоді загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Розкриття історико-теоретичних аспектів розвитку української популярної естрадної музики з позицій художньо-мистецьких та виховних традицій і новацій.

Визначення критеріїв і подання на їх основі рівневої характеристики результативності музично-естетичного виховання старшокласників при опануванні сучасної популярної естрадної музики.

Розроблення та апробація експериментальної програми «Сучасна популярна естрадна музика» для старшокласників у системі загальної середньої освіти.

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики музично-естетичного виховання старшокласників (на матеріалі сучасної популярної естрадної музики).

Методи дослідження. На різних етапах дослідження було використано комплекс взаємопов'язаних і взаємодоповнювальних методів, зокрема: теоретичного пошуку - аналіз, синтез, систематизація теоретичних та експериментальних даних; методи емпіричного дослідження: опитування (писемне та усне), різні за типологією бесіди, анкетування (музичні «звукові анкети», «анкети вражень»), тестування, творчі вправи, творчі писемні роботи: реферати, критичні статті, есе; цілеспрямоване педагогічне спостереження, узагальнення педагогічного досвіду; педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий); методи статистичної обробки результатів дослідження.

Експериментальна база та організація дослідження. Експериментальна робота здійснювалась протягом 1998-2001 років. Дослідженням було охоплено 363 старшокласники 9-11 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів, а саме: середньої загальноосвітньої школи № 323 м. Києва; гімназії № 48 м. Києва; у системі альтернативної освіти - жіночої гімназії-інтернату № 13 м. Києва; у позашкільних закладах - дитячо-юнацькій музичній вокально-хореографічній студії «Світанок» м. Києва; підліткових клубах «Мрія», «Фантазія» відділу у справах сім'ї та молоді м. Рівного. Крім того, до експериментального дослідження було залучено 44 вчителі середніх загальноосвітніх закладів різного типу; 23 працівники позашкільних закладів (керівники та вихователі підліткових клубів) та 147 батьків.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому з нових позицій висвітлено й обґрунтовано проблему музично-естетичного виховання старшокласників загальноосвітньої школи у контексті функціонування сучасної популярної естрадної музики в соціокультурному просторі. Теоретично обґрунтовано зміст і структурні компоненти музично-естетичного виховання: когнітивно-пізнавальний, емоційно-почуттєвий, ціннісно-орієнтаційний, оцінювально-інтерпретаційний, творчо-синтезуючий, які виступають процесуальним механізмом у розвитку естетосфери старшокласників (естетичної свідомості, емоційно-почуттєвої складової та художньо-творчої діяльності). Висвітлено історико-теоретичні аспекти розвитку української популярної естрадної музики з орієнтацією на застосування національного її пласта як засобу педагогічно-виховного впливу. Розроблено критерії результативності музично-естетичного виховання старшокласників та на їх основі визначено рівневу характеристику динаміки ефективності даного процесу й обґрунтовано технологію їх застосування в ціле зорієнтованому виховному процесі (діяльнісно-творчий (високий); інформаційно-усвідомлений (середній); емпірично-емоційний (низький) рівні. Розроблено, експериментально апробовано та впроваджено у навчально-виховний процес авторську програму «Сучасна популярна естрадна музика» для старшокласників середніх загальноосвітніх навчальних закладів різного типу. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено й доведено ефективність методики музично-естетичного виховання учнівської молоді з використанням сучасної популярної естрадної музики. Здійснено статистичне опрацювання здобутих експериментальних даних на основі розробленої нової бальної системи оцінювання (діапазон бальної шкали оцінки в межах від 0 до 181 балів), при якій однорідність вибірок відповідає рівневим характеристикам; результати експерименту подано в абсолютних і відносних величинах та у відсотковому співвідношенні.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні та впровадженні ефективної методики музично-естетичного виховання старшокласників середніх загальноосвітніх навчальних закладів на матеріалі сучасної популярної естрадної музики. Результати дослідження експериментально перевірені шляхом впровадження програми «Сучасна популярна естрадна музика» у навчально-виховний процес системи середньої шкільної освіти: 48 гімназії м. Києва (довідка про впровадження № 27/5 від 27.05.2000 року); середньої загальноосвітньої школи № 323 м. Києва (довідка про впровадження № 7 від 23.05.2000 року); закладів альтернативної освіти : жіночої гімназії-інтернату №13 м. Києва (довідка про впровадження № 41 від 23.05.2001 року); позашкільних закладів Міністерства освіти і науки України: дитячо-юнацької музичної вокально-хореографічної студії «Світанок» м. Києва (довідка про впровадження № 11 від 15.12.2000 року); підліткових клубів «Мрія», «Фантазія» відділу у справах сім'ї та молоді при міськвиконкомі м. Рівного (довідка про впровадження № 05-113 від 13.04.2001 року), а також системи вищої освіти: Міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка м. Києва (довідка про впровадження №75 від 1.03.2000 року). Розроблена авторська програма «Сучасна популярна естрадна музика» буде доцільною для використання вчителями музики, вихователями, педагогами-організаторами позашкільної роботи, керівниками клубних об'єднань, гуртків, а також у системі підготовки та підвищення кваліфікації вчителів і працівників культурно-дозвіллєвої сфери. Теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у подальшому вивченні української популярної естрадної музики, у підготовці лекцій для слухачів (вчителів, педагогів-організаторів та вихователів) курсів підвищення кваліфікації в інститутах удосконалення вчителів; при розробленні навчальних програм, спецкурсів, окремих тем у рамках предметів «Музика», «Історія музики» та «Художня культура».

Апробація результатів дисертації здійснювалась шляхом доповідей на: Всеукраїнській науковій конференції «Музична освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи» (Ніжин, 1999р.); Міжнародній науковій конференції «Особистість в розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні» (Івано-Франківськ, 2000р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства» (Київ, 2000р.); науково-практичній конференції Київського національного університету культури і мистецтв «Музичне мистецтво України: теорія, практика, перспективи розвитку» (Київ, 2001р.); засіданнях кафедри теорії музики та музичного виховання Київського національного університету культури і мистецтв (1999-2001рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в одинадцяти одноосібних наукових працях автора, з яких сім - у наукових фахових виданнях.

музичний естетичний старшокласник естрадний

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, зв'язок теми з науковими програмами, планами освітніх інституцій, визначено об'єкт та предмет, мету і завдання роботи, подано стислу характеристику використаних методів роботи, експериментальні бази та організацію дослідження, розкрито наукову новизну і практичну значущість дисертації, відображено особистий внесок автора, а також дані стосовно апробації та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі - «Теоретичні засади музично-естетичного виховання старшокласників» здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній, мистецтвознавчій, методичній літературі. Основний акцент зроблено на положення, які мають методологічне підґрунтя щодо музично-естетичного виховання учнівської молоді. Здійснено історико-теоретичний аналіз ретроспекції української сучасної популярної естрадної музики, розкрито її універсальний вплив на естетосферу старшокласників; науково обґрунтовано змістовну характеристику структури музично-естетичного виховання молоді старшого шкільного віку. На підставі аналізу наукової літератури з проблеми дослідження виокремлено різні аспекти музично-естетичного виховання старшокласників, розкриті його концептуальні засади з позицій категорій естетичного.

Теоретичну основу для вивчення музично-естетичного виховання учнівської молоді становлять філософські дослідження процесу естетизації (С.Д. Безклубенко, О.В. Колесникова, Н.Б. Маньковська, О.П. Наконечна, Л.Н. Столович); структури естетичної свідомості (Н.І. Гітун, Т.І. Домбровська, Л.Т. Левчук, В.В. Лисенкова, В.А. Лозовий, А.А. Радугін); психологічні дослідження сутності і змісту естетичних емоцій та почуттів, естетичного переживання (Б.І. Додонов, К.Е. Ізард, Л.Б. Паненкова, Г.Х. Шингаров, Г.Ф. Саїк); музично-естетичного виховання з позиції музичного сприймання (В.К. Бєлобородова, О.Л. Готсдінер, Є.В. Назайкінський, О.Г. Костюк, О.Я. Ростовський, О.П. Рудницька); формування ціннісних орієнтацій особистості (О.П. Гданська, В.І. Дряпіка, І.В. Дубровіна, Р.Ф. Пасічняк, О.П. Рудницька), механізмів регуляції психологічних процесів пізнання (К.Є. Ізард, О.Г. Костюк, С.Г. Якобсон), творчої самореалізації у мистецькій діяльності (І.С. Волощук, В.І. Петрушин, Р.В. Ткач, О.В. Хрущ). Актуальними є дослідження з проблеми специфікації музичних жанрів, форм і стильових принципів побудови мистецьких творів та їх функціонування у системі музичної культури (Б.В. Асаф'єв, Л.А. Мазель, І.В. Орлова, С.Х. Раппопорт, Г. Шохман).

До структури естетичної свідомості віднесено: почуття, знання, смак, ідеал, причому, основою виступають естетичні почуття, що характеризують рівень соціалізації особистості, її потреби, ціннісні орієнтації (Д.Ю. Кучерюк, Л.Т. Левчук, О.І. Оніщенко, В.І. Панченко), а до структури музично-естетичних знань - основні музичні поняття, знання теорії та історії музичних напрямів, жанрово-стильові характеристики сучасної популярної естрадної музики.

Проблема музично-естетичного виховання творчої особистості розглядається у працях О.О. Апраксіної, Н.О. Ветлугіної, Д.М. Джоли, Д.Б. Кабалевського, Л.М. Масол, Г.М. Падалки, М.О. Румер, Л.О. Хлєбнікової, В.М. Шацької, Г.П. Шевченко, А.Б. Щербо. У процесі музично-творчого розвитку особистості особливого значення набуває формування естетичних потреб (І.М. Назаренко), естетичного відношення (Л.Г. Коваль), музично-естетичного інтересу (О.Н. Дем'янчук) та реалізація набутого естетичного досвіду особистості (І.А. Зязюн) в художньо-творчій діяльності (О.М. Рубан, Р.В. Ткач).

Музичне мистецтво є одним з найефективніших засобів естетизації свідомості й активно взаємодіє з вищими емоціями, природа і роль яких у процесі пізнання опосередковуються інтелектом людини, її естетичним досвідом. Удосконалення сприймання й оцінювання художніх творів, явищ природи та соціокультурного середовища є основою музично-естетичного виховання особистості.

Особистісне самовизначення старшокласників має ціннісно-смислову природу і виражається в активному ставленні до естетизації оточуючої дійсності (І.В. Дубровіна, Т.К. Комарова, С.В. Кондратьєва, С.І. Кон, І.Ю. Кулагіна, Р.Ф. Пасічняк). Музично-естетичне виховання особистості на етапі ранньої юності визначається соціальною ситуацією розвитку, де естетичне набуває особливої значущості, а процес формування ціннісних орієнтацій особистості взаємопов'язаний з її життєвим самовизначенням.

Самостійна художньо-творча діяльність особистості передбачає сформовану естетичну свідомість та емоційно-почуттєву сферу старшокласників, є результатом їх взаємозв'язку та взаємовпливу і першочерговою умовою виховного впливу. Нехтування активною самостійною оцінною діяльністю старшокласників, їхніми власними оцінками, почуттями і судженнями призводить до взаємозаміни естетичного виховання однією з його складових - естетичною освітою.

Творчість визначається процесом діяльності, результатом якого є створення якісно нових духовних цінностей (В.В. Рибалка). Проте, творчість - це не обов'язкове створення чогось суто нового, порівняно з вихідним матеріалом, вона може бути рекомбінацією певних відомих елементів (Є.С. Громов). Творчість старшокласників реалізується у художньо-естетичній діяльності, де здійснюються певні перетворення, які виявляються в новому баченні соціокультурного простору та усвідомленні засобів його вдосконалення, емоційному задоволенні від зовнішнього і внутрішнього оновлення і пов'язаних з цим змін у пізнавально-творчій мотивації.

Доведено, що визначальним фактором музично-естетичного виховання старшокласників є розвиток їхньої особистісної естетосфери, основою якої виступають сформований тезаурусний фонд, усвідомлені ціннісні орієнтації, широкий діапазон емоційно-почуттєвої сфери, вміння відчувати специфіку музичної інформації й надавати аргументовану власну оцінку, ставлення до музично-естетичних процесів, здатність до аматорської художньо-творчої діяльності.

Основними складовими багаторівневої структури музично-естетичного виховання виступають: естетична свідомість, емоційно-почуттєва сфера і художньо-творча діяльність старшокласників. Кожен з цих базових складників має змістовні характеристики, виражені у компонентній структурі процесу музично-естетичного виховання, що взаємодіють між собою і є його рушієм.

Когнітивно-пізнавальний компонент характеризує: широта світоглядних орієнтацій; глибина інтересу до пізнання і відкриття закономірностей у мистецтві, до духовних цінностей і власної творчої діяльності; міра музично-естетичної ерудованості; гнучкість інтелектуальної ініціативи і готовність до сприйняття нових оригінальних ідей, безперервних творчих пошуків; акумуляція спектра пізнавальних дій; активізація інтересу до сучасної популярної естрадної музики; генералізація загальних музично-теоретичних знань; самостійність узагальнення музичної інформації, формування нових понять у процесі переведення інтуїтивного знаходження рішень у їх подальшу об'єктивацію; оригінальність вияву знань, уникнення шаблону; здатність до пошуку та ефективність отримання й визначення нової музичної інформації в аспекті сучасного популярного естрадного мистецтва; розвиток умінь опрацювання і пошуку літературних та музичних джерел; здатність до творчого аналізу; відкритість до нових знань.

Емоційно-почуттєвий компонент - наявність та характер накопичення «банку емоцій» та переведення емоційних вражень в «естетизовані почуття»; розвиток творчого сприймання, переживання, асоціативно-образного бачення та відчуття музичної інформації, творчої уяви і фантазії; характер індивідуальних уподобань у царині сучасної популярної естрадної музики; стимулювання емоційного стану; емоційно-естетичне проникнення у зміст музичного твору; активне співпереживання, легкість і оригінальність асоціювання; моделювання емоційних станів; створення внутрішніх умов для регуляції поводження та музично-творчої діяльності.

Ціннісно-орієнтаційний - акумуляція естетичної цінності творів сучасної популярної естрадної музики в особистісних уявленнях; усвідомлення естетично-ціннісного мистецтва популярної естрадної музики; переведення естетичних оцінних уявлень, потреб у вираження власного ставлення до популярного естрадного музичного мистецтва; визначення художньо-естетичної та виконавсько-інтерпретаційної цінності отриманої музичної інформації; розвиненість естетичних оцінних суджень стосовно музичної продукції на основі художньо-естетичних ціннісних еталонів; здатність до синтезуючої оцінки довершеності художнього твору в цілому.

Оцінювально-інтерпретаційний - осмислення і виявлення оцінного ставлення до сучасної популярної естрадної музики; виявлення зони «найближчої» та «перспективної» значущості музичної тоносфери популярного естрадного напряму; трансформація музичної інформації на власну індивідуальну інтерпретаційну мову; побудова індивідуальної інтерпретаційної концепції в оцінці музичних творів; включення художньо-мистецьких цінностей в особистісно значущу систему; здатність до сприймання нових ідей та їх продуктивна реалізація в художній реальності в аспекті функціонування сучасної популярної естрадної музики.

Творчо-синтезуючий компонент - домінування інтелектуальної потреби у продуктивному художньому творенні; цілісність сприймання, усвідомлення й споживання сучасної популярної естрадної музики у нерозривному зв'язку з концепцією авторського задуму; розширення досвіду пізнання особистісних емоційно-естетичних реакцій на одержану музичну інформацію та осмислення власних естетичних переживань; ініціативність в орієнтації на творчість в музично-естетичному діалозі; інтенсивність накопичення фонду поліаспектних контурів творчої активності у взаємодії з сучасною популярною естрадною музикою; творчий контекст самоестетизації у самовихованні й самореалізації.

Сучасна популярна естрадна музика є унікальним і специфічним засобом пізнання, формування світогляду, ціннісних орієнтацій особистості, її ставлення до життєдіяльності і акумулює кращі естетичні, художні, духовні надбання світової культури. Даний вид мистецтва є засобом засвоєння естетичної реальності, орієнтації старшокласників у потоці музичної інформації, ставлення до дійсності, естетичного самовдосконалення, здійснюючи універсальний вплив на розвиток їхньої естетосфери.

Термін «сучасна популярна естрадна музика» виник як результат теоретичного аналізу наукової, мистецтвознавчої і художньо-публіцистичної літератури та узагальнення існуючого музичного й освітянського досвіду; понятійно-предметні уявлення про даний музичний пласт, виходячи з неоднозначності термінологічної передумови, характеризуються поліаспектністю класифікації смислових сфер використання основних складових: «сучасна»- напрям музичного мистецтва, що остаточно виокремився в кінці ХIХ ст. з появою першого професійного жанру - джазу; час побутування; «популярна» - зрозуміло викладена, загальнодоступна; широковідома, та, що користується загальним визнанням (змістовний фактор) у конкретний період часу незалежно від стилю, часу творення й обсягу глядацької аудиторії; «естрадна» - визначає спрямованість на конкретне середовище побутування; попит у певної вікової категорії; широкий спектр споживання у слухачів. Українська сучасна популярна естрадна музика має жанрову та стильову класифікацію. До основних жанрів віднесено: джаз, рок-музику, авторську пісню, традиційну естрадну пісню, поп-музику та синкретичні жанри. Кожний жанр передбачає історично обумовлену класифікацію й трансформацію його стильових різновидів.

Здійснене науково-теоретичне дослідження дозволило дійти висновку про необхідність визначення шляхів, що забезпечують ефективність музично-естетичного виховання старшокласників на матеріалі сучасної популярної естрадної музики.

У другому розділі - «Педагогічне керівництво процесом музично-естетичного виховання старшокласників», аналізуються підсумки констатуючого експерименту, розкривається зміст методики здійсненого формуючого експерименту, подається аналіз його результатів.

Проведення констатуючого експерименту передбачало виявлення стану музично-естетичної вихованості учнівської молоді. В експерименті взяло участь 577 респондентів чотирьох категорій: старшокласники, вчителі середніх загальноосвітніх навчальних закладів, працівники позашкільних закладів освіти та культури, батьки. Результати констатуючого експерименту показали: недостатність розуміння старшокласниками сутності поняття «сучасна популярна естрадна музика», його змістовного компонента (89,6%); нестабільність художніх уподобань старшокласників (69,44%); незацікавленість їх у слуханні й опануванні вітчизняних зразків сучасної популярної естрадної музики (96,6%); поверховий та вузькоспрямований характер знань і слабку орієнтацію юнацтва у жанрово-стильових різновидах сучасної популярної естрадної музики, оперування лише окремими жанрами рок,- та поп-музики (94,36%); емпіричний досвід накопичення художньо-естетичних вражень (77,28%), оцінної діяльності (80,36%). Знання старшокласників у цій галузі мистецтва констатуються як фрагментарні (88, 53%), безсистемні (68,1%); вузькоспрямовані (70, 37%).

Аналіз експериментальних даних засвідчив, що смаки учнівської молоді досить стандартні, однобічні і залежать від музичної «моди», яка пропагується засобами масової комунікації; діапазон спілкування юнацтва з музичним мистецтвом обмежений естетично невибагливою естрадною «кітчевою» музикою; домінують неправильне трактування музичної термінології та незнання змістовної характеристики вказаних старшокласниками стилів сучасної популярної естрадної музики. Щодо інтенсивності зовнішніх проявів впливу сучасної популярної шоу-індустрії на естетосферу шкільної молоді, то зафіксовано актуалізацію на більш емпіричне почуттєво-емоційне споживання старшокласниками популярної естрадної музики.

Опитування батьків виявило їх нейтральне ставлення до впливу сучасного естрадного мистецтва на світоглядні орієнтації їхніх дітей. Вказуючи на відсутність негативних проявів такого впливу, вони не помічали й позитивних її моментів. Опитування респондентів усіх чотирьох категорій дало можливість виокремити найбільш характерні труднощі, які виникають у спілкуванні з цим мистецтвом, а саме: недостатність, розпорошеність музичних знань, невідповідність власних інтересів художньо-естетичним еталонним зразкам музичних творів, невизначеність особистісних диспозицій.

Базуючись на розроблених у дослідженні критеріях, виявлено та встановлено узагальнений рівень музично-естетичної вихованості старшокласників: емпірично-емоційний (низький) - 86,8%; інформаційно-усвідомлений (середній) - 8,96%; діяльнісно-творчий (високий) - 4,2%.

Дослідженням підтверджено необхідність і доцільність створення нової навчальної програми з використанням сучасної популярної естрадної музики для підвищення результативності музично-естетичного виховання старшокласників.

На етапі підготовки до формуючого експерименту було відібрано 4 експериментальні та 4 контрольні групи учнів 9-11 класів, близьких за наявним рівнем музично-естетичного розвитку.

У проведенні дослідження основний акцент було зорієнтовано на такі педагогічні позиції: розширення світогляду молоді та її ціннісно-мотиваційних орієнтацій; формування необхідних музично-естетичних знань; активізація емоційно-естетичного переживання, розвиток здатності до естетичного осягнення дійсності з позицій музичного мистецтва; вміння визначати та диференціювати жанрово-стильові різновиди сучасної популярної естрадної музики, в тому числі й української; розширення діапазону особистісної естетосфери юнацтва та її реалізація в аматорській художньо-творчій діяльності.

Формуючий експеримент проводився в чотири етапи, за якими визначалися музично-виховні завдання, що реалізовувались у навчально-виховному процесі та у позашкільній діяльності. Методика відбивала специфічні для кожного етапу цілі та завдання, відповідні форми та методи організації аматорської музично-естетичної діяльності, суб'єктивні та об'єктивні чинники, що набували значення основних детермінант виховного процесу.

Методика включала запровадження дворічного курсу «Сучасна популярна естрадна музика» на основі розробленої авторської експериментальної програми, в якому було подано матеріал стосовно ретроспекції основних жанрів світової популярної естрадної музики, а саме: джазу, блюзу, рок-музики, бардівської пісні, традиційної естрадної пісні, шансону, диско-музики, поп-музики та синкретичних жанрів даного музичного пласта. При цьому акцент ставився на загальновизнані і випробувані часом естетичні еталонні музичні зразки. Естетичні норми і цінності відібраних музичних творів є результатом тривалого процесу, що має вибірковий характер; гарантом цінності естетичних вимог до таких творів для старшокласників виступила їх суспільна значущість, авторитет спільноти. Згідно з методикою, під час вивчення основних жанрів зарубіжної популярної естрадної музики паралельно було опрацьовано також вітчизняні музичні зразки кожного репрезентованого жанру. Крім того, паралельно старшокласники знайомились з ретроспекцією української популярної естрадної музики, включаючи усі стильові різновиди вітчизняних музичних творів.

У процесі музично-естетичного виховання старшокласників на матеріалі сучасної популярної естрадної музики було використано варіативні методи і форми роботи з домінантою на активізацію змістовних компонентів, зокрема: когнітивно-пізнавального, емоційно-почуттєвого, ціннісно-орієнтаційного, оцінювально-інтерпретаційного, творчо-синтезуючого. Поряд з лекційним викладом матеріалу, застосування модифікаційних форм роботи - семінарів-практикумів, рольових ігор - забезпечило розвиток світоглядних орієнтацій, активізацію емоційно-почуттєвої сфери старшокласників, сприяло кращому засвоєнню спеціальних знань старшокласників.

Тестування, контрольне опитування, музичні «звукові анкети» орієнтували учнівську молодь в естетично-ціннісних характеристиках поданих музичних творів, розвивали мотиваційно-раціональну складову та вміння оцінити музичні явища, формувати власні естетичні погляди, інтереси, смаки. Введення методу «інтернет-пошук» сприяло вияву пізнавальної самостійності учнів, набуттю естетичного досвіду, пошукових умінь, ціннісному відбору музичної інформації. Запровадження методу рольових ігор мало інтенсивно зростаючий ефект у формуванні естетичних ціннісних орієнтацій, в оцінці та інтерпретації творів сучасної популярної естрадної музики старшокласниками, в удосконаленні власного оцінного стилю стосовно цього виду мистецтва.

Відвідування з подальшим обговоренням концертів, фестивалів упродовж чотирьох етапів формуючого експерименту, постійне проведення уроків-зустрічей з українськими виконавцями сучасної популярної естрадної музики із запровадженням індивідуальної «анкети вражень», участь у телевізійних музичних шоу-програмах - все це сприяло розширенню емоційно-почуттєвої сфери старшокласників, розвитку особистісних естетичних уявлень, естетично-ціннісних орієнтацій у широкому полі різностильової палітри даного виду мистецтва, зокрема, українського.

Ефективність музично-естетичного виховання забезпечувалась також впровадженням у навчально-виховний процес різних за типологією творчих музичних вправ. Причому, якщо на першому і другому етапі формуючого експерименту запровадження цих форм роботи дало позитивний ефект лише для третини старшокласників, які могли виконати творчі вправи, то на третьому і, особливо, четвертому етапі їхній творчий потенціал виявився в практичній діяльності при музикуванні, співі під фонограму «-1»; підготовці сценаріїв, музичних номерів, самостійному вирішенні мистецьких заходів. Цьому також сприяло введення на заключному етапі експериментального дослідження творчих писемних робіт за вибором: рефератів, критичних статей та есе щодо висвітлення існуючих проблем функціонування вітчизняної популярної естрадної музики в молодіжному середовищі.

У ході проведення чотирьох педагогічних зрізів для кожного старшокласника було визначено середній бал відповідно до показників, розроблених у бальній системі оцінювання.

Оскільки на кожному з чотирьох етапів вводились різні за кількістю і складністю форми опитування, максимальний середній бал для кожного старшокласника на чотирьох етапах формуючого експерименту склав: 0 - 150 балів; 0 - 181 балів; 0 -158 балів та 0 - 168 балів, що відповідало адекватному рівню. комп'ютерний моделювання математичний оболонка

Для визначення загального середнього балу для кожного учня показники були переведені у відносні величини і паралельно подані у відсотковому співвідношенні. Одержані експериментальні дані були розбиті на однорідні групи з коефіцієнтом варіації до 10% при об'ємі вибірки n >30. Однорідність вибірок відповідала рівневим характеристикам при застосуванні розробленої оцінювальної шкали.

Результати формуючого експерименту довели, що високий (діяльнісно-творчий) рівень на підсумковому зрізі превалює в усіх чотирьох експериментальних групах, причому зафіксовано висхідну бальну градацію в даному бальному відрізку; середній рівень пішов на спад, а низького (емпірично-емоційного) рівня не було виявлено; поряд з контрольними, в яких у кінці експерименту домінував низький рівень, а середній - був вищий, порівняно з першим етапом експериментального дослідження, високий (діяльнісно-творчий) рівень не зазнав суттєвих змін. Аналіз одержаних результатів свідчить, що приріст показників між першим і четвертим педагогічними зрізами є суттєвим, що зафіксовано на Рис. 1.

Рис. 1. Динаміка результативності музично-естетичного виховання в експериментальних та контрольних групах (у відносних величинах)

Таким чином, динаміка результативності одержаних статистичних даних кількісних показників підтвердила ефективність розробленої і впровадженої дисертантом методики музично-естетичного виховання старшокласників засобами сучасної популярної естрадної музики.

За матеріалами дослідження здійснено теоретичні і практичні висновки у вирішенні проблеми музично-естетичного виховання старшокласників в системі загальної середньої освіти.

1. Здійснене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що актуалізація музично-естетичного виховання старшокласників є одним із найважливіших напрямів розвитку педагогічної теорії і практики, де органічно взаємодіють пошук нової парадигми виховання та інноваційної методики, зорієнтованих на використання широкого діапазону сучасної популярної естрадної музики і за яких духовний розвиток учнівської молоді перебуває у центрі навчально-виховного процесу.

2. На основі теоретичного аналізу філософських, психолого-педагогічних, музикознавчих, науково-методичних джерел та узагальнення практичного досвіду в інституційній загальноосвітній системі соціалізації юнацтва здійснено наукове обґрунтування музично-естетичного виховання старшокласників як процесу цілеспрямованого і систематизованого формування їхньої естетичної свідомості, емоційно-почуттєвої сфери і художньо-творчої діяльності з позиції продуктивного усвідомлення сучасної популярної естрадної музики, її споживання та реалізації у життєдіяльності.

3. Результатом теоретико-експериментальної роботи є визначення і науково обґрунтоване узагальнення упорядкованої сукупності взаємопов'язаних, взаємопроникливих та взаємочинних структурних компонентів процесу музично-естетичного виховання старшокласників: когнітивно-пізнавального, емоційно-почуттєвого, ціннісно-орієнтаційного, оцінювально-інтерпретаційного, творчо-синтезуючого, інтегруюча гармонічна інтенсивність вияву яких забезпечує ефективність цього процесу у структурованій цілісності.

4. У дослідженні науково окреслено термінологічне поле стосовно визначення дефініції сучасної популярної естрадної музики: «музика масових жанрів», «легка музика», «сучасна музика», «естрадна музика», «легкожанрова музика», «популярна музика», «поп-музика», «молодіжна музика». Українська сучасна популярна естрадна музика має жанрову та стильову класифікацію; до основних жанрів віднесено: джаз, рок-музику, авторську пісню, традиційну естрадну пісню, поп-музику та синкретичні жанри. Кожний жанр також передбачає історично обумовлену класифікацію й трансформацію його стильових різновидів. У загальноосвітніх навчальних закладах сучасна популярна естрадна музика актуалізує і визначає розвиток естетосфери шкільної молоді; в молодіжному соціокультурному просторі даний вид мистецтва, що містить у собі духовні надбання світової музичної культури, виступає найбільш демократичним та популярним засобом музично-естетичного виховання молодого покоління.

5. На етапі констатуючого експерименту виявлено ставлення учнівської молоді до сучасної популярної естрадної музики і визначено характер її споживання; встановлено наявний музично-естетичний тезаурусний фонд старшокласників у цій галузі мистецтва і, особливо, зорієнтованість у жанрово-стильових різновидах; виокремлено найбільш характерні труднощі при вивченні сучасної популярної естрадної музики в загальноосвітній школі. Дослідженням визначено культурний релятив учителів, працівників позашкільних закладів освіти і культури, батьків та старшокласників у сучасній популярній естрадній музиці. На основі експериментальних даних окреслено шляхи і конкретизовано позицію стосовно організації процесу музично-естетичного виховання старшокласників, що передбачало дотримання певних умов та засобів, а саме: варіативність видів діяльності, новизну музичного матеріалу з урахуванням естетичної цінності, художньо-образної змістовності та емоційного забарвлення музичного твору; оптимальність співвідношення різних за типологією завдань, а також свободу самореалізації, засновану на демократичних засадах і успіху. На основі вироблених критеріїв визначено рівень результативності музично-естетичного виховання старшокласників: емпірично-емоційний (низький), інформаційно-усвідомлений (середній), діяльнісно-творчий (високий).

6. Запровадження у навчально-виховний процес авторської програми «Сучасна популярна естрадна музика» виявило її педагогічну доцільність та ефективність у системі музично-естетичного виховання на рівні змістовного наповнення, застосування інноваційних методів і організаційних форм та реалізації виховної мети.

7. Методика експериментального дослідження включала широке опанування жанрово-стильових різновидів сучасної популярної естрадної музики; використання комплексу активних методів художнього пізнання цього виду мистецтва. Форми і методи педагогічного впливу виступили в єдності і взаємозалежності, виконуючи функцію впливаючої і виховуючої субстанції художньо-естетичного розвитку старшокласників, активізуючи їхню естетичну свідомість, емоційно-почуттєву сферу та художньо-творчу діяльність. Запропонована методика забезпечила результативність музично-естетичного виховання старшокласників завдяки взаємообумовленості, взаємозалежності та поліфункціональності його компонентної структури, що актуалізувало творчий контекст самовиховання.

8. Динаміка результативності одержаних експериментальних даних показала ефективність розробленої, апробованої і впровадженої у навчально-виховний процес середніх загальноосвітніх закладів експериментальної методики музично-естетичного виховання старшокласників на матеріалі сучасної популярної естрадної музики. У ході формуючого експерименту було встановлено в усіх експериментальних групах значне зростання високого діяльнісно-творчого рівня поряд з контрольними, де домінували інформаційно-усвідомлений та емпірично-емоційний.

9. Результати дисертаційного дослідження, впровадження їх у практику середньої загальноосвітньої школи та позашкільних закладів освіти і культури дають підстави стверджувати, що запропонована методика музично-естетичного виховання старшокласників на основі розробленої програми розглядається як інноваційна педагогічна технологія, яка підтвердила продуктивну результативність основних положень дисертаційного дослідження.

Проблема музично-естетичного виховання старшокласників потребує переосмислення діяльності середніх загальноосвітніх навчальних закладів стосовно сучасних вимог соціокультурної дійсності та мистецької практики.

Проведене дослідження виокремлює подальшу перспективу роботи у напрямах розробки індивідуальних моделей особистісного естетичного самовизначення учнівської молоді на основі психолого-педагогічного проектування виховного процесу в позашкільних закладах освіти і культури України.

ПУБЛІКАЦЇ

1. Сапожнік О.В. Сучасна популярна естрадна музика. Авторська програма.-К.: ДАКККіМ, 2000.-66с.

2. Сапожнік О.В. Сучасна музична альтернативна освіта: теоретичні аспекти // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова.-К.: Логос, 1999.-Ч1.-С.85-95.

3. Сапожнік О.В. Аспекти естетичного виховання старшокласників // Нова педагогічна думка.-1999.-№3 (19).-С.91-94.

4. Сапожнік О.В. Музично-естетичне виховання в контексті нових педагогічних ідей // Наук. записки Ніжинського держ. пед. ун-ту ім. М.Гоголя. Психолого-педагогічні науки.- Ніжин: НДПУ, 1999.-Ч.2.-С.117-120.

5. Сапожнік О.В. Естетичне виховання старшокласників на матеріалі української сучасної естрадної музики // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр./ Ред. кол.: Гузій Н.В. (відп. ред.) та ін.- К.: НПУ, 1999.-Вип. 3.- С.409-414.

6. Сапожнік О.В. Проблемні питання змісту сучасної музичної альтернативної освіти // Нова педагогічна думка.-1999.-№2 (18).-С.72-76.

7. Сапожнік О.В. Аналіз системи музично-естетичного виховання старшокласників // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2000.- Вип.1.-Ч.3.-С.145-151.

8. Сапожнік О.В. Питання музично-естетичного розвитку старшокласників // Питання культурології: Міжвід. зб. наук. ст. - Вип.16 / Гол. ред. М.М. Поплавський; Упор. Ю.Л. Афанасьєв. - К.: КНУКіМ, 2000.-С. 112-117.

9. Сапожнік О.В. Стан музично-естетичного виховання старшокласників в системі середніх загальноосвітніх шкіл різного типу // Рідна школа.- 2001.-№4.- С.12-15.

10. Сапожнік О.В. Теоретичні аспекти формування музично-естетичних орієнтацій старшокласників // Збірник наук. пр.: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: «Плай», 2000.-Вип. 5.-Ч.1.-С.245-248.

11. Сапожнік О.В. Теоретичні аспекти музично-естетичного виховання старшокласників // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства: Матер. Міжнар. наук.-теор. конф. Національного пед. ун. ім. М.П.Драгоманова, 18-19 жовтня 2000 р. / Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко.-К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000.-Ч.3.-С.79-81.

Размещено на Allbest.ru