Корекція фізичного розвитку слабозорих дітей засобами плавання

Размещено на http://allbest.ru

ІНСТИТУТ ДЕФЕКТОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

УДК: 376.3.797.2:615.815.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КОРЕКЦІЯ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ СЛАБОЗОРИХ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ПЛАВАННЯ

13.00.03 - корекційна педагогіка

СИЛАНТЬЄВ ДЕНИС ОЛЕГОВИЧ

К и ї в - 2 0 0 1

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному університеті, Міністерство

освіти і науки України

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор БАЙКІНА Ніна Григорівна Запорізький державний університет, професор кафедри спорту

Офіційні опоненти- доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України СИНЬОВ Віктор Миколайович Київський інститут внутрішніх справ, завідувач кафедри правової і соціальної педагогіки

- кандидат педагогічних наук, професор ШЕРЕМЕТ Борис Григорович Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, завідувач кафедри дефектології і фізичної реабілітації

Провідна установаНаціональний університет фізичного виховання та спорту України, кафедра водних видів спорту, м. Київ

Захист дисертації відбудеться " 3 " квітня 2001 р.

о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01

в Інституті дефектології АПН України (04060, м. Київ,

вул. Берлинського, 9)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту дефектології АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9)

Автореферат розісланий " 1 " березня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Колупаєва А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження: Законом України "Про фізичну культуру і спорт" (1993), Національною програмою "Діти України" (1996) визначено пріоритети соціальної політики держави щодо забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей-інвалідів.

Важливими серед них є зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей цих дітей засобами фізичної культури і спорту.

Профілактика інвалідності розглядається у комплексі соціально-медичних та педагогічних заходів, спрямованих на попередження виникнення фізичних, розумових чи сенсорних дефектів.

Вирішення цієї проблеми передбачає організацію спеціального навчання, що враховує особливості фізичного розвитку слабозорих дітей та закономірності мобілізації їхніх компенсаторних можливостей в умовах корекційного процесу (Р.М. Азарян, В.І. Бондар, Л.С. Вавіна, М.І. Земцова, Л.Ф. Касаткін, В.О. Кручінін, І.С. Моргуліс, Б.В. Сермєєв, Л.І. Солнцева, Б.Г. Шеремет).

Часткова втрата зору є однією з найпоширеніших форм інвалідності, що позначається на розвитку дитини.

Дослідження тифлопедагогів показали, що вона не дозволяє людині вільно орієнтуватись у навколишньому середо-вищі, зводить до мінімуму рухову активність, викликає відхилення у фізич-ному та психічному розвитку (Л.С.Вавіна, Т.О.Власова, М.І.Земцова, Л.Ф.Касаткін, Б.І.Коваленко, Ю.О.Кулагін, В.О.Кручінін, В.С.Свердлов, Є.П.Синьова, В.М.Синьов, Б.В.Сермєєв, Л.І.Солнцева, Б.Г.Шеремет, М.Д.Ярмаченко).

Одним із важливих видів розвитку рухової активності слабозорої дитини є цілеспрямована організація занять зі спорту і, зокрема, з плавання. Часткові порушення зору викликають у дітей істотні труднощі в оволодінні технікою спортивного плавання і розвитку рухових якостей. Виходячи з того, що рухова активність дитини розвивається у взаємозв'язку з формуванням вищих психічних процесів, засоби педагогічного впливу в процесі плавання мають носити системний характер і спрямовуватись на розвиток всіх сторін особистості.

За таких умов у слабозорої дитини розвиваються сприймання, просторові уявлення, мислення і практичні дії.

Застосовуючи різноманітні прийоми навчання плавання, педагоги можуть суттєво впливати на фізичний розвиток дітей, попереджувати виникнення вторинних порушень і прискорювати формування вищих форм пізнавальної діяльності.

Інвалідний спорт набув великого соціального значення й став важливою частиною спеціалізованої допомоги інвалідам.

Корекція фізичного розвитку слабозорих дітей віком 7-10 років на етапі початкової спортивної підготовки з плавання має пріоритетне значення. Це вимагає здійснення корекційної роботи, спрямованої на удосконалення техніки, способів і прийомів навчально-тренувальної діяльності, які базуються на компенсаторних перебудовах психіки у цієї категорії дітей.

Недостатня розробленість проблеми активізації фізичного розвитку, рухової активності, рухових якостей обумовили вибір теми дослідження: "Корекція фізичного розвитку слабозорих дітей засобами плавання".

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами: Тема дослідження входить до планів науково-дослідних робіт Запорізького державного університету і Міністерства освіти і науки України “Підготовка кваліфікованих кадрів за спеціалізацією "Олімпійський професійний спорт інвалідів" (№ 4/2000)”.

Об'єкт дослідження - фізичний розвиток слабозорих дітей віком 7-10 років.

Предмет дослідження - особливості корекції фізичного розвитку та методики початкової спортивної підготовки слабозорих дітей засобами плавання.

Мета дослідження полягає у розробці, адаптації методики корекційного процесу із слабозорими дітьми на заняттях із плавання у віці 7-10 років.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати функціональні, соматичні та офтальмологічні особливості й рівні фізичного розвитку слабозорих дітей віком 7-10 років.

2. Розробити рівні розвитку рухових якостей слабозорих дітей на етапі початкової спортивної підготовки із плавання.

3. Обґрунтувати методику корекційного впливу плавання на фізичний розвиток слабозорих дітей на етапі початкової спортивної підготовки.

4. Розробити методичні вказівки для проведення занять із плавання зі слабозорими дітьми молодшого шкільного віку.

Методи дослідження: Методи, які використовувались для розв'язання поставлених завдань, умовно поділені на педагогічні, біологічні й математичні: аналіз науково-методичної літератури, узагальнення передового педагогічного досвіду, педагогічні спостереження та реєстрація об'єктивних та суб'єктивних відчуттів, педагогічний експеримент, у процесі якого передбачалося тестування та використання інструментальних методик.

У відповідності із загальноприйнятими методиками проводилась реєстрація фізичного розвитку за такими показниками: рівновага, вестибулярна функція, фізична працездатність при пульсі 150 ударів за хвилину (PWC150) за формулою В.Л.Карпмана, показники функції зовнішнього дихання за пробами Штанге і Генча. Проведено математичний аналіз експериментальних даних.

Наукова новизна дослідження полягає, в:

- експериментальному обгрунтуванні методики корекції фізичного розвитку і початкової спортивної підготовки із плавання зі слабозорими дітьми молодшого шкільного віку;

- розробці рівнів фізичного розвитку, рухових якостей і контрольних вправ за методикою початкової спортивної підготовки із плавання для слабозорих дітей;

- виявленні особливостей кардіо-респіраторної системи, фізичної працездатності;

- розробці методичних вказівок до проведення занять із плавання зі слабозорими дітьми віком 7-10 років.

Практична значущість роботи: Зміст і висновки дослідження стали основою для розробки організаційно-методичних рекомендацій, рівнів фізичного розвитку та рухових якостей учнів, спрямованих на використання їхніх потенційних можливостей.

Розроблені контрольні вправи для відбору слабозорих дітей у групи початкової підготовки із плавання можуть бути використані для удосконалення діючих програм з фізичного виховання, ЛФК і масажу для слабозорих дітей. Результати дослідження можуть використовуватися у теорії й практиці навчання студентів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок автора: Автором розроблено рівні фізичного розвитку, контрольні вправи для відбору слабозорих дітей у групи початкової спортивної підготовки із плавання; розроблено методику початкового навчання плавання слабозорих дітей, з'ясовано вплив плавання на кардіо-респіраторну систему і фізичну працездатність слабозорих дітей молодшого шкільного віку.

Апробація результатів дослідження: Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях (Вітебськ, 1997, 2000 рр. Луцьк, 1999 р., Київ, 2000 р.), на Всеукраїнських наукових конференціях аспірантів (Львів, 1998, 2000 рр.), на п'ятих Костюківських читаннях (Київ, 2000 р.), на науково-методичній конференції (Запоріжжя, 1999, 2000 р.р.), на науковій сесії з дефектології (Київ, 2000 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 праць, у тому числі - 4 одноосібних у фахових виданнях.

плавання слабозорий фізичний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, відзначається зв'язок досліджуваної проблеми з науковими програмами, планами, темами. Визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичну значущість, наведені дані про апробацію основних положень дослідження.

У першому розділі дисертації - "Слабозорі діти у сучасній системі соціальних відношень" - зроблено аналіз науково-літературних джерел з досліджуваної проблеми, систематизовано наукові дані з проблеми корекції фізичного розвитку дітей із частковою втратою зору.

При розгляді показників фізичного розвитку дітей з порушенням зору виявлено, що вони поступаються дітям з нормальним зором у відтворенні часових і просторових ознак руху у всіх вікових групах. Одночасно з перебудовою нервових процесів часткова втрата зору призводить і до певної перебудови у діяльності збережених аналізаторів, що обумовлює специфічні особливості оцінки простору і часу. На цій основі у слабозорих дітей у корі великих півкуль розвивається й удосконалюється взаємозв'язок складних рухово-часових зв'язків. Низький рівень розвитку рухових здібностей у дітей з порушенням зору пов'язаний з обмеженням обсягу їх моторної активності порівняно з учнями масових шкіл (Л.П. Григорьєва, М.І. Земцова, А.Й. Каплан, Ю.О. Кулагін, О.Г. Литвак, І.С. Моргуліс, В.С. Ніколаєв, Б.В. Сермеєв, Л.І. Солнцева, Є.П. Синьова, Б.Г. Шеремет).

Плавання найбільш успішно виправляє порушення статури й деформацію хребта людини (Г.П. Петренко, Т.В. Полеся). Ефект впливу плавання на організм тих, що займаються цим видом спорту, багатогранний і вивчений переважно на прикладі контингенту дітей та підлітків з нормальним зором. Одночасно дані про вплив водного середовища на організм слабозорих дітей у науково-методичній літературі вивчений недостатньо. Зазначене вище вказує на необхідність подальшого накопичення експериментального матеріалу про вплив плавання на організм і стан зору слабозорих дітей у корекційному процесі.

Часткове обмеження зорового контролю під час виконання рухів суттєво не позначається на якості дій, що виконуються (точність, координація, чіткість, м'язово-судинних відчуттів), оскільки руховий аналізатор при відповідних умовах навчання замінює функції зорового і слухового аналізаторів.

За рівнем фізичного розвитку рухових якостей (сила, швидкість, гнучкість, спритність), здібності до виконання різноманітних рухових дій (біг, стрибки, метання) слабозорі діти значно відстають від зрячих (Р.М. Азарян, Л.Ф. Касаткін, В.О. Кручінін, В.С. Полинкін, Б.В. Сермєєв).

Високу ефективність ігрової діяльності у корекційно-педагогічній роботі із слабозорими школярами, формуванні системи психічної діяльності та мотивації цих дітей виділяють Л.С.Виготський, Т.О.Євтухова, О.В. Запорожець.

Сутність і специфіку цієї роботи вони вбачають у створенні сприятливих умов для психофізичного розвитку дітей із частковою втратою зору: поетапність в оволодінні знаннями, вміннями, навичками; використання особливих методів і прийомів; їх поєднання; введення спеціальних організаційних форм навчання; використання мовлення.

Корекційна спрямованість навчання слабозорих дітей визначається раціональністю підбору пізнавальних навчальних завдань, знаходженням шляхів, засобів, методів і прийомів, що сприяють швидкому і якісному виправленню наслідків часткової втрати зору.

У другому розділі - "Вивчення особливостей фізичного розвитку і функціонального стану організму слабозорих дітей молодшого шкільного віку" - визначено рівень фізичного розвитку на етапі констатуючого експерименту.

На даному етапі дослідження встановлювалися офтальмологічні, соматичні й функціональні особливості, рівні фізичного розвитку слабозорих дітей віком 7 років. Встановлено, що більше ніж у 50% слабозорих дітей часткова втрата зору супроводжується соматичними захворюваннями.

Дані дослідження показали, що чим менша величина вегетативного показника ритму й індексу напруги регуляторних систем, тим більша активність парасимпатичного відділу й автономного контуру. Чим більша величина індексу напруги, тим вища активність симпатичного відділу і ступеня централізації управління серцевим ритмом. Разом з тим, під впливом систематичних занять плаванням у всіх слабозорих дітей відбувалися зміни показників варіативної пульсометрії, що відображають зростання переваги парасимпатичних впливів на серце: збільшується співвідношення між нервовими і гуморальними впливами на контур автономної регуляції, на баланс симпатичного і парасимпатичного впливу напруги, індекс напруги тощо.

При електроенцефалографічних дослідженнях встановлено, що у 20% випадків у слабозорих дітей зафіксовано відхилення біоелектичної активності головного мозку від фізіологічних стандартів.

При дослідженні функцій вестибулярного аналізатора термін збереження рівноваги тіла після занять плаванням у слабозорих плавців знаходився у межах від 2-56 сек. до 3-05 сек. У 47% випадків показники тривалості збереження рівноваги тіла у пробі зі швидким обертом голови без зорового орієнтиру були нижче 15 сек. що, відповідно даним А.І.Яроцького, вказувало на недостатню стійкість рухової й координаційної функції вестибулярного аналізатора.

Показники фізичного розвитку слабозорих дітей віком 7-10 років нижчі за всіма параметрами. Найбільш виразне відставання у слабозорих хлопчиків у дев'ятирічному віці. У слабозорих хлопчиків найінтенсивнійший приріст маси тіла відбувається з 7 до 10 років, у дівчаток - до 9 років. Об'єм грудної клітки (ОГК) у слабозорих дітей збільшувався нерівномірно. Значні зміни у цьому показнику (до 10,6%) мали місце у хлопчиків 10-ти років, у дівчаток зміни становлять 8,3%. Приріст середніх показників ОГК при вдиху і видиху відбуваються аналогічно ОГК в момент паузи. У слабозорих учнів об'єм стегна (ОС) нижчий на 19%, ніж у їхніх зрячих однолітків. Слабозорі школярі відстають в об'ємі плеча (ОП) на 7,1%-19,9% від зрячих однолітків. За показниками сили слабозорі діти відстають на 33% від зрячих дітей.

Проведені дослідження дозволили розробити й апробувати спеціальні таблиці для оцінки рівня фізичного розвитку слабозорих дітей молодшого шкільного віку. Загальну оцінку фізичного розвитку визначали за антропомет-ричними показниками: довжина тіла, маса тіла та об'єм грудної клітки за методикою Т.Ю.Круцевич.

За показниками ОГК 41% слабозорих дітей мають дисгармонійність у розвитку. При цьому гармонійний розвиток мають 61,4% і 60,1% слабозорих дітей віком 7 років. Кількість хлопчиків і дівчаток з гармонійним розвитком 8 років збільшилась до 62,5% і 63,9%. Найбільша кількість дисгармонійно розвинених дітей була серед слабозорих дівчаток 7 років - 39,7%.

Зріст і розвиток слабозорих дітей, їх якісні і кількісні зміни взаємо-пов'язані і обумовлюють один одного. Кількісні зміни, що відбуваються у процесі фізичного росту організму, спричиняють появу у них якісних особливостей. Одним із найважливіших факторів, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток, є часткова втрата зору і обмеженість рухової активності.

Істотні відмінності у швидкості між слабозорими і зрячими школярами у молодшому віці становлять 15,7%. Слабозорі школярі відстають від зрячих у частотності рухів. Рівень розвитку швидкості реакції у слабозорих дітей всіх вікових категорій значно відстає від аналогічного рівня зрячих дітей.

Розвиток сили основних груп м'язів (згинання й розгинання плеча, тулуба, стегна і гомілки) у слабозорих хлопчиків і дівчаток 7-10 років проходить нерівномірно. Сила кожної групи м'язів має свої особливості. У силі розгинателів плеча між показниками хлопчиків і дівчаток серед слабозорих і зрячих у більшості груп статичних відмінностей не виявлено. Сила згинателів тулуба у слабозорих хлопчиків молодшого шкільного віку вища ніж у дівчаток на 5,8-6,9 кг. Інтенсивний приріст сили спостерігався у розгинателів тулуба, потім стегна і гомілки. У 7-10 років сила м'язових груп розвивалась рівномірно, але з невеликою перевагою згинателів і розгинателів гомілки і стегна. Особливістю розвитку сили при порушенні зору є зниження темпів розвитку. Наприкінці молодшого шкільного віку темпи розвитку сили згинателів плеча у слабозорих дітей відстають на 12,5% від аналогічних показників зрячих дітей.

Рівень розвитку швидкісно-силових якостей у слабозорих дітей також нижчий, ніж у зрячих.

Розвиток витривалості у слабозорих дітей під час виконання роботи статичного характеру відбувається безперервно і відносно повільно. Показники статичної витривалості розгинателів плеча у слабозорих і зрячих хлопчиків вищі, ніж у дівчаток. З віком ці розбіжності стають істотнішими. Аналогічні дані спостерігаються у згинателів та розгинателів тулуба. Витривалість згинателів стегна дівчаток і хлопчиків відрізняється. У слабозорих хлопчиків 8-ми років витривалість на 0,6 сек. вища, ніж у дівчаток. Показники хлопчиків перева-жають показники дівчаток. Відмінності в показниках витривалості коливаються від 2,0 до 10,1 сек у слабозорих, від 1,9 до 10,5 сек - у зрячих. Результати розгинателів гомілки у слабозорих і зрячих хлопчиків порівняно з результатами дівчаток вищі. Розбіжності коливаються у межах від 25 до 35 сек у слабозорих дітей і від 0,9 до 10,3 сек - у зрячих школярів.

У слабозорих дівчаток показники витривалості під час роботи субмаксимальної потужності збільшуються з 9 років. Витривалість під час бігу субмаксимальної потужності у слабозорих дівчаток з віком розвивалась нерівномірно. Дівчатка 8-9 років у середньому пробігають за 20 сек 30 м, тобто витривалість дійсно збільшується (Р<0,01). За рік слабозорі дівчатка 8-9 років покращили витривалість під час бігу субмаксимальної потужності на 5,19 сек (Р<0,001). У період з 8 до 10 років у слабозорих дівчаток спостерігається найбільший приріст витривалості - на 5,3% (Р<0,001). У хлопчиків витривалість під час бігу розвивається нерівномірно у 8-9 років. З 9-10 років показники дещо збільшуються. У дівчаток показники витривалості збільшуються з 10 років на 14%. Порівнюючи показники витривалості слабозорих дітей (хлопчиків і дівчаток) з такими ж показниками дітей масової школи, ми помітили значне відставання (від 10 до 25%) витривалості у слабозорих дітей у всіх вікових категоріях і при виконанні роботи будь-якої інтенсивності.

Співставлення даних діяльності систем кисневого забезпечення організму слабозорих і зрячих дітей показує, що перші значно поступаються за основними факторами діяльності кардіо-респіраторної системи. У зрячих з 7 до 10 років дійсно вище МПК, МПК/кг, О2 - пульс, PWC150, "межа витривалості".

Таким чином, показники функціональної ефективності зовнішнього дихання і серцевої діяльності у всіх школярів з віком удосконалюються, про що свідчить збільшення легеневої вентиляції і відсотку вживання кисню. Удосконалюється також здатність організму підтримувати окремий оптималь-ний режим дихальних циклів, що виражається у вправах дихання за мінімально-го м'язового навантаження.

У третьому розділі - "Корекція фізичного розвитку, рухових якостей і функціонального стану організму слабозорих дітей молодшого шкільного віку" - розроблено й впроваджено методичні прийоми корекції фізичного розвитку засобами плавання.

Слабозорим дітям експериментальної групи віком 7-8 років пропонували заняття з плавання у поєднанні з рухливими іграми на суші й у воді. Вони займалися 2-3 рази на тиждень по 60 хвилин у басейні. Формування навичок плавання у слабозорих дітей здійснювали силовими рухами на суші й у воді. Вони сприяли успішнішому формуванню техніки плавання у слабозорих дітей, чим і обумовлювалась корекційна спрямованість навчання даної категорії дітей. Початкова спортивна підготовка проводилась у 2 етапи: на першому етапі діти набували навичок, які дозволяли їм триматися на воді у результаті засвоєння пірнання, стрибків у воду, ковзання, просування у воді, контролюючого дихання. На другому етапі удосконалювали техніку спортивних способів плавання кролем на спині і на грудях, брасом і дельфіном на основі вже сформованих навичок і набутих рухових якостей.

На початковому етапі плавання особливе місце у корекційному процесі зі слабозорими дітьми відводилось наочним образам. Вони були розділені на три групи: при освоєнні водного середовища; при виправленні загальних помилок у техніці плавання та конкретних помилок стосовно окремих способів плавання. Спеціально організовані заняття з плавання у школах для слабозорих дітей позитивно впливали на активізацію вищих форм пізнавальної діяльності, розвиток їхнього мислення, мовлення, логічної пам'яті, зближували словесну інформацію із наочно-дійовим пізнанням предметів і явищ, із практично-дійовим характером навчання, поетапним освоєнням цілісних дій. При навчанні техніки плавання й розвитку рухових якостей слабозорих дітей пропонували такі методи і прийоми навчання: активізація чуттєвого досвіду, знань; визначення завдань майбутньої діяльності; формування уяви про об'єкт діяльності на основі опанування способами, прийомами і порядком перцептивних дій; засвоєння дітьми нового навчального матеріалу на основі опанування способами і прийомами розумових дій; одержання даних про якість засвоєння дітьми знань і навчально-пізнавальних дій шляхом активізації їхньої відтворюючої діяльності; систематизації нових знань; активізація навчально-пізнавальної діяльності з метою формування способів і прийомів системного використання збережених органів чуття; інтелектуалізація навчально-пізнавальної діяльності з метою підвищення рівня усвідомлення дій і осмислення безпосереднього чуттєвого досвіду; інтеграція засобів педагогічного впливу з метою формування у слабозорих дітей цілісної і системної уяви про предмети і явища оточуючого середовища; стимуляція предметно-практичної діяльності.

Слабозорим дітям пропонувався значний обсяг спеціальних і загально-розвивальних вправ. У процес проведення формуючого експерименту було включено ігри та розваги на воді, що сприяло розвитку вмінь виконувати стрибки у воду, елементи гри на воді з м'ячем, гри, спрямованої на удосконалення окремих елементів техніки спортивного плавання.

Для успішного навчання техніки плавання слабозорим дітям молодшого шкільного віку пропонувалась така послідовність: техніка дихання, техніка руху ногами із затримкою дихання на воді, з вільним диханням, з видихом у воду; техніка рухів руками з вільним диханням; танцювальні рухи руками з диханням, узгодження рухів ногами і руками із затримкою дихання; танцювальні рухи руками і ногами з диханням.

У процесі проведення формуючого експерименту слабозорі діти молодшого шкільного віку виконували завдання, передбачені для кожного етапу плавальної підготовки.

Педагогічні спостереження та результати експериментального навчання дозволили визначити ефективність запропонованих прийомів і методів навчання плавання. Більша частина слабозорих дітей оволоділа навичками, передбаченими навчальною програмою.

У процесі експериментального навчання у показниках виконання вправ способом "кріль на спині" і "кріль на грудях" у групах слабозорих хлопчиків і дівчаток відбулися помітні зміни (Р<0,05). Дослідження засвідчили, що слабозорим дітям молодшого шкільного віку слід рекомендувати на початковому етапі навчання спосіб "кріль на спині" з наступним вивченням способу плавання "кріль на грудях".

Під впливом плавальних навантажень найбільші зміни зафіксовано у показниках довжини тіла слабозорих хлопчиків експериментальної групи. На кінець дослідження вони зросли в середньому на 2,2%, у контрольній на 1,3%, тобто збільшення зросту у дітей експериментальної групи майже у 2 рази переважило учасників контрольної групи. Слід відзначити, що у цілому темпи збільшення зросту у слабозорих дітей аналогічні зрячим. Достовірність наведених результатів складає у всіх експериментальних групах Р<0,05, у контрольній - Р<0,15. У показниках маси тіла різниця у вихідних даних між слабозорими і зрячими школярками становила 1,1 кг.

Після закінчення навчання показники маси тіла у слабозорих дівчаток і хлопчиків експериментальної групи зросли на 6,7%. У контрольній групі приріст цих показників становив 3,3%. Значні зміни довжини і маси тіла слабозорих дітей молодшого шкільного віку, порівняно з іншими групами школярів, дозволяє говорити про ефективність запропонованих прийомів і методів проведення занять з плавання.

Експериментальна методика занять з плавання позитивно позначилась і на показниках ОГК у слабозорих хлопчиків експериментальної групи. Показники вдиху збільшилися у середньому на 5,7%, у контрольній групі - лише на 1,9%. У хлопчиків експериментальної групи результати на вдиху збільшились у три рази порівняно з контрольною групою.

Встановлено, що в експериментальній групі слабозорих хлопчиків відбулися помітні зміни у "човниковому бігу" з місця 3х10 метрів. Показники у цій групі покращилися в середньому на 7,3%. В той же час у контрольній групі слабозорих - лише на 3,3%. Перед проведенням експерименту відмінності між слабозорими і зрячими становили 9,35%, або 9,05 сек. У кінці спеціального навчання показники зрячих дітей збільшились у середньому на 8,5%. У експериментальній і контрольній групах дівчаток дещо поліпшились показники у тесті бігу 3х10 метрів. У слабозорих хлопчиків цей результат поліпшився на 3% в експериментальній та на 3,7% в контрольній групах. Значне зростання спостерігалося у контрольній групі зрячих дітей (9,6%).

Різниця в частотності дихання у слабозорих і зрячих учнів складала в середньому 5 дихальних рухів на хвилину. Під впливом систематичних занять показники частотності дихання у слабозорих хлопчиків експериментальної групи у кінці року знизилися в середньому з 33 до 26 дихальних рухів на хвилину. У слабозорих дівчаток цієї групи частотність дихання складала 26 дихальних рухів, у контрольній групі слабозорих дівчаток - 29, у контрольній групі зрячих - 22 дихальних рухів на хвилину. Заняття плаванням за розробленою нами методикою сприяли нівелюванню різниці частотності дихання між слабозорими і зрячими школярами.

Дані показників ЖЄЛ свідчать про те, що заняття плаванням поліпшують функцію дихання у слабозорих дітей. В експериментальній групі слабозорих хлопчиків величина ЖЄЛ збільшилась на 344 мл. Приріст результатів у групах слабозорих школярок становив 27,3%. Після закінчення експериментального навчання відмінність середньої величини ЖЄЛ між результатами експериментальної і контрольної груп слабозорих дівчаток становила 250 мл.

Показники МВЛ до проведення формуючого експерименту в групі слабозорих хлопчиків не перевищували 39 л/хв. Після проведення формуючого експерименту відбулося їх зростання на 16,7% (45 л/хв.). Показники МВЛ у слабозорих дівчаток експериментальної групи досягли в кінці навчання 45 л/хв, у контрольній групі - 41 л/хв. Приріст МВЛ склав 22% у групі слабозорих дівчаток, які, займалися плаванням, і 10% - у контрольній групі (наведені зміни вірні - Р<0,05).

В експериментальній групі слабозорих хлопчиків час затримки дихання на вдиху складав у середньому 26 сек. Різниця у прирості часу затримки дихання на вдиху між слабозорими хлопчиками експериментальної і контрольної групи становила 27,4%. Час затримки дихання на видиху в кінці навчання в експериментальній групі слабозорих хлопчиків становив у середньому 16 сек., у контрольних групах слабозорих і зрячих хлопчиків - 12 і 18 сек. В експериментальній групі час затримки дихання на видиху, порівняно з контрольною групою слабозорих хлопчиків, збільшився на 28,5%. В експериментальній групі дівчаток приріст цього показника вдиху після проведення експерименту становив у середньому 22,5%. У контрольній групі зрячих - 14,9%. Різниця у прирості показників між експериментальною і контрольною групами слабозорих дівчаток досягла на завершення дослідження 12,7%, що складало 2,6 сек. Таким чином, значне збільшення часу затримки дихання на вдиху й видиху у школярів експериментальної групи після проведення формуючого експерименту свідчать про значні компенсаторні можливості слабозорих дітей адаптуватися до перенесення гіпоксемічних станів.

Різниця у показниках сили вдиху і видиху в кінці навчання спостерігалася в експериментальній і контрольній групах слабозорих дівчаток. Показники сили вдиху школярок експериментальної групи не тільки перевищили показники слабозорих дівчаток контрольної групи (33,2% в експериментальній і 13,7% в контрольній групі), але й наблизились до показників зрячих дівчаток контрольної групи (37,6%). Сила видиху у слабозорих дівчаток експериментальної групи складає 43%, у контрольній групі - 23,8%, у контрольній групі зрячих - 48,3%.

Таким чином, раціональне співвідношення плавальних навантажень на слабозорих дітей сприяло покращанню всієї діяльності кардіо-респіраторної системи.

Після проведення експерименту ЧСС у експериментальній групі слабозорих дітей відповідала 79 уд/хв., у контрольній групі слабозорих - 82 уд/хв., у зрячих дівчаток - 75 уд/хв. В експериментальних групах слабозорих дітей ЧСС зменшилась порівняно з контрольними групами. Зниження ЧСС у слабозорих дітей слід розглядати як адаптацію серцево-судинної системи до навантажень під час плавання.

За період формуючого експерименту під впливом плавання фізична працездатність підвищилась у дітей експериментальної групи на 41,8 кг/хв.

Таким чином, проведені дослідження свідчать про значні можливості корекційного впливу плавання на фізичний розвиток слабозорих дітей молодшого віку.

ВИСНОВКИ

1. Часткова втрата зору негативно позначається на фізичному розвитку дітей молодшого шкільного віку. Характерною особливістю фізичного розвитку слабозорих дітей є те, що вони відставали від зрячих однолітків в окружності: стегна - на 19%; гомілки від 7,9 до 13,2%; плеча від 7,1% до 19,9%; у показниках ЖЄЛ на 35% .

У віці 7 років діти з частковим порушенням зору мають дефіцит маси тіла 30,7% і більше, в той час, як у зрячих він становить 13,3%-20%. Серед слабозорих недостатня кількість гармонійно розвинених дітей була в групі хлопчиків 7-ми років (61,4%). Частіше це мало місце у восьмирічних дівчаток - 70,8%. За показниками ОГК 41% слабозорих дітей мали дисгармонійність у розвитку, у зрячих вона складала 23,3%.

При зіставленні маси тіла, окружності грудної клітини та довжини тіла у семирічних слабозорих дітей гармонійний розвиток мали 61,4% і 60,1%. Значна кількість дисгармонійно розвинених дітей була серед дівчаток 7-ми років (39,7%).

2. У діяльності серця у дітей з частковим порушенням зору у стані спокою переважає парасимпатична регуляція. Після виконання фізичного навантаження спостерігався виражений вплив ЦНС на функцію серцевого автоматизму і недостатні компенсаторно-пристосувальні реакції організму до цього навантаження. Під впливом систематичних занять плаванням у всіх дітей з порушенням зору відбулися зміни показників варіаційної пульсометрії, які відображають зростання переваги парасимпатичних впливів на серце: збільшується МО, ? X, зменшується АМО та ІН.

Дослідження фонової біоелектричної активності головного мозку в слабозорих і зрячих плавців показало наявність у них індивідуально різноманітної картини прояву біоритмів. У зрячих плавців домінує альфа-ритм, правильно розподілений, симетричний, із частотою 9-11 коливань на секунду, амплітудою в межах 30-80 мікровольт, індексом від 75 до 97%. У плавців з порушенням зору домінує альфа-ритм, неправильно розподілений, асиметричний, перекручений повільною активністю в ритмах дельта і, бета-хвиль. У ряді випадків домінує поліритмічна, дифузійна, низькоамплітудна активність у ритмах дельта, тета, бета - 1, бета - 2 хвиль.

Ритмічна фотостимуляція у зрячих плавців супроводжувалася засвоєнням ритму в діапазоні 2-32 коливань на секунду, найбільше вираженим по вертексній лінії. У різних ділянках головного мозку відзначалися пароксизмальні спалахи тета - 7 хвиль з амплітудою до 36 мкв і ін.

Тригерна фотостимуляція викликала у слабозорих плавців зниження по амплітуді фонової активності, або її посилення, поява реакції по типу викликаних відповідей, поряд із виникненням ритму бета - 1, частотою 16 коливань на секунду, амплітудою до 15 мкв, гноблення альфа-ритму і посилення повільної активності в ритмі тета - 7 хвиль, амплітудою до 26 мкв, посилення тета-хвиль амплітудою до 32 мкв, поява спалаху тета 6-7 хвиль.

3. При порівняльному аналізі розвитку рухових якостей у віці 7-10 років діти з порушенням зору відставали:

І. У координації рухів - у точності: при сприйманні рухів (ТСР) кількість помилок із переоцінкою зменшується і становить у віці 9-10 років у хлопчиків до 33,3%, у дівчаток до 30,3%; при сприйманні часу (ТСЧ) розбіжності між хлопчиками з порушенням зору і дівчатками досягали у 9-10 років 46,6%; при сприйманні простору (ТСП) найбільші зміни виявлені між хлопчиками і дівчатками 9-10 років: до 20%; при сприйманні заданого руху (ТСЗР) у 7 років слабозорі хлопчики відставали від зрячих до 43%, дівчатка в 9-10 років - до 32,3%.

ІІ. У швидкості:

- до 10 років частота рухів правої руки в слабозорих хлопчиків збільшилася на 15, у дівчаток - на 12,4 у порівнянні з дітьми семи років. У зрячих однолітків - відповідно на 17,6 і 12,3 рухів;

- діти з порушенням зору до 10 років за частотою рухів правої ноги відставали на 23-28%;

- у 7 років відставання в руховій реакції слабозорих хлопчиків у порівнянні зі зрячими становило 21,3%.

- у бігу на 300 м виявлена різноманітна швидкість бігу між слабозорими і зрячими дітьми. Швидкість бігу слабозорих школярів більш низька у усіх вікових групах. Відставання слабозорих у бігу на 30 метрів у порівнянні зі зрячими становила від 13 до 21,8%.

ІІІ. У силі: розгиначів плеча між слабозорими і зрячими дітьми розходжень не виявлено; розгиначів тулуба - слабозорі хлопчики переважали дівчаток від 10,9 до 12,6 кг; у віці 8 років відставання у силі слабозорих дітей порівняно зі зрячими становило 6-8%. До 10 років в силі розгиначів плеча слабозорі відставали на 12,5% від показників зрячих дітей.

IV. У швидкісно-силових якостях:

- у стрибку в довжину з місця показники хлопчиків восьми років з порушенням зору нижчі нж у зрячих на 12,1 - 12,4%, у дівчаток на 10 - 11,9%;

- у метанні набивного м'яча і стрибках вгору різниця в 10 років між слабозорими і зрячими дітьми становила 17,5%.

V. У статичній витривалості:

- розбіжності в показниках витривалості у зрячих коливалися від 2,0 до 10,1 сек, у слабозорих - від 1,9 до 10,5 сек;

- витривалість розгиначів гомілки зрячих становила від 0,9 до 10,3 сек.

VI. У витривалості під час бігу різноманітної інтенсивності:

- показники витривалості дітей з порушенням зору відставали від зрячих дітей (від 10 до 25%) у всіх вікових групах і при виконанні роботи будь-якої інтенсивності.

VІІ. У фізичній працездатності і системі кисневого забезпечення:

- слабозорі відстають від зрячих за основними чинниками діяльності кардіо-респіраторної системи. У зрячих з 7 до 10 років вірогідно вище МПК, МПК/кг, О2 - пульс, РWC150 "межа витривалості".

4. Корекція фізичного розвитку, рухових якостей, фізіологічного стану організму слабозорих дітей на етапі початкової спортивної підготовки з плавання базувалася на засадах реалізації основних принципів загального і спеціального навчання.

На етапі початкової спортивної підготовки з плавання зі слабозорими дітьми заняття доцільно проводити 2-3 рази на тиждень тривалістю 45-60 хвилин. Річний обсяг роботи склав 80-85 годин, із них на воді - від 60 до 85 годин. Значний обсяг плавального навантаження має складати робота анаеробної спрямованості від 68 до 75 годин. На етапі навчального експерименту вона збільшилась до 111 годин.

Навчання техніки спортивних засобів плавання і розвитку рухових якостей дітей з порушенням зору поєднується з корекцією вторинних порушень фізичного розвитку, пізнавальної діяльності, просторового орієнтування, мовлення, із спеціальними заняттями, спрямованими на затримку подиху тривалістю до 50% від максимальної затримки.

При цьому використовуються такі методичні прийоми: цілеспрямовано обстежити об'єкти рухів плавця - майстра спорту з плавання; розібрати об'єкт на частини: рухи рук, ніг, голови, тулуба, подихи; виділити структуру рухів, співвіднести їх частини; виявити особливості кожної і об'єднати частини в ціле. Ефективною організаційною формою їх реалізації є гра.

5. Під час розвитку рухових якостей використовуються структурно-логічні схеми, зображення техніки різноманітних засобів плавання, комплекси спеціальних, підготовчих і загальнорозвивальних вправ, таблиці, слайди. Вони різнилися за просторовими властивостями зображення: контурні і силуетні, площинні й об'ємні; за ступенем складності - прості і складні, предметні і сюжетні; за ознаками кольору - чорно-білі і гетерохромні; за формою художнього вираження - малюнок (графіка) і картина (живопис). Спеціальна увага звертається на формування топографічних уявлень: (схема, розташування доріжок, тумбочок, душових, сходів).

Результати експериментального навчання слабозорих дітей молодшого шкільного віку перевірялися шляхом проведення контрольних замірів: "зану-рення", "поплавець", "видихи", "ковзання на спині", "ковзання на грудях".

Дітям молодшого шкільного віку з порушенням зору рекомендується на початковому етапі спортивної підготовки засіб "кріль на спині" із наступним вивченням засобу плавання "кріль на грудях".

6. Експериментальні заняття з плавання впливали на корекцію фізичного розвитку, рухових якостей, функціонального стану організму дітей: показники довжини тіла у хлопчиків експериментальної групи зросли на 2,2%, у контрольної - на 1,3%; маса тіла слабозорих хлопчиків збільшилася на 6,5%, у контрольних групах слабозорих і зрячих відповідно на 5,7% і 3,8%; окружність грудної клітини на вдиху в слабозорих хлопчиків експериментальної групи зросла на 5,7% порівняно з контрольною групою зрячих хлопчиків (4,8%); показники обсягу грудної клітини в момент паузи досягли в слабозорих хлопчиків експериментальної групи 68 см, у контрольній групі - 6,5 см. Розбіжності становили відповідно 5,5% і 1,3%. Обсяг грудної клітини на видиху в експериментальній групі дівчаток збільшився на 2,2% порівняно з контрольною групою (0,4%). Зрячі дівчатка випереджали слабозорих однолітків.

7. Рівень розвитку швидкісних і швидкісно-силових якостей слабозорих хлопчиків експериментальної групи під час бігу на 3х10 метрів поліпшився в середньому на 7,3%, у контрольній групі - на 3,3%. Під час бігу на 30 метрів у хлопчиків з порушенням зору результат поліпшився на 3% в експериментальній і на 3,7% у контрольній групах. Дівчатка з порушенням зору відставали від показників зрячих однолітків відповідно на 13,3% і 13,1%.

8. Під впливом корекційних занять з плавання на етапі початкової спортивної підготовки у слабозорих дітей молодшого шкільного віку змінилися показники кардіо-респіраторної системи: ЧД знизилася з 33 до 26 дихальних рухів у хвилину; ЖЄЛ збільшилася на 344 мм; МВЛ збільшилася на 16,7% і, досягла 45 л/хв; затримка подиху на вдиху досягла у хлопчиків 26 сек, і збільшилась від 27,4% до 28,5%, у дівчаток - відповідно на 16сек і 22,5%; ЧСС зменшилося з 89 уд/хв до 83 уд/хв; фізична працездатність підвищилася на 41,8 кг/хв.

9. Результати навчального експерименту підтверджують доцільність та ефективність застосування плавання як засобу для корекції фізичного розвитку, рухових якостей, підвищення фізичної працездатності і поліпшення функціональних можливостей організму у слабозорих дітей. Проблема корекції фізичного розвитку цієї категорії дітей має багатоаспектний характер і може бути розв'язана за умови врахування вікових, індивідуальних особливостей фізичного розвитку слабозорих дітей та їхньої пізнавальної діяльності. Потребує подальшого розв'язання і проблема підготовки та перепідготовки спеціалістів з фізичної реабілітації дітей-інвалідів. Існує також необхідність у налагодженні більш тісної міжнародної співпраці у розробці фізіологічних механізмів взаємовпливів рухових якостей на заняттях з плавання в інших категорій дітей, у томі числі й у дітей зі складною структурою дефекту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Д.О. Силантьєв. Соціально-психологічна реабілітація сліпих інвалідів, які займаються плаванням: 3б. наук. пр. П'ятих Костюковських читань. -Т.3. - К, 1998. - С. 162-168. - 0,3 авт.арк.

2. Д.О. Силантьев. Соотношение компонентов соревновательной деятельности у пловцов высокой квалификации // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: 3б. наук. пр. - Луцьк, 1999. - С. 1067-1070. - 0,4 авт. арк.

3. Д.О. Силантьєв. Психофізичний розвиток сліпих дітей молодшого шкільного віку, які займаються плаванням // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: 3б. наук. пр. - Луцьк, 1999. - С. 515-519. - 0,1 авт. арк.

4. Д.О. Силантьєв. Корекція недоліків фізичного розвитку слабозорих дітей на заняттях плаванням // Молода спортивна наука України: 3б. наук. ст. - Вип. 4. - Львів: ЛДІФК, 2000. - С. 294-296. - 0,2 авт. арк.

5. Д.О. Силантьєв, Н.Г. Байкіна. Дослідження просторової орієнтації школярів при метанні малого м'яча у ціль (у нормі та патології) // Молода спортивна наука України: 3б. наук. ст. - Вип. 4. - Львів: ЛДІФК, 2000. - С. 287-288. - 0,2 авт. арк.

6. Д.О. Силантьєв, Н.Г. Байкіна. Адаптация диагностических методик для отбора слабовидящих детей в группу начальной подготовки по плаванию // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: 3б. наук. пр . - Вип. 16. - Київ-Запоріжжя, 2000. - С. 15-24. - 0,1 авт. арк.

7. Д.О. Силантьев. Уровень физической работоспособности у слабовидящих детей в группах начальной подготовки по плаванию // Физическое воспитание в реабилитации детей дошкольного возраста с особенностями психофизического развития: Материалы международной научно-практической конференции. - Витебск, 2000. --С. 92-95. - 0,5 авт. арк.

8. Д.О.Силантьев. Критерии отбора слабовидящих детей в группы начальной подготовки по плаванию // Физическое воспитание в реабилитации детей дошкольного возраста с особенностями психофизического развития: Материалы международной научно-практической конференции. - Витебск, 2000. - С. 118-121. - 0,05 авт. арк.

9. Д.О.Силантьєв, Н.Г.Байкіна. Особливості вікових змін м'язової працездатності слабозорих дітей, що займаються плаванням // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: 3б. наук. пр . - Вип. 17. - Київ-Запоріжжя, 2000 - С. 207-209. - 0,1 авт. арк.

10. Д.О.Силантьєв, Н.Г.Байкіна. Соціально-спортивна реабілітація сліпих інвалідів, які займаються плаванням // Дефектологія. - 2000. - № 3. - С. 37-40. -0,2 авт. арк.

АНОТАЦІЯ

Силантьєв Д.О. Корекція фізичного розвитку слабозорих дітей засобами плавання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук з спеціальності 13.00.03 - корекційна педагогіка. - Інститут дефектології АПН України (м. Київ, 2001).

Дисертація присвячена дослідженню актуальної для теорії і практики тифлопедагогіки проблеми корекції фізичного розвитку слабозорих дітей засобами плавання.

Результати теоретичних досліджень присвячені аналізу проблеми ранньої корекції фізичного розвитку слабозорих дітей з частковою втратою зору під впливом занять з плавання.

На основі проведеного дослідження був розроблений, адаптований комплекс, який нараховує 37 тестових методик і дозволяє виявити особливості фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціонального стану організму слабозорих дітей під впливом систематичних занять з плавання.

Для цього розроблена початкова методика навчання і спортивних тренувань з плавання із слабозорими дітьми молодшого шкільного віку. Експериментальний матеріал, одержаний на основі різнобічного і комплексного дослідження, дозволив виявити вплив плавання на функціональні показники ЦНС, кардіо-респіраторної системи, варіаційної пульсометрії слабозорих дітей.

З метою проведення цілеспрямованої корекції фізичного розвитку та функціонального стану організму слабозорих дітей було розроблено спеціальну систему методичних прийомів і засобів початкового навчання та спортивних тренувань з плавання, засновану, на використанні комплексу збережених аналізаторів.

На заключному етапі дослідження - під час апробації розробленої системи початкового навчання і спортивних тренувань з плавання із слабозорими дітьми було доведено її ефективність у корекції фізичного розвитку, рухових якостей і функціонального стану організму слабозорих дітей молодшого шкільного віку.

Ключові слова: фізичний розвиток, фізична підготовленість, функціональний стан організму, рухові якості, корекція, слабозорі діти, плавання, початкова методика спортивних тренувань.

АННОТАЦИЯ

Силантьев Д.О. Коррекция физического развития слабовидящих детей средствами плавания. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 - коррекционная педагогика. - Институт дефектологии АПН Украины (г. Киев, 2001).

Диссертация посвящена исследованию актуальной для теории и практики тифлопедагогики проблемы коррекции физического развития слабовидящих детей средствами плавания.

Результаты теоретических исследований посвященны анализу проблемы ранней коррекции физического развития слабовидящих детей с частичной потерей зрения под влиянием занятий плаванием.

В этом случае коррекция осуществлялась на основе сохраненных двигательного, слухового, вестибулярного, тактильно-вибрационного анализаторов.

На основе проведенного исследования был разработан и адаптирован специальный комплекс упражнений, насчитывающий 37 тестовых методик и позволяющий выявить особенности физического развития, физической подготовленности, функционального состояния организма слабовидящих детей под влиянием систематических занятий плаванием.

Для этого разработана начальная методика обучения и спортивной тренировки по плаванию со слабовидящими детьми младшего школьного возраста.

Экспериментальный материал, основанный на многостороннем и комплексном исследовании, позволил выявить влияние плавания на функциональные показатели ЦНС, кардио-респиратоной системы, вариационной пульсометрии слабовидящих детей младшего школьного возраста.

Проведенное исследование также дало возможность установить разницу в уровнях физического развития и физической подготовленности слабовидящих детей. Гармоническое развитие имели 61,4% и 60,1% детей в возрасте 7 лет.

К 8-летнему возрасту количество мальчиков и девочек с таким развитием увеличилось до 62,5% и 63,9%. Наибольшее количество дисгармонично развитых детей было среди слабовидящих девочек - 39,7%.

В процессе исследования выявлена группа слабовидящих детей с низким уровнем развития психомоторных функций - скорости, силы, скоростно-силовых качеств, выносливости.

Основним направлением коррекции отклонений в функциональном состоянии организма слабовидящих детей является учет малого сенсорного опыта, отсутствие потенциальных возможностей развития двигательной сферы, особенности окружающей среды, условия жизни, состояние двигательной активности и здоровья детей.

Для проведения целенаправленной коррекции физического развития и функционального состояния организма слабовидящих детей была разработана специальная система методических приемов и способов начального обучения и спортивной тренировки по плаванию с данной категорией детей, основанная на использовании комплекса сохранных анализаторов и частичного зрения.

На заключительном этапе исследования - в процессе апробации

разработанной системы начального обучения и спортивной тренировки по плаванию со слабовидящими детьми была доказана ее эффективность в коррекции физического развития, физической подготовленности и функционального состояния организма слабовидящих детей младшего школьного возраста.

Проблема начальной спортивной подготовки плаванию слабовидящих детей имеет многоаспектный характер и может быть решена при условии учета как возрастных, индивидуальных особенностей физического развития детей, так и особенностей их познавательной деятельности. Необходима также работа по совершенствованию подготовки и переподготовки специалистов по физической реабилитации детей-инвалидов, по установлению более тесного международного сотрудничества в вопросах исследования механизмов взаимовлияния двигательных качеств на компенсаторные процессы других категорий детей средствами плавания, в том числе и детей со сложной структурой дефекта.

Ключевые слова: физическое развитие, физическая подготовленность, функциональное состояние организма, двигательные качества, коррекция, слабовидящие дети, плавание, начальная методика спортивной тренировки.

ANNOTATION

Sylantev D.O. Correction of physical development of near-sighted children of swimming. Manuscript.

Dissertation for receiving the scientific degree of candidate of pedagogical sciences specialty 13.00.03 - corrective pedagogic. - Institute of Defectology of the APS of Ukraine, Kiev, 2001.

The dissertation in the study of the topical aspect of corrective pedagogic, namely the problem of correction of physical development of near-sighted children by means of swimming.

The results of theoretical researches are used for studying the problem of early correction of physical development of near-sighted children, suffering from partial loss of vision by means of swimming. The correction process was based on unimpaired motion, auditory, vestibule analyzers and tactile-and-vibration analyzer.

The study allowed developing a complexes comprising 37 testing method and also enabled to define features of physical progressing, physical shape, functional state of the body of near-sighted children influencing of by swimming as a systematic training.

...